Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/2237/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти довкілля; Порушення правил охорони або використання надр.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2014.
Дата набрання законної сили: 25.02.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №560/2237/13-к
		Провадження №1-кп/560/151/13 
		 
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 січня 2014 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Дубровиця кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013190110000595 від 20 червня 2013 року по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 09 липня 2013 року Дубровицьким районним судом за ч.2 ст.240 КК України до штрафу у розмірі 510 гривень,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 20 червня 2013 року в період з 14 години до 15 години 30 хвилин ОСОБА_4 , який раніше вже вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.240 КК України, в урочищі "Заволокай", що знаходиться за 1,5 км. на південний захід від с.Ясинець Дубровицького району, порушуючи вимоги ст. 19 Кодексу України про надра, самовільно, без отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, за допомогою мотопомпи кустарного виробництва, обладнаної двигуном внутрішнього згорання дизельного типу і призначеної для подачі води під тиском, шляхом гідророзмиву грунту, здійснював видобуток каміння бурштину-сирцю, який відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними» від 18.11.1997 року та постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 року «Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення і є дорогоцінним камінням органогенного утворення.
		Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, які виразились у незаконному видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (каміння бурштину-сирцю), вчинененому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.240 КК України.
		25 грудня 2013 р. між заступником прокурора Дубровицького району радником юстиції ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013190110000595, з одного боку, та ОСОБА_4 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості. 
		Відповідно до вказаної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних обставин для даного кримінального провадження та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст. 240 КК України, підозрюваний у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину. 
		Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене правопорушення, а саме: за ч.3 ст. 240 КК України у вигляді позбавлення волі строком 2 (два) роки. Проте враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, позитивна характеристика за місцем проживання, а також те, що сторонами було досягнуто згоди у призначення покарання позбавлення волі на строк не більше 5 (п`яти) років, керуючись ст.75 КК України сторони погоджуються на звільнення підозрюваного від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном 1 (один) рік та призначенням обмежень передбачених п.п. 2,3 ч.1 ст.76 КК України.
		Також сторони погоджуються на те, щоб вилучені в ході огляду місця події та приєднані до матеріалів кримінального провадження бурштин-сирець вагою 76 грам та знаряддя для його видобутку, а саме: мотопомпа кустарного виробництва на основі двигуна марки "Мерседес-Бенц", водозабірний армований шланг, 7 пожежних рукавів діаметром 100 мм., один пожежний рукав діаметром 77 мм., металевий шрайбер з жердиною, пластмасову каністру - конфіскувати, тобто безоплатно вилучити у власність держави.
		Згода обвинуваченого на призначення вказаного покарання отримана.
		Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження вищевказаної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного. 
		Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримано правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 240 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
		Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.3 ст.240 КК України.
		Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		Оскільки умови угоди про визнання винуватості між заступником прокурора Дубровицького району Рівненської області радником юстиції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідають вимогам КПК та КК України, а також виконавши в судовому засіданні вимоги ч. 4 і ч. 6 ст. 474 КПК України та переконавшись у відсутності підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених у ч. 7 ст. 474 КПК України і враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, суд, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження вищевказаної угоди.
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , що передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України щодо обвинуваченого, не встановлено.
		За таких обставин, суд вважає доведеним у підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_4 здійснював незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення (каміння бурштину-сирцю), вчинений повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 240 Кримінального кодексу України, а тому суд кваліфікує його дії за ч.3 ст.240 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості. 
		Санкцією ч.3 ст.240 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років та інші види покарання. Таким чином, враховуючи вимогу закону, умови угоди, суд прийшов до висновку, що погоджене сторонами покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, передбачене санкцією статті, зі звільненням його відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на 1 рік та призначенням обмежень передбачених п.п. 2,3 ч.1 ст.76 КК України, може бути застосовано до обвинуваченого. 
		Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, до обвинуваченого не застосовувались. 
		Процесуальних витрат по кримінальному провадженню немає.
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368, 370, 373, 374-376, 394-395, 474, 475 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		Угоду про визнання винуватості, яка була укладена 25 грудня 2013 року між заступником прокурора Дубровицького району Рівненської області радником юстиції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,  затвердити.
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 роки позбавлення волі.
		Керуючись ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на 1 рік.
		Відповідно до п.п.2, 3, ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Іспитовий строк засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
		Речові докази: 
		бурштин-сирець вагою 76 грам та знаряддя для його видобутку, а саме: мотопомпа кустарного виробництва на основі двигуна марки "Мерседес-Бенц", водозабірний армований шланг, 7 пожежних рукавів діаметром 100 мм., один пожежний рукав діаметром 77 мм., металевий шрайбер з жердиною, пластмасова каністра - конфіскувати, тобто безоплатно вилучити у власність держави.
		Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд Рівненської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		Суддя: підпис ОСОБА_1 .
		 
		З оригіналом згідно
		 
		Суддя Дубровицького
		районного суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...