Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/151/14 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2014.
Дата набрання законної сили: 13.05.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/151/14 
		Провадження № 1-кп/750/30/14 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		08 квітня 2014 року м.Чернігів
		 
		 Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		при секретарі - ОСОБА_2 
		за участю 
		прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		захисників  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013260020000289, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань від 04.10.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в: 
		 
		ОСОБА_4 згідно наказу Інституту археології Національної Академії Наук України № 9-к від 02.01.2007 року призначений на посаду наукового співробітника відділу давньоруської та середньовічної археології інституту археології HAH України, наказом від 02.01.2013 року № 3-к переведений на посаду старшого наукового співробітника цього ж відділу. Крім того ОСОБА_4 протягом тривалого часу на договірних засадах співпрацював з Державним підприємством «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології HAH України, директором якого є ОСОБА_7 , котрий одночасно є заступником директора Інституту археології HAH України. Відповідно дозволу № 22-057/13 від 05.07.2013 року на проведення археологічних розвідок, розкопок, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, виданого Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України дозволено проведення археологічних досліджень пам`яток культурної спадщини ОСОБА_4 як керівнику Чернігово-Сіверської археологічної експедиції ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба» Інституту археології HAH України на підставі кваліфікаційного документу - відкритого листа № 084/000878 від 11.03.2013 року, виданого вказаним підприємством.
		28.07.2013 року до ОСОБА_4 , який займав офісне приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , яке відповідно до договору суборенди нерухомого майна від 20.06.2013 року перебуває у строковому платному користуванні ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології HAH України, звернувся ОСОБА_8 з метою з`ясування порядку отримання відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» довідки по технічній документації щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку Департаменту культури і туризму, національностей і релігій Чернігівської обласної державної адміністрації та необхідного для цього комплексу археологічних робіт, потрібних для приватизації та подальшого придбання земельної ділянки площею 0,0630га за адресою: АДРЕСА_3 , яка розташована на території пам`ятки археології XVI-XIX ст. поселення «Нове місто» літописного м. Нежатина, 1135р. в охоронній археологічній зоні №2. При цьому ОСОБА_8 сприймав ОСОБА_4 як керівника державної охоронної археологічної служби України. Під час розмови  ОСОБА_9  повідомив ОСОБА_8 про обов`язковість проведення археологічних робіт на вказаній земельній ділянці, також запевнив про те, що специфічні роботи даної категорії можуть бути проведені фахівцями підприємства, де він працює, а складений за результатами археологічних досліджень звіт буде підставою для надання відповідного погодження Департаментом культури і туризму, національностей і релігій Чернігівської ОДА. Крім цього ОСОБА_4 пояснив що проведення комплексу археологічних робіт на вказаній земельній ділянці буде коштувати досить велику суму, однак для того, щоб визначитись з приблизною вартістю робіт, йому необхідно оглянути саму земельну ділянку.
		17.09.2013 року ОСОБА_4 прибув до м. Ніжина, де здійснив огляд земельної ділянки за вказаною вище адресою, після чого повідомив ОСОБА_8 про те, що з урахуванням площі земельної ділянки, розташування на ній споруд та насаджень, офіційна ціна проведення її археологічного дослідження становитиме близько 500 000 грн. Діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та бажаючи використати цю обставину для отримання можливості протиправного збагачення, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_8 , при наданні останнім неправомірної вигоди, здійснення на ділянці мінімальної кількості розкопок з метою складання уявлення проведення археологічних досліджень та документальної фіксації робіт на ділянці для можливого пред`явлення контролюючим органам, а також складання завідомо позитивного висновку про можливість надання зазначеної земельної ділянки у приватну власність, що в свою чергу значно зменшить витрати замовника на проведення археологічних робіт на ділянці. При згоді ОСОБА_8 на таку пропозицію ОСОБА_4 зобов`язався вплинути на рішення директора Державного підприємства, який врешті буде підписувати висновок про дослідження, про здійснення робіт за мінімальну вартість та відсутність заперечень про надання земельної ділянки у приватну власність.
		19.09.2013 року ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні, орендованому ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології HAH України за вказаною вище адресою, з метою отримання неправомірної вигоди шляхом зловживання впливом, достовірно знаючи, що ОСОБА_8 зацікавлений в укладанні договору за заниженою ціною на проведення археологічних досліджень ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , та проведення яких відповідно до ст.15, ч.1 ст.37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є обов`язковим в разі виготовлення землевпорядної документації на земельну ділянку, яка перебуває в зоні пам`ятки археології, під час зустрічі повідомив останньому про те, що вказане питання, а саме зниження вартості проведення археологічного дослідження та надання за наслідками дослідження завідомо позитивного висновку щодо відсутності заперечень про надання земельної ділянки у приватні власність він начебто узгодив з керівником.
		При цьому ОСОБА_4 , усвідомлюючи характер своїх суспільно-небезпечних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за вплив на прийняття рішення особою, яка згідно ст.4 Закону України «Про запобігання і протидію корупції» є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме директора ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології HAH України, повідомив ОСОБА_8 , що для досягнення вказаного результату останньому необхідно надати йому особисто неправомірну вигоду в розмірі 50 000 грн. у вигляді готівки до початку проведення робіт, а вже після оплати першої частини - грошові кошти в сумі 10 000 грн., які необхідно перерахувати на розрахунковий рахунок ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології HAH України в якості оплати за роботи, після чого з ОСОБА_8 буде укладений договір на проведення робіт з подальшим оформленням висновку щодо відсутності заперечень про надання земельної ділянки у приватну власність.
		В ході проведення досудового розслідування також встановлено, що право підпису договорів на проведення археологічних досліджень від імені Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології HAH України має директор ОСОБА_7 . Відповідно пункту 2.2 Статуту ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології HAH України з метою захисту і охорони історичних і культурних цінностей, проведення науково-дослідних та інноваційних розробок у галузі вивчення, охорони та відновлення історико-культурної спадщини України відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», основних напрямків наукових досліджень установ HAH України, Центр проводить погодження на містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові роботи на охоронюваних державою археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України; організацію та проведення охоронних та рятівних досліджень з археології в зонах новобудов і на інших суб`єктах господарювання.
		16.10.2013 року в офісному приміщенні, орендованому ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології HAH України, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 4, ОСОБА_4 під час розмови з ОСОБА_8 підтвердив останньому, що всі питання, пов`язані з проведенням дослідницьких археологічних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 , та подальше оформлення висновку щодо відсутності заперечень про надання земельної ділянки у приватні власність, він вирішив, при цьому наполягав на передачі йому обумовленої раніше суми грошових коштів у розмірі 50 000 грн. ще до моменту укладання договору на виконання археологічних робіт, наслідком чого стане вирішене ним питання щодо зменшення вартості робіт на ділянці до 10 000 грн., висновку щодо відсутності заперечень про надання земельної ділянки у приватну власність.
		В свою чергу ОСОБА_8 , діючи на підставі довіреності ТВМ 538569 від 11.10.2013 року користувача зазначеної вище земельної ділянки - ОСОБА_10 , якою уповноважено останнього бути її представником з питань приватизації на її ім`я земельної ділянки та наступного продажу у всіх без винятку органах, установах, підприємствах і організаціях, усвідомлюючи, що іншого варіанту мінімізувати витрати на проведення археологічних досліджень ділянки та отримання за результатами досліджень позитивного висновку щодо відсутності заперечень про надання земельної ділянки у приватну власність, ніж передати грошові кошти у сумі 50 000 грн. ОСОБА_4 , які вимагає останній, у нього немає, оскільки суми, про яку повідомив останній, необхідну до сплати при проведенні археологічних досліджень ділянки в загальному порядку, у власників земельної ділянки немає, тобто зазначена обставина може стати перепоною для здійснення приватизації земельної ділянки, з метою запобігти шкідливим наслідкам щодо прав і законних інтересів користувача ділянки, ОСОБА_8 на вимогу ОСОБА_4 погодився.
		Того ж дня приблизно об 11 годин 30 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись в офісному приміщенні, орендованому ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології HAH України за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 4, з метою особистого збагачення отримав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 50 000 гривень за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - заступника директора інституту археології HAH України ОСОБА_7 - директора державного підприємства «Охоронна археологічна служба України» інституту археології HAH України», щодо заниження ціни в договорі на проведення археологічних досліджень та надання висновку щодо відсутності заперечень про надання земельної ділянки у приватні власність за адресою: АДРЕСА_3 , яка розташована на території пам`ятки археології в охоронній археологічний зоні № 2. Того ж дня під час обшуку офісного приміщення вказані грошові кошти в сумі 50 000 грн. було вилучено працівниками правоохоронних органів.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України не визнав повністю, пояснив, що основним місцем його роботи є Інститут археології НАН України, де він працює на посаді старшого наукового співробітника, одночасно у 2013 році від працював також за трудовими угодами в охоронній археологічній службі України, за якими отримував оплату згідно щомісячних угод та актів виконаних робіт, в його обов`язки входило проведення археологічних досліджень та надання консультацій; вперше ОСОБА_8 звернувся до нього навесні 2013 року, 28.07.2013р.  він не міг з останнім зустрітися, так як знаходився у відрядженні - в археологічній експедиції з 01.07.2013р. по 30.07.2013р. в м.Остер; перша зустріч між ним та ОСОБА_8 відбулася у АДРЕСА_2 , у його робочому кабінеті, той сказав, що є земельна ділянка, яка знаходиться в охоронній історичній зоні, але є бажання її приватизувати і запитав, що для цього потрібно зробити, він тому повідомив, що треба провести розкопки, по-іншому не можна; після цього, до експедиції він докладно ще раз пояснював ОСОБА_8 , що у м. Ніжині є ОСОБА_11 , який має відкритий лист на цю територію і  ОСОБА_8 можна до того звернутися, так як він розкопки по м. Ніжину не веде; ще раз, коли він був у експедиції, він розмовляв із ОСОБА_8 по телефону, у присутності свого колеги, з яким їхав у автомобілі, під час чого повідомив ОСОБА_8 , що тому не треба до нього приїздити і телефонувати йому, можна просто приїхати до м. Чернігова і написати відповідну заяву; у серпні 2013 року він написав тому адресу ДП Охоронної археологічної служби України «Старожитності Полісся» і повідомив, що можна не їздити з цього питання до м. Києва, а звернутися до підприємства у м. Чернігові, в той же день у нього в офісі був ОСОБА_12 , з яким у нього була розмова ні про що, в тому числі останній прохав спитати, чи нема бажаючих купити у с. Брусилові земельну ділянку, на листку він записав умови продажу: 10 тис. грн.  безготівковим розрахунком та 50 тис.грн. готівкою, йому також здалися такі умови дивними, коли прийшов ОСОБА_8 , він попросив ОСОБА_12 вийти з кабінету, у той час, як ОСОБА_8 перебував у нього в кабінеті, він виходив з кабінету і на якийсь час залишав там ОСОБА_8 самого; у вересні 2013 року ОСОБА_8 сказав йому, що був в управлінні культури, написав заяву, чого, як зьясувалося в подальшому, той не зробив, і готовий укласти договір, він тому сказав, що потрібно побачити ділянку, домовилися, що він приїде через кілька днів, він приїздив, коли точно, не пам`ятає, побачив на вказаній ділянці старий цегляний будинок прощею примірно 100кв м , та гараж площею 20кв м, тобто площа, на якій мали проводити дослідження, становила примірно 480кв м, , сказав, що порахує і скаже орієнтовну вартість робіт, той зателефонував через кілька днів  він сказав, що вартість робіт примірно 50 тис. грн., ОСОБА_8 , сказав, що його це влаштовує, він зробив йому проект договору без прізвища замовника, щоб той визначився з істотними умовами договору, визначаючи вартість робіт, керувався державними розцінками, за основу взяв вже наявний і відпрацьований договір 2012 року з іншим підприємством, потім йому зателефонував ОСОБА_8 , сказав, що готовий підписати договір і сплатити гроші; потім ОСОБА_8 був у м. Чернігові проїздом, як йому здається, у вересні 2013 року, і попросив його, внести гроші безпосередньо в м. Києві у його організацію, так як у того нема можливості їхати до м.Києва, а втрачати гроші у виді комісії за банківський переказ не хоче, він сказав, що не впевнений, чи може передати замість того гроші, може у нього не прийме бухгалтер, тоді тому самому доведеться їхати, ОСОБА_8 погодився і сказав, як буде готовий приїде, відчуття того, що він щось робить незаконно у нього не було, сховати гроші за роботи було неможливо, бо ОСОБА_8 не отримав би відповідних документів, обсяг робіт також неможливо було зменшити, так як його потрібно було б показати, на меншій площі, як правило, договори друкуються і підписуються у м. Києві, він склав тільки проект; ОСОБА_8 приїхав до нього у жовтні 2013 року, точної дати він не пам`ятає, можливо і 16.10.2013р., сказав, що буде укладати договір і вирішив сплатити всю суму та поклав гроші йому на стіл, він їх переклав; коли ОСОБА_8 вийшов, 1-2 хвилини розмовляв по телефону, і відразу увійшли працівники міліції і розпочали у нього обшук; до того, як почалася виїмка грошей у його кабінеті, він розмовляв по телефону із своїм колегою і тому встиг сказати, що прийшли за ним, під час виїмки у його кабінеті він хотів зателефонувати дружині, яка телефонувала йому, щоб вона зв`язалася із адвокатом, що йому не дозволили зробити, він знав, що має право на адвоката, але розгубився, працівників міліції не просив забезпечити йому адвоката. Із ст. 63 Конституції України його ознайомили шляхом підписання якогось папірця, вже в середині проведення дій по вилученню коштів; він не мав відкритого листа на виконання вище вказаних робіт у м.Ніжині, але виїхав і оглянув ділянку по АДРЕСА_3 , тому що хотів пришвидшити процес, у вересні 2013 року стало відомо, що коштів у підприємства нема, немає договорів, а отже  не буде і зарплат, тому, коли ОСОБА_8 повідомив по намір укласти такий договір, він відразу зателефонував ОСОБА_7 , і повідомив про це, а аткож зателефонував ОСОБА_11 , у якого спитав, чи буде той це робити, так як сподівався, що він також буде працювати разом з останнім і зможе заробити грошей; розмову ОСОБА_8 про одну офіційну та другу частину грошей сприймав як розмову про ПДВ та основну суму робіт за договором, так як ПДВ треба сплачувати по першій події, відразу після укладання договору; під час проведення у нього обшуку і вилучення 50 тис. грн. він розгубився і тому став говорити, що гроші отримав у борг і прийде людина, якій він буде писати розписку.
		Свідок  ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що суті справи не знає, працює на посаді заступника директора департаменту начальник управління туризму та охорони культурної спадщини при департаменті, напрямок її діяльності це туризм, музейна справа і охорона культурної спадщини; територія по вул. Преображенській, 5а в м. Ніжин Чернігівської області перебуває у охоронній археологічній зоні, охороняється законом пам`ятка археології, яка розташована в землі в цій зоні і тому проведенню будь-яких будівельних робіт в цій зоні має передувати проведення археологічних досліджень, пам`ятка археології не приватизується згідно із законом, щоб приватизувати ділянку землі, на якій розташована пам`ятка археології  треба провести повне археологічне дослідження території, тоді вважається, що пам`ятка вилучається із землі. На території Чернігівської області такі археологічні дослідження мають право здійснювати тільки спеціалізовані установи, які мають спеціальний дозвіл  відкритий лист, який видає Інститут археології НАН України фаховим археологам, якщо лист виданий на проведення робіт на території Чернігівської області, то вони цей лист повинні зареєструвати, археолог звертається до її організації через дозвільний центр, подає заявку, реєструють відкритий лист, крім відкритого листа дослідник ще повинен мати дозвіл Міністерства культури України, який також у них реєструється, ведеться журнал обліку відкритих листів і дозволів, ДП НДЦ «Старожитності Полісся» Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України щорічно беруть своїм співробітникам відкриті листи, знає з відкритих листів, що ОСОБА_4 працює в Охоронній археологічній службі Інституту археології НАН України, взагалі місце роботи встановлюється з відкритих листів, де воно зазначається, на звернення через дозвільний центр департамент дає дозвільні документи  висновок або довідку до проекту землевідведення, висновок видається, якщо разом з іншими необхідними документами є відповідний висновок спеціалістів-археологів про те, що археологічні дослідження завершено і немає предмету охорони; на сьогодні у Чернігівській області тільки дві такі організації, до яких можна звертатися з приводу проведення таких археологічних робіт, це - Інститут археології НАН України та Дочірнє підприємство ДП НДЦ «Старожитності Полісся» Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України, як визначається вартість проведення археологічних робіт з вище вказаних досліджень, їй невідомо, по м. Ніжину відкритий лист, як їй відомо виданий на імя ОСОБА_11 , звернень до департаменту щодо погодження будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_3 не надходило.
		Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що обвинуваченого знає, був у ділових стосунках із фірмою, яку представляв цей чоловік, так як будував прибудову до хати по вул. Л.Українки, 67 в м. Чернігові, для здійснення прибудови був потрібен дозвіл археологічної служби, тому він звернувся до обвинуваченого, якого впізнає, і якого сприймав як представника археологічної служби України, ім`я обвинуваченого не пам`ятає, звертався у приміщення, яке знаходиться у кутовому будинку по вул. Мстиславській та вул. Шевченко в м. Чернігові, на 1-ому поверсі, вважав цю організацію державним підприємством, вивіски не пам`ятає, з представників цієї організації мав постійно стосунки тільки з обвинуваченим, із спілкування зрозумів, що потрібно укласти договір, сплатити кошти і будуть виконані роботи, по реквізитам, що були у рахунку, який виставив обвинувачений, сплатив через ощадбанк гроші - до п`ятисот гривень, точно не пам`ятає, роботи були зроблені, потім отримав дозвіл, за чиїм підписом був документ  не пам`ятає, з усіх ускладнень під час іхніх відносин була затримка тиждень чи два, бо документи треба було підписувати у м.Києві, хто перший підписував договір  він чи особа у м.Києві  не пам`ятає.
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що працює директором ТОВ «Сінком-Чернігів», з обвинуваченим має дружні стосунки, знає його як серйозного вченого, у його підприємства були відносини із спеціалізованою організацією, точної назви якої він не пам`ятає, але знає, що вона - при Інституті археології НАН України, з приводу археологічних розкопок по АДРЕСА_4 у зв`язку із будівництвом прибудови; показав, що всі питання у місті коли проходять археологічні дослідження до будівництва вирішувалися через ОСОБА_4 , вартість проведення археологічного обстеження земельної ділянки під прибудову була, на скільки він пам`ятає, 1000 грн., договір на проведення робіт він підписував зі сторони замовника  юридичної особи, а з боку спеціалізованої установи, здається, підписав ОСОБА_7 , керівник установи, яка має право на проведення археологічних розкопок, здається, був вже готовий бланк із печаткою з боку тієї установи, який він підписав, в результаті проведення робіт отримав акт виконаних робіт, податкову накладну, чи видавався якийсь дозвільний документ, не пам`ятає, вважає, якщо ДАБК надав дозвіл на роботи, то, мабуть, все було в порядку з археологією.
		Свідок  ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що вона працює завідуючим сектором екології управління ЖКГ Чернігівської міської ради, стосовно суті обвинувачення сказати нічого не може, знає, що відповідно до робочого проекту по розчищенню річки Стрижень, так як ця ділянка знаходилася у другій археологічній зоні, у 2012 році між управлінням ЖКГ Чернігівської міської ради та спеціалізованою установою укладався відповідний договір на проведення відповідних археологічних робіт, вихідні дані з цього приводу надавала вона, спершу управління зверталося на вул. Пирогова, 5 в м. Чернігові, точну назву організації вона не знає, звідки їх спрямували до будинку на розі вул. Мстиславській та вул. Шевченка в м. Чернігові, де вона спілкувалася з обвинуваченим, як з представником уповноваженої установи з приводу проведеня археологічних досліджень, він сказав, що розглянуть їх питання і в подальшому до управління з цієї організації привезли підписаний договір, як їй здається ОСОБА_7 , сума договору була 80-90 тис. грн., точної суми вона не пам`ятає, вартість робіт  це був додаток до договору, як та визначалася, вона не знає, управління розглянуло цей договір, з її боку зауважень до договору не було, і той був підписаний, по завершенню робіт спеціалізованою установою надавався відповідний висновок, хто підписував висновок, не пам`ятає, представники цієї організації були присутні при проведенні робіт, що вона бачила особисто.
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що влітку 2013 року до нього звернувся знайомий з м. Ніжина  ОСОБА_17 , і попросив допомогти вирішити питання приватизації земельної ділянки в АДРЕСА_3 , так як той хворів, повідомив, що ділянка знаходиться в охоронній археологічній зоні, а він і сам хотів купити земельну ділянку поряд, тому і погодився; на вчинення дій він отримав нотаріально посвідчену довіреність для отримання якої він їздив до власниці ділянки, здається до Полтавської області; крім інших дій щодо земельної ділянки, про яку просив знайомий, потрібно було погодження державної археологічної служби в Чернігівській області; для вирішення даного питання він звернувся до ОСОБА_4 , з яким вони декілька разів зустрічалися і в ході однієї з чергових розмов  ОСОБА_4 сказав, що потрібно сплатити певну суму грошей за позитивне вирішення цього питання, це відбувалося наступним чином: спочатку він проконсультувався у Ніжинському відділі земельних ресурсів, звідки йому сказали, що спершу потрібно поїхати в археологічну службу в м. Чернігові та отримати там дозвіл, інших організацій йому не назвали, дали адресу, яку він записав, наразі не пам`ятає, в м. Чернігові, по вул. Шевченка, як їхати з площі метрів за 300-400, де він зайшов відразу до начальника  ОСОБА_4 , пояснив тому ситуацію, той сказав, що можна буде дати якусь відповідь, коли особисто огляне ділянку, через деякий час, у вересні місяці 2013 року вони зустрілися у м. Ніжині, оглянули ділянку і ОСОБА_4 сказав, що може посприяти у вирішенні цього питання, можна вирішити це питання дешевше, йти офіційним шляхом буде дуже дорого, біля півмільона гривень, близько 700 грн. за 1 кв м, а ділянка була 6 соток, вони домовилися зустрітися в м.Чернігові, він приїхав через 1-2 дні після зустрічі в м. Ніжині, до  ОСОБА_4 на робоче місце, у службовий кабінет того, і ще раз запитав, як би вирішити дане питання, той нічого не сказав, але на бумажці написав « 50 нал 10 безнал», коли вийшли з кабінету, в ході розмови той сказав, що треба привезти готівкою 50 тис. грн., тоді розпочнуться роботи, а коли нададуть рахунок, то сплатити ще 10 тис. грн. безготівково, він вирішив звернутися до працівників управління служби безпеки у Чернігівській області, щоб повідомити про даний факт, йому сказали, що треба звертатися із відповідною заявою до обласного управління міліції, що він і зробив, написавши, що з нього вимагають хабара, після цього йому за порадою слідчого сказали, щоб він зателефонував ОСОБА_4 , повідомив, що він зібрав необхідну суму грошей і готовий на всі умови, він зателефонував і вони зустрілися, здається, у середині вересня 2013р., точно не пам`ятає, у робочому кабінеті ОСОБА_4 , він хотів віддати частину грошей, але ОСОБА_4 , сказав, що потрібні всі гроші і він віддав всі гроші, той додатково записав його дані та адресу земельної ділянки, сказав, що з цього дня почне займатися вирішенням даного питанні і зателефонує; грошові кошти, які він передавав ОСОБА_4 , були надані чи працівниками міліції, чи СБУ, їх помітили спеціальними засобами, при передачі проводилася відео та аудіофіксація цих дій. Перша його зустріч із ОСОБА_4 відбулася у серпні 2013 року, точно не пам`ятає, тоді домовилися тільки, що ОСОБА_4 приїде і на власні очі огляне земельну ділянку, тижнів через два, так як ОСОБА_4 не телефонував, то він сам йому зателефонував щодо зустрічі в м. Ніжині, як йому здається, той приїхав у вересні 2013 року, чому така ціна той пояснював, що є калькуляція, що за кожний кв.м потрібно сплачувати близько 700 гривень, тобто за сотку це більше 70 тисяч гривень, хто буде підписувати документи ОСОБА_4 чи інша особа  не обговорювалося, той тільки казав, що йому потрібно порадитися із керівництвом, після цього і була названа вказана сума, що треба було передати, у кабінеті ОСОБА_4 він з тим зустрічався, здається три рази, по телефону спілкувалися разів може з десять, в основному за його ініціативою, показання, які надавав під час досудового розслідування підтвердив.
		Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що працює заступником директора ДП Науково-дослідний центр Охоронної археологічної служби України інституту археології НАН України, з обвинуваченим знайомий, про випадок, який з тим трапився, дізнався чи в день, чи через день, як це відбулося, зателефонував обвинувачений і повідомив, що його підставили і він потребує допомоги, так як він є юристом за фахом і, мабуть, єдиним юристом на підприємстві,  ОСОБА_4 приїхав до нього, був дуже знервований, він не є фахівцем в галузі кримінального права, познайомив того із адвокатом, який займається кримінальними справами, до ДП приїжджав чи то слідчий, чи то оперуповноважений служби безпеки у цій справі і запитував директора підприємства, він був присутній при бесіді і відвідувач не міг зрозуміти, чи є ОСОБА_4 співробіником підприємства і не міг зрозуміти, чому ОСОБА_4 не є працівником підприємства, вважав за важливе повідомити суду, про те, що десь у травні чи червні 2013 року було у них замовлення у дочірнього підприємства на проведення археологічних досліджень на території Бобровицької сільської ради на замовлення ТОВ «Земля і воля», під час проведення досліджень був присутній особисто, ще був запрошений обвинувачений, так як він є фахівцем в тому періоді, яким датувалася пам`ятка археології, що досліджувалась, після проведення археологічної експертизи відбулося щось дивне, захопили заручників, приїхала міліція, через деякий час намагалися якимось чином домовитися, зокрема і з ним, а ще через деякий час виникла ця ситуація, про це він повідомляв і працівнику служби безпеки, певні особи пообіцяли, що прийдуть і погрожували підприємству; на підприємстві він займає дві посади  юрисконсульт та заступник директора, має право представляти підприємство на підставі довіреності та наказу, за відсутності директора уповноважений підписувати договори від імені підприємства, археологічні дослідження проводяться, коли в них є потреба та коли укладається на проведення цих досліджень договір, директором підприємства є ОСОБА_7 . Обов`язковість ціноутворення на роботи, що проводить їх підприємство, не встановлено, тобто ціни на такі роботи не врегульовано державою, однак при визначенні вартості їхнім підприємством використовується Тимчасовий збірник цін на проектно-наукові роботи 1991р. та до нього два уточнюючі коефіцієнти, що затверджуються державними будівельними нормами. Якщо замовник надає зі своєї сторони послуги проживання, транспортування, харчування, іноді робочої сили, тощо, - домовляються із замовником про зменшення вартості робіт, так як роботи носять сезонний характер, то можуть виконуватися і їх штатними, і залученими до проведення таких робіт працівниками; фахівець-археолог може бути тільки той, що має відкритий лист, у штат входять такі і таких людей також залучають, виходячи з того, чи є взагалі відкритий лист на цю територію, якщо немає  є відповідний фахівець по періоду, на нього замовляється відкритий лист і проводяться роботи, якщо відкритий лист на певну територію вже виданий на окрему людину, тоді ведуться переговори з цією людиною, щоб залучити її до проведення даних робіт. За той період, коли він працював на посаді директора, з 03.05.2012р., ОСОБА_4 не працював у штаті підприємства, але залучався до виконання робіт, востаннє, як йому здається у липні 2013 року, є інші організації, які мають право проводити такі дослідження, наприклад ДП «Старожитності Полісся». Хто з спеціалістів буде проводити роботи розмежовується, по-перше, за відкритими листами, а по-друге, до кого звернулися, той і проводить роботи; для укладання договору людина звертається до департаменту з питань культури, туризму і релігій Чернігівської ОДА, той повідомляє, де треба проводити роботи, чи не треба проводити роботи, коли направляють на проведення робіт, управління знає, у кого є відкриті листи, управління направляє до них чи інших подібних організацій, в Чернігові є дочірнє підприємство їх підприємства «Старожитності Полісся», після звернення особи, договір з нею укладає директор або він, щоб передавалися підписані та незаповнені договори, він таких випадків не знає, шаблонів договорів нема, під кожний випадок укладається конкретний договір, яким чином укладалися договори, точно відповісти не може, свої договори після узгодження він підписував і направляв поштою до замовника, іноді замовники надають свої договори, чи передавав ОСОБА_4 договори на підписання до його організації йому невідомо, коли залучають осіб за цивільно-правовими договорами, вони отримують гроші за роботи і частково перераховують їх людині, яка проводила роботи, особисто за себе таких випадків, щоб ОСОБА_4 домовлявся щодо зменшення ціни він не знає, на скільки йому відомо, ОСОБА_8 до його підприємства, до нього чи до ОСОБА_7 не звертався, ОСОБА_4 з таким питанням до нього не звертався, чи звертався до ОСОБА_7 - йому невідомо.
		Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що обвинувачений  його колишній однокласник, іноді спілкуються, пояснив, що він нині проживає в АДРЕСА_5 , тимчасово не працює, примірно у серпні 2013 року, точну дату не пам`ятає, він у своїх справах заїхав до ОСОБА_4 на роботу, спілкувався із ним у своїх справах, потім до нього зайшов чоловік, він вийшов, так як зайшов відвідувач, двері були привідчинені, і він чув таку розмову, що відвідувач наполегливо просив ОСОБА_19 , щоб той провів розкопки у м. Ніжин, той пояснив, що по м. Ніжину не має відкритого листа і рекомендував звернутися до ОСОБА_20 , який має такий лист по м. Ніжину, чим завершилася розмова він не знає, але ОСОБА_4 казав, що не має на те права, автобус у нього був у вечері, він залишився, щоб потім поспілкуватися, але потім, після відвідувача, вони попрощалися, і він пішов, всю розмову не чув, він у сусідній кімнаті ще пив чай, слухав радіо, як йшов відвідувач він не бачив, особиста справа була у нього в тому, що він хотів продати частину земельної ділянки, примірно 10 соток, у с.Брусилів, знає, що обвинувачений часто їздить у м. Київ, місцеві хлопці казали, що кияни останній рік-два цікавляться земельними ділянками у с.Брусилові, він мав надію, що той поцікавиться у знайомих у м.Києві, може хтось зацікавиться покупкою ділянки, із ОСОБА_21 йому доводилося кілька разів зустрічатися, коли приїздив до ОСОБА_4 , до цього він був з ним знайомий наглядно, прізвища його не знав, продати ділянку він хотів за 50 тисяч гривень готівкою і на банківську картку йому потрібно було покласти 10 тисяч гривень, щоб сплатити комунальні борги, за 50 тисяч грн хотів купити машину, ОСОБА_4 записав це на жовтому папірці розміром примірно із сірникову коробку, коли він пішов, цей папірець залишався на столі, імя і по батькові того чоловіка, який зайшов, він не чув, міцної статури чоловік, років 35, рудувате волосся, коротко стрижений, визначаючи ціну своєї земельної ділянки, він виходив із тієї кількості грошей, які були йому потрібні, реквізити карткового рахунку ОСОБА_4 не повідомляв, земельну ділянку ще не продав, об`яви щодо продажу не розміщував, на момент розмови на картці мав суму боргу у 500 гривень. 
		Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що з обвинуваченим має робочі стосунки, на даний час не працює, але був присутній при двох телефонних розмовах ОСОБА_4 з якоюсь людиною, перший раз розмова була в середині чи в кінці липня 2013 року, вони їхали в машині, ОСОБА_4 розповідав людині, що він не може проводити роботи, це відклалося у пам`яті, розмова йшла про м. Ніжин, вул. Преображенська, що у нього нема документів, друга розмова була після 29 серпня 2013р., тому що він приїхав з м. Дніпропетровська, куди їздив у своїх справах і розмова йшла у тому ж напрямку, тільки це вже було біля офісу, в м. Чернігові по вул. Шевченка, 3 чи 4, точно не знає, на розі, телефонна розмова відбулася на вулиці і ОСОБА_4 також пояснював людині, що не може провести роботи у м. Ніжині, що у нього нема на це документів, і що людина повинна звернутися або до м.Києва, або до людини, у якій дані документи є, розмова була за вул. Преображенську в м. Ніжин, в липні 2013 року він був в експедиції, працював за договором, в серпні він вже не працював, але приходив до ОСОБА_4 дізнатися, як справи.
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, шо працює у Ніжинському державному університеті ім. М.Гоголя, доцент кафедри всесвітньої історії, обвинуваченого знає, має з ним робочі стосунки, у 2013 році він отримав відкритий лист на проведення археологічних досліджень на території м. Ніжина, але в цьому році з особистих причин він працювати перестав і майже нічого не робив, але після повернення із Польщі в кінці серпня 2013 року в одній із приватних розмов, ОСОБА_4 його запитав, чи може він провести дослідження в м. Ніжині по вул. Преображенській, він перепитав, що за чоловік, прізвище ОСОБА_4 назвав, але він не пам`ятає, той повідомив, що зверталися до нього, щоб він провів дослідження, але він не має відкритого листа, і запитав у нього чи може він провести ці дослідження після укладання договору, він відповів, що хай та людина укладає договір із дирекцією, з охоронною археологічною службою України, потім мав бути укладений договір і з ним і після цього можна буде проводити дослідження, чи зверталася ця особа до відповідної служи, він не знає, у 2013 року по вул. Преображенській, 5а досліджень не проводив, розмова була на предмет того, чи буде він взагалі щось робити, за яку суму малося проводитися дослідження, він не цікавився, його робота полягає в тому, щоб провести дослідження і здати науковий звіт, взагалі багато хто дзвонить, але він усіх відправляє до м. Києва, бо не знає, як укладаються дані договори. По АДРЕСА_3 може уявити, що це за ділянка, його роботи могли коштувати тисячі три гривень, але ще мали бути лаборанти, землекопи, у звіті подаються фото та креслення, що наносяться на супутникову мапу, у звіті завжди чітко видно, що копалося.
		Свідок  ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що він служить у військовій частині НОМЕР_1 , яка була підпорядкована МВС, перебуває на посаді заступника командира взводу, зазначена частина належала до внутрішніх військ України, обвинуваченого знає, той був його викладачем більше десяти років тому, як викладач, користувався повагою студентів і ніяких особистих неприязних відносин у нього до того не має, по суті пояснив, що він був запрошений із товаришем в якості понятих, точну дату він не пам`ятає, вони з товаришем знаходилися в районі Красного мосту в м. Чернігові, до них підійшли співробітники СБУ і попросили бути понятими, вони погодилися, тоді їх відвезли до якогось, як йому здається, службового приміщення в якому він був присутній при тому, як перерахували 50 тисяч гривень, переписали номера, серії купюр та помітили їх спеціальною фарбою, потім поклали в якийсь пакет, а той  в сумку, яку вручили міцної статури чоловіку, який ті гроші мав передати, в подальшому, через півгодини чи годину він також був присутній у якості понятого в приміщенні, як йому здається, по вул. Шевченка вул. Горького в м. Чернігові, де був присутній ОСОБА_4 та де у нього вилучали помічені гроші, руки працівника, який робив змиви з рук обвинуваченого освітлювали, чи саме руки, чи у рукавичках  не пам`ятає, не пам`ятає також, чи зайшов той працівник у рукавичках до приміщення, чи одягнув їх на місці, змиви з рук робилися в його присутності, тоді вилучили 50 тисяч гривень, ОСОБА_4 сказав, що гроші він отримав у борг, а на столі лежить папірець, де вказані дані особи, яка надала гроші у борг, при огляді рук ОСОБА_4 йому було видно фарбу, як пил на руках, масових плям йому не було видно, під час проведення дій по вилученню, ОСОБА_4 постійно хтось телефонував і той намагався зателефонувати дружині, зателефонувати адвокату не просив, приміщення було мале і тісне, в приміщенні, де вилучалися гроші було багато народу, чи все зафіксовано на відеокамеру пояснити не може, після проведення всіх дій складалися якісь документи, здається протоколи, він їх читав, зміст відповідав дійсності, він їх підписував.
		Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що служить на контрактній основі у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді старшого механіка з електронного та електричного обладнання- акумуляторника по ремонту автотехніки взводу БМТЗ, у минулому році, точну дату не пам`ятає, вранці, це був будній день, а у нього ймовірно вихідний, він брав участь у якості понятого у слідчих діях, що проводилися працівниками СБУ, він також був свідком, як у ОСОБА_4 вилучалися незаконно отримані гроші, він із своїм другом ОСОБА_23 перебував у районі Красного мосту в м. Чернігів, де до них підійшли працівники СБУ і попросили бути понятими, вони погодилися, тоді їх відвезли на якусь базу, здається за містом, де помітили грошові купюри всього 50 тисяч гривень, склали у пачки, скріпили гумкою та передали якомусь чоловіку, що мав ці гроші вручати, потім вони приїхали на вул. Шевченка, поряд з вул. Мстиславською, в будинок, що стоїть на розі цих вулиць, в якому знаходиться аптека, були в автомобілі, потім вийшли, зайшли в кабінет в цьому будинку, де знаходився ОСОБА_4 , співробітник СБУ, запитав ОСОБА_4 щодо грошей, на що обвинувачений сказав, що він дійсно отримував гроші, показав, де вони зберігаються і на пропозицію ті видати, сказав, щоб брали їх самі, а ще обвинувачений тоді пояснював, що він ці гроші взяв у борг у товариша, який підійде, щоб написати розписку, коли освітлювали руки ОСОБА_4 , він бачив, що на безіменному пальці лівої руки у того була світло салатова чи блідо-зелена пляма, гроші, які вилучалися в кабінеті ОСОБА_4 в його присутності були у кількості 50 тисяч гривень, вони перераховувалися, працівник, який освітлював руки ОСОБА_4 одягав рукавички в кабінеті ОСОБА_4 , діставав їх з валізи, що стояла на дивані, вони були в упаковці, приміщення було  вузький маленький кабінет, можливо, затулили камеру, тому і не видно, телефон у ОСОБА_4 не забирали, зателефонувати адвокату ОСОБА_4 не просив, проте той зателефонував і повідомив, що йому інкримінують хабарництво, тоді того повідомили, що можуть вилучити телефон на весь час слідчої дії, він ставив свої підписи на пакетах зі смивом з рук, з вилученими грошима, всі слідчі дії, в яких він брав участь, фіксувались на камеру та в якихось документах, здається у протоколі, прочитавши які , він підписав, так як викладене відповідало дійсності.
		Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що по суті обвинувачення нічого не знає, у 1997 році вона придбала будинок по АДРЕСА_3 , де й проживала, в подальшому діти виросли, будинок вона не могла доглядати і вирішила його продати, з приводу цього зверталася до рієлторів, а також давала оголошення і влітку 2012 року по оголошенню її знайшов ОСОБА_17 , який, на скільки вона пам`ятає, хотів придбати даний будинок для себе, з ним вона домовилася, що всі необхідні документи  це його клопіт, так як потрібно було приватизувати будинок, земельну ділянку, на його пропозицію вона видавала дві довіреності особам, яких вказав ОСОБА_17 , та які мали займатися цими питаннями, так першу довіреність вона видавала на  ОСОБА_25 та ОСОБА_26 05 листопада 2012р., а потім їй зателефонував ОСОБА_17 та попросив видати довіреність ще на ОСОБА_8 , хто він такий ОСОБА_17 не повідомив, в обумовлений час син ОСОБА_17 ,  ОСОБА_8 приїхали до неї, і вона з ними та із своєю донькою, бо сама погано бачить, поїхали до райцентру  Звенигородки, де вона надала ОСОБА_8 нотаріально посвідчену довіреність від 11.10.2013р. на вчинення дій, що у тій були обумовлені, чому у даній довіреності нема ІПН ОСОБА_8 , вона пояснити не може, бо текст довіреності готував нотаріус, ходом виконання довіреності вона не цікавилася, так як це був клопіт ОСОБА_17 , який хотів придбати будинок із земельною ділянкою.
		Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України підтверджується:
		-договором суборенди нерухомого майна № 01/06/2013р. від 20 червня 2013р. із актом приймання-передачі до нього платіжними дорученнями №5 від 24.01.2013р., № 14 від 26.02.2013р., № 26 від 19.03.2013р., №39 від 18.04.2013р., №55 від 20.05.2014р., № 69 від 13.06.2013р., № 87 від 16.07.2013р., № 106 від 13.08.2013р., № 122 від 10.10.2013р. № 125 від 15.10.2013р. відповідно до якого ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України ІА НАН України як суборендар винаймала нежиле приміщення площею 35м кв на першому поверсі по АДРЕСА_2 терміном один рік та сплачувала за нього (а.п.9-22 т.2);
		-довіреністю від 11.10.2013р. від ОСОБА_10 , виданої ОСОБА_8 , якою вона уповноважила того бути її представником в усіх організаціях, підприємствах, органах та установах з питань приватизації на її ім`я та подальшого продажу земельної ділянки по АДРЕСА_3 (а.п. 23-24 т.2);
		-технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі ОСОБА_10 площею 0,0630га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_3 (а.п. 25-52 т.2);
		-рапортом слідчого СУ УМВС України в Чернігівській області  ОСОБА_27 від 04.10.2013р., відповідно до якого виявлено факт вимагання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі за вчинення відповідних дій (а.п. 61 т.2);
		-заявою ОСОБА_8 від 16.10.2013р., відповідно до якої останній повідомив, що ОСОБА_4 вимагав від нього 50 тисяч гривень за зменшення вартості робіт по археологічному дослідженню земельної ділянки в АДРЕСА_3 (а.п. 62 т.2);
		-протоколом огляду предметів від 09.10.2013р., відповідно до якого оглянуто аркуш паперу розміром 4х5 см із рукописним написом « 10 Безнал 50 Нал» (а.п. 63 т.2);
		-протоколом огляду предмету від 14.11.2013р., відповідно до якого оглянуто компакт-диск наданий в ході проведення допиту свідка ОСОБА_8 «PATRON» CD-R 700mb та відтворено аудіо файли на ньому (а.п. 65-74 т.2);
		-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 16 жовтня 2013 року, відповідно до якого у присутності понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_24 оглянуто грошові кошти у сумі 50 тисяч гривень, вказані їх кількість, номінальна вартість, серї та номери, зафіксовані дії щодо позначення купюр барвником «Промінь-1», який світиться жовтим кольором в ультрафіолетових променях, зазначені кошти після огляду вручено ОСОБА_8 для подальшого використання щодо підтвердження фактичних даних про вимагання та одержання хабаря ОСОБА_4 (а.п. 75-77 т.2);
		-протоколом обшуку від 16.10.2013р. в ході якого у присутності ОСОБА_4 було вилучено грошові кошти в сумі 50 тисяч гривень, поділені на 6 пачок, які поміщені до двох файлів, змиви з обох рук ОСОБА_4 , та аркуш паперу з рукописним текстом « ОСОБА_8 , зем.діл. м.Ніжин, вул.Преображенська, 5а, 6 соток» та паспортними даними, контрольний зразок, на пропозицію пояснити про обставини отримання грошових коштів від ОСОБА_8 у сумі 50 тисяч гривень ОСОБА_4 пояснив, що гроші одержав у борг (а.п. 78-82 т.2);
		-протоколом огляду грошових коштів від 16 жовтня 2013р., відповідно до якого було проведено огляд грошових коштів на загальну суму 50 тисяч гривень, які вилучено під час обшуку у службовому кабінеті керівника Чернігово-Сіверської археологічної експедиції Державного підприємства «Науково-дослідного центру «Охоронно-археологічної служби України» Інституту археології НАН України ОСОБА_4 (а.п. 83-84 т.2);
		-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 17 жовтня 2013р. (а.п. 87 т.2);
		-протоколом про результати аудіо-, відео контролю за особою від 17 жовтня 2013р. із додатком  стенограмою аудіо- відео- запису проведеної розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , що відбулася 16.10.2013р. (а.п.88-92 т.2);
		-протоколами про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08 листопада 2013р. (а.п.93,94 т.2);
		-протоколом дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 23.12.2013р. (а.п.95-116 т.2);
		-висновком експерта №1434(х) від 09.11.2013р., відповідно до якого на наданих на експертизу грошових купюрах, на ватному тампоні зі змивами з обох рук ОСОБА_4 , а також на ватному тампоні зі змивами з лівої руки ОСОБА_4 виявлено нашарування люмінесцентних спеціальних хімічних речовин (люмінофорів), спеціальні хімічні речовини (люмінофори) виявлені на вище вказаних об`єктах, за сукупністю фізико-хімічних властивостей мають спільну родову належність з речовиною з контрольного зразку (а.п. 119-130 т.2);
		- відкритими листами № 047/00398 від 17.01.2012р.,№154/00505 від 18.04.2013р., № 411/00769 від 21.06.2012р., № 084/00878 від 11.03.2013р., № 086/00880 від 11.03.2013р., № 029/00882 від 10.01.2013р., № 083/00877 від 11.03.2013р., № 432/00792 від 04.10.2012р., виданими ОСОБА_4 (а.п.136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150 т.2) та дозволами на проведення археологічних розвідок, розкопок, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою № 22-029/12 від 30.03.2012р., № 22-132/12 від 21.05.2012р., № 22-342/12 від 09.07.2012р., № 22-056/13 від 05.07.2013р., № 22-055/13 від 05.07.2013р., № 22-054/13 від 05.07.2013р., № 22-057/13 від 05.07.2013р., № 22-001/13 від 05.07.2013р. на ім`я н.с. ДП «НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України ОСОБА_4 на проведення археологічних досліджень, відповідно до яких ОСОБА_4 не мав відповідного відкритого листа та дозволу на ведення вище вказаних робіт на території м. Ніжина (а.п.137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151 т.2)
		-довідкою у кримінальному провадженні (а.п.155-156 т.2);
		-висновком експерта № 880 від 13.12.2013р., про те, що записи від руки на аркушах паперу, вилучених під час обшуку 16.10.2013 року за адресою: АДРЕСА_2 та виданим свідком ОСОБА_28 під час допиту 08 жовтня 2013 року, виконані ОСОБА_4 (а.п.п 158-161 т.2);
		-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 11 грудня 2013 року про ознайомлення із роздруківкою з`єднань абонента телефонного номера НОМЕР_2 у період з 00год. 00хв. 15.08.2013р. по 23год.00хв. 20.10.2013р. в електронному вигляді (а.п. 164-165 т.2);
		-протоколом огляду предметів від 26.12.2013р. компакт-диску з відомостями про телефонні з`єднання в ході якого встановлено взаємодію номеру мобільного оператора НОМЕР_2 з номером НОМЕР_3 та з номером НОМЕР_4 та довідкою до нього (а.п. 166-167 т.2);
		-оптичним носієм інформації по телефонним з`єднанням номеру НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_4 (а.п. 168 т.2);
		-додатком до протоколу аудіо-відеоконтролю особи  ОСОБА_4 від 16.10.2013р.(а.п. 169 т.2);
		-компакт-диском із записом обшуку службового кабінету ОСОБА_4 від 16.10.2013р. (а.п. 170 т.2);
		-додатком до протоколу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_4 (а.п. 171 т.2);
		-оптичним диском, виданим свідком ОСОБА_8 під час допиту 13.11.2013р. (а.п. 172 т.2);
		-аркушами паперу вилученими під час обшуку службового кабінету ОСОБА_4 16.10.2013р. та виданими свідком ОСОБА_8 під час допиту 08.10.2013р. (а.п.173 т.2);
		Суд критично ставиться до твердження сторони захисту, що право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3 не зареєстровано і тому не вбачається порушення охоронюваних законом прав та інтересів власника цієї ділянки, так як зазначене не спростовує вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Крім того, зазначений факт не оспорюється учасниками судового розгляду в ході якого було встановлено, що проведення археологічних робіт було необхідним саме для оформлення речових прав на дану земельну ділянку.
		Суд розцінює твердження обвинуваченого, як його захисну позицію, так як його твердження, зокрема, в частині того, що він виходив із кабінета і залишав там самого ОСОБА_8 , спростовуються показаннями свідка ОСОБА_12 , який не свідчив про це, напроти, показав, що він дочекався, коли відвідувач піде, попрощався із ОСОБА_4 ; що на папірці запис « 10 безнал 50 нал» було зазначено вартість земельної ділянки ОСОБА_12 , що спростовується показаннями свідка ОСОБА_8 , який вказав, що папірець він отримав від ОСОБА_4 та узгоджуються з іншими обставинами справи, дослідженими судом, відповідно до чого суд вважає, що вказаний папірець не міг потрапити до ОСОБА_8 інакше, ніж будучи наданим йому самим ОСОБА_4 ; що він при обшуку, вказав на те, що вилучені кошти він отримав у борг через те, що розгубився, які спростовуються показаннями свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , протоколами слідчих дій щодо огляду грошових коштів, проведення обшуку та відео-аудіо фіксації передачі та вилучення цих коштів, суд вважає твердження обвинуваченого такими, що суперечать іншим матеріалам справи, спростовуються вище вказаними доказами, а тому не спростовують пред`явлене обвинувачення. 
		Доводи сторони захисту про недопустимість доказів зібраних під час обшуку кабінету обвинуваченого з підстав того, що той проведений без відповідного рішення суду та в присутності понятих, що були працівниками в/ч НОМЕР_1 , яка відносилася до внутрішніх військ України, не спричиняють недопустимість вказаних доказів, так як відповідне рішення суду було постановлене судом із застосуванням положень КПК України, а належність понятих до внутрішніх військ на момент огляду та обшуку не спричиняє безпосередню недопустимість документів та аудіо-відеофіксації слідчих дій за їхньою участю, фактичні обставини справи, зафіксовані під час вказаних дій у паперовому та електронному вигляді, не оспорюються стороною захисту та самим обвинуваченим.
		Доводи захисників щодо порушення процедури змивів з рук обвинуваченого (проведення змиву із двох рук, а потім із кожної) не спричиняють недопустимості вказаних доказів, та недійсності результатів відповідного висновку експертів та не спростовують факту отримання ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 50 тис. грн.
		Суд приймає як належні і допустимі докази фіксації аудіо-відео контролю за особою, що маються у провадженні, так як дані докази збиралися на підставі відповідної ухвали суду, про яку в них прямо зазначено.
		Певні недоліки, які були допущені при проведенні досудового розслідування, на яких наголошувалося захисниками під час судового розгляду, не позбавляють досліджені докази достовірності та не впливають на їх допустимість.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що пред`явлене обвинуваченому ОСОБА_4 обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні на підставі досліджених доказів, зокрема, показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_8 ,  ОСОБА_11 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , протоколах слідчих дій, документах, висновках експертиз, фактичні дані у яких повністю узгоджуються між собою та підтверджують пред`явлене обвинувачення.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені докази, суд дійшов висновку, що інкриміноване ОСОБА_4 діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано за ч.3 ст.369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди. 
		Обставин, які відповідно ст.66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Обставин, які відповідно ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, його вік, його стан здоров`я на підставі матеріалів провадження, ставлення до вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, до адміністративної відповідальності не притягувався, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті, що йому інкримінується.
		Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, і прийняття рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до ст. 75 КК України, із покладенням на нього обов`язків, передбачених пп.2,3 ч.1 ст.76 КК України, без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке хоч і є обов`язковим за санкцією статті, але не може бути застосоване, оскільки ст. 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. 
		З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, зважаючи на ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами. 
		Питання про витрати на залучення експертів необхідно вирішити відповідно до ч.2 ст.124 КПК України. Питання про речові докази потрібно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		На підставі вище вкладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України,
		 
		з а с у д и в:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без конфіскації майна.
		На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		У відповідності до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 1468,32 грн. та у сумі 978 грн., а всього  2446 (дві тисячі чотириста сорок шість) гривень 32 копійки (а.п.118,157 т.2).
		Речові докази: аркуш паперу з рукописним записом « 10 безнал 50 нал», аркуші паперу, вилучені в кабінеті ОСОБА_4 16.10.2013р. та видані свідком ОСОБА_8 під час допиту 08.10.2013р. оптичні носії інформації  залишити в матеріалах кримінального провадження (а.п.64, 173, 168-172 т.2); грошові кошти в сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень вилучені під час проведення обшуку в офісному приміщенні орендованому НДЦ «Охоронна археологічна служба України Інституту археології НАН України за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 4 та передані на зберігання ЧФ АТ «Укрексімбанк» - повернути БКОЗ УСБ України в Чернігівській області (а.п.131-134 т.2).
		Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд м. Чернігова  протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Апеляційну скаргу мають право подати обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його захисники  в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, інші особи, у випадках, передбачених КПК України. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...