№2а-106/09р
П
О С Т А Н О В А
І
М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15
червня 2009 р. Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки
Крим у складі:
головуючого
судді - Злотнікова В.Я.,
при
секретарі - Зудіновій К.С.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі адміністративну справу за
позовом ОСОБА_1до Миколаївської селищної ради АР Крим про зобов'язання
присвоїти окрему поштову адресу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом
до Миколаївської селищної ради АР Крим про зобов'язання відповідача присвоїти
господарському блоку, розташованому по АДРЕСА_1, загальною площею 170,01 кв.м,
окрему поштову адресу між номерами 11 та 12 по вказаній вулиці, посилаючись на
те, що ним, на підставі дозвільних документів, на земельній ділянці за адресою:
АДРЕСА_1, власником якої він є, було здійснено будівництво господарського блоку,
який був прийнятий до експлуатації. У вересні 2003р. позивач звернувся до
відповідача з проханням присвоїти вказаному господарському блоку окрему поштову
адресу, проте рішенням 13 сесії 24 скликання від 19.09.2003р. йому в цьому було
відмовлено з посиланням на те, що земельна ділянка йому надавалася під ведення
особистого підсобного господарства, а не під будівництво. З аналогічними
просьбами позивач звертався до відповідача у 2004, 2005, 2006 рр., однак,
відповідач незаконно відмовляв йому в цьому.
У судовому засіданні позивач
підтримав заявлені вимоги по тих же підставах.
Представник відповідача у судовому
засіданні позов не визнав, пояснивши, що на його думку відповідач також
відмовляв позивачеві у присвоєнні окремої поштової адреси збудованому господарському
блоку оскільки в державному акті в місці розташування земельної ділянки
помилково була зазначена квартира №12, у зв'язку з чим, відповідач не може
присвоїти будівлі окрему поштову адресу.
Суд, заслухавши пояснення сторін,
дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, вважає,
що у задоволенні позову слід відмовити по наступних підставах.
Судом встановлено, що згідно
державного акту на право приватної власності на землю від 06.08.1999р. позивач
отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,051 га, розташовану за
адресою: АДРЕСА_1, кв.12 для ведення особистого підсобного господарства
(а.с.5).
Рішенням Миколаївської селищної ради
№7/91 від 29.12.1999р. ОСОБА_1. отримав дозвіл на виконання проектних робіт по
будівництву господарського блоку в АДРЕСА_1 .
Позивач також отримав дозвіл від
Інспекції ДАБК на ведення будівельних робіт (а.с.8).
06 листопада 2000р. державна технічна
комісія прийняла акт про прийняття до експлуатації господарський блок ОСОБА_1.
в АДРЕСА_1 , який був затверджений розпорядженням Сімферопольської
райдержадміністрації від 08.11.2000р. (а.с.9,10).
Згідно копії рішення Миколаївської
селищної ради від 19.09.2003р. ОСОБА_1. відмовлено у привласненні поштової
адреси на збудований господарський блок, розташований в АДРЕСА_1 , у зв'язку з
тим, що земельна ділянка надавалася під ведення особистого підсобного
господарства, а не під будівництво.
На думку суду дане рішення
відповідача порушує права позивача, оскільки позивач ввів будівництво об'єкту
нерухомого майна маючи при цьому усі необхідні дозвільні документи, у тому
числі і відповідні рішення Миколаївської селищної ради, зокрема рішення №6/28
від 27.04.2000р., яким було узгоджено будівництво господарського блоку ОСОБА_1.
в АДРЕСА_1 на земельної ділянці, що була передана у приватну власність для
ведення особистого підсобного господарства, а також вирішено зареєструвати
об'єкт будівництва (а.с.7).
З цих же підстав, суд дійшов до
висновку про необґрунтованість заперечень представника відповідача щодо
наявності в місці розташування земельної ділянки вказівки на квартиру №12.
Однак, як вбачається з матеріалів
справи, а також з пояснень позивача, останній не згодний з вищевказаним
рішенням Миколаївської селищної ради від 19.09.2003р., у зв'язку з чим, він
просить зобов'язати відповідача привласнити окрему поштову адресу
господарському блоку.
Представник відповідача, у своїх
запереченням на позов, наполягав на застосуванні судом першої інстанції
наслідків пропущеного строку на звернення до суду.
Згідно зі статтями 99, 100 Кодексу
адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано
в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом
або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав,
свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не
встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав,
свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть
встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо
не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом
встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався
цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду
починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних
повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або
бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Пропущення строку звернення до
адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного
позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає
причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа
розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
З огляду на вищезазначене,
враховуючи, що позивач, який пропустив строк звернення до суду, не звертався до
суду із заявою про визнання поважною причини пропуску ним строку звернення до
суду, суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити у зв'язку з
пропущенням строку звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись
ст.ст. 6, 7, 9-11, 17-18, 87, 94, 99, 100, 159, 162-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства
України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до
Миколаївської селищної ради АР Крим про зобов'язання присвоїти окрему поштову
адресу - відмовити.
Постанова може бути оскаржене в
апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду
через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня складення
постанови у повному обсязі (з 19.06.2009р.) заяви про апеляційне оскарження і
поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя