Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-66/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; одержання,давання, провокація хабара (усього), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.10.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2014.
Дата набрання законної сили: 16.10.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №1-66/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11/788/84/14 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - одержання,давання, провокація хабара (усього), з них  
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		16 жовтня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі: 
		 
		головуючого-судді -  ОСОБА_2 , 
		суддів -  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , 
		з участю прокурора - ОСОБА_5 , 
		засудженого - ОСОБА_6 , 
		потерпілого - ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у розгляді справи ОСОБА_8 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 07 серпня 2014 року, яким 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець м. Суми, раніше не судимий, 
		 
		засуджений за ч.2 ст.368 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 4 місяці 17 днів. 
		За ч.4 ст.190, ч.ч.2, 3 ст.358 КК України ОСОБА_6 виправдано за відсутністю у його діях складів цих злочинів. 
		Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 239700 грн. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди. 
		Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в загальній сумі 17526 грн. 96 коп. 
		Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України (1960 р.). 
		 
		ВСТАНОВИЛА: 
		 
		Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що будучи обраним депутатом Сумської міської ради 5 скликання, відповідно до рішення позачергової сесії Сумської міської ради від 30 липня 2008 року перебуваючи на посаді голови постійної комісії з питань архітектури, будівництва, регулювання земельних відносин, природокористування та екології, будучи службовою особою та представником влади, в силу виконання своїх організаційно-розпорядчих функцій, з використанням свого службового становища, поєднуючи з вимаганням, одержав хабар. 
		 
		Так, 07 травня 2007 року фізична особа - підприємець ОСОБА_7 , звернувся до Сумського міського голови з заявою про отримання на умовах оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 . 
		Рішенням Сумської міської ради від 19 грудня 2007 року ОСОБА_7 було надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки. Цим же рішенням встановлено термін його дії - 6 місяців з моменту набуття чинності.
		З метою підготовки відповідного проекту землеустрою, ОСОБА_7 звернувся до Управління земельних ресурсів у м. Суми Сумської області Державного агентства земельних ресурсів із заявою про видачу умов відведення зазначеної земельної ділянки, однак 20 лютого 2008 року та повторно 24 квітня 2008 року Управлінням земельних ресурсів йому було відмовлено у видачі зазначених умов.
		В липні 2008 року у денний час у приміщенні ТОВ "Платан-Сервіс" за адресою м. Суми вул. Кірова, 167, ОСОБА_7 познайомився з ОСОБА_6 , та у ході їхньої розмови останньому стало відомо про наявні у ОСОБА_7 проблеми з оформленням документів щодо оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 і закінчення терміну дії рішення Сумської міської ради від 19 грудня 2007 року. Достовірно знаючи, що у найближчий час він буде обраний на посаду голови постійної депутатської комісії з питань архітектури, будівництва, регулювання земельних відносин Сумської міської ради, до компетенції якої входить попередній розгляд питань виділення земельних ділянок на території м. Суми, в тому числі на умовах оренди для використання в комерційних цілях, ОСОБА_6 з корисливих мотивів вирішив отримати від ОСОБА_7 хабар за вчинення в його інтересах дій з використанням службового становища, яке він буде обіймати в найближчий час на цій посаді. 
		Реалізовуючи виниклий злочинний умисел, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 свою допомогу у вирішенні питання щодо виділення земельної ділянки по пров. Суджанському на умовах оренди, повідомивши, що саме він, як голова відповідної профільної комісії міської ради, вирішуватиме питання виділення земельних ділянок в м. Суми, але за вказану допомогу ОСОБА_7 має передати йому хабар у сумі 100 000 гривень. Однак ОСОБА_7 одразу не погодився на пропозицію ОСОБА_6 , тому вони домовились зустрітись пізніше.
		У подальшому, ОСОБА_6 вирішив реалізувати свій злочинний умисел, направлений на отримання від потерпілого хабара, шляхом вимагання. З цією метою у кінці липня 2008 року він зустрівся з ОСОБА_7 поблизу приміщення ТОВ «Номак-Інвест» за адресою: м. Суми, вул. Дзержинського 21. У ході розмови ОСОБА_6 поставив вимогу ОСОБА_7 передати йому у якості хабара грошові кошти в сумі 100 000 грн. за сприяння у вирішенні питання про виділення йому в оренду земельної ділянки. Для створення умов, за яких ОСОБА_7 змушений буде передати хабар у вказаній сумі, ОСОБА_6 повідомив йому, що у разі відмови передати грошові кошти в найближчий час він, як голова профільної комісії Сумської міської ради, створить умови, за яких питання про виділення земельної ділянки по пров. Суджанському не буде вирішене взагалі.
		У подальшому, 01 серпня 2008 року у другій половині дня ОСОБА_7 , діючи на вимогу ОСОБА_6 , приїхав до останнього у заздалегідь обумовлене місце, а саме депутатський кабінет у приміщенні ТОВ «Номак-Інвест» за адресою: м. Суми, вул. Дзержинського, 21, де ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 хабар у вигляді грошових коштів в сумі 10 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на вказану дату складало 48 451 гривень, за сприяння в отриманні ОСОБА_7 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 . 
		 
		В подальшому, 3 серпня 2008 року в другій половині дня ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зустрілись на перехресті вул. Дзержинського та площі Свердлова в м. Суми, де ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на отримання хабара шляхом вимагання, отримав від ОСОБА_7 в якості хабара за виконання раніше обумовлених дій з використанням свого службового становища, грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на вказану дату складає 24225 гривень 50 копійок.
		 
		Після цього, 7 серпня 2008 року, ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_6 , в другій половині дня прибув до приміщення покинутого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Там ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 в якості хабара за виконання раніше обумовлених дій з використанням свого службового становища, грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на вказану дату складає 24 222 гривні 50 копійок, повністю реалізувавши, таким чином, свійзлочинний умисел, направлений на отримання хабара в сумі 100 000 гривень шляхом вимагання.
		На виконання обумовлених домовленістю та за отриманий хабар ОСОБА_6 , будучи головою постійної депутатської комісії з питань архітектури, будівництва та земельних відносин Сумської міської ради, виконував дії з використанням свого службового становища, направлені на сприяння в отриманні ОСОБА_7 земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду для використання в комерційних цілях. Однак, у зв`язку з розміщенням на вказаній земельній ділянці об`єкту який є частиною цілісного майнового комплексу «кінотеатр «Дружба» та про ОСОБА_6 не було відомо на момент вимагання та отримання від ОСОБА_7 хабара, вказана земельна ділянка не була виділена останньому в оренду.
		 
		Крім цього, 20 травня 2008 року ОСОБА_7 звернувся на адресу Сумського міського голови з заявою про виділення йому у власність в порядку приватизації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана заява та надані разом з нею документи були розглянуті 19 червня 2008 року на засіданні постійної депутатської комісії Сумської міської ради з питань архітектури, будівництва, регулювання земельних відносин, природокористування та екології, однак рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не було прийнято.
		У подальшому, в ході зустрічі, що відбулась 1 серпня 2008 року в приміщенні ТОВ «Номак-Інвест», ОСОБА_6 дізнався від ОСОБА_7 , що від нього надійшло звернення про виділення вказаної земельної ділянки. При цьому у ОСОБА_6 виник умисел повторно отримати від ОСОБА_7 хабара, однак вжеза сприяння у вирішенні питання щодо виділення йому земельної ділянки за вказаною вище адресою. У ході розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , що за виділення цієї ділянки він також має заплатити.
		У подальшому, а саме в грудні 2008 року - січні 2009 року, в ході зустрічей з ОСОБА_7 у невстановленому слідством місці, ОСОБА_6 повторно поставив вимогу ОСОБА_7 передати йому грошові кошти в сумі 10 000 доларів США за сприяння у позитивному вирішенні питання виділення вказаної земельної ділянки. Для створення умов, за яких ОСОБА_7 змушений буде передати грошові кошти у вказаній сумі, ОСОБА_6 повідомив йому, що у разі відмови передати грошові кошти в найближчий час він, як голова профільної комісії Сумської міської ради, створить умови, за яких питання про виділення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , не буде вирішене взагалі.
		Після цього, а саме в січні 2009 року на вимогу ОСОБА_6 , ОСОБА_7 зустрівся з ним поблизу приміщення Сумської міської ради, розташованого за адресою: м. Суми, площа Незалежності, 2. В ході даної зустрічі ОСОБА_6 з корисливих мотивів отримав від ОСОБА_7 в якості хабара за сприяння у позитивному вирішенні питання виділення останньому у власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 з використанням свого службового становища грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на січень 2009 року становить 77000 гривень, що в 254 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить великі розміри. 
		В подальшому за сприянням ОСОБА_6 питання виділення у власність ОСОБА_7 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,082 га в порядку безоплатної приватизації для індивідуально житлового будівництва, було вирішено позитивно та 22 липня 2009 року, після також позитивного розгляду відповідного проекту землеустрою профільною комісією Сумської міської ради під головуванням ОСОБА_6 , рішенням Сумської міської ради було затверджено проект землеустрою та надано ОСОБА_7 у власність зазначену земельну ділянку. 
		 
		В поданих апеляційних скаргах:
		- засуджений ОСОБА_6 просить вирок суду в частині його засудження за ч.2 ст.368 КК України скасувати, а справу закрити за відсутністю у його діях складу вказаного злочину. Свої вимоги мотивує тим, що судом не було усунуто протиріч в показах потерпілого ОСОБА_7 та не надано достовірних доказів відносно наявності у нього вказаної у вироку суми грошових коштів. Крім того, апелянт вказує, що аудиозапис з мобільного телефону ОСОБА_7 є незаконним доказом його винуватості, оскільки він отриманий з порушеннями норм КПК України та суперечить рішенню Конституційного Суду України від 20.10.2011 року № 12-рп/2011. Також ОСОБА_6 вказує, що він не був службовою особою, в розумінні примітки 1 до ст.364 КК України в редакції 2008 року. Крім того, засуджений не погоджується із стягненням на користь держави судових витрат за проведення експертиз, які були проведені в рамках розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.ч.2, 3 ст.358, ч.4 ст.190 КК України, оскільки за даними статтями його було виправдано, та не погоджується із стягненням на користь ОСОБА_7 матеріальної та моральної шкоди, так як стягнена сума, крім пояснень потерпілого, нічим не стверджується; 
		- прокурор, який приймав участь у розгляді кримінальної справи, ОСОБА_8 , змінивши апеляційні вимоги, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінального процесуального закону. Мотивуючи свої вимоги тим, що суд допустив помилку при призначенні покарання ОСОБА_6 , призначивши його в роках, місяцях та днях, також суд не дотримав положень закону при вирішенні цивільного позову та стягненні з ОСОБА_6 судових витрат.
		 
		Потерпілий ОСОБА_7 направив до апеляційного суду Сумської області заперечення на апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 , вказуючи на її необґрунтованість та просить вирок Сумського районного суду Сумської області відносно ОСОБА_6 залишити без зміни. 
		 
		Також, даним вироком Сумського районного суду Сумської області від 07 серпня 2014 року,  ОСОБА_6 був виправданий за ч.4 ст.190, ч.ч.2, 3 ст.358 КК України за відсутністю у його діях складів цих злочинів, а тому, враховуючи, що в поданих апеляціях виправдання останнього за вказаними статтями ніким не заперечується та під сумнів не ставиться, суд апеляційної інстанції вирок в цій частині не перевіряє. 
		 
		Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_6 на підтримку своєї апеляційної скарги, пояснення прокурора на підтримку зміненої апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілого ОСОБА_7 , який заперечив проти задоволення апеляції засудженого,та підтримав змінену апеляцію прокурора, виконавши вимоги ст.318 КПК України 1960 року, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне. 
		 
		Так, під час розгляду кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ст. 63 Конституції України принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не можу бути віддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останнього.
		Відповідно до вимог ст.323 КПК України 1960 року вирок суду має бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
		Положеннями ст. 257 і ч.1 ст.334 КПК України 1960 року передбачено, що при розгляді справи суд повинен безпосередньо дослідити докази у справі та навести у вироку ті з них, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.
		Однак, під час розгляду цієї справи суд у повній мірі зазначених вимог закону не дотримався, а тому постановлений ним вирок в частині засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст.368 КК України, не можна визнати законним та обґрунтованим. 
		 
		Так, засуджений ОСОБА_6 , не визнаючи своєї вини в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст. 368 КК України, як в ході досудового слідства так і в суді, пояснював, що дійсно, з 2006 року він являється депутатом Сумської міської ради, спочатку був членом комісії, а з 30 липня 2008 року зайняв посаду голови постійної депутатської комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин Сумської міської ради. Він ніколи ніяких грошей від ОСОБА_7 не вимагав, не отримував і ніяких послуг йому не надавав. ОСОБА_7 його оговорює. 
		 
		Суд, в основу обвинувального вироку, визнаючи ОСОБА_6 винним в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, поклав, зокрема, показання потерпілого ОСОБА_7 , протокол допиту віч-на-віч між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , матеріали судово-криміналістичної експертизи записів звукозапису, а також показання свідка ОСОБА_9 , які той давав на досудовому слідстві.
		Так, потерпілий ОСОБА_7 , як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні стверджував, що наприкінці липня 2008 року саме ОСОБА_10 познайомив його з ОСОБА_6 в офісі ТОВ «Платан-сервіс» і при цьому ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_10 , запропонував ОСОБА_7 сплатити 100 000 грн. 
		В мотивувальній частині вироку суд, викладаючи зміст показів потерпілого ОСОБА_7 , також посилається на дані обставини. 
		Разом з тим, свідок ОСОБА_10 , як і підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували такі обставини.
		Суд у вироку, з огляду на істотні суперечності пояснень даного свідка та позиції потерпілого ОСОБА_7 , показам свідка ОСОБА_10 належної оцінки не надав, та не мотивував, чому відкинув ці пояснення, як доказ, чим допустив невідповідність своїх висновків фактичним обставинам справи.
		 
		Крім цього, поклавши в основу обвинувального вироку покази ОСОБА_7 , в частині дачі ним хабара ОСОБА_6 в серпні 2008 року  20000доларів США, та в січні 2009 року  10000 доларів США, суд, належним чином не перевірив їх, зокрема, і щодо наявності у потерпілого зазначеної суми коштів в певний період, наводячи у вироку з цього приводу тільки пояснення самого ОСОБА_7 , однак, встановлення зазначених обставин має істотне значення для правильного вирішення справи. 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не вмотивовано та не доведено, чому ж покази потерпілого ОСОБА_7 ним беззаперечно прийняті, як достовірні і покладені в основу обвинувального вироку.
		 
		Крім того, як вбачається з вироку, суд на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, послався на надані потерпілимслідству аудіозаписи розмов, що були зроблені останнім на телефон. 
		При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованими зауваження засудженого ОСОБА_6 в його апеляції на вирок, про те, що суд не в повній мірі дослідив всю розмову і поклав в основу вироку лише деякі фрази і речення, вирвані з контексту всієї розмови, чим також допустив однобічність і неповноту судового слідства.
		 
		Розглянувши справу, суд у вироку оцінки показанням ОСОБА_6 взагалі не надав та не навів належних доказів, які б спростовували позицію останнього. 
		 
		Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, як при вирішенні цивільного позову по даній справі так і при вирішенні питання про стягнення із засудженого ОСОБА_6 судових витрат, допустив неправильне застосування кримінального закону, як про це обґрунтовано зазнають в своїх апеляціях прокурор та засуджений.
		 
		Так, вирішуючи цивільний позов та стягуючи із засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілого 239 700 грн. матеріальної шкоди та 1 000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції, зовсім не врахував позицію Верховного суду України, яка міститься в п.21 Постанови пленуму № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво».
		 
		Крім того, судом не були враховані і вимоги закону, передбаченіст.93 КПКУкраїни 1960 року, де зазначено, що судові витрати покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані перекладачам, або приймаються на рахунок держави. При визнанні підсудного винним суд постановляє стягнути з нього судові витрати. 
		За змістом вказаної норми закону судові витрати можуть бути стягнуті лише з особи, яку за вироком суду визнано винною. У випадку ж виправдання особи судові витрати приймаються на рахунок держави. Теж саме стосується судових витрат, пов`язаних з тією частиною обвинувачення, за якою особу виправдано.
		Однак, судом першої інстанції, в порушення зазначених вимог із засудженого були стягнуті всі судові витрати, що були по справі, без врахування того, що він за частиною епізодів був виправданий.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції при розгляді даної справи, була допущена така однобічність і неповнота судового слідства, невідповідність висновків фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону, які ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановленого вироку.
		 
		Оскільки така однобічність і неповнота судового слідства та невідповідність висновків фактичним обставинам справи не можуть бути усунуті в ході апеляційного перегляду справи, тому на підставі ст.367 КПК України (1960 року) вирок суду, в частині засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст.368 КК України, підлягає скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд, тому апеляція прокурора, таким чином, підлягає до повного задоволення, а апеляція засудженого до часткового задоволення.
		 
		Під час нового судового розгляду, суду першої інстанції необхідно ретельно дослідити докази по справі, дати їм належну оцінку, зокрема дати оцінку показам потерпілого ОСОБА_7 , дослідити і інші докази, при цьому, при дослідженні та використанні в якості доказу аудиозапису з мобільного телефону потерпілого необхідно врахувати рішення Конституційного Суду України від 20.10.2011року, та звернути увагу і на інші доводи, викладені в апеляції засудженого і з урахуванням всіх обставин справи, постановити законне і обґрунтоване рішення.
		 
		Що стосується неправильного визначення розміру покарання, як про це вказує в своїй апеляції прокурор, то такі питання, як визначення виду та розміру покарання підлягають вирішенню при новому судовому розгляді в разі доведення вини засудженого в інкримінованому злочині.
		 
		У зв`язку із скасуванням вироку та поверненням справи на новий судовий розгляд інші доводи апеляції засудженого колегією суддів не вирішуються, та підлягатимуть перевірці в суді першої інстанції. 
		 
		Крім того, враховуючи обставини інкримінованого ОСОБА_6 злочину, його процесуальну поведінку протягом досудового слідства та судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе, в даному випадку, не обирати обвинуваченому запобіжного заходу.
		 
		Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України (1960 р.), а також п.п.11 та 15 Розділу 11 Перехідних положень КПК України, 2012 року, колегія суддів, - 
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом, ОСОБА_8 задовольнити в повному обсязі.
		 
		Апеляцію засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.
		 
		Вирок Сумського районного суду Сумської області від 07 серпня 2014 року в частині визнання винним та засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст.368 КК України, вирішення цивільного позову та стягнення судових витрат  скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі. 
		 
		Цей же вирок в частині виправдання ОСОБА_6 за ч.4 ст.190, ч.ч.2, 3 ст.358 КК України за відсутністю у його діях складів цих злочинів, залишити без зміни. 
		 
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не обирати. 
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...