Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 3-7гс14 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		8 квітня 2014 року                                                        м. Київ 
		Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
		головуючого Барбари В.П.,  суддів:Балюка М.І., Берднік І.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Фесенка Л.І., Шицького І.Б., - за участю представників: товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» -  Пантєєва І.О., Гребенченко О.А., Маловацького О.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.11.2013 р. у справі №911/27/25/13-г за позовом приватного підприємства «Юридична фірма «Імператив Плюс», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Індастрі», до товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела», товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» про стягнення грошових коштів, -       
		в с т а н о в и л а:
		 
		Приватне підприємство «Юридична фірма «Імператив Плюс»( далі - ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс»), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Транс Індастрі» (далі - ТОВ«Транс Індастрі»), звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» (далі - ТОВ «Термінал Бровари») та товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» (далі - ТОВ «Аїсі Бела») про стягнення солідарно грошових коштів у розмірі 4 000 000,00 грн, з яких 2 000 000,00 грн заборгованість за договором від 01.09.2011 р. про надання юридично-консультаційних послуг, додатковими угодами № 1, № 2 до договору, 2 000 000,00 грн - штраф за невиконання умов договору. 
		Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачами договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за послуги, надані позивачем згідно з договором про надання юридично-консультаційних послуг від 01.09.2011 р.
		Рішенням господарського суду Київської області від 12.03.2013 р. у задоволенні позову відмовлено повністю. 
		Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем факту надання послуг за договором та відсутність заборгованості та підстав для стягнення штрафу.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. рішення місцевого господарського суду у справі № 911/27/25/13-г скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким позов ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс» задоволено повністю. Вирішено стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно 2 000 000,00 грн основного боргу та 2 000 000,00 грн штрафу. 
		Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про достатність доказів належного виконання договірних зобов'язань з боку ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс» і наявність порушень з боку ТОВ «Термінал Бровари» і ТОВ «Аїсі Бела» своїх зобов'язань за договором.
		Апеляційний суд зазначив, що згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обов'язок замовника оплатити послуги виникає з факту їх надання Виконавцем, а не з факту передачі послуг на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт.
		Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2013 р. касаційні скарги ТОВ «Аїсі Бела» і ТОВ «Термінал Бровари» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 р. - без змін.
		Касаційний суд погодився з висновками апеляційного господарського суду, що акт приймання-передачі виконаних робіт не є господарським зобов'язанням у розумінні статті 509 ЦК України, а підставою для виникнення взаємних прав і обов'язків та, відповідно, зобов'язань згідно зі статтею. 11 ЦК України є договір. 
		У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України                      від 06.11.2013 р. ТОВ «Термінал Бровари» посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 11, 177, 901, 903 ЦК України у правовідносинах щодо стягнення боргу та штрафу за невиконання умов договору про надання юридично-консультаційних послуг.
		Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених вище норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. у справі №5005/4522/2011, від 26.09.2013 р. у справі № 920/251/13-г та від 30.09.2013 р. у справі № 5011-6/14673-2012, в яких висловлено правову позицію про те, що у сторони відсутній обов'язок оплати юридичних послуг, якщо юридична фірма не може довести, що саме нею було надано послуги за договором.
		Крім того, на обґрунтування своїх вимог заявник послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Богатова проти України» (заява №5231/04) від 07.10.2010 р., справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 09.01.2013 р. і справі «Проніна проти України» (заява №63566/00) від 18.07.2006 р. 
		Щодо рішень Європейського суду з прав людини Вищий господарський суд України зауважив, що вони не належать до кола судових рішень, на які може бути здійсненне посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116  Господарського процесуального кодекс України (далі - ГПК України).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2014 р. було вирішено питання про допуск справи № 911/27/25/13-г до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.11.2013 р. із підстав неоднакового застосування статей 11, 177, 901, 903 ЦК України, яке підтверджено постановами Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. у справі № 5005/4522/2011, від 26.09.2013 р. у справі № 920/251/13-г та від 30.09.2013 р. у справі № 5011-6/14673-2012.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників заявника, дослідивши викладені в заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 01.09.2011р. між ПП «Юридична фірма «Імператив плюс» (Виконавець) і ТОВ «Термінал Бровари» (Замовник 1) та ТОВ «Аїсі Бела» (Замовник 2) було укладено договір про надання юридично- консультаційних послуг, за умовами якого замовники доручили Виконавцю проведення правового консалтингу та правового супроводження комплексу господарських справ у спорах з закритим акціонерним товариством «Українські Вантажні кур'єри» (далі - ЗАТ «Українські Вантажні кур'єри»). 
		Відповідно до підпункту 1.1 договору замовники доручили Виконавцю проведення правового консалтингу та правового супроводження комплексу господарських справ у спорах з ЗАТ «Українські вантажні кур'єри» з приводу наступних договорів: 
		- попереднього договору оренди від 02.07.2008 р., укладеного між ТОВ «Термінал Бровари» і ЗАТ «Українські вантажні кур'єри», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14, за реєстровим номером № 21050; 
		- договору про штрафні санкції, укладеного 30.07.2009 р. між ТОВ «Термінал Бровари» і ЗАТ «Українські вантажні кур'єри» за участю ТОВ «Аїсі Бела», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14, за реєстровими номерами № 10495, № 10496; 
		- іпотечного договору від 09.09.2009 р., укладеного між ТОВ «Аїсі Бела» і ЗАТ «Українські вантажні кур'єри», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_15, запис у реєстрі №1167; 
		-  іпотечного договору від 14.10.2009 р., укладеного між ТОВ «Аїсі Бела» і ЗАТ «Українські вантажні кур'єри», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16, запис у реєстрі № 1851. 
		Суть завдання замовників, згідно з підпунктом 1.2 договору, полягає у захисті законних інтересів ТОВ «Термінал Бровари» і ТОВ «Аїсі Бела» від будь-яких претензій/вимог, у тому числі й насамперед матеріальних, зі сторони ЗАТ «Українські вантажні кур'єри» за договорами, зазначеними у пункті 1.1 договору; у визнанні в судовому порядку недійсними договору від 30.07.2009 р., іпотечних договорів від 09.09.2009 р. та від 14.10.2009 р.; скасуванні чи неможливості застосування будь-яких штрафних санкцій за договорами, зазначеними у пункті 1.1 договору; по можливості, у поверненні коштів ТОВ «Термінал Бровари», вже сплачених на користь ЗАТ «Українські вантажні кур'єри»; за можливістю, у забезпеченні повного чи часткового перегляду та скасування судових рішень у господарській справі № 10/14610; звільненні з-під іпотеки, арешту, заборони відчуження земельних ділянок, що належать ТОВ «Аїсі Бела» та щодо яких укладено іпотечні договори від 09.09.2009 р. та від 14.10.2009 р. 
		01.09.2011 р. між замовниками та Виконавцем укладено додаткову угоду № 1 до договору, у якій сторони передбачили умови оплати послуг Виконавця. 
		Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 1 за надані послуги замовники зобов'язалися сплатити Виконавцю гарантований платіж і бонусний платіж за повне виконання завдань замовників відповідно до предмету договору в розмірі, визначеному сторонами. 
		Згідно з пунктом 2 додаткової угоди № 1 до договору розмір гарантованого платежу встановлено сторонами у сумі 820 000, 00 грн, яка сплачується замовниками Виконавцю порівну. 
		За змістом пункту 3 додаткової угоди № 1 розмір бонусного платежу за повне виконання Виконавцем завдань замовників згідно пунктів 1.2, 5.3 договору визначено у розмірі 2 400 000,00 грн, що сплачується порівну замовниками Виконавцю у випадку успішного виконання завдань замовників відповідно до пунктів 1.2, 5.3 договору. 
		13.03.2012 р. між замовниками та Виконавцем укладено додаткову угоду № 2 до договору. 
		Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 2 сторони погодили викласти пункт 1.2 договору у новій редакції, за змістом якої сторони встановили, що суть завдання замовників полягає у захисті законних інтересів ТОВ «Термінал Бровари» і ТОВ «Аїсі Бела» від будь-яких претензій/вимог, у тому числі, і насамперед матеріальних, зі сторони ЗАТ «Українські вантажні кур'єри» за договорами, зазначеними у пункті 1.1 цього договору; у визнанні в судовому порядку недійсними договору від 30.07.2009 р., іпотечних договорів від 09.09.2009 р. та від 14.10.2009 р., захисті інтересів замовників у судовій справі № 18/002-12; скасуванні чи неможливості застосування будь-яких штрафних санкцій за договорами, зазначеними у пункті 1.1 договору; за можливістю, у поверненні коштів ТОВ «Термінал Бровари», вже сплачених на користь ЗАТ «Українські вантажні кур'єри»; за можливістю, у забезпеченні повного чи часткового перегляду судових рішень у господарській справі № 10/146-10; звільненні з-під іпотеки, арешту, заборони відчуження земельних ділянок, що належать ТОВ «Аїсі Бела» та щодо яких укладено іпотечні договори від 09.09.2009 р. та від 14.10.2009 р., а також оскарження будь-яких незаконних дій/бездіяльності нотаріусів (у тому числі захисті інтересів замовників у судовій справі № 10/094-11), органів державної виконавчої служби або будь-яких інших осіб щодо земельних ділянок.
		Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 2 у новій редакції також викладено пункт 1.3 договору, за змістом якого позитивним для замовників також вважається і будь-який інший результат, що влаштовуватиме замовників, у тому числі (але не обмежуючись) який полягатиме в укладанні у позасудовому і судовому порядку мирових угод, інших угод, які фіксуватимуть компромісні домовленості, припинення з будь-яких причин судових справ за предметом договору. 
		За змістом пункту 3 додаткової угоди № 2 змінено і редакцію пункту 3 додаткової угоди № 1, згідно з яким розмір бонусного платежу за досягнення всіх цілей та виконання завдань, визначених замовниками для Виконавця відповідно до пунктів 1.2, 5.3 договору, встановлюється у сумі 2 400 000,00 грн. 
		Пунктом 5 додаткової угоди № 2 до договору визначено, що до настання обставин, за яких замовники мають сплатити Виконавцю бонусний платіж згідно з пунктом 3 додаткової угоди № 1 (у редакції пункту 3 додаткової угоди № 2), Замовник 2 авансом сплатить Виконавцю частину бонусного платежу у розмірі 200 000,00 грн. до 15.03.2012 р. 
		Відповідно до пункту 6 додаткової угоди № 2 передбачено, що у випадку вирішення спору у справі № 18/002-12 у суді першої інстанції на користь замовників та отримання замовниками рішення господарського суду Київської області у справі № 18/002-12, згідно з яким позов замовників буде задоволено в повному обсязі або в тій частині, що влаштовує замовників, замовник 2 зобов'язується сплатити Виконавцю 200 000,00 грн у рахунок бонусного платежу відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 1 (у редакції пункту 3 додаткової угоди № 2). 
		За змістом пункту 4.1 договору замовники зобов'язуються сплатити Виконавцю гарантований платіж і бонусний платіж за повне виконання завдань замовників відповідно до предмету договору в розмірі, визначеному сторонами. 
		Згідно з пунктами 4.3, 4.3.1 договору про надання послуг Виконавцем замовникам і виконання Виконавцем завдань замовників за цим договором підтверджується актом приймання-передачі послуг, який повинен бути підписаний Виконавцем та замовниками та є підставою для оплати цих послуг. Якщо протягом десяти робочих днів після повного виконання Виконавцем завдання замовників відповідно до предмету договору та отримання замовниками від Виконавця кінцевого акта приймання-передачі послуг замовники не надали Виконавцю своїх заперечень щодо наданих послуг та необґрунтовано не підписують акт приймання-передачі, що є підставою для остаточного розрахунку між сторонами, то у такому випадку надані Виконавцем послуги вважаються прийнятими замовниками та підлягають оплаті. 
		За змістом пункту 7 додаткової угоди № 2 сума бонусного платежу, передбаченого пунктом 3 додаткової угоди № 1 від 01.09.2011 р. до договору (у редакції пункту 3 цієї додаткової угоди), за вирахуванням платежів згідно з пунктами 5 та 6 цієї додаткової угоди, має бути сплачена замовниками Виконавцю протягом чотирнадцяти робочих днів після настання обставин, передбачених пунктом 3 додаткової угоди № 1 від 01.09.2011 р. до договору (у редакції пункту 3 цієї додаткової угоди). 
		Відповідно до пункту 7.1 додаткової угоди № 2 до договору, якщо належна сума бонусного платежу не буде вчасно сплачена замовниками, то замовники будуть зобов'язані сплатити Виконавцю штраф у розмірі 100 відсотків від простроченої суми. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання зазначених договірних зобов'язань замовниками на рахунок Виконавця перераховано 1 220 000,00 грн, у тому числі в рахунок бонусного платежу 400 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: від 26.03.2012 р. № 68 на суму 200 000,00 грн, від 13.03.2012 р. № 63 на суму 200 000,00 грн, від 03.02.2012 р. № 48 на суму 160 000,00 грн, від 08.02.2012 р. № 49 на суму 90 000,00 грн, від 03.01.2012 р. № 35 на суму 160 000,00 грн, від 05.09.2011 р. № 2421 на суму 410 000, 00 грн.
		Рішенням господарського суду Київської області від 12.03.2013 р. у задоволенні позову ПП «Юридична фірма «Імператив Плюс», правонаступником якого є ТОВ «Транс Індастрі», відмовлено. 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. 
		Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що відповідачі взяті на себе зобов'язання з оплати бонусного платежу на підставі підписаного акта приймання-передачі виконаних робіт не виконали, у зв'язку з чим утворилася заборгованість з оплати бонусного платежу, а також штрафу за порушення строку виконання цього грошового зобов'язання. 
		Водночас доводи відповідачів про те, що акт приймання-передачі виконаних робіт підписано з боку відповідачів тільки директором ТОВ «Аїсі Бела» та ТОВ «Термінал Бровари» та не містить підписів уповноважених представників ТОВ «Аїсі Бровари» щодо ТОВ «Термінал Бровари» та Аїсі Ріелті Паблік Лімітед щодо ТОВ «Аїсі Бела», суди апеляційної та касаційної інстанції визнали необґрунтованими.
		Апеляційний суд не погодився з доводами суду першої інстанції  щодо суттєвого значення акта приймання-передачі виконаних робіт та обставин його підписання для вирішення спору.
		Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2013 р. у справі № 911/27/25/13-г касаційні скарги відповідачів залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 р. -  без змін. 
		У постанові Вищого господарського суду України зазначено, що підставою для залишення постанови суду апеляційної інстанції без змін є те, що виходячи зі змісту статей 11, 177, 901, 903 ЦК України, акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2012 р. не є зобов'язанням, оскільки підставою для виникнення взаємних прав і обов'язків і, відповідно, зобов'язань, згідно зі статтею 11 ЦК України, є саме договір. 
		Вищий господарський суд України зазначив, що приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов'язують обов'язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання Виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акта. Крім того, обов'язок оплатити послуги закон пов'язує з особою замовника, а не підписанта акта про приймання-передачу робіт (послуг), оскільки сторонами договору про надання послуг відповідно до статті 901 ЦК України є саме замовник і виконавець. 
		При цьому Вищий господарський суд України, так само як і апеляційний суд не надав істотного значення вимогам статей 32, 33, 34, 43 ГПК України, дотримання яких забезпечує об'єктивне встановлення фактичних обставин справи як необхідну передумову правильного застосування норм матеріального права.
		Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. 
		Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно з пунктом 11.1 статутів ТОВ «Аїсі Бела» та ТОВ «Термінал Бровари» зазначено, наступне : «Усі та будь-які документи, що зобов'язують Товариство, у тому числі, договори та інші правочини, включаючи довіреності і банківські документи (у тому числі, але не обмежуючись, будь-якими документами, що необхідні для відкриття, обслуговування та закриття поточних, вкладних (депозитних) інших рахунків у гривні та іноземних валютах та розпорядження коштами на таких рахунках), мають бути підписані спільно (і) Директором Товариства (або будь-якою особою, уповноваженою Директором Товариства шляхом видачі відповідної довіреності та (іі) уповноваженим(и) представником(ами) ТОВ «Аїсі Бровари» щодо ТОВ «Термінал Бровари» та Аїсі Ріелті Паблік Лімітед щодо ТОВ «Аїсі Бела».
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що акти прийому-передачі документів від 16.01.2012 р. та від 14.03.2012 р., залучені до матеріалів справи, свідчать про передачу зазначених вище статутів товариств відповідачів уповноваженим представником відповідачів та прийняття їх уповноваженим представником позивача, що дає підстави вважати, що позивачем усвідомлював необхідність підписання акта приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2012 р. уповноваженими представниками відповідачів. 
		Суд першої інстанції досліджуючи матеріали справи, дійшов висновку, що акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.07.2012 р., підписаний з боку відповідачів ОСОБА_17, є неналежним доказом надання позивачем тих послуг, за які договором передбачено сплату бонусного платежу і прийняття зазначених послуг уповноваженими особами замовників. 
		Цей висновок відповідає фактичним обставинам справи і не спростований доказово у рішенні суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. 
		Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. 
		Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. 
		Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. 
		За змістом пункту 4.3 договору надання послуг Виконавцем замовникам і виконання Виконавцем завдання замовників за договором підтверджується актом приймання-передачі послуг, який підписується Виконавцем і замовниками та є підставою для оплати цих послуг. 
		Згідно з пунктом 4.3.1 договору, якщо протягом 10 робочих днів після повного виконання Виконавцем завдання замовників відповідно до предмету договору та отримання замовниками від Виконавця кінцевого акта приймання-передачі послуг; замовники не надали Виконавцю своїх заперечень щодо наданих послуг та необгрунтовано не підписують акт приймання-передачі, що є підставою для остаточного розрахунку між сторонами, то в такому випадку надані Виконавцем послуги вважаються прийнятими замовниками та підлягають оплаті. 
		Суд першої інстанції, досліджуючи матеріали справи, встановив, що відповідачами на адресу позивача було надіслано спільний лист-заперечення від 11.09.2012 р., у якому зазначено, що позивач не має ніякого відношення до компромісного врегулювання спірних питань із приводу господарських взаємовідносин між сторонами у справах № 10/094-12, № 18/002-12, за наслідками яких укладено договір про врегулювання спірних взаємовідносин від 31.07.2012 р. 
		Сторони у договорі визначили акт приймання-передачі виконаних робіт суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин, а тому договір як джерело матеріального права при вирішенні спору підлягав застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, 11 ЦК України.
		Зміст договору сторін і додаткових угод свідчить про те, що бонусний платіж за обумовлену роботу підлягав сплаті на підставі оформленого належним чином акта приймання-передачі виконаних робіт, за умови не тільки виконання юридичних послуг, що оплачувалося гарантованим платежем, але і досягнення економіко-правового ефекту для замовників, що могло бути оплачено бонусним платежем. Цей ефект сторони у договорі визначили конкретно - як прийнятний для замовників результат. Тому включення такого результату до змісту розуміння поняття послуги, зазначеної у статті 901 ЦК України, може забезпечити правильне застосування норм матеріального права при вирішенні цього спору.
		Оскільки  Вищий господарський суд України, застосовуючи статті 901, 903 ЦК України, не врахував, що зміст предмета послуги за договором між сторонами складається як із власне професійних юридичних дій виконавця, невіддільних від його особи, так і з позитивного для замовника ефекту від таких дій, то постанова касаційного суду підлягає скасуванню внаслідок неправильного застосування ним норм матеріального права. 
		Сутнісне, на такому розумінні статті 901 ЦК України ґрунтуються і постанови Вищого господарського суду України від 26.09.2013 р., від 01.02.2012 р. та від 30.09.2013 р.
		 
		Оскільки постанова Вищого господарського суду України від 06.11.2013р. у справі № 911/27/25/13-г прийнято внаслідок неоднакового і неправильного застосування касаційним судом статей 901, 903 ЦК України, вона підлягає скасуванню із направленням справи на новий касаційний розгляд. 
		Керуючись статтями 11114 -11125 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» задовольнити.
		Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 06.11.2013 р. у справі № 911/27/25/13-г, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.                                                          
		Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України.
		 
		Головуючий                                                                        В.П. Барбара
		 
		Судді:                                               М.І. Балюк                                                                                                                  І.С. Берднік               А.А. Ємець                             Т.Є. Жайворонок                            П.І. Колесник                            О.І. Потильчак                            Л.І. Фесенко І.Б. Шицький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...