Справа № 1-49
2009 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02
лютого 2009 року Шевченківський
районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого
судді Смотрицького В.Г.
при
секретарі Чебуришкіній Н.Ю.
з
участю прокурора Марусяк Ю.В.
адвоката
ОСОБА_1., захисника ОСОБА_2 .
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу по обвинуваченню ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця м. м. Чернівці, громадянина України,
українця, не одруженого, з середньо-технічною освітою, різноробочого
Видавничого дому, не військовозобов'язаного, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого
вироком Ленінського районного суду м. Чернівці від 31 жовтня 2003 р. за ст.ст.
185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2, 75 КК України до трьох років позбавлення волі з
іспитовим строком на один рік, вироком Першотравневого районного суду м.
Чернівці від 01.12.2004р. за ст.ст. 186 ч.2, 189 ч. 2, 70, 71 КК України до
чотирьох років шести місяців позбавлення волі, 25 липня 2007 року на підставі
ст. 82 КК України звільнений з місць
позбавлення волі із зміною не відбутої частини покарання на відбування
виправних робіт на строк один рік чотири
місяці один день, з утриманням 20 % в дохід держави, за ст. 187 ч. 2 КК України, -
встановив:
06 вересня 2008 року приблизно о 21.30 год.
підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою
змовою з особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме
провадження, підійшов на спортивний майданчик гімназії № 5 по вул. Загули, 8 м.
Чернівці. Там з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи
здоров'я особи, яка зазнала нападу, шляхом приставляння підсудним ОСОБА_3ножа
до грудної клітини неповнолітнього ОСОБА_4, напали на нього і відкрито
заволоділи майном потерпілої ОСОБА_5, а саме: мобільним телефоном Нокіа 6300
вартістю 1150 грн., з стартовим пакетом «Діджус» вартістю 20 грн., на рахунку
якого знаходилось 2 грн., всього на загальну суму 1172 грн., заподіявши
потерпілій матеріальну шкоду, з викраденим з місця злочину зникнув.
Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у
вчиненні злочину визнав частково і пояснив суду, що 06 вересня 2008 р. він
випивши пляшку пива разом із своїм знайомим на ім'я ОСОБА_6підійшов на
спортивний майданчик біля гімназії № 5 до хлопців, які в руках тримали мобільні
телефони. У нього виникло бажання відібрати у них ці телефони. ОСОБА_6його відговорював. Однак,
він підійшов до потерпілого і обшукавши його дістав з кишені його штанів
мобільний телефон, який в подальшому продав знайомому на прізвище ОСОБА_8за 300
грн. Виручені від продажу гроші потратив на власні потреби і ні з ким ними не
ділився. Потерпілому ножем не погрожував, оскільки у нього взагалі його не
було. Вважає, що втратив контроль після вжитого алкоголю. У вчиненому кається.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 06
вересня 2008 р. приблизно о 22.00 год. додому повернувся її син з донькою, який
був дуже наляканий. Син пояснив, що до нього на вулиці підійшло двоє хлопців з
ножем і відібрали у мобільний телефон. Ножем погрожував підсудний ОСОБА_3, а
інший хлопець на ім'я ОСОБА_6 був поряд і емітував по телефону розмову з
працівниками міліції. Після того, як у нього відібрали мобільний телефон, він
біг за підсудним по вулиці з проханням повернути його. Її син отримав сильний
емоційний стрес, він цілий тиждень не ходив до школи, спав з ввімкнутим
світлом, в подальшому чоловік проводжав і зустрічав сина зі школи. Також, він
тяжко переніс ставку віч-на-віч з підсудним. Через емоційний стрес 31.10.2008
р. у нього піднялась температура і він впав у кому. Всі вони дуже переживали за
сина. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_4під час досудового слідства, покази
якого були досліджені в судовому засіданні, давав аналогічні покази.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона
поверталася додому по вул. Кордуби і побачила на майданчику свого брата та
декількох хлопців. Після того як вона окликнула брата, два хлопці перескочили
через паркан і побігли вниз по вул. Кордуби. Коли до неї підійшов брат, то
пояснив, що до нього підійшло двоє хлопців, які спочатку представилися
працівниками міліції, а потім представили йому ніж і відібрали мобільний
телефон. Брат був дуже наляканий. Крім того він боявся розповісти про все
матері, оскільки вона забороняла йому гуляти на цьому майданчику. Тому матері
вони спочатку сказали, що були удвох. Заяву про злочин в міліцію ходила писати
вона сама. Також пояснила, що вона
підсудного впізнала, відразу, однак боялася про це сказати, лише потім про це
повідомила слідчого. Ніяких фотографій слідчий їй до проведення впізнання не
показував. Ножа у підсудного вона також не бачила, про це їй відомо зі слів
брата.
Свідок ОСОБА_8в судовому засіданні пояснив, що у вересні
2008 р. до нього звернувся підсудний ОСОБА_3, якого він знає, з ще одним
хлопцем з приводу продажу мобільного телефону. Телефон пропонував підсудний
ОСОБА_3. Він його витяг із своєї кишені і запевнив, що телефон не крадений. За
телефон він сплатив 300 грн. Його дружина в цей час знаходилась неподалік. На
досудовому слідстві давав інші покази, оскільки розгубився і крім, того слідчий
сказав йому, що покази вже не потрібно змінювати.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 07
вересня 2008 року вона знаходилася на роботі у свого чоловіка, якому по
телефону запропонували придбати телефон. Після чого, приїхав підсудний ОСОБА_3
з хлопцем. Хлопець розмовляв по телефону, потім його віддав ОСОБА_3у, а ОСОБА_3
передав цей телефон її чоловіку, за що останній сплатив ОСОБА_3350 грн. Вона не
чула всієї розмови, оскільки стояла в стороні.
Свідок
ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 06 вересня 2008 р. він зустрів підсудного
ОСОБА_3біля СШ № 23 і останній запропонував підійти до підлітків, які
знаходилися на майданчику. Він його став відмовляти, однак останній не
послухався і пішов на майданчик. Хлопці розбіглися, залишилося двоє, один із
них потерпілий. Підсудний ОСОБА_3 представився працівником міліції і став
обшукувати одяг одного із хлопців і щось у нього забрав з кишені. На прохання
ОСОБА_3він став емітувати дзвінок до міліцейського відділку. Після цього, вони
покинули майданчик. Наступного дня ОСОБА_3 показав йому мобільний телефон.
Потім вони його продали. Телефон був у ОСОБА_3, гроші від його реалізації також
отримав ОСОБА_3. Виручені кошти потратили на власні потреби. Потерпілий просив
ОСОБА_3повернути йому телефон.
Свідок ОСОБА_11в судовому засіданні пояснив суду, що
ввечері 06.09.2008р. він був разом з Демідовим на спортивному майданчику біля
гімназії № 5. Двоє хлопців перелізли через паркан і підійшли до них. Один із
них високий почав казати їм чому вони вчиняють злочини, погрожував викликати
міліцію і сказав це робити іншому хлопцю, а той почав дзвонити і викликати
міліцію. Після цього високий дістав ножа, приставив до грудей ОСОБА_4, обшукав
його і забрав мобільний телефон. Потім він обшукав і його, але нічого не
знайшов. Потім ті двоє втекли звідти. ОСОБА_4просив повернути йому мобільний
телефон, але ті цього не зробили. Вважає, що нападники діяли спільно.
Винність
підсудного у вчиненні злочину підтверджується також протоколом добровільної
видачі мобільного телефону "Нокіа 6300" ОСОБА_8. від 12.09.2008р. \
а.с. 17 \, протоколом відтворення обстановки і обставин події з потерпілим
ОСОБА_4 від 24.09.2008р., під час якого він відтворив події, які мали місце
06.09.2008р. \ а.с. 53 \.
Проаналізувавши наведені докази суд вважає, що винність
підсудного у вчиненні злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового
слідства, його дії правильно кваліфіковані за ст. 187 ч. 2 КК України як напад
з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства,
небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений
за попередньою змовою групою осіб.
Часткове невизнання своєї вини підсудним
ОСОБА_3визнається судом як метод його захисту з метою зменшити відповідальність
за вчинене і спростовується послідовими показами потерпілого ОСОБА_4 та свідка
ОСОБА_11 .
При обрані підсудному покарання суд враховує характер та
ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що підсудний вину свою
визнають частково і розкаявся у вчиненому, що злочин було вчинено в стані
алкогольного сп'яніння, що визнається судом як обтяжуюча відповідальність
обставина, що злочин було вчинено під час відбування підсудним покарання за
іншим вироком суду, і вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.
Разом з тим суд враховує, що підсудний ОСОБА_3 позитивно
характеризується за місцем проживання, стан його здоров'я, і ці обставини на
думку суду пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого
злочину, та з урахуванням особи винного суд вважає за можливе призначити
ОСОБА_3покарання з застосуванням ст. 69 КК
України щодо незастосування до нього покарання у вигляді конфіскації
належного йому майна.
Також суд вважає, що підлягає частковому задоволенню
цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з підсудного моральної шкоди
оскільки в судовому засіданні дійсно був встановлений факт заподіяння
ОСОБА_3моральної шкоди. Але враховуючи всі обставини справи, доведеність
потерпілою моральних страждань, суд вважає, що з підсудного має бути стягнуто
3000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого
ст. 187 ч.2 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК
України у вигляді семи років позбавлення волі без конфіскації належного йому
майна.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до
призначеного покарання частково
приєднати невідбуту частину покарання за вироком Першотравневого райсуду м.
Чернівці від 01.12.2004 року та постановою Сокирянського райсуду м. Чернівці
від 17.07.2007 року і остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді семи
років одного місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 . залишити у вигляді тримання
під вартою і строк відбуття покарання рахувати з 18 вересня 2008 року.
Стягнути з ОСОБА_3
на користь ОСОБА_5 3000 грн.
Речові докази по справі, передані на зберігання
потерпілій - залишити в її розпорядженні.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд
Чернівецької області через Шевченківський райсуд м. Чернівці протягом 15 діб з
моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3в той же строк з моменту
вручення йому копії вироку.
Суддя: