Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-62/3230-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 травня 2014 року Справа № 5011-62/3230-2012 
		Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		        Головуючого судді                                       Прокопанич Г.К. 
		                  суддів                                                             Алєєвої І.В.
		                                                                                Євсікова О.О.
		   
		за участю представників:
		Позивача: Бачинської А.Ю., дов. № б/н від 04.11.2013 року; 
		Відповідача -1: Дудник Л.В., дов. № 225-КР-227 від 21.03.2014 року;
		Відповідача -2: Якимець О.І., дов. № 05703-8243 від 24.04.2013 року;
		 
		розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Катена" на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року
		у справі № 5011-62/3230-2012 господарського суду міста Києва
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Катена"
		до відповідача -1 Київської міської ради
		відповідача -2 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		про визнання рішення недійсним, спонукання до укладення додаткової угоди
		 
		В С Т А Н О В И В:
		      
		У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Катена" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), просило визнати недійсним рішення Київської міської ради № 980/7216 від 15.12.2011 року; вважати укладеною додаткову угоду до договору оренди від 04.04.2006 року в редакції, викладеній у позовній заяві; зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати вказану додаткову угоду (т. 1, а.с. 2-12).
		Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач належно виконував умови договору оренди землі, тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року (суддя Любченко М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 року (головуючий Зубець Л.П., судді Новіков М.М., Мартюк А.І.) (т. 3, а.с. 79-87) позов щодо Київської міської ради задоволено. У задоволенні позовних вимог до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовлено (т. 3, а.с. 11-16).
		Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 року (головуючий Дроботова Т.Б., судді Волковицька Н.О., Данилова М.В.) рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 року скасовано в частині визнання укладеною між товариством з обмеженою відповідальністю "Катена" та Київською міською радою додаткової угоди до договору оренди землі від 04.04.2006 року (т. 3, а.с. 121-126).
		Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2013 року (головуючий Васильченко Т.В., судді Блажівська О.Є., Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року (головуючий Михальська Ю.Б., судді Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) (т. 4, а.с. 1847-189) у задоволенні позову відмовлено (т. 4, а.с. 95-102).
		Оскаржені судові акти мотивовано відсутністю переважного права на пролонгацію договору оренди у зв'язку з неналежним виконанням його умов.
		Не погодившись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Катена" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову (т. 4, а.с. 195-205).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.03.2014 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Катена" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.04.2014 року (т. 4, а.с. 193-194).
		У судовому засіданні 14.04.2014 року оголошувалась перерва до 17.04.2014 року.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.04.2014 року продовжено строк розгляду касаційної скарги, розгляд справи відкладено на 19.05.2014 року (т. 4, а.с. 228-229).
		Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Згідно ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.12.2005 року Київською міською радою було прийнято рішення № 578/3039, яким вирішено передати в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Катена" земельну ділянку для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Березняківській, 30в у Дніпровському районі м. Києва (т. 1, а.с. 37-38).
		На виконання вказаного рішення 04.04.2006 року між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Катена" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) для будівництва житлового будинку з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом земельну ділянку (кадастровий № 8000000000:90:137:0106) загальною площею 4 570 кв. м по вул. Березняківській, 30в у Дніпровському районі м. Києва (т. 1, а.с. 21-26).
		Згідно п. 3.1 договору його укладено на 5 років.
		Відповідно до п. 4.2, 4.5 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотка від її нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до договору.
		У пункті 11.7 договору сторони погодили, що після закінчення строку, на який було укладено договір орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
		13.04.2006 року зазначений договір було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис № 66-6-00348 у книзі записів державної реєстрації договорів.
		За актом приймання-передачі від 13.04.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Катена" прийняло, а Київська міська рада, відповідно, передала вищевказану земельну ділянку (т. 1, а.с. 27).
		Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 04.04.2006 року) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
		Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що договір оренди земельної ділянки від 04.04.2006 року набрав чинності 13.04.2006 року та діяв до 13.04.2011 року.
		Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що листом від 10.01.2011 року позивач звернувся до Київської міської ради з повідомленням про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006 року (т. 1, а.с. 28-29).
		13.01.2012 року позивач звернувся до Київської міської ради з листом-повідомленням про намір поновити договір оренди землі від 04.04.2006, до якого було додано примірник додаткової угоди (т. 1, а.с. 31-32, 35).
		Листом від 13.02.2012 року № 05-358/3581 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило позивача про розгляд його листа від 13.01.2012 року про поновлення договору оренди землі від 04.04.2006 року та проінформувало, що 15.12.2011 року Київською міською радою було прийнято рішення № 980/7216, згідно п. 2 якого відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 0,46 га на вул. Березняківській, 30в у Дніпровському районі міста Києва від 13.04.2006 року № 66-6-00348, укладеного між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Катена" на підставі рішення Київської міської ради від 08.12.2005 року № 578/3039 (т. 4, а.с. 162).
		Відповідно до п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
		Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 13.04.2011 року) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
		Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
		До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
		При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
		Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
		Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
		Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно платіжних доручень та квитанцій плата за землекористування здійснювалась позивачем з порушенням встановлених договором строків та обсягів передбачених пунктами 4.2, 4.7 договору (т. 1, а.с. 133-150; т. 2, а.с. 1-27).
		Враховуючи зазначене суди дійшли висновку, що обов'язок зі сплати орендної плати за договором позивачем належним чином не виконувався.
		Також місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Катена" обов'язків, визначених п. 8.4 договору оренди, оскільки не розпочато будівництво, що призвело до використання об'єкту оренди протягом дії договору не за цільовим призначенням.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до Київської міської ради з проханням продовжити дію договору на інших умовах, оскільки договором оренди земельної ділянки від 04.04.2006 року розмір орендної плати був визначений у розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі, тоді як у проекті додаткової угоди розмір орендної плати становив 3%.
		Суди дійшли висновку, що сторони не досягли домовленості щодо орендної плати як істотної умови договору, що  в силу ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" припиняє переважне право орендаря на укладення договору оренди землі.
		Встановивши неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Катена" умов договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006 року, тоді як за умовами ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право позивача на пролонгацію договору оренди виникає лише за умов належного виконання останнім своїх обов'язків за договором оренди, який закінчив свою дію, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про відмову у позові.
		Пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто, з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		Оскаржені судові акти вказаним вимогам не відповідають з наступних підстав.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що товариством з обмеженою відповідальністю "Катена" неналежно виконувались умови договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006 року, що виключає можливість переважного права на пролонгацію договору згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
		Проте, такі висновки судів попередніх інстанцій є хибними.
		Відповідно до п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011 року). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
		Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду в частині визнання недійсним рішення Київської міської ради № 980/7216 від 15.12.2011 року, касаційна інстанція визнала обгрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач продовжує користуватись майном, у даному випадку земельною ділянкою після спливу строку договору при відсутності заперечень з боку орендодавця, тому договір вважається поновленим на тих самих умовах і на той же самий строк.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач продовжував користуватись спірною земельною ділянкою після закінчення строку договору, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 01.11.2013 року № 9292/10/26-53-15-03-12 (т. 4, а.с. 171).
		Також місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено відсутність протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення Київської міської ради про заперечення у поновленні договору оренди землі.
		Отже, вищевикладене свідчить про те, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 13.04.2011 року) договір оренди земельної ділянки є поновленим з 14.04.2011 року на той самий строк і на тих самих умовах, що були визначені сторонами, за винятком положення щодо розміру орендної плати.
		Як зазначалось вище, договір оренди земельної ділянки було укладено 04.04.2006 року, тобто, до набуття чинності Податковим кодексом України.
		Відповідно до п. 288.4-288.5.2 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем запропонована нова редакція пункту 4.2 договору оренди земельної ділянки, що відповідає положенням пунктів 288.4 - 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та не зумовлює зменшення, а навпаки, передбачає збільшення надходжень до бюджету сум орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.
		Крім того, діюче законодавство не забороняє стороні одночасно з пропозицією про поновлення договору оренди пропонувати і внесення змін до договору, у тому числі і в частині приведення орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства.
		Як зазначалось вище, суди попередніх інстанцій відмовили у позові з огляду на неналежне виконання позивачем умов договору оренди, посилаючись при цьому на ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
		Проте, суди не звернули увагу, що для застосування вказаної норми потрібно перш за все наявність інших осіб, перед якими орендар має переважне право (наприклад, проведення земельних торгів, ін.).
		Також ні місцевий, ні апеляційний господарські суди не звернули уваги на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Катена" у позовній заяві посилалось на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (т. 1, а.с. 3), застосування якої не збігається з ч. 1 ст. 33 вказаного Закону.
		Слід зазначити, що неналежне виконання орендарем умов договору тягне за собою можливість розірвання такого договору у порядку встановленому чинним законодавством, тобто, породжує спір з інших правових підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. 
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
		Відповідно до п. 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 24.10.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" у разі коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду першої і апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення (пункт 2 статті 1119 ГПК України).
		Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте, таким обставинам була дана неправильна правова оцінка та невірно були застосовані норми матеріального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати постановлені у справі судові акти та прийняти нове рішення.
		Частиною 3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
		Зазначена правова позиція викладена у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" п. 24, якого роз'яснено, що частиною третьою статті 84 ГПК України передбачено, що у спорі про спонукання укласти договір у резолютивній частині рішення зазначаються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Відповідна частина може мати орієнтовано такий вигляд: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору".
		Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Катена" задовольнити.
		Рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року у справі № 5011-62/3230-2012 скасувати.
		Прийняти нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Катена" до Київської міської ради про визнання укладеною між товариством з обмеженою відповідальністю "Катена" та Київською міською радою додаткової угоди до договору оренди землі від 04.04.2006 року задовольнити.
		Визнати укладеною між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Катена" додаткову угоду до договору оренди від 04.04.2006 року на умовах, визначених угодою та в редакції, підписаній товариством з обмеженою відповідальністю "Катена", а саме:
		 
		"Додаткова угода до договору
		оренди земельної ділянки
		 
		Київська міська рада, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141 - далі у тексті "Орендодавець", в особі ___________, який діє на підставі ст. 42 Закону України "місцеве самоврядування в Україні" та ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з одного боку та товариство з обмеженою відповідальністю "Катена", місцезнаходження: 01025, м. Київ, вул. Володимирська, 18/2, кв. 17, код ЄДРПОУ 32961804, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи АОО № 016412, місце проведення державної реєстрації Шевченківська районна державна адміністрація, дата проведення державної реєстрації 24.05.2004 року номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 074 120 0000 010126 - далі у тексті - "Орендар", в особі директора Краковської Елеонори Михайлівни, що мешкає в АДРЕСА_2, яка діє на підставі Статуту, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 24 травня 2004 року, реєстраційний № 21362 - з другої сторони, уклали дану додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006 року (далі у тексті - Додаткова угода) про нижченаведене:
		1. У відповідності із п. 11.7 договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006 року (зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 13.04.2006 року за № 66-6-00348) сторони дійшли згоди поновити договір оренди земельної ділянки від 04.04.2006 року на новий строк (5 (п'ять) років).
		2. Сторони дійшли згоди викласти п. 4.2 договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006 року в наступній редакції:
		"4.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється на рівні трикратного розміру земельного податку, тобто у розмірі 3 (трьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.".
		3. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006 року.
		4. Всі інші положення договору оренди земельної ділянки від 04.04.2006 року залишаються без змін.
		5. Дана додаткова угода складається у двох примірниках.
		   Орендодавець:                                               Орендар:".
		 
		Головуючий суддя                                                               Г.К. Прокопанич
		Судді:                                                                                І.В. Алєєва
		                                                                                                  О.О. Євсіков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...