Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/17125/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2014.
Дата набрання законної сили: 25.11.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                      
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа №  757/17125/14-ц 
		Категорія 4 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		(ЗАОЧНЕ)
		01 жовтня 2014 року Печерський районний суд м. Києва 
		в складі: головуючого судді -          Козлова Р.Ю.,
		при секретарі -                    Скирді В. Є.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		У червні 2014 року позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами мотивуючи їх тим, що йому на праві власності належить  квартира АДРЕСА_1. На підставі рішення суду ухваленого за результатами спору у іншій цивільній справі відповідачка зареєструвала в органах реєстрації  за собою право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна. Посилаючись на те що, вказане рішення скасовано судом касаційної інстанції, і за результатами нового розгляду справи ухвалено рішення, якими встановлено, що зазначена квартира є його особистою власністю, просив задовольнити пред'явлені вимоги.    
		У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Представник позивача направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
		Суд визнав можливим проводити судове засідання за відсутності сторін у заочному порядку. 
		Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного  висновку.
		Судом встановлено, що  26 грудня 2003 року ОСОБА_1 уклав із ЗАТ «Побутрембуд» договір №06/38 про пайову участь у будівництві, предметом якого були майнові права на квартиру АДРЕСА_1.
		22 липня 2004 року ОСОБА_1 особисто сплатив ЗАТ «Побутрембуд» вартість квартири у розмірі 755737 грн. а станом на 14 квітня 2005 року ним було внесено 100% інвестицій у розмірі 757861,50  грн.  за договором. 01 червня 2005 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру.
		У жовтні 2012 року відповідачка звернулась до суду з позовом про встановлення факту спільного проживання з позивачем однією сім'єю і про поділ майна подружжя.
		За результатами вирішення вказаного спору, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 27 березня 2013 року, серед іншого виділено ОСОБА_2 в натурі зі складу спільного сумісного майна, шляхом визнання за ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1. 
		На підставі вказаного рішення відповідачка зареєструвала за собою право власності на квартиру  АДРЕСА_1, про що державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис.
		24 липня 2013 року ухвалою колегії судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішення Печерського районного суду м. Києва від  13 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 березня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд.
		Як вбачається з матеріалів справи, за результатами нового розгляду, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 липня 2014 року ОСОБА_1 на виконання договору №06/38 про пайову участь у будівництві будинку, особисто сплатив ЗАТ «Побутрембуд» вартість квартири у розмірі 755737 грн. 01 червня 2005 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на квартиру, відтак на спірну квартиру не поширюється режим спільного сумісного майна подружжя.
		Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ч. 1 ст. 61 цього Кодексу.
		У відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини.
		Статтею 392 ЦК України, посиланням на яку позивач обґрунтовує свої вимоги, визначено, що суб'єктом звернення з позовом про визнання права власності може бути власник спірного майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		На момент вирішення даного спору, спірний об'єкт нерухомого майна перебуває у власності відповідачки на підставі рішення суду, яке судом касаційної інстанції скасовано.
		Таким чином, оскільки рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій встановлено наявність у позивача права, з метою захисту якого він звернувся до суду з даним позовом, і це право оспорюється за викладених вище обставин, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 3654 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.  
		На підставі викладеного, керуючись ст. 392 ЦК України, ст.ст. 4,11 60, 88, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
		Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 3654 грн.   
		Заочне рішення може бути  переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про  перегляд  заочного рішення  може бути  подано  протягом  десяти днів з дня отримання  його копії.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		          СУДДЯ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...