Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5351/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано судом: 23.06.2014. Зареєстровано: 23.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2014.
Дата набрання законної сили: 02.10.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про залишення позовної заяви без розгляду
		16 травня 2014 року                               м. Київ                              № 826/5351/14
		 
		Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали 
		за позовом            Державної реєстраційної служби України 
		до                           старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень
		                             Державної виконавчої служби України Попів Романа Ігоровича 
		про                        визнання незаконними та протиправними дії, скасування постанови  
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Державна реєстраційна служба України (надалі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовною заявою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попів Романа Ігоровича (надалі - відповідач) про визнання незаконними та протиправними дії, скасування постанови.
		Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд:
		- визнати незаконними вимоги старшого державного виконавця Попіва Р.І. від 10.02.2014 №366/5-13, від 24.02.2014 №366/5-13/2, від 27.02.2014 №366/5-13/2, від 13.03.2014 №366/5-13/3, від 27.03.2014 №366/5.13;
		- скасувати постанови старшого державного виконавця Попіва Р.І. про накладення штрафу від 10.02.2014 ВП №41374051 та від 27.02.2014 ВП №41374051;
		- визнати незаконними та протиправними дії старшого державного виконавця              Попіва Р.І. щодо складення вимог від 10.02.2014, 24.02.2014, 27.02.2014, 13.03.2014 та постанов про накладення штрафу від 10.02.2014, 27.02.2014 та подання від 05.03.2014;
		- визнати незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця                Попіва Р.І. щодо не прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження на підставі ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».   
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25.04.2014 позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви, а саме: подати до суду докази сплати судового збору відповідно до вищенаведеного та у розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір» та письмові пояснень щодо поважності причин пропуску звернення до адміністративного суду.
		На адресу суду позивачем подано оригінал платіжного доручення від 18.04.2014 №19983262 та заяву щодо причин пропуску строків звернення до суду. Заяву обґрунтовано тим, що в зв'язку з великою кількістю документів, що надходять до Укрдержреєстру та відправляються ним, відділ контролю та документального забезпечення Державної реєстраційної служби України не має фізичної можливості оперативно реєструвати та відправляти документи.   
		Дослідивши подану заяву щодо причин пропуску строку звернення до суду, суд звертає увагу на наступне.
		Відповідно до п.5 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
		Частиною 1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. 
		Відповідно до ч.2 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржуються вимоги державного виконавця від 10.02.2014 №366/5-13, від 24.02.2014 №366/5-13/2, від 27.02.2014 №366/5-13/2, від 13.03.2014 №366/5-13/3, від 27.03.2014 №366/5.13 та постанови державного виконавця від 10.02.2014 ВП №41374051 та від 27.02.2014 ВП №41374051, а позовну заяву подано до суду 16.04.2014 (згідно поштового штампу на конверті), тобто позивачем пропущено десятиденний строк на оскарження вищезазначених постанов. 
		При цьому, суд критично розцінює доводи позивача з приводу пропущення строку на звернення із адміністративним позовом, оскільки завантаженість працівників відділу контролю та документального забезпечення Державної реєстраційної служби України, не може являтись поважною причиною порушення встановлених законом строків. 
		Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.  
		Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 
		Згідно з ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
		Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду за захистом свої прав, свобод та законних інтересів та констатує, що позивачем не обґрунтовано  причин пропуску строку звернення до суду та не надано належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, в силу чого, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
		Суд також звертає увагу, що положення ч.1 ст.100 КАС України за своєю суттю носять імперативний характер у формулюванні норми про залишення позовної заяви без розгляду, якщо на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, і, за жодних обставин, не  встановлюють для суду обов'язок  витребовувати додатково докази причин пропуску строку звернення до суду та не  передбачають  вчинення судом інших дій, окрім залишення позовної заяви без розгляду.
		Положення ч.1 ст.100 КАС України та наслідок їх застосування у вигляді залишення позову без розгляду  жодним чином не можуть тлумачитись як такі, що обмежують доступ сторін до правосуддя, оскільки, відповідно до положень ч.3 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена  без розгляду, має право повторно звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.
		Керуючись ст.ст.99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд 
		У Х В А Л И В:
		залишити без розгляду позовну заяву Державної реєстраційної служби України до старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попів Романа Ігоровича про визнання незаконними та протиправними дії, скасування постанови.
		Роз'яснити позивачеві, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє його права звернутися до адміністративного суду в загальному порядку з клопотанням про поновлення строку звернення до суду з визначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду.
		 
		Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		 
		Суддя                                                                                      Н.М. Клименчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...