Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-780/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.05.2014. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2014.
Дата набрання законної сили: 12.05.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 1-780/12   Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11/780/191/14  Доповідач у 2 інстанції РудніченкоКатегорія 21  12.05.2014 
		 
		УХВАЛА
		Іменем України
		12 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю: прокурора  ОСОБА_5 
		захисника - ОСОБА_6 ,
		засудженого -  ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року, яким
		 
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харцизьк, Донецької області, який має вищу освіту, працює заступником голови первинної профспілкової організації профспілки працівників України ФПУ, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		 
		засуджено за ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 122 і ч. 2 ст. 125; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 194 КК України та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 255 КК України - 5 (п`ять) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355 КК України  5 (п`ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі; за ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 194 КК України  1 (один) рік позбавлення волі; за ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України  7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі; за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України - 1 (один) рік обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		За вироком суду ОСОБА_7 визнано винним за те, що він добровільно увійшов у злочинну організацію з метою вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, і як член цієї злочинної організації брав активну участь у підготовці і вчиненні даною організацією ряду злочинів, а саме: протягом лютого  березня 2008 року примушуванні до виконання цивільно-правових зобов`язань щодо належних ТОВ «Квік» двох будівель майнового комплексу в АДРЕСА_3 , а також пов`язане із цим вимагання, тим самим вчинивши злочини, передбачені Особливою частиною Кримінального кодексу України, які ст. 12 цього закону віднесені до тяжких злочинів (ч. 3 ст. 355 КК України) і особливо тяжких злочинів (ч. 4 ст. 189 КК України); у квітні 2008 року примушуванні до виконання цивільно-правових зобов`язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», повторно, що було поєднано з насильством, небезпечним для життя й здоров`я, пошкодженням і знищенням майна, а також захопленні цього порту, заподіянні середньої тяжкості й легких тілесних ушкоджень, вчинивши, таким чином, особливо тяжкий злочин (ч. 3 ст. 279 КК України), тяжкий злочин (ч. 3 ст. 355 КК України), злочини середньої тяжкості (ч.1 ст.122 КК України) і невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 125 і ч. 1 ст.194 КК України).
		Злочини вчинив за наступних обставин.
		Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), на початку 2006 року, з метою незаконного збагачення, прийняв рішення здійснювати злочинну діяльність, яка полягала в одержанні від зацікавлених осіб винагороди за насильницьке примушування окремих керівників підприємств і установ до виконання незаконних вимог цих осіб, або до виконання в їх інтересах цивільно-правових зобов`язань (так зване «рейдерство»), після чого, розуміючи, що здійснення таких злочинів вимагає чітких і узгоджених дій значної кількості людей, маючи намір вчиняти такі дії протягом тривалого часу, створив злочинну організацію. До цього у різні періоди часу познайомився із проживаючими в м. Києві колишнім оперативним співробітником органів внутрішніх справ ОСОБА_8 , а також особами, які в минулому працювали в Державній службі охорони МВС України, військовослужбовцем та раніше засудженим, іншими особами, справи щодо яких виділено в окреме провадження у зв`язку з розшуком, та залучив їх до участі у своїй злочинній діяльності, запропонувавши кожному з них винагороду за беззаперечне виконання наказів і вказівок свого лідера. 
		Переслідуючи мету незаконного збагачення, вказані особи прийняли цю пропозицію, погодившись підкоритися твердій ієрархії і дисципліні в цій злочинній діяльності.
		При цьому, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), попередньо розподілив функції між зазначеними особами, згідно яких на ОСОБА_8 покладалась участь в організації злочинів і їх здійсненні шляхом, як особистої участі, так і безпосереднього контролю на місці за їхнім здійсненням іншими особами, залученими членами злочинної організації; інші особи, справи щодо яких виділено в окреме провадження у зв`язку з розшуком, у тому числі Особа 1, Особа 2 та Особа 3, крім цього, повинні були забезпечувати членів злочинної організації транспортом, спорядженням, іншими засобами, необхідними для здійснення злочинів, а також особисто брати участь у них; та підбирати і залучати для участі в злочинній діяльності інших осіб; собі ж у злочинній організації відвів роль керівника. В подальшому, переслідуючи мету протиправного заволодіння чужим майном, розуміючи, що здійснення таких злочинів вимагає особливої підготовки і пов`язане з інтелектуальною діяльністю, спрямованою на протиправне придбання права на майно, у тому числі використовуючи рішення судів, вирішив залучити для участі в запланованому злочині інших осіб. Для участі в такій організації і вчинення злочинів приблизно у жовтні 2007 року залучив раніше знайомих йому жителів м.Києва ОСОБА_9 , ОСОБА_7 і ОСОБА_10 , які погодилися підкоритися твердій дисципліні усередині цієї організації, і брати участь у вчиненні спланованих злочинів.
		При цьому на ОСОБА_9 покладалось, в тому числі, складання позовів і підготовка матеріалів таким чином, щоб суд виносив необхідні їм рішення, а також разом із ОСОБА_10  організацію їх виконання. Вони ж, а також ОСОБА_7 , повинні були також вести переговори із власниками і іншими особами, вимагаючи передачі майна і примушуючи до виконання цивільно-правових зобов`язань.
		Надалі до участі в злочинній організації залучалися і інші невстановлені слідством особи, кримінальну справу у відношенні яких виділено в окреме провадження.
		Особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), ретельно розроблялися плани здійснення злочинів, які доводились до відома членів злочинної організації, розподілялись функції між ними, спрямовані на досягнення злочинних цілей, та жорстко контролювалось їхнє виконання.
		Зазначені члени злочинної організації чітко усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, злочинів що готуються, передбачали і свідомо допускали настання тяжких наслідків, у тому числі заподіяння тілесних ушкоджень окремим особам, а також ушкодження і знищення майна підприємств і установ у ході виконання спланованих нападів.
		Усі учасники злочинної організації перебували тривалий час у тісних відносинах, централізовано і неухильно підкорялися всім вимогам лідера, спрямованим на здійснення злочинів.
		Члени злочинної організації дотримувалися правил конспірації при підготовці до злочинних дій, у тому числі використовували підроблені документи.
		Створена злочинна організація відрізнялася стійкістю, стабільністю функціонування, чітким розподілом функцій серед усіх її учасників, встановленою структурою, високим ступенем внутрішньої організованості, у тому числі твердою ієрархією і дисципліною, а також сталістю форм і методів злочинної діяльності.
		Зазначена злочинна організація здійснила замах на суспільну безпеку в частині захищеності суспільства в цілому, фізичних і юридичних осіб, а також державних органів від злочинної діяльності, наслідки якої відображалися на житті і здоров`ї людей, їх власності і нормальній життєдіяльності.
		Протягом 2006-2008 років члени даної злочинної організації, під керівництвом особи, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), діючи спільно, з єдиним наміром на досягнення загального злочинного результату, відомого їм усім, організували і вчинили ряд особливо тяжких, тяжких і інших злочинів.
		Так, у січні 2008 року Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), і члени створеної їм злочинної організації, шляхом обману придбали право на два будинки, що становлять 62/100 частини цілісного майнового комплексу, розташованого в АДРЕСА_3 , фактичним власником яких було ТОВ «Квік». 
		Зазначене право виникало з рішення апеляційного суду Донецької області від 29.01.2008 про визнання права власності на ці будинки за кіпрською компанією «Утіліско Трейдинг Лімітед», а також договору від 11.02.2008, за яким компанія в особі свого засновника ОСОБА_11 , кримінальну справу у відношенні якого виділено в окреме провадження, передала дане майно в управління СП ТОВ «Арт-Чикаго-Експрес» з повноваженнями володіти їм, користуватися й, частково, розпоряджатися. 
		У період лютого-березня 2008 року, Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), тричі організовував напади на персонал і охоронців комплексу для того, щоб насильно їх видворити, і захопивши будови, утримувати їх, тим самим примушуючи власників будинків виконати цивільно-правове зобов`язання відносно права власності на це майно.
		Для цього він розподілив чіткі функції серед задіяних у такому насильницькому примушуванні членів злочинної організації.
		Так, діючи згідно розробленого злочинному плану, на кошти, виділені для його реалізації, член злочинної організації Особа 3 у невстановлені слідством час і місці підшукав кілька десятків невстановлених слідством людей, що погодилися за грошову винагороду взяти участь у примушуванні власників будинків виконати судове рішення, а при необхідності й у нападі на них. 
		Виконуючи визначені Особою, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), свої функції, спрямовані на досягнення загальної злочинної мети, члени злочинної організації ОСОБА_9 і ОСОБА_10 12.02.2008 о 19-й годині зайшли в приміщення майнового комплексу, розташованого у АДРЕСА_3 . Одночасно туди ж прибули члени злочинної організації ОСОБА_8 , Особа 3, Особа 1, а також інші притягнуті ними особи, у кількості приблизно 40-50 людей, які слідством не встановлені. 
		Використовуючи видане ОСОБА_12 доручення від 17.01.2008 на представництво інтересів Компанії в Україні для додання своїм діям видимості правомірних, ОСОБА_9 , виконуючи відведену йому у злочині роль, вимагав від осіб, що здійснювали охорону майнового комплексу «Веста», негайного виконання рішення суду. 
		При цьому на вході в будинок і частково в його приміщеннях перебували член злочинної організації ОСОБА_8 і притягнуті ними невстановлені слідством особи в кількості приблизно 40-50 людей, які прибули з ОСОБА_9 та своїм видом і чисельністю демонстрували готовність застосувати фізичне насильство, у випадку відмови виконати вимоги ОСОБА_9 . 
		У цей же день, 12.02.2008, приблизно о 19.00 годині, після того, як ОСОБА_9 переконався, що особи, які займають зазначене приміщення, у тому числі охоронці не мають наміру виконувати його вимоги, члени злочинної організації ОСОБА_8 , Особа 3 і Особа 1, а також невстановлені слідством особи, у кількості приблизно 40-50 людей, на виконання злочинного плану, застосовуючи насильство, не небезпечне для життя й здоров`я потерпілих, напали на охоронців майнового комплексу та, розштовхуючи їх, подолавши їх опір, зайняли його територію. 
		Приблизно о 20-й год. на територію майнового комплексу прибули представники власника ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , яким ОСОБА_9 пред`явив рішення суду. Представники власника відмовившись виконувати наданий рішення, як винесене під час відсутності осіб, у відношенні яких суд вирішив питання про їхні права й обов`язки, викликали співробітників міліції, які припинили дії нападників.
		Плануючи і далі насильно примушувати власників згаданих будинків до виконання цивільно-правових зобов`язань відносно права власності на це майно, прагнучи при цьому уникнути втручання правоохоронних органів Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), разом з членами організованої ним злочинної організації, ухвалив рішення щодо подальшого здійснення таких дій під видом сприяння державному виконавцю.
		Для цього, 20.02.2008 ОСОБА_9 подав у відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції м.Києва заяву про відкриття виконавчого провадження по ухвалі про забезпечення позову, винесеній 19.02.2008 Комінтернівським районним судом м.Харкова в справі про позову Компанії до ТОВ «Квік» і іншим, з вимогою про передачу спірного майна СП ТОВ « Арт-Чикаго-Експрес» (пізніше ухвалу суду скасовано, як винесену з порушенням підсудності).
		Відкривши виконавче провадження, державний виконавець ОСОБА_15 25.02.2008 о 13-й годині прибула на територію майнового комплексу, для того, щоб оголосити ухвалу суду, скласти інші виконавчі документи. 
		Незадовго до цього, приблизно о 12.30 годин цього ж дня, туди прибув ОСОБА_9 , і спостерігаючи за подіями, що відбуваються, зі свого мобільного телефону координував підготовку до нападу з членом злочинної організації Особа 3, у тому числі й для того, щоб все збіглося з початком виконавчих дій і виглядало так, що охорона комплексу перешкоджає саме державному виконавцеві, а не нападаючим. 
		Реалізуючи цей злочинний план, о 14.00 годині цього ж дня приблизно 30-ть невстановлених слідством осіб на чолі з членами злочинної організації ОСОБА_8 , Особа 3 і Особа 1, повторно напали на охорону майнового комплексу і застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілих  штовхаючи співробітників охорони, намагалися витиснути їх з охоронюваної території та зайняти її. До 16-ї годин співробітники міліції припинили незаконні дії нападників і близько 18-ї годин вивели їх з території комплексу. 
		Увесь цей час на місці події, із зовнішньої сторони території комплексу, з 13.00 годин разом з ОСОБА_15 перебували ОСОБА_10 , який по телефону інформував про, що відбувається ОСОБА_16 , а також ОСОБА_9 .
		Не припиняючи злочинних намірів, діючи на виконання злочинного плану і вказівок ОСОБА_16 , 03.03.2008 в 14.15 годин члени злочинної організації ОСОБА_8 , Особа 3, а також організовані ними невстановлені слідством особи, з метою примушування власників майнового комплексу до виконання цивільно-правових зобов`язань, повторно напали на охорону згаданого майнового комплексу. 
		Застосувавши фізичну силу, витиснувши охоронців, вони зайняли центральну прохідну, що перебуває в загальному користуванні всіх власників будинків комплексу, що належать ТОВ «Квік», прохідні будинки під літерами «А» і ОСОБА_17 , а також частково належну ЗАТ «Веста» (акціонер  дружина ОСОБА_18 ), перехідну галерею. Зайняті в такий спосіб приміщення нападники втримували до 16.30 годин, поки їх дії не припинили працівники міліції.
		Під час цього нападу, за вказівкою ОСОБА_8 нападники нанесли одному з орендарів приміщень комплексу ОСОБА_19 легкі тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя й правої руки. 
		Не припиняючи своїх злочинних дій, у цей же день  03.03.2008, приблизно в 20.00 годин член злочинної організації Особа 3 і інші організовані їм особи в кількості приблизно 200 людей, які слідством не встановлені, діючи згідно із вказівками організатора, виконуючи свою функцію згідно розробленого плану, повторно напали на майновий комплекс, розташований у АДРЕСА_3 . Застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілих, використовуючи кийки, сльозогінний газ, порошкові вогнегасники, а також устрої для подолання перешкод, зокрема, пристосовані для розрізування металу, долаючи опір охорони комплексу нападники увірвалися на його територію і утримували його до 22-ї години, поки їх дії не були припинені працівниками міліції.
		При цьому, член злочинної організації ОСОБА_9 , згідно відведеної ролі, протягом дня перебував біля зазначеного майнового комплексу, підтримуючи по телефону зв`язок з організатором, а також членами злочинної організації ОСОБА_8 і ОСОБА_10 . 
		Під час нападу, організовані й очолювані членами злочинної організаціїособи, виконуючи їх вказівки про насильницьке  шляхом нападу, примушування власників ТОВ «Квік» і уповноважених ними осіб, а також співробітників і охоронців цього підприємства до виконання цивільно-правових зобов`язань щодо приміщень, які належать цьому товариству, долаючи опір охорони майнового комплексу, навмисно розбили вікна, пошкодили двері та гіпсокартонне покриття стін у приміщенні центральної прохідної, що перебуває в загальному користуванні всіх власників будинків комплексу. 
		Усього, таким чином, вони пошкодили й знищили майно, вартість ремонту й відновлення якого склала 14 тисяч 627 гривень 80 коп.
		Крім, насильницького, зробленого у формі нападу, примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань відносно права власності на два будинки в АДРЕСА_3 , фактичним власником яких було ТОВ «Квік», ОСОБА_16 і члени організованої їм злочинної організації, діючи повторно в організованій групі, також примушували потерпілих до зазначених дій, у тому числі й з погрозами застосування фізичного насильства. 
		Так, 14.02.2008, о 17-й годині Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), на виконання злочинного плану, у своєму офісі, розташованому на 4-м поверсі будинку АДРЕСА_4 , при зверненні до нього представника ТОВ «Квік» ОСОБА_13 за роз`ясненнями щодо причин нападу, які відбувся 12.02.2008, повторно вимагав від останнього передачі йому будинків комплексу, погрожуючи продовженням нападів і застосуванням насильства, але ОСОБА_13 відмовив йому.
		22.02.2008, о 14-й годині, у приміщенні нічного клубу «Декаданс», розташованому в будинку АДРЕСА_4 , ОСОБА_13 і ОСОБА_18 , дружині якого належить частина прав на згаданий майновий комплекс, зустрілися зі членом злочинної організації ОСОБА_7 , який, виконуючи відведену йому ОСОБА_16 функцію у злочині, запропонував їм організувати зустріч за участю інших членів злочинної організації. 
		Така зустріч відбулася наступного дня 23.02.2008 о 18-й годині у тому ж місці. На цю зустріч до ОСОБА_13 і ОСОБА_18 прибули учасники злочинної організації ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які, діючи з єдиним наміром, спрямованим на примушування ОСОБА_13 і ОСОБА_18 до виконання цивільно-правового зобов`язання, діючи повторно й в організованій злочинній групі, вимагали віддати Особі, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), належні ТОВ «Квік» будинки, погрожуючи насильницьким захопленням цього майна при сприянні й підтримці правоохоронних органів і судів.
		Крім того, у січні 2008 року Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), і члени створеної їм злочинної організації, у яку входив також ОСОБА_7 , шляхом обману придбали право на два будинки, що становлять 62/100 частини цілісного майнового комплексу, розташованого в АДРЕСА_3 , фактичним власником яких було ТОВ «Квік». 
		Зазначене право виникало з рішення апеляційного суду Донецької області від 29.01.2008, по якім власником будинків визнавалася кіпрська компанія « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також з договорів, укладених нею із належною членам злочинної організації СП ТОВ « Арт-Чикаго-Експрес» в особі ОСОБА_8 .
		Протягом лютого-березня 2008 року, ОСОБА_7 , виконуючи відведену йому роль у злочинній організації, разом з іншими її членами насильно примушував представників власників будинків ОСОБА_13 і ОСОБА_18 до виконання цивільно-правових зобов`язань, що виникають із зазначеного судового рішення, що надалі дало можливість також вимагати це майно. 
		Так, 05.03.2008 виконання згаданого рішення апеляційного суду Донецької області від 29.01.2008 було припинено ухвалою Верховного Суду України у зв`язку із прийняттям до розгляду скарги ТОВ «Квік».
		Усвідомлюючи, що підстави вимагати від ТОВ «Квік» передачі згаданих двох будинків втрачені, прагнучи будь-яким способом заволодіти ними, ОСОБА_16 і члени злочинної організації вдалися до вимагання цього майна, а також коштів. 
		Із цією метою Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), 13.03.2008, двічі  в 13.00 годин, у м.Києві, в офісному будинку по вул.Володимирській, і в 19.00 годин у власному офісі, розташованому на 4-м поверсі будинку АДРЕСА_4 , разом з членом злочинної організації ОСОБА_9 , повторно, в організованій групі, вимагав у ОСОБА_13 передати на користь очолюваного ОСОБА_8 СП ТОВ " Арт-Чикаго-Експрес" належне ТОВ «Квік» майно  будинки. При цьому Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), погрожував ОСОБА_13 захопленням цих будинків, фізичною розправою над їхньою охороною, а також залученням правоохоронних органів для створення перешкод у господарській діяльності, тобто обмеженням законних прав і інтересів самого ОСОБА_13 , а також його матері ОСОБА_20 , яка була одним із засновників ТОВ «Квік». 
		Одержавши відмову, однак продовжуючи насильницькі дії, спрямовані на вимагання майна ТОВ «Квік», Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), у середині березня 2008 року, через невстановлених слідством осіб повідомив ОСОБА_13 і ОСОБА_18 , дружині якого належить частина прав на згаданий майновий комплекс, що у випадку відмови передати будинку вони будуть вбиті, однак останні, підсиливши власну охорону, знову не виконали його вимог.
		Надалі, члени злочинної організації ОСОБА_7 і ОСОБА_10 , діючи за вказівкою організатора, приблизно на початку березня 2008 року, у денний час у приміщенні нічного клубу «Декаданс», розташованого в м.Києві по вул. Шота Руставелі, 16, зустрілися із ОСОБА_13 . 
		Реалізовуючи намір на заволодіння майном ТОВ «Квік», вони діючи повторно, на умовах припинення спроб захоплення належних ТОВ «Квік» будинків, вимагали передати СП ТОВ " Арт-Чикаго-Експрес" хоча б одне з них, або передати організатору кошти в розмірі 5 млн. доларів США, нібито в якості компенсації за раніше понесені їм витрати. 
		Оскільки ОСОБА_13 відмовився виконати й ці вимоги, наступного дня, в 18.00 годин ОСОБА_7 і ОСОБА_10 , у тому ж місці, повторно, на тих же умовах вимагали від нього передачі особі, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатору) 3-х млн. доларів США, але потерпілий їм знову відмовив. 
		Перераховані злочинні дії відбувалися з відома й схвалення всіх членів створеної злочинної організації, у тому числі й ОСОБА_7 , що діяли спільно, з єдиним наміром на досягнення загального злочинного результату, відомого їм усім.
		Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_7 і інші учасники створеної злочинної організації, у квітні 2008 року вчинили дії, спрямовані на захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний».
		Так, державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» (далі порт), розташоване в м. Южний, Одеської області, перебуває в управлінні Міністерства транспорту й зв`язки України, і є єдиним у країні портом, який здійснює перевалку непродовольчих сипучих вантажів. 
		У листопаді 2007 року, наказом державного концерну «Укрморпорт» від 20.11.2007 на посаду начальника порту був призначений ОСОБА_21 .
		У грудні цього ж року, у зв`язку із призупиненням діяльності державного концерну «Укрморпорт», Міністр транспорту й зв`язки України, наказом №1197 від 29.12.2007 призначив тимчасово виконуючим обов`язки начальника порту ОСОБА_22 , який надалі був затверджений у цій посаді. 
		Однак, навесні 2008 року, невстановлені слідством особи, вирішили відновити ОСОБА_21 на посаді начальника порту, для того, щоб через нього мати можливість контролювати господарську діяльність порту у своїх інтересах.
		Для цього, невстановленими слідством особами від імені ОСОБА_21 був підготовлений і у березні 2008 року поданий у Ворошиловський районний суд м.Донецька позов про захист права на працю і відновленні його на посаді начальника порту. 
		Розглянувши позов без участі відповідачів, суддя згаданого суду 21.03.2008 своїм рішенням відновив ОСОБА_21 на посаді начальника порту. Того ж дня суддя видав виконавчий лист, який ОСОБА_21 24.04.2008 надав у відділ державної виконавчої служби Южненського міського відділу юстиції Одеської області для виконання. 
		При цьому, згаданими невстановленими особами передбачалося, що ОСОБА_22 і інші особи із числа керівників порту відмовляться виконувати це судове рішення, як винесене під час відсутності осіб, у відношенні яких суд вирішив питання про їхні права й обов`язки.
		Тому ОСОБА_7 , що входив у створену злочинну організацію, і займав на той час посаду заступника генерального директора державного концерну «Укрморпорт», звернувся до Особи, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор) із пропозицією за винагороду насильно примусити керівництво порту, у тому числі ОСОБА_22 до виконання цивільно-правового зобов`язання, що виникає із зазначеного рішення суду.
		Прийнявши пропозицію, Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), у квітні 2008 року, у належному йому офісному приміщенні, будинку по АДРЕСА_4 , разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_7 і іншими учасниками злочинної організації, включаючи ОСОБА_9 і Особа 3, Особа 1, розробили злочинний план, розподіливши між собою функції.
		Відповідно до цього плану, схваленого всіма учасників злочинної організації, при виконанні судового рішення співробітниками державної виконавчої служби, повинні бути присутніми, під видом найнятої ОСОБА_21 охорони, члени злочинної організації ОСОБА_8 , Особа 3, Особа 1, а також притягнуті ними інші, невстановлені слідством особи. 
		Вони ж, у випадку якщо ОСОБА_22 або його представники добровільно не виконають судове рішення, повинні насильно примусити їх до цього шляхом фізичного видалення з адміністрації порту. 
		Згідно з визначеними Особою, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв`язку із його розшуком (організатор), функціям, члену злочинної організації ОСОБА_9 приділялася роль вимагати від осіб, що займають приміщення, негайного виконання рішення суду, використовуючи видане ОСОБА_21 доручення на представництво його інтересів. Такі ж вимоги повинен був висувати і ОСОБА_7 . 
		Усі задіяні учасники злочинної організації усвідомлювали суспільно небезпечний характер злочину, що готується, передбачали і свідомо допускали його наслідки, у тому числі у виді пошкодження й знищення майна порту, заподіяння персоналу і охоронцям транспортного підприємства тілесних ушкоджень.
		Діючи відповідно до розробленого злочинного плану, члени злочинної організації ОСОБА_8 , Особа 3, Особа 1, а також організовані ними особи, які слідством не встановлені, у кількості приблизно 50 людей, 25.04.2008, в 10.30 годин прибули до будинку управління портом. 
		Туди ж, разом з державними виконавцями ОСОБА_23 і ОСОБА_24 прибули ОСОБА_21 і ОСОБА_7 . 
		У приміщенні управління портом державний виконавець ОСОБА_23 , не будучи обізнаним про злочинні плани членів злочинної організації, оголосивши ОСОБА_22 і іншим представникам порту рішення суду, вручив їм постанову про відкриття виконавчого провадження, згідно з якою на добровільне виконання судового рішення приділявся семиденний строк. 
		Розуміючи, що за такий строк судове рішення може бути оскаржене й скасоване, зазначені учасники злочинної організації прийняли рішення насильно, повторно, примушувати керівництво порту до негайного виконання цивільно-правових зобов`язань, що виникають із цього рішення.
		Для цього Особа 3, Особа 1, а також організовані ними особи, які слідством не встановлені, 25.04.08, приблизно в 12.00-13.00 годин, проникли в будинок управління порту, а саме: розбивши вікно в приміщення їдальні, проникли у данк приміщення, застосовуючи насильство, не небезпечне для життя й здоров`я  відіпхнули заступника начальника порту ОСОБА_25 , співробітника воєнізованої охорони порту ОСОБА_26 , інших працівників порту, увірвалися в службовий кабінет ОСОБА_22 . 
		Туди ж пройшли ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , а також ОСОБА_21 , кримінальну справу у відношенні якого виділено в окреме провадження, і стали вимагати від ОСОБА_22 негайного виконання цивільно-правових зобов`язань, що виникають із рішення суду, про відновлення ОСОБА_21 на посаді начальника порту. При цьому, особи що перебували у кабінеті, - члени злочинної організації і притягнуті ними особи  здебільшого спортивної статури, своїм видом і чисельністю демонстрували рішучість застосувати фізичне насильство, у випадку відмови ОСОБА_22 виконати їхньої вимоги.
		Побоюючись фізичної розправи, ОСОБА_22 підкорився протиправним вимогам ОСОБА_9 , ОСОБА_7 і ОСОБА_21 і покинув будинок управління порту.
		Після цього, члени злочинної організації, а також організовані ними невстановлені слідством особи, під видом здійснення охорони управління порту, зайняли будинок, тим самим, захопивши його. 
		Одночасно ОСОБА_7 , діючи в організованій групі, члени якої примусили керівництво державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», до виконання цивільно-правових зобов`язань, разом з ними прийняв участь у захопленні цього транспортного підприємства. 
		Так, відповідно до наказу державного концерну «Укрморпорт» ОСОБА_21 з 20.11.2007 обіймав посаду начальника згаданого порту. Але 29.12.2007 у зв`язку зі скасуванням Кабінетом Міністрів України розпорядження про створення зазначеного концерну керівником порту був призначений ОСОБА_22 .
		Однак 21.03.2008 рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька призначення ОСОБА_22 визнане незаконним і ОСОБА_21 відновлено на посаді начальника порту, а також виданий відповідний виконавчий лист. 
		На його виконання державний виконавець ОСОБА_23 25.04.2008 своєю постановою відкрив виконавче провадження й визначив семиденний строк на добровільне виконання рішення суду. У той же день ОСОБА_23 вручив постанову про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_22 і іншим представникам порту. 
		Не очікуючи добровільного виконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, члени злочинної організації, у тому числі ОСОБА_7 , діючи в інтересах ОСОБА_21 , який мав мету самовільно заволодіти портом з метою подальшого контролю над ним у своїх інтересах, захопили це транспортне підприємство. 
		Для цього, за попереднім планом, погодженим членами злочинної організації, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , Особа 3, Особа 1, а також організовані ними особи, які слідством не встановлені, у кількості приблизно 50 людей, прибули в порт під видом працівників найнятого ОСОБА_21 охоронного підприємства. 
		У цей же день, приблизно в 11.00 годин., Особа 3, Особа 1, а також організовані ними особи, які слідством не встановлені, здійснюючи злочинний план і діючи за згодою та схваленням ОСОБА_7 і ОСОБА_21 , пошкодивши віконний блок і розбивши скло вікна в приміщенні їдальні, проникли в будинок управління порту, увірвалися в кабінет ОСОБА_22 , де, демонструючи готовність застосувати фізичне насильство, примусили його покинути порт. 
		Після цього, ОСОБА_7 і інші учасники злочинної організації, а також організовані ними невстановлені особи, що діють під видом здійснення охорони управління порту, зайняли будинок управління порту, тим самим захопили його, забезпечуючи ОСОБА_21 можливість виконувати повноваження начальника порту й контролювати діяльність цього транспортного підприємства. 
		Однак, у той же день, 25.04.2008 за заявою ОСОБА_22 суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька скасував свою ухвалу від 21.03.2008, яким ОСОБА_21 був відновлений на посаді начальника порту. 
		28.04.2008 заступник ОСОБА_22 з питань безпеки ОСОБА_27 письмово повідомив ОСОБА_21 про скасування згаданого судового рішення й запропонував тому покинути порт. Після цього, за вказівкою ОСОБА_22 , співробітники загону воєнізованої охорони порту на чолі з ОСОБА_28 , якого ОСОБА_21 25.04.2008 незаконно звільнив з посади начальника загону, почали займати свої пости на промисловій території порту. 
		Довідавшись про це, ОСОБА_21 , з відома і схвалення ОСОБА_7 усвідомлюючи, що це транспортне підприємство захоплене, навмисно, для того, щоб і далі утримувати порт, о 23-й годині, дав вказівку ОСОБА_8 і Особа 3 силою видворити зазначених співробітників охорони з території порту. 
		Із цією же метою ОСОБА_21 дав вказівку заступнику начальника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_29 і начальнику відділу відомчої пожежної безпеки й воєнізованої охорони порту ОСОБА_30 показати ОСОБА_8 і Особа 3 розміщення об`єктів, які охороняють і вказати на осіб, яких слід видворити з території порту. 
		При цьому, ОСОБА_21 , з наміром не допустити повернення ОСОБА_22 , шляхом утримання захопленого порту, передбачав і свідомо допускав настання таких наслідків своїх дій, як нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження майна підприємства, що могло спричинити тяжкі наслідки. 
		На виконання злочинної вказівки ОСОБА_21 , ОСОБА_31 і ОСОБА_32 , надаючи ОСОБА_8 , Особа 3 і організованим їм особам (у кількості до 50 людей), які слідством не встановлені, інформацію про розміщення охоронних об`єктів, вказали на того, що перебуває на посту № 2 співробітника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_26 , на якого зазначені особи напали, нанесли йому удари руками й ногами по тілу й голові, заподіявши йому при цьому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних саден обличчя, підшкірної гематоми в лобовій області ліворуч. 
		Після цього, перебуваючи на території порту, діючи за вказівками ОСОБА_31 і ОСОБА_32 , Особа 3 і організовані ним невстановлені слідством особи, проїхали до вартового приміщення загону воєнізованої охорони, де перебували начальник охорони ОСОБА_28 і його підлеглий ОСОБА_33 .
		Проникнувши у вартове приміщення через вікно, і вибивши двері у службовий кабінет ОСОБА_28 нападники напали на нього й ОСОБА_33 , наносячи їм удари руками й ногами по різних частинах тіла й голови, у результаті чого ОСОБА_28 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки й живота, перелому 7-го лівого ребра по серединно-ключичній лінії, забиття місця лівої легені, закритої черепно-мозковий травми, струсу головного мозку, а ОСОБА_33 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді черепно-мозкової травми  відкритого перелому костей носа. Після цього, із застосуванням фізичного насильства, нападники вивели потерпілих за територію порту. 
		Захопивши в такий спосіб порт, утримуючи адміністративний будинок управління портом і контролюючи його промислову територію, ОСОБА_8 і інші члени злочинної організації утримували його до 06.05.2008 року, поки на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30.04.2008 їх примусово не було виселено з будинку управління порту співробітниками міліції.
		При цьому, захоплюючи порт учасники цього злочину навмисно пошкодили й знищили майно цього підприємства. Так, прагнучи проникнути в будинок управління порту вони пошкодили віконний блок і розбили скло у вікні їдальні, а також у вітражі двері; насильно видворяючи охоронців порту з вартового приміщення, пошкодили вікна й двері, утримуючи будинок управління порту вони з відома й згоди ОСОБА_7 і інших членів злочинних організацій обладнали металевими ґратами прорізи коридорів, переходи між будинками, пошкодили систему відеоспостереження, мережі пожежної й охоронної сигналізації. 
		У результаті цих злочинних дій, настання яких свідомо допускалося й схвалювалося всіма членами злочинної організації, у тому числі ОСОБА_7 , було пошкоджено й знищене майно порту на суму 11 тис. 464 грн., пошкоджений будинок управління порту, витрати на відновлення якого склали 142 тис. 106 гривень, а всього нанесений збиток у розмірі 153 тис. 570 гривень. 
		Нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження й знищення майна цього підприємства є тяжкими наслідками.
		Крім того, ОСОБА_7 , входячи в злочинну організацію й діючи в її складі, з метою захоплення державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», розташованого у м.Южний Одеської області, а далі й утримуючи його, у період з 25.04. по 06.05.2008, разом з іншими членами злочинного співтовариства, взяв участь у підготовці цього злочину й в його здійсненні, що також було поєднано з навмисним середньої тяжкості тілесним ушкодженням і навмисним легким тілесним ушкодженням, що потягло короткочасний розлад здоров`я.
		Так, ОСОБА_7 , 25.04.2008 у складі злочинної організації примушував керівництво порту до виконання цивільно-правового зобов`язання, що виникає з рішення суду щодо посади начальника цього транспортного підприємства, після чого учасники злочинної організації, а також організовані ними невстановлені особи, під видом здійснення охорони управління порту, зайняли будинок управління порту, тим самим захопили його, забезпечуючи ОСОБА_21 , в інтересах якого діяли, можливість виконувати повноваження начальника порту й контролювати діяльність цього транспортного підприємства. 
		При цьому, ОСОБА_7 , як і інші члени злочинної організації, ухвалюючи участь у підготовці й здійсненні зазначеного нападу, усвідомлювали суспільно-небезпечний характер злочину, що готується, і діючи з єдиним наміром на його здійснення, передбачав настання тяжких наслідків, у тому числі заподіяння тілесних ушкоджень персоналу порту, у тому числі й у ході подальшого утримання захопленого порту, і свідомо допускав такі наслідки. 
		25.04.2008 суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька скасував свою ухвалу від 21.03.2008, якою ОСОБА_21 був відновлений на посаді начальника порту, у зв`язку із чим, за вказівкою начальника порту ОСОБА_22 співробітники загону воєнізованої охорони порту на чолі з ОСОБА_28 , якого ОСОБА_21 25.04.2008 незаконно звільнив з посади начальника загону, почали займати свої пости на промисловій території порту. 
		Довідавшись про це, ОСОБА_21 , для того, щоб і далі утримувати порт, о 23.-й годині, за згодою ОСОБА_7 , який перебував там же, дав вказівку ОСОБА_8 і Особа 3 силою видворити зазначених співробітників охорони з території порту. 
		Із цією же метою ОСОБА_21 дав вказівку заступнику начальника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_29 і начальнику відділу відомчої пожежної безпеки і воєнізованої охорони порту ОСОБА_30 показати ОСОБА_8 і Особа 3 розміщення об`єктів, які охороняють і вказати на осіб, яких слід видворити з території порту. 
		При цьому, ОСОБА_21 , з наміром не допустити повернення ОСОБА_22 , шляхом утримання захопленого порту, передбачав і свідомо допускав настання таких наслідків своїх дій, як нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження майна підприємства, що могло спричинити тяжкі наслідки. 
		На виконання злочинної вказівки ОСОБА_21 , ОСОБА_31 і ОСОБА_32 , надаючи ОСОБА_8 , Особа 3 і організованим ними особам (у кількості до 50 людей), які слідством не встановлені, інформацію про розміщення охоронних об`єктів, вказали того, що перебуває на пості № 2 співробітника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_26 , на якого згадані особи напали, нанесли йому удари руками й ногами по тілу й голові, заподіявши йому при цьому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних саден обличчя, підшкірної гематоми в лобовій області ліворуч. 
		Після цього, перебуваючи на території порту, діючи за вказівками ОСОБА_31 і ОСОБА_32 , Особа 3 і організовані їм невстановлені особи, проїхали до вартового приміщення загону воєнізованої охорони, де перебували начальник охорони ОСОБА_28 і його підлеглий ОСОБА_33 .
		Проникнувши у вартове приміщення через вікно, і вибивши двері у службовий кабінет ОСОБА_28 нападники напали на нього й ОСОБА_33 , наносячи їм удари руками і ногами по різних частинах тіла й голови, у результаті чого ОСОБА_28 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки й живота, перелому 7-го лівого ребра по серединно-ключичній лінії, забиття місця лівої легені, закритої черепно-мозковий травми, струсу головного мозку, а ОСОБА_33 , легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді черепно-мозкової травми  відкритого перелому костей носа. Після цього, із застосуванням фізичного насильства, нападаючі вивели потерпілих за територію порту. 
		Також, ОСОБА_7 , діючи в складі злочинної організації, беручи участь у захопленні державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», як на стадії підготовки, так і безпосередньо у його здійсненні, взяв участь у навмисному знищенні й пошкодженні чужого майна, що завдало майнової шкоди у великому розмірі.
		А саме: роблячи захоплення зазначеного порту, розташованого в м.Южний Одеської області, 25.04.2008 особи, організовані й очолювані членами створеної злочинної організації  ОСОБА_8 , Особа 1, Особа 3, а також ОСОБА_7 , і іншими, виконуючи їх вказівки про здійснення цього злочину, прагнучи проникнути в будинок управління порту, пошкодили віконний блок і розбили скло у вікні їдальні, а також у вітражі двері. 
		Вони ж, 28.04.2008, видворяючи насильно охоронців порту з вартового приміщення, пошкодили там вікна й двері. 
		Утримуючи будинок управління порту, у період з 25.04. по 06.05.2008, ці ж особи, з відома й згоди всіх членів злочинної організації обладнали металевими ґратами прорізи коридорів, переходи між будинками, пошкодили систему відеоспостереження, мережі пожежної й охоронної сигналізації.
		У результаті цих злочинних дій, настання яких свідомо допускалося й схвалювалося членами злочинної організації, у тому числі і ОСОБА_7 , було пошкоджено й знищене майно порту на суму 11 тис. 464 грн., пошкоджений будинок управління порту, витрати на відновлення якого склали 142 тис. 106 гривень, а всього нанесений збиток у розмірі 153 тис. 570 гривень, що на момент здійснення злочину більш ніж в 250 разів перевищувало неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, і є великим розміром. 
		 
		В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати у зв`язку з призначенням покарання, що не відповідає ступеню тяжкості злочинів, особі засудженого, внаслідок його м`якості, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 122 і ч. 2 ст. 125; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 194 КК України та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 255 КК України - 12 (дванадцять) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355 КК України  8 (вісім) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 194 КК України  3 (три) роки позбавлення волі; за ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України  11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі; за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
		 
		В апеляції та доповненнях до неї захисник ОСОБА_6 , просить вирок суду скасувати, справу повернути прокуророві на додаткове розслідування, у зв`язку з однобічністю, неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, суттєвим порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, не відповідності призначеного покарання тяжкості злочинів та особи засудженого.
		 
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, котра свою апеляцію підтримала в повному обсязі, протии задоволення апеляції захисника заперечувала, захисника та засудженого ОСОБА_7 , які свою апеляцію з доповненнями підтримали, просили справу направити на додаткове розслідування, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до переконання, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення, а апеляція захисника - підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
		 
		Відповідно до ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа яка проводить дізнання, зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Проте, як видно з матеріалів справи та вироку суду ці вимоги закону не виконані.
		Ці вимоги закону органом досудового слідства і судом, як видно з матеріалів справи, належним чином не виконані, внаслідок чого залишилися нез`ясованими обставини, які могли мати значення для правильного її вирішення.
		Зосередившись виключно на з`ясуванні обставин щодо вчинення засудженим ОСОБА_7 конкретних злочинів, суд у вироку не проаналізував докази, на які послався засуджений та не перевірив їх щодо не причетності до їх скоєння злочинів в складі злочинної організації.
		При розгляді справ про злочини, які вчинюються в організованих формах співучасті, суди згідно з правилами кваліфікації мають в однаковій мірі з`ясувати докази стосовно конкретних злочинів і тих обов`язкових ознак, які вказують на їх вчинення саме стійким злочинним об`єднанням, і дають чітке уявлення про його правову природу, а саме: різновид, час і мету його утворення (створення), кількісний склад учасників, ієрархію взаємостосунків учасників, правила поведінки в групі тощо. 
		При цьому, слід ураховувати, що конструктивною ознакою організованої групи, яка виділяє цю форму організованої співучасті, є не попередня змова співучасників, а стійкість, тобто набуття нею таких внутрішніх суб`єктивних взаємостосунків учасників, які забезпечують стабільність і безпеку свого існування, тобто ефективно протидіяти внутрішнім і зовнішнім факторам, що можуть її дезорганізувати. Наявність зазначених механізмів проявляється через відповідні ознаки, які суди мають не тільки уявно припускати і перелічувати, а досліджувати їх і наводити конкретні докази цьому. 
		Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23 грудня 2005 року вбачається, що злочинна організація це внутрішньо і зовнішньо стійке ієрархічне об`єднання трьох і більше осіб або двох і більше організованих груп, метою діяльності якого є вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів чи тільки одного, що вимагає ретельної довготривалої підготовки, або керівництва чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
		Згідно з п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23 грудня 2005 року стійкість організованої групи та злочинної організації полягає в їх здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім так і зовнішнім. На здатність об`єднання протидіяти внутрішнім дезорганізуючим факторам указують, зокрема, такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками, їх централізоване підпорядкування, єдине для всіх правило поведінки, а також наявність плану злочинної діяльності і чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		Ознаками зовнішньої стійкості злочинної організації можуть бути встановлення корупційних зв`язків в органах влади, наявність каналів обміну інформацією щодо діяльності конкурентів по злочинному середовищу, створення нелегальних (тіньових) страхових фондів та визначення порядку їх наповнення та використання тощо. Набуття організованою групою крім ознак внутрішньої ще й ознак зовнішньої стійкості свідчить про те, що ця група трансформувалась у злочинну організацію.
		При цьому, у вироку суду не зазначено доказів, передбачені ст. 65 КПК України, які б встановлювали наявність єдиних правил поведінки членів злочинної організації, їх централізоване підпорядкування, в також ознаки внутрішньої та зовнішньої стійкості злочинної організації. Докази на які посилались орган досудового слідства і суд її інстанції чітко перераховані в обвинувальному висновку та в вироку. буз наявності яких не можна говорити про доведеність існування злочинної організації.
		Разом із тим, судом не було проаналізовано у вироку доказів щодо тих ознак, які вказують на вчинення злочинів саме злочинною організацією, - відносно виду такого злочинного об`єднання, мети його створення і плану злочинної діяльності, тривалості існування тощо. Зазначені в обвинувальному висновку та у вироку докази не містить інформації про правила поведінки членів злочинної організації, яких вони повинні були дотримуватись, про централізоване підпорядкування. У вказаних доказах жодним чином не відображені ознаки внутрішньої та зовнішньої стійкості злочинної організації. Таким чином, не доведено складові ознаки злочинної організації.
		При розгляді справ про злочини, які вчинюються в організованих формах співучасті, суди згідно з правилами кваліфікації мають в однаковій мірі з`ясувати докази стосовно конкретних злочинів і тих обов`язкових ознак, які вказують на їх вчинення саме стійким злочинним об`єднанням, і дають чітке уявлення про його правову природу, а саме: різновид, час і мету його утворення (створення), кількісний склад учасників, ієрархію взаємостосунків учасників, правила поведінки в групі тощо. 
		При цьому, слід ураховувати, що конструктивною ознакою організованої групи, яка виділяє цю форму організованої співучасті, є не попередня змова співучасників, а стійкість, тобто набуття нею таких внутрішніх суб`єктивних взаємостосунків учасників, які забезпечують стабільність і безпеку свого існування, тобто ефективно протидіяти внутрішнім і зовнішнім факторам, що можуть її дезорганізувати. Наявність зазначених механізмів проявляється через відповідні ознаки, які суди мають не тільки уявно припускати і перелічувати, а досліджувати їх і наводити конкретні докази цьому. 
		Згідно з п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23 грудня 2005 року структура злочинного об`єднання - це його внутрішня побудова, яка визначається відповідною конфігурацією і змістом стійких зв`язків учасників об`єднання та забезпечує психологічну єдність і стабільність останнього. Ієрархічність злочинної організації полягає у підпорядкованості учасників останньої організатору і забезпечує певний порядок керування таким об`єднанням, а також сприяє збереженню функціональних зв`язків та принципів взаємозалежності його учасників або структурних частин при здійсненні спільної злочинної діяльності.
		При цьому, в матеріалах кримінальної справи відсутні докази, передбачені ст. 65 КПК України які б встановлювали ієрархічну підлеглість між; учасниками злочинної організації. Зокрема, жодним доказом, на які посилався суд її інстанції у вироку не вказано і не доведено, яке місце в ієрархічній системі влади та підпорядкування в злочинній організації займав ОСОБА_7 .
		Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23 грудня 2005 року керування організованою групою або злочинною організацією полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на управління їх функціонуванням як стійких об`єднань осіб. Зазначені дії організаційного характеру можуть здійснюватись у формі видання наказів, розпоряджень, давання доручень, проведення інструктажів, прийняття звітів про виконання тих чи інших дій, застосуванні заходів впливу щодо учасників злочинного об`єднання за невиконання наказів і доручень або порушення встановлених у ньому правил поведінки.
		З вироку суду вбачається, що організатор та керівник злочинної організації - ОСОБА_16 . Його оголошено в розшук, матеріали кримінальної справи по відношенню до нього виділено в окреме провадження. Докази, на які посилались орган досудового слідства та суд її інстанції чітко перераховані в обвинувальному висновку та в вироку. Однак, жоден з цих доказів не встановлює факт того, що ОСОБА_16 створив та керував злочинною організацією, крім того, по даному питанню по відношенню до ОСОБА_16 не винесено обвинувального вироку. За таких обставин органами досудового слідства не була доведена така ознака злочинної організації - як встановлення її керівника і способи його організованого керівництва злочинною організацією. Цей же момент відноситься й до доказування ієрархії злочинної організації.
		Дані обставини можливо доказати або спростувати шляхом допиту ОСОБА_16 та проведення очної ставки ОСОБА_7 з ОСОБА_16 , який на даний час знаходиться під вартою у Російській Федерації. Крім того, допит Капітонова в порядку ст.472 КПК України може встановити наступні обставини, які на даний час не є встановленими по кримінальній справі, а саме час, місце, спосіб, мотив вступу ОСОБА_7 у злочинну організацію, створену ОСОБА_16 , роль ОСОБА_7 у вказаній організації, доручення, які ОСОБА_7 виконував у злочинній організації, злочини, вчинені безпосередньо ОСОБА_7 у складі злочинної організації, участь ОСОБА_7 в плануванні злочинних дій, розмір грошової винагороди, які отримував ОСОБА_7 від ОСОБА_16 за вчинення злочинів.
		Проте, орган обвинувачення і суд її інстанції не вчинили процесуальних дій по допиту ОСОБА_16 на території Російської Федерації.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 23.12.2005 року вищевказаний злочин вважається закінченим з моменту надання згоди на вступ до злочинної організації. Таким чином, мають бути доказані час, місце, спосіб, мотив, вказаної дії обвинуваченого. З тексту постанови про притягнення у якості обвинуваченого від 23.03.10 вбачається (абзац 1 мотивувальної частини постанови), що ОСОБА_7 на початку серпня 2006 року увійшов до створеної ОСОБА_16 злочинної організації. При цьому, на листі 2 (абзац 7) зазначеної постанови про притягнення у якості обвинуваченого ОСОБА_7 зазначена інша дата, а саме жовтень 2007 року, коли ОСОБА_16 притягнув ОСОБА_7 для участі у злочинній організації. За таких обставин в порушення вимог ст.64 КПК України, органом досудового слідства не встановлено час і місце вказаної події, суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув.
		Крім того, п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.05 №13 встановлює, що вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів. Однак, в матеріалах кримінальної справи відсутні докази про таку дію ОСОБА_7 як його вступ до організованої групи чи злочинної організації. В обвинуваченні йдеться тільки про те, що ОСОБА_16 притягнув ОСОБА_7 до участі у такій організації. Таким чином не доведено спосіб, яким ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст.255 КК України. Крім того, із матеріалів справи не вбачається у якій формі ОСОБА_7 надав згоду на участь у такому об`єднанні і якими своїми певними діями у жовтні 2007 року підтвердив реальність своїх намірів. 
		В порушення вимог ст.64 КПК України в ході досудового слідства та в суді не встановлений мотив, яким ОСОБА_7 керувався вчиняючи злочин, передбачений ч. 1 ст.255 КК України.
		Крім того, суд її інстанції, не маючи на те достатніх доказів, - не прийняв у якості доказів показання ОСОБА_7 відносно обставин його знайомства з ОСОБА_16 .
		Так, згідно показань ОСОБА_7 він познайомився із ОСОБА_16 у 2008 році в зв`язку з підприємницькою діяльністю ОСОБА_16 , пов`язаною із встановленням транспортних ліній у портах України. ОСОБА_16 просив ОСОБА_7 допомогти реалізувати його проект в портах Одеського регіону. Стороною захисту надано суду висновок експертного дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів №7018 від 17.08.2010 року, який був виконаний ХНДІСЕ ім. засл. пров. Бокаріуса, який зафіксував інформацію у мережі «Інтернет», згідно якої вбачається, що ОСОБА_16 дійсно розробив та пропонував для втілення проекту «КАПВЕИ», який являє собою транспортну лінію по переміщенню вантажів в портах.
		Вищевказані показання ОСОБА_7 не спростовані органом досудового слідства при проведенні досудового розслідування по справі, не перевірені та не спростовані в ході судові розгляду справи.
		Зазначена обставина має важливе значення для правильного розгляду справи, оскільки момент вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст.255 КК України виникає з моменту надання згоди на вступ у злочинну організацію. Цей момент в ході досудового та судового слідства не був встановлений.
		Крім того, згідно показань обвинуваченого ОСОБА_34 від 20.12.08р. вбачається, що фінансування злочинів, які вчинялися у складі злочинної організації проходило через ОСОБА_7 , сам ОСОБА_7 цей факт не підтвердив. В зв`язку з цим, на стадії досудового слідства не було встановлено походження грошових коштів, які за показаннями ОСОБА_34 передавались ОСОБА_7 , їх розмір та їх подальше використання.
		Колегія вважає, що доказів попереднього об`єднання засудженого з іншими особами з конкретною метою, існування стійких зв`язків між ними, єдиного відомого їм усім плану, спрямованого на досягнення певного злочинного результату, з розподілом функцій та чітким визначенням ролі кожного органами досудового слідства та судом не здобуто.
		Крім того, у п. 13 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України звертається увага судів на те, що постановлений іменем України вирок є найважливішим актом правосуддя і до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержуючись вимог 321-339 КПК України. Вирок повинен бути викладений офіційно-діловою мовою, юридично грамотно, з точним і ясним описом обставин справи, результатів дослідження доказів і висновків суду.
		Разом із тим, із тексту оскаржуваного вироку вбачається, що він містить чисельні помилки у логіці викладу, суд посилається у вироку на томи справи, які відсутні. Так, кримінальна справа щодо ОСОБА_7 складається з вироком суду з одинадцяти томів. Але, при зазначені доказів, які підтверджують винність ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів, суд посилається на томи №№27, 28, 29 та ін.., які відсутні в матеріалах справи по обвинуваченню ОСОБА_7 . Вказані недоліки свідчать про виявлену при складанні цього вироку недбалість і викликають обґрунтований сумнів у його законності та справедливості.
		Ураховуючи наведене колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_35 постановлений з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, що не дає можливості дійти однозначного і об`єктивного висновку про правильність застосування кримінального закону та призначення покарання. 
		 
		Відповідно до ст. 87 КПК України основним засобом фіксації перебігу судового процесу є протокол судового засідання, в якому повинні відображатись всі істотні моменти розгляду справи в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні чи при вчиненні окремої процесуальної дії. У протоколі, зокрема, мають міститись всі дії суду в тому порядку, в якому вони відбувались, докладний зміст записаних у першій особі показань підсудного, потерпілого, свідків, послідовність і короткий зміст судових дебатів та інші необхідні дані, зазначені в цій нормі закону.
		З наведеного випливає, що протокол судового засідання є важливим джерелом доказів, а тому у ньому повинно повно, чітко й всебічно відображатись весь хід розгляду справи, обставини й факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Зазначених вимог закону при складанні протоколу судом не дотримано.
		Так, протокол судового засідання не містить даних про оголошення обвинувального висновку, визначення порядку дослідження доказів (т. 10, а.с. 203), покази всіх свідків, на які у вироку посилається суд, покази підсудного, дослідження доказів по справі та інші процесуальні дії судового розгляду справи. Протокол містить лише покази свідка ОСОБА_36 (а.с.204), судові дебати (а.с.207-224) та останнє слова підсудного (а.с.224). 
		Крім того, суд першої інстанції у вироку суду посилається на ті докази, які не були досліджені в ході розгляду справи.
		Зазначені порушення вимог закону позбавляють апеляційний суд можливості перевірити правильність висновків суду щодо оцінки доказів по справі, законність і обґрунтованість вироку, у зв`язку з чим відповідно до ст.370 КПК України він підлягає скасуванню.
		 
		Відповідно до ч.1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
		Це положення закону знайшло своє відображення в роз`ясненні, що міститься в абз. 2 п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування" від 11 лютого 2005 року № 2, де зазначено, що у випадках, коли суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів.
		За таких обставин колегія суддів вважає, що органами досудового слідства в ході розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_7 допущена неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а тому вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню прокуророві для проведення додаткового розслідування в ході якого по мірі можливості встановити роль ОСОБА_37 в скоєнні злочинів і в залежності від встановленого кваліфікувати його дії.
		Щодо доводів апеляції прокурора про м`якість призначеного покарання засудженому то апеляція в цій частині не підлягає до задоволення, покарання призначено відповідно до вимог ст.65 КК України. 
		В ході додаткового розслідування справи органам досудового слідства необхідно звернути увагу на всі доводи, викладені в апеляції засудженого ОСОБА_7 .
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 374 КПК України, колегія суддів,-
		у х в а л и л а :
		Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, апеляцію захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року задовольнити.
		Вирок Києво-Святошинського районного суду від 2 грудня 2013 року щодо ОСОБА_7 скасувати, справу направити Генеральному прокурору на додаткове розслідування.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 залишити без зміни
		 
		 
		СУДДІ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...