Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6/521 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 травня 2014 року Справа № 6/521 
		Вищий господарський суд України у складі  колегії суддів:
		головуючого суддів:Шевчук С.Р., Акулової Н.В. (доповідач),  Владимиренко С.В.розглянувши  касаційну скаргу  Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 рокуу справі          № 6/521 господарського суду міста Києваза позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"до1) Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" - правонаступник)  2) Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"прозобов'язання не чинити перешкоди у розпорядженні майном 
		За участю представників:
		від позивача: Мануілова Я.І. (дов.№10-94-8/д від 19.02.2014 року);
		від відповідача-1: Бєлячкова О.В. (дов.№2-11 від 13.01.2014 року);
		від відповідача-2: Громніцький Ю.П. (дов.№14-132 від 13.05.2014 року);
		                              Куницький В.В. (дов.№14-129 від 13.05.2014 року);
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 року по справі №6/521 (суддя: Ковтун С.А.) позов задоволено повністю; зобов'язано Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не чинити перешкод відкритому акціонерному товариству "Укрнафта" у здійсненні його права власності на природний газ загальним обсягом 2 061 805,134 тис.куб.м., у тому числі у його відборі з підземних сховищ газу та його реалізації промисловим споживачам -виробникам азотних мінеральних добрив, який зберігається в підземних сховищах газу дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"; зобов'язано Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"  виконати заявку відкритого  акціонерного товариства "Укрнафта"  від 25.10.2010 р. № 6ПГ-12/554а, шляхом здійснення Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відбору природного газу з підземних сховищ газу та передачі його відкритому акціонерному товариству "Укрнафта" з оформленням актів приймання-передачі, загальним обсягом 2 061 805,134 тис.куб.м.; зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" включити до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні відповідного періоду обсяги газу, визначені заявкою відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"  від 25.10.2010 р. № 6ПГ-12/554а; вирішено питання розподілу судових витрат. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог. 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 року по справі №6/521 (судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.) апеляційні скарги  Дочірньої  компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" задоволено;  рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 у справі № 6/521 скасовано; в позові відмовлено повністю.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки виходячи з норм статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" ВАТ "Укрнафта" зобов'язане було передати (здійснити продаж) весь природний газ власного видобутку Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" для подальшої його реалізації для потреб населення.  
		Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 року у справі №6/521, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 року залишити в силі. 
		В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судом  апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
		У відзивах на касаційну скаргу Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просять залишити постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 року у справі №6/521 без змін, а касаційну скаргу  ПАТ "Укрнафта" без задоволення. 
		Відповідач-1 звернувся до суду з клопотанням, в якому посилаючись на розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року № 360-р "Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 18.07.2012 року № 530 "Про реорганізацію дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Статут, ЄДР, просив залучити до участі у справі №6/521 правонаступника Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" -відповідача-1 - публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз".  
		Колегія суддів, в порядку статті 25 ГПК України, вважає за необхідне замінити Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" її правонаступником - Публічним акціонерним товариством  "Укртрансгаз". 
		Від відповідача-2 до суду надійшли клопотання, про залучення до участі у справі Генеральної прокуратури України та про залучення до участі у справі Кабінету міністрів України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, як третіх осіб, що   не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача-2. 
		Зазначені клопотання залишені судом касаційної інстанції без задоволення, оскільки відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти. А згідно статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії її розгляду за своєю ініціативою, а не за клопотанням відповідача.  
		У судовому засіданні, представник позивача підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.
		Представники відповідача-1 та відповідача-2, у судовому засіданні, проти задоволення касаційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення. 
		Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає  задоволенню з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. по справі № 6/489 за позовом відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" до дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України, третя особа -Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" встановлено факт передачі позивачем до підземних сховищ газу 1548035,386 тис.куб.м. природного газу в сезоні зберігання 2006 - 2007 років; факт передачі передачі газу до газотранспортної системи України в обсязі 528813,008 тис. куб.м., видобутого у квітні-червні 2006 року. 
		Відповідно до п. 1.1 договору зберігання природного газу, встановлено, що зберігач (відповідач-1) зобов'язується за плату протягом строку, встановленого цим договором, зберігати в підземних сховищах газу природний газ, переданий йому поклажодавцем (позивачем), і повернути останньому у схоронності рівну кількість газу зазначеної в договорі якості, а поклажодавець зобов'язується внести плату за зберігання у встановлені даним договором строки. 
		Згідно п. 2.1 Договору зберігання природного газу поклажодавець на підставі цього Договору передає зберігачу газ на зберігання в загальному обсязі 7 097 104,15 тис. куб.м., в т.ч. 154 4070,386 тис. куб.м. - природний газ видобутий в 2006 році, 528 813,008 тис. куб.м. -природний газ, видобутий у квітні -червні 2006 році і переданий в систему магістрального трубопроводу поклажодавця. 
		Пунктами 2.9, 2.12, 9.1 Договору зберігання природного газу зберігач зобов'язався зберігати вищенаведені обсяги природного газу в сезоні зберігання 2009 - 2010 років в період до 15.04.2010 р. з можливою пролонгацією до 15.04.2011 р. (сезон зберігання 2010 - 2011 років), повернути ці обсяги газу в схоронності, здійснювати протягом строку дії Договору зберігання природного газу відбір (підйом) газу з ПСГ за заявками поклажодавця та оформляти акти про відбір газу. 
		Відповідно до п. 2.9.1 Договору зберігання природного газу встановлено, що зберігач розглядає заявку поклажодавця на відбір газу із ПСГ із врахуванням потужностей ПСГ та пропускної спроможності газотранспортної системи та зобов'язаний надати відповідь поклажодавцю протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання заявки. 
		25.10.2010 р. ВАТ "Укрнафта" звернулось до ДК "Укртрансгаз" із заявкою № 6ПГ-12/554а, в якій просило провести відбір газу з ПСГ ДК "Укртрансгаз" для подальшої реалізації промисловим споживачам, включаючи підприємства - виробники азотних мінеральних добрив, протягом листопада 2010 року -вересня 2011 року обсягом 1544070,386 тис. куб.м. видобутку 2006 року та 517 734,748 тис. куб.м. видобутку квітня-червня 2006 року, тобто загальним обсягом 2061805,134 тис. куб.м., з яких: в листопаді 2010 року - 200 000,000 тис.куб.м.; в грудні 2010 року - 200 000,000 тис. куб.м.; в січні 2011 року - 200 000,000 тис. куб.м.; в лютому 2011 року - 200 000,000 тис. куб.м.; в березні 2011 року - 200 000,000 тис. куб.м.; в квітні 2011 року - 200 000,000 тис. куб.м.; в травні 2011 року - 200 000,000 тис. куб.м.; в червні 2011 року - 200 000,000 тис. куб.м.; в липні 2011 року - 200 000,000 тис. куб.м.; в серпні 2011 року - 200 000,000 тис. куб.м.; в вересні 2011 року - 61 805,134 тис. куб.м.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявка позивача від 25.10.2010 р. № 6ПГ-12/554а не задоволена відповідачем-1, відбір вказаних обсягів природного газу позивача видобутку 2006 року з документальним його оформленням не проведений відповідачем-1. 
		До балансу надходження та розподілу природного газу в Україні відповідного періоду відповідачем-2 не включені заявлені позивачем обсяги природного газу. Підтвердженням цього є розрахунковий баланс надходження та розподілу природного газу по Україні на листопад 2010 року.
		Листом об'єднаного диспетчерського управління відповідача-1 від 24.11.2010 р. № 64-2156/2 щодо руху природного газу, видобутого ВАТ "Укрнафта", який був поданий відповідачем-1 та наявний в матеріалах справи, підтверджується факт закачування до ПСГ відповідача-1 1544070,386 тис.куб.м. природного газу позивача видобутку 2006 року. 
		Належних та допустимих доказів відсутності в ПСГ та ГТС відповідача-1 2061805,134 тис.куб.м. природного газу позивача видобутку 2006 року суду не подано. 
		Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Статті 949, 953 ЦК України передбачають, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
		Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. 
		Відповідно до статті 317 ЦК  України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. 
		Згідно зі статтею 319 ЦК  України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Згідно з приписами ст. 13, 41 Конституції України та ст. 321 ЦК  України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки природний газ позивача фактично утримується відповідачем-1; відповідач-1 не виконав заявку позивача з документальним оформленням, тим самим протиправно обмежив право позивача у розпорядженні належною йому власністю. А відповідач-2 безпідставно ухиляється від виключення заявлених позивачем обсягів до Балансу надходження та розподілу природного газу по Україні при його відборі, чим створює перешкоди у розпорядженні належними позивачу ресурсами природного газу. 
		Крім того, суд першої інстанції зазначив, що норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" і норми Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" регулюють порядок розпорядження видобутим після набрання цими Законами України чинності природним газом та не встановлюють для позивача певні обмеження щодо розпорядження обсягами природного газу, що був видобутий ним до набрання чинності Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу".
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки виходячи з норм статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" ВАТ "Укрнафта" зобов'язане було передати (здійснити продаж) весь природний газ власного видобутку Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" для подальшої його реалізації для потреб населення.  
		Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з даним висновком суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до ст. 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, щомісячно здійснюють продаж всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за ціною (яка повинна забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат видобутку та отримання прибутку), затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України для кожного суб'єкта господарювання, визначеного в абзаці першому частини першої цієї статті.
		Також, встановлено, що за рахунок природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що видобувається суб'єктами господарювання, визначеними в абзаці першому частини першої цієї статті, формується та використовується ресурс природного газу для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 1 розділу VII „Прикінцеві положення" цього Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" передбачено, що він набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 1 січня 2010 року, крім певних норм, які не стосуються спірних взаємовідносин. 
		Закон України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" набрав чинності з 30.04.2010 року. До того ж, в даному законі відсутні норми щодо поширення його дії на ресурси природного газу, які видобуті у попередні періоди, тобто до набрання цим Законом України чинності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу" господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, щомісяця здійснюють продаж усього товарного природного газу, видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, які для кожного суб'єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.
		Як зазначено в п. 1. розділу VI. „Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону України, він набирає чинності з дня його опублікування, за винятком окремих положень, щодо яких цим розділом передбачені інші строки набрання чинності.
		Закон України „Про засади функціонування ринку природного газу" набрав чинності з 24.07.2010 року. Також, в даному законі відсутні норми щодо поширення його дії на ресурси природного газу, які видобуті у попередні періоди, тобто до надбання ним чинності.
		Відповідно до статті 3 Бюджетного кодексу України Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
		Отже, враховуючи вищезазначене, дія Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік", як і дія Закону України „Про засади функціонування ринку природного газу", в частині обов'язку позивача здійснювати продаж газу відповідачу-2, поширюється лише на обсяги поточного видобутку газу у 2010 році, які після набрання чинності цими законами, надходять в газотранспортну систему і не поширюється на обсяги газу, які були видобуті та закачані в підземні сховища газу до набрання чинності цими законами.
		Постанова Кабінету Міністрів України  від 27.12.2001  р. №  1729 не створює перешкод для реалізації позивачем промисловим споживачам виробника азотних мінеральних добрив природного газу і не є підставою виникнення у 2010 році обов'язку позивача здійснювати продаж газу видобутку попередніх періодів.
		Крім того, відповідно до пункту 2.2.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із зберігання природного газу, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010р. №8 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 15.01.2010р. за №25/17320, відповідач, як зберігач, не має права прямо або опосередковано заважати або протидіяти іншим суб'єктам ринку газу, що здійснюють операції з газом, а згідно з п. 3.4.7 цих умов відповідач-1 зобов'язаний здійснювати облік природного газу, що відбирається із підземних сховищ газу.
		До того ж п. 2.2.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу та нафтового газу магістральними трубопроводами, затверджених постановою   Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010р. №9 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 15.01.2010р. за №26/17321, встановлено, що відповідачу-1, який здійснює транспортування газу, забороняється прямо або опосередковано заважати або протидіяти іншим суб'єктам ринку газу, що здійснюють операції з газом. 
		Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішеннях судів попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. 
		В той же час, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський не спростував висновків суду першої інстанції, та дійшов хибних висновків по справі. 
		З огляду на зазначене вище, постанова суду апеляційної інстанції  підлягає  скасуванню як така, що прийнята  з порушенням  норм  матеріального  права, а рішення  місцевого господарського суду   залишенню в силі.
		Відповідно до статті 111-11 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. 
		Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційних скарг  покладаються на відповідачів - Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" - правонаступник) та публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; витрати по сплаті державного мита за подання касаційної скарги покладаються на Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" - правонаступник) та публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" порівну. 
		В матеріалах справи відсутні накази про стягнення з позивача державного мита за подання апеляційних скарг. Тому з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" - правонаступник) та публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягають стягненню лише  витрати по сплаті державного мита за подання касаційної скарги у розмірі 12 750,00 грн. порівну. 
		Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 25, 1115, 1117, 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		1.Здійснити процесуальне правонаступництво замінивши Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" її правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз".
		2.  Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.
		3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 року у справі №6/521 скасувати.
		4. Рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2011 року у справі №6/521 залишити в силі. 
		5. Стягнути з Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" - правонаступник) (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30019801, п/р 26007001200003 в ОПЕРУ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023)  на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390) витрати по сплаті державного мита за подання касаційної скарги у розмірі 6 375 грн. 
		6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720)  на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390) витрати по сплаті державного мита за подання касаційної скарги у розмірі 6 375 грн. 
		7. Господарському суду міста Києва  видати відповідні накази.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                       С.Р. Шевчук
		 
		Судді:                                                                                      Н.В. Акулова
		 
		                                                                                                         С.В. Владимиренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...