Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-650/11 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.04.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 2-650/11 
		           
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 квітня 2014 року   
		 
		Залізничний районний суд м. Львова в складі:
		 
		головуючого судді                                           Іванюк І.Д.
		при секретарі с\з                                               Журавльовій А.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_2, заінтересована особа: ПАТ «Дельта Банк» на дії Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ та начальника Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ з примусового виконання виконавчого листа від 20.02.2013 року у справі № 2-650/11, -
		в с т а н о в и в :
		 
		Скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати незаконною постанову про відкриття виконавчого провадження, винесену від 04.03.2013 р. старшим державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Практикою А.Г., незаконними дії щодо визначення вартості майна та визнання недійсним звіту про оцінку майна від 11.07.2013 р. на двохкімнатну квартиру загальною площею 42,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, здійсненого оцінювачем СПД ОСОБА_4, актом державного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, винесеного від 22.01.2014 р. старшим державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Сахман Х.В., затвердженого начальником Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ Іванівим А.О., визнання незаконною постанову про передачу стягувачу нереалізованого майна, винесену старшим державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Сахман Х.В., затверджену 29.01.2014 р. начальником Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Іванівим А.О., визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження, винесену 28.01.2014 р. старшим державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Сахман Х.В., затверджену начальником Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Іванівим А.О. В обґрунтування скарги посилається на те, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 03.07.2012 р. було задоволено позов публічного акціонерного товариства «Дельта банк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта банк» заборгованість в розмірі 550 767 (п'ятсот п'ятдесят тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 76 коп., а також 1820 грн. судових витрат, у позові ОСОБА_7 до ОСОБА_8, відділення № 872 акціонерного комерційно-інноваційного банку «Укрсиббанк», треті особи: акціонерний комерційно-інноваційний банк «Укрсиббанк», публічне акціонерне товариство «Дельта банк» та публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору, додаткової угоди до нього та договору поруки відмовлено за безпідставністю позовних вимог. В подальшому ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10.12.2013 р. рішення Залізничного районного суду м. Львова залишене без змін. Незважаючи на це старший державний виконавець Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Практика А. Г., не переконавшись у тому чи набрало рішення законної сили, 04.03.2013 р. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-650/11, виданого від 20.02.2013 р., про винесення якої сторін не повідомила, чим позбавила його змоги оскаржити таку постанову. Окрім того, 28.07.2007 р. між публічним акціонерним товариством «Дельта банк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_2 на забезпечення виконання умов кредитного договору передав банку у іпотеку квартиру АДРЕСА_1 у м. Львові. При цьому сторони визначили вартість предмета іпотеки у 293471 грн., що еквівалентно 58113 доларам США. Незважаючи на це 16.04.2013 р. старшим державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Сахман Х.В. винесено постанову про призначення експерта у виконавчому провадженні, якою оцінювачем визначено СПД ОСОБА_4 та яка йому надіслана не була. Відповідно до звіту про оцінку квартири АДРЕСА_1 у м. Львові від 11.07.2013 р. вартість такої квартири становить 204439 грн., що становить 25577 доларів США. Вказана оцінка не відповідає дійсній вартості майна та суттєво занижена, в тому числі і порівняно із вартістю вказаного об'єкта, визначеного у іпотечному договорі. Окрім того, державний виконавець Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ не повідомив його про результати визначення вартості майна. 24.12.2013 р. він отримав повідомлення від приватного підприємства «Нива-В.Ш.», яким його повідомлено про проведення 13.01.2014 р. о 11.00 год. прилюдних торгів із реалізації арештованого майна, а саме двохкімнатної квартири загальною площею 42,9 кв.м. у будинку по АДРЕСА_1 у м. Львові із початковою ціною у розмірі 204439 грн., що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки строки чинності звіту про оцінку майна становить 6 місяців. 13.01.2014 р. прилюдні тори не відбулись, а тому 21.01.2014 р. у Залізничний відділ ДВС ЛМУЮ надійшов лист стягувача про придбання предмету іпотеки шляхом заліку вимог. 22.01.2014 р. старшимдержавним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Сахман Х.В. оформлено акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, який був затверджений начальником Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Іванівим А.О., якою ПАТ «Дельта Банк» передано у власність в рахунок погашення боргу спірну квартиру. Також, 22.01.2014 р. старшим державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Сахман Х.В. винесено постанову про передачу стягувачу нереалізованого майна, яка 29.01.2014 р. була затверджена начальником Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Іванівим А.О., що здійснено незаконно, оскільки оцінка майна станом на цей час не проводилась, а звіт про оцінку втратив свою чинність. 28.01.2014 р. старшим державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Сахман Х.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-650/11, виданого Залізничним районним судом м. Львова від 20.02.2013 р. про стягнення солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта банк» заборгованість в розмірі 550 767 (п'ятсот п'ятдесят тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 76 коп., а також 1820 грн. судових витрат. Із врахуванням наведеного просив скаргу задоволити. 
		Скаржник та його представник у судовому засіданні скаргу підтримав з аналогічних підстав.
		Представник суб'єкта оскарження відповідно до довіреності від 17.03.2014 р. (а.с. 209 т.2) в судовому засіданні проти скарги заперечила, пояснила, що вчиняла виконавчі дії з виконання судового рішення відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, на виконанні Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ перебував виконавчий лист № 2-650/11 від 20.02.2013 р., виданий Залізничним районним судом м. Львова про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості у розмірі 550767,76 грн. та також судових витрат у розмірі 1820 грн. Відповідно до вимог ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 04.03.2014 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровані державним виконавцем боржникам за адресою, вказаною у виконавчих листах. 11.03.2013 р. державним виконавцем скеровано запити в спеціалізовані установи з приводу наявності майна і рахунків, а також винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 16.04.2013 р. при виході за адресою: АДРЕСА_1 державним виконавцем було описано та арештовано спірну квартиру, іншого майна у боржника не виявлено. 16.04.2014 р. державним виконавцем відповідно до вимог ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, а 16.07.20113 р. до Залізничного ВДВС ЛМУЮ надійшов звіт про оцінку спірної квартири. Цього ж дня рекомендованим листом з повідомлення про вручення за вих. № 14975 стягувачу та боржнику було скеровано листа про ознайомлення сторін виконавчого провадження із звітом про оцінку майна, даний лист від стягувача повернувся до відділу у зв'язку із закінченням  терміну зберігання. 17.09.2013 р. державним виконавцем складено довідку про відсутність скарг щодо оцінки вартості майна і скеровано заяву на реалізацію арештованого майна. 24.12.2013 р. до Залізничного ВДВС ЛМУЮ надійшов договір із ПП «Нива- В.Ш.» за № 1413560 про надання послуг з організації прилюдних торгів. Відповідно до листа Філії 14 ПП «Нива- В.Ш.» від 21.12.2013 р. за № 560 Б прилюдні торги з реалізації арештованого майна призначались на 13.01.2014 р., однак у зв'язку із відсутністю покупців такі торги не відбулись. 10.01.2014 р. до Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ надійшло клопотання ОСОБА_2 про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, а 14.01.2014 р. надійшла скарга ОСОБА_2 про відмову в наданні для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження. 15.01.2014 р. із матеріалами виконавчого провадження був ознайомлений під розписку адвокат ОСОБА_2 - ОСОБА_10 21.01.2014 р. за № 1-01/14 до Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ надійшов лист ПАТ «Дельта Банк» про придбання предмету іпотеки шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна, таким чином виявивши бажання залишити за собою нереалізоване майно. 22.01.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про передачу нереалізованого майна та складено акт державного виконавця про передачу стягувачу майна в рахунок погашення боргу за початковою ціною, визначеною експертом. 28.01.2014 р. держаним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження  на підставі ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яку вручено сторонам під розписку. Із врахуванням наведеного просила у задоволенні скарги відмовити. 
		Представник заінтересованої особи відповідно до довіреності від 01.06.2013 р. та від 25.11.2013 р. (а.с. 210-211 т.2) у судовому засіданні проти скарги заперечив, пояснивши, що при виконанні рішення Залізничного районного суду м. Львова державний виконавець дотримався всіх вимог законодавства. 
		Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішеннями, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
		Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
		Закон України „Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
		Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 17 вказаного Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
		Ч.2 ст. 25 вказаного Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. 
		Відповідно до ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів, для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та, що копія постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста у 3-денний строк з дня її винесення надсилається сторонам.
		З ст. 32 вказаного Закону вбачається, що заходами примусового виконання рішень є: в т.ч. і звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
		Ст. 52 вказаного Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. 
		Відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. 3. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. 4. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
		Згідно із п. 3, 5 ст. 58 вказаного Закону, майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. 
		П. 1, 9 ст. 62 вказаного Закону реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.
		Згідно ст.ст. 3, 5, 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми  власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону. 
		Окрім того, відповідно до ст.33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 року, спори пов»язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
		Відповідно до п. 3.1 наказу Фонду ДМУ від 19.12.2001 р. «Порядку реєстрації фізичних осіб (оцінювачів) у Державному реєстрі оцінювачів» /чинного на час проведення оцінки/ та п. 5.6 наказу Фонду ДМУ від 10.06.2013 р. «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності» свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів (далі - свідоцтво) є документом, що підтверджує факт реєстрації фізичної особи (оцінювача) у Державному реєстрі оцінювачів та право здійснювати оцінку майна та майнових прав за відповідними напрямами та спеціалізаціями. У свідоцтві зазначаються напрями і спеціалізації, які підтверджені відповідним (и) кваліфікаційним (и) свідоцтвом (ами) оцінювача (кваліфікаційним(и) документом (ами) оцінювача). 
		Як зазначено у п.16 Постанови пленуму ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і висновки експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.
		Судом встановлено, що 03.07.2012 р. Залізничним районним судом м. Львова винесено рішення у справі № 2-650/11 у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_7, третя особа: публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про стягнення боргу та позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, відділення № 872 акціонерного комерційно-інноваційного банку «УкрСиббанк», треті особи: акціонерний комерційно-інноваційний банк «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору, додаткової угоди до нього та договору поруки, яким було задоволено позов публічного акціонерного товариства «Дельта банк» та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта банк» заборгованість в розмірі 550 767 (п'ятсот п'ятдесят тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 76 коп., а також 1820 грн. судових витрат. У позові ОСОБА_7 до ОСОБА_8, відділення № 872 акціонерного комерційно-інноваційного банку «Укрсиббанк», треті особи: акціонерний комерційно-інноваційний банк «Укрсиббанк», публічне акціонерне товариство «Дельта банк» та публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору, додаткової угоди до нього та договору поруки відмовлено за безпідставністю позовних вимог. При розгляді справи був присутній представник ОСОБА_7, який копію рішення отримав 03.07.2013 р. Рішення суду набрало законної сили 28.09.2013 р.
		На підставі виконавчого листа № 2-650/11, виданого Залізничним районним судом м. Львова від 20.02.2013 р. (а.с. 215 т.2), та заяви стягувача від 01.03.2013 р. (а.с. 216 т.2) старшим державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Практикою А.Г. 04.03.2013 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 36833420 про стягнення із ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Дельта банк» боргу у сумі 550767,76 грн. та 1820 грн. судових витрат. Підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження (ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження") на час винесення оспорюваної постанови не було. Вказана постанова була скерована боржнику рекомендованим повідомленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що відповідає вимогам ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» та вручена йому під розписку (а.с. 219 т.2). 
		Із наведеного вбачається, що постанова старшого державного виконавця Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ Практики А.Г. про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2013 року серії ВП № 36833420 винесена відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і при її винесенні права та свободи заявника порушено не було. Окрім того, така була вручена скаржнику 14.03.2013 р., однак у 10-денний строк із часу отримання він її не оскаржував. 
		Оскільки боржником добровільно не сплачено боргу, 16.04.2013 р. державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Сахман Я.В. у ході виконання виконавчого листа № 2-650/11 встановлено наявність у боржника нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 у м. Львові, яка складається із 2-ох житлових кімнат житловою та кухні, а всього загальною площею 42,9 кв.м. З акту опису та арешту майна від 16.04.2013 р. (а.с. 220 т.2) вбачається, що державним виконавцем було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 у м. Львові.
		З метою подальшого виконання рішення суду державний виконавець Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Сахман Х.В. винесла постанову від 16.04.2013 р. про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с. 222 т.  2), якою призначила ОСОБА_4 на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, виданого 28.09.2012 р. експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2-650/11 для оцінки вищезазначеного майна, при цьому попередивши його про відповідальність за дачу неправдивого висновку.
		Відповідно до звіту про оцінку квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 11.07.2013 р. (а.с. 223-224 т.2) ринкова вартість спірної квартири становить 204439 грн. Вказаний висновок скерований боржнику рекомендованим листом від 16.07.2013 р. за № 14975, який повернувся за терміном зберігання (а.с. 226 т.2).  
		17.09.2013 р. державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Сахман Х.В. складено довідку про відсутність скарг щодо оцінки вартості майна і скеровано заяву на реалізацію арештованого майна (а.с.. 227 т.2) 
		24.12.2013 р. до Залізничного ВДВС ЛМУЮ надійшов договір із ПП «Нива- В.Ш.» за № 1413560 про надання послуг з організації прилюдних торгів (а.с. 228-229 т.2). 
		Відповідно до листа Філії 14 ПП «Нива- В.Ш.» від 24.12.2013 р. за № 560 Б (а.с. 230 т.2) прилюдні торги з реалізації арештованого майна призначались на 13.01.2014 р., початкова ціна лота - 204439,00 грн. 
		З листа Філії 14 ПП «Нива- В.Ш.» від 13.01.2014 р. (а.с. 231 т.2) вбачається, що прилюдні торги з реалізації спірного майна не відбулись у зв'язку із відсутністю покупців. 
		Із матеріалів справи вбачається, що 09.01.2014 р. скаржник звернувся із заявою до Залізничного ВДВС ЛМУЮ про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с. 250 т.2) та 15.01.2014 р. із матеріалами виконавчого провадження був ознайомлений під розписку адвокат ОСОБА_2 - ОСОБА_10, що підтверджується його підписом на скарзі (а.с. 1-2 т.3). 
		21.01.2014 р. за № 1-01/14 до Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ надійшов лист ПАТ «Дельта Банк» (а.с. 232 т.2) про придбання предмету іпотеки шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна, таким чином виявивши бажання залишити за собою нереалізоване майно і 22.01.2014 р. винесено постанову про передачу стягувачу в рахунок погашення боргу нереалізованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 233 т.2), яка вручена під розписку боржнику 29.01.2014 р., а також складено акт про передачу майна стягувачу (а.с. 234 т.2). 
		28.01.2014 р. державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ - Сахман Х.В. на підставі п.8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 236 т.2), яка 29.01.2014 р. вручена під розписку скаржнику (а.с. 235 т.2). 
		Боржник, після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, маючи, сумнів щодо висновків призначеного ВДВС експерта, щодо роз'яснення процедури проведення оцінки майна не звертався та клопотання про рецензування звіту про оцінку майна державному виконавцю не подавав, доказів того, що оцінка майна здійснена невірно, суду не надав.  
		Крім того, безпосереднім виконавцем щодо визначення вартості нерухомого майна є ОСОБА_4, а Залізничний ВДВС ЛМУЮ є замовником такої оцінки, і такий висновок можу бути самостійно оскаржений у судовому порядку. Результати оцінки у передбачений законодавством 10-тиденний строк сторонами оскаржені не були. Окрім того, звіт про оцінку майна на час розгляду скарги втратив свою чинність, а тому підстав для визнання його недійсним немає. 
		Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ з примусового виконання виконавчого листа № 2-650/11 від 20.02.2013 року здійснені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено.
		Керуючись ст. ст. 14, 383, 384, 385, 387 ЦПК України, ст.ст. 1, 2, 6, 12, 25, 27, 36, 82 Закону України „Про виконавче провадження", Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802,- 
		у х в а л и в:
		 
		У скарзі ОСОБА_2, заінтересована особа: ПАТ «Дельта Банк» на дії Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ та начальника Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ з примусового виконання виконавчого листа від 20.02.2013 року у справі № 2-650/11 відмовити за безпідставністю.
		 
		Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти з днів з дня її проголошення до апеляційного суду Львівської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...