Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-338/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.07.2014. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 1-338/11
		П ОС Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		24 липня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		з участю прокурора -  ОСОБА_3 
		захисника  ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києва кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України
		 
		В С Т А Н О В И В :
		Органами досудового слідства ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення, в тому, що він 14.11.2006 о 20.35, керуючи технічно справним автомобілем АУДІ, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Електриків в м. Києві, в напрямку просп. Московського, навпроти будинку № 19, створив перешкоду для руху, що загрожувала життю громадян, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував за її зміною, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, за відсутності дорожньої розмітки не врахував ширину проїзної частини свого напрямку руху та габарити транспортних засобів і безпечні інтервали між ними, при зустрічному роз`їзді невірно визначив межі проїзної частини, не дотримуючись вимог щодо руху транспортного засобу якнайближче до правого краю проїзної частини, виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення з автомобілем Шевролет Авео, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , яка рухалась в зустрічному напрямку руху.
		Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Шевролет Авео, номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження.
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 16.03.2007 № 2779/є у потерпілого ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритого оскольчатого перелому обох кісток лівої голені (великоберцевої кістки в середній і нижній третині діафази зі зміщенням відломків, малоберцевої кістки на границі середньої і нижньої третини діафази зі зміщенням відламків) наявністю трьох рвано-забійних ран по передній поверхні лівої голені в середній і нижній третинах, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.
		Таким чином водій автомобіля Ауді, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3б), 10.1, 11.1, 11.2 та 11.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
		-п. 1.5: "Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків ";
		-и. 2.3б): "Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі";
		-п. 10.1: "Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху";
		-п. 11.1: "Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними";
		-п. 11.2: "Нерейкові транспортні засоби повинні рухатись якнайближче до правого краю проїзної частини";
		-п. 11.4: "На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений зустрічного руху бік дороги".
		Вказані порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2002, знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.
		Своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху (п.п. 1.5, 2.3 Б), 10.1, 11.1, 11.2 та 11.4 Правил дорожнього руху України) при керуванні автомобілем Ауді номерний знак НОМЕР_1 , що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_7 , ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч 2 ст 286 КК України.
		Підсудний, ОСОБА_5 , як під час досудового слідства, а саме  ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, оскільки слідство проводилося у таємниці від нього, так і під час судового розгляду справи, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не визнав, та заперечив обставини справи, яке досудове слідство вважає встановленими і доведеними, а саме той факт, що він, не порушував Правила дорожнього руху України, оскільки виконував поворот у відповідності до вимог дорожнього знаку 5.16, та керувався вимогами п. 11.11 ПДР і на зустрічну смугу не виїжджав, що досудовим слідством не перевірялося. Згідно експертиз, проведених у відповідності до ст. 13 ЗУ «Про судову експертизу» на замовлення захисту, ДТП сталася з вини водія автомобіля «Шевроле Авео» ОСОБА_6 , та генерального підрядника робіт з будівництва доріг, а саме, Комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління (КП «ПСШРБУ)».
		Як пояснив суду підсудний ОСОБА_5 , кримінальну справу 19.05.2009 року було порушено старшим слідчим ГСУ МВС України ОСОБА_8 втретє. Перший раз  кримінальну справу по факту за ч. 2 ст. 286 КК України порушив слідчий СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 . 19 грудня 2006 року ОСОБА_9 зупинив розслідування за ч. 3 ст. 206 КПК України (зразку 1960 року). 
		Вдруге слідчий ОСОБА_9 порушив кримінальну справу 19.04.2007 року за ч. 2 ст. 286 КК України проти ОСОБА_5 і пред`явив йому звинувачення. ОСОБА_5 вибирається запобіжний захід  підписка про невиїзд. Але цю кримінальну справу, як незаконно і необґрунтовано порушену, 22.06.2007 року закриває начальник відділу Прокуратури м. Києва ОСОБА_10 (т.1 арк. 20-23). Прокуратура надає ряд вказівок у тому числі й провести перевірку за ст. 288 КК України, як це вказує у своєму клопотанні ОСОБА_5 (т. 1, арк.. 24-25).
		За якими нормами КПК України з 22.06.2007 року, часу закриття кримінальної справи проти ОСОБА_5 , по 19.05.2009 року проводиться слідство  невідомо.
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 звернувся до суду з клопотанням, яке підтримав і його захисник, про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, у зв`язку з грубим порушенням прав і свобод підсудного, відвертих фальсифікацій допущених досудовим слідством, порушення вимог процесуального і матеріального права, які мали місце, як на етапі дослідчої перевірки, так і на досудовому слідстві. Дані обставини вказують на неповноту, поверхове та однобічне здійснення досудового слідства, що є порушенням вимог ст.ст. 8, 19, 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, усі зібрані досудовим слідством документи та докази, на яких базується обвинувачення, зібрані з грубим порушенням ст. 62 Конституції України, що підтверджується листом УІАЗ ГУ МВС України в м. Києві № Б-110 від 28.08.2013 р., а обвинувачення, у скоєнні ДТП саме підсудним ОСОБА_5 , базується на експертних висновках експерта НДЕКЦ ГУ МВС України в м. Києві Є. Шкурова № 74ат від 12.04.2007р, експертів ХНДІСЕ М. Корчана і О. Свідерського № 6927/9959 від 17.10.2007р та експерта ХНДІСЕ Н . Сили № 2591 від 15.04.2009р, які були виконані виключно по одній не процесуальній схемі місця ДТП, виконаній не процесуальною особою інспектором УДАІ Є. Дроздовим, яка, згідно ст.ст. 64 та 65 КПК України (в редакції 1960 року), не є самостійним процесуальним документом як доказ, яким встановлюється та підтверджується вчинення суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 
		Відео та фотоматеріали, виконані експертом НДЕКЦ ГУ МВС України в м ОСОБА_12 під час оформлення місця ДТП, були викрадені з матеріалів справи і тому експертизи на замовлення слідства були необ`єктивними. 
		Як вбачається з матеріалів кримінальної справи № 1-338/11, досудовим слідством не було зібрано достатніх, достовірних та беззаперечних доказів, на підтвердження того, що саме ОСОБА_5 , а не іншими особами вчинено порушення Правил дорожнього руху України та інших нормативно-правових актів України якими регламентується правила руху водіїв на автодорогах, а також відповідальність осіб, на яких, у відповідності з чинним законодавством України, покладено обов`язок забезпечувати порядок, діяльність та експлуатацію автомобільних доріг. 
		Вказані грубі порушення норм матеріального та процесуального права, вчинені досудовим слідством, з метою фальсифікації матеріалів кримінальної справи, що доведено під час розгляду справи в суді шляхом співставлення та оцінки доказів зібраних на стадії досудового слідства з доказами, які були подані стороною захисту, як під час досудового слідства так під час розгляду справи в суді, спростовують обвинувачення та доводять невинуватість ОСОБА_13 , оскільки, у відповідності до Рішення ССПЛ, докази захисту, мають однакову силу з доказами обвинувачення. 
		Згідно матеріалів кримінальної справи № 1-338/11 (№ 07-5659 від 19.05.09 р.) по обвинувачуванню ОСОБА_13 у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, порушена кримінальна справа досудовим слідством скасовувалась та порушувалась неодноразово, оскільки, вперше, постанову від 19.04.2007 р. про порушення слідчим СВ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_14 кримінальної справи 22.06.2007 року Прокуратурою м. Києва було скасовано, а кримінальну справу закрито. Постанова про закриття кримінальної справи ні водієм «Шевроле Авео» ОСОБА_6 , ні потерпілим ОСОБА_7 , або іншими зацікавленими особами чиї права були порушені, не оскаржувалась.
		Судом встановлено, що згідно листа Управління інформаційно-аналітичного забезпечення (УІАЗ) ГУ МВС України в м. Києві № Б-110 від 28.08.2013 р. розслідування по справі 19.12.2006 р. було зупинено за ч. 3 ст. 206 КПК України і було поновленим лише 01.02.2011 р.. У цьому ж повідомлені УІАЗ ГУ МВС України в м. Києві зазначено, що 16.11.2006 р. кримінальна справа № 07-5659 була порушена за ч. 2 ст. 286 КК України, а не за ч. 1, як вказано у постанові про порушення кримінальної справи слідчим СВ Подільського РУ ОСОБА_14 , та у пунктах 1, 2, 3 обвинувального висновку, складеного слідчим СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_15 , що доводить їх нікчемність. Такими ж нікчемними є усі документи прокурорських перевірок по скаргам сторони захисту стосовно незаконного порушення відносно ОСОБА_13 кримінальної справи за злочин, який скоєно іншою особою, оскільки у них говориться як про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 286 КК України, так і про перекваліфікацію з ч. 1 на ч. 2 ст. 286 КК України.
		Факт порушення кримінальної справи за ч. 2 ст. 286 КК України, а не за ч. 1 цієї ж статті, підтверджується копіями сторінок Журналу реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, у якому під № 13580 записано повідомлення по тел. «02» про скоєння ДТП на повороті виїзду з вул. Електриків в сторону Набережної.
		На думку підсудного ОСОБА_5 та його захисника наведене позбавляє суд прийняти законне та обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 323 КПК України.
		Прокурор, який приймав участь у розгляді справи заперечував щодо задоволення клопотання через його необґрунтованість.
		Вислухавши підсудного ОСОБА_5 та його захисника, який підтримав в повному обсязі заявлене клопотання, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти заявленого клопотання, отримавши показання підсудного, потерпілого, основних та додаткових свідків у справі, допитавши експертів та інших фахівців (спеціалістів), перевіривши та дослідивши всі матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Так, допитані в суді свідки обвинувачення, у тому числі, співробітники міліції ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які були членами слідчо-оперативної групи з оформлення ДТП, спростували свої покази, які вони давали під час досудового слідства, та зазначили, що необхідність свідчити проти підсудного на стадії досудового слідства було викликано тим, що слідчі їх переконали у винуватості підсудного ОСОБА_5 , та запевнили, що в матеріалах кримінальної справи є беззаперечні докази, які доводять вину підсудного. Крім того, співробітник міліції ОСОБА_16 показав суду, що схему ДТП ним було виправлено на прохання слідчого ОСОБА_14 для уточнення обставин на місці ДТП без виїзду на місце пригоди та без присутності всіх учасників ДТП.
		Усі експертні висновки, якими обґрунтовується обвинувачення, та які були проведені слідчими по справі, виконані не на базі вивчення та аналізу усіх матеріалів кримінальної справи, а проводились винятково на не процесуальній схемі ДТП та не процесуальною особою інспектором УДАІ ОСОБА_18 , яку останній сам виправив під час уточнення обставин на місці ДТП за участю слідчого ОСОБА_14 , яку ОСОБА_19 в суді визнав недійсною бо виготовляв її без застосування метричних засобів, без прив`язки до сталих орієнтирів, та як сам додатково пояснив, робив її «на око» та не мав досвіду на виготовлення схем ДТП.
		Експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНІІСЕ) та Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ) МВС України підтвердили у суді свої експертні висновки, якими було доведено причетність до ДТП інших осіб, а експертом ОСОБА_20 (експертиза № 12(52)-09 від 29.08.2009 р.) було встановлено, що швидкість автомобіля під керуванням водія ОСОБА_6 , яка більше ніж у двічі перевищила дозволену їй швидкість руху (дозволена швидкість руху  40 км на годину, а ОСОБА_6 рухалась більш ніж 80 км на годину). Перевищення водієм ОСОБА_6 дозволеної швидкості руху також підтверджено показами свідків ОСОБА_21 та О. Дідківської, які зазначили, що швидкість руху керованого нею автомобіля становила 60 км/год., що також підтверджено висновком ОСОБА_22 експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 8178/8179 від 19.09.2009 р., згідно якого встановлено, що швидкість руху автомобіля Шевроле Авео, під керуванням ОСОБА_6 , на момент зіткнення, становила 93...94 км/год.
		Судом також встановлено, що експерти, при проведенні експертиз на підставі постанов свідчих, використовували не методики з проведення експертиз, як цього вимагає положення ст. 8 Закону України «Про судову експертизу», а технічну літературу, дозвіл на застосування якої, як допоміжної у проведенні експертиз, було дозволено використовувати Міністерством юстиції України лише у липні 2010 року. 
		Під час судового розгляду встановлено, що на момент скоєння 14.11.2006 р. ДТП перехрестя доріг не було прийнятою органами місцевого самоврядування та Державною будівельною інспекцією в експлуатацію, що має бути обов`язково виконано та прямо передбачено ст. 23 Закону України «Про дорожній рух», а до грудня місяця 2008 року дане перехрестя було будівельним майданчиком. 
		Згідно матеріалів кримінальної справи, наданих суду Комунальною корпорацією «Київавтодор», вбачається, що на час надання у вересні 2005 року робочою комісією Комунальної корпорації «Киїавтодор» дозволу на початок робіт будівельного майданчика, було здійснено без виконання належної організації безпеки руху, а у генерального підрядника КП «ПСШБРУ» був відсутній дозвіл на початок проведення будівельних робіт. В той час як даний дозвіл видається забудовникам архітектурним Управлінням КМДА (дозвіл виданий 29.11.2005 року), а проектна документація будівництва об`єкту була затверджена КМДА лише 15.09.2008 року (Акт державної приймальної комісії від 18.11.2008 р, т. 2 арк. 145-148). Тобто судом встановлено, що будівництво перехрестя, на час скоєння ДТП, проводилося самовільно, без надання на це відповідного дозволу, а тому проведення самочинного будівництва без відповідних на це дозволів та без затвердженої проектної документації, суб`єкти господарювання не мають право розпочинати будівельні роботи, а об`єкт будівництва не може бути зданим державній приймальній комісії для його експлуатації. Тому у вересні 2005 року перехрестя було прийнято у тимчасову експлуатацію недержавною приймальною комісією КМДА, в той час як акт прийомки не був затверджений рішенням Київради, а дозвіл на тимчасову експлуатацію будівельного майданчика самочинного будівництва було надано з перевищенням службових повноважень, робочою комісією Комунальної корпорації «Київавтодор», яка, як виробнича структура КМДА, не була ні замовником виконання робіт, ні генеральним підрядником виконання робіт. Тоді як замовником нового будівництва перехрестя вулиць Набережно-Рибальська та Електриків було Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва» (КП «ДБШТ м. Києва»), а Генеральним підрядником виконання будівельних робіт було КП «ПСШБРУ», а тому відповідальність за належну організацію безпеки руху на перехресті несло керівництво КП «ПСШБРУ», як Генпідрядника будівельних робіт.
		Не може бути доказом, який підтверджує законності експлуатації об`єкту незавершеного будівництвом на час ДТП, надана ксерокопія наказу в.о. генерального директора Комунальної корпорації «Київавтодор» ОСОБА_23 про створення робочої комісії з прийняття в експлуатацію будівельного майданчика КП «ПСШРБУ», оскільки такими повноваженнями в.о. генерального директора ОСОБА_24 статутом Комунальної корпорації «Київавтодор» не був наділений, так само як статутом цієї корпорації не передбачено право видавати накази по затвердженню актів робочих комісій про надання дозволу на експлуатацію об`єктів незавершеного будівництвом без належної організації безпеки руху. В той час, як робочі комісії створюються винятково замовником виконання робіт з метою встановлення факту готовності об`єкту до експлуатації та пред`явлення його державній комісії, яка і наділена правом надавати дозвіл на експлуатацію об`єкта завершеного будівництвом у відповідності з проектною документацією та належною організацією безпеки руху, що передбачено ст. 23 Закону України «Про дорожній рух».
		Перевищення в.о. генерального директора Комунальної корпорації «Київавтодор» П. Монастирного свої службових повноважень підтверджено листами Державного архітектурно-будівельного контролю в Україні № 22-18-1354 від 13.03.2010 р. та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві (ІДБК у м. Києві) № 1/26-1596/5/08 від 15.04.2010 р..
		Окрім того, в матеріалах кримінальної справи відсутні докази того, що у 2005_році Київрада або КМДА приймали відповідні рішення чи видавали розпорядження про створення робочих комісій для прийняття в експлуатацію об`єкту незавершеного будівництва (перехрестя вулиць Електриків та Набережно-Рибальска) з обов`язковою належною організацією безпеки руху у відповідності до норм ДБН В. 2.3-5-2001 та ДСТУ 2587. 
		Тобто, судом встановлено, що у вересні 2005 року відбулося самоуправство посадових осіб Комунальної корпорації «Київавтодор», яке призвело до безгосподарності перехрестя в наслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Ауді, д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням підсудного ОСОБА_5 та Шевроле Авео, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , з вини безконтрольності за доглядом належної організації безпеки дорожнього руху та неприйняття завершеного об`єкту будівництва на баланс ШЕУ Подільського району м. Києва, яке повинно було контролювати належну безпеку руху, оскільки генпідрядника не наділено повноваженнями контролю, що підтверджується офіційними відповідями Генеральної прокуратури України на запити Народного депутата Верховної ради України ОСОБА_25 . А саме, у листі прокурора м. Києва Є. Блажівського вих. № 1-9714-09 від 13.08.09 р. прямо зазначено, що «... після сплину терміну використання дорожньої розмітки, заходи щодо поновлення дорожньої розмітки, як це передбачено Законом України «Про дорожній рух» та нормами ДСТУ 2587-94, ШЕУ Подільського району м. Києва не вживались, що підтверджено актом огляду місця ДТП 14.11.06 р.». Таким чином, прокуратура м. Києва, за дорученням Генеральної прокуратури України встановила факт порушення норм належної організації безпеки руху, що інкримінується винній стороні відповідальністю за нормами ст. 288 КК України.
		Крім того, судом встановлено, що у Подільському РУ ГУ МВС України в м. Києві знаходиться на розслідуванні заява захисника підсудного щодо про притягнення до кримінальної відповідальності службових осіб Комунальної корпорації «Київавтодор» заступника генерального директора ОСОБА_26 , головного інженера ОСОБА_27 , яких наказом № 217 від 24.10.2005 р. призначено відповідальними за належну організацію безпеки руху на прийнятому у тимчасову експлуатацію перехресті як будівельного майданчика, та, у відповідності з п. 5.2. Статуту Комунальної корпорації «Київавтодор», на корпорацію двічі на рік, весною та восени, покладено обов`язок перевіряти та здійснювати контроль за належним станом дорожньої розмітки і складати відповідні акти про стан дорожньої розмітки.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показав, що за стан дорожньої розмітки прийнятих в експлуатацію вулиць Києва відповідає Кмунальна корпорація «Київавтодор», а не районні ШЕУ. Оскільки перехрестя вулиць Електриків та Набережно-Рибальска не було прийнято в експлуатацію ШЕУ Подільського району м. Києва, тому за нього відповідає генпідрядник. Крім того свідок ОСОБА_28 зазначив, що дана ДТП не є єдиною, а сама ділянка дороги, перехрестя вулиць Електриків та Набережно-Рибальска, є аварійно-небезпечною. При цьому ДТП на цій ділянці дороги траплялись у зв`язку з перевищенням швидкості автомобілів, які рухались в напрямку вул. Електриків від Оболоні. Тому на цій ділянці дороги було встановлено напівжорстку огорожу яка розділяла зустрічні потоки руху. Свідок ОСОБА_28 зазначив, що враховуючи аварійно-небезпечну ділянку даного перехрестя, а також характер пошкоджень автомобілів у наслідок ДТП, свідчить про те, що автомобілі рухаючись від Оболоні у бік Подолу наїздили на таку огорожу, що не дозволяло їм виїхати на зустрічну смугу руху. У зв`язку з постійними ДТП на цьому відрізку дороги, напівжорстка огорожа потребувало постійного ремонту. 
		Як повідомив листом № 01-44/48 від 27.02.14 П. Береговий (генеральний директор Комунальної корпорації «Київатодор»), що акт від 03.10.2006 не стосується перехрестя, оскільки перевірка стану вул. Електриків проводилася до початку новобудови вул. Електриків за 120 м до перехрестя  в`їзд на територію ШЕУ по вул. Електриків, 19а (т. 2 арк. . 154-159).
		Отже, судом встановлено, що керівники Комунальної корпорації «Київавтодор», комунальних підприємств замовника та виконавця робіт, щоб уникнути відповідальності за надання незаконно дозволу з так званої тимчасової експлуатації будівельного майданчика, яким було перехрестя двох новозбудованих часток вулиць Електриків та Набережно-Рибальської та самовільного перекриття наявної вул. Електриків придатної для експлуатації, намагалися довести слідству, і слідство це сприйняло як належне, що реконструкція Набережно-Рибальської автодороги велася без закриття дорожнього руху у зв`язку з експлуатаційною доцільністю розвантаження Московського проспекту, що є не припустимим з огляду на положення ч. 3 ст. 27 Закону України «Про дорожній рух», якою передбачено, що зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху не допускаються. Тому твердження на рахунок придатності даної ділянки автодороги до безпечної експлуатації є неправдивими, оскільки дійсно реконструкція проводилася вул. Набережно-Рибальської від Петровського залізничного мосту (до якого з 2002 року виходила і вул. Електриків) до Московського проспекту і саме ця ділянка Набережної дороги проводилася без припинення дорожнього руху. Після того, як у 2005 році було проведено будову 112 п/м новобудови вул. Електриків, яка примикала вже до вул. Набережно-Рибальської на віддалі 213 м від Петровського залізничного мосту, до якого виходила і виходить нині стара ділянка вул. Електриків, то поняття прийняття у тимчасову експлуатацію реконструйованої Набережно-Рибальської вулиці від вулиці Електриків стало подвійним. Тобто, стало подвійним сприйняття примикання вулиці Електриків до вулиці Набережно-Рибальської. У 2005 році відбулося роздвоєння вулиці Електриків, що створює вигляд «У-подібного» перехрестя, яке примикає навпроти диспетчерської ШЕУ Подільського району м. Києва за поштовою адресою вул. Електриків 19-а. Будинок № 19 по вул. Електриків знаходиться у бік Рибальського півострова за 100 метрів від промбази ШЕУ Подільського району м. Києва.
		Тому у вересні 2005 року керівники Комунальної корпорації «Київавтодор», за згодою керівників КП «ПСШБРУ», як генпідрядника, надали дозвіл на експлуатацію новозбудованих ділянок вулиць Електриків та Набережно-Рибальської, а не реконструйованої вулиці Набережно-Рибальської від Московського проспекту до Петровського залізничного мосту, яка дійсно реконструювалася без закриття по ній руху до Петровського мосту, за яким повертала на право по старій ділянці вул. Електриків в об`їзд новобудови перехрестя. 
		На новозбудованому перехресті вулиць Набережно-Рибальської, до часу його будівництва, була розташована Піскобаза (котлован для будівництва перехрестя глибиною 5-6 метрів), куди завозили намитий драгами з Дніпра пісок. Саме для перевірки можливості просідання засипаного котловану і надавався дозвіл на його експлуатацію з перекриттям старої частки вул. Електриків. Тому суд приходить до висновку, що керівництво генпідрядника не мало право надавати дозвіл на експлуацію новобудови довжиною 300 метрів (213 п/м вул. Набережно-Рибальської від Петровського залізничного мосту з приляганням до неї новобудови вул. Електриків протяжністю 112 п/м від новобудови вул. Набережно-Рибальської до діючої з 2002 року вул. Електриків), оскільки поряд знаходилась вул. Електриків від початку примикання до неї ділянки новобудови і тягнулася до Петровського залізничного мосту, де брала початок новобудова вул. Набережно-Рибальської. При цьому, ділянка вул. Електриків довжиною 200 м, по якій повинні були рухатись автомобілі в об`їзд будівництва перехрестя вулиць Електриків та Набережно-Рибальської, у 2002 р. після капремонту була без відповідного дозволу незаконно зданою в експлуатацію та самочинно перекрита керівництвом КП «ПСШРБУ» для руху автотранспорту по новозбудованій ділянці вулиць з метою перевірки новобудови (на рахунок просідання ґрунту) до часу прийняття її державною комісією в експлуатацію вже у 2008 році. 
		Також судом встановлено, що дана дорожньо-транспортна пригода трапилась приблизно на середині дуги повороту, тобто у водіїв було по 1-2 секунди зустрічного роз`їзду навіть у разі дотримання дозволеної швидкості руху. Але передбачити як може відреагувати кожен із водіїв, що проїжджає аварійно-небезпечне перехрестя з моменту початку повороту до його закінчення, навіть при швидкості руху в 40 км/год., при раптовому закінчені дорожньої розмітки на початку перехрестя у темну пору доби, не можливо, з урахуванням неналежної організації руху. Так пунктом 1.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Належна організація безпеки руху є запорукою убезпечення руху автотранспорту і тому, законодавець, ст. 288 КК України передбачив кримінальну відповідальність за сам факт неналежної організації безпеки руху, оскільки ніхто не може визначити тієї ситуації, яка призвела до ДТП через відсутність належної організації безпеки руху, оскільки ДТП 14.11.2006 р. сталась у зв`язку зі звуженням загальної проїзної частини перехрестя на самому перехресті з ширини загальної проїзної частини вул. Набережно-Рибальської з 24 м до 21 м через 45 м від умовної лінії початку перехрестя з боку руху по вул. Набережно-Рибальській до початку руху по вул. Електриків після умовної лінії початку перехрестя з цього напрямку під`їзду до перехрестя.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 (інженер з організації безпеки руху Комунальної корпорації «Київавтодор»), показав, що ним 16.01.2007 р. слідчому Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_14 було надано існуючу схему організації безпеки руху як на під`їзді до перехрестя з обох боків, так і на самому перехресті станом на 2005 р.. Крім того, свідок ОСОБА_29 підтвердив, що на час прийняття перехрестя у тимчасову експлуатацію дорожня розмітка на перехресті не наносилась, а тому водії зобов`язані були керуватися наявним на перехресті знаком 5.16 Правил дорожнього руху України щодо проїзду перехрестя по трьох дозволених смугах руху в обох напрямках. Свідок ОСОБА_29 також показав, що ширина вул. Набережно-Рибальської на початку перехрестя становила 24 м, а не 24,9 м, чим і підтвердив аварійність даної ділянки та факт її будівництва на час виникнення ДТП та підтвердив схему перехрестя та вул. Набережно-Рибальської яку 10.06.2011 р. було виконано комісією за розпорядженням № 001-509 від 12.042011р голови ОСОБА_30 . Згідно цієї схеми, ширина вул. Набережно-Рибальської на початку виконання проїзду перехрестя становить 24,0 м як і визначено проектом забудови перехрестя, а не 24,9 м.
		Аналогічні покази надав суду і свідок ОСОБА_31 (начальник Комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва» та голова комісії згідно розпорядження голови КМДА від 10.06.2011 р), який також підтвердив що згідно схеми за вимірами ширина вул. Набережно-Рибальської на початку виконання проїзду перехрестя становить 24,0 м, як це і заплановано проектом будівництва, а не 24,9 м.
		Як показав у судовому засідання свідок Т. Надточій (головний інженер КП «Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва» з виконання робіт з будівництва перехрестя та голова робочої комісії з прийняття перехрестя у тимчасову експлуатацію) на час прийняття перехрестя у так звану тимчасову експлуатацію на самому перехресті не було нанесено дорожньої розмітки, окрім суцільної жовтої смуги з визначення правого краю дозволеного руху попутного підсудному А. Борківському потоку руху. Цей же свідок показав, що ширина вул. Набережно-Рибальської на початку перехрестя становила 24,0 м, а не 24,9 м. Дорожня розмітка була нанесена майже до початку виконання повороту, по якому необхідно було рухатися на виконання вимог дорожнього знаку 5.16 ПДР, розміщеного з обох боків перехрестя, як це і вказано на схемі. Свідок Т.Надточій підтвердив викладене у листі замовника будівництва перехрестя вих. № 31-262 від 29.03.2010 року, за підписом директора Комунального підприємства «ДБШТС м. Києва» ОСОБА_32 , що на перехресті були встановлені навскоси блоки через усю проїзну частину вул. Набережно-Рибальської, поряд з якими була нанесена суцільна жовта смуга з визначенням правого краю дозволеного проїзду перехрестя з боку руху ОСОБА_5 .. 
		Таким чином, судом було встановлено та підтверджено показами експертів, свідків та наявними у справі документами, що загальна ширина руху по перехрестю зустрічними потоками руху мала близько 22 м.
		Прийняття у так звану тимчасову експлуатацію перехрестя без належної організації безпеки руху підтвердив у судовому засіданні і свідок ОСОБА_28 , який підписав акт як начальник ШЕУ Подільського району м. Києва, який зобов`язувався лише утримувати у належному санітарному стані перехрестя без прийняття його в експлуатацію з контролем за належним станом організації безпеки руху. 
		Не нанесення дорожньої розмітки на перехресті на момент прийняття її у так звану тимчасову експлуатацію підтвердив і керівник Проектного інституту «Київінжпроект» ОСОБА_33 , оскільки акт про прийняття новобудови у тимчасову експлуатацію підписав головний інженер проекту ОСОБА_34 , лист вих. № 126/ДП-КДМП від 22.10.2009 р.. Головний інженер проекту ОСОБА_34 до суду не викликався через достатню кількість доказів неналежної організації безпеки руху на перехресті, де трапилася 14.11.2006 р. ДТП.
		Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_35 показав, що на перехресті була нанесена суцільна жовта смуга, яка визначала праву межу проїзної частини з боку руху автомобіля Ауді, що в сукупності з показами свідків ОСОБА_36 та ОСОБА_37 спростовує інформацію щодо відсутності такої розмітки, тобто це додатково підтверджує невідповідність схеми ДТП від 14.11.2006 р..
		Також судом встановлено, що в матеріалах справи є дві абсолютно протилежні постанови, одна з яких це про закриття 22.06.2007 року кримінальної справи проти ОСОБА_5 , а друга  про порушення проти ОСОБА_5 19.05.2009 року кримінальної справи без скасування постанови про закриття кримінальної справи, з приводу яких зроблено висновок, що досудовим слідством не було оскаржено постанову прокуратури м. Києва та не виконано жодної з вказівок Прокуратури м. Києва, які є обов`язковими для виконання (15.05.2007 р., 22.06.2007 р., 28.04.2008 р.).
		З огляду на постанову Прокуратури м. Києва від 22.06.2007р та наданими нею вказівками досудовому слідству, судом зроблено висновок, що Прокуратура м. Києва не погодилася з висновками експерта НДЕКЦ ГУ МВС України в м. Києві Є. Шкурова № 174ат від 18.04.2007 р. та експертів Харківського НДІСЕ МЮУ М. Корчана і О. Свідерського № 6927/9959 від 17.10.2007 р., а тому зобов`язало досудове слідство провести експертизу в КНДІСЕ для порівняння з висновками експертного дослідження експертів ОСОБА_38 та П. Борщевського № 4980/4981 від 03.03.2009 р., за висновками яких зіткнення ТЗ відбулося приблизно у середині загальної ширини проїзду перехрестя, яке становить 24,9 м., тобто, на віддалі приблизно 12,45 м від бортового каменя з боку руху автомобіля Шевроле Авео під керуванням ОСОБА_6 , а також зроблено застереження щодо неналежної організації дорожнього руху. В той час як за висновками експерта Шкурова зіткнення трапилося на віддалі 9,8 м від бортового каменя з боку руху автомобіля Шевроле Авео під керуванням ОСОБА_6 .
		Експерти ОСОБА_39 і ОСОБА_40 встановили, що місце зіткнення відбулося за 11 м від бортового каменя з боку руху автомобіля Шевроле Авео під керуванням ОСОБА_6 , але ні експерт ОСОБА_41 , ні експерти Корчан та Свідерський не описали та не дослідили у своїх висновках те, що ДТП трапилася у зоні дії знаку 5.16 ПДР (прямо під цим знаком з боку руху автомобіля «Шевроле Авео»). Згідно роз`яснення ЦБДР та АС МВС України, вих. № 45/Б-395 від 15.04.2010 р., водій ОСОБА_11 не вправі був рухатися під цей знак, а правіше від нього  міг. Тобто, перехрестя було надскладним, що повинні були описати та дослідити експерти.
		Крім того, у судовому засіданні, допитаний експерт ОСОБА_42 визнав, що зменшив розмір автомобіля Шевролет Авео під керуванням водія ОСОБА_6 . При цьому експерт ОСОБА_42 з особистих причин не враховував місце з якого водій ОСОБА_6 , начебто, помітила автомобіль ОСОБА_13 , щоб уникнути будь-яких роз`яснень у висновку. ОСОБА_43 також показав, що взагалі міг і не складати схему ДТП, а для тексту висновку він використав наданий йому особисто в руки електронний носій з п`ятьма фотографіями невідомого походження, у той час як у Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України були фотографії з місця події, які виконав експерт цього ж центру  ОСОБА_44 , що на думку суду є не припустимим. ОСОБА_43 надав свідчення в суді, що в матеріалах справи також був відеоматеріал з фіксації обстановки на місці події, але він, переглянувши його, не знайшов нічого необхідного для проведення експертного дослідження. І це у той час, як експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Робур та Любарський за відеофіксацією та фотографіями криміналіста ОСОБА_45 встановили, що місце зіткнення ТЗ відбулося за 14,0 м від бортового каменя з боку руху автомобіля Шевролет Авео під керуванням водія ОСОБА_6 , тобто на смузі руху автомобіля Ауді під керуванням водія ОСОБА_5 , з чим погодився під час допиту в суді і експерт ОСОБА_46 ..
		Судом також встановлено, що у січні 2009 року ст. слідчий ОВС ГСУ МВС України Є. Тетерук направив до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали кримінальної справи, за якими експерти ОСОБА_47 та інші експерти встановили, що за схемою ОСОБА_16 можливо лише приблизно встановити, що ТЗ зіткнулися приблизно по середині проїзної частини перехрестя вулиць Електриків та Набережно-Рибальської, але при ширині 24,9 м (за схемою ДТП).
		Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_48 та ОСОБА_47 , на запитання суду, на чиєму боці зіткнулися ТЗ, якщо на справді ширина проїзної частини становить не 24,9 м, а 24,0 м, з перенесенням збільшеної ширина у бік руху автомобіля ОСОБА_6 , обидва експерта показали, що у такому випадку ТЗ зіткнулися на смузі руху, призначеній для руху автомобіля Ауді, а не Шевроле Авео. 
		Допитаний в судовому засіданні експерт ДНДЕКЦ МВС України ОСОБА_49 , який також виконував експертне дослідження, надав свідчення, що зіткнення ТЗ відбулося на початку лінії, зображеної ним на схемі до висновку, тобто приблизно на відстані 13,0 м від бортового каменя з боку руху автомобіля ОСОБА_50 .
		Допитана в судовому засіданні експерт Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз Н. Сила не змогла пояснити суду як вона встановила місце зіткнення ТЗ, але доводила, що саме схема ОСОБА_51 є дійсною, тобто зіткнення ТЗ відбулось на відстані 11.0 м від бортового каменя з боку руху автомобіля ОСОБА_6 . 
		Покази експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз Н. Сила, були спростовані експертом ОСОБА_39 , який під час допиту показав, що він не знав про факт ширини вул. Набережно-Рибальської у 24,0 м, бо виконував експертизу за вихідними даними слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві Пурлінського з шириною у 24,9 м. При цьому, експерт ОСОБА_39 підтвердив, що в разі зменшення ширини дороги на 1 м, то зіткнення ТЗ на стільки ж зміщається на смугу руху автомобіля Ауді.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , показала, що потерпілий ОСОБА_7 сидів в її автомобілі біля правих задніх дверей. Свідок ОСОБА_6 не змогла дати суду пояснення про дію дорожнього знаку 5.16 ПДР, а також не змогла назвати вказівних знаків на перехресті, по якому вона, за її ж показами, їздила майже кожен день на роботу і з роботи. ОСОБА_6 не знала ПДР і взагалі була неуважною під час руху, оскільки вказівні знаки щодо проїзду перехрестя вул. Набережно-Рибальської та вул. Електриків були розміщені на електричних опорах прямо над першою смугою руху з обох боків руху. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_52 дала аналогічні покази свідку ОСОБА_6 стосовно того, що потерпілий ОСОБА_7 , під час ДТП, сидів в автомобілі  ОСОБА_6 біля правих задніх дверей.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 спростував покази свідка ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_53 у частині їх свідчень, що під час ДТП від сидів біля правих задніх дверей, показавши, що він сидів по середині заднього сидіння, поставивши ліву ногу під сидіння водія, а праву  під сидіння пасажира, що є доказом неуважності ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_53 і ставить під сумнів правдивість показів цих свідків як під час досудового слідства так і під час розгляду справи в суді.
		Згідно вимог ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину; винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом`якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
		Зазначені вимоги закону належним чином органом досудового слідства виконані не були.
		Судом встановлено, що висновки експертів Є. Шкурова, ОСОБА_54 . Сили та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_55 , потерпілого ОСОБА_7 не узгоджуються з встановленими обставинами справи, є суперечливими та не логічними, а тому не можуть братися до уваги як докази вини підсудного ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині. Будь-яких інших даних, які підтверджують порушення ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху або експлуатацію транспорту під його керуванням, що спричинило потерпілому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження під час ДТП яка мала місце 14.11.2006 р. в матеріалах справи відсутні. 
		Процесуальна поведінка потерпілого, свідків та експертів зі сторони обвинувачення, позбавляє суд можливості достовірно та беззастережно визнати ОСОБА_5 винним у інкримінованому йому злочині, оскільки відповідальність за санкцією ч. 2 ст. 286 КК України не може наступати у разі порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинене особою, відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт чи утримання автомобільних доріг, або особою, яка виконує такі роботи, якщо це порушення спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження (ст. 288 КК України). Норми ст. 286 КК України не передбачають настання кримінальної відповідальності винятково у разі скоєння ДТП у причинному зв`язку з дією водіїв та неналежною організацією безпеки дорожнього руху. Слідство і суд вправі давати правову оцінку лише тим умовам організації безпеки руху, яка була на момент скоєння ДТП, оскільки законодавець передбачив відповідальність за сам факт неналежної організації безпеки руху, як це визначено ст. 288 КК України.
		А тому суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення, в супереч вимогам закону, є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Під час розгляду справи прокурор не скористався наданим йому правами, від обвинувачення не відмовився і не змінив його.
		Аналізуючи у сукупності покази підсудного, потерпілого, свідків та експертів зі сторони обвинувачення, експертів та свідків зі сторони захисту, зібрані у кримінальній справі докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_5 не вбачається складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у зв`язку з неповнотою та неправильним проведенням досудового слідства.
		Відповідно до ст. 16-1 КПК України (в редакції 1960 року), розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав, і на суд покладена лише функція розгляду справи, а тому висновок суду про допущену неповноту проведеного досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, на думку колегії суддів, є правильним і обґрунтованим.
		Викладені обставини мають бути встановлені слідчим при додатковому розслідуванні, враховуючи при цьому те, що завданням судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК України (в редакції 1960 року) є перевірка і уточнення фактичних даних, одержаних під час судового слідства, а не усунення неповноти досудового слідства.
		З урахуванням наведеного вище, суд позбавлений можливості всебічно, повно і об`єктивно дослідити матеріали справи і прийняти відповідне законне та обґрунтоване рішення.
		Відповідно до ст. 281 КПК України, підставою для повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати лише тоді коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні
		Неповним признається таке досудове розслідування, у процесі якого залишилися невиявленими істотні обставини справи, що не дозволяють суду з упевненістю реконструювати досліджувану подію і з безсумнівністю дійти висновку про винність або невинуватість обвинуваченого, форму його провини і зв`язок його дій зі шкідливими наслідками, що настали, а отже, правильно вирішити кримінальну справу. 
		У відповідності до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з`ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо). Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи 
		кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді. 
		З огляду наведеного вище, суд приходить до висновку про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України на додаткове розслідування, в ході якого необхідно:
		- ретельно та об`єктивно перевірити доводи підсудного ОСОБА_13 про його непричетність до вчинення злочину в розумінні вимог ст. 22 КПК України;
		- провести відтворення обстановки та обставин події ДТП з участю обох водіїв та свідків, які були під час ДТП, з метою усунення суперечності в їх показах;
		- ретельно перевірити обставини складання матеріалів за результатами огляду працівниками слідчо-оперативної групи з оформлення ДТП місця ДТП;
		- ретельно та об`єктивно перевірити обставини невідповідності схеми ДТП, складеної 14.11.2006 р. та інших матеріалів, які складались в день ДТП, що знаходяться в матеріалах справи;
		- провести ретельну службову перевірку з метою встановлення причин порушення законності працівниками міліції та слідчо-оперативної групи з оформлення ДТП при оформленні матеріалів ДТП 14.11.2006 р. за вищевказаних обставин;
		- провести ретельну службову перевірку з метою встановлення причин порушення працівниками міліції строку досудового розслідування та направлення справи для розгляду до суду;
		- провести ретельну службову перевірку з метою надання оцінки діям працівникам міліції та слідчо-оперативної групи з оформлення ДТП при проведені слідчих дій, відповідності їх інструкціям, які визначають порядок проведення слідчих дій, зокрема законності та обґрунтованості проведення слідчих дій, правильності складання та оформлення процесуальних документів;
		- додатково допитати ОСОБА_5 , потерпілого, всіх свідків та експертів з боку обвинувачення, оскільки їх показання суперечливі, непослідовні, неповні та не узгоджуються з матеріалами кримінальної справи;
		- допитати інших свідків причетних до даної ДТП яка мала місце 14.11.2006 р.;
		- встановити, чи дійсно були видані від імені КК «Київавтодор» накази № 201 від 14.09.2005 р. та № 217 від 24.10.2005 р. та в які організації ці накази розсилалися як такі, що мають силу обов`язковості для їх виконання. Особливо приділити увагу про надходження та реєстрацію цих наказів в УДАІ м. Києва та КМДА, яке, згідно листа заступника начальника ДДАІ Будника, відповідає за організацію безпеки руху в Києві;
		- встановити осіб із числа працівників генерального підрядника Комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління», відповідальних за безпеку дорожнього руху шляхом нагляду за наявністю на перехресті горизонтальної дорожньої розмітки за проектом тимчасової експлуатації перехрестя, яку було погоджено з УДАІ, що не було виконано керівництвом Комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління», КК «Київавтодор» та ШЕУ Подільського р-ну на запит ст. слідчого ГСУ Є. Тетерука на виконання вказівки прокуратури м. Києва 
		- провести ретельну перевірку та досудове розслідування у порядку ст. 288 КК України;
		- витребувати від генпідрядника Комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління`та ШЕУ Подільського району м. Києва акти огляду стану розмітки після зимового та літнього використання у 2006 році, якщо таких не проводилося, то встановити причини не проведення таких оглядів;
		- встановити коли і ким було виділено бюджетні кошти на нанесення та утримання належним чином горизонтальної розмітки на перехресті вул.. Набережно-Рибальської та Електриків, а також встановити чи були використані ці кошти за їх цільовим призначенням;
		- допитати водіїв АТП ШЕУ Подільського району м. Києва, в`їзд на територію якого знаходиться на початку новобудови перехрестя вул. Електриків та вул. Набережно-Рибальської, на предмет наявності чи відсутності на перехресті горизонтальної дорожньої розмітки з вересня 2005 року до 14.11.2006 року;
		- допитати працівників ДАІ Подільського району м. Києва, які обслуговували на той час дану ділянку вулиці, на предмет належної організації безпеки руху та про факти повідомлення керівництву ДАІ м. Києва про неналежний стан розмітки на аварійно-небезпечному перехресті;
		- встановити через адмінслужбу ДАІ Подільського району та канцелярію розгляду адміністративних справ Подільського районного суду м. Києва коло потерпілих від протиправних дій посадових осіб стосовно неналежного забезпечення дорожнього руху у період з 2005 року до дня здачі в експлуатацію об`єкту будівництва перехрестя вул.. Набережно-Рибальської та Електриків;
		- провести інші слідчі дії, які буде необхідно провести у наслідок отриманих слідством свідчень, для повного і об`єктивного розслідування кримінальної справи;
		- встановити та допитати інших осіб причетних до злочину (злочинів). Відносно осіб, винних у цих злочинах прийняти рішення в порядку передбаченому законом;
		- за результатами проведення додаткового розслідування прийняти рішення щодо кваліфікації дій ОСОБА_5 , або відсутність в його діях складу злочину.
		Під час додаткового розслідування виконати інші дії направлені на повне, всебічне і об`єктивне розслідування справи, правильність і конкретність кваліфікації дій ОСОБА_5 відповідно до вимог закону, перевірити всі доводи ОСОБА_5 та його захисника і інших учасників процесу.
		У зв`язку з тривалим розглядом справи (з 2006 року) не з вини ОСОБА_5 , а також у зв`язку з тим, що підсудний одружений, має на утриманні неповнолітню дитину (сина), який позбавлений повноцінно спілкуватися з батьком, з метою їх захисту від психологічного тиску потерпілого, свідків та їх близьких родичів та переслідування з боку правоохоронних органів, суд вважає за можливе скасувати обраний йому запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, надавши можливість на повноцінне життя з близькими, які потребують його постійної опіки та піклування.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 281, 296 КПК України 1960 року, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		Клопотання підсудного ОСОБА_5 про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України для проведення додаткового розслідування - задовольнити.
		Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України направити Прокурору міста Києва для організації проведення додаткового розслідування.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 підписку про невиїзд - скасувати.
		Постанова може бути оскаржена протягом 7 діб з дня її винесення до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва. 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...