Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/0470/3988/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 19.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		У  Х  В  А  Л  А
		і м е н е м  У к р а ї н и
		 
		21 січня 2014 рокусправа № 2а/0470/3988/12 
		Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Сафронової С.В. 
		                    суддів:                     Поплавського В.Ю.  Чепурнова Д.В.            
		при секретарі судового засідання: Манцова Д.В.
		 
		                    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року 
		у адміністративній справі № 2а/0470/3988/12 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, - 
		 
		в с т а н о в и л а :
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 27.03.2012 № 342-к «про звільнення», поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора митного поста «Нікополь» Дніпропетровської митниці з 27.03.2012 року, та зобов'язано Дніпропетровську митницю нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, за період з 27.03.2011 року до фактичного поновлення на посаді. У відповідності до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України зазначене рішення суду першої інстанції допущено до негайного виконання постанови в частині поновлення на посаді старшого інспектора митного поста «Нікополь» Дніпропетровської митниці та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, у задоволенні інших вимог позивача судом відмовлено.
		Зазначена постанова оскаржена відповідачем по справі з підстав порушення норм матеріального права, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі.
		Апеляційна скарга відповідача мотивована законністю та обґрунтованістю оскаржуваного позивачем наказу № 342-к «про звільнення», оскільки цей наказ було прийнято у зв'язку зі скороченням штату відповідно до наказу ДМСУ від 05.12.2011 № 1026 та затвердженням 26.12.2011 Головою ДМСУ України структури і штатного розпису Дніпропетровської митниці, а також введенням їх у дію наказом Дніпропетровської митниці від 27.12.2011 № 909. Вказує, що митний пост «Нікополь» був скорочений на шість штатних одиниць, і позивач підпав під скорочення  враховуючи його негативну характеристику, його найнижчу кваліфікацію та продуктивність праці, про наступне вивільнення із займаної посади у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці - скороченням штатної чисельності, позивач був попереджений, і йому пропонувалося іншу роботу, від якої позивач відмовився, а тому був звільнений за скороченням штатної чисельності.
		В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, а позивач заперечував проти задоволенні апеляційної скарги, вказуючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
		Заслухавши пояснення сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та про відсутність підстав для скасування постанови суду першої інстанції, виходячи із нижченаведеного.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спір у цій справі виник у зв'язку із звільненням позивача із займаної посади старшого інспектора митного поста «Нікопольський» Дніпропетровської митниці відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці - скороченням чисельності працівників наказом Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 27.03.2012 № 342-к, прийнятим відповідачем відповідно до наказу Держмитслужби України від 05.12.2011 № 1926 та на виконання вимог Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085 та постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2010 № 1128, а також постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2011 № 1184, якими передбачено скорочення державних службовців, працюючих у центральних органах виконавчої влади і підпорядкованих їм територіальних органах, затверджено граничну чисельність працівників митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій, зокрема, чисельність працівників Дніпропетровської митниці скорочено на 85 одиниць.
		Суд першої інстанції дослідивши зміст: Наказу Дніпропетровської митниці від 27.12.2011 № 909, яким в дію було уведено нові структуру та штатний розпис Дніпропетровської митниці, відповідно до яких створено митний пост «Нікополь», а штатна чисельність якого скорочена на шість одиниць інспекторського складу; наказу Дніпропетровської митниці № 431 від 10.06.2011 року, яким було виведено зі складу митного поста «Нікопольський» посаду старшого інспектора та уведено до складу цього митного поста посаду інспектора, при цьому залишено штатну чисельність цього митного поста без змін; наказу Дніпропетровської митниці № 746 від 24.10.2011 року, яким було виведено зі складу митного поста «Нікопольський» посаду інспектора та установлено штатну чисельність цього митного поста у кількості 23 одиниці; наказу Дніпропетровської митниці від 27.12.2011 № 909, яким з 27.12.2011 року було уведено в дію структуру Дніпропетровської митниці на 2011 рік, зокрема, по митному посту «Нікополь» було затверджено 17 посад, з яких 7 посад головного інспектора, 4 посади провідного інспектора, 4 посади старшого інспектора; наказу Дніпропетровської митниці від 23.02.2012 № 139, згідно якого за штатним розписом по митному посту «Нікополь» було затверджено 17 посад, з яких 7 посад головного інспектора, 4 посади провідного інспектора, 4 посади старшого інспектора; та наказу Дніпропетровської митниці № 163 від 29.02.2012 року, яким зі складу митного посту «Нікополь» було виведено посаду старшого інспектора, установлено штатну чисельність цього митного поста у кількості 16 одиниц - суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що скорочення штатної чисельності по митному посту «Нікополь» відбулося лише з 29.02.2012 року згідно наказу Дніпропетровської митниці № 163 на одну одиницю, зокрема скорочено посаду старшого інспектора митного поста, і на вказаний час, позивач працював на посаді старшого інспектора митного поста «Нікополь» Дніпропетровської митниці.
		Перевіряючи дотримання відповідачем процедури вивільнення позивача займаної посади, судом першої інстанції встановлено, що первісно позивачеві було надано попередження про наступне вивільнення із займаної посади відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України - 19.01.2012 року, але пропозиція іншої посади позивачеві не надавалася. Повторне попередження позивача про можливе наступне вивільнення у зв'язку зі скороченням штатної чисельності Дніпропетровської митниці на тих самих підставах, тобто відповідно до наказу Держмитслужби України від 05.12.2011 № 1026 та наказу Дніпропетровської митниці від 27.12.2011 № 909 - було вручено 29.02.2012 року, і цим  попередженням позивачеві було запропоновано інші посади на час відпустки для догляду за дитиною основного працівника до дня його фактичного виходу на роботу, а саме: посади старшого інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Дніпропетровської митниці, старшого інспектора сектору по контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відділу митних платежів Дніпропетровської митниці та інспектора митного поста «Дніпропетровськ - південний» Дніпропетровської митниці. 
		Судом першої інстанції також встановлено, що до скорочення з 29.02.2012 року однієї з чотирьох посади старшого інспектора на митному посту «Нікополь», 19.01.2012 року два старших інспекторів митного поста «Нікопольський» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 попереджалися про наступне вивільнення, при цьому ОСОБА_2 погодилася із запропонованою посадою та у наступному була переведена на іншу посаду, що також підтверджується табелем обліку робочого часу за січень 2012 року по митному посту «Нікополь», а ОСОБА_1 інша посаду, яка фактично вже передбачалася вивільненою на митному посту «Нікополь», попередження від 19.01.2012 року апропонована не була. При цьому на посаду старшого інспектора, вакансія на яку станом на 19 січня 2012 року не існувала, та за наявності проведення скорочення штату на одну посаду старшого інспектора митного посту, з митного поста «Кривий Ріг» до митного поста «Нікополь» була переведена ОСОБА_3, і після цього ОСОБА_1 було повторно попереджено про наступне вивільнення 29.02.2012 року. 
		За вказаних обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції першої інстанції про те, що фактично вивільнення позивача із займаної посади відбулося не у зв'язку зі скороченням штату по митному посту «Нікополь», а у зв'язку з переведенням ОСОБА_3 з іншого митного поста на посаду старшого інспектора митного поста «Нікополь» та необхідністю у зв'язку з цим приведення структури штатного розпису митного поста «Нікополь» у відповідність до наказу Дніпропетровської митниці від 29.02.2012 року № 163. Тобто, відповідачем штучно було створено підстави для скорочення посади, на якій працював позивач, оскільки ОСОБА_3 була переведена з іншого митного посту за рахунок позивача, до моменту його фактичного звільнення.
		Погоджується судова колегія також з висновками суду першої інстанції про необ'єктивність відповідача стосовно оцінки відомостей показників роботи позивача у порівнянні з іншими працівниками, які були надані начальником митного посту «Нікопольський» для визначення кваліфікаційного рівня позивача при вирішенні питання щодо його звільнення, оскільки матеріалами справи безспірно підтверджено, що ОСОБА_1 за своєю кваліфікацією є юристом, має вищу юридичну освіту та стаж служби в митних органах з 01.08.1995 року, і у порівнянні з іншими старшими інспекторами цього митного посту, позивач має найвище спеціальне звання - радник митної служби 2 рангу. Згідно тестування з перевірки знань митного законодавства, контролю знань з питань електронного декларування, перевірки знань положень нового Митного кодексу та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України» ОСОБА_1 пройшов з відміткою «задовільно», та визнаний таким, що відповідає займаній посаді, дисциплінарних стягнень не має, згідно щорічної оцінки за 2011 рік ОСОБА_1 свої посадові обов'язки та планові завдання виконував у встановлені терміни, проявляв ініціативу, у роботі є наполегливим, а його професійна підготовка дозволяє виконувати поставлені завдання. Свідоцтвом про підвищення кваліфікації 12 СПК 514351 від 27.11.2008 року, підтверджено, що на відміну від інших працівників позивач успішно пройшов підвищення кваліфікації в інституті післядипломної освіти Академії митної служби України.
		Узагальнюючи вищенаведені, встановлені судом обставини, судова колегія повністю підтверджує висновки суду першої інстанції у цій справі про безпідставність звільнення позивача з займаної посади, яке відбулося без отримання відповідної згоди профспілкової організації митного органу, що суперечить ст. 43 КЗпП України, та без урахування перебування на його утриманні двох осіб - неповнолітньої дитини та дружини, яка перебувала у відпустці без оплати по догляду за дитиною в зв'язку з медичним висновком, а також з порушенням процедури звільнення позивача, яке фактично відбулося через двадцять сім днів з дня отримання ним попередження про можливе наступне вивільнення, що не відповідає вимогам ст.49-2 КЗпП України, а також у зв'язку з ти, що запропоновані позивачеві посади у інших підрозділах Дніпропетровської митниці, тобто з переведенням на роботу у іншу місцевість, не були вакантними, оскільки пропонувалися позивачеві на час відпустки основного працівника, тобто для тимчасового працевлаштування, що також суперечить вимогам ст.49-2 КЗпП України.
		За таких обставин, судова колегія повністю підтверджує незаконність оскаржуваного у цій справі позивачем наказу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 27.03.2012 № 342-к «про звільнення», та порушення відповідачем правил статті 42 Кодексу щодо переважного права на залишення на роботі при проведенні звільнень згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу відповідачем поряд з кваліфікацією було враховано і продуктивність праці позивача, зокрема таку істотну її ознаку, як дисциплінованість позивача, що повністю узгоджується зі змістом частини першої статті 42 Кодексу, на порушення якої відповідачем посилається позивач.
		Стосовно того, що позивачу не було запропоновано усіх інших вакантних посад, які були у наявності, у митниці, колегія судів зазначає, що при вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 Кодексу про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, виходить з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю, що виключено при скороченні чисельності штату, і лише при відсутності такої роботи - інша наявна робота. 
		Правильним є рішення суду першої інстанції також в частині вирішення вимог позивача щодо зобов'язання Дніпропетровської митниці нарахувати і виплатити йому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 за період з 27.03.2011 року до фактичного поновлення на посаді.
		При прийнятті даного судового рішення суд апеляційної інстанції враховує існуючу практику Вищого адміністративного суду України при вирішенні тотожних спорів про поновлення на роботі працівників митниць, які були звільнені за аналогічних з позивачем умов, та вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції повинна бути залишена без змін.
		Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
		 
		У х в а л и л а :
		Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів - залишити без задоволення
		Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року - залишити без змін
		          Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .
		 
		Головуючий:                                                            С.В. Сафронова 
		 
		          Суддя:                                                            В.Ю. Поплавський 
		 
		          Суддя:                                                            Д.В. Чепурнов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...