Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-22644св14 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.09.2014. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		17 вересня 2014  року                                               м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
		кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого:Кузнєцова В.О.,      суддів:Кадєтової О.В., Мостової Г.І., Ізмайлової Т.Л.,Наумчука М.І.,-
		розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 січня                2014 року,
		 
		в с т а н о в и л а : 
		У грудні 2011 року ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики, 3% річних та відшкодування моральної шкоди. 
		Позивач свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона 18 грудня 2008 року звернулась до «Кредобанку» з метою обміну валюти, де касиром була відповідач. Здійснивши обмін валютних коштів, відповідач квитанцію їй про проведену операцію не видала. Дізнавшись про зниження курсу гривні по відношенню до долару США, позивач звернулась до відповідача з вимогою відмінити операцію, проте остання запропонувала повернути позивачу різницю курсу, про що в подальшому написала розписку. В добровільному порядку відповідач повертати позивачу грошові кошти відмовляється, в зв'язку з чим позивач просила стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 41 430 грн., 3% річних в сумі 1 200 грн та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 2 тис. грн.  
		Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від             29 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
		Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 січня 2014 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задоволено частково.
		У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що копія розписки, яка додана до матеріалів справи не є допустимим доказом відповідно до положень ст. 59, 64 ЦПК України, оскільки належним чином не завірений, оригінал цієї розписки для огляду у судовому засіданні позивачем не надавався.  
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з наявності у відповідача боргових зобов'язань перед позивачем в розмірі 41 000 грн відповідно до ст. 1053 ЦК України. Крім того, за порушення зобов'язання відповідач зобов'язується сплатити на користь позивача 3% річних за несвоєчасне повернення грошових коштів відповідно до положень ст. 625 ЦК України. 
		Проте повністю з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 1053 ЦК України, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).
		Згідно з ч. 2 - 4 ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
		Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Частиною 2 ст. 1047 передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 зобов'язана повернути                ОСОБА_6 41 тис. грн  на протязі січня-лютого 2009 року, що підтверджується розпискою  від 30 грудня 2008 року (а.с. 4, 97). 
		Згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, судове рішення теж не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		Із роз'яснень, викладених у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» за №14 від 18 грудня 2009 року вбачається, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК). Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це. 
		Апеляційний суд, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, в порушення ст.ст. 303, 315 ЦПК України, на вказані положення закону уваги не звернув, не визначився належним чином з характером спірних правовідносин, не надав належної оцінки наявним у справі доказам, не з'ясував належним чином обставин справи, які мають суттєве значення для її вирішення, зокрема, виходячи з того, що між сторонами укладений договір позики у вигляді розписки, залишив поза увагою, що згадана розписка містить лише зобов'язання повернути грошові кошти, натомість, за положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а таких умов розписка не містить. Крім того, апеляційний суд застосовуючи до спірних правовідносин положення                 ст. 1053 ЦК України, не взяв до уваги, що позовні вимоги ОСОБА_6 заявлені з інших підстав, а саме, що відповідач повинна повернути їй курсову різницю з підстав                      ст. 1166 ЦК України, а не позичені у неї у борг грошові кошти. 
		Водночас, апеляційний суд стягуючи з відповідача ОСОБА_7 суму боргу у розмірі 41 тис. грн, не з'ясував належним чином, розмір такого боргу, оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просила стягнути з відповідача борг у вигляді курсової різниці в сумі 41 430 грн, а в розписці прописом зазначено «сорок одна тисяча грн 00 коп.», також розписка містить виправлення щодо суми. 
		Стягуючи з відповідача 3% річних за порушення строків повернення грошових коштів у розмірі 1 200 грн у відповідності до ст. 625 ЦК України, апеляційний суд не з'ясував з яких розрахунків виходила позивач при їх обчисленні, оскільки таких даних матеріали справи не містять. Судом не встановлено період за який нараховуються                 3% річних та сума з якої слід виходити при їх обчисленні.  
		Частиною 1 ст. 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Крім того, при новому розгляді справи, апеляційному суду необхідно також перевірити доводи відповідача щодо написання нею розписки, оскільки в касаційній скарзі остання такий факт заперечує, а участі при розгляді справи в апеляційному порядку вона не приймала.  
		З огляду на викладене, рішення апеляційного суду не можна визнати законним та обґрунтованим й воно підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 січня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий В.О. Кузнєцов Судді:О.В. Кадєтова  Т.Л. Ізмайлова  Г.І. Мостова  М.І. Наумчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...