РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2
листопада 2007 р. Острозький
районний суд Рівненської області
суддя Венгерчук
А.О.
при секретарі
Ковальчук Л.М.
з участю
представників ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м . Острозі цивільну справу № 2-177\07 за
позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4,
ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним та про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної
власності подружжя та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя
ВСТАНОВИВ:
В
Острозький районний суд з позовом звернулась ОСОБА_3до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про
визнання правочину недійсним та про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної
власності подружжя. Свою заяву аргументує тим,
що з відповідачем по справі вона перебуває в шлюбі з 12 липня 2002 року.
Шлюб між ними зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану
Острозького районного управління юстиції Рівненської області (актовий запис
НОМЕР_1). В період сумісного подружнього життя крім предметів домашнього
вжитку, 19 травня 2005 року ними було
придбано автомобіль марки "АЗЛК-21412", кузов НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3, який зареєстрований 08.09.2005 року в РЕГ
Третього МРВ ВДАІ УМВС України в Рівненській області. В зв'язку з тим, що з травня 2006 року вона не проживає з
відповідачем, ОСОБА_4.,
не ставлячи її до відома та без її згоди, зняв з обліку вищевказаний автомобіль, який зареєстрував на свого батька ОСОБА_5 і
таким чином вчинив правочин про відчуження їхнього спільного сумісного
майна, через що виникла необхідність в
поділі автомобіля, який був
придбаний, а в подальшому
відремонтований за їхні спільні кошти. Просить визнати правочин по відчуженню
вказаного майна недійсним. Відповідач
мирним шляхом не погодився на відшкодування грошової компенсації в розмірі
2233, 26 грн., замість її частки у праві
спільної сумісної власності на майно, а
саме автомобіль загальною вартістю 4466, 47 грн.
Відповідач
ОСОБА_5. подав заперечення на позов, в
якому вказує, що його син ОСОБА_4.
19.05.2005 року придбав автомобіль марки "АЗЛК-21412", 1989 року випуску, кузов НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3. Через
товарну біржу "АТЛАНТА" по біржовій угоді. Вартість придбаного
автомобіля складала 100 грн. В квітні 2006 року його син ОСОБА_4. проживав
спільним подружнім життям з позивачкою ОСОБА_3і вони вирішили продати вказаний
автомобіль. Про що його повідомили. Тоді він запропонував їм продати даний
автомобіль йому його син ОСОБА_4. та позивачка ОСОБА_3. на це погодилась.
26.04.2006 року він купив в ОСОБА_4. вищевказаний автомобіль і того ж дня
отримав тимчасове свідоцтво про реєстрацію автомобіля на підставі
довідки-рахунка КГС № 466707 виданої МПП "Ювмекс-Авто". Автомобіль
був зареєстрований на його ім'я відповідно до Правил державної реєстрації та
обліку автомобілів, затверджених
Постановою КМУ від 07 вересня 1998 року № 1388 з послідуючими змінами та
доповненнями. Вважає, що порушень
чинного законодавства при купівлі ним автомобіля у ОСОБА_4. не було, а тому визнавати недійсним правочин про
придбання ним автомобіля марки "АЗЛК-21412" немає.
Позивач
ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою про розподіл майна подружжя, в якій вказує, що 12 липня 2002 року він із відповідачкою
ОСОБА_3уклали шлюб, який був
зареєстрований у відділі актів громадянського стану Острозького районного
управління юстиції Рівненської області (актовий запис НОМЕР_1). Спільно вони
проживали подружнім життям до середини літа 2006 року. Під час спільного
подружнього життя ними було придбане наступне майно:
1. кухонний гарнітур вартістю 1000 грн.,
2. м'який кухонний куточок вартістю 500 грн.,
3.
холодильник вартістю 500 грн.,
4.
котел для опалення марки "Юнкере" вартістю 1500
грн.,
5.
труби та батареї для опалення вартістю 1000 грн.,
6.
спальний набір (гарнітур) вартістю 1500 грн.,
7.
меблева стінка вартістю 1500 грн., 8.пилосмок вартістю 200 грн.,
9.мікрохвильова
піч вартістю 300 грн.,
10.
відеомагнітофон вартістю 300 грн.,
11.шафа у
прихожу кімнату вартістю 200 грн.,
12.балконна рама
вартістю 200 грн.,
13.телевізор
вартістю 300 грн.,
14.сантехніка на
суму 300 грн.,
15.коври та
покриття на суму 500 грн.,
16.тумбочка під
телевізор вартістю 200 грн.,
17.кухонна
витяжка вартістю 200 грн.,
18.крісла та
диван вартістю 1000 грн.,
19. стіл у
вітальню та журнальний столик на суму 500 грн.,
а всього майна на
загальну суму
11800 гривень.
Окрім
цього, будучи в шлюбі із відповідачкою
ОСОБА_3. вказує, що вони придбали й інше
майно, зокрема: столи, сервізи,
стільці, посуд, тюлі,
штори, люстри, крісла,
тумбочку, постільну білизну, подушки,
ковдри, електроприлади для кухні
та інше майно, яке він не рахує за
потрібне ділити. Все вищевказане майно залишилось в квартирі відповідачки.
Окрім цього вони також провели за спільні кошти ремонт квартири, а саме:
1. затирання
стін та стелі і їх побілка, вартість
робіт та матеріалів складає 1500грн.,
2.розбирання
та встановлення стіни між кухнею та ванною кімнатою - 500 грн.,
3.вкладання
лицювальної плитки на кухні та у ванній кімнаті - 500 грн.,
4.ремонт
підлоги - 500 грн., вартість робіт по
підведенню та підключенню автономного опалення - 500 грн., а всього вартість всіх виконаних робіт по
ремонту квартири та проведенню автономного опалення складає 3500 грн.
Рахує, що із майна,
яке було придбане ним та відповідачкою під час спільного подружнього
життя, йому слід виділити:
1.спальний набір
(гарнітур) вартістю 1500 грн.,
2.холодильник
вартістю 500 грн.,
3.мікрохвильову
піч вартістю 300 грн.,
4.відеомагнітофон
вартістю 300 грн., а всього на суму 2600
грн.
Решту майна
на суму 9200 грн. залишити відповідачці,
з компенсацією йому в майні 3300 грн. та за ремонт квартири в сумі 1750
грн., а всього на загальну суму 5050
грн. також просить стягнути з ОСОБА_3. на його користь сплату держмита в сумі
76 грн. 50 копійок та 30 грн. за технічно-інформаційні послуги.
Відповідачка
ОСОБА_3. подала заперечення на позов в якому вказує, що ОСОБА_4. звернувся з заявою в суд про
поділ майна в якому вказує список майна,
яке за його словами було придбане під час шлюбу і є спільною сумісною
власністю, в цьому майні є і майно, яке було придбане до шлюбу, або подароване їй до укладення шлюбу.
1.
кухонний гарнітур - придбаний до заміжжя у ОСОБА_6.,
2.
холодильник придбаний під час спільного проживання,
3.
3.кухонний стіл - придбаний під час спільного проживання
4. вилки
ложки, тарілки-придбані до заміжжя
, забрані ОСОБА_4.
5.
м'який кухонний куточок - придбаний під час спільного проживання
6.
витяжка на кухні - подарована ОСОБА_7.
7.
штори, тюль -
придбані до заміжжя і подаровані ОСОБА_7.
8.
Карнізи -3
придбані ОСОБА_8., 1
придбаний до одруження ОСОБА_4.
9.мийка з
тумбочкою -придбана ОСОБА_9.
10.керамічний
умивальник придбана ОСОБА_8.
11
сантехніка придбана ОСОБА_8.
12
двері під ванною придбані ОСОБА_8.
ІЗ.люстри-одна
придбана під час спільного проживання,
дві подаровані дідом -ОСОБА_10.
14.
труби та батареї для опалення придбані ОСОБА_8.
15.
котел для
опалення марки "Юнкере" придбаний ОСОБА_8. за позичені кошти
16.
коври та покриття
один придбаний до
заміжжя, а другий
придбаний ОСОБА_4., покриття взагалі не було
17.спальний
набір (гарнітур) придбаний під час спільного проживання,
18. стіл у
вітальню та журнальний столик придбаний до заміжжя
19 стільці -
придбані до заміжжя
20.
диван придбані до заміжжя у ОСОБА_6.
21.
крісла придбані до заміжжя у ОСОБА_6.
23тумба під
телевізор придбані ОСОБА_4. до одруження
24.телевізор
придбаний спільно забраний ОСОБА_4.
25 фритюрниця -
придбаний під час спільного проживання
26.сервізи
столовий придбаний до заміжжя , інші два
подаровані дідом ОСОБА_10.
27.мікрохвильова
піч придбана під час спільного проживання забрана ОСОБА_4.,
28.пилосмок
вартістю придбаний під час спільного проживання ,
29 розетки, вимикачі - придбані спільно
30.відеомагнітофон
придбаним ОСОБА_4.,
31.
кавоварка-придбана спільно , забрана
ОСОБА_4.
32.шафа у
прихожу кімнату - придбана спільно-забрана ОСОБА_4.,
33.подушки, спальна білизна, одіяла - придбані до заміжжя
34.балконна рама
- придбана спільно , скло забране - ОСОБА_4.
35.консервації
спожиті.
Про проведений
ремонт та закупівлю матеріалів на ремонт вказала, що
1.встановлення
балконної рами-скло вийняв і забрав ОСОБА_4.,
2.вкладання
плитки на кухні та у ванні й кімнаті покладена 1/ 1, 2м, та 1м\ 1, 5м
3.вирівнювання
стін - дана робота не проводилася.
4.
вирівнювання та покраска
стелі - здійснював роботу ОСОБА_11. за кошти ОСОБА_8.
5.встановлення
розеток та вимикачів - провів ОСОБА_4.,
6.розбір ат
перекладка стіни - провів ОСОБА_4.,
7.ремонт підлоги
- дана робота не проводилася
8.проведення
опалення - проводили майстри за кошти ОСОБА_8.
9.покраска вікон, дверей підлоги - дані роботи проводились
спільно
10.покраска шпалер - дана робота проводилась спільно.
Вказує, що під час спільного проживання у шлюбі ними
було придбане ДВД програвач і золота каблучка,
проте про це в своїй позовній заяві ОСОБА_4. не вказав.
В
запереченні на позов вказує, що майно
оцінене ОСОБА_4. не об'єктивно.
Вказує, що ОСОБА_4., забрав
речі, які належать їй на праві особистої
власності електрошашличниця, три
махрових рушники, два пластикових
крісла, набір черпаків, набір стаканів.
Вказує, що ОСОБА_4., не навів
доказів того, що перелічене ним майно
було придбане ним особисто , не
об'єктивно оцінив вартість майна придбаного під час шлюбу і зазначив
майно, яке належить їй на праві
особистої власності , як спільну
власність тому просить в позові відмовити.
В
судовому засіданні ОСОБА_3. підтримала свої позовні вимоги і просить
задовольнити їх. Зазначає, що вони спільно
не проживають з травня 2006р.Вказує,
що 19 травня 2005 року ними було
придбано автомобіль марки
"АЗЛК-21412",
кузов НОМЕР_2, державний номерний знак
НОМЕР_3. Просить визнати недійсним правочин вчинений 20.04.2006р.
ОСОБА_4по відчуженню автомобіля марки АЗЛК-21412, кузов НОМЕР_2, державний
номерний знак НОМЕР_3 на
користь ОСОБА_5 та поділити автомобіль марки АЗЛК-21412, кузов НОМЕР_2, державний
номерний знак
НОМЕР_3, як спільну
сумісну власність подружжя виділивши ОСОБА_3грошову компенсацію в сумі 2233, 26
грн. Вказує, що давала гроші на ремонт
вказаного автомобіля. Позов ОСОБА_4. не визнає посилаючись на обставини
викладені в запереченні на позов разом з тим вказує, що ними під час шлюбу придбане наступне майно
1. м'який кухонний куточок вартістю 500 грн.,
2. холодильник вартістю 500 грн.,
З спальний набір
(гарнітур) вартістю 1500 грн.,
4.пилосмок ,
5.мікрохвильова
піч,
б.відеомагнітофон
вартістю 300 грн.,
7.шафа у прихожу
кімнату вартістю 200 грн.,
8.балконна рама
вартістю 200 грн.,
9.телевізор
вартістю 300 грн.,
10.кухонна
витяжка вартістю 200 грн ,
11 .газова
плитка , кухонний стіл , килимова доріжка.
Не
погоджується з оцінкою майна: пилосмока,
мікрохвильової печі, газової
плитки. Вказує, що , що під час спільного проживання у шлюбі ними
було придбане ДВД програвач і золота каблучка.
ОСОБА_4.,
позов ОСОБА_3 не визнав і в судовому засіданні
пояснив, що ними дійсно під час шлюбу
було придбано автомобіль марки "АЗЛК-21412", кузов НОМЕР_2, державний
номерний знак НОМЕР_3, Через товарну
біржу "АТЛАНТА" по біржовій угоді. Вартість придбаного автомобіля
складала 100 грн. Пізніше вони з дружиною вирішили продати вказаний автомобіль.
Його батько запропонував їм продати даний автомобіль вони на це погодилась.
26.04.2006 року вищевказаний автомобіль ОСОБА_4. продав ОСОБА_5. Вказує, що його батьки давали кошти на ремонт
вказаного автомобіля. Свою позовну заяву про розподіл майна подружжя підтримав
в повному об'ємі , уточнив позовні
вимоги і вказав, що ними було спільно
придбано газову плиту вартістю 500 грн.
Представник
ОСОБА_5. ОСОБА_1. позов не визнала і пояснила,
що ОСОБА_4., та ОСОБА_3. перебувають в шлюбі . Ними дійсно під час
шлюбу було придбано автомобіль марки "АЗЛК-21412", через товарну біржу "АТЛАНТА" по
біржовій угод за 100грн. Вказує, що вона
з чоловіком давали кошти на ремонт автомобіля ,
тому з відома ОСОБА_3., цей
автомобіль був переоформлений на ОСОБА_5..
Свідок
ОСОБА_12. показав, що він родич ОСОБА_4.
, що він допомагав проводити роботи по
опаленню в квартирі, де вони
проживають, що його мати продала
ОСОБА_4. газову плиту за 500грн. Вказує,
що він бачив, як ОСОБА_4.,
робив ремонт в квартирі,
укладав плитку в ванній. Вказує,
що він бачив, що вони придбали
новий кухонний куточок і кухонний стіл.
Свідок
ОСОБА_13. вказав, що він як депутат був
в квартирі у ОСОБА_3., яке майно було в
квартирі написали в акті. Вказав, що
видно було , що деяких речей в квартирі
не стало. Вказав , ОСОБА_3придбали у
нього стару балконну раму за 200грн. близько 2 років тому.
ОСОБА_8.
вказала, що ОСОБА_3. є її дочкою.
Квартира в якій донька проживала з своїм чоловіком належить їй. Дуже багато
речей вона там придбала чи віддала їй. Зокрема,
вказує , що в квартирі лише одна
стінка , та що придбала вона
особисто, ще коли проживала в
Здолбунові. Вказує, що м'яку частину
- крісла і диван , на
яку вказує позивач ОСОБА_4., вона
придбала ще до одруження доньки у ОСОБА_6. Вказує, що вона особисто також придбала
сантехніку, котел « Юнкерс». Вказує, що проводилося опалення за її гроші, що дійсно в квартирі проводився ремонт -
затиралися стелі і стіни -ремонт проводив за її гроші ОСОБА_11., покладено плитку у ванну кімнату за її гроші.
Разом з тим
вказує, що ними спільно за час
подружнього життя були придбані такі речі - телевізор, спальня(набір) , пило смок,
мікрохвильова піч, шафа в
прихожу, балконна рама, витяжку в кухню, м'який куточок в кухню, дорожку
. Вказує, що ОСОБА_4. належали такі
речі - карниз, 1 килим , тумба під телевізор.
Вказує, що
ОСОБА_4., перекладав стіну та поклав плитку в кухні.
Свідок
ОСОБА_6. вказала, що вона продала для
ОСОБА_8. 2крісла, диван , журнальний столик, кухонний шкафчик і пенал. Вказала,
що 2 роки назад її кухонний гарнітур стояв у них в кухні.
ОСОБА_10. показав,
що він дарував своїй внучці ОСОБА_3. люстру і великий сервіз.
Свідок
ОСОБА_14 вказала, що вона позичала гроші
ОСОБА_8., як та пояснювала, на придбання котла 2-3 роки тому.
Свідок
ОСОБА_15. показала, що вона доброжанську знає давно. Вказує, що в квартирі у ОСОБА_3 стоїть стінка, яку вона колись бачила у ОСОБА_8 , ще коли та жила у Здолбунові. Вказує, що ОСОБА_8. їй говорила, що вона купувала кухню. Вказує, що її син провдив ремонт у ОСОБА_3., що розраховувалася ОСОБА_8. Зазначає, що вона була у них після того як ОСОБА_4.
перестав там проживати ,
ОСОБА_3жалілася, що чоловік
забрав телевізор, мікроволновку .В
квартирі цих речей не було.
Свідок
ОСОБА_11. показав, що він робив ремонт
стелі у квартирі, де жили ОСОБА_3. за
роботу розраховувалася ОСОБА_8.,
заплатила близько 600грн.
Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків,
рахує, що позов ОСОБА_3 до
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочину
недійсним та про поділ майна підлягає задоволенню повністю, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл майна
подружжя підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З 12
липня 2002 року зареєстровано шлюб між: ОСОБА_4. та ОСОБА_3 відділом реєстрації
актів громадянського стану Острозького районного управління юстиції Рівненської
області (актовий запис НОМЕР_1).
Відповідно
до ст. 50 СК Майно, набуте подружжям за час шлюбу , належить дружині та чоловікові на праві
спільної сумісної власності незалежно від того,
що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).
Вважається
що кожна річ , набута за час шлюбу
, крім речей індивідуального
користування є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В період
сумісного подружнього життя крім предметів домашнього вжитку, 19 травня 2005 року ними було придбано
автомобіль марки "АЗАК-21412",
кузов НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_3, який зареєстрований 08.09.2005 року в РЕГ
Третього МРВ ВДАІ УМВС України в Рівненській області.
З травня
2006 року ОСОБА_3. не проживає з відповідачем ОСОБА_4. ОСОБА_4.,
не ставлячи її до відома та без її згоди, зняв з обліку вищевказаний автомобіль, який зареєстрував на свого батька ОСОБА_5 і
таким чином вчинив правочин про відчуження їхнього спільного сумісного
майна, через що виникла необхідність в
поділі автомобіля, який був
придбаний, а в подальшому
відремонтований за їхні спільні кошти.
Відповідно
до звіту про оцінку №70 вартість наданого на дослідження ДТЗ АЗАК-21412 на
момент огляду складає 4466.47грн. Вказану оцінку сторони не оспорювали.
В
судовому засіданні не встановлено що ОСОБА_3. знала про відчуження автомобіля.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 65 СК При укладенні договорів один із
подружжя вважається, що він діє за
згодою другого з подружжя. Дружина чоловік має право на звернення до суду з
позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її його
згоди, якщо цей договір виходить за межі
дрібного побутового.
За
вказаних обставин суд вважає, що
правочин вчинений 20.04.2006р. ОСОБА_5по відчуженню автомобіля марки АЗАК-21412, кузов НОМЕР_2, державний
номерний знак НОМЕР_3 на
користь ОСОБА_5
слід визнати недійсним. Поділити
автомобіль державний номерний знак НОМЕР_3,
як спільну сумісну власність подружжя виділивши ОСОБА_3грошову
компенсацію в сумі 2233, 23 грн.
В судовому
засіданні встановлено і цей факт не заперечується сторонами, що квартира в якій проживало спільно подружжя
ОСОБА_3 належить ОСОБА_8.
ОСОБА_3., ОСОБА_4. не заперечують, що ними під час шлюбу було придбано наступне
майно:
1. м'який кухонний куточок вартістю 500 грн.,
2. холодильник вартістю 500 грн.,
3. спальний
набір (гарнітур) вартістю 1500 грн.,
4.пилосмок
вартістю 200грн.,
5.мікрохвильова
піч вартістю 300грн.,
6.відеомагнітофон
вартістю 300 грн.,
7.шафа у прихожу
кімнату вартістю 200 грн.,
8.балконна рама
вартістю 200 грн.,
9.телевізор
вартістю 300 грн.,
10.кухонна
витяжка вартістю 200 грн ,
11.газова плита
вартістю 500грн
12. кухонний
стіл 13.килимова доріжка.
З
оцінкою майна пилосмока, мікрохвильової
печі, газової плитки ОСОБА_3. не
погодилася, вартість кухонного стола та
килимової доріжки не вказує експертизи для визначення вартості цього майна
провести не просить.
В позові
ОСОБА_4. про розподіл майна подружжя вказане інше майно , яке було придбане під час спільного подружнього
життя , однак те, що вони є об'єктами права спільної сумісної
власності не підтверджується ні матеріалами справи, ні показами свідків, ні іншими доказами.
За
вказаних обставин з урахуванням того, що
у разі поділу майна, що є об'єктом права
спільної сумісної власності подружжя частки дружини та чоловіка є рівними
ОСОБА_4. слід виділити
спальний набір
(гарнітур) вартістю 1500 грн.,
шафу в прихожу
вартістю 200 грн.
телевізор
вартістю 300грн.,
мікрохвильову
піч вартістю 300 грн.,
відеомагнітофон
вартістю 300 грн Всього на суму 2, 500грн.
ОСОБА_4.
в своїй позовній заяві вказував , що
будуть додані докази про придбання майна в судове засідання, однак вказаних доказів суду так і не надав.
Сторони
не заперечують , що квартира в якій
спільно проживали подружжя ОСОБА_3 належить ОСОБА_8. З'ясовано, що під час спільного проживання в квартирі
проводився ремонт. Свідок ОСОБА_11. вказував,
що він робив ремонт стелі у квартирі,
де жили ОСОБА_3. за роботу розраховувалася ОСОБА_8., заплатила близько 600грн. Свідок ОСОБА_12., вказував , що він
бачив, як ОСОБА_4., робив ремонт в квартирі, укладав плитку в ванній. ОСОБА_3. в
запереченні на позов і в судовому засіданні показала , що дійсно ОСОБА_4. проводив деякі
роботи, більшість робіт проводились спільно
але не в такому об'ємі як зазначено в його позовній заяві.
Суду не
надано доказів того, що був договір про
виконання певних робіт між ОСОБА_8. та ОСОБА_4. Суду не надано доказів , що дозволяють встановити, які будівельні матеріали , яка їх вартість були закуплені ОСОБА_4. і
використані при проведені ремонту. Оцінка проведених робіт по ремонту квартири
вказана ОСОБА_4. в позові до ОСОБА_3. про розподіл майна подружжя не
підтверджується будь - якими доказами.
Відповідно
до ч.3. ст. 368 ЦК майно, набуте подружжям під час шлюбу є їхньою
спільною сумісною власністю, якщо інше
не встановлено договором, укладеним у
письмовій формі.
Відповідно до п.9 Постанови
Пленуму Верховного суду України № 16 від 12.06.1998 р. - «Про застосування
судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» вартість майна
визначається за погодженням між подружжям,
а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час
розгляду справи. В судовому засіданні сторони дійшли згоди про визначення
вартості того основної частини майна,
яке ними було придбане під час шлюбу.
Відповідно
до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона
зобов'язана довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи
викладене, керуючись ст. 60, 65,
ст. 70 СК, ст. 368 ЦК
Постанови Пленуму Верховного суду України № 16 від 12.06.1998 р. - «Про
застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» ст.
60, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ
Позов
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про
визнання правочину недійсним та про поділ майна задовольнити повністю.
Визнати
недійсним правочин вчинений 20.04.2006р. ОСОБА_4по відчуженню автомобіля марки
АЗЛК-21412, кузов НОМЕР_2,
державний номерний знак
НОМЕР_3 на користь ОСОБА_5 .
Поділити
автомобіль марки АЗЛК-21412, кузов
НОМЕР_2, державний номерний знак
НОМЕР_3, як спільну
сумісну власність подружжя виділивши ОСОБА_3грошову компенсацію в сумі 2233, 23
грн.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя
задовольнити частково. З майна спільно придбаного під час шлюбу ОСОБА_4
виділити :
Спальню
білу (набір) вартістю 1500грн
Пилесмок вартістю 200 грн
Шафу в
прихожу вартістю 200грн.
Телевізор вартістю 300грн
Відеомагнітофон вартістю 300грн.
Всього майна на
суму 2.500грн.
В задоволенні
інших вимог відмовити.
Стягнути
з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 51 грн. та 30
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Стягнути
з ОСОБА_3 на користь позовом ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 25 грн. та 30
грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
Заяву
про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з
дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного
суду Рівненської області . Апеляційна скарга може бути подана без попереднього
подання заяви про апеляційне оскарження,
якщо скарга подається у строк, встановлений
для подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили
після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було
подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у
строк, встановлений ст.
294 ЦПК, рішення суду набирає
законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги
рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи
апеляційним судом.