Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1206/5698/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 14.05.2014.
Дата набрання законної сили: 07.05.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий суду 1 інстанції -       Снегірьов В.А. 
		Доповідач -  Темнікова В.І.
		 
		 
		Справа №   1206/5698/12
		Провадження №     22ц/782/4925/13 
		   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		            07 травня 2014 року  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі : 
		           головуючого -  Темнікової В.І.,
		           суддів - Коновалової В.А., Ступіної Я.Ю., 
		           за участю  секретаря -   Булгакової М.Е.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за  апеляційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу „Київське виробниче об'єднання „Простор"  на  рішення  Брянківського міського суду Луганської області від  27 червня 2013 року за  позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової суми та за зустрічним позовом третьої особи з самостійними вимогами ТОВ „Литий камінь" до ОСОБА_2 і ОСОБА_3, треті особи - ТОВ „Мегаполісстрой", Державна реєстраційна служба України, про розірвання договору та визнання права власності, -
		В С Т А Н О В И Л А : 
		          В листопаді 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3, в якому просив розірвати договір, укладений  між ними договір від 26 вересня 2012 року та стягнути з ОСОБА_3 на його користь штраф  у розмірі 40000 грн. В подальшому позивач звернувся до суду з  уточненою  позовною заявою, в якій посилався на те, що 24.09.2012 року між ним і ТОВ «Литий Камінь»» було укладено договір, згідно якого позивач зобов'язався надати послуги  щодо оформлення документів, що підтверджують право власності замовника (ТОВ «Литий Камінь») на об'єкт    нерухомості - будівлю загальною площею 2981кв.м  у складі об'єктів молодіжного житлового комплексу «Молодіжний» по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:121:0017) в строк до 24.11.2012р. В п.2.2.3 договору  у виконавця є право залучати третіх осіб для виконання обов'язків по договору. Користуючись цим правом, він 26.09.2012 року уклав договір з ОСОБА_4, поклавши на нього виконання обов'язків за  договором між ним та ТОВ „Литий Камінь". Згідно договору підряду від 26.09.2012 року, ОСОБА_3 в строк до16.11.2012 року зобов'язався виконати роботи щодо оформлення документів, що підтверджують право власності ТОВ «Литий Камінь» на об'єкт  нерухомості - будівлю загальною площею 2981 кв. м  у складі об'єктів  молодіжного   житлового   комплексу   «Молодіжний»   по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:121:0017), а ОСОБА_2 - оплатити ОСОБА_3 послуги за договором в розмірі 40000  гривень. Після укладання договору відповідач через деякий час перестав виходити на зв'язок, до теперішнього часу зобов'язання по договору не виконав. Виконання ОСОБА_3 договору прямо впливає на виконання зобов'язань позивача перед  третьою особою ТОВ "Литий Камінь". Також посилався на те, що не буде претендувати на винагороду за договором від 24.09.2012р., укладеним між ним та ТОВ „Литий Камінь", вважає, що ТОВ „Литий Камінь" повинно сплатити гонорар ОСОБА_3, а ОСОБА_3 - виконати зобов'язання за договором, включаючи його участь. Тому просив зобов'язати ОСОБА_3 виконати зобов'язання за договором.
		  Третя особа -   Товариство з обмеженою відповідальністю «Литий Камінь» звернулося з позовом до ОСОБА_2 і  ОСОБА_3, посилаючись на те, що є власником об'єкту нерухомості - будівлі загальною площею 2981 кв. м у складі об'єктів молодіжного житлового комплексу «Молодіжний» по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:121:0017). 24.09.2012 року між ним та ОСОБА_2, було укладено договір, згідно якого останній зобов'язався надати послуги щодо оформлення документів, що підтверджують право власності ТОВ «Литий Камінь» на об'єкт нерухомості - вказану будівлю. ОСОБА_2 до теперішнього часу умови Договору не виконав і намагається перекласти відповідальність за порушення умов Договору на ОСОБА_3, просить розірвати договір, укладений 24.09.2012 року між ними та ОСОБА_2 та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Литий Камінь» право власності на об'єкт нерухомості - будівлю загальною площею 2981 кв. м у складі об'єктів молодіжного житлового комплексу «Молодіжний» по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:121:0017).
		           Рішенням Брянківського міського суду Луганської області від  27 червня 2013 року  у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 відмовлено. Позов ТОВ „Литий Камінь" задоволено. Суд розірвав договір, укладений 24 вересня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ „Литий Камінь", і  визнав  право власності за ТОВ „Литий Камінь" на об'єкт нерухомості - будівлю загальною площею 2981 кв. м у складі об'єктів молодіжного житлового комплексу «Молодіжний» по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:121:0017.          
		           Не погодившись з даним рішенням, Акціонерного товариства закритого типу „Київське виробниче об'єднання „Простор"  звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та   закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		           До судового засідання учасники процесу не з,явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином з урахуванням положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України про те, що судова повістка стороні надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
		            Апелянт просив розглянути справу у відсутності його представника та задовольнити апеляційну скаргу.
		           Представник Державної реєстраційної служби України просив скасувати рішення суду, задовольнивши апеляційну скаргу АТЗТ «Київське виробниче об,єднання «Простор».
		           Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів апеляційного суду вважає її такою, що підлягає  частковому  задоволенню  з наступних підстав:
		           Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності.  Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для  всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень. 
		           Однак зазначені вимоги закону судом в повному обсязі виконані не були.
		Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що 24.09.2012  року  було  укладено  договір  між  ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Литий Камінь», згідно якого ОСОБА_2 зобов'язався надати послуги щодо оформлення документів, що підтверджують право власності ТОВ «Литий Камінь» на об'єкт нерухомості - будівлю загальною площею 2981 кв. м у складі об'єктів  молодіжного житлового  комплексу «Молодіжний»   по   АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:121:0017. 26.09.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір підряду, згідно якого ОСОБА_3 в строк до16.11.2012 року зобов'язався виконати роботи щодо оформлення документів, що підтверджують право власності ТОВ «Литий Камінь» на об'єкт нерухомості - будівлю загальною площею 2981 кв. м у складі об'єктів молодіжного житлового комплекс  „Молодіжний" по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:121:0017. 21 жовтня 2004 року Київська міська рада прийняла рішення № 637/2047 про передачу ДП ДК «Кредо» відповідної земельної ділянки для завершення будівництва, подальшої експлуатації обслуговування   Центру   дозвілля   у   складі   об'єктів   молодіжного   житлового   комплекс; «Молодіжний» по АДРЕСА_1 за рахунок частини земель, відведених Київському авіаційному виробничому об'єднанню ім.. 50-річчя Жовтня, у зв'язку з переходом права власності на майно. 18 березня 2004 року  між  КМДА та ДП ДК «Кредо» було укладено договір оренди  земельної ділянки  по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:121:0017). 23.12.2005 р. ТОВ «Мегаполісстрой» уклав з ДП ДК «Кредо» договір № 23-12/05 «Про участь в інвестиційному проекті завершення будівництва Центру дозвілля з торгово - офісними приміщеннями і введення його в експлуатацію на земельній ділянці площею 0,6276 га, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:121:0017. За умовами зазначеного договору ДП ДК «Кредо» надає незавершену будівництвом будівлю  об'єкта  для  подальшого  будівництва  і  введення  його  в  експлуатацію,   сприяєотриманню і належному оформленню дозвільної документації, погодженню і затвердженню проектної документації щодо будівництва об'єкта (п.1.2 Договору), а ТОВ «Мегаполісстрой» на виконання цілей цього договору виконує функції замовника будівництва об'єкта, інвестора, генерального проектувальника, генерального підрядника будівництва, забезпечує власними та залученими силами і коштами належне проведення будівництва на об'єкті в повному обсязі та його введення в експлуатацію спільно з ДП ДК «Кредо» (п.1.3 Договору). На виконання спільного інвестиційного проекту № 23-12/05 сторонами було вчинено наступні дії: 23.12.2005 р. ДП «ДК Кредо» за актом приймання - передачі для здійснення  будівельно - монтажних робіт передав ТОВ «Мегаполісстрой» земельну ділянку площею  0,6276 га  кадастровий номер земельної  ділянки 8000000000:75:121:0017;  27.12.2005 р. між ТОВ «Мегаполісстрой» та ДП «ДК Кредо» було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 23-12/05 від 23.12.2005 р. за змістом якої (п.3.2.14)сторони  визначили, що ТОВ «Мегаполісстрой» зобов'язується прийняти від ДП «ДК Кредо» у власність незавершену будівництвом будівлю об'єкту (Центру дозвілля з торгово - офісними приміщеннями) - корпус №1 та корпус № 2,  а саме: матеріали та обладнання, які були  використанні в  процесі будівництва (створення) об'єкту, загальною вартістю 495 000 грн; 27.12.2005 р. ДП «ДК Кредо» за актом приймання - передачі передав у власність ТОВ «Мегаполісстрой» незавершену будівництвом будівлю об'єкту (Центру дозвілля з торгово -;    офісними приміщеннями) - корпус № 1 та корпус № 2, а саме: матеріали та обладнання, які були використанні в процесі будівництва (створення) об'єкту, загальною вартістю 495 000грн.; 16 січня 2006 р. ТОВ «Мегаполісстрой» та ТОВ «Литий Камінь» уклали договір будівельного підряду № 16/01. Об'єкт будівництва - Центру дозвілля у складі молодіжного житлового комплексу «Молодіжний» по АДРЕСА_1. За умовами п.9.9 Договору власником об'єкта будівництва до здачі його замовнику є підрядник, а підрядник до передання - прийняття закінченого будівництва об'єкта відповідає за охорону майна і виконаних робіт на будівельному майданчику 9 п.9.10 Договору); 15.11.2006 р. ТОВ «Мегаполісстрой» як замовник будівництва Центру дозвілля з торгово - офісними приміщеннями отримав лист - погодження проектної документації на будівництво Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища; 25.01.2007 р. ТОВ «Мегаполісстрой» уклав з «Київдержекспертиза» договір № 5679 на виконання комплексної державної експертизи інвестиційного проекту будівництва.
		Проаналізувавши  правовідносини, що склалися між особами, які беруть участь у справі та правові норми, які регулюють їх, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, оскільки діючим законодавством України не передбачено можливості визнання дійсним рішенням суду правочину для якого не передбачено обов'язкового нотаріального посвідчення.
		         Крім того,  посилаючись на  ст. 181,   876,  392, 328, 331, 204 ЦК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Литий Камінь» до ОСОБА_2 і ОСОБА_4, розірвання договору, укладеного 24.09.2012 року між ТОВ «Литий Камінь» і ОСОБА_2, та визнання за ТОВ «Литий Камінь» права власності на об'єкт нерухомості - будівлю загальною площею 9427,28 кв. м у складі об'єктів молодіжного житлового комплекс «Молодіжний» по АДРЕСА_1.
		          Як убачається з тексту апеляційної скарги, апелянтом не оскаржується рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, а також в частині розірвання договору, укладеного 24 вересня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ „Литий Камінь".  Іншими учасниками процесу рішення суду в цій частині також не оскаржено в установленому законом порядку. Згідно п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року „Про практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Тому рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, а також в частині розірвання договору, укладеного 24 вересня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ „Литий Камінь",   апеляційним судом не переглядається взагалі.
		          Що стосується рішення суду в частині задоволення позовних вимог ТОВ „Литий Камінь", то,  приймаючи рішення по справі, суд не дав належної правової оцінки положенням ст.. 4 ЦПК України, а саме  тому, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Положення даної статті кореспондується наряду з іншим також у те, що позови повинні заявлятися до належних відповідачів. Згідно ст.30 ЦПК України сторонами в справі можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Згідно ст.. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.  Згідно ст.. 331  ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право  власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.  А відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може заявити позов про визнання його  права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Тобто позов про визнання права власності це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не пов'язаних з позбавленням володіння. Позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником ( чи титульним власником) свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження  в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Підставою такого позову є обставини, що  підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого права на майно. Необхідною умовою захисту  права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.
		          Обгрунтовуючи свій позов,  ТОВ „Литий Камінь" посилалося на те, що 16 січня 2006 р. між ТОВ «Мегаполісстрой» ( замовник будівництва) та ТОВ «Литий Камінь» (підрядник)   було укладено договір будівельного підряду № 16/01. Об'єкт будівництва - Центру дозвілля у складі молодіжного житлового комплексу «Молодіжний» по АДРЕСА_1. За умовами п.9.9 Договору власником об'єкта будівництва до здачі його замовнику є підрядник, а підрядник до передання - прийняття закінченого будівництва об'єкта відповідає за охорону майна і виконаних робіт на будівельному майданчику  п.9.10 Договору).  Також ТОВ „Литий Камінь" в своєму позові посилалося на те, що з метою належного володіння об'єктом ТОВ „Литий Камінь" уклало договір  від 24.09.2012р. з ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_2 взяв  на себе зобов'язання надати послуги та представляти інтереси ТОВ „Литий Камінь" в обсязі та на умовах цього договору щодо оформлення документів, що підтверджують право власності ТОВ „Литий Камінь" в строк до 24.11.2012р.
		            Таким чином,  із позову ТОВ „Литий Камінь" випливає, що у нього відсутній спір з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосовно предмету спору за його позовом, а саме стосовно об'єкт нерухомості - будівлі загальною площею 9427,28 кв. м у складі об'єктів молодіжного житлового комплекс «Молодіжний» по АДРЕСА_1. Дані особи не тільки не оспорюють право ТОВ „Литий Камінь"  на зазначений об'єкт нерухомості, а навпаки взяли на себе зобов'язання  щодо оформлення  такого права за ТОВ „Литий Камінь". Зазначені  обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є належними відповідачами в частині позовних вимог ТОВ „Литий Камінь" про визнання за ним права власності на об'єкт нерухомості - будівлі загальною площею 9427,28 кв. м у складі об'єктів молодіжного житлового комплекс «Молодіжний» по АДРЕСА_1.  Разом з тим, як убачається з  тексту апеляційної скарги та доданих до неї документів, право власності на спірну будівлю рішенням Господарського  суду   міста   Києва   від   21.11.2007   по  справі   №  4/11,  яке було зміненого постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2007, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2008 р. було визнано за апелянтом - Акціонерним товариством закритого типу „Київське виробниче об'єднання „Простор".  На виконання даних рішень Господарським судом міста Києва 11.04.2008 було видано виконавчий документ - наказ, який було виконано відділом державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві 19.09.2008р.  Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2008 по справі № 6/256 було задоволено позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Київське виробниче об'єднання «Простор» до Київської міської ради та дочірнього підприємства «Домобудівельний комбінат «Кредо» про визнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, на якій зведено спірний об'єкт нерухомості). Рішення місцевого суду було залишено без змін постановою апеляційної інстанції від 16.10.2008 та постановою Вищого господарського суду України від 21  січня 2009 року по справі 6/256.  09.04.2009р. АТЗТ «КВО «Простор» звернулося до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» з проханням провести обстеження будівництва, результатом чого було складення довідки від 18.05.2009 № 19472,  а також було підписано акт здачі - прийомки виконаних робіт. Зазначені обставини свідчать про те, що стосовно спірного об'єкту нерухомості фактично існує спір між  апелянтом та ТОВ «Литий камінь». Крім того, із матеріалів справи вбачається, що до цього спору причетні також ТОВ «Мегаполісстрой», дочірнє підприємство «Домобудівельний комбінат «Кредо», Київська міська рада  та Державна реєстраційна служба України.
		       Суд даним обставинам не дав належної правової оцінки і помилково в межах заявлених позовних вимог про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості до неналежних відповідачів за цими вимогами, якими є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 навів  як оцінку доказів, так і зробив висновки стосовно обґрунтованості позовних вимог  ТОВ „Литий Камінь".
		          Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду в цій частині позовних вимог ТОВ „Литий Камінь" слід скасувати та постановити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог  відмовити через те, що, виходячи  із суті заявлених позовних вимог, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є неналежними відповідачами по даній справі. Залучити до участі  у справі належних відповідачів ТОВ „Литий Камінь"  не просив. Суд же згідно ч.1 ст. 33 ЦПК України лише за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, може замінити первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучити до участі у справі іншу особу як співвідповідача. 
		           Таким чином, оскільки ТОВ „Литий Камінь"  заявив позов в частині визнання за ним права власності на спірний об,єкт нерухомості до неналежних відповідачів і не побажав залучити до участі у справі  належних відповідачів, а суд за своєю ініціативою не може цього зробити, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті,  у задоволенні  позову в цій частині  слід відмовити, що не позбавляє права ТОВ „Литий Камінь"  повторно звернутися до суду з аналогічним позовом, але  до належних відповідачів.
		        При скасуванні рішення з зазначених підстав, робити аналіз іншим доводам апеляційної скарги  стосовно даної частини позовних вимог, апеляційний суд вважає  недоцільним, так як вони можуть стати предметом розгляду по справі, у  разі звернення  з ними ТОВ „Литий Камінь"  до належних відповідачів.      
		           Керуючись ст. 30, 33,  303, 307, 309,314, 316 ЦПК України,  ст. 15,16, 331,392, 876  ЦК України,  колегія суддів, -
		В И Р І Ш И Л А:                  
		           Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу „Київське виробниче об'єднання „Простор"  задовольнити частково.
		           Рішення Брянківського міського суду Луганської області від  27 червня 2013 року  змінити, скасувавши його в оскаржуваній частині, а саме в частині задоволення позовних вимог ТОВ „Литий Камінь"  до ОСОБА_2  та  ОСОБА_3 про визнання права власності на об'єкт нерухомості - будівлю загальною площею 2981 кв. м у складі об'єктів молодіжного житлового комплексу «Молодіжний» по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:75:121:0017. та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення, яким у  задоволенні  даних позовних вимог  відмовити через їх необґрунтованість.
		           Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після його проголошення в касаційному порядку.
		          
		ГОЛОВУЮЧИЙ:
		СУДДІ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...