Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/8021/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2014. Зареєстровано: 11.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2014.
Дата набрання законної сили: 26.08.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		10 липня 2014 року                   12:15                               № 826/8021/14
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Тимчук М.Д. 
		за участю: 
		від позивача: ОСОБА_1 
		від відповідача-1: Іченська М.С.
		від відповідача-2: Шаблієнко А.С.
		від третьої особи: не з'явився 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
		за позовом:ОСОБА_4доГоловне управління юстиції у м. Києві в особі Реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Києві  Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Іченської Маряни Сергіївнитретя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті»провизнання протиправним рішення та про зобов'язання вчинити певні дії,-
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_4 з позовом про скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12556859 від 18.04.2014 року та зобов'язання прийняти рішення по реєстрації права власності на нежиле приміщення з реєстраційним номером АДРЕСА_1.
		В обґрунтування позову позивачка зазначає, що 27.05.2013 уклала з ТОВ «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» договір № МС 310/150 купівлі продажу майнових прав на нежитлове приміщення за номером № Р315, що розташований за адресою вул. Харківське шосе, будинок 19. Дане приміщення, як зазначає позивачка, є новостворене та підлягає державній реєстрації.
		Позивачка вказує, що 02.04.2014 р. звернулася до реєстраційної служби із відповідною заявою та необхідним пакетом документів для проведення державної реєстрації права власності на вищезгадане нежитлове приміщення. 
		Надалі, як зазначає позивачка, 08.04.2014 р. державним реєстратором було прийнято рішення про зупинення розгляду її заяви та зобов'язано позивачку подати додаткові документи, а саме оригінал договору та додаткових угод, оригінал довідки про інвестування, оригінал акту прийму-передачі об'єкту, довідку про поштову адресу, копію технічного паспорту, списку інвесторів або витяг з такого списку. 
		Наведені вимоги, як вказується у позові, були виконані та 18.04.2014 р. державному реєстратору були надані відповідні документи.
		Однак, як зазначає позивачка, 18.04.2014 р. прийнято оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав. Підставою для відмови стало ненадання довідки про присвоєння поштової адреси.
		Між тим, як зазначає позивачка, вона звернулася 10.04.2014 р. до забудовника стосовно надання зазначеної довідки про поштову адресу об'єкта.
		Вважаючи вимогу про надання додаткових документів незаконною, позивачка вважає такі дії державного реєстратора безпідставними, оскільки позивачка надала всі документи, передбачені законодавством, а довідка про поштову адресу надається саме забудовником, у зв'язку з чим позивачка вважає, що підстав для відмови у державній реєстрації у державного реєстратора не було. 
		Відповідачі, надавши копії матеріалів, що подавались позивачкою для державної реєстрації прав, зазначили про законність та обґрунтованість дій державного реєстратора та відсутність підстав для задоволення позову.
		Направлені третій особі за визначеною в ЄДР адресою процесуальні документи щодо призначення розгляду справи, повернуті поштою без вручення з незалежних від суду причин, а відтак, в силу положень ст. 167, 33, 35 КАС України вважаються врученими належним чином, а третя особа - належним чином повідомленою про розгляд справи. Окрім того, додатково процесуальні документи направлені третій особі електронною поштою. Однак, третя особа в судове засідання не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття не надала. З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи на підставі наявних матеріалів.
		На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.07.2014 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. 
		Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. 
		 
		27 травня 2013 року між ТОВ «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» (продавець) та фізичною особою ОСОБА_4 (покупець) укладено договір № МС 310/150 купівлі-продажу майнових прав.
		Згідно з умовами договору продавець продає, а покупець купує майнові права на об'єкт нерухомості.
		Майнові права - це всі права на об'єкт нерухомості, що належать продавцю. Майнові права відчужуються покупцю, який у зв'язку з цим набуває у майбутньому право власності на об'єкт нерухомості. При цьому, під Об'єктом капітального будівництва розуміється ТОЦ (Торгівельно-офісний центр «Мега-Сіті»), під об'єктом нерухомості розуміється складова та невід'ємна частина Об'єкту капітального будівництва, спорудження якої здійснює продавець.
		Об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за договором, є об'єкт розташований на об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 з наступними характеристиками: фасадне приміщення з окремим виходом на Харківське шосе.
		Зокрема, з урахуванням умов додаткової угоди № 1 від 19.02.2014 р., сторонами визначено наступні відомості про об'єкт: ТРК відмітка (+5,800) в осях (21ґ-20ґ) (А2-А1), № 310 Р. Загальна площа 52,10 кв.м., поверх - 2. Зазначено у додатковій угоді, що вказана площа - згідно технічного паспорту.
		Надалі, у додатковій угоді № 2 від 25.02.2014 р., змінено дані про об'єкт та він ідентифікований як АДРЕСА_1. Зазначено, крім іншого, що право власності на переданий об'єкт інвестування покупець оформляє самостійно.
		У договорі зазначається (п. 3.4.), що продавець оформлює на покупця права власності на об'єкт нерухомості в порядку встановленому чинним законодавством України. Покупець несе всі витрати по державним платежам. Пунктом 4.5. передбачено, що після повної сплати покупцем вартості майнових прав на об'єкт нерухомості, продавець видає Довідку про повну оплату вартості майнових прав, свідоцтво про право власності та паспорт БТІ на об'єкт нерухомості.
		До договору укладено додаток № 1 «План приміщень 2-го поверху».
		26.02.2014 р. продавцем складено довідку № 26/02/14/1 про фінансування 100% загальної площі об'єкта фінансування по вищевказаному договору.
		26.02.2014 р. сторонами договору підписано Акт прийому-передачі нежитлового приміщення АДРЕСА_1 до Договору № МС 310/150 від 27.05.2013 р. Зазначено в акті, що відповідно до п. 3.1. договору продавець продає, а покупець приймає у власність вищезгаданий об'єкт нерухомості. Зазначено, що цей Акт є підставою для покупця для оформлення права власності на не житлове приміщення за покупцем.
		Позивачці продавцем також видано довідку, що вона є інвестором приміщення АДРЕСА_1 за вищезгаданою адресою згідно вищезгаданого договору.
		Крім того, продавцем надано позивачці Витяг із списку інвесторів по АДРЕСА_1, в якому зазначено, що ОСОБА_4 є інвестором приміщення АДРЕСА_1 згідно вищезгаданого договору.
		Складено та оформлено при цьому також технічний паспорт на приміщення (інвентаризаційна справа № 0032), який виготовлено станом на 21.03.2014 р. та містить ідентифікуючі відомості щодо вищезгаданого приміщення.
		 
		02.04.2014 р. позивачкою до реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Києві подано заяву про державну реєстрацію прав для державної реєстрації права власності, яка зареєстрована за № 6097935. Заява подана для цілей реєстрації прав власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1.
		Заява розглядалася державним реєстратором Іченською М.С.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачкою разом із заявою було надано, крім іншого: оригінал технічного паспорту, оригінал довідки про інвестора, копія договору пайової участі у фінансуванні будівництва з додатками до нього, 
		 
		08.04.2014 р. державним реєстратором прийнято рішення № 12261056 про зупинення розгляду заяви позивачки. 
		Як зазначено у цьому рішенні, державний реєстратор встановив відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, у зв'язку з чим та на підставі п. 13 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 22.06.2011 р. № 703 (далі - Порядок № 703), вирішено зупинити розгляд заяви у зв'язку з ненаданням: оригіналу договору № МС 310/150 та додаткових угод, оригіналу довідки про інвестування об'єкту, акту приймання-передачі об'єкту, довідки про присвоєння поштової адреси, завіреної копії технічного паспорту, списку інвесторів будинку або витягу з такого списку.
		Зазначено у цьому рішенні, що у разі подання у встановленому законодавством порядку необхідних документів, розгляд заяви буде поновлено.
		Слід зазначити, що державний реєстратор керувався Порядком № 703, який втратив чинність з 12.02.2014 р. та з цієї дати набрав чинності Порядок, затверджений постановою КМ України № 868 від 17.10.2013 р.
		17.04.2014 р. позивачкою надано витребувані документи, зокрема: оригінал договору з додатками, оригінал довідки про інвестування, оригінал акту приймання-передачі об'єкта, копія технічного паспорту, список інвесторів. 
		За результатами розгляду зазначеної заяви та доданих до неї документів, у зв'язку з тим, що заявником у п'ятиденний строк не усунено обставин, які були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви (не подано довідку про присвоєння поштової адреси), державним реєстратором 18.04.2014 р. прийнято оскаржуване рішення № 12556859 про відмову у державній реєстрації прав.
		Рішення прийнято з посиланням на положення ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку, затвердженого постановою КМ України 17.10.2013 р. № 868.
		 
		Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд зазначає наступне.
		Так, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
		Згідно із ч. 1 ст. 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону, нерухоме майно, це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
		При цьому, згідно з ч. 1 ст. 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. 
		Частиною 4 статті 15 цього Закону передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 зазначеного Закону заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.
		Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку (ч. 3 ст. 16 Закону).
		Частиною 7 ст. 16 Закону передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
		Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 3 ст. 17 Закону).
		Згідно з ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
		У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
		Пунктом 2 ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;
		Зокрема, відповідно до положень ч. 1. ст. 22 зазначеного Закону, у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. 
		При цьому, згідно з ч. 2 ст. 22 цього ж Закону якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
		У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (ч. 3 ст. 22 Закону).
		 
		У свою чергу, пунктом 5-4 ч. 1 ст. 24 Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення.
		За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (ч. 2 ст. 24 Закону). 
		Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена (ч. 4 ст. 25).
		 
		У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що постановою КМ України від 17 жовтня 2013 р. № 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який набрав чинності 12.02.2014 р. (далі - Порядок № 868), тобто станом на дату прийняття рішення про зупинення розгляду заяви та прийняття рішення про відмову у реєстрації. 
		З пункту 50 Порядку № 868 вбачається, що у разі коли завершення будівництвом об'єкта містобудування та державна реєстрація прав на такий об'єкт за особами, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва, здійснюється після 1 січня 2013 р., що має місце в даному випадку, особа, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовник будівництва), після прийняття такого об'єкта в експлуатацію подає, крім іншого, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася).
		Документи, подані особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, такій особі не повертаються та використовуються державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав за особами, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва.
		Аналізуючи наведені вище норми законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у інвестора (заявника, позивачки) обов'язку надання документу (довідки), що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, оскільки наведений обов'язок покладається на забудовника та наданий ним документ використовується державним реєстратором при подальшій державній реєстрації прав за особами, які брали участь в інвестуванні. Слід зазначити, що відповідачами не заперечувались обставини реєстрації загалом об'єкту (будівлі) ТОВ «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» у реєстраційній службі. 
		За таких обставин є протиправною вимога державного реєстратора до позивачки про надання в пакеті додаткових документів зазначеної довідки про адресу об'єкта та, відповідно, є протиправною відмова державного реєстратора у державній реєстрації прав позивачки з тих підстав, що після зупинення розгляду заяви позивачкою не було надано довідки про поштову адресу.
		Враховуючи наведене, а також те, що інших обставин, які б зумовлювали зупинення розгляду заяви та інших обставин та підстав, які б зумовлювали відмову у державній реєстрації прав позивачки, під час розгляду справи судом не встановлено та відповідачем у спірному рішенні не зазначено, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про відмову у реєстрації права власності позивачки.
		Що стосується позовних вимог про зобов'язання прийняти рішення по реєстрації права власності на нежиле приміщення, слід зазначити наступне.
		Так, виходячи із встановленої ч. 1 ст. 15 Закону послідовності дій державного реєстратора, він зобов'язаний розглянути заяву, встановити наявність чи відсутність певних обставин, та прийняте одне із передбачених Законом рішень, що належить до його виключних повноважень, а відтак суд не може підміняти державного реєстратора в частині виконання покладених на нього функцій, втручатися у процедуру розгляду та оцінки наданих позивачем матеріалів. Водночас, прийняті державним реєстратором рішення та вчинені ним дії чи допущена бездіяльність, можуть бути оскаржені до суду. 
		В даному випадку, враховуючи наявність підстав для скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та беручи до уваги те, що позивачкою після зупинення розгляду заяви було надано передбачений Положенням № 868 перелік документів, в силу положень ст. 22 Закону державний реєстратор був зобов'язаний поновити розгляд заяви та розглянути заву позивачки з урахуванням початково та додатково наданих документів, враховуючи при цьому відсутність у позивачки обов'язку надання довідки про адресу, та, відповідно вже за результатами розгляду цього пакету документів та враховуючи те, що довідка про адресу надається забудовником, прийняти одне із рішень, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 2 ч. 2 ст. 9, ч. 4 ст. 9 Закону, тобто, враховуючи обставини даної справи, - або про державну реєстрацію прав або про відмову з урахуванням оцінки довідки забудовника про адресу об'єкта.
		За таких обставин, суд вважає передчасними вимоги позивача щодо зобов'язання державного реєстратора прийняти рішення саме про державну реєстрацію прав, оскільки державним реєстратором не завершена визначена Законом послідовність дій, тобто процедура розгляду документів, за результатами якого і приймається одне із передбачених Законом рішень. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
		Водночас, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог та за обставин, що склалися, зобов'язати державного реєстратора поновити розгляд заяви позивачки з урахуванням додатково наданих позивачкою документів, розглянути цю заяву та прийняти рішення відповідно до вимог зазначеного Закону.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку що державним реєстратором не доведено правомірності рішення про відмову у державній реєстрації прав, у зв'язку з чим та як зазначено вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині шляхом визнання спірного рішення протиправним та його скасування. У той же час, суд приходить до висновку, як зазначено вище, про відмову у задоволенні позову щодо вимог про зобов'язання реєстраційної служби прийняти рішення про державну реєстрацію прав, як передчасних. Водночас, як зазначено вище, суд приходить до висновку про зобов'язання державного реєстратора поновити розгляд заяви, розглянути її та прийняти одне із визначених законом рішень. 
		Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Адміністративний позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 18 квітня 2014 року № 12556859, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Києві Іченською Маряною Сергіївною.
		Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби ГУ юстиції у м. Києві Іченську Маряну Сергіївну поновити розгляд заяви ОСОБА_4 (і.н. НОМЕР_2) від 02 квітня 2014 року № 6097935, розглянути зазначену заяву з урахуванням додатково наданих документів та висновків суду у даній справі щодо відсутності у заявника обов'язку надання документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, та за результатами розгляду даної заяви та наданих документів - прийняти рішення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 2 ч. 2 ст. 9, ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		У задоволенні решти позовних вимог -  відмовити.
		Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
		 
		 
		        Суддя                                                                                                      О.А. Кармазін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...