Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/3438/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 310/3438/14-ц
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		29 травня 2014 року                                                           Бердянський міськрайонний суд 
		                                                                                  Запорізької області
		          в складі: головуючого судді - Крамаренко А.І.
		                          при секретарі           - Корнієнко Н.І.
		          за участю: представника позивача -  ОСОБА_1, представника відповідача -  Кравцова Б.В.
		          розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні  суду  цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Бердянськ, Державного підприємства «Придніпровська залізниця» про захист прав споживача, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що у пункті продажу проїзних документів залізниць України у м. Бердянську він придбав проїзний документ ХП№927686 на поїзд №12 Мелітополь - Київ на 28 квітня 2013 року на 19 год. 57 хв. Оплату за вказаний документ  він здійснив особистою платіжною карткою Віза «ПриватБанку» НОМЕР_1.
		          За три доби до від'їзду потягу, 25 квітня 2013року, він повернув квиток до пункту продажу проїзних документів залізниць України у м. Бердянську, про що свідчить виданий йому допоміжний документ. Однак кошти за невикористану поїздку у залізничній касі м. Бердянська йому повернуті не були.
		          У відповідь на його письмове звернення Укрзалізниця ДП «Придніпровська залізниця», посилаючись на п. 19.6 розділу 19 «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» , відповідно до якого «повернення платежів за проїзні документи , оплачені у банківському порядку  юридичними особами, провадиться Управлінням залізниці в претензійному порядку за умови попереднього погашення проїзних документів у касі повернення платежів з відміткою про повернення місць для продажу. Повернення платежів за проїзні документи , оплачені у безготівковому порядку фізичними особами, може здійснюватись залізницею оформлення як готівкою, так і в безготівковому порядку», повідомила, що він повинен звернутися із відповідною заявою до пасажирської служби Придніпровської залізниці у м. Дніпропетровську. Із зазначеної відповіді можна припустити, що Укрзалізниця вважає його юридичною особою, проте квиток він придбав як фізична особа (споживач) для себе особисто, його дії не були пов'язані  із виконанням  обов'язків найманого працівника або підприємницької діяльності, він не представляв інтереси жодної юридичної особи.
		          На той час він перебував у м. Києві, працював штатним радником голови Верховної Ради України, а тому мав великий обсяг обов'язків та навантаження в роботі. Повертаючи квитки в пункті продажу проїзних документів залізниць України у м. Бердянську, він був впевнений в обізнаності та дотриманні співробітниками залізниці чинного законодавства, проте запропонована йому ускладнена процедура повернення коштів, суперечить діючим вимогам Закону.
		          Просив стягнути на його користь в солідарному порядку з відповідачів повну вартість квитка в розмірі 746грн.12 коп., пеню за прострочення зобов'язання  по виплаті вартості  квитка в розмірі 8170 грн. 01 коп.,  грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 грн.
		В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
		Представник ДП «Дніпропетровська залізниця» за довіреністю Кравцов Б.В. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що за зверненням позивача Інспекція з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області проводила перевірку, за якою склало акт №000209 від 14.06.2013 року. Відповідно до вказаного акту порушень прав позивача не виявлено. Так, позивач для отримання коштів  за невикористану поїздку повинен направити заяву до пасажирської служби «Придніпровської залізниці» та додати до неї оригінал проїзного  документа з бланком повернення. Вимоги позивача про стягнення     пені за прострочення зобов'язання  по виплаті вартості  квитка та   грошового  відшкодування моральної шкоди вважав необґрунтованими. Просив в задоволенні позову відмовити.
		Представник відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Бердянськ, в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. 
		Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
		Як встановлено судом  у пункті продажу проїзних документів залізниць України у м. Бердянську ОСОБА_3 проїзний документ ХП№927686 на поїзд №12 Мелітополь - Київ на 28 квітня 2013 року на 19 год. 57 хв. Оплату за вказаний документ  було здійснено  особистою платіжною карткою Віза «ПриватБанку» НОМЕР_1.
		          За три доби до від'їзду потягу, 25 квітня 2013року, ОСОБА_3 повернув квиток до пункту продажу проїзних документів залізниць України у м. Бердянську, що підтверджується  допоміжним документом. Однак кошти за невикористану поїздку у залізничній касі м. Бердянська йому повернуті не були.
		          З письмової відповіді ДП «Придніпровська залізниця» на звернення ОСОБА_3, вбачається, що останньому для отримання коштів за невикористану поїздку було запропоновано звернутись із заявою  до пасажирської служби  ДП «Придніпровська залізниця», в якій вказати П.І.Б., адресу проживання, банківські реквізити або № картки  клієнта, якою було здійснено оплату та оригінал проїзного документа з бланком повернення.    
		Відповідно до ст. 908 ЦК України    перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.  Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.  Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
		Згідно ст. 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.  Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
		За змістом п. 6 ч.1 ст. 911 ЦК України  пасажир має право  відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними кодексами (статутами).
		Пунктом  128 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457 повернення вартості  невикористаних квитків провадиться у порядку встановленому Правилами перевезень пасажирів.
		За змістом п. 9.1.1 Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.07.1998 року №297, повернення платежів за невикористані проїзні  документи провадиться у будь-якому пункті продажу проїзних документів залізниці з пред'явленням  у касу повернення платежів  проїзного документа та паспорта  або посвідчення особи з фотокарткою, яке виключає будь-які сумніви щодо особи громадянина (військового квитка,студентського квитка, посвідчення водія, службового посвідчення).
		З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 мав право в будь-якому пункті продажу квитків отримати кошти за невикористаний проїзний документ.
		Посилання ДП «Придніпровська залізниця» на п. 9.1.5 вказаних вище Правил суд до уваги не приймає, оскільки даним пунктом передбачено повернення платежів, сплачених безготівково організаціями, підприємствами, тощо, тобто юридичними особами.
		З урахуванням встановлених обставин та наведених вище приписів закону суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення вартості квитка в розмірі 746 грн. 12 коп.
		Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
		Згідно ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів»  законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу  України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів»  захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
		Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. 
		Таким чином, вимоги ОСОБА_3 про стягнення на його користь пені за прострочення зобов'язання по виплаті вартості квитка є обґрунтованими, основаними на законі та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до наданих документів, пояснень представника відповідача Відокремлений структурний підрозділ «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Бердянськ не є юридичною особою, а отже вартість невикористаного проїзного документа та  пені за прострочення зобов'язання по виплаті його вартості підлягає стягненню з  Державного підприємства «Придніпровська залізниця».
		У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.
		          З практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд  визнається справедливим  за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. 
		За змістом  ст. ст. 5, 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.
		          Як при зверненні до суду, так і під час розгляду справи в суді позивачем  не надано  доказів завдання йому моральної шкоди, обґрунтування її розміру, у зв'язку з чим суд вважає вимоги в даній частині не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.            
		          Керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 57 - 61, 212 - 215 ЦПК України,  суд
		ВИРІШИВ:
		          Позов ОСОБА_3  задовольнити частково.
		Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на користь ОСОБА_3 повну вартість квитка в розмірі 746 грн. 12 коп.,  пеню за прострочення зобов'язання по виплаті вартості квитка в розмірі 8170 грн. 01 коп., а всього 8916 грн. 13 коп.
		В задоволені решти позовних вимог відмовити.
		В задоволені позову до Відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станція Бердянськ відмовити.
		Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на користь держави судовий збір 243 грн. 60 коп.
		Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		Суддя                                                                   А.І. Крамаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...