Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/19845/13-а : не визначено.
Надіслано судом: 11.03.2014. Зареєстровано: 11.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2014.
Дата набрання законної сили: 27.02.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Справа: № 826/19845/13-а                                    Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.                                                                                                               Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г. 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		27 лютого 2014 року                                                                                                   м. Київ
		 
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:  
		головуючого суддів             Хрімлі О.Г.,     Ганечко О.М.,    Літвіної Н.М.,
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки позивача, за результатами якої складено акт № 729/26-51-22-01/35092907 від 09 серпня 2013 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» (код ЄДРПОУ 35092907) з питань фінансово-господарських відносин з: ТОВ «Авитек Груп ЛТД» (ЄДРПОУ 37046350) за період 01 лютого 2011 pоку по 28 лютого 2011 pоку, ТОВ «Альфа Строй-Н» (ЄДРПОУ 37074539) за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 pоку, ТОВ «Альведен» (ЄДРПОУ 30972259) за період з 01 червня 2011 pоку по 30 червня 2011 pоку, ТОВ «Український Інвестиційний Холдинг» (ЄДРПОУ 33547165) за період з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 pоку, ТОВ «Авіс» (ЄДРПОУ 32155639) за період з 01 лютого 2012 року по 31 березня 2012 pоку, ТОВ «Білдальянс» (код ЄДРПОУ 36857716) за період діяльності з 01 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року» та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003672201/3258 від 02 вересня 2013 року та № 0003662201/3257 від 02 вересня 2013 року.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. 
		У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю. 
		Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.  
		Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу № 304-П від 07 серпня 2013 року та направлення на перевірку від 07 серпня 2013 року, виданих ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, у період з 07 серпня 2013 року по 09 серпня 2013 року відповідачем проведена перевірка позивача щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з питань фінансово-господарських відносин з: ТОВ «Авитек Груп ЛТД» (ЄДРПОУ 37046350) за період 01 лютого 2011 pоку по 28 лютого 2011 pоку, ТОВ «Альфа Строй-Н» (ЄДРПОУ 37074539) за період з 01 березня 2011 року по 31 березня 2011 pоку, ТОВ «Альведен» (ЄДРПОУ 30972259) за період з 01 червня 2011 pоку по 30 червня 2011 pоку, ТОВ «Український Інвестиційний Холдинг» (ЄДРПОУ 33547165) за період з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 pоку, ТОВ «Авіс» (ЄДРПОУ 32155639) за період з 01 лютого 2012 року по 31 березня 2012 pоку, ТОВ «Білдальянс» (код ЄДРПОУ 36857716) за період діяльності з 01 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року. 
		За результатами проведеної перевірки складено акт № 729/26-51-22/01/35092907 від 09 серпня 2013 року, в якому встановлено наступні порушення позивачем податкового законодавства: п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, у результаті чого завищено витрати на загальну суму 931 220,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 195 806,19 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2011 року на суму 2 875,00 грн., за І квартал 2012 року на суму 192 931,19 грн.; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, у результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 186 243,99 грн., в т.ч. за червень 2011 року на суму 2 500,00 грн., за лютий 2012 року на суму 179 099,99 грн., за березень 2012 року на суму 4 644,00 грн.; ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» (код ЄДРПОУ 35092907) при придбанні та продажу товарів (послуг); ст. 22, ст. 185, ст. 188, ст. 198, ст. 201 ПК України в частині відсутності об'єктів оподаткування ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» (код ЄДРПОУ 35092907) при придбанні товарів (послуг) у ТОВ «Авитек Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 37046350), ТОВ «Альфа Строй-Н» (код ЄДРПОУ 37074539) та продажу товарів (послуг) у лютому, березні 2011 року покупцями.
		02 вересня 2013 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: форма «Р» № 003672201/3258, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 292 271,79 грн., з яких 195 806,19 грн. - за основним зобов'язанням, та 96 465,60 грн. - за штрафними санкціями; форма «Р» № 0003662201/3257, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 279 365,99 грн., з яких 186 243,99 грн. - за основним зобов'язанням, та 93  122,00 грн. - за штрафними санкціями.
		Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» зареєстровано в якості юридичної особи Дарницькою районною у м. Києві державною адміністрацією 26 квітня 2007 року, згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 100990.
		Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та контрагентами укладено ряд договорів, зокрема: 1) з ТОВ «Білдальянс» укладено договір № 2112 про надання послуг з монтажних, планово-попереджувальних робіт від 21 грудня 2011 року, за змістом якого ТОВ «Білдальянс» зобов'язується провести планово-попереджувальні заходи, виконати монтаж трубок, монтаж, демонтаж налагодження металевих дверей і СОД за завданням та з використанням матеріалів і устаткування замовника (позивача), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані планово-попереджувальні заходи, монтажні роботи; 2)  з ТОВ «Авітек Груп ЛТД» укладено договір № 240111 про надання послуг з монтажних, планово-попереджувальних робіт від 24 січня 2011 року, за змістом якого ТОВ «Авітек Груп ЛТД» зобов'язалось провести планово-попереджувальні заходи, виконати монтаж трубок, металевих дверей, та за завданням та з використанням матеріалів і устаткування замовника (позивача), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані планово-попереджувальні заходи, монтажні роботи; 3) з ТОВ «Альфа Строй-Н» укладено договір № 321 про надання послуг з монтажних, планово-попереджувальних робіт від 21 березня 2011 року, відповідно до якого ТОВ «Альфа Строй-Н» зобов'язується провести планово-попереджувальні заходи, виконати монтаж трубок, металевих дверей, та за завданням та з використанням матеріалів і устаткування замовника (позивача), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані планово-попереджувальні заходи, монтажні роботи.
		Факт виконання укладених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, виписками із банківських рахунків.
		Крім того, під час проведеної перевірки відповідачем встановлено взаємовідносини між позивачем та іншими учасниками без укладення письмових договорів, зокрема: 1) з ТОВ «Альведен» щодо купівлі позивачем канцелярських товарів на суму 15 000,00 грн.; 2) з ТОВ «Авіс» щодо купівлі позивачем канцелярських товарів на суму 49 519,19 грн.
		Факт виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентами підтверджується: рахунками-фактури, видатковими накладними, податковими накладними, копією із Журналу виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжними дорученнями, виписками із банківського рахунку, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631, наявними в матеріалах справи.
		Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
		За змістом пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. 
		Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. 
		Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
		Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
		Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. 
		Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. 
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
		Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
		При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
		Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.          
		Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та валових витрат, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності.
		З приводу висновків податкового органу в акті перевірки щодо нікчемності правочинів колегія суддів зазначає, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
		Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12.
		Крім того, твердження відповідача про нікчемність укладених позивачем з контрагентами правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями, оскільки позиція податкового органу щодо суперечності спірних угод інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 08 січня 2013 року у справі № К/9991/34364/12. 
		Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення № 0003672201/3258, № 0003662201/3257 від 02 вересня 2013 року, оскільки суми податкового кредиту та валових витрат за відповідний період підтверджуються відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до наведених законодавчих вимог, та які відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.
		З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
		Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року у справі № К/9991/12143/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року у справі № К/9991/39355/12.
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та засновані на нормах права.
		Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.  
		Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
		 
		        У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року - без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.        
		 
		Головуючий суддя                                        О.Г. Хрімлі  
		 
		Судді                                                            О.М. Ганечко 
		 
		                                                                        Н.М. Літвіна  
		Головуючий суддя                                                                 Хрімлі О.Г.            
		Судді:                                                                                           Ганечко О.М. 
		                                                                                                                    Літвіна Н. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...