Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/1672/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2014.
Дата набрання законної сили: 01.10.2014
Результат оскарження 01.10.2014 Донецький апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  18/53/14     
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		26.06.2014                                                                                                    Справа №  908/1672/14
		 
		за позовом комунального підприємства «Центральний стадіон» (69006, м. Запоріжжя, вулиця В. Лобановського, 21)
		до відповідача: публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» (69076, місто Запоріжжя, вул. Георгія Сапожникова, буд. 6)
		про стягнення 10335,99 грн.
		Суддя Носівець В.В.
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Рудич Г.В., довіреність № б/н від 28.05.2014 р., паспорт серії НОМЕР_1 від 02.11.1995 р., Прудка Н.С., довіреність № б/н від 28.05.2014 р., паспорт серії НОМЕР_2 від 29.06.1995 р.;
		від відповідача: Горевий А.Д., довіреність № 182К-2014 від 11.03.2014 р., паспорт серії НОМЕР_3 від 28.07.1997 р.;
		 
		СУТНІСТЬ СПОРУ:
		 
		До господарського суду Запорізької області 19.05.2014 року звернулося комунальне підприємство «Центральний стадіон» з позовною заявою до відповідача - публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» про стягнення 10335,99 грн. витрат на придбання форми для працівників підприємства, які є збитками позивача через порушення відповідачем умов договору про співробітництво від 01.02.2007 р. щодо не передання протягом семи років (щорічно) певної кількості комплектів форми для працівників комунального підприємства. Передумовою подання позову слугувала проведена в березні 2014 р. Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області перевірка фінансово-господарської діяльності КП «Центральний стадіон». За висновками перевірки встановлено здійснення позивачем покриття видатків сторонньої юридичної особи шляхом придбання спецодягу для охорони, що призвело до збитків у сумі 10335,99 грн. На акт перевірки подавалися заперечення, однак вони не були взяті до уваги, натомість Держфінінспекцією зазначено, що зобов'язання відповідача є періодичними та виникли в 2008 р., проте станом на січень 2014 р. жодного разу не виконані, а керівництвом стадіону ніяких заходів не вжито, формений одяг купується у сторонніх осіб. Держфінінспекція вимагала відшкодувати з відповідача 10335,99 грн. збитків за невиконання умов договору; в іншому випадку стягнути з винних, у незаконних видатках, осіб шкоду в порядку ст. 1166 ЦК України. Позов обґрунтований ст.ст. 22, 525, 526 ЦК України.
		Ухвалою суду від 20.05.2014 року порушено провадження у справі № 908/1672/14, справі присвоєно номер провадження 18/53/14, судове засідання призначене на 11 червня 2014 р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 26.06.2014 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та закінчений 26.06.2014 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Представник відповідача проти позову заперечив, свою правову позицію виклав у відзиві, який надано в судовому засіданні 11.06.2014 р. Заперечення вмотивовані тим, що позивач чітко не визначив правову природу заявленої до стягнення суми, а відтак не визначені норми чинного законодавства, які порушені діями або бездіяльністю відповідача. Щодо положень договору про обов'язок розробки форми і безоплатної її передачі відповідачу зазначено, що договір встановлює погодження сторонами мінімальної кількості на рік, а не визначає строк до якого форма має бути надана, тому не можна говорити про прострочення виконання зобов'язання. Передача форми можлива тільки після розробки стилю і узгодження кількості і складу форми (п. 3.3.1 договору). На момент звернення позивача з позовом до суду стиль форми ще не розроблений, кількість комплектів форми сторонами не узгоджена. До того ж, у мовами договору не встановлений обов'язок відповідача відшкодовувати витрати позивача понесенні на придбання форми у іншої особи. З урахуванням зазначеного, просив в позові відмовити.
		Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Предметом розгляду справи є стягнення з публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» 10335,99 грн. збитків, завданих КП «Центральний стадіон» внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про співробітництво від 01.02.2007 р.
		Комунальне підприємство «Центральний стадіон» (Підприємство, позивач у справі) та відкрите акціонерне товариство «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Карлсберг Україна» згідно статутних документів і додаткової угоди від 12.10.2012 р. (Славутич, відповідач у справі) 01.02.2007 р. уклали договір про співробітництво з додатками (надалі - договір).
		Відповідно до п. 1.1 договору цей договір є змішаним договором в розумінні статті 628 ЦК України.
		Пунктом 3.3.1 договору встановлено, що Славутич самостійно за власний рахунок за погодженням з Підприємством здійснює розробку фірмового стилю всього стадіону з використанням логотипу «Славутич Арена». Славутич, зокрема здійснює розробку форми для персоналу Стадіону та зобов'язується безоплатно передати Підприємству комплектів форми у кількості, що визначається окремим Додатком № 8 до цього договору.
		Додатком № 8 від 04.06.2008 р. до договору передбачено, що кількість комплектів форми та їх склад, передача яких передбачена пунктом 3.3.1. договору, визначається за взаємною згодою сторін, але їх кількість на рік не може бути меншою чисельності працюючих, передбачених штатним розписом Підприємства. 
		Внаслідок неотримання уніформи позивач листом від 03.02.2014 р. звертався до ПАТ «Карлсберг Україна» з проханням якнайшвидше передати уніформу у кількості згідно штатного розпису.
		У відповіді на звернення відповідач повідомив, що розробка фірмового стилю всього Стадіону ще не завершена. Зокрема, форма для персоналу Стадіону знаходиться в стадії розробки та погодження. Після розробки відповідних ескізів форми, погодження їх з КП «Центральний стадіон», вказані ескізи будуть затверджені. Після чого планується виготовити форму та передати Підприємству, про що буде повідомлено додатково. 
		У серпні 2012 р. - лютому 2013 р. позивач придбав форму для працівників стадіону на загальну суму 10335,99 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЯД-0602132 від 06.02.2013 р., № ЯД-2812121 від 28.12.2012 р., № ЯД-2409121 від 24.09.2012 р., банківськими виписками від 01.02.2013 року, від 14.12.2012 року, від 30.08.2012 року, від 25.09.2012 року. 
		 
		Згідно з п. 8.3.1 договору, за порушення зобов'язань, які виникають на підставі цього договору, Сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати потерпілій стороні збитки, а саме: витрати, … які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		У зв'язку з придбанням форми для працівників стадіону у іншої особи, позивач листом від 11.02.2014 р. просив відповідача відшкодувати понесені витрати на загальну суму 10335,99 грн.
		Відповідач у відповіді зазначив, що умовами договору не передбачене право КП «Центральний стадіон» придбавати форму працівникам підприємства на власний розсуд. Так само у Славутича відсутній зустрічний обов'язок відшкодувати витрати Підприємства на її придбання. Також наголошено, що розробка фірмового стилю всього Стадіону ще не завершена і триває. Вимога про відшкодування витрат на придбання одягу персоналу підприємства згідно договору про співробітництво є незаконною та такою, що суперечить умовам договору.
		В березні 2014 р. Державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області проведена перевірка фінансово-господарської діяльності КП «Центральний стадіон». За результатами перевірки складено Акт ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Центральний стадіон» за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2014 р. від 17.03.2014 р. № 05-21/1. Згідно підрозділу 7.1 розділу 7 Акту «Віднесення витрат до собівартості реалізованої продукції» та висновків Держфінінспекції до вказаного підрозділу, КП «Центральний стадіон» здійснило покриття видатків сторонньої юридичної особи шляхом придбання спецодягу для охорони, що призвело до збитків в сумі 10335,99 грн. Позивача було зобов'язано усунути виявлені порушення.
		З огляду на зазначене, 15 квітня 2014 р. на адресу відповідача була спрямована претензія № 110 з вимогою про відшкодування збитків у розмірі 10335,99 грн., понесених позивачем внаслідок неналежного виконання ПАТ «Карлсберг Україна» зобов'язань за договором про співробітництво від 01.02.2007 р.
		Відповідач у відповіді на претензію відхилив вимоги позивача з посиланням на безпідставність.
		У зв'язку з відмовою відповідача у відшкодуванні понесених позивачем збитків у розмірі 10335,99 грн., КП «Центральний стадіон» звернувся з позовом до суду.
		Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення 10335,99 грн. збитків, понесених внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про співробітництво від 01.02.2007 р. задоволенню не підлягають виходячи з наступного:
		Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
		Згідно з частиною 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
		Притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише за наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, включає в себе: 1) протиправну поведінку суб'єкта господарювання; 2) наявність шкідливих наслідків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою правопорушника і шкодою; 4) вину правопорушника.
		Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
		Відшкодування збитків є мірою господарсько-правової відповідальності.
		Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Частина 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
		- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
		- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
		- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
		- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
		З урахуванням вищевикладеного слід зазначити, що відшкодування збитків - це міра відповідальності за правопорушення в сфері господарювання, тому її застосування можливе за наявності підстав відповідальності, передбачених законом. Особа, яка вимагає відшкодування збитків, повинна довести факт порушення господарського зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених ним збитків, причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.
		На думку позивача, протиправність поведінки відповідачів полягає у неналежному виконання ними зобов'язань за договором про співпрацю від 01.02.2007 р., а саме не передання уніформи у кількості згідно штатного розпису.
		Як зазначає сам позивач сума 10335,99 грн. є реальними збитками позивача.
		В той же час, суд звертає увагу, що реальні збитки позивача можуть бути відшкодовані, лише у разі доведеності порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача, внаслідок чого були завдані збитки, як того вимагає діюче законодавство України.
		Між тим, матеріали справи не містять документального підтвердження понесення позивачем витрат (збитків) у розмірі 10335,99 грн., внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка полягає у неналежному виконанні останнім умов договору.
		Аналіз умов договору (пункти 3.3.1., 3.3.4.) про співробітництво від 01.02.2007 р. свідчить про неузгодження учасниками правочину строку розробки та порядку розробки форми для персоналу позивача, а відтак і відсутність права вказувати на неналежне виконання відповідачем саме умов договору про передачу форми. Надані додатки до договору №№ 9-11 свідчать, що розробка фірмового стилю всього стадіону триває і поступово погоджується з позивачем. Позивач, згідно пункту 3.3.2. договору, зобов'язаний дотримуватися фірмово стилю, розробленого Славутичем, та погодженого з Підприємством. У випадку погодження ескізів форми та її передачі відповідачем позивач набуває певних обов'язків та несе передбачену договором відповідальність за їх порушення. Процес розробки форми не завершений та не погоджений із позивачем, тому вона не мала щорічно (2008-2014) передаватися Стадіону.
		Крім того, суду наданий Колективний договір комунального підприємства «Центральний стадіон» на 2011 - 2015 роки, реєстровий номер 69 від 16.12.2011 р., відповідно до умов якого (п. 2.1.4, 6.1.2) Адміністрація зобов'язується забезпечити працівників матеріально-технічними ресурсами, необхідними для виконання трудових функцій. Додатково надавати працівникам певних професій спецодяг, засоби індивідуального захисту, мило, миючі засоби тощо згідно Додатку № 2 до колдоговору. Додатком № 2 до колдоговору КП «Центральний стадіон» встановлено перелік професій працівників по видачі спецодягу і засобів індивідуального захисту. 
		Витрати позивача у розмірі 10335,99 грн., понесені для придбання уніформи для працівників ПАТ «Центральний стадіон», здійсненні в рамках виконання Колективного договору, та ніяким чином не пов'язані з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про співробітництво від 01.02.2007 р. і не є збитками.
		Досліджені в ході ревізії Держфінінспекції обставини щодо господарської діяльності позивача не впливають на умови договірних відносин сторін спору і не можуть їх змінювати.
		Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, докази на підставі яких прийнято рішення. Таким чином, рішення господарського суду не може бути викладено нечітко та ґрунтуватися на припущеннях. Зважаючи на вищевикладені обставини, представлені позивачем докази не можуть бути прийняті судом як належні. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Разом з тим, позивач не довів та документально не підтвердив спричинення йому відповідачем збитків.
		Доводи позивача спростовуються викладеними вище обставинами, аргументи відповідача знайшли своє підтвердження.
		Таким чином, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі. 
		Судовий збір покладається на позивача, відповідно до статті 49 ГПК України.
		Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          В позові відмовити.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець
		 
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 01 липня 2014 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...