У Х В А Л А І М
Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
29 травня
2006
року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
|
Патрюка М.В.
|
суддів:
|
Пшонки М.П., Прокопчука Ю.В.,
|
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, тертя
особа - Чернеччинська сільська рада Охтирського району Сумської області про
визнання договору дарування частково недійсним, визнання права власності на 1\2
частину жилого будинку, визнання договору купівлі - продажу земельної ділянки
недійсним, визнання державного акту на право приватної власності на земельну
ділянку недійсним, визнання права власності на 1\2 частину земельної ділянки,
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Охтирського міськрайонного суду
Сумської області від 7 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Сумської
області від 17 січня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У липні 2005
року ОСОБА_1 звернулася в суд із вищезазначеним позовом, посилаючись
на те, що 2 лютого 1954 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та з цього часу почала проживати в будинку батьків АДРЕСА_1. Після смерті батьків будинок було знесено, а вона разом з чоловіком побудувала
новий будинок. У квітні 1996 року її донька ОСОБА_3наполягла на оформленні документів на їхнього онука ОСОБА_2, мотивуючи це тим, що після їхньої смерті будинок буде належати тільки йому.
23 квітня 1996 року вона разом з чоловіком, як вона вважала, оформили документи
про перехід права власності на будинок після їхньої смерті на онука. 28 грудня
2004 року її чоловік помер. З того часу ОСОБА_3почала
до неї приходити та вимагати, що б вона звільнила будинок, оскільки будинок вона
продає. В ході розгляду справи вона дізналася, що існує договір дарування будинку
укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який як вона вважає укладено внаслідок помилки, оскільки наміру дарування
будинку не було та договір купівлі - продажу земельної ділянки про існування якого
вона дізналася теж тільки в судовому засіданні. Просила визнати за нею право власності
на 1\2 частину будинку, у зв'язку з чим визнати договір дарування частково недійсним;
визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки оскільки вказаний
договір укладено ОСОБА_4 під впливом омани; визнати право власності на 1\2
частину земельної ділянки та визнати недійсним державний акт на право приватної
власності на земельну ділянку недійсним.
Рішенням
Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 7 листопада 2005 року, залишеним
без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 17 січня 2006 року, позов
задоволено частково. Поновлено строк на звернення до суду. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину жилого будинку; визнано частково недійсним договір
дарування жилого будинку; визнано за ОСОБА_1 право
власності на 1\2 частину земельної ділянки; визнано частково недійсним договір купівлі
- продажу земельної ділянки; визнано частково недійсним державний акт на право приватної
власності на земельну ділянку. В решті в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У
касаційній скарзі ОСОБА_3ставиться питання про скасування судових рішень з
підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 2 ст.
324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є
неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм
процесуального права.
Відповідно до
вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або
(та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і
це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням
судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків
не спростовують.
Доводи
касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення рішення проведено з
порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки
суперечать фактичним обставинам справи.
Відсутні і
передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового
рішення.
Враховуючи
наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної
скарги.
Керуючись ст.ст.
331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України
у х
в а л
и л а :
Касаційну
скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 7 листопада 2005 року та
ухвалу апеляційного суду Сумської області від 17 січня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає
законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
|
М.В. Патрюк
|
Судді:
|
М.П.
Пшонка Ю.В. Прокопчук
|