Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/10264/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.02.2014. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2014.
Дата набрання законної сили: 14.02.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу  03.02.2014 
		 
		                Справа № 320/10264/13-ц
		           2014 рік 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		   
		03 лютого 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
		головуючого  - судді  Калугіної І.О.,
		при секретарі   - Горбань Н.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в інтересах якого діють ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, яка завдана в наслідок ушкодження здоров'я,- 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 в інтересах якого діють ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, яка завдана в наслідок ушкодження здоров'я за наступними підставами. 
		17 січня 2013 року неповнолітній ОСОБА_3, наніс неповнолітньому сину позивачки  ОСОБА_2, удари в область обличчя, та тим самим спричинив тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку. У зв'язку з причиненою травмою, він з 17.01.2013 року по 23.01.2013 року перебував у лікарні. З 24.01.2013 року по 13.02.2013 року ОСОБА_2 продовжував лікування вдома. Під час лікування позивачкою було витрачено 345 грн. на придбання лікарських препаратів та приблизно 150 грн. на здійснення медичних процедур. 
		Крім того, неповнолітній поки знаходився у лікарні попустив заняття в Спеціалізованій Компанії «Модус» по курсу «Основи інформаційних технологій», а щоб наздогнати програму він мусив відвідати два індивідуальні заняття, вартість яких склала 80 грн..Крім того, внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 неповнолітньому ОСОБА_2 була спричинена моральна шкода, оскільки було порушено нормальний спосіб життя, а саме: він не  відвідував  школу, комп'ютерні курси, не виходив на вулицю, не спілкувався з друзями. Він замкнувся в собі, звинувачував позивачку у тому, що сталося, що вона не навчила його битися. Позивачка також почала нервувати, знаходячись в той час на п'ятому місяці вагітності, що призвело до погрози викидня. Суму моральної шкоди вона оцінює в  сумі 10 000 гривень. 
		Відповідачі по справі відшкодувати не прагнули допомогти в лікуванні чи навіть вибачитися за поведінку свого сина. 
		На підставі викладеного, просить стягнути з відповідачів суму матеріальної шкоди у розмірі 575 гривень та суму моральної шкоди в розмірі 10 000  гривень.  
		В судовому засіданні позивачка підтримала позовну заяву у повному обсязі.  
		Відповідачі по справі в судовому засіданні визнали позов частково, та пояснили, що дійсно між їх неповнолітнім сином та сином позивачки відбувся  конфлікт, в результаті чого неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримав струс мозку. Однак вважають, що ініціатором конфлікту був сам син позивачки. На підставі чого просять задовольнити позовні вимоги частково, а саме суму матеріальної шкоди 272, 50 гривень, без врахування вартості препаратів Гастромакс та Гепабене, Триметабол, оскільки ці препарати лікар не призначав, також сума на здійснення медичних процедур в розмірі 150 гривень позивачкою не підтверджена жодним чином. Суму моральної шкоди визнають частково у розмірі 1000 гривень, оскільки у них невеликі заробітки та з ними проживає  дорослий син, який на даний момент не працює та перебуває у центрі зайнятості.  
		Представник відповідачів підтримав  позицію відповідачів у повному обсязі. 
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, на основі повно і всебічно з'ясованих судом обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності,   суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог. 
		Як встановлено в судовому засіданні, у позивачки є неповнолітній син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 11/. 
		17 січня 2013 року неповнолітній ОСОБА_3, спричинив тілесні ушкодження неповнолітньому сину позивачки  ОСОБА_2, що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 09 липня 2013 року /а.с.14/ та  повідомленням Мелітопольської міжрайонної прокуратури від 10.07.2013 року за №89-407-13 /а.с.6/.
		У результаті вищевказаних тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_2 отримав травму у вигляді струсу головного мозку, що підтверджується довідкою з лікарні /а.с.12/ та епікризом /а.с.13/ та знаходився у лікарні в період з 24.01.2013 року по 13.02.2013 року. 
		Вищевикладені обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки.
		Так, свідок ОСОБА_6, пояснив в судовому засіданні, що він є чоловіком позивачки, її син ОСОБА_2 є його пасинком, дійсно дитину  побив неповнолітній син відповідачів, від ударів якого у нього був струс мозку. Дитина проходила лікування близько місяця, замкнулася у собі, їй не можна було вести активний образ життя. 
		Свідок ОСОБА_7, пояснила в судовому засіданні, що вона є  свекрухою позивачки, дійсно сина позивачки ОСОБА_2 побив неповнолітній син відповідачів, від ударів якого у нього був струс мозку. Дитина переживала з цього приводу. 
		Відповідно ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 
		За змістом  ч. 1, ч.2  ст.1166   ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. 
		Відповідно до ч.1  ст.1167 ЦК України  моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_3, який завдав тілесних ушкоджень неповнолітньому синові позивачки є таким, що не досяг одинадцятирічного віку та не є суб'єктом кримінального провадження.   
		Частиною 1 статті 1178 ЦК України передбачено,  шкода,   завдана   малолітньою   особою  (яка  не  досягла чотирнадцяти років),  відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або  опікуном чи іншою фізичною особою,  яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи,  - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
		Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови від 27 березня 1992 р. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) роз'яснив, що за шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг 15 років, несуть відповідальність перед потерпілим його батьки, а у відповідних випадках - навчальні заклади.  
		 
		За таких обставин суд дійшов висновку, що майнову шкоду, заподіяну неповнолітньому, зобов'язані відшкодувати батьки своєї неповнолітньої дитини.
		Щодо розміру матеріальної шкоди суд виходить з наступного.
		Під час лікування позивачкою було витрачені кошти на придбання ліків  у розмірі 345 грн. 30 копійок, що підтверджується копіями квитанціями /а.с.10/. 
		Однак, як пояснила позивачка в судовому засіданні , препарати Гастромакс, Гепабене та Триметабол вона купувала не за прямим призначенням лікаря, а за власною ініціативою, так як у дитини, після приймання призначених ліків почав боліти шлунок. 
		Дійсно, як вбачається з копії епікризу №553, вищевказані препарати загальна вартість яких становить 152,50 грн. не були призначені дитині /а.с.13/. До того ж сума на здійснення медичних процедур, яку вказує позивачка у позовній заяві у розмірі 150 гривень, також нею не підтверджена відповідними чеками та квитанціями.  Враховуючи вищенаведене сума матеріальної шкоди підлягає зменшенню на суму 302,50 гривень. 
		Крім того, на думку суду, при з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, слід виходити з вимог ст.23 ЦК України, яка визначає підстави покладення обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.
		Відповідно до роз'яснень, даних в п.4,9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року №5 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди", обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного за'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в заподіянні. Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями бездіяльністю вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.
		Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що дитина позивачки внаслідок насильницьких дій зазнала певних моральних страждань через завдані їй травму і фізичний біль, душевні страждання у зв'язку із вчиненою відносно неї протиправною поведінкою, дитина не відвідувала навчальний заклад, знаходилася у лікарні, таким чином, діями сина відповідачів спричинена моральна шкода, яка відповідно до вимог ст.23 ЦК України, підлягає відшкодуванню. 
		Разом з цим, враховуючи обставини справи, характер правопорушення, глибину моральних страждань потерпілої особи, суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 гривень є явно завищеною, а тому знижує її до 3000 гривень як такої, що найбільш повно відповідає зазначеним обставинам, а також вимогам розумності та справедливості.
		Згідно ч.1 ст.1182 ЦК України, шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.
		На підставі зазначених положень закону, обов'язок відшкодування шкоди має бути покладений на відповідачів, як батьків неповнолітньої особи, що завдала шкоди у солідарному порядку.
		На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1178, 1199 ЦК України,  Постановою Пленуму Верховного суду України від  N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, ст. ст. 10,  60,  208, 209, 212, 215, 223 ЦПК України, суд, - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в інтересах якого діють ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, яка завдана в наслідок ушкодження здоров'я - задовольнити частково.  
		Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ід. код НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1  на користь ОСОБА_1, ідент. код НОМЕР_2, проживає за адресою:  АДРЕСА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі  272 /двісті сімдесят дві/ гривні 50 копійок та суму моральної шкоди у розмірі 3 000 /три тисячі/ гривень. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_5. 
		Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ід. код НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1  на користь ОСОБА_1, ідент. код НОМЕР_2, проживає за адресою:  АДРЕСА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі  272 /двісті сімдесят дві/ гривні 50 копійок та суму моральної шкоди у розмірі 3 000 /три тисячі/ гривень. Обов'язок стягнення є солідарним з ОСОБА_4. 
		В іншій частині позову відмовити. 
		Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  
		 
		С У Д Д Я:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...