Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1132/12/1370 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"11" березня 2014 р.                               м. Київ                              К/800/51778/13 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		Головуючого:          Маслія В.І. (суддя-доповідач)
		Суддів:                    Зайця В.С.,
		                              Конюшка К.В.,
		при секретарі:          Зубенко Д.В.
		за участю представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
		розглянувши у відкритому судовому засідані адміністративну справу за касаційною скаргою виконавчого комітету Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 до Прокуратури м. Львова, виконавчого комітету Львівської міської ради, Львівського обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Відділу Держземагенства у м. Львові, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання протиправним, скасування протесту прокурора та про визнання протиправним, скачування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради, 
		в с т а н о в и л а:
		          ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради та прокуратури м. Львова, за участю третіх осіб: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівське обласне комунальне підприємство "Бюро технічного інвентаризації та експертної оцінки", Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, відділ Держземагенства у м. Львові у Львівській області  про визнання протиправним та скасування рішення № 1025 від 05.12.2011 року «Про розгляд протесту прокурора міста Львова від 19.10.2011 року № 64-966-11».
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, позовні вимоги задоволено: визнано протиправним  та скасовано рішення № 1025 від 05.12.2011 року «Про розгляд протесту прокурора міста Львова від 19.10.2011 року № 64-966-11».
		Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, виконавчий комітет Львівської міської ради звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії АЯ № 455071 від 24.03.2005 року, позивач є власником земельної ділянки площею 0,0333 га., яка розташована  у м. Львові по АДРЕСА_1. Цільове призначення зазначеної земельної ділянки - для забудови та обслуговування житлового будинку (для будівництва чотирьохповерхового багатоквартирного будинку з вбудованими автостоянками).
		Відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані перед проектні роботи.
		Судами встановлено, що на виконання зазначених вимог закону позивачем на розгляд виконавчого комітету Львівської міської ради було надано весь неохідний пакет містобудівного обгрунтування для розміщення чотирьоховерхового багатоквартирного будинку з вбудованими автостоянками по АДРЕСА_1.
		17.10.2008 року виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення № 1094 «Про проектування та будівництво громадянином  ОСОБА_5 чотирьохповерхового багатоквартирного будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_1». 
		За результатами перевірки звернень суміжних землекористувачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6, 19.10.2011 року прокуратура м. Львова винесла протест на рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 року «Про проектування та будівництво громадянином ОСОБА_5 чотирьохповерхового багатоквартирного будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_1».
		Розглянувши протест прокурора на рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 року «Про проектування та будівництво громадянином  ОСОБА_5 чотирьохповерхового багатоквартирного будинку з вбудованими автостоянками на Варшавській, 103», виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення № 1025     від 05.12.2011 року «Про розгляд протесту прокурора міста Львова від 19.10.2011 року № 64-966-11», яким було вирішено скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 року «Про проектування та будівництво громадянином  ОСОБА_5 чотирьохповерхового багатоквартирного будинку з вбудованими автостоянками на Вршавській, 103».
		Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач звернувся з даним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 року «Про проектування та будівництво громадянином ОСОБА_5 чотирьохповерхового багатоквартирного  будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_1» прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, а скасовуючи його відповідач діяв поза межами своїх повноважень.
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Стаття 144 Конституції України визначає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. 
		Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить відповідно до закону вирішення питань регулювання земельних відносин. Зазначені питання вирішуються відповідно до закону на пленарних засіданнях ради. 
		Конституційний Суд України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вирішив, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами  України (Рішення від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009). 
		Статтею ж 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. 
		Крім того, у пункті 5 Рішення N 7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. 
		У справі, що розглядається суди встановили, що на виконання рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1094 від 17.10.2008 року ОСОБА_5 19.08.2011 року отримав належним чином розроблену, затверджену, зареєстровану Декларацію про початок будівельних робіт та почав виконувати будівельні роботи. Згідно Акту № 26 інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області  від 17.02.2012 року, Загального журналу робіт по будівництву багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1,  на момент зупинення будівельних робіт  позивач виконав певні  будівельні роботи, а саме виконав комплекс топографо-геодезичних, проектно-вишукувальних робіт, розпочав роботи з будівництва фундаменту будинку, облаштоване перекриття та розпочато цегляну кладку на першому поверсі. Отже, таке рішення є ненормативним правовим актом одноразового застосування та вичерпало свою дію фактом його виконання, тому не може бути в подальшому скасоване Радою.
		Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 06.06.2011 року №21-50а 11 та від 24.10.2011 року.
		З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій, здійснивши аналіз залучених до справи доказів, дійшли правильного висновку про необхідність задоволення заявленого позову. При цьому, в судових рішеннях наведено мотиви, з яких суди виходили при їх прийнятті, мотиви неврахування доводів відповідача та положення закону, яким керувались суди при прийнятті своїх рішень. Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
		Керуючись ст. ст. 220, 222, 224, 230, 231, колегія суддів, -
		у х в а л и л а:
		Касаційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради - залишити без задоволення.
		Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
		          Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...