Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/15664/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2014. Зареєстровано: 09.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2014.
Дата набрання законної сили: 20.01.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		30 жовтня 2014 року                     08:45                                  № 826/15664/14
		Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., за участю секретаря судового засідання Дмитрієвої В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовомПублічного акціонерного товариства «Агрофірма «Теплиці України»доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:
		До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Теплиці України» (надалі - Позивач/ПАТ «Агрофірма «Теплиці України») до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд:
		1.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27.06.2014 р. №0000321501;
		2.          Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» (код ЄДРПОУ 03359730) судовий збір.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2014 р. провадження у справі було відкрите та призначено справу до судового розгляду.
		В судове засідання з'явились представники Позивача, які позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити із підстав, викладених в адміністративним позові, зокрема, зазначили про порушення Відповідачем положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України) під час прийняття 27.06.2014 р. податкового повідомлення-рішення №0000321501.
		В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про час та місце був належним чином повідомлений в порядку, передбаченому положеннями ст.33 та ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), про причини неявки до судового засідання інформації не подавав, клопотання про перенесення дати судового розгляду не надходило. Водночас, подав письмове заперечення, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи тим, що податкове повідомлення-рішення від 27.06.2014 р. №0000321501 прийняте податковим органом правомірно, оскільки Позивачем порушені норми ПК України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (надалі - ПДВ). 
		Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
		Згідно із ст.128 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні, на підставі наявних в матеріалах справи документів.
		Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» (код ЄДРОПУ 3359730) зареєстроване 17.09.1996 р. Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією, з 15.04.2002 р. взято на податковий облік та станом на дату проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
		Основним видом діяльності Позивача згідно із виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №472740 є організація будівництва будівель. 
		При цьому, для здійснення господарської діяльності Позивач отримав ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АВ №588886 від 29.09.2011 р. строком дії до 29.09.2014 р. на діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури.
		Поряд із цим, у період з 13.05.2014 р. по 26.05.2014 р. на підставі направлення від 13.05.2014 р. №819/15-01 та наказу від 13.05.2014 р. №818, виданих ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України та п.3 постанови КМУ від 27.12.2010 р. №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», згідно із п.200.11 ст.200 ПК України Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2013 р. (вх. №9088352331 від 20.01.2014 р.) у сумі 300  299,00 грн., за січень 2014 р. (вх. №9008623312 від 20.02.2014 р.) у сумі 406  493,00 грн., за лютий 2014 р. (вх. №9015493270 від 20.03.2014 р.) у сумі 1  323  011,00 грн., за результатами якої був складений акт від 02.06.2014 р. №261/15-01-50/3359730 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» (код ЄДРОПУ 3359730) бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за грудень 2013 р., січень та лютий 2014 р.» (надалі - Акт перевірки №261), в якому зазначено про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема:
		ь          п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення заявленої Позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ, а саме: за грудень 2013 р. - на 150 626,70 грн.; за січень 2014 р. - на 406 493,00 грн.; за лютий 2014 р. - на 1 323 011,00 грн. 
		Не погоджуючись із зазначеними вище висновками податкового органу, ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» подало до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заперечення за вих. №77-А від 11.06.2014 р., за результатом розгляду якого Відповідачем було надане рішення від 24.06.2014 р. №2777/15-01-34 «Про надання відповіді», яким залишено без змін викладені в Акті перевірки №261 висновки, а вказане заперечення - без задоволення.
		Згідно із зазначеним, на підставі висновків Акту перевірки №261 ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийняте податкове повідомлення-рішення за формою «В1» від 27.06.2014 р. №0000321501, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 1 880 130,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 470 034,00 грн., зокрема, за:
		-          за грудень 2013 р. (відповідно до податкової декларації за вх. №9088352331 від 20.01.2014 р.) на суму розміром 150 626,70 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування (не відшкодовано на момент перевірки)), штрафні санкції - 37 657,00 грн.;
		-          за січень 2014 р. (відповідно до податкової декларації за вх. №9008623312 від 20.02.2014 р.) на суму розміром 406 493,00 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування (не відшкодовано на момент перевірки)), штрафні санкції - 101 624,00 грн.;
		-          за лютий 2014 р. (відповідно до податкової декларації за вх. №9015493270 від 20.03.2014 р.) на суму розміром 1 323 011,00 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування (не відшкодовано на момент перевірки)), штрафні санкції - 330 753,00 грн.
		В той же час, не погоджуючись із вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» подало до Головного управління Міндоходів у м. Києві скаргу за вих. №93-А від 07.07.2014 р., яка рішенням останнього від 03.09.2014 р. №8250/10/26-15-10-07-15 «Про результати розгляду первинної скарги» була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
		Крім того, на прийняте Відповідачем податкове повідомлення-рішення від 27.06.2014 р. Позивачем була подана повторна скарга за вих. №133-А від 17.09.2014 р. до Державної фіскальної служби України, що також рішенням від 26.09.2014 р. №4006/6/99-99-10-01-15 «Про результати розгляду скарг» була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.
		Проте, вважаючи, що Відповідачем були порушені права та охоронювані законом інтереси ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» під час прийняття 27.06.2014 р. оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Позивач оскаржив їх у судовому порядку.
		Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України (у редакції, що діяла на момент виникнення взаємовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
		В той же час, з огляду на дані поданих ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкових декларацій з ПДВ разом із додатками до них встановлено, що Позивачем у ряд.23.2 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів) визначені суми бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема:
		ь          у ряд.23.2 декларації за грудень 2013 р. (вх. №9088352331 від 20.01.2014 р.) (надалі - Декларація за грудень 2013 р.) визначено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 300 299,00 грн., яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за листопад 2013 р. - розміром 300 299,00 грн.;
		ь          у ряд.23 декларації за січень 2014 р. (вх. №9008623312 від 20.02.2014 р.) (надалі - Декларація за січень 2014 р.) визначено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 406 493,00 грн., яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за грудень 2013 р. - розміром 406 493,00 грн.;
		ь          у ряд.23 декларації за лютий 2014 р. (вх. №9015493270 від 20.03.2014 р.) (надалі - Декларація за лютий 2014 р.) визначено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1 323 011,00 грн., яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме: за січень 2014 р. - розміром 1 323 011,00 грн.
		При цьому, у пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України зазначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
		В той же час, згідно із п.200.1, п.200.2 та п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. 
		Крім того, у п.200.4 ст.200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: 
		а)  бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; 
		б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
		Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування ПДВ в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку продавцю товарів (послуг) у попередніх податкових періодах. 
		Аналогічна позиція викладена також в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 22.07.2013 р. №К/9991/74954/12 та від 14.01.2014 р.          №К/800/15576/13.
		Водночас, суд акцентує увагу, що зазначеними нормами не обмежено право платника податку на бюджетне відшкодування сум ПДВ фактично сплачених останнім у ціні товару або послуг у попередніх податкових періодах часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості, а тому оскільки облік бюджетного відшкодування ПДВ має накопичувальний характер, попередніми податковими періодами можуть бути попередні йому податкові періоди (12 місяців). Податкове законодавство не пов'язує право на бюджетне відшкодування тільки з оплатою, проведеною у попередньому періоді, за операціями по придбанню товару в цьому ж періоді, та з формуванням податкового кредиту в цьому ж податковому періоді, а лише обмежує суму від'ємного значення, яка може бути відшкодована платнику, фактичною сплатою ПДВ постачальникам товарів в попередніх податкових періодах.          
		Поряд із цим, відповідно до п.200.6 ст.200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п.200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
		Згідно із п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. 
		З наведених норм податкового законодавства вбачається, що платник податку у випадку, якщо сума ПДВ має від'ємне значення, приймає рішення або про віднесення цієї суми до бюджетного відшкодування, або про включення суми від'ємного значення з ПДВ до податкового кредиту. Зазначене рішення платника податку відображається останнім у відповідній податковій декларації. 
		При цьому, законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.
		Наведене стосується і залишків від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та у яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у наступних податкових періодах, за якими вони виникли.
		Водночас, під час здійснення податковим органом перевірки встановлено, що у період виникнення від'ємного значення (листопад-грудень 2013 р. та січень 2014 р.) ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» (Замовник) мав господарські взаємовідносини із контрагентами на підставі укладених наступних Договорів підряду, а саме:
		ь          із ТОВ «Енерджі Проект» (Підрядник) був укладений договір на виконання проектних робіт №35 від 14.11.2013 р. (надалі - Договір №35), згідно із якими Замовник доручає, а Підрядник бере на себе обов'язки по виконанню проекту зовнішнього електропостачання об'єкта: «Будівництво та обслуговування об'єктів громадського та комерційного використання, торгово-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови та паркінгу по вул. Берковецькій, 6» (надалі - Комплекс), стадії проектування «Робоча документація». Загальна вартість робіт складає 2 582 171,95 грн. (в т.ч. ПДВ - 430 361,99 грн.);
		ь          із ПАТ «АК «Київводоканал» (Генпідрядник) та ПрАТ «Будінженермережа-5» (Субпідрядник) був укладений договір генерального підряду №2009/06/14-13 від 03.12.2013 р. (надалі - Договір №2009), згідно із яким (із врахуванням Додаткової угоди №1 від 30.12.2013 р.) Субпідрядник за дорученням Замовника виконує комплекс робіт відповідно до Технічних умов №5789 від 08.11.2013 р. на об'єкті: «Будівництво об'єктів громадського та комерційного використання, торгово-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови та паркінгу», в т.ч.: по розробці проектно-кошторисної документації, будівництву поза майданчикових каналізаційних мереж від Гіпермаркета «Ашан», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6, до самопливного колектору КНС «Нивки». Загальна вартість робіт орієнтовно складає 12 000 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2  000  000,00 грн.);  
		ь          із ТОВ «Енергоінвестмонтаж» (Підрядник) був укладений договір підряду №76 від 08.01.2014 р. (надалі - Договір №76), згідно із яким Підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконати власними силами та засобами комплекс визначених у технічних умовах №46938, наданих ПАТ «Київенерго» Замовнику, та проектній документації будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт по зовнішньому електропостачанню об'єкта: об'єкти громадського і комерційного використання, торговельно-розважальні комплекси, офісні центри, об'єкти житлової забудови, паркінг, що будується по вул. Берковецькій, 6 у м. Києві. Загальна вартість робіт становить 45 820 000,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 636 666,80 грн.).
		На підтвердження здійснення ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» перерахування авансових платежів контрагентам за укладеними Договорами підряду суду надані платіжні доручення, а саме: 
		-          за Договором №35 Позивачем сплачено ТОВ «Енерджі Проект» кошти - на загальну суму 1 807 520,36 грн. (в т.ч. ПДВ - 301 253,40 грн.), а саме: №781 від 28.11.2013 р. на суму 903 760,18 грн. (в т.ч. ПДВ - 150 626,70 грн.) та №795 від 06.12.2013 р. на суму 903 760,18 грн. (в т.ч. ПДВ - 150 626,70 грн.);
		-          за Договором №2009 Позивачем сплачено ПАТ «АК «Київводоканал» кошти - на загальну суму 1  800  000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 300 000,00 грн.), а саме: №851 від 27.12.2013 р. на суму 800  000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 133 333,33 грн.) та №844 від 23.12.2013 р. на суму 1 000 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 166 666,67 грн.);
		-          за Договором №76 Позивачем сплачено ТОВ «Енергоінвестмонтаж» кошти - на загальну суму 9 245 274,56 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 540 879,09 грн.), а саме: №23 від 13.01.2014 р. на суму 7 245 274,56 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 207 545,76 грн.), №62 від 24.01.2014 р. на суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн.), №79 від 29.01.2014 р. на суму 1 300 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 216 666,67 грн.) та №80 від 29.01.2014 р. на суму 200 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 333,33 грн.).
		Водночас, відповідно до положень п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При цьому, у п.201.10 ст.201 ПК України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Як вбачається з Акту перевірки №261, при проведенні податковим органом аналізу податкової звітності ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» встановлено відображення Позивачем у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних суми ПДВ та включення їх до складу податкового кредиту за періоди, в яких виникло від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, на підставі отриманих від контрагентів податкових накладних, а саме: від ТОВ «Енерджі Проект» суми ПДВ за листопад 2013 р. - у розмірі 150 626,70 грн. та за грудень 2013 р. - у розмірі 150 626,70 грн.; від ПАТ «АК «Київводоканал» суму ПДВ за грудень 2013 р. - у розмірі 300 000,00 грн. та за січень 2014 р. - у розмірі 83 333,33 грн.; від ТОВ «Енергоінвестмонтаж» суму ПДВ за січень 2014 р. - у розмірі 1 540 879,09 грн. 
		Разом із тим, відповідно до викладених у постанові Вищого адміністративного суду України від 19.02.2014 р. №К/800/12613 вказівок для вирішення питання щодо наявності підстав для стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства оспорюваної суми бюджетного відшкодування з ПДВ судам слід безпосередньо дослідити усі обставини щодо виникнення у платника від'ємного значення ПДВ у відповідних сумах, встановивши, за якими саме операціями позивачем було сформовано податковий кредит, перевіривши дотримання Товариством законодавчо встановлених умов формування податкового кредиту, правильність здійсненого Позивачем розрахунку від'ємного значення ПДВ, заявленого до відшкодування у поданих деклараціях.
		При цьому, судам слід взяти до уваги, що за правилами ст.198 ПК України обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (у тому числі податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
		Так, згідно із пп. «б» п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
		Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. 
		В абз.3 п.198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		В той же час, відповідно до п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. 
		Між тим, згідно із п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
		Водночас, перевіркою визначення Позивачем податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у поданих Деклараціях за період виникнення від'ємного значення, встановлено відображення у ряд.19 Декларації (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту) суми податкового кредиту, зокрема: за листопад 2013 р. - у розмірі 300 299,00 грн.; за грудень 2013 р. - у розмірі 406 493,00 грн.; за січень 2014 р. - у розмірі 1 323 011,00 грн.
		Поряд із цим, відповідно до даних Додатку №3 Декларації за грудень 2013 р. у розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні періоди, ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» зазначено сплачену постачальникам суму податкового кредиту у листопаді 2013 р. розміром 300 299,00 грн. (ряд.19 Декларації за листопад 2013 р.), проте податковим органом за результатами перевірки встановлено, що за даними первинних документів, які підтверджують фактичну оплату, загальна сума ПДВ становить 149 672,24 грн., що свідчить про завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2013 р. на суму ПДВ у розмірі 150 626,76 грн., яка підлягає зменшенню. 
		Крім того, відповідно до даних Додатку №3 Декларації за січень 2014 р. у розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні періоди, Позивачем зазначено сплачену постачальникам суму податкового кредиту у грудні 2013 р. розміром 406 493,00 грн. (ряд.19 Декларації за грудень 2013 р.), проте податковим органом за результатами перевірки встановлено, що за даними первинних документів, які підтверджують фактичну оплату, загальна сума ПДВ становить 0,00 грн., що свідчить про завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2014 р. на суму ПДВ у розмірі 406 493,00 грн., яка підлягає зменшенню.
		Також, у Додатку №3 Декларації за лютий 2014 р. у розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні періоди, Позивачем зазначено сплачену постачальникам суму податкового кредиту у січні 2014 р. розміром 1 323 011,00 грн. (ряд.19 Декларації за січень 2014 р.), проте податковим органом за результатами перевірки встановлено, що за даними первинних документів, які підтверджують фактичну оплату, загальна сума ПДВ становить 0,00 грн., що свідчить про завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2014 р. на суму ПДВ у розмірі 1 323 011,00 грн., яка підлягає зменшенню.
		На обґрунтування відповідних висновків Відповідач зазначає, що згідно із поданої Позивачем податкової звітності з ПДВ за останні 12 календарних місяців, - останній мав обсяги оподатковуваних операцій в розмірі 0 грн., між тим, посилається на те, що станом на 02.06.2014 р. монтажні та проектні роботи на об'єкті по вул. Берковецькій, 6 контрагентами не були виконані, про що свідчить відсутність актів виконаних робіт форми КБ-2в, відтак, Комплекс є об'єктом незавершеного будівництва, та не є основним засобом, а тому ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» немає права на бюджетне відшкодування. 
		В той же час, п.200.5 ст.200 ПК України встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: 
		-          були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); 
		-          мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
		Тобто, платник податків має право на бюджетне відшкодування незалежно від дати його реєстрації платником та обсягу оподатковуваних операцій, якщо він нараховував податковий кредит внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
		Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 р. №К/800/3353/14, від 22.09.2014 р. №К/800/11166/14.
		При цьому, у пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
		В свою чергу, суд звертає увагу, що відповідно до статутних та реєстраційних документів ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» основним видом діяльності Позивача є організація будівництва будівель. Для здійснення статутної діяльності, на підставі дозвільних документів, Позивач у перевіряємий період разом із контрагентами ТОВ «Енерджі Проект», ПрАТ «Будінженермережа-5», ПАТ «АК «Київводоканал» та ТОВ «Енергоінвестмонтаж» здійснював будівництво та обслуговування об'єктів громадського та комерційного використання, торгово-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови та паркінгу по вул. Берковецькій, 6, про що свідчать також надані суду наступні документи, а саме: дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції від 20.06.2013 р. №ІУ 115131710885 на виконання будівельних робіт, який надано ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» (Замовнику) та ТОВ «Енергоінвестмонтаж» (Підряднику) на нове будівництво, проектувальником якого є ТОВ «Енерджі Проект»; експертний звіт ТОВ «Укрбудекспертиза» від 20.06.2013 р. №3-079-13-ЕП/КО.
		Водночас, як вбачаться з Акту перевірки №261, податковим органом не заперечується реальність господарських операцій з будівництва Комплексу та за наслідками яких Позивачем і було сформовано спірну суму від'ємного значення та бюджетного відшкодування. 
		При цьому, як зазначив Позивач, понесені ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» у відповідних податкових періодах авансові витрати, а також витрати в повному обсязі на придбання робіт (послуг) по яких ПДВ включено до складу податкового кредиту в повному розмірі підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема: податковими накладними оформленими відповідно до вимог чинного законодавства та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних), платіжними дорученнями, актами звірки взаємних розрахунків, банківськими виписками, картками рахунків, Технічними умовами ПАТ «Київенерго» №46938, актами здачі-приймання виконаних робіт, довідками про наявність у контрагентів обладнання та матеріально-технічної бази, графіками виконання будівельних робіт, актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, видатковими накладними, свідоцтвами платника ПДВ Позивача та його контрагентів, ліцензіями та дозволами, тендерною пропозицією ПрАТ «Будінженермережа-5» та протоколом визначення пропозиції конкурсних торгів, журналами виконання будівельних робіт по будівництву Комплексу, деклараціями з податку на додану вартість, оцінка чому також давалась під час проведення перевірки.  
		Таким чином, судом встановлено, що витрати (здійснені авансові платежі за укладеними Договорами підряду із контрагентами), які понесені Позивачем при будівництві Комплексу за вказаною адресою, були пов'язані з його господарською діяльністю, що також не спростовується Відповідачем, а тому ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» правомірно віднесено сплачену Підрядникам за такими операціями в складі вартості робіт та послуг суму ПДВ до складу податкового кредиту.
		Поряд із цим, оскільки причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ), та бюджетного відшкодування за такий період є виконання контрагентами Позивача проектів зовнішнього електропостачання та водопостачання, будівельно-монтажних робіт, придбання будівельних матеріалів та необоротних активів, здійснення попередніх оплат контрагентам, пов'язаних з будівництвом саме основних фондів ПАТ «Агрофірма «Теплиці України», зокрема, на об'єкті: «Будівництво та обслуговування об'єктів громадського та комерційного використання, торгово-розважальних комплексів, офісних центрів, об'єктів житлової забудови та паркінгу по вул. Берковецькій, 6», що також не спростовано під час розгляду справи Відповідачем, Позивач на підставі п.200.5 ст.200 ПК України не може бути позбавлений права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 1 880 130,00 грн.
		При цьому, Відповідач, вказуючи в Акті перевірки №261 про завищення Позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2013 р., січень та лютий 2014 р. по господарським операціям із ТОВ «Енерджі Проект», ПрАТ «Будінженермережа-5», ПАТ «АК «Київводоканал» та  ТОВ «Енергоінвестмонтаж» не ставить під сумнів наявність реальності здійснення господарської операції за зазначеними вище Договорами підряду, не заперечує Відповідач і правомірність видачі та правильність оформлення податкових накладних, на підставі яких Позивачем було сформовано податковий кредит за рахунок ПДВ, та які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також не посилається на порушення Позивачем порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.  
		В той же час, за викладеними в Акті перевірки №261 висновками податкового органу, Позивач має бути позбавлений права на бюджетне відшкодування за наслідками спорудження (будівництва) основних засобів, які не здані (введені) в експлуатацію і не обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби», тобто має враховуватись саме наявність майна, що відображається на рахунку 10 «Основні засоби», не зважаючи на процес його спорудження (будівництва) самостійно Позивачем.
		При цьому, суд приймає до уваги пояснення Позивача про те, що дійсно вказані основні засоби (Комплекс) ще будуються, а тому не введені в експлуатацію, проте станом на 21.10.2014 р. Позивачем прийняті фактично виконані роботи Комплексу та обліковуються на бухгалтерському рахунку 15 «Капітальні інвестиції». 
		Разом із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за №893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції».
		Так, облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів був здійснений Позивачем по рахунку 15 «Капітальні інвестиції», що також не заперечується Відповідачем. В даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» та кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у разі введення основних фондів в експлуатацію. 
		Однак, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог ПК України не залежить від обліку основних фондів на рахунку 10 бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів.
		Таким чином, суд не приймає до уваги посилання податкового органу на те, що будівництво об'єкту, який обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» та не введений на час проведення перевірки в експлуатацію не є основними засобами підприємства в розумінні пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 ПК України, оскільки, виходячи з наведених вище норм законодавства, незавершені капітальні інвестиції, які в свою чергу визначаються як капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва, визначаються як різновид основного засобу, а тому суд приходить до висновку, що будівництво Комплексу належить до основних засобів, а відтак, ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» мало право на формування податкового кредиту у зв'язку з будівництвом такого об'єкту будівництва.
		З огляду на викладе, незалежно від того, що Комплекс не введений в експлуатацію є капітальною інвестицією та не є основним фондом у розумінні пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 ПК України, Позивач має право на нарахування податкового кредиту і, відповідно, на бюджетне відшкодування, оскільки згідно зі ст.198 та ст.200 ПК України саме капітальне інвестування в будівництво Комплексу, який лише у подальшому буде основним засобом у розумінні пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 ПК України, передбачає право ПАТ «Агрофірма «Теплиці України» на податковий кредит та бюджетне відшкодування, так як згідно з Законом, це право виникає разом з початком триваючого процесу капітального інвестування, а не виключно із завершенням цього процесу - введенням в експлуатацію об'єкта, в який проводиться інвестування.
		Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 р. №К/800/37587/14, 02.09.2014 р.  №К/800/3353/14.  
		З огляду на вищевикладене, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що Позивач виконав вимоги, встановлені ПК України щодо формування податкового кредиту та визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та відповідно до закону сформував суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1 880 130,00 грн. (за період грудень 2013 та січень-лютий 2014 р.), внаслідок чого позовні вимоги є обґрунтованими, а податкове повідомлення рішення від 27.06.2014 р. №0000321501 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.
		Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
		Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Крім того, відповідно до ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає відшкодуванню Позивачу в розмірі 487,20 грн., решту суми (4 384,80 грн.) слід стягнути із Відповідача.
		Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд  
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Теплиці України» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.
		2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвівід 27.06.2014 р. №0000321501.
		3.          Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Агрофірма «Теплиці України» понесені судові витрати в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп., направлених на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
		4.          Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути решту суми судового збору в розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/15664/14.
		 
		Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                               Б. В. Санін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...