Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1328/9358/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.06.2014. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 1328/9358/12 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 червня 2014 року
		 
		Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
		головуючої-судді  ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 
		з участю прокурора  ОСОБА_3 
		захисника  ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нововолинська Волинської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, не одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягався,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 176, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		підсудний ОСОБА_5 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 176, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України.
		 
		Згідно обвинувального висновку підсудний, в період з невстановленого часу по 27.01.2012 р., маючи умисел на порушення авторського права корпорації «Microsoft», достовірно знаючи, що на відтворення, тиражування та розповсюдження комп`ютерних програм, власником виключного права інтелектуальної власності на які є корпорація «Microsoft», необхідна ліцензія, і що у нього такої ліцензії немає, всупереч ч. 1 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права», вчинив незаконне відтворення комп`ютерних програм: «Microsoft Windows XPru» в кількості шести примірників, «Microsoft Windows 7ru» - двох примірників, «Microsoft Office 2003 ru» - одного примірника, «Microsoft Office 2007 ru» - одного примірника, «Microsoft Windows XPProfessional ru» - одного примірника, «Microsoft Windows XPProfessional 2003 ru» - одного примірника, на компакт-диски та USB Flash накопичувач «Verbatim», використавши 27.01.2012 р. вказані носії інформації для розповсюдження частини із вказаних комп`ютерних програм, під час свого перебування в одному із кабінетів офісного центру, розташованого у АДРЕСА_2 , що належить офісній організації «Мета Центр», шляхом відтворення їх на жорстких дисках комп`ютерної техніки належної ФОП ОСОБА_6 , чим порушив авторське право корпорації «Microsoft» та завдав їй значної матеріальної шкоди на загальну суму 18541,60 грн.
		 
		Крім того, ОСОБА_5 повторно вчинив порушення авторського права ТОВ «1С», а саме в період з невстановленого часу по 27.01.2012 р., маючи умисел на порушення авторського права ТОВ «1С», достовірно знаючи, що на відтворення, тиражування та розповсюдження комп`ютерних програм, власником виключного права інтелектуальної власності на які є ТОВ «1С», необхідна ліцензія, і що у нього такої ліцензії немає, всупереч ч. 1 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права», повторно вчинив незаконне відтворення комп`ютерних програм: «1С: Предприятие 7.7. для SQL. Комплексная поставка для Украины + ИТС USB» в кількості одного примірника, «1С: Предприятие 7.7 (сетевая). Комплексная поставка для Украины + ИТС USB» - одного примірника, «1С: Предприятие 7.7 ПРОФ. Комплексная поставка для Украины + ИТС USB» - одного примірника, «1С: Предприятие 7.7. Управление распределенными информационными базами USB» - одного примірника, «1С: Бухгалтерия 8 для Украины» - одного примірника, на USB Flash накопичувач «Verbatim», використавши 27.01.2012р. вказаний носій інформації для розповсюдження частини з вказаних комп`ютерних програм, під час свого перебування в одному із кабінетів офісного центру, розташованого в АДРЕСА_2 , що належить офісній організації «Мета Центр», шляхом відтворення вказаних комп`ютерних програм на жорстких дисках комп`ютерної техніки належної ФОП ОСОБА_6 , чим порушив авторське право ТОВ «1С» та завдав значної матеріальної шкоди на загальну суму 71463,25 грн.
		 
		Крім того, ОСОБА_5 повторно вчинив порушення авторського права ОСОБА_7 , в саме в період з невстановленого часу по 27.01.2012 р., маючи умисел на порушення авторського права ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що на відтворення, тиражування та розповсюдження комп`ютерних програм, власником виключного права інтелектуальної власності на які є ОСОБА_7 , необхідна ліцензія, і що у нього такої ліцензії немає, всупереч ч. 1 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права», повторно вчинив незаконне відтворення комп`ютерних програм: «Adobe Photoshop Extended 12 CS5» - одного примірника, «Adobe Photoshop CS5» - двох примірників, на компакт-диски, з метою подальшого незаконного розповсюдження вказаних комп`ютерних програм, чим порушив авторське право ОСОБА_7 та завдав значної матеріальної шкоди на загальну суму 17236 грн.
		 
		Крім того, 27.01.2012 р. ОСОБА_5 повторно вчинив порушення авторського права корпорації «Microsoft», а саме перебуваючи на 5-му поверсі, в одному із кабінетів офісного центру, розташованого в м. Львові на просп. Чорновола, 63, що належить Львівській громадській організації «Мета Центр», маючи умисел на заволодіння, шляхом шахрайства, чужим майном, а саме коштами ФОП ОСОБА_6 , який являється орендарем вказаного приміщення на підставі договору № 34 оренди офісного приміщення, укладеного 24.01.2012 р. з розпорядником майна вказаної організації  ОСОБА_8 , а також на порушення авторських прав корпорації «Microsoft», достовірно знаючи, що на відтворення, тиражування та розповсюдження комп`ютерних програм, власником виключного права інтелектуальної власності на які є корпорація «Microsoft», необхідна ліцензія і що у нього такої ліцензії немає, повідомив ФОП ОСОБА_6 неправдиву інформацію про те, що являється представником суб`єкта авторського права та діє правомірно на підставі відповідних договорів та ліцензій і має право розпоряджатись майновими правами інтелектуальної власності, вказаної корпорації, на території України, при цьому зазначив, що реальна вартість всіх запланованих до виконання ним робіт становитиме 700 (сімсот) гривень, відмітивши, що в цю вартість входить оплата за встановлення ліцензійного програмного забезпечення корпорації «Microsoft». Будучи введеним в оману та не підозрюючи про фактичні злочинні наміри останнього, ОСОБА_6 погодився на відтворення комп`ютерних програм на жорстких дисках своєї комп`ютерної техніки, після чого ОСОБА_5 всупереч ч. 1 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права» повторно вчинив незаконне відтворення комп`ютерних програм: «Microsoft Office Professional2003» в кількості двох примірників, «Microsoft Windows XPProfessional» - чотирьох примірників, «Microsoft Windows XPHome Edition» - одного примірника, на жорстких дисках комп`ютерної техніки, належної ФОП ОСОБА_6 , чим порушив авторське право корпорації «Microsoft» та завдав їй значної матеріальної шкоди на загальну суму 18246,40 грн.
		 
		Крім того, 27.01.2012 р. ОСОБА_5 , перебуваючи на 5-му поверсі, в одному із кабінетів офісного центру, розташованого в АДРЕСА_2 , що належить Львівській громадській організації «Мета Центр», маючи умисел на заволодіння, шляхом шахрайства, чужим майном, а саме коштами ФОП ОСОБА_6 , який являється орендарем вказаного приміщення на підставі договору № 34 оренди офісного приміщення, укладеного 24.01.2012 р. з розпорядником майна вказаної організації  ОСОБА_8 , а також на порушення авторських прав ТОВ «1С», достовірно знаючи, що на відтворення, тиражування та розповсюдження комп`ютерних програм, власником виключного права інтелектуальної власності на які є ТОВ «1С», необхідна ліцензія і що у нього такої ліцензії немає, повідомив ФОП ОСОБА_6 неправдиву інформацію про те, що являється представником суб`єкта авторського права та діє правомірно на підставі відповідних договорів та ліцензій і має право розпоряджатись майновими правами інтелектуальної власності, вказаної товариства, на території України, при цьому зазначив, що реальна вартість всіх запланованих до виконання ним робіт становитиме 700 (сімсот) гривень, відмітивши що в цю вартість входить оплата за встановлення ліцензійного програмного забезпечення ТОВ «1С». Будучи введеним в оману та не підозрюючи про фактичні злочинні наміри останнього, ОСОБА_6 погодився на відтворення комп`ютерних програм на жорстких дисках своєї комп`ютерної техніки, після чого ОСОБА_5 всупереч ч. 1 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права» повторно вчинив незаконне відтворення комп`ютерних програм: «1С: Предприятие 7.7 (мережева версія) Комплексная поставка для Украины» в кількості п`яти примірників, «1С: Підприємство 8.2 (8.2.13.219) Бухгалтерія для України» (ліцензія для 10 користувачів)» - п`яти примірників, на жорстких дисках комп`ютерної техніки, належної ФОП ОСОБА_6 , чим порушив авторське право ТОВ «1С» та завдав значної матеріальної шкоди на загальну суму 31800 грн.
		 
		Крім того, ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства та порушення авторських прав вищевказаних суб`єктів, 27.01.2012 р., перебуваючи на 5-му поверсі, в одному із кабінетів офісного центру, розташованого в м. Львові на просп. Чорновола, 63, що належить Львівській громадській організації «Мета Центр», всупереч ч. 1 ст. 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права», достовірно знаючи, що на відтворення, тиражування та розповсюдження комп`ютерних програм, власниками виключного права інтелектуальної власності на які є ТОВ «1С» та корпорація «Microsoft», необхідні ліцензії і що у нього таких ліцензій немає, повідомив ФОП ОСОБА_6 , який являється орендарем вказаного приміщення на підставі договору № 34 оренди офісного приміщення, укладеного 24.01.2012 р. з розпорядником майна вказаної організації  ОСОБА_8 , неправдиву інформацію про те, що являється представником вищевказаних суб`єктів авторських прав та діє правомірно на підставі відповідних договорів та ліцензій і має право розпоряджатись їх майновими правами інтелектуальної власності на території України, а також те, що реальна вартість всіх запланованих ним до виконання робіт становитиме 700 (сімсот) гривень, відмітивши що в цю вартість входить оплата за встановлення ліцензійного програмного забезпечення вказаних суб`єктів авторського права. Будучи введеним в оману та не підозрюючи про фактичні злочинні наміри ОСОБА_5 , ОСОБА_6 погодився на відтворення комп`ютерних програм на жорстких дисках своєї комп`ютерної техніки.
		 
		Реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства під виглядом отримання коштів за правомірне встановлення ліцензійного програмного забезпечення зазначених суб`єктів авторського права на вищевказану комп`ютерну техніку, ОСОБА_5 сказав ОСОБА_6 передати для нього вказану суму грошових коштів ОСОБА_9 , який прийшов разом з ОСОБА_5 та знаходився у вказаному приміщенні в якості помічника останнього для виконання технічних робіт (ремонту) з комп`ютерною технікою. ОСОБА_6 за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 по закінченню виконання повного обсягу робіт, у зв`язку з відсутністю останнього, передав ОСОБА_9 кошти в сумі 700 (семисот) гривень і в цей час зайшли працівники ГУМВС України у Львівській області з метою перевірки господарського діяльності вказаного підприємця та виявили факти неправомірних дій з програмним забезпеченням, власниками виключного права на які є вищевказані суб`єкти авторського права, та вилучили у ОСОБА_9 передані для ОСОБА_5 грошові кошти. ОСОБА_5 вчинив всі дії які вважав необхідними для реалізації свого злочинного умислу на заволодіння шляхом шахрайства коштами ФОП ОСОБА_6 в сумі 700 (семисот) гривень, але не зміг його закінчити з причин, що не залежали від його волі.
		 
		В якості доказів, якими підтверджується винуватість підсудного у вчиненні вказаного злочину, орган досудового слідства зазначає: показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;
		 
		протокол огляду місця події від 27.01.2012 р., під час якого було вилучено комп`ютерну техніку (чотири системних блоки та один ноутбук) ОСОБА_6 , а також електронні носії (чотирнадцять компакт-дисків та USB Flash накопичувач «Verbatim»), на яких відтворені комп`ютерні програми корпорації «Microsoft», ТОВ «1С» та ОСОБА_7 і за допомогою яких неліцензійне програмне забезпечення відтворене на жорстких дисках вказаної комп`ютерної техніки (а. с. 11-14 т. 1);
		 
		протокол від 27.01.2012 р. добровільної видачі ОСОБА_9 коштів у сумі 700 грн. (а. с. 15 т. 1);
		 
		заява № 12/094 про порушення авторського права корпорації «Microsoft» від 17.02.2012 р. з додатками (а. с. 47-60 т. 1);
		 
		заява № 47/2012-02 від 18.02.2012 р. про порушення авторських прав ТОВ «1С» з додатками (а. с. 63-131 т. 1);
		 
		заява № 1/189 від 17.02.2012 р. про порушення авторського права Adobe SystemInc. (а. с. 157-159 т. 1);
		 
		висновок № 728/729 комплексної експертизи програмних продуктів та об`єктів інтелектуальної власності (а. с. 173-181 т. 1);
		 
		протокол огляду коштів у сумі 700 грн., вилучених 27.01.2012 р. у свідка ОСОБА_9 під час добровільної видачі(а. с. 183-184 т. 1);
		 
		висновок № 1309/1310 судової експертизи програмних продуктів та об`єктів інтелектуальної власності від 26.09.2012 р., відповідно до якої на вище зазначених ком пакт-дисках та USB Flash накопичувачі «Verbatim» мстяться: у каталозі «7crack» - програмні засоби для неліцензійної активації комерційного програмного продукту «Microsoft Windows 7», у каталозі «Активація Win XPSP2» - генератор ключів та патери для неліцензійної активації комерційного програмного продукту «Microsoft WindowsXPSP2» (2 примірники), у каталозі «Install\!Reg\Promt9» - патер для неліцензійного використання комерційного програмного продукту «Promt 9», у каталозі «1с\Base 1c.8\Patch\ Patch_1C_8» - патер для неліцензійного використання комерційного продукту «1С Предприятие 8», у каталозі «1с.8\Patch\1C8 Emussmall» - емулятор HASP - ключа для неліцензійного використання комерційного програмного продукту «1С Предприятие 8» (а. с. 146-147 т. 3);
		 
		заява № 12/748 про порушення авторського права корпорації «Microsoft» від 27.09.2012 р. з додатками (а. с. 42-44 т. 4);
		 
		заява № 172/2012-09 від 26.09.2012 р. про порушення авторських прав ТОВ «1С» з додатками (а. с. 46-50 т. 4);
		 
		протокол огляду комп`ютерної техніки від 27.09.2012 р., вилученої того ж дня на 5-му поверсі, в одному з кабінетів офісного центру, розташованого в м. Львові на просп. Чорновола, 63, що належить Львівській обласній організації «Мета Центр». Орендарем вказаного приміщення є ФОП ОСОБА_6 на підставі договору № 34 оренди офісного приміщення, укладеного 24.01.2012 р. з розпорядником майна вказаної організації  ОСОБА_8 (а. с. 94-101 т. 4);
		 
		Заслухавши пояснення підсудного, який своєї винуватості у вчиненні злочину не визнав, показання свідків, перевіривши зібрані органом досудового слідства докази, суд вважає, що підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 176, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України слід визнати невинуватим та виправдати.
		 
		У відповідності до ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом`якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розміри витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
		 
		У відповідності до ст. 65 КПК України (1960 р.) доказами у кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий, суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		У відповідності до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. (із змінами) «Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.
		 
		Допитаний на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудний своєї вини у вчиненні злочину не визнав, причетність до його вчинення категорично заперечив та пояснив, що на протязі грудня 2011  січня 2012 року йому неодноразово телефонував раніше не знайомий йому мужчина на ім`я ОСОБА_14 (пізніше він дізнався його прізвище  ОСОБА_15 ). Останній хотів отримати консультації стосовно правильності роботи в програмі « ОСОБА_16 ». Як зрозумів підсудний, ОСОБА_6 отримав номер його телефону від когось із клієнтів з попереднього місця його роботи. ОСОБА_6 задавав питання, щодо техніки, яка потрібна для роботи з програмою «1С», яким чином працюють ті чи інші програми і де їх можна придбати, чим саме займається підсудний, яка в нього освіта, а також інші питання, точні відповіді на які він уже не пам`ятає, але впевнений, що ніколи не говорив ОСОБА_6 , що продає програмне забезпечення.
		 
		Приблизно за тиждень до 27.01.2012 р., під час чергової телефонної розмови, ОСОБА_6 попросив підсудного про особисту зустріч і запитав, чи зможе він зробити йому комп`ютерну мережу. Підсудний відповів, що подібних робіт не виконує, але зможе порадити хто саме зможе таку мережу налагодити. Вони домовились про зустріч вранці 27.01.2012 р. на АДРЕСА_2 , а спеціалістом, який мав би створити і налагодити ОСОБА_6 комп`ютерну мережу, мав стати ОСОБА_9 , з яким підсудний познайомився раніше, одержуючи у нього консультації стосовно технічної складової комп`ютерів та придбаваючи запчастини для них, а підсудний, в свою чергу, вчив ОСОБА_9 роботі з програмою«1С».
		 
		27.01.2012р., зранку, підсудний познайомив ОСОБА_6 з ОСОБА_9 і вони обмінялись номерами телефонів. Підсудний перебував в офісі ОСОБА_6 близько 20 хв., за які ОСОБА_6 розповів, що хоче навчати людей роботі з комп`ютерами, у тому числі роботі з програмою «1С». Від підсудного вимагалось налагодити методичний процес навчання програмі «1С», а саме: порадити, де можна придбати програми, проконтролювати правильність їх налаштування, підказати, як правильно подавати інформацію і яка кількість годин необхідна для засвоєння навичок роботи з програмою «1С». На запитання ОСОБА_6 скільки коштують його послуги, підсудний назвав 100 грн. за годину і зазначив, що з новими клієнтами, яким і є ОСОБА_6 , працює лише за попередньою оплатою. ОСОБА_9 , у цей час ознайомившись із технічним станом комп`ютерів, сказав, що вони дуже старі і потребують ремонту. На що ОСОБА_6 попросив привести їх в належний стан чим скоріше і ОСОБА_9 приступив до роботи.Оскільки до налагодження і запуску комп`ютерів підсудний жодної консультації ОСОБА_6 надати не міг, то поїхав у справах.
		 
		Приблизно в обідній час, проїжджаючи повз офіс ОСОБА_6 , підсудний заїхав запитати, як просуваються справи з ремонту комп`ютерів, однак в офісі був лише ОСОБА_9 , який ще не завершив виконувати свої роботи, у зв`язку з чим підсудний, знову ж таки пробувши в офісі не більше 20 хв. та поїхав до інших клієнтів.
		 
		В кінці дня один з клієнтів попросив підсудного знайти запчастину до комп`ютера. Він зателефонував з цього приводу ОСОБА_9 , який продовжував на той час працювати в офісі ОСОБА_6 і попросив підсудного подивитись, чи підходять операційні системи комп`ютерів для роботи на них програм «1С». Вони домовилися зустрітись на першому поверсі будівлі на АДРЕСА_2 .
		 
		Приїхавши на місце, ОСОБА_9 на першому поверсі будівлі він не побачив, у зв`язку з чим піднявся до офісу ОСОБА_6 . Коли підсудний зайшов в офіс, то побачив там працівників міліції, які сказали йому, що в офісі був скоєний злочин. Вони вивели підсудного в коридор і попросили там зачекати. Згодом працівники міліції сказали, що мають доставити його до відділення міліції для дачі показань як свідка. У відділенні вони сказали, що на комп`ютери ОСОБА_6 Потоцьким ОСОБА_17 було встановлене неліцензійне програмне забезпечення, до чого він також має відношення, так як саме він познайомив ОСОБА_6 з ОСОБА_9 . У відділенні міліції підсудного протримали приблизно п`яти годин і вимагали підписати складені працівниками міліції документи: наче б то тоді вони з ОСОБА_9 заплатять незначний адміністративний штраф. У разі відмови від підписання складених документів, працівники міліції обіцяли порушити кримінальну справу, зупинити підприємницьку діяльність підсудного і заблокувати його поточні рахунки. Крім того, обіцяли посадити його в камеру, так як підсудний не мав із собою паспорта чи іншого документу, що посвідчує його особу.
		 
		Зваживши на це, підсудний погодився підписати запропоновані йому документи, зокрема, письмове пояснення, в якому оговорив себе в тому, що встановив на жорсткі диски комп`ютерів, які належали ОСОБА_6 , неліцензійне програмне забезпечення.
		 
		Зазначив, що будь-якого неліцензійного програмного забезпечення нікому й ніколи не продавав і не встановлював, так як йому достовірно відомо, що причиною збоїв у роботі програм «1С» часто є саме порушення умов ліцензійності. Завжди, працюючи з клієнтами, запитував, чи у них встановлена ліцензійна програма, так як йому не було сенсу робити не якісну роботу, оскільки це негативно могло відобразитись на його діловій репутації.
		 
		У нього не було виявлено і вилучено жодної неліцензійної програми, а також носіїв, на яких вони містилися. Під час перевірки усіх його клієнтів, які були встановлені на основі документів, скопійованих у нього працівниками міліції, не було виявлено також жодної одиниці неліцензійного програмного забезпечення.
		 
		Тому вважає, що не вчиняв жодних злочинних дій та просить його виправдати.
		 
		При дослідженні доказів, зібраних у ході досудового слідства по даній кримінальній справі, судом встановлено:
		 
		потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що збираючись відкрити комп`ютерні курси, зареєструвався приватним підприємцем та по оголошенню в газеті «Ваш магазин» винайняв офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Про комп`ютери та програмне забезпечення потерпілий на той час мало що знав. З підсудним ОСОБА_5 познайомився в кінці 2011 р. через дівчину, яка представила підсудного як представника фірми, що встановлює комп`ютерні програми, пов`язані з веденням бухгалтерського обліку, і домовився з ним, що в 20-х числах січня підсудний встановить йому на комп`ютерну техніку: чотири системних блоки і один ноутбук, програмне забезпечення, а саме програми «1С», пов`язані з веденням бухгалтерського обліку, а також інші програми, необхідні для роботи комп`ютера. Вся комп`ютерна техніка була придбана ним на радіо ринку, що поруч з автостанцією № 2 на початку 2012 р. В обумовлений день ОСОБА_5 прийшов до нього в офіс, але не сам, а з ОСОБА_9 . При собі підсудний мав багато компакт-дисків, але які саме, він не пригадує. Потерпілий домовився з ОСОБА_5 , що за роботу той візьме приблизно 700 грн., після чого пішов з офісу. ОСОБА_9 в цей час відкрив якісь системні блоки і сказав, що деякі плати у цих системних блоках не працюють і їх необхідно замінити. Скількох системних блоків це стосувалось, ОСОБА_6 не пам`ятає. Протягом дня ОСОБА_5 телефонував йому декілька раз, але в зв`язку з чим і про що вони говорили, він не пам`ятає. Коли потерпілий повернувся до офісу ввечері, ОСОБА_5 там не було. В офісі був лише ОСОБА_9 , якому він і віддав гроші в сумі 700 грн., про які домовлявся з ОСОБА_5 . Незабаром до офісу увійшли працівники міліції, які почали задавати питання з приводу законності програмного забезпечення, встановленого на комп`ютерній техніці. Уже після працівників міліції до офісу прийшов ОСОБА_5 . Що він пояснював працівникам міліції, він не пам`ятає.
		 
		Свідок ОСОБА_9 , у судовому засіданні показав, що з ОСОБА_5 познайомився у листопаді-грудні 2011 р. через соціальну мережу. У спілкуванні з підсудним йому стало відомо, що ОСОБА_5 займався супроводженням програм «1С». Підсудний запропонував свідкові виконати роботи відповідно до його профілю (подивитись до апаратної частини комп`ютерів та особливості конденсаторів в одному із офісних приміщень, яке належало фізичній особі, якій ОСОБА_5 надавав платні офіційні послуги по обслуговуванню комп`ютерної техніки та ліцензійного програмного забезпечення). В якості оплати виконаних робіт ОСОБА_5 повинен був навчити його основам бухгалтерського обліку. Крім того, свідок допомагав ОСОБА_5 з його особистою технікою за місцем проживання (чистив і ремонтував). Приблизно в січні 2012 р. за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 він прийшов на АДРЕСА_3 ), точної адреси не пам`ятає. Вони зайшли в офісне приміщення, в якому зустрілись з ОСОБА_6 .  ОСОБА_5 про щось із ним домовився (у розмові, зміст якої він почув, ОСОБА_6 пообіцяв заплатити підсудному 700 грн.) і приступив до встановлення програмного забезпечення компаній «1С» і «Microsoft», сам ОСОБА_6 пішов з приміщення. Він же ж приступив до ремонту комп`ютерної техніки, яка знаходилась у приміщенні, так як в одному із системних блоків був несправний дископривід, в іншому  здуті конденсатори. Під час роботи ОСОБА_5 декілька раз виходив з приміщення. ОСОБА_6 повернувся до офісу близько 18-ї год. ОСОБА_5 на цей час в офісі не було. Незабаром до офісу зайшли працівники міліції. В цей час він ремонтував CD-ROM системного блоку (один чи декілька). Працівники міліції пред`явили службові посвідчення і запитали чим вони з ОСОБА_6 займаються. 
		 
		Свідок ОСОБА_10 , показання якого були досліджені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що 27.01.2012 р., приблизно о 1800 год., неподалік від магазину «Фокстрот» на просп. Чорновола був залучений працівниками ГУМВС України у Львівській області в якості понятого. Вони піднялись на п`ятий поверх вказаної вище будівлі, де зайшли у приміщення, в якому були присутні три особи: ОСОБА_14 (як він зрозумів, власник офісного приміщення), ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . ОСОБА_18 та ОСОБА_19 проводили роботи, спрямовані на встановлення програмного забезпечення та приведення до нормального технічного стану комп`ютерної техніки ОСОБА_14 , про що йому стало відомо із розмов, які велись між ОСОБА_18 , ОСОБА_19 і працівниками міліції. Зі слів ОСОБА_19 йому стало відомо, що він записав на чотири системних блоки та один ноутбук програмне забезпечення за допомогою виявлених та вилучених під час огляду місця події його компакт-дисків та флеш-носія синього кольору, які попередньо він приніс із собою. ОСОБА_14 повинен був сплатити за це 700 грн., які передав для ОСОБА_20 , при цьому «він повідомив, що договорів та ліцензій, на підставі яких він здійснює вказану діяльність в нього немає». В його присутності ОСОБА_19 пояснив працівникам міліції, що йому дуже потрібні були гроші, а представившись офіційним представником вказаних компаній йому легше вдалось переконати ОСОБА_14 сплатити йому вказану суму грошових коштів за виконання ним вказаних робіт. (Т. 2 а. с. 9-15).
		 
		Свідок ОСОБА_11 , показання якого були досліджені у судовому засіданні на досудовому слідстві пояснив, що 27.01.2012 р., приблизно о 18  й год., коли йшов по просп. Чорновола, був залучений працівником міліції в якості понятого. Вони піднялись на п`ятий поверх будівлі № 63 на просп. Чорновола, де зайшли у приміщення, в якому були присутні працівники міліції та ще три особи: ОСОБА_14 (як він зрозумів, власник офісного приміщення), ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Йому пояснили, що він буде присутній в якості понятого під час огляду місця події. Із спілкування працівників міліції з вказаними особами йому стало відомо, що ОСОБА_18 та ОСОБА_19 проводили роботи, спрямовані на встановлення програмного забезпечення та приведення до нормального технічного стану комп`ютерної техніки вказаного власника офісного приміщення. Зі слів ОСОБА_19 йому стало відомо, що він записав на чотири системних блоки та один ноутбук програмне забезпечення за допомогою виявлених та вилучених під час огляду місця події його компакт-дисків та флеш-носія синього кольору, які попередньо приніс із собою, за що ОСОБА_14 повинен був сплатити 700 грн., що фактично і зробив, передавши їх ОСОБА_18 , як і сказав йому попередньо ОСОБА_19 . Тоді працівники міліції спитались чи була в нього на це правова основа, на що останній повідомив, що «договорів та ліцензій, на підставі яких він здійснює вказану діяльність в нього немає». Почувши це, ОСОБА_14 сказав працівникам міліції, що ОСОБА_19 перед виконанням вказаних робіт повідомив йому, що являється офіційним представником фірм, програми яких він установив на вказану комп`ютерну техніку, а ОСОБА_18 в свою чергу це підтвердив, відмітивши, що на протязі всього часу спілкування він був переконаний, що ОСОБА_19 здійснює свою діяльність офіційно. Після чого ОСОБА_18 спитався у нього чому він повідомив йому неправду інформацію, на що останній сказав йому, що пояснить пізніше, а працівникам міліції сказав, що йому дуже потрібні були гроші (на які потреби він так і не зазначив), а представившись офіційним представником вказаних компаній йому легше вдалось переконати ОСОБА_14 сплатити йому вказану суму грошових коштів за виконання ним вказаних робіт. На подальші запитання ОСОБА_19 повідомив, що більше нічого пояснювати в неофіційній формі він не збирається, у зв`язку з чим він, ОСОБА_18 і ОСОБА_14 були запрошені до ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області для дачі свідчень. В ході його присутності йому стало відомо, що ОСОБА_18 виконував технічні роботи по ремонту комп`ютерів і не проводив встановлення вищевказаних програм, оскільки це зробив ОСОБА_19 . (Т.2 а.с. 16-22).
		 
		Однак у судовому засіданні 23.04.2013 р. свідок ОСОБА_11 показав, що хоча й вперше і єдиний раз у своєму житті був залучений 27.01.2012 р. до участі в процесуальних діях в якості понятого, про події того дня не пам`ятає нічого крім того, що у комп`ютерному клубі на просп. Чорновола людина надавала незаконні послуги. Був присутній при тому, коли працівники міліції опечатували комп`ютери. У приміщенні було багато людей: були присутні працівники міліції як у формі, так і в цивільному одязі. Не пригадує,чи було щось записано на жорстких дисках комп`ютерів. Пам`ятає, що деякі комп`ютери були включені, деякі  виключені. Пригадує імена ОСОБА_18 і ОСОБА_19 . Хто і що розповідав в його присутності не пам`ятає. Не пригадує й розмов про гроші.
		 
		Свідок ОСОБА_12 , у судовому засіданні показав, що приблизно в серпні 2009 р. ПП «Альбатрос-Захід», директором якого він на той час працював, придбало у приватного підприємця ОСОБА_13 спеціалізоване програмне забезпечення компанії «1С» для ведення бухгалтерського обліку підприємства. Крім особисто ОСОБА_13 від імені останнього програмне забезпечення, встановлене на комп`ютер підприємства, обслуговував його співробітник ОСОБА_5 . Приблизно восени 2011 р. програма дала збій і він зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_5 , який приїхав на підприємство і усунув недоліки у роботі програми. Коли ОСОБА_5 надав йому рахунок для оплати послуг, він зауважив, що банківські реквізити відрізняються від тих, на які оплата здійснювалась раніше. ОСОБА_5 пояснив, що працює тепер автономно, так як зареєструвався приватним підприємцем, і запропонував йому в подальшому також користуватись саме його послугами. Оскільки якість послуг, які надавались ОСОБА_13 . ОСОБА_12 не повністю задовольняли, то в подальшому був укладений договір з ОСОБА_5 про інформаційне та методичне обслуговування програмного забезпечення, а ще через деякий час ОСОБА_5 був прийнятий на пів ставки посади бухгалтера на роботу в ПП «Альбатрос-Захід». За час роботи на підприємстві ОСОБА_5 працював, вів бухгалтерський облік і обслуговував придбану раніше у ОСОБА_13 програму «1С». Коли до нього на підприємство прийшли працівники міліції і вилучили комп`ютер, то сказали, що ОСОБА_5 перебуває під слідством. У зв`язку з цим ОСОБА_5 був ним звільнений, так як він не бажав, щоб у нього працювала людина, яка має проблеми з правоохоронними органами. Проведена експертиза показала, що на комп`ютері ПП «Альбатрос-Захід» встановлене ліцензійне програмне забезпечення, і комп`ютер був підприємству повернутий. 
		 
		Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_5 працював у нього з весни 2006 р. до кінця 2010 р. за трудовим договором. ОСОБА_5 надавав клієнтам консультації з приводу впровадження, встановлення, навчання програмному забезпеченню фірми «1С»: інколи безпосередньо у клієнта, інколи по телефону. Умовами трудового договору передбачалось, що поки працівник перебуває у трудових відносинах з ним та ще протягом трьох років після розірвання трудового договору він не має права надавати аналогічні послуги будь-кому з його клієнтів. Цю умову трудового договору ОСОБА_5 , порушив, коли зареєструвався приватним підприємцем та влаштувався на роботу до його клієнта  ПП «Альбатрос-Захід». Приблизно в 2012 р. його викликав слідчий, який розпитував його, чи відомо йому щось про розповсюдження ОСОБА_5 неліцензійного програмного забезпечення. Тоді він пригадав, що у 2011 р. був випадок, коли ОСОБА_5 з кимось розмовляв по телефону і пропонував свої послуги по встановленню неліцензійного програмного забезпечення, хоча жодного конкретного факту інсталяції підсудним неліцензійного програмного забезпечення йому не відомо.З ОСОБА_6 він не знайомий. Які домовленості існували між ним і ОСОБА_5 йому не відомо. Надання особою консультацій з приводу роботи з програмою «1С» у разі якщо попередньо така програма була придбана у власника програмного продукту або в уповноваженої ним особи, не потребує попереднього погодження можливості здійснення такої діяльності з власником програмного забезпечення. В залежності від конфігурації комп`ютера тривалість інсталяції на його жорсткий диск програми «1С» може бути різною: якщо комп`ютер сучасний і потужний, то на йогою думку ця процедура може тривати 10-15 хв., якщо комп`ютер старий, то така процедура може не завершитись за годину.
		 
		На виконання постанови суду ТОВ «Астеліт» та ПАТ «Київстар» була надана роздруківка вхідних та вихідних дзвінків з прив`язкою до місцевості, відповідно, абонентів « НОМЕР_1 » та « НОМЕР_2 » за період з 08.00 год. до 20.00 год. 27.01.2014 р. Відповідно до досліджених в судовому засіданні показань ОСОБА_9 та ОСОБА_6 обидва номери мобільного телефону станом на 27.01.2012 р. належали підсудному ОСОБА_5 .
		 
		Відповідно до даних ТОВ «Астеліт» абонент ОСОБА_5 ( НОМЕР_1 ) о 09.41 год. 27.01.2012 р. в м. Львові на вул. Інструментальній, 13, коли оператор зафіксував його з`єднання з абонентом ОСОБА_9 ( НОМЕР_3 ). О 09.51 год. оператор знову зафіксував вхідний дзвінок з того самого номеру « НОМЕР_3 » на мобільний номер підсудного, коли останній перебував уже у м. Львові на просп. Чорновола, 63. Наступне телефонне з`єднання між тими самими абонентами має місце о 09.56 год. О 10.24 год. відповідно до даних ТОВ «Астеліт» телефон підсудного перебував у м. Львові на вул. Торфяній, 4. Суд погоджується з доводами захисту про те, що в офісі на просп. Чорновола, 63, в м. Львові ОСОБА_5 перебував нетривалий проміжок часу, що не давало йому, всупереч показанням потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_9 , можливості ознайомитись із технічним станом наявної в офісі комп`ютерної техніки навіть за наявності відповідної кваліфікації, визначитись із кількістю та асортиментом необхідних програм, які необхідно інсталювати, обумовити розмір винагороди за роботу, що належить виконати, та розпочати саму інсталяцію програмного продукту.
		 
		Відповідно до даних ТОВ «Астеліт» о 10.24 год. та 12.05 год. мобільний телефон ОСОБА_5 « НОМЕР_1 » перебував за адресою: м. Львів, вул. Торфяна, 4, а об 11.51 год. по вул. Пластовій, 7, в м. Львові. Дзвінок, що мав місце о 12.05 год., за даними оператора був з телефону номер « НОМЕР_3 », що належавсвідку ОСОБА_9 , який згідно власних свідчень цілий день 27.01.2012 р., а відтак і в 12.05 год., перебував в офісі на просп. Чорновола, 63, в м. Львові, що, відповідно, виключає перебування там у той самий час підсудного.
		 
		О 12.17 год. та о 12.40 год. перебування мобільного телефону ОСОБА_5 зафіксоване оператором на просп. Чорновола, 63, в м. Львові. Однак уже в 13.03 год. місце знаходження іншого мобільного телефону підсудного ( НОМЕР_2 ) зареєстроване оператором ПАТ «Київстар» у м. Львові, від перехрестя вул. Липинського та просп. Чорновола в напрямку до перехрестя вул. Тунельної та вул. Варшавської. Таким чином, суд знову ж таки приходить до висновку, що повторного часу перебування ОСОБА_5 в офісі на АДРЕСА_2 було недостатньо для інсталяції тієї кількості програмних продуктів, яка зазначена в пред`явленому йому обвинуваченні.
		 
		О 13.37 год. та 13.49 год. ОСОБА_5 відповідно до даних мобільного оператора перебував в м. Львові на вул. Винниченка, 16, а надалі на вул. Кушевича, 1 (о 13.55 год.), по вул. Івана Франка, 23 (о 14.19 год.) та на вул. Зеленій, 149 (дзвінки о 15.34 год. та 17.32 год.), що підтверджує відсутність підсудного на місці вчинення злочину протягом усієї другої половини дня 27.01.2012 р. Отже ОСОБА_5 фізично не міг, будучи відсутнім протягом дня 27.01.2012 р. в офісі на АДРЕСА_2 , інсталювати програмне забезпечення на жорсткі диски чотирьох системних блоків комп`ютерів та одного ноутбука, які знаходились у даному офісному приміщенні.
		 
		Обвинувачення не надало суду жодного доказу того, що чотирнадцять компакт-дисків та USB Flas - накопичувач з неліцензійним програмним забезпеченням, виявлені і вилучені 27.01.2012 р. в офісі на АДРЕСА_2 , належали і були принесені туди саме підсудним.
		 
		Твердження обвинувачення про те, що усе програмне забезпечення на жорсткі диски чотирьох системних блоків комп`ютерів та одного ноутбуку, що виявлені під час огляду офісу на АДРЕСА_2 , було інстальоване ОСОБА_5 27.01.2012 р. спростовується висновком № 728/729 комплексної експертизи програмних продуктів та об`єктів інтелектуальної власності від 16.03.2012 р. (Т. 1 а. с. 173-181). Відповідно до висновку експертизи на ПЕОМ-1інстальовані наступні комерційні програмні продукти:«Microsoft Internet Explorer 7.0.5730.13», «Microsoft Office  профессиональный выпуск версти 2003», «Microsoft WindowsXPProffesional», «1С Предприятие 7.7» (мережева версія). Комплексная поставка для Украины», «1С: Підприємство 8.2 (8.2.13.219). Бухгалтерія для України (ліцензія для 10 корситувачів)». Дата інсталяції операційної системи, програм «1С Предприятие 7.7» та«1С: Підприємство 8.2» - 28.01.2011 р.Згідно висновку експертизи показники дати та часу не відповідають реальним, у той самий час це не свідчить й про те, що наявне на ПЕОМ-1 програмне забезпечення повністю чи у частині інстальоване саме 27.01.2012 р.
		 
		На ПЕОМ-2,системні показники дати та часу якого відповідають реальним,у системному блоці інстальовані наступні комерційні програмні продукти: «Microsoft Internet Explorer 7.0.5730.13», «Microsoft WindowsXPProffesional», «1С Предприятие 7.7» (мережева версія). Комплексная поставка для Украины», «1С: Підприємство 8.2 (8.2.13.219). Бухгалтерія для України (ліцензія для 10 користувачів)». Дата інсталяції операційної системи, програм «1С Предприятие 7.7» та«1С: Підприємство1 8.2» - 04.02.2000 р.Тобто не 27.01.2012 р., коли за твердженням обвинувачення інсталяція цих продуктів була здійснена підсудним.
		 
		На ПЕОМ-3,системні показники дати і часу якого також відповідають реальним,у системному блоці інстальовані комерційні програмні продукти: «MicrosoftInternetExplorer 7.0.5730.13», «Microsoft Windows XPProffesional», «1С Предприятие 7.7» (мережева версія). Комплексная поставка для Украины», «1С: Підприємство 8.2 (8.2.13.219). Бухгалтерія для України (ліцензія для 10 користувачів)». Дата інсталяції операційної системи, програм«1С Предприятие 7.7» та«1С: Підприємство 8.2» - 27.01.2012 р. 
		 
		На ПЕОМ-4, системні показники дати та часу якого відповідають реальним, у системному блоці інстальовані наступні комерційні програмні продукти: «Microsoft Interne tExplorer 7.0.5730.13», «Microsoft WindowsXPProffesional», «1С Предприятие 7.7» (мережева версія). Комплексная поставка для Украины», «1С: Підприємство 8.2 (8.2.13.219). Бухгалтерія для України (ліцензія для 10 корситувачів)». Дата інсталяції операційної системи, програм «1С Предприятие 7.7» та«1С: Підприємство 8.2» - 27.01.2012 р.
		 
		У ноутбуці «SAMSUNG», системні показники дати та часу якого відповідають реальним,інстальовані комерційні програмні продукти: «MicrosoftInternetExplorer 6.0.2900.2180», «MicrosoftOffice  профессиональный выпуск версии 2003», «Microsoft Windows XPHome Edition», «1С Предприятие 7.7» (мережева версія). Комплексная поставка для Украины», «1С: Підприємство 8.2 (8.2.13.219). Бухгалтерія для України (ліцензія для 10 користувачів)». Дата інсталяції операційної системи  02.01.2012 р.
		 
		Оскільки потерпілий ОСОБА_6 і на досудовому слідстві (т. 2 а. с. 34-44, т. 4 а. с. 106-108), і в судовому засіданні 18.07.2013 р. стверджував, що в перше зустрівся з підсудним лише 27.01.2012 р., суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 не міг інсталювати програмні продукти на комп`ютерну техніку, яка належала потерпілому, 04.02.2000 р. та 02.01.2012 р. 
		 
		Крім того, згідно висновку № 728/729 комплексної експертизи програмних продуктів та об`єктів інтелектуальної власності від 16.03.2012 р. (т. 1 а. с. 173-181) комерційні програмні продукти, які містяться на жорстких дисках представлених системних блоків ПЕОМ-1  ПЕОМ-4 та ноутбуку «SAMSUNG», права на які належать корпорації «Microsoft» та корпорації «1С» інстальовані, відповідно, з чотирнадцяти компакт-дисків та USBFlash накопичувача «Verbatim», виявлених і вилучених в офісі на АДРЕСА_2 27.01.2012 р. 
		 
		Суд приймає до уваги, що 27.01.2012 р. підсудний ще не був особисто знайомий з потерпілим і не бував в його офісі, а названі чотирнадцять компакт-дисків та USBFlash накопичувач «Verbatim»частково уже були використані для інсталяції програмних продуктів на жорстких дисках системних блоків ПЕОМ-2 та ноутбуку «SAMSUNG», що виявлені в офісі ОСОБА_6 , а тому це спростовує твердження обвинувачення, що чотирнадцять компакт-дисків та USBFlash накопичувач «Verbatim» були принесені до офісу на 5-му поверсі по АДРЕСА_2 Чорнеєм ОСОБА_21 27.01.2012 р., а також, що неліцензійне (контрафактне) програмне забезпечення було скопійоване на ці носії підсудним.
		 
		Згідно з висновком від 12.02.2012 р. № 09/26-31/35-32 (т. 1 а. с. 29-34) операційна система «MicrosoftWindowsXP» на жорсткий диск системного блоку № 1 (ПЕОМ-1) інстальована 28.01.2011 р. в 14.27 год., операційна система «MicrosoftWindowsXP» на жорсткий диск системного блоку № 2 (ПЕОМ-2) інстальована 04.02.2000 р. в 15.49 год., операційна система «MicrosoftWindowsXP» на жорсткий диск системного блоку № 3 (ПЕОМ-3) інстальована 27.01.2012 р. в 11.26 год., операційна система «MicrosoftWindowsXP» на жорсткий диск системного блоку № 4 (ПЕОМ-4) інстальована 27.01.2012 р. в 15.47 год., операційна система «MicrosoftWindowsXP» на жорсткий диск ноутбука «SAMSUNG»інстальована 02.01.2012 р. в 15.37 год.
		 
		Таким чином, підсудний не міг інсталювати операційні системи на жорсткі диски системних блоків № 3 (ПЕОМ-3) та № 4 (ПЕОМ-4), так як за даними оператору мобільного зв`язку ТОВ «Астеліт» в 11.51 год. знаходився в районі вул. Пластової, 7, у м. Львові, а в 15.34 год.  по вул. Зеленій, 149, в м. Львові.
		 
		Наведені докази повністю спростовують показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в тій частині, що неліцензійні програмні продукти на жорсткі диски системних блоків і ноутбука, виявлених і вилучених в офісі будівлі АДРЕСА_2 , були інстальовані 27.01.2012 р. ОСОБА_5 з виготовлених ним раніше електронних носіїв, виявлених і вилучених у тому самому офісі того ж числа.
		 
		Протокол огляду місця події від 27.01.2012 р. ( т. 1 а. с. 11-14), під час якого було вилучено комп`ютерну техніку (чотири системних блоки та один ноутбук) ОСОБА_6 , а також електронні носії (чотирнадцять компакт-дисків та USBFlashнакопичувач «Verbatim»), та протокол огляду вилученої комп`ютерної техніки від 27.01.2012 р. ( т. 4 а. с. 94-101), не ідентифікують ОСОБА_5 як особу, яка за допомогою вилучених компакт-дисків та USBFlashнакопичувача встановила неліцензійне програмне забезпечення на жорсткі диски вилученої комп`ютерної техніки. 
		 
		Згідно протоколу добровільної видачі від 27.01.2012 р. (т. 1 а. с. 15) кошти в сумі 700 грн. були вилучені у ОСОБА_9 , який під час їх добровільної видачі працівникам міліції не заявляв, що вони належали підсудному чи будь-якій третій особі.
		 
		Таким чином, судом встановлено, що всупереч ст. 65 КПК України (1960 р.) органом досудового слідства не здобуто жодних фактичних даних, які б встановлювали винуватість підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
		 
		У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р.(із змінами) «Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливі збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок, а не повертати справу на додаткове розслідування.
		 
		Стаття 8 Конституції України декларує, що в України визнається і діє принцип верховенства права.
		 
		Суд відхиляє покликання досудового слідства та державного обвинувачення на матеріали справи, як на доказ доведеності вини підсудного, оскільки такі суперечать результатам судового слідства, відповідно до якого вказані докази у сукупності з іншими матеріалами справи не доводять, а спростовують вину ОСОБА_5 в інкримінованих злочинах.
		 
		Суд бере до уваги покликання підсудного та його захисника на матеріали справи, як на доказ, що виключає його вину у пред`явленому обвинуваченні та кладе їх в основу вироку з відповідним аналізом та оцінкою суду, що викладені вище.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		 
		Відповідно до ст. 46 Конвенції та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною.
		 
		Висновки й аргументи Європейського суду з прав людини повністю співпадають з відповідними положеннями національного законодавства: Кримінально-процесуального кодексу України та Конституції України, і зокрема ст. 62 Конституції, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		Аналогічний зміст містить ст. 2 КПК України (1960 р.), яка визначає завдання кримінального судочинства, а саме: завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
		 
		Відповідно до ст. 323 КПК України (1960 р.) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та оцінює докази, ґрунтуючись на всебічному повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. 
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 327 КПК України (1960 р.) обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише за умови, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
		 
		Згідно з п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р.(із змінами) «Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» резолютивна частина виправдувального вироку повинна містити рішення суду про визнання підсудного невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого статтею (пунктом, частиною статті) кримінального закону, за якою його було віддано до суду, із зазначенням передбаченої законом підстави виправдання.
		 
		З урахуванням аналізу встановлених судом фактичних обставин кримінальної справи, суб`єктивну і об`єктивну сторони інкримінованих злочинів, та відповідно до ч. 4 ст. 327 КПК України (1960 р.) у випадках коли в діянні підсудного немає складу злочину, суд постановляє виправдувальний вирок, а відтак ОСОБА_5 на цій підставі слід виправдати.
		 
		На підставі ч. 3 ст. 238 КПК України (1960 р.) при виправданні підсудного за відсутністю в його діях складу злочину суд залишає позов без розгляду.
		 
		Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд після набрання вироком законної сили слід скасувати.
		 
		Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 2, 238, 323, 324, 327 КПК України (1960 р.), суд, -
		 
		з а с у д и в :
		 
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 176, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України за відсутності в його діях даних складів злочинів та виправдати.
		Цивільні позови Юридичної фірми «Лексфор», яка представляє інтереси корпорації «Microsoft», ТОВ «1С» та ТОВ «АдобСістемз Україна», яка представляє інтереси « ОСОБА_22 » залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 238 КПК України (1960 р.).
		Запобіжний захід  підписку про невиїзд  після набрання вироком законної сили скасувати.
		Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення. 
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...