Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ
СУД
Постанова
Іменем України
25.05.2009
Справа № 2-а-147/09/0114
Севастопольський
апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів
Ілюхіної Г.П. ,
Іщенко Г.М.
секретар судового засідання
Петрашова Ю.Б.
за участю представників сторін:
представник позивача
ОСОБА_1 - ОСОБА_2, довіреність № б/н від
13.10.08;
представник відповідача Нижньогірської
районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим - не з'явився, про час та місце розгляду
справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не
повідомив;
представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення
Нижньогірської районної державної адміністрації - не з'явився, про час та місце
розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового
засідання надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності;
представник відповідача Відділу освіти Нижньогірської районної державної
адміністрації в Автономній Республіці Крим - не з'явився, про час та місце
розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки
суд не повідомив
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці
та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на постанову Нижньогірський районний суд Автономної Республіки Крим (суддя Бриндя М.А.
) від 14.01.09 у справі № 2-а-147/09
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Нижньогірської
районної державної адміністрації Автономної РеспублікиКрим (вул. Леніна, 11,смт
Нижньогірський,АР Крим,97100)
Управління праці та соціального захисту населення
Нижньогірської районної державної адміністрації (вул. Леніна
10,Нижньогірський,Автономна Республіка Крим,97100)
Нижньогірського відділу освіти (вул. Леніна,
7,Нижньогірський,Автономна Республіка Крим,97100)
про відшкодування витрат по оплаті за користування
житлом з опаленням та освітленням,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 05.07.2007 року звернулася
до Нижньогірського районного суду
Автономної Республіки Крим з позовом до
Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської
райдержадміністрації та Нижньогірської районної державної адміністрації про
відшкодування витрат по оплаті за користування житлом з опаленням та
освітленням.
Позов мотивований тим, що відповідно до законодавства позивачу підлягає
відшкодуванню витрати по оплаті за користування житлом з опаленням та
освітленням. Однак відповідачі відмовляються від відшкодування вищезазначених витрат, у
зв'язку з чим позивач просить суд стягнути на його користь відшкодування витрат по оплаті за
користування житлом з опаленням та освітленням
за 2004 та 2005 рік.
Постановою Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від
14.01.2009 року у справі № 2-а-147/09 (суддя - Бриндя М.А.) позовні вимоги
ОСОБА_1 задоволені.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення
Нижньогірської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 сімсот дві гривні 58
коп.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення
Нижньогірської райдержадміністрації на користь позивача судовий збір у сумі 51
грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління праці та
соціального захисту населення Нижньогірської райдержадміністрації звернулося з апеляційною скаргою, в якій
просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову
про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.
В своїй апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту
населення Нижньогірської райдержадміністрації зазначає, що не має власних доходів, не проводить
нарахування пільг працівникам бюджетних установ, а проводить компенсацію за
надані пільги підприємствами, які ці послуги надають згідно списків бюджетних
організацій і актів звірок самих організацій, які надають послуги; відповідач
не мав можливості надати позивачу пільги через те, що його не було у списках
районного відділу освіти; також відповідач вважає:
- що позивач
звернувся до суду з порушенням строків звернення;
- що в даному випадку не можливо стягувати з управління зазначену в постанові суду
першої інстанції суму у зв'язку з тим, що управління не є в данному випадку
боржником (заборгованість по актам передачі не передавалась до управління) і
тому боржником є Нижньогірський відділ освіти, який цього не заперечує
- що статтею 78 Закону України "Про державний бюджет України на 2004
рік" встановлена енергосубвенція,
куди входять опалення квартир і яке виплачується помісячно, починаючи з того
періоду, коли управління взяло на себе зобов'язання, тобто з 01.07.2004 року, а
статтею 69 (тверде паливо) вищезазначеного закону встановлений наступний
механізм забезпечення - один раз на рік на домогосподарство по нормам,
встановленим постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим для
відповідних категорій громадян, які мають право на пільги;
щодо виплат пільг на комунальні послуги у 2005 році, то
управління не проводить нарахування пільг працівникам бюджетних
організацій, а проводить компенсацію за
надані пільги організаціям, які ці
послуги надають, згідно списків бюджетних організацій відділу освіти) і актів
звірок самих організацій. (а.с. 62-63)
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного
судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги,
перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення,
дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального
та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, щоОСОБА_1 працювала в Нижньогірській загальноосвітній
школі №1 з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року, що підтверджується довідкою від
17.01.2006 року за №47, а також записом у трудовій книжці (а.с. 7,8).
ОСОБА_1 має право на пільги відповідно до статті 57 Закону України
"Про освіту" за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року, що
підтверджується довідкою від 17.01.2006 року за № 47 (а.с. 7).
Районний відділ освіти направив
Управлінню праці та соціального захисту населення Нижньогірської
райдержадміністрації списки вчителів Нижньогірської загальноосвітньої
школи №1, які працювали в відділі освіти
за період з 01.01.2004 року по 30.06.2004 року, яким нарахована компенсація на
виплату комунальних послуг. (а.с. 48-51)
Правовідносини регулюються статтею 70 Житлового Кодексу України, статтею
57 Закону України "Про освіту", Законом про реструктуризацію
заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про
освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників
навчальних закладів" № 1994-IV від 09.09.2004 року, Інструкцією про
порядок забезпечення безоплатними квартирами з опаленням та освітленням
педагогічних, медичних, ветеринарних, культурно-просвітницьких робітників та
кіномеханіків від 21.09.1988 року № 10-07, яка втратила чинність 13.09.2006
року, Постановою Кабінету Міністрів України № 879 "Про встановлення норм
користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо
їх опалення" від 1 серпня 1996 року, , Постановою Кабінету Міністрів
України №256 "Про затвердження
Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з
виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій
з державного бюджету" від 4 березня
2002 року, Порядком надання пільг,
компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям,
особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України № 426 від 31 березня 2003 року, Порядком погашення
кредиторської заборгованості державного бюджету з виплат, установлених абзацом
першим частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" щодо
безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням, затвердженого
наказом Міністерства освіти і науки України від 28 листопада 2005 року
№679, Постановою Кабінету Міністрів
України № 1430 від 18 жовтня 2006 року, Порядком забезпечення працівників
бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом (квартирою) з
опаленням і освітленням, затвердженим спільним наказом Міністерства праці та соціальної
політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони
здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006
року за №341\651\619\769).
Відповідно до частини першої статті 70 Житлового Кодексу України
спеціалісти, які працюють і проживають у сільській місцевості, поза населеними
пунктами (а в установлених законодавством Союзу РСР випадках - у селищах),
користуються безплатно жилим приміщенням з опаленням і освітленням.
Частина четверта статті 57 Закону України
"Про освіту" передбачає, що педагогічним працівникам, які працюють у
сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше
працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у
них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне
користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
Частина четверта статті 57 Закону України "Про освіту" з 23.03.1996 року по 26.12.2002 року
виглядала вищезазначеним чином, редакцією від 26.12.2002 року вказана норма
була зупинена на 2003 рік, редакцією від 27.11.2003 року вказана норма була
зупинена на 2004 рік.
Редакцією від 28.12.2007 року частина четверта статті 57 Закону України
"Про освіту" була доповнена
наступним: пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням,
передбачені абзацом першим цього пункту, надаються працівникам за умови, якщо
розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним
доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу,
який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України, та пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний
доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує
величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008
вищезазначені зміни були визнані неконституційними.
Частиною 17 Інструкції про порядок забезпечення безоплатними квартирами
з опаленням та освітленням педагогічних, медичних, ветеринарних, культурно-просвітницьких
робітників та кіномеханіків від 21.09.1988 року № 10-07 встановлено, що
безоплатні квартири з опаленням та освітленням надаються робітникам та
проживаючим з ними членам сім'ї виконавчими комітетами сільських (селищних) Рад
народних депутатів чи адміністрацією установ та організацій в натурі.
Відповідно до частини тридцять четвертої вищезазначеної інструкції,
паливо має бути безоплатно завезене до квартир робітників одночасно з завозом
його до установ, але не пізніше 1 вересня.
Згідно з частиною тридцять
п'ятою вищезазначеної інструкції кошти, необхідні для сплати за квартири з
опаленням та освітленням, передбачаються відповідно до кошторису відповідної
установи та організації відповідно до статті 3 витрат "канцелярські та
господарські витрати".
Частиною тридцять шостою вищезазначеної інструкції встановлено, що у
випадку, коли безоплатна квартира з опаленням та освітленням робітникам
фактично не була надана, їм виплачується грошова компенсація виходячи з норм та
цін, діючих в даній місцевості.
Вищезазначена інструкція втратила чинність 13 вересня 1988 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 879 "Про встановлення норм
користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо
їх опалення" від 1 серпня 1996 року встановлені норми, згідно яких
надаються пільги по оплаті житлово-комунальних послуг.
Згідно з частиною другою Постанови Кабінету Міністрів України №256 "Про затвердження Порядку
фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання
державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з
державного бюджету" від 4 березня
2002 року головні розпорядники коштів
місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі
отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають
право на відповідні пільги.
Частина третя Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на
здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення
за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 4 березня 2002 року №256
встановлює, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на
здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення
є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних
структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до
компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі
- головні розпорядники коштів).
Відповідно до частини п'ятої вищезазначеного порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів
щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння
розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг
і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад
(міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 5
числа місяця, що настає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57
Закону України "Про освіту" на придбання твердого і рідкого пічного
побутового палива і скрапленого газу, до 22 числа місяця, що наступає за
звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 59
Закону України "Про освіту".
Згідно з частиною шостою вищезазначеного порядку фінансові органи
районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського
Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння,
зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум
та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим
органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій,
управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі до 7 числа
місяця, що наступає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини
четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" на придбання твердого
і рідкого пічного побутового палива і скраплення газу та до 25 числа місяця, що
наступає за звітним пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті
57 Закону України "Про освіту".
Частиною восьмою вищезазначеного порядку встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів
у п'ятиденний термін здійснюються розрахунки з постачальниками відповідних
послуг та ведуть облік за видами пільг, передбачених абзацом першим частини
четвертої статті 57 Закону України "Про освіту".
Відповідно до частини другої
Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних
установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року
№426 пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам
культури надаються щомісяця шляхом зменшення плати за користування житлом з
опаленням та освітленням. Розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з
середньомісячним доходом пільговика не повинен перевищувати величини
визначеного відповідно до підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України
"Про податок з доходів фізичних осіб" доходу, який дає право на
податкову соціальну пільгу.
Частиною третьою вищезазначеного Порядку встановлено, що видатки на відшкодування витрат за надані
педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам і працівникам культури
послуги провадяться відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих
бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального
захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. N 256.
Відповідно до частини п'ятої
вищезазначеного Порядку для відшкодування фактичних витрат пільговик
подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом
(квартирну плату), паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який
здійснюється відшкодування (абзац другий пункту 2 цього Порядку), а також
довідку про склад сім'ї (раз на рік). Для нарахування грошового еквівалента
вартості послуг можуть використовуватися відомості у вигляді списків, довідок,
даних на електронних носіях інформації, одержаних від житлово-експлуатаційних
та інших підприємств і організацій, які надають послуги.
Згідно з
частиною п'ятою вищезазначеного Порядку
установи проводять роботу з надання пільг, компенсацій і гарантій та
організовують облік, систематизацію і зберігання інформації про пільговиків,
надають їм консультації щодо порядку та умов надання пільг, зокрема ті, в яких
працюють педагогічні, щомісяця до 5 числа наступного періоду:
розраховують відповідно до пункту 9 цього Порядку розмір
пільг, що надаються працівникам;
розподіляють з відома працівників обчислені суми знижки
з оплати спожитих послуг між підприємствами і організаціями, що надають
послуги;
подають в установленому порядку органам праці та
соціального захисту населення, підприємствам і організаціям, що надають
послуги, відомості про працівників та розмір грошового еквівалента пільг.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1430 від 18 жовтня 2006 року
були внесені зміни до Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам
бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького
складу, а саме доповнено наступними пунктами: пільги педагогічним, медичним та
фармацевтичним працівникам і працівникам культури надаються щомісяця шляхом
зменшення плати за користування житлом з опаленням та освітленням; у разі
використання педагогічними, медичними, фармацевтичними працівниками або
працівниками культури права на забезпечення твердим паливом установа розраховує
відповідно до пункту 9 цього Порядку сукупний розмір щомісячного грошового
еквівалента пільг за 12 місяців, що передують місяцю звернення та іншими.
Закон
Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України
"Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям
працівників навчальних закладів" від 09.09.2004, № 1994-IV встановлює та регулює правовідносини, що
склалися у зв'язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону
України "Про освіту".
Вищезазначеним Законом визнаються кредиторською заборгованістю
Державного бюджету України виплати, встановлені статтею 57 Закону України
"Про освіту" в частині (далі по тексту - виплати):
абзаци восьмий та десятий частини першої - у повному
обсязі, що не були нараховані або не були виплачені;
абзац перший частини четвертої - у повному обсязі
оплати, якщо вона здійснювалася самими працівниками, а не за рахунок
відповідного бюджету.
Кредиторська заборгованість визнається за весь період, коли фінансування
виплат зупинялося законом про державний бюджет на відповідний рік.
Кредиторська заборгованість Державного бюджету України визнається також
у випадках, якщо виплати проводилися відповідним місцевим бюджетом у період,
коли законом про державний бюджет вони зупинялися або проводилися відповідним
місцевим бюджетом за рішенням суду.
Відповідно до статті 5 вищезазначеного Закону кредиторська
заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної
заробітної плати.
Працівникам, які вийшли на пенсію, кредиторська заборгованість
погашається за фактичний час роботи, і її сума враховується при обчисленні
пенсії.
Поточні платежі виплачуються працівникам, які підпадають під дію цього
Закону, з урахуванням вимог статті 57 Закону України "Про освіту".
Утворення заборгованості із зазначених виплат не допускається.
Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним
і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з
виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні
щорічної відпустки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №934 від
19 вересня 2005 року визначає відповідно до Закону України "Про
реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону
України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим
категоріям працівників навчальних закладів" механізм погашення кредиторської
заборгованості державного бюджету з виплати надбавок за вислугу років та
допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки особам, які у період із
січня 1997 по серпень 2002 року працювали на посадах педагогічних і
науково-педагогічних працівників.
Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з
виплат, установлених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України
"Про освіту" щодо безоплатного користування житлом з опаленням та
освітленням, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 28
листопада 2005 року №679, визначає
відповідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з
виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту"
педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних
закладів" механізм погашення кредиторської заборгованості державного
бюджету з виплат, установлених абзацом першим частини четвертої статті 57
Закону України "Про освіту" щодо безоплатного користування житлом з
опаленням і освітленням.
Відповідно до частини одинадцятої вищезазначеного порядку заборгованість
з виплат за тверде паливо нараховується за нормами, встановленими обласними
державними адміністраціями для відповідної місцевості у відповідний період на
домогосподарство.
Згідно
з частиною дванадцятою вищезазначеного
порядку особа, яка має право на виплати, подає до закладу чи установи, де
працює або працювала, заяву, документи, що підтверджують оплату відповідних
комунальних послуг у вищезазначений період (крім документів, які підтверджують
придбання твердих видів палива), а також довідки про призначення
(непризначення) субсидії.
Відповідно до частини тринадцятої вищезазначеного порядку заборгованість з виплат відображається у
формах бухгалтерського обліку та фінансової звітності як кредиторська
заборгованість державного бюджету з виплат, у тому числі здійснених з місцевих
бюджетів на підставі рішень судів.
Частиною тринадцятою вищезазначеного порядку виплату заборгованості особам, які мають
право на такі виплати, здійснюють безпосередньо заклади чи установи відповідно
до помісячних обсягів асигнувань.
Відповідно до частини другої Порядку забезпечення працівників бюджетних
установ (закладів) безплатним користуванням житлом (квартирою) з опаленням і
освітленням (затверджено спільним наказом Міністерства праці та соціальної
політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони
здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13.09.2006р. за
№341\651\619\769) право на безплатне користування житлом з опаленням і
освітленням мають педагогічні працівники, які працюють у сільській місцевості і
селищах міського типу і перелік посад яких затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 14.06.2000 N 963 "Про затвердження переліку посад
педагогічних та науково-педагогічних працівників" (із змінами).
Пунктом 3.2 Порядку забезпечення працівників бюджетних установ
(закладів) безплатним користуванням житлом (квартирою) з опаленням і
освітленням (затверджено спільним наказом Міністерства праці та соціальної
політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони
здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13.09.2006р. за
№341\651\619\769) розмір надання пільг у грошовому еквіваленті разом з
грошовими доходами пільговиків не повинен перевищувати величини визначеного
відповідно до підпункту 6.5.1 п.6.5 статті 6 Закону України „Про податок з
доходів фізичних осіб” доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Ця
норма була діючою до визнання її неконституційною 07.07.2007 року.
Згідно з пунктом
4.2 вищезазначеного Порядку норми для забезпечення твердим паливом для опалення
житла осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, затверджуються Радою міністрів
Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими
державними адміністраціями в межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці
цілі. Місцеві органи влади мають право встановлювати збільшені норми на
придбання твердого палива за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Зробивши системний аналіз вищезазначеного законодавства, колегія суддів
прийшла до висновку, що визначені в законодавстві пільги не мають грошового
еквіваленту, крім компенсації за тверде паливо.
Щодо інших виплат позивача по оплаті квартплати та автономне паливо, то законодавством розроблений
механізм по реалізації цих послуг шляхом компенсації відповідних витрат організаціями,
які ці послуги надають і грошова
компенсація цих послуг позивачу не передбачена.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачу передбачена
компенсація витрат в грошовому еквіваленті тільки за тверде паливо за 2004 рік
у розмірі 410 грн.
При викладених обставинах, суд першої інстанції не
правильно визначив відповідача з якого треба стягнути компенсацію за тверде
паливо за 2004 рік.
Як вбачається з вимог постанови Кабінету Міністрів
України від 31.03.2003 року №426 та
постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 року №1430 саме на Відділ освіти Нижньогірської
районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим покладено функції складання списків осіб, що
потребують пільги в контексті даної справи. Відповідне порушення прав
позивача знаходиться в прямому
причинному зв'язку з функцією Відділу
освіти Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці
Крим. Тому саме Відділ освіти
Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим є
належним відповідачем по справі.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга
підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -
скасуванню.
Керуючись статтями 99, 100, 195, п.3 частини першої статті 198, п.4
частини першої статті 202, статтями 205, 206, 254 Кодексу адміністративного
судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці
та соціального захисту населення Нижньогірської райдержадміністрації
задовольнити частково.
Постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим
від 14.01.2009 року у справі № 2-а-147/09 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Стягнути з Відділу
освіти Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці
Крим на користь ОСОБА_1 410,00 грн. вартість витрат на тверде паливо.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 15,66 грн.
судового збору.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення
згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства
України.
Постанову може бути оскаржено в
порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою
касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого
адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної
сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених
цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до
статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис Г.М. Іщенко
З оригіналом згідно
Суддя
О.В.Кучерук