Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2526/13 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2014. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2014.
Дата набрання законної сили: 18.02.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"18" лютого 2014 р.           Справа№ 911/2526/13
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Власова  Ю.Л.
		суддів:            Самсіна  Р.І. 
		          Шаптали  Є.Ю. 
		 
		при секретарі судового засідання Вага В.В. 
		за участю представників:
		від позивача: Грабовський В.А.;
		від відповідача: Сапина К.Л.;
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний жовтень"
		на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2013р. у справі № 911/2526/13 (суддя Бацуца В.М.)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний жовтень"
		до Публічного акціонерного товариства Виробничого об'єднання „Автотранспортник"
		про зобов'язання передати рухоме майно та стягнення 60000, 00 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про зобов'язання передати транспортний засіб - вантажний сідловий тягач „DAF", реєстраційний номер АІ 5584 СТ, з напівпричіпом „SCHMITZ S01", реєстраційний номер АІ 2655 ХО, та стягнення 337000,00 грн. збитків.
		 
		Рішенням господарського суду Київської області від 30.10.13р. припинено провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання Відповідача передати Позивачу транспортний засіб - вантажний сідловий тягач „DAF", реєстраційний номер АІ 5584 СТ, з напівпричіпом „SCHMITZ S01", реєстраційний номер АІ 2655 ХО, та відмовлено в задоволенні інших позовних вимог.
		Рішення суду мотивоване тим, що Позивачем не доведено понесення збитків останнім внаслідок перебування спірних транспортних засобів у Відповідача.
		 
		Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 30.10.13р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 337000,00 грн., прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Відповідача на користь Позивача збитки в сумі 337000,00 грн.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом на підставі наявних матеріалів справи зроблено помилковий висновок про укладення між Позивачем та Відповідачем договору підряду на виконання ремонтних робіт. Крім того, Позивачем доведено, що внаслідок відсутності спірних транспортних засобів та перебування їх у Відповідача, Позивач поніс збитки в зв'язку з необхідністю оренди інших транспортних засобів для здійснення підприємницької діяльності.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.14р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, розгляд справи призначено на 18.02.14р. 
		18.02.14р. Відповідач подав письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити рішення господарського суду м. Києва без змін.
		 
		Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:
		 
		08.02.13р. Позивачем була надана Відповідачеві заява про проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу, в тому числі тягача DAF 95 XF 380, державний номер АІ 5584 СТ з напівпричепом бортовим SCHMITZ S01, державний номер АІ 2655 ХО.
		 
		16.05.13р. Позивачем був оформлений подорожній лист №300266 вантажного автомобіля водію Андрієвському І.І. на зазначені тягач з напівпричепом бортовим для прибуття на СТО для ремонту.
		16.05.13р. водієм Позивача Андрієвським І.І. та Відповідачем був підписаний акт приймання-передачі транспортного засобу, відповідно до якого Позивач здав, а Відповідач прийняв тягач DAF 95 XF 380, державний номер АІ 5584 СТ з напівпричепом бортовим SCHMITZ S01, державний номер АІ 2655 ХО для подальшого ремонту напівпричепа.
		17.05.13р. водієм Позивача Андрієвським І.І. та Відповідачем був підписаний наряд-замовлення №4 на ремонтні роботи в сумі 30438,00 грн. 
		 
		17.05.13р. між Позивачем та ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» був підписаний договір №17/05-13 за яким Відповідач орендував сідловий тягач з напівпричепом до 17.08.13р. та зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі 60000,00 грн. на місяць.
		17.05.13р. за актом приймання-передачі ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» передав Позивачу орендований тягач з напівпричепом.
		 
		01.06.13р. Відповідач направив на адресу Позивача лист №354, в якому просив забрати відремонтовану техніку з території  підприємства, розрахуватись за виконані роботи та підписати акт виконаних робіт.
		10.07.13р. Позивач направив на адресу Відповідача лист-вимогу №1/240 від 10.07.13р. про повернення майна із чужого незаконного володіння, в якому просив повернути сідловий тягач DAF 95 XF 380, державний номер АІ 5584 СТ з напівпричепом бортовим SCHMITZ S01, державний номер АІ 2655 ХО у день отримання вимоги.
		11.07.13р. у відповідь на вказану вимогу Відповідач повторно направив на адресу Позивача лист №429, в якому просив забрати техніку з території  підприємства, розрахуватись за виконані роботи та відповідальне зберігання автомобільного транспорту.
		22.07.13р. за результатами розгляду вказаного листа Позивач направив Відповідачу лист №30/260 від 11.07.13р., в якому вказав, що представник Позивача прибуде для отримання техніки 25.07.13р.  
		25.07.13р. між Позивачем та Відповідачем був підписаний акт приймання-передачі, відповідно до якого Відповідач передав, а Позивач прийняв сідловий тягач DAF 95 XF 380, державний номер АІ 5584 СТ з напівпричепом бортовим SCHMITZ S01, державний номер АІ 2655 ХО.
		 
		02.07.13р. Позивач сплатив ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Еліттранссервіс» кошти в сумі 200000,00 грн. за рахунком №9/3.  
		04, 10, 18 та 24.07.13р. Позивач сплатив ФОП Сибірякову Б.А. кошти в сумі 42000,00 грн. за перевезення за договором №8 від 01.05.12р. та рахунку №22 від 03.06.13р.  
		16 та 29.07.13р. Позивачем було сплачено ТОВ «Атлас Авто Транс АГ» кошти в сумі 120000,00 грн. за оренду вказаної вище техніки.
		 
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно з ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. 
		Згідно з ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). 
		Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Отже, для відшкодування збитків, шкоди повинна бути в наявності сукупність наступних складових: 1) протиправна поведінка певної особи, 2) наявність втрат потерпілої особи; 3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою першої особи та втратами потерпілої особи. При цьому доведення наявності втрат та їх розміру покладається на потерпілу особу.    
		 
		З наведених норм та встановлених судом обставин вбачається, що Позивач передав Відповідачеві тягач з напівпричепом для проведення ремонту, строки ремонту погоджені сторонами не були. Лише 10.07.13р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою повернути з ремонту вказаний тягач, доказів іншого Позивачем суду не подано. В той же день Відповідач направив Позивачу лист про готовність передати тягач з напівпричепом, який Позивач виявив бажання отримати та отримав 25.07.13р.
		За вказаних обставин суд вважає, що Позивач не довів наявності протиправної поведінки Відповідача, що є підставою для відмови Позивачу у стягненні збитків. 
		 
		Понесення збитків Позивач обґрунтовує тим, що внаслідок неправомірного утримання Відповідачем тягача Позивач вимушений був орендувати тягач та замовляти послуги з перевезення внаслідок чого поніс спірні витрати.
		Разом із тим, Позивач передав на ремонт Відповідачу один тягач та, в свою чергу, орендував інший тягач, при цьому Позивач замовляв транспортні послуги 6 вантажних автомобілів для перевезення вантажу. При цьому, договір оренди тягача був укладений Позивачем на наступний день передачі свого тягача в ремонт Відповідачу.
		За вказаних обставин суд вважає, що Позивач не довів наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями Відповідача та витратами Позивача, що Позивач поніс спірні витрати саме через неповернення Відповідачем тягача Позивачу.   
		   
		На підставі вищевикладеного, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову Позивача, відповідно відсутні підстави для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробничого об'єднання Фастівського заводу хімічного машинобудування „Червоний жовтень" на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2013р. у справі № 911/2526/13 залишити без задоволення.
		 
		2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2013р. у справі № 911/2526/13 залишити без змін.
		 
		Повний текст постанови складено 24.02.2014р.
		 
		Головуючий суддя                                                            Ю.Л. Власов 
		 
		Судді                                                                                Р.І. Самсін
		 
		                                                                                Є.Ю. Шаптала

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...