Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-4210/10/1470 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"24" березня 2014 р.                               м. Київ                              К/9991/8217/11 
		 
		Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
		головуючого судді          Пилипчук Н.Г.
		суддів                                  Ланченко Л.В.
		                                         Цвіркуна Ю.І.
		розглянувши у попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві 
		на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2010
		та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2010
		у справі № 2а-4210/10/1470
		за позовом Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» - Містобудівельний загін № 73
		до Спеціалізованої державної податкової інспекції  по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві
		про визнання протиправними та скасування рішення, -
		                                                   ВСТАНОВИВ: 
		 
		Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2010, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві від 26.04.2010 № 0000180037 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10184,75 грн. Присуджено з Державного бюджету України на користь ДП ВАТ «Мостобуд» - Містобудівельний загін № 73 судовий збір в сумі 3,40 грн. 
		СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права: ст. 1, п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ч. 1 ст. 4, ст. 250 Господарського кодексу України.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для застосування за оспорюваним рішенням від 26.04.2010 № 0000180037 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10184,75 грн. відповідно до вимог п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» слугували висновки перевірки, викладені в акті від 13.04.2010 № 368/37/30126124, про порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 цього закону, яке полягало у не проведенні розрахункової операції з реалізації товару (пісок, щебінь, цемент) через реєстратор розрахункових операцій.
		Товар (пісок, щебінь, цемент) відпускався позивачем зі складу, в якому розрахунків не проводилось. Приймання готівкових коштів здійснювалося в касі бухгалтерії підприємства з оформленням відповідних ордерів. 
		Позиція судів попередніх інстанцій про протиправність застосування до позивача фінансових санкцій відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закону) є правильною, оскільки у позивача не було обов'язку при прийманні готівкових коштів за  товар, який відпущений зі складу, проводити такі операції через реєстратор розрахункових операцій.
		Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
		Відповідно до ст. 2 Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), тощо. 
		Водночас п. 12 ст. 9 Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).
		Враховуючи викладене, суб'єкт господарювання, відпускаючи товар зі складу, відповідно до вимог ч. 12 ст. 9 Закону має обов'язок застосувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі тільки у разі, коли операції з розрахунків у готівковій формі здійснюються в місці отримання товарів - склад. У разі якщо місце отримання товару і місце здійснення розрахунків у готівковій формі не збігаються,  а розрахунки проводяться у касі підприємства з оформленнях прибуткових та видаткових касових ордерів з видачею відповідних квитанцій, такого обов'язку не виникає.
		Зважаючи на повне встановлення судами попередніх інстанцій обставин та надання їм правової оцінки підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається. 
		Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
		                                                            
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2010 - без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий суддя                                        Н.Г. Пилипчук 
		 
		Судді                                                            Л.В. Ланченко
		 
		                                                                      Ю.І. Цвіркун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...