Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 157/1444/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2014.
Дата набрання законної сили: 08.04.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 157/1444/13-к
		Провадження №1-кп/157/1/14 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 січня 2014 рокумісто Камінь-Каширський
		Камінь-Каширський районний суд Волинської області 
		в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		 суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		 обвинуваченого  ОСОБА_6 ,
		 його захисника  ОСОБА_7 ,
		 потерпілих  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013020110000790, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, судимого вироком Солом`янського районного суду м.Києва від 13 листопада 2006 року за ч.1 ст.187, ч.2 ст.186, ст.ст.69,70 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі, звільненого 21 лютого 2010 року після відбуття покарання,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.186 КК України,
		 
		встановив:
		 
		Обвинувачений ОСОБА_6 між 19 годиною 29 листопада і ранком 01 грудня 2010 року у квартирі АДРЕСА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння з мотивів зверхності до потерпілого ОСОБА_11 та демонструючи агресивність щодо нього вчинив його умисне вбивство. Ударами руками та частинами дерев`яного стільця заподіяв потерпілому закриту тупу травму грудної клітки з множинними переломами ребер справа і зліва та двобічним гематораксом з розвитком травматично-геморагічного шоку в результаті яких той помер на місці події.
		24 червня 2013 року близько 07 години 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння неподалік будинку №8, що по вул.Сагайдачного м.Ковель, повторно відкрито викрав вирвавши з рук потерпілого ОСОБА_9 належні останньому 40 грн.
		В цей же день 24 червня 2013 року обвинувачений ОСОБА_6 близько 08 години знаходячись в стані алкогольного сп`яніння на території автобусної станції м.Ковель, що на бульварі Лесі Українки,42, повторно відкрито викрав вирвавши з рук потерпілого ОСОБА_10 належні тому 250 грн.
		Обвинувачений свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав повністю, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України не визнав і показав суду, що в кінці листопада 2010 року, точної дати дня не пам`ятає він на Привокзальній площі м.Ковеля близько 12 години зустрів ОСОБА_12 разом з його дружиною ОСОБА_13 і запропонував їм на вкартирі рідного брата чоловіка рідної сестри його матері потерпілого ОСОБА_11 розпити спиртні напої, з чим ті погодились.
		Під час їх розпиття коли ОСОБА_13 їх залишила між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 виник конфлікт під час якого перший кулаком завдав потерпілому, якого він намагався оборонити, три удари в голову, внаслідок чого той впав на диван. У потерпілого з губи стала іти кров. Коли той встав ОСОБА_12 наніс йому удар ногою в спину. Від цього удару потерпілий впав на дерев`яний стілець, від чого той розламався. Поклав його з ОСОБА_12 на диван останній приблизно о 19 год. залишив квартиру. Відразу за ним передав потерпілому сигарети залишив її і він. Повернувшись до неї приблизно о 23 годині він виявив в ній потерпілого мертвим, який будучи роздітим до пояса спиною лежав на підлозі між коридором і спальною кімнатою.
		На трупі були сліди крові, побоїв. Квартира була прибрана, стіл, якого він з ОСОБА_12 виносив з кухні в зал, знаходився в кухні. Злякавшись, він випив принесеної ним горілки і вранці пішов до ОСОБА_12 на квартиру його матері. Оскільки того в ній не було він пішов на квартиру в якій проживали ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Після них він прогулювався містом, зустрічав ОСОБА_16 , якому розповідав про смерть ОСОБА_11 .
		Чи ночував в квартирі потерпілого більше однієї ночі не пам`ятає.
		Виходячи з неї з пляшкою пива в руках зустрів ОСОБА_17 якій повідомив про смерть свого родича. Та переконавшись в цьому повідомила про це працівників міліції.
		24 червня 2013 року приблизно о 07 годині 30 хвилин він перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння зустрів на автостанції м.Ковеля раніше не знайомого йому ОСОБА_9 і коли той на його пропозицію неподалік автостанції, куди вони відійшли, показав йому наявні у нього 40 грн., він їх у нього забрав.
		В цей же день приблизно в тому ж місці неподалік автостанції м.Ковеля таким же чином біля 08 год. він відібрав 250 грн. у раніше не знайомого йому ОСОБА_10 після чого був затриманий працівниками міліції.
		Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкрімінованих йому злочинів повністю доведена дослідженими під час судового розгляду доказами.
		Так, його винуватість в умисному вбивстві ОСОБА_11 до якого згідно його показань він не причетний, доведена протоколом огляду місця події, висновками судово-медичних, медико криміналістичних, імунологічних експертиз, показаннями свідків, іншими доказами.
		Зокрема, як показала суду свідок ОСОБА_17 коли вона 02 грудня 2010 року о 13 год. 30 хв. піднімалась східцями до своєї квартири, яка як і квартира потерпілого ОСОБА_11 знаходиться в одному під`їзді багатоквартирного жилого будинку, з квартири останнього вийшов ОСОБА_6 і зустрівши сказав, що ОСОБА_11 мертвий. При цьому він тримаючи в руках пляшку пив пиво, будь-якого хвилювання, тривоги, розпачу у зв`язку з смертю названої ним людини, не проявляв. Зайшовши до вказаної квартири і побачивши там мертвого потерпілого з слідами побоїв, який лежав на підлозі частин коридору та однієї з кімнат, вона за допомогою мобільного зв`язку відразу повідомила про це Ковельський міськвідділ міліції.
		Як вбачається з протоколу огляду місця події від 02 грудня 2010 року (т.1 а.с.30-53), цього дня у квартирі АДРЕСА_2 , було виявлено труп потерпілого ОСОБА_11 з багатьма слідами насильницької смерті. Вказана квартира складається з коридору, кухні, ванної, туалету, трьох кімнат. Потерпілий лежав на підлозі кімнати №3. Його ноги виходили в коридор. В згаданій кімнаті №3, кімнаті №1 зайдено уламки від дерев`яного стільця. На підлозі, шпалерах, дверях цих кімнат, коридору виявлено сліди крові.
		Згідно висновків судово- медичної експертизи №250 від 15 лютого 2011 року (т.1 а.с.126-133), комісійної судово-медичної експертизи №32 від 19 червня 2012 року (т.4 а.с.12-28), судової медико-криміналістичної експертизи №44-МК від 11 вересня 2013 року (т.6 а.с.87-99), смерть ОСОБА_11 настала від закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер справа і зліва та з двобічним гематораксом з розвитком травматично-геморагічного шоку.
		З показань потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , обвинуваченого ОСОБА_6 останній після звільнення з місць позбавлення волі часто відвідував потерпілого ОСОБА_11 , який із-за перелому ноги погано пересувався, проживав в квартирі один, так як рідний брат ОСОБА_8 тривалий час стаціонарно лікується, влаштовував в його квартирі п`янки, ночував в ній.
		Як показала суду свідок ОСОБА_15 вранці 01 грудня 2010 року на квартиру АДРЕСА_3 , в якій вона тимчасово проживала з ОСОБА_14 , заходив ОСОБА_6 і розповідав, що хтось з його «бригади» побив його родича у квартирі і зламав йому щелепу.
		Вночі будучи п`яним він також побив родича, розбив на його голові стілець, а коли той хотів вибігти з квартири він його з неї не випустив і забив. Говорив, що треба винести з квартири труп і його заховати. Зранку наступного дня обвинувачений знову приходив до них на квартиру і розповідав про той же труп.
		Аналогічні показання дала під час досудового слідства і свідок ОСОБА_14 (т.1 а.с.97-98, 99), яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла (т.3 а.с.89).
		Дані показання вказані свідки ще на досудовому слідстві підтвердили і під час очної ставки з обвинуваченим (т.1 а.с.220, 222).
		Останній визнавав таку свою розповідь цим свідкам вказавши тільки, що вона була неправдивою, що він просто цим «приколювався».
		Свідок ОСОБА_19 суду підтвердив, що перебуваючи у квартирі ОСОБА_15 і ОСОБА_14 у вказані ними день та час він також чув розповідь ОСОБА_6 про побиття ним стільцем якогось чоловіка, від чого той помер, про необхідність вивезення трупа з квартири.
		Обвинувачений визнав присутність ОСОБА_19 в названій квартирі під час його розмови з вищезгаданими свідками.
		Розповідаючи останнім про побиття ним свого родича, внаслідок чого той помер, про конкретне знаряддя, за допомогою якого таке побиття було вчинено, обвинувачений визнавав свою винуватість в умисному спричиненні смерті ОСОБА_11 .
		Його показання про те, що він перед вказаними свідками не говорив про побиття ним потерпілого спростовані як показаннями згаданих свідків, його показаннями, відображеними у вказаних протоколах очних ставок, так і іншими доказами.
		На свою причетність до смерті потерпілого він не «приколюючись» розповідав і іншим свідкам, однак уже в іншим місцях та в інший час.
		Зокрема, як показав суду свідок ОСОБА_20 , 01 грудня 2010 року в ранню пору дня обвинувачений в приміщенні бару «Магістраль», що на Привокзальній площі м.Ковель, говорив йому про те, що він «завалив» чоловіка. Пропонував йому сходити з ним на квартиру і переконатись в цьому.
		Свідок ОСОБА_18 суду ствердив, що із розповіді 01 грудня 2010 року його сусіда ОСОБА_16 цього дня десь біля 21-22 години на Привокзальній площі м.Ковеля обвинувачений просив у того допомоги у вивезенні з квартири трупа ОСОБА_11 .
		За висновками судово-медичних експертиз речових доказів №11 від 28 лютого 2011 року (т.2 а.с.47-50), №17 від та №18 від 29 березня 2011 року (т.2 а.с.85-92, 100-109, 115-117), на виявлених і вилучених під час огляду місця події 02 грудня та під час відтворення обстановки і обставин події 05 грудня 2010 року за участі на той час підозрюваного ОСОБА_12 (т.1 а.с.30-53, 167-174) у квартирі АДРЕСА_4 , шматку шпалер з стіни, постільній білизні, світеру, рушнику, а також дерев`яних від стільця уламків кров може належати ОСОБА_11 .
		За висновками судової медико-криміналістичної експертизи №8-МК від 30 березня 2011 року (т.1 а.с.141-150), комісійної судової медичної експертизи №32 від 19 червня 2012 року (т.4 а.с.12-28), виявлені на тілі останнього тілесні ушкодження могли бути заподіяні йому вказаними уламками, які являються фрагментами одного предмету  гнутарно-столярного стільця.
		Саме на такий предмет знаряддя злочину, за допомогою якого було побито ОСОБА_11 та заподіяно його смерть вказав обвинувачений вищезгаданим свідкам ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , що підтверджує правдивість його розповідей цим свідкам.
		Як вбачається з протоколів вилучення, протоколу особистого обшуку від 03 грудня 2010 року (т.1 а.с.63, 194), за зареєстрованим місцем проживання обвинуваченого по АДРЕСА_1 було вилучено належний йому одяг, серед якого спортивну куртку чорного кольору з білими полосками на рукавах та написами «Адідас» з плямами бурого кольору, а під час затримання і особистого обшуку  чорного кольору дублянку, штани балонові такого ж кольору з написом білого кольору «Академікс», інший одяг.
		Обвинувачений належність йому вилученого одягу визнав.
		Дану обставину підтвердив суду його вітчим свідок ОСОБА_22 показавши, що на вказану квартиру, в якій він проживає з матір`ю обвинуваченого, останній приходив переодіватись в кінці листопада на початку грудня 2010 року, під час чого змінив спортивну куртку на дублянку.
		До цього і після той на квартирі не появлявся.
		Згідно висновків судово- медичних експертиз речових доказів за №19 та №20 від 30 березня 2011 року (т.2 а.с.124-127, 134-137) на вилучених належних обвинуваченому спортивних штанах чорного кольору та спортивній куртці такого ж кольору виявлено сліди крові, які можуть походити від потерпілого ОСОБА_11 .
		Його твердження про те, що вказана кров могла попасти на його одяг при побитті потерпілого ОСОБА_12 або при виявленні ним його трупа, в тому числі за обставин на які він вказав при відтворенні обстановки і обставин події 13 червня 2012 року (т.4 а.с.64-74) спростовані дослідженими судовим розглядом доказами.
		Вироком Ковельського міськрайонного суду від 22 грудня 2011 року ОСОБА_12 засуджено за ч.1 ст.122 КК України. За цим вироком його визнано винним в тім, що він 29 листопада 2010 року в другій половині дня у квартирі АДРЕСА_2 , під час спільного розпиття спиртних напоїв з господарем квартири ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_6 , під час сварки наніс ОСОБА_11 три удари в обличчя, умисне заподіявши йому цим тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи.
		Як він показав суду, на квартиру ОСОБА_11 для розпиття спиртних напоїв його 29 листопада 2010 року разом з на той час дружиною ОСОБА_23 запросив ОСОБА_6 . Під час сварки він тричі рукою вдарив потерпілого в обличчя, внаслідок чого у того з рота появилась кров. ОСОБА_6 весь час знаходився осторонь від них. Після його суперечки з останнім він приблизно о 18-19 годині залишив квартиру. Задовго до цього її залишила його дружина.
		Під час досудового слідства, яке проводилось за правилами КПК України в редакції 1960 року, в тому числі в присутності захисника обвинувачений про можливість появи на його одязі крові ОСОБА_11 , як під час заподіяння останньому ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, так і після цього не згадував (т.1 а.с.67, 68-70, 212-216, 217, 218-219, 232-233, 239).
		Крім цього, за висновками судово-медичної експертизи речових доказів №72 від 20 червня 2012 року (т.4 а.с.39-45), судової медико-криміналістичної експертизи речових доказів №44-МК від 11 вересня 2013 року (т.6 а.с.87-99), на штанах обвинуваченого та на нижній чверті лівої полиці куртки виявлені сліди крові у вигляді мазків, а на поясі спереду зліва на рівні бокового шва та в середній третині задньої поверхні правого рукава тієї ж куртки  у вигляді бризок.
		Сліди крові у вигляді мазків могли утворитися внаслідок ковзаючого контакту тканини предметів одягу з поверхнями тіла людини або предметів вкритих незгорнутою або частково згорнутою кров`ю, що могло статися при нанесенні ударів по частинах тіла людини вкритих кров`ю, при боротьбі.
		Сліди крові у вигляді бризок, які за напрямком свого попадання направлені знизу доверху, виникли внаслідок попадання на тканину предметів одягу бризок незгорнутої крові за періодом часу до 3-х хвилин після виділення її з джерела кровотечі незгорнутою кров`ю, при нанесенні ударів по закривавленій частині тіла або при його травмуванні.
		Враховуючи механізм утворення слідів крові ОСОБА_11 на одязі обвинуваченого, виявлених у вигляді мазків та бризок, направленість останніх знизу до верху при нанесенні ударів по закривавленій частині тіла або при його травмуванні, час попадання крові після її виділення з джерела кровотечі на одяг (до 3-х хвилин), даними висновками об`єктивно спростовані вищезгадані твердження обвинуваченого щодо можливих обставин попадання крові потерпілого на його одяг.
		Спростовані його показання і щодо можливості заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_12 .
		Так, згідно показань обвинуваченого після нанесення останнім ударів в обличчя ОСОБА_11 той приблизно о 18-19 год. залишив квартиру. Через хвилин 5 він її теж залишив.
		Повернувшись до неї о 23 год. виявив в ній потерпілого мертвим.
		Як показав суду ОСОБА_12 після залишення квартири ОСОБА_11 він біля 20 год. прийшов на квартиру матері, переночував в ній, а наступного дня вранці поїхав в село до своєї баби.
		Ці його показання підтвердили суду колишня його дружина свідок ОСОБА_24 та матір свідок ОСОБА_25 .
		Крім цього остання показала суду, що біля 07 год. ранку наступного дня від того як її син прийшов до неї на її квартиру приходив обвинувачений, розпитував чи є у неї її син. Про смерть ОСОБА_11 нічого не говорив.
		Обвинувачений виявив в квартирі труп не тільки довгий час замовчував про це, не викликав працівників міліції, а навпаки декілька ночей ночував у квартирі в присутності трупа, продовжував в ній один вживати спиртні напої, шукав шляхи приховання останнього.
		Така його поведінка теж підтверджує причетність його до смерті ОСОБА_11 .
		Як вбачається з висновку амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи (т.2 а.с.280-281), за яким обвинувачений є осудним, як особа він є схильним до агресивної і деструктивної поведінки, яка може супроводжуватись високим рівнем активації, імпульсивності, збудливості.
		Як показали суду свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_24 , коли вони заходили до квартири потерпілого обвинувачений без будь-яких на те підстав ногою завдав останньому декілька ударів по ногах.
		На прояви нічим не виправданої зверхності у відношенні обвинуваченого до потерпілого ще до 29 листопада 2010 року, агресивності ствердили суду свідки ОСОБА_26 , ОСОБА_17 , ОСОБА_27 .
		Відповідно до вже згаданих висновків судово-медичної експертизи №250 від 15 лютого 2011 року (т.1 а.с.126-133), комісійної судово-медичної експертизи №32 від 19 червня 2012 року (т.4 а.с.12-28), судової медико-криміналістичної експертизи №44-МК від 11 вересня 2013 року (т.6 а.с.87-99), смерть ОСОБА_11 настала за 2-4 доби до моменту судово-медичного дослідження трупа (03 грудня 2010 року), тобто в той час коли обвинувачений перебував в квартирі потерпілого.
		Після заподіяння останньому тілесних ушкоджень у вигляді закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер справа і зліва та двобічним гемотораксом, які є в тісному причинному зв`язку з його смертю, він не міг здійснювати активних дій  ходити, пересуватись, виконувати роботу. В проміжку часу його смерть могла настати від декількох годин до декількох діб без надання відповідної медичної допомоги.
		За цими висновками на тілі трупа ОСОБА_11 крім вказаних тілесних ушкоджень виявлені і інші, а саме рани голови, лівого вуха, верхньої і нижньої губ та правого передпліччя, множинних саден голови та верхніх і нижніх кінцівок, множинних синців голови і тулуба, які були спричинені прижиттєво від не менш як 65 нанесених ударів.
		Після заподіяння ОСОБА_12 в значно ранішому часі ОСОБА_11 тілесних ушкоджень у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи посередині та зліва у потерпілого залишалась здатність до активних дій  ходити, пересуватись, прибирати квартиру, знімати з себе одяг, тощо.
		Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, які узгоджуються між собою і доповнюють одне одного, суд вважає доведеним умисне вбивство обвинуваченим ОСОБА_11 . 
		Його дії за цим обвинуваченням правильно кваліфіковано за ч.1 ст.115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому.
		Про направленість умислу обвинуваченого саме на вбивство останнього вказує спосіб, кількість, характер і локалізація поранень, його поведінка після цього, а саме невжиття заходів для надання медичної допомоги потерпілому, неповідомлення тривалий час родичів, правоохоронних органів про його смерть, намагання приховати труп.
		Обвинувачений усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання.
		Суд виключає з обвинувачення вказівку на заподіяння обвинуваченим ударів потерпілому ногами, оскільки такого не доведено.
		Як показав суду потерпілий ОСОБА_9 24 червня 2013 року на території автостанції м.Ковеля до нього підійшов раніше не знайомий йому ОСОБА_6 , завів з ним розмову, відвів до вулиці Сагайдачного де біля будинку №8 відібрав у нього 40 грн., які він йому показав на його прохання.
		Потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що 24 червня 2013 року біля 08 години на автостанції м.Ковеля до нього також підійшов раніше не знайомий йому ОСОБА_6 завів з ним розмову,відвівши попросив показати гроші. Коли він показав йому 250 грн. той їх вирвав з його рук і пішов від нього.
		Потерпілі також показали, що обвинувачений перебував в стані алкогольного сп`яніння. Про крадіжку вони на залізничному вокзалі м.Ковеля повідомили працівників міліції, які в цей же день затримали ОСОБА_6 .
		Аналогічні показання щодо злочинів, на які вказали потерпілі, дав суду і сам обвинувачений.
		Зазначені ними обставини підтверджені протоколом огляду місця події від 24 червня 2013 року за участі потерпілого ОСОБА_10 (т.6 а.с.25-27), протоколом затримання обвинуваченого, яке мало місце 24 червня 2013 року о 18 год. 30 хв. під час якого в останнього було вилучено 86 грн.
		Дії ОСОБА_6 за даними обвинуваченнями правильно кваліфіковано за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна за ознакою повторності. 
		Враховуючи вчинення обвинуваченим особливо тяжкого та двох тяжких злочинів, наявність обставин, які обтяжують покарання  вчинення злочинів в стані алкогольного сп`яніння, рецедив злочинів, наявність лише однієї обставини яка його пом`якшує, а саме активне сприяння розкриттю злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, дані про його особу, який характеризується негативно, звільнившись з місць позбавлення волі висновків з цього не зробив, що свідчить про вперте його небажання стати на шлях виправлення, суд доходить висновку, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
		Вирішуючи питання про долю речових доказів в порядку ст.100 КПК України, суд вважає за необхідне шматок шпалер, марлевий тампон, контрольний марлевий тампон, два шматки тканини, шість наволочок, светр в`язаний темно-зеленого кольору, рушник, штани синього кольору, пару шкарпеток, труси, 14 дерев`яних уламків від стільця, дві пляшки ємкістю 0,5 літра з етикетками «Поліська Віват», поліетиленову пляшку ємкістю 0,5 літра з етикеткою «Оболонь» та поліетиленову пляшку ємкістю 0,5 л. без етикетки, чотири пачки з-під цигарок, уламки розбитої вази, чотири розбиті фужери, одну пачку з-під цигарок «Честерфілд», два аркуші паперу зі слідами рук  знищити; а куртку та штани з балонової тканини чорного кольору, кепку, кофту сірого кольору, туфлі чорного кольору  повернути ОСОБА_6 .
		Суд стягує з ОСОБА_6 на користь держави 1562 гривні 05 копійок процесуальних витрат пов`язаних з проведенням судових експертиз та звертає в рахунок погашення цих витрат вилучені в нього під час досудового розслідування 86 гривень.
		Оскільки обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі а ризики, за яких йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою не відпали, суд вважає за необхідне продовжити обраний йому такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд
		 
		засудив:
		 
		 ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч.1 ст.115 КК України  у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років;
		- за ч.2 ст.186 КК України  у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.
		Обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
		Строк відбуття призначеного засудженому покарання рахувати з часу його затримання  з 24 червня 2013 року.
		В строк відбуття призначеного покарання зарахувати перебування обвинуваченого під вартою з 03 грудня 2010 року по 16 квітня 2013 року.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1562 (одну тисячу п`ятсот шістдесят дві) гривні 05 копійок процесуальних витрат пов`язаних з проведенням судових експертиз. 
		Звернути в рахунок погашення цих витрат вилучені в обвинуваченого під час досудового розслідування 86 (вісімдесят шість) гривень, які передані на зберігання Ковельського МВ УМВС України у Волинській області.
		Речові докази по справі, якими є:
		- шматок шпалер, марлевий тампон, контрольний марлевий тампон, два шматки тканини, шість наволочок, светр в`язаний темно-зеленого кольору, рушник, штани синього кольору, пару шкарпеток, труси, 14 дерев`яних уламків від стільця, дві пляшки ємкістю 0,5 літра з етикетками «Поліська Віват», поліетиленову пляшку ємкістю 0,5 літра з етикеткою «Оболонь» та поліетиленову пляшку ємкістю 0,5 л. без етикетки, чотири пачки з-під цигарок, уламки розбитої вази, чотири розбиті фужери, одну пачку з-під цигарок «Честерфілд», два аркуші паперу зі слідами рук  знищити;
		- куртку та штани з балонової тканини чорного кольору, кепку, кофту сірого кольору, туфлі чорного кольору  повернути ОСОБА_6 .
		Вирок може бути оскаржено до судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк  з дня отримання його копії, шляхом подачі апеляцій через Камінь-Каширський районний суд. 
		 
		Головуючий:  Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...