Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2648/14 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 03.09.2014. Оприлюднено: 03.09.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/2648/14 27.08.14
		За позовомПершого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоПриватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Стілф»пророзірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянкиСуддя Босий В.П.
		Представники сторін:
		від позивача:не з'явивсявід відповідача:Ковіна І.В.від третьої особи:не з'явивсяпрокурор:Немикіна А.А.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Перший заступник прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» (надалі - «Товариство») про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором оренди земельної ділянки від 15.05.2002 р., зареєстрованого Київським міським управлінням земельних ресурсів 10.07.2002 р. за №66-6-00055, у зв'язку з чим прокурор вказує на наявність підстав для розірвання такого договору та зобов'язання відповідача повернути отриману земельну ділянку.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2014 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 24.03.2014 р. 
		Ухвалами господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. та 02.04.2014 р. розгляд справи відкладався на 02.04.2014 р. та 28.04.2014 р. відповідно.
		Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 28.04.2014 р. справу передано для розгляду судді Васильченко у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В., залучено участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілф», розгляд справи призначено на 28.05.2014 р.
		Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.05.2014 р. справу передано для розгляду судді Босому В.П. у зв'язку з його виходом з відпустки.
		Ухвалами господарського суду міста Києва від 28.05.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Босим В.П., розгляд справи відкладено на 18.06.2014 р. у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання та неподанням витребуваних доказів.
		Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 18.06.2014 р. справу передано для розгляду судді Васильченко у зв'язку з перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду на 21.07.2014 р.
		Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. справу передано для розгляду судді Босому В.П. у зв'язку з його виходом з відпустки.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Босим В.П.
		Ухвалами господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. та 11.08.2014 р. розгляд справи відкладався на 11.08.2014 р. та 27.08.2014 р. відповідно.
		Прокурор в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.
		Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №30487439 та №30487412 відповідно.
		В судове засідання представник відповідача з'явилася, проти позову заперечила, та просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
		В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		У судових засіданнях складалися протоколи згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_635410/ed_2014_04_17/pravo1/T179800.html?pravo=1#635410" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України</a>.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Київської міської ради №178/1612 від 27.12.2001 р. Товариству передано в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку загальною площею 17,90 га для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування житлових будинків з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення, будівництва транспортної розв'язки і тягової підстанції на просп. Генерала Ватутіна у Дніпровському та Деснянському районах м. Києва.
		На підставі вказаного рішення 15.05.2002 р. між Київською міською радою (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Дніпровська пристань», після зміни найменування - Товариство, (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (надалі - «Договір»), за змістом п. 1 якого орендар на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2001 р. №178/1612 передає, а орендар приймає в оренду строком на 25 років земельні ділянки (кадастрові номери 66016003, 66016011) загальною площею 179 100,0 кв.м на просп. Генерала Ватутіна у Дніпровському р-ні м. Києва для будівництва, подальшої експлуатації та обслуговування житлових будинків з об'єктами соціально-культурного призначення в межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені в планах, що ж невід'ємною частиною цього договору.
		Відповідно до п. 2.1 Договору за оренду земельних ділянок орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у грошовій формі незалежно від результатів своєї діяльності.
		Пунктом 2.5 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно до п'ятнадцятого числа наступного місяця за звітним на рахунок орендодавця.
		За змістом п. 13 Договору дія цього договору припиняється, зокрема, у випадку дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку: а) неналежного виконання іншою стороною умов цього договору; б) випадкового знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням; в) з інших підстав, визначених законодавством України.
		Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ГУ Міндоходів України у м. Києві листом №251/9/26-53-13-24 від 21.01.2014 р. звернулася до прокуратури Дніпровського району міста Києва з повідомленням про невиконання Товариством обов'язків зі сплати орендної та утворення заборгованості у розмірі 2 737 881,67 грн. у період з 30.08.2012 р. 
		Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку прокурора, підстав для розірвання Договору у зв'язку з невиконання відповідачем покладених на нього згідно Договору обов'язків.
		Договір є договором оренди земельної ділянки, а тому спірні правовідносини регулюються в т.ч. законодавством України про оренду землі.
		Частиною 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843725/ed_2014_07_24/pravo1/T030435.html?pravo=1#843725" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 651 Цивільного кодексу України</a> встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Відповідно до частин 3 та 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_778449/ed_2013_07_04/pravo1/T980161.html?pravo=1#778449" title="Про оренду землі; нормативно-правовий акт № 161-XIV від 06.10.1998" target="_blank">ст. 31 Закону України «Про оренду землі»</a> договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.  
		Згідно з ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_778459/ed_2013_07_04/pravo1/T980161.html?pravo=1#778459" title="Про оренду землі; нормативно-правовий акт № 161-XIV від 06.10.1998" target="_blank">ст. 32 Закону України «Про оренду землі»</a> на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_778402/ed_2013_07_04/pravo1/T980161.html?pravo=1#778402" title="Про оренду землі; нормативно-правовий акт № 161-XIV від 06.10.1998" target="_blank">24</a> і <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_778414/ed_2013_07_04/pravo1/T980161.html?pravo=1#778414" title="Про оренду землі; нормативно-правовий акт № 161-XIV від 06.10.1998" target="_blank">25</a> цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_778414/ed_2013_07_04/pravo1/T980161.html?pravo=1#778414" title="Про оренду землі; нормативно-правовий акт № 161-XIV від 06.10.1998" target="_blank">Закону</a> та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_08_13/pravo1/T012768.html?pravo=1" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">Земельним кодексом України</a> та іншими законами України.
		За змістом п. 13 Договору дія цього договору припиняється, зокрема, у випадку дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку: а) неналежного виконання іншою стороною умов цього договору.
		Пунктом 2.5 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно до п'ятнадцятого числа наступного місяця за звітним на рахунок орендодавця.
		Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ГУ Міндоходів України у м. Києві листом №251/9/26-53-13-24 від 21.01.2014 р. звернулася до прокуратури Дніпровського району міста Києва з повідомленням про невиконання Товариством обов'язків зі сплати орендної та утворення заборгованості у розмірі 2 737 881,67 грн. у період з 30.08.2012 р. Більш того, із акту камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю №4107-15/30605029 від 15.10.2012 р. вбачається, що у період з березня по червень 2012 року (тобто, до порушення провадження у справі про банкрутство Товариства) відповідачем порушувалися законодавчо встановлені строки внесення орендної плати за земельні ділянки.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_395/ed_2014_04_17/pravo1/T179800.html?pravo=1#395" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 33 Господарського процесуального кодексу України</a> кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання зобов'язання відповідача щодо сплати орендних платежів за користування спірною земельною. 
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843682/ed_2014_07_24/pravo1/T030435.html?pravo=1#843682" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 610 Цивільного кодексу України</a> порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843686/ed_2014_07_24/pravo1/T030435.html?pravo=1#843686" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 614 Цивільного кодексу України</a> особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
		Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності незалежних від нього обставин, які перешкоджали належному виконанню умов п. 2.5 Договору.
		За таких обставин позовні вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.05.2002 р., укладеного між Київською міською радою та Товариством, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 15.05.2002 р. за реєстровим №4297 та зареєстрованого Київським міським управлінням земельних ресурсів 10.07.2002 р. за №66-6-00055, є правомірними та обґрунтованими.
		Крім того, прокурор просить зобов'язати Товариство повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 179 100 кв.м, що знаходиться за адресою: просп. Генерала Ватутіна у Дніпровському районі м. Києва, кадастрові номери - 8000000000:66:016:003 та 8000000000:66:016:011.
		Згідно з положеннями ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843727/ed_2014_07_24/pravo1/T030435.html?pravo=1#843727" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 653 Цивільного кодексу України</a> у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_778468/ed_2013_07_04/pravo1/T980161.html?pravo=1#778468" title="Про оренду землі; нормативно-правовий акт № 161-XIV від 06.10.1998" target="_blank">ст. 34 Закону України «Про оренду землі»</a> у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
		За змістом п. 8 Договору після припинення дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, в якому він її одержав у оренду.
		Оскільки судом встановлено наявність підстав для розірвання Договору, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про повернення спірної земельної ділянки Київській міській раді.
		Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду прокурором в інтересах держави в особі Київської міської ради суд відзначає наступне.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_826451/ed_2014_03_02/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#826451" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 121 Конституції України</a> на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.    
		Згідно з п. 6 частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_712798/ed_2014_08_14/pravo1/T178900.html?pravo=1#712798" title="Про прокуратуру; нормативно-правовий акт № 1789-XII від 05.11.1991" target="_blank">ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»</a> при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
		Ст. 36<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_13/ed_2014_08_14/pravo1/T178900.html?pravo=1#13" title="Про прокуратуру; нормативно-правовий акт № 1789-XII від 05.11.1991" target="_blank">1 Закону України «Про прокуратуру»</a> передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
		Абзац третій частини першої та частина третя <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_22/ed_2014_04_17/pravo1/T179800.html?pravo=1#22" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 2 Господарського процесуального кодексу України</a> визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5/ed_2014_08_13/pravo1/T012768.html?pravo=1#5" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 1 Земельного кодексу України</a> земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Згідно з ч. 5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_655/ed_2014_06_17/pravo1/Z970280.html?pravo=1#655" title="Про місцеве самоврядування в Україні; нормативно-правовий акт № 280/97-ВР від 21.05.1997" target="_blank">ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування»</a> органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
		Враховуючи викладене, перший заступник прокурора Дніпровського району міста Києва правомірно згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі Київської міської ради.
		Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.
		Згідно п. 2 ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_318/ed_2013_11_28/pravo1/T113674.html?pravo=1#318" title="Про судовий збір; нормативно-правовий акт № 3674-VI від 08.07.2011" target="_blank">ст. 4 Закону України «Про судовий збір»</a> за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
		Відповідно до ч. 1 п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
		Частиною 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_490/ed_2014_04_17/pravo1/T179800.html?pravo=1#490" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">статті 49 Господарського процесуального кодексу України</a> встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
		Відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_490/ed_2014_04_17/pravo1/T179800.html?pravo=1#490" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ст. 49 Господарського процесуального кодексу України</a> судові витрати покладаються на відповідача.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_490/ed_2014_04_17/pravo1/T179800.html?pravo=1#490" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">49</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_779/ed_2014_04_17/pravo1/T179800.html?pravo=1#779" title="Господарський процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">82-85 Господарського процесуального кодексу України</a>, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов Першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.
		2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.05.2002 р., укладений між Київською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Дніпровська пристань», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 15.05.2002 р. за реєстровим №4297 та зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів 10.07.2002 р. за №66-6-00055.
		3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Дніпровська пристань» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33, пов. 13; ідентифікаційний код 30605029) повернути Київській міській раді (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) земельну ділянку площею 179 100 кв.м (кадастрові номери - 8000000000:66:016:003 та 8000000000:66:016:011), що знаходиться за адресою: просп. Генерала Ватутіна у Дніпровському районі м. Києва. Видати наказ.
		4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпровська пристань» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33, пов. 13; ідентифікаційний код 30605029) в дохід Державного бюджету України судовий збір 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 00 коп. Видати наказ.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		 
		Повне рішення складено 01.09.2014 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                    В.П. Босий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...