Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-274св14 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.03.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.03.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Ухвала
		іменем   україни
		 
		                   19 березня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:  
		головуючого       Євграфової Є.П.,   
		суддів:                  Горелкіної Н.А.,   Журавель В.І., 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про припинення права власності, визнання власником частки квартири, виплату грошової компенсації, 
		в с т а н о в и л а: 
		ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про припинення права власності, визнання власником частки квартири, виплату грошової компенсації.
		Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
		Рішенням апеляційного суду Сумської області від 10 грудня 2013 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1.
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1.
		Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частки в сумі 26 700 грн.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне. 
		Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що згоди на виплату позивачу грошової компенсації відповідач не надала, іншого житла на праві власності вона не має, тому припинення права власності на 1/6 частини спірної квартири завдасть істотної шкоди її інтересам та позбавить житла, що суперечитиме положенням ст. ст. 41, 47, 48 Конституції України.
		Апеляційний суд, скасовуючи рішення та задовольняючи позов, посилався на таке. 
		Згідно з чч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. 
		Положеннями ст. 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
		Тобто для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пп. 1-3 ч. 1 ст. 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
		Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи, особливостей об'єкта, який є спільним майном. 
		За конкретних обставин частка відповідача в однокімнатній квартирі є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування квартирою сторонами, які не мають між собою родинних зв'язків, неможливе, як з технічних підстав, так і внаслідок неприязних стосунків.
		Аналіз положень ст. 29 ЦК України та ст. ст. 3, 6, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» свідчить, що постійним місцем проживання особи є зареєстроване з дотриманням установленого порядку реєстрації на території адміністративно-територіальної одиниці приміщення, зокрема квартира, у якій ця особа проживає понад 6 місяців протягом року. Будь-яка особа зобов'язана протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
		Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 посилалася на те, що спірна квартира з 2005 року є її постійним місцем проживання, у той же час вона у цьому житлі взагалі не зареєстрована і не надала будь-яких доказів про свій намір вселитися й проживати, брати участь у сплаті витрат на утримання квартири.
		Із досліджених судом довідок та пояснень, наданих у засіданні суду першої інстанції свідками, вбачається що ОСОБА_2 у вказаній квартирі не проживала, а у 2012 році здавала її в оренду подружжю ОСОБА_4, витрати з оплати квартири несе позивач.
		За таких обставин апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав вважати, що спірна квартира є постійним місцем проживання відповідача. 
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.         
		Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують. 
		Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а: 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. 
		Рішення апеляційного суду Сумської області від 10 грудня 2013 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		Головуючий                                                  Є.П. Євграфова    
		судді:                                                                              Н.А. Горелкіна           
		 
		В.І. Журавель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...