Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/4190/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.02.2014. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          
		 
		            20.02.2014 р.                                                          Справа № 914/4190/13 
		 
		Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання Н.Фартушку, розглянув матеріали справи
		за позовом: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М», м. Львів; 
		до відповідача-1: Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова, м. Львів;
		до відповідача-2: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів;
		про: визнання права власності на нежитлові приміщення, визнання незаконним та скасування Розпорядження Личаківської районної адміністрації, скасування свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права комунальної власності.
		У судовому засіданні взяли участь представники:
		позивача: Басистий В.О. - представник на підставі довіреності від 27.05.2013 року;
		відповідача-1: Сорока В.Я. - представник на підставі довіреності від 02.08.2013 року;
		відповідача-2: не з'явився.
		Обставини розгляду справи. Ухвалою суду від 07.11.2013 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М» до Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова про спонукання до вчинення дій. Розгляд справи призначено на 26.11.2013 року.
		У судовому засіданні 26.11.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в заяві про уточнення позовних вимог, поданій 25.11.2013 року. Представник відповідача зазначену заяву отримав. Заява прийнята до розгляду судом. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Судом відкладено розгляд справи на 20.12.2013 року.
		У судовому засіданні 20.12.2013 року представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Представник відповідача не з'явився. Сторони вимоги ухвали суд виконали частково. У зв'язку зі зміненими позовними вимогами, зокрема, про визнання незаконним та скасування Розпорядження Личаківської райадміністрації, судом залучено до участі у справі у процесуальному статусі відповідача-2 Личаківську районну адміністрацію Львівської міської ради. Судом відкладено розгляд справи на 04.02.2014 року.
		У судове засідання 04.02.2014 сторони явки представників не забезпечили, вимоги попередньої ухвали суду не виконали. Враховуючи неявку представників сторін, судом відкладено розгляд справи на 20.02.2014 року.
		У судовому засіданні 20.02.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав квитанцію про доплату судового збору.
		У судовому засіданні 20.02.2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
		Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовилися.
		Представникам сторін, що брали участь у судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст.  20,  22 Господарського процесуального кодексу України  щодо їхніх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
		Суть спору. Приватне підприємство виробничо-комерційної фірми «Папірус-М» (надалі по тексту рішення - позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова (надалі по тексту рішення - відповідач-1) про спонукання до вчинення дій. До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про зміну предмета позову, згідно з якою позовні вимоги сформулював наступним чином: визнати право власності на нежитлові приміщення, площею 104, 6 м.кв., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 і позначені на поверховому плані ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 10.02.2011 року під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6; визнати незаконним та скасування Розпорядження Личаківської райадміністрації № 306 від 06.03.2006 року «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул. Старознесенська, 194 у м. Львові»; скасувати Свідоцтво від 06.03.2006 року № ЛР0520 про право власності; скасувати реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Львова від 23.03.2006 року нежитлових приміщень, площею 104, 6 м.кв., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194.
		Підставою своїх вимог позивач називає наявність договору купівлі-продажу від 09.02.1996 року, згідно з яким власником названого вище нежитлового приміщення є Приватне підприємство виробничо-комерційної фірми «Папірус-М». 
		Відповідачі відзиву на позовну заяву не подали. Відповідач-1 можливість визнання права власності за позивачем не заперечив.
		У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 12 жовтня 2012 року на зборах власників Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М» та фізичної особи Ковпак З.П. було прийнято рішення про створення нової юридичної особи - Приватного підприємства «Фірма Захід 3000» та про визначення протягом 10 днів із розміром та складом статутного фонду даного підприємства, зокрема частками кожного із засновників. Даною особою було подано позивачу пропозицію про внесення до статутного фонду суми коштів у розмірі 300 тис. грн. У свою чергу позивачем було скеровано на адресу фізичної особи Ковпак З.П. листа (копія знаходиться в матеріалах справи), в якому було зазначено, що позивач вносить до статутного фонду новоствореного підприємства майно, а саме нежитлові приміщення на вул. Старознесенській, 194, площею 104, 6 м.кв.
		На наступних зборах засновників Приватного підприємства «Фірма Захід 3000» Ковпак З.П. відмовилась погодити вищевказаний майновий внесок позивача, аргументуючи це тим, що з наданих позивачем документів не вбачається реєстрації за позивачем права власності на дані приміщення, оскільки позивачем не було пред'явлено витяг про реєстрацію права власності.
		З метою проведення реєстрації права власності позивач звернувся до відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району, котрий відповідно до рішення виконкому Львівської міської ради від 05.04.13 №198 здійснює повноваження по приватизації на території Галицького, Личаківського та Сихівського районів, з листами про отримання свідоцтва на право власності на вказані приміщення, долучивши до листів повний пакет необхідних документів, котрі є підставою для оформлення права власності та видачі свідоцтва. Зокрема відповідачу-1 було надано оригінал рішення господарського суду Львівської області від 25.08.11 у справі №5015/3969/11, яким встановлено факт набуття позивачем спірного нерухомого майна; технічну документацію; інші документи. 
		Відділом приватизації заявнику було надано відповідь про можливість оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності, оскільки надані документи підтверджують даний факт, проте відмовлено на тій підставі, що відділом приватизації державного житлового фонду на виконання розпорядження № 306 від 06.03.06 року Личаківської районної адміністрації було оформлено свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади м. Львова в цілому на нежитлову будівлю площею 104,6 м. кв. на вул. Старознесенській, 194 та здійснено державну реєстрацію права комунальної власності і на даний час така реєстрація не скасована. 
		Із матеріалів справи встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 25.08.11 року у справі № 5015/3969/11 (копія долучена до матеріалів справи) за позовом ТОВ «Зіронька» до ПП ВКФ «Папірус-М» про усунення перешкод у користуванні майном та зустрічним позовом ПП ВКФ «Папірус-М» до ТОВ «Зіронька» та Личаківської райадміністрації про визнання права власності та скасування розпорядження і свідоцтва на спірну будівлю в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний залишено без розгляду. Зокрема, вказаним рішенням суду встановлені наступні факти. Управлінням приватизації комунального майна м. Львова 19.12.94 року було видано свідоцтво № 60-Т про реєстрацію товариства покупців підприємства торгівлі «Зіронька» маг. № 692. Учасники товариства покупців - члени трудового колективу магазину № 692 склали підписний лист, посвідчений державним нотаріусом Кодлубай Н.П. 17.10.95 року, на придбання майна та будівлі магазину № 692.
		Представництвом Фонду державного майна України у м. Львові видано свідоцтво про реєстрацію товариства покупців членів трудового колективу магазину № 692 структурного підрозділу державного підприємства торгівлі «Зіронька» 09.11.95 року, реєстраційний номер 25 З-Т.
		На підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу № 9Ц від 09.02.96 року, акту прийому-передачі від 23.04.96 року товариство покупців членів трудового колективу магазину № 692 придбало нежитлове приміщення, площею 104,6 м.кв. на вул. Старознесенській, 194 у м. Львові.
		21.03.2001 року між ТОВ «Зіронька», яке є правонаступником товариства покупців членів трудового колективу магазину № 692 структурного підрозділу державного підприємства торгівлі «Зіронька», та приватним підприємством ВКФ «Папірус» було укладено договір купівлі-продажу, за яким продавець продав, а покупець придбав нежитлове приміщення, площею 104,6 м. кв. за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194. Актом прийому передачі від 21.03.2001 року зазначене приміщення було передано покупцю в цілому.
		Незважаючи на це, відповідачем-1 було оформлено свідоцтво про право комунальної власності на спірне приміщення, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності територіальної громади м. Львова на нежитлову будівлю, площею 104,6 кв. м. за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194 від 23.03.2006 року, номер витягу 10188746 Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (копія якого знаходиться в матеріалах справи).
		Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.
		Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне. 
		Враховуючи предмет спору у даній справі, зокрема, визнання права власності на об'єкти нерухомості, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини власності.
		Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом  власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Як досліджено судом вище, рішенням господарського суду Львівської області від 25.08.11 року у справі № 5015/3969/11 встановлено, що державна реєстрація нерухомого майна на вул. Старознесенській, 194 у м. Львові за територіальною громадою проведена без наявності правовстановлюючих документів, розпорядження Личаківської райадміністрації № 306 від 06.03.06 року прийнято з порушенням закону, а також факт переходу до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М» права власності  на спірні приміщення на підставі договору купівлі-продажу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. 
		Під час розгляду справи № 5015/3969/11 позивачем подавався зустрічний позов про визнання права власності на нежитлове приміщення, площею 104, 6 м.кв. з індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194; визнання незаконним та скасування Розпорядження Личаківської райадміністрації № 306 від 06.03.2006 року; скасування Свідоцтва від 06.03.2006 року № ЛР0520 про право власності та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.03.2006 року, номер витягу 10188746, який залишено без розгляду.
		Відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
		Захист цивільних прав та інтересів забезпечується застосуванням, передбачених Цивільним і Господарським кодексами України засобів захисту. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
		Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		У відповідності до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
		У відповідності з положеннями ст. 392 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. 
		Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).
		Як встановлено судом при дослідженні матеріалів справи, між ТОВ «Зіронька» та приватним підприємством ВКФ «Папірус» було укладено договір купівлі-продажу, за яким продавець (ТОВ «Зіронька») продав, а покупець (ПП ВКФ «Папірус») придбав нежитлове приміщення, площею 104,6 м. кв. за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194. Актом прийому передачі від 21.03.2001 року зазначене приміщення було передано покупцю в цілому.
		Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		Як встановлено рішенням суду від 25.08.11 року у справі № 5015/3969/11, власник майна за договором купівлі-продажу дій по вчиненню державної реєстрації нежитлового приміщення не вчиняв. Одночасно, суд зазначає, що здійснення державної реєстрації за територіальною громадою м. Львова оспорюваних приміщень проводилось безпідставно, без наявності правовстановлюючих документів, перелік яких зазначений у Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (чинному на момент здійснення такої реєсрації) і  є вичерпним.
		Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, місцевого самоврядування який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.
		У відповідності до п. 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. № 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
		При цьому у пункті 2 зазначеного роз'яснення вказано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. 
		Відмова відділу приватизації державного житлового фонду у реєстрації права власності нежитлових приміщень за Приватним підприємством виробничо-комерційної фірми «Папірус-М» перешкоджає останньому розпоряджатися майном, що перейшло до нього згідно з договором купівлі-продажу від 21.03.2001 року, та вчиняти дії, спрямовані на реалізацію своїх інтересів, не заборонених законом.
		Пунктом 1.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 року №7/5 (чинного на момент здійснення реєстрації права власності за територіальною громадою м. Львова) передбачено, що останнє визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.04 року речові права на нерухоме майно, що знаходяться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб міжнародних організацій, іноземних держав підлягають обов'язковій реєстрації. Згідно з п. п. 1.3-1.4 Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів. Як встановлено вище, таких правовстановлюючих документів, перелік яких є вичерпним у Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, для проведення державної реєстрації за територіальною громадою не було.
		Факти видачі Розпорядження Личаківської райадміністрації № 306 від 06.03.2006 року, Свідоцтва від 06.03.2006 року № ЛР0520 про право власності та здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно від 23.03.2006 року з порушенням порядку, встановленого законодавством, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Крім цього, відповідач-1 погоджується з можливістю оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на оспорювані нежитлові приміщення позивача, оскільки подані заявником документи підтверджують даний факт, однак лише у разі скасування розпорядження Личаківської районної адміністрації про видачу свідоцтва та проведення державної реєстрації нежитлових приміщень за територіальною громадою м. Львова.
		Відтак, суд вбачає достатні підстави для визнання права власності за позивачем та задоволення інших вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, пов'язаних із порушенням прав останнього відповідачами.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів відповідно до задоволених вимог.
		Керуючись ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		в и р і ш и в :
		 
		Позов задоволити повністю.
		Визнати за Приватним підприємством виробничо-комерційної фірми «Папірус-М» (79066, Львівська область, місто Львів, Сихівський район, вул. Довженка, будинок 20, кв. 26, код ЄДРПОУ 30994560) право власності на нежитлові приміщення, площею 104, 6 м.кв., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194, і позначені на поверховому плані ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 10.02.2011 року під індексами 1, 2, 3, 4, 5, 6.
		Визнати незаконним та скасувати Розпорядження Личаківської районної адміністрації № 306 від 06.03.2006 року «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул. Старознесенська, 194 у м. Львові».
		Скасувати Свідоцтво від 06.03.2006 року № ЛР0520 про право власності на нежитлову будівлю, видане на підставі Розпорядження Личаківської районної адміністрації № 306 від 06.03.2006 року «Про оформлення права власності на нежитлову будівлю на вул. Старознесенська, 194 у м. Львові».
		Скасувати реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Львова від 23.03.2006 року (Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.03.2006 року, номер витягу 10188746) нежитлових приміщень, площею 104, 6 м. кв., що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Старознесенська, 194.
		Стягнути з Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м. Львова (79005, Львівська обл., місто Львів, Галицький район, вул. Грушевського, будинок 16, код ЄДРПОУ 20818949) на користь Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Папірус-М» (79066, Львівська область, місто Львів, Сихівський район, вул. Довженка, будинок 20, кв. 26, код ЄДРПОУ 30994560) 1 720 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
		Стягнути з Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради (79017, Львівська обл., місто Львів, Личаківський район, вул. К.Левицького, будинок 67, код ЄДРПОУ 04056109) 4 011 грн. 50 коп. судового збору в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
		Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.
		          Повне           рішення складене та підписане 20.02.2014 року. 
		 
		          Суддя                                                                                 Матвіїв Р.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...