Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/2709/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2014.
Дата набрання законної сили: 16.03.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 369/2709/14-к
		1/369/25/14 
		 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		11.11.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
		головуючої судді  ОСОБА_1 
		судді  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі:  ОСОБА_4 
		за участі прокурорів:  ОСОБА_5 Костельного ОСОБА_6 
		захисників  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		представника потерпілих  ОСОБА_10 
		потерпілих  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 Когут ОСОБА_13 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням:
		 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України;
		 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		11 липня 2010 близько 05 години поряд із приміщенням розважального центру «Формула» по вул. Велика Кільцева, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області між ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, з однієї сторони, та ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які перебували у стані алкогольного сп`яніння, з іншої, виникла сварка з приводу зникнення годинника у ОСОБА_21 , яка швидкоплинно переросла у бійку в ході якої  ОСОБА_14 та ОСОБА_18 умисно почали наносити один-одному удари руками та ногами по корпусу тіла, голові та обличчю. Після закінчення бійки, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 пішли у напрямку АЗС «Лукойл», яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 10. ОСОБА_14 та ОСОБА_22 , з метою помсти, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_18 , вирішили наздогнати останнього. 
		Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_18 , ОСОБА_14 сів до невстановленого автомобіля, під керуванням невстановленої особи, та поїхав у напрямку торгового центру «Будмайдан», розташованого по вулиці Петропавлівській, 12 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, а ОСОБА_22 , побіг услід за ОСОБА_18 та ОСОБА_20 . Наздогнавши ОСОБА_18 та ОСОБА_20 поряд із АЗС «Лукойл», ОСОБА_14 наказав водію зупинитись та вийшовши із автомобіля кинувся у бійку з ОСОБА_18 . В ході бійки вони одночасно умисно наносили один-одному удари руками та ногами по корпусу тіла, голові та обличчю. В цей час до місця, де відбувалась бійка підбіг ОСОБА_22 , побачивши, що ОСОБА_14 не може подолати ОСОБА_18 , у нього виник умисел на позбавлення життя останнього, для реалізації якого, він умисно наніс два удари заздалегідь приготовленою для нанесення тілесних ушкоджень дерев`яною дошкою в область потилиці голови ОСОБА_18 . В цей час, відчувши підтримку з боку ОСОБА_23 , у ОСОБА_14 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_18 , з метою реалізації якого, ОСОБА_14 продовжив умисно наносити потерпілому удари кулаками та ногами в область голови та корпусу тіла, спричинили ОСОБА_18 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася крововиливами під оболонки та в шлуночки головного мозку, набряком-набуханням головного мозку, у зв`язку із чим потерпілий ОСОБА_18 помер на місці вчинення злочину.
		Описані вище тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 284/Д/305 тр. від 16.09.2010 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Масивні підшкірні гематоми правої та лівої половини волосистої частини голови могли виникнути не менше ніж від 2 дій тупого предмету з переважаючою поверхнею контакту. Інші пошкодження в ділянці голови утворились не менш ніж від 19 дій тупих предметів, якими могли бути руки та ноги. Всі інші пошкодження грудей і кінцівок утворились не менш ніж від 22 дій тупих предметів якими могли бути руки та ноги.
		Допитаний у судовому засіданні підсудний  ОСОБА_14 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав, суду пояснив, що 11.07.2010 року він зателефонував свому товаришу ОСОБА_16 та запропонував поїхати на дискотеку до розважального центру «Формула», на що ОСОБА_16 погодився. Перебуючи на дискотеці у розважальному центрі «Формула» вони відпочивали. Підчас відпочинку вони познайомились з двома дівчатами ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . Підчас дискотеки хтось з вище вказаних дівчат сказали йому, що в ОСОБА_21 викрали годинник та вказали на хлопців які танцювали поруч. Він бачив, що біля дівчат танцювали ОСОБА_20 та ОСОБА_19 . Він вийшов з нічного клубу. Поряд із входом побачив ОСОБА_19 , підійшовши до якого він показав посвідчення працівника міліції, та запитав, чи не має в нього годинника, який належить ОСОБА_26 , а також запитав чи не міг годинник украсти ОСОБА_20 , у відповідь ОСОБА_19 повідомив, що не знає. Після чого він попросив ОСОБА_19 показати йому, що знаходиться у нього в кишенях, ОСОБА_19 дістав мобільний телефон. Мобільний телефон упав, ОСОБА_19 підняв телефон та різко побіг у невідомому напрямку. Після цього, він повернувся до приміщеня розважального центру, та побачив там ОСОБА_20 , він підійшов до нього та попоросив показати вміст його кишень, ОСОБА_20 погодився та показав. Після чого він підійшов до дівчат та запитав чи викрадені речі були для них дуже цінними, на що вони відповіли що ні. На дискотеці пробули ще деякий час. Потім дівчата підійшли до нього з ОСОБА_16 з проханням провести їх до таксі, оскільки вони боялися самостійно виходити з приміщення розважального центру. Після чого ОСОБА_16 пішов одразу до дороги з метою спіймати таксі, а він з дівчатами виходив після ОСОБА_27 , де ОСОБА_14 побачив ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . По середині стояв ОСОБА_18 з ліва від нього  ОСОБА_19 , а з права від нього ОСОБА_20 . Далі всі троє попрямували до нього на зустріч. ОСОБА_18 сказав йому, що він являється власником цього нічного клубу та обізвав його нецензурною лайкою та наніс йому удар кулаком в область шиї, після чого його почали бити й інші хлопці руками та ногами по голові та корпусу тіла, у зв`язку із чим він впав на землю та було багато крові. Побиття тривало не довго. Коли до місця бійки підбіг ОСОБА_16 то ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 побігли від розважального центру. Піднявшись, маючи на меті затримати вище згаданих осіб, він зупинив автомобіль «таксі», під керуванням незнайомого чоловіка, на якому поїхав у слід за ОСОБА_20 та ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Коли він наздогнав останніх біля АЗС «Лукойл» було досить видно, тому коли він під`їжджав на машині його побачив ОСОБА_20 , він хотів вийти з автомобіля, але ОСОБА_18 тримав двері, потім відпустив їх та кинувся у бійку. Поваливши його на землю ОСОБА_18 почав наносити удари руками по різним частинам тіла, чи наносив ОСОБА_28 удари він не може сказати. Потім він бачив, як  ОСОБА_16 біг до його. Коли ОСОБА_16 підбіг то стягнув з нього ОСОБА_18 . Після чого він піднявся та побачив, що ОСОБА_18 також намагається підвестись. Підвівшись та з метою уникнути свого побиття він втретє перший накинувся на ОСОБА_18 повалив його на спину сів зверху та почав наносити удари руками по обличчю ОСОБА_18 . Скільки наніс ударів та протягом якого часу він наносив удари ОСОБА_18 не памятає, удари були невеликої сили так як не призвели ні до яких розсічень та кровотеч. Він наступив своєю ногою на руку ОСОБА_18 , для того щоб ОСОБА_18 не підвівся. Після чого на місце події під`їхав ОСОБА_29 . ОСОБА_16 сказав, що йому погано і поїхав додому. Потім він побачив, що ОСОБА_18 почав тяжко дихати, він підійшов до ОСОБА_11 , перевернув його на живіт з метою полегшити йому дихання та почав викликати швидку допомогу та міліцію. ОСОБА_14 зазначав, що в нього не було мети вбивати людину. Працівники міліції приїхали на місце події раніше чим приїхала швидка допомога. Працівники міліції провели поверхневий огляд у нього та ніяких речей при ньому не знайшли, потім посадили його до машини та почали проводити допит. Працівники міліції відвезли його в районний відділок міліції де запитали чи він буде давати покази, він відмовився від дачі показів так як йому було дуже погано. Також зазначив, що він наздоганяв ОСОБА_18 та ОСОБА_20 з метою затримати когось з них та доставити до відділу міліції, з ОСОБА_16 про затримання вказаних осіб він не домовлявся і поїхав їх затримувати самостійно. Також вибачився перед рідними померлого ОСОБА_18 , оскільки він не хотів вбивати його та не бив його з метою заподіяти йому смерть, а також не домовлявся ні з ким про навмисне вбивство. Просив його виправдати, цивільний позов потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди визнає.
		В цілому аналогічні показання підсудний ОСОБА_14 дав під час досудового слідства в якості підозрюваного 12.07.2010 року (а.с. 119-133 т.2 ) та обвинуваченого 19.07.2010 року, 09.09.2010 року (а.с. 145, 176-184 т.2), 20.07.2010 року під час проведення відтворення обстановки та обставин події (а.с.147-156 т.2).
		Допитаний у судовому засіданні підсудний  ОСОБА_16 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та суду пояснив, що в ніч на 11.07.2010 року він та ОСОБА_14 відпочивали в розважальному центрі «Формула». Перебуваючи на дискотеці, вони розмовляли, віпочивали та танцювали. Потім ОСОБА_14 повідомив йому, що у ОСОБА_30 викрали годинник. Після цього, він із ОСОБА_14 залишили приміщення розважального центру, де поряд із входом, побачили ОСОБА_19 , підійшовши до якого, ОСОБА_14 запитав, де знаходиться його товариш. ОСОБА_19 повідомив, що він не знає, після чого останній втік у невідомому йому напрямку. Далі, вони повернулися у приміщення дискотеки, де ОСОБА_14 , побачивши ОСОБА_20 , підійшов до нього та показав посвідчення, ОСОБА_14 та ОСОБА_20 про щось розмовляли, після чого вони розійшлись в різні сторони. Через декілька хвилин, коли він разом із ОСОБА_14 , ОСОБА_24 та ОСОБА_21 вийшли із приміщення розважального центру на вулицю, щоб провести дівчат до таксі, він підійшлов до дороги, щоб спіймати машину. Почувши крик ззаді, обирнувшись він побачив, ОСОБА_20 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Підійшовши до ОСОБА_14 , останні кинулися в бійку та поваливши ОСОБА_14 на землю почали його бити. Побачивши це, він підбіг до місця бійки, ОСОБА_19 почав тікати, він крикнув йому «стій іди сюди», в цей час ОСОБА_20 відскочив від ОСОБА_14 , а ОСОБА_18 сидів на ОСОБА_31 . Він відштовхнув ОСОБА_18 від ОСОБА_14 та допоміг останньому піднятися на ноги. Обличчя ОСОБА_14 було в крові після побиття. Після цього, ОСОБА_14 сказав йому залишатися біля розважального центру, а сам зупинивши автомобіль, поїхав вслід за ОСОБА_18 та ОСОБА_20 . Він маючи намір допомогти ОСОБА_14 , побіг услід за ними, по дорозі вирвавши дошку з дерев`яного піддону. Не добігши до АЗС «Лукойл», він побачив, як перед ОСОБА_18 та ОСОБА_20 зупинився легковий автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_14 , після чого одразу почалась біка між ОСОБА_14 та ОСОБА_18 . В цей час ОСОБА_20 побачивши його та почав тікати. Коли він підбіг до ОСОБА_32 та ОСОБА_18 , побачив, що ОСОБА_14 лежить на землі, а ОСОБА_18 сидячи зверху на ньому, наносив ОСОБА_14 удари. Крикнувши «злізь з нього», він ударив палицею, палиця поламалась, викинувши палицю він підбіг до  ОСОБА_18 зіштовхнув його руками із ОСОБА_14 та допоміг ОСОБА_14 звестися на ноги, після чого ОСОБА_14 кинувся в бійку до ОСОБА_18 . Після чого йому стало погано та він присів за декілька метрів від них, за рекламним щитом. Через деякий проміжок часу він повернуся та побачив ОСОБА_14 двох осіб та ОСОБА_18 , яки лежав поруч з ними, він підійшлов та запитав у ОСОБА_14 чи все добре, на що почув відповідь, що все гаразд, що він можу їхати додому, а ОСОБА_14 залишиться на місці та викликав працівників міліції. Почувши це він поїхав додому. Потім десь в 10 год. ранку до нього приїхали працівники міліції, які доставили його до районного відділу міліції. Також зазначив, що будь-яких ударів ОСОБА_18 він не наносив, а дошку він взяв з метою залякування та нею нікого не бив, вдарив дошкою лише об землю два рази з метою залякати ОСОБА_18 . ОСОБА_14 йому не говорив, що потрібно наздогнати ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . До АЗС «Лукойл» він побіг, оскільки хвилювався за життя ОСОБА_14 . Просив його виправдати. Цивільний позов потерпілих не визнає.
		В цілому аналогічні показання підсудний ОСОБА_16 дав під час досудового слідства в якості підозрюваного 11.07.2010 року (а.с. 84-87 т.2 ) та обвинуваченого 19.07.2010 року (а.с. 106 т.2), зазначаючи лише, що під час відпочинку він вживав алкоголь.
		Незважаючи на невизнання підсудними ОСОБА_14 . ОСОБА_16 своєї вини, їх винність у вчиненні умисного вбивства за попередньою змовою групою осіб, підтверджується доказами, дослідженими в процесі судового слідства.
		Так, потерпіла  ОСОБА_11 пояснила суду, що ОСОБА_18 її син, якого вона може охарактеризувати лише з позитивної сторони, як порядну, культурну, добру, відповідальну, розумну, не конфліктну людину. Він навчався в Національній академії внутрішніх справ. 11.07.2010 близько 07 години їй на мобільний телефон зателефонував її молодший син ОСОБА_19 та повідомив, що ОСОБА_18 вбито. Про обставини вбивства їй відомо з розповіді її сина ОСОБА_19 та матеріалів кримінальної справи. 
		Просить цивільний позов задовольнити у повному обсязі та призначити підсудним покарання у вигляді довічного позбавлення волі, але не менше 15 років позбавлення волі.
		Потерпілий  ОСОБА_12 пояснив суду, що ОСОБА_18 його син. Характеризує сина тільки з позитивної сторони. Про вбивство сина ОСОБА_18 йому стало відомо від його дружини ОСОБА_11 11.07.2010 року, після чого вони з дружиною поїхали в м. Київ спочатку на місце події, а потім в райвідділ для дачі пояснень. Вважає, що слідство по справі проведено неналежним чином.
		Просить цивільний позов задовольнити у повному обсязі та призначити підсудним покарання у вигляді довічного позбавлення волі, але не менше 15 років позбавлення волі.
		Потерпілий  ОСОБА_19 пояснив суду, що близько 01 години 11.07.2010 року він, його брат ОСОБА_18 та ОСОБА_20 приїхали до розважального центру «Формула». Перебуваючи у нічному клубі, вони втрьох відпочивали, танцювали. Близько 04 години він підійшов до свого брата та запропонував останньому їхати додому. У відповідь на його пропозицію ОСОБА_18 відповів, що згоден, він сказав ОСОБА_18 , що буде чекати його на вулиці. Вийшовши із приміщення, він присів на підвіконня. Приблизно через п`ять хвилин до ньогое підійшли ОСОБА_14 та ОСОБА_16 та почали до нього чіплятись. ОСОБА_14 запитав, де знаходиться ОСОБА_20 . В ході розмови ОСОБА_14 пред`явив посвідчення працівника міліції та повідомив, що ОСОБА_20 викрав у дівчини годинник. Він сказав, що йому нічого про це невідомо, після чого ОСОБА_14 почав погрожувати та вдарив його ногою по руці. ОСОБА_14 сказав йому, щоб він віддав ОСОБА_14 свій мобільний телефон Потім він дістав з кишені свій мобільний телефон він в нього випав на підлогу, після чого він піднявши його побіг за приміщення дискотеки, за ним ніхто не біг тому він зупинився. Через декілька хвилин він почав дзвонити ОСОБА_20 та розповідати, що до нього приставали двоє невідомих хлопців, ОСОБА_20 також розповів йому, що до нього також підходили двоє хлопців та приставились співробітниками міліції, його обшукали. Він сказав щоб ОСОБА_20 знайшов ОСОБА_18 та виходили з нінчого клубу, щоб поїхати додому. Близько 04 години 50 хвилин він побачив, як із приміщення нічного клубу вийшли ОСОБА_18 та ОСОБА_20 . За ними вийшов ОСОБА_14 , ОСОБА_16 на той час перебував на вулиці, безпосередньо перед входом до розважального центру. Побачивши, що із розважального центру на вулицю вийшли ОСОБА_18 та ОСОБА_20 , він пішов на зустріч до них. Коли він підходив до ОСОБА_18 то побачив, що до ОСОБА_18 чіпляється ОСОБА_14 з приводу зникнення годинника. Внаслідок суперечки між ОСОБА_18 та ОСОБА_14 виникла бійка. Побачивши бійку, він кинувся між ОСОБА_14 та ОСОБА_18 , намагаючись їх розборонити. В цей час до нього підбіг ОСОБА_16 і він побіг через кільцеву дорогу, у протилежному напрямку від нічного клубу. Через кілька хвилин після зазначеної вище бійки, йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_18 та повідомив, що вони скоро будуть вдома і щоб він також їхав додому. Після чого він спіймав таксі та поїхав додому. Близько 06 години він зателефонував ОСОБА_20 від якого дізнався, що ОСОБА_14 та ОСОБА_16 наздогнали їх із ОСОБА_18 поряд із АЗС «Лукойл». Побачивши у ОСОБА_16 в руках палицю, ОСОБА_20 втік, а ОСОБА_18 залишився. Після цієї розмови він переодягнувся та поїхав до АЗС «Лукойл», де і виявив труп свого брата ОСОБА_18 на якому вже не було золотої цепочки, яка була на ньому в той день. Після чого приїхали батьки та він разом з ними поїхали до районного відділу міліції в с. Капітанівка для дачі пояснень. Перші покази, які він давав під час досудового слідства не відповідають дійсності, оскільки він їх давав в стані сильного душевного хвилювання під тиском працівників міліції, подальші покази відповідають дійсності. Коли він сидів на підвіконні та до нього підійшов ОСОБА_14 та наніс йому удар ногою по руці та нозі, в результаті чого у нього був перелом кісті та зібрарась рідина в коліні. Також зазначив, що ОСОБА_14 він не бив, а лише розбороняв ОСОБА_14 та свого брата ОСОБА_18 .
		Аналогічні показання потерпілий дав під час проведення відтворення обстановки і обставин події 30.10.2010 року (а.с.163-172 т.1).
		Просить задовольнити цивільний позов та призначити підсудним покарання у вигляді довічного позбавлення волі, але не менше 15 років позбавлення волі.
		Свідок ОСОБА_24 пояснила суду, що в ніч на 11.07.2010 року вона та її подруга ОСОБА_33 поїхали до нічного клубу. В нічному клубі вони познайомились з молодими людьми «підсудними» та трьома молодими чоловіками зі сторони потерпілого. В нічному клубі вони танцювали, а коли збирались виходити з нічного клуба, навіть раніше подруга помітила, що у неї зник мобільний телефон та годинник. Про зникнення телефону та часів ОСОБА_34 сказала ОСОБА_14 . Потім вона з подругою та підсудні разом вийшли з приміщення клубу. Відразу після того, як вони вийшли з клубу на ОСОБА_14 напали троє хлопців, збили його з ніг та почали бити його ногами. Коли бійка закінчилася, троє хлопців почали тікати, а підозрювані почали їх доганяти. Що було далі вона не знає, так як вони з ОСОБА_25 поїхали додому. Раніше підсудних вона не знала. Бійка тривала не довго. 
		Свідок ОСОБА_35 пояснила суду, 11.07.2010 року близько 5 год. ранку вона проснулась, походила по квартирі, та далі лягла спати, але так як вона ще не заснула то почула гавкіт собаки, крики та вийшла на балкон. Перебуваючи на балконі своєї квартири АДРЕСА_4 , яка знаходиться на 6 поверсі, побачила, як поряд із АЗС «Лукойл», яка знаходиться навпроти будинку лежить чоловік головою до заправки, а ногами до дороги, і його б`ють обидва підсудні руками та ногами, вона одразу взяла телефон та почала викликати міліцію, через 15 хвилин підсудні перестали бити хлопця, який лежав на землі та почали говорити по телефону. В цей час, оскільки міліція довго не приїжджала, вона вирішила вийти на вулицю та направити до заправки патрульну машину, яка часто їздила біля її будинку, але патрульної машини не було, тому вона вирішила піднятись знову до себе в квартиру. Вона знову вийшла на балкон, де побачила, що один з підсудних, який був одягнутий у світлий одяг, вдарив чоловіка, який лежав на землі три рази по голові палкою. До того як чоловіка, який лежав на землі, вдарили палкою він закривав голову руками та кричав, щоб його перестали бити, після чого замовчав. З приводу різниці в своїх показах наданих суду та під час досудового слідства, пояснила, що весь час давала одні і ті самі покази, які в подальшому не перечитувала. На момент вчинення злочину ОСОБА_14 був одягнутий в темний одяг. 
		Свідок ОСОБА_36 пояснив суду, що 11.07.2010 року він був у нічному клубі «Формула». Близько 4 години на початку 5 години він вийшов з приміщення клубу, щоб їхати додому та звернув увагу, що збоку стояли двоє хлопців та сперечались. Він підійшов до машини таксі, щоб домовитись з водієм, щоб той відвіз його додому та почув звук удару, повернувшись побачив, що двоє хлопців побігли за ще одним хлопцем в напрямку Кільцевої дороги. Далі він на таксі також поїхав в напрямку Кільцевої дороги, де побачив, як біля АЗС «Лукойл» на газоні лежав хлопець, а біля нього стояв підсудний ОСОБА_14 та ще один хлопець водій автомобіля «Мазда». Він підійшов та спитав, що трапилось, проте йому ніхто нічого не відповів. ОСОБА_14 стояв на руці у хлопця який лежав на газоні. Після його зауваження ОСОБА_14 зійшов з руки. Він звернув увагу на хлопця, який лежав на землі, той не подавав ознак життя, на його думку хлопець був мертвий. Він почав визивати швидку допомогу, проте водій автомобіля «Мазда», сказав, що швидку уже викликав. Після чого вони стояли балакали хвилин десять, і в розмові він запропонував хлопцям гроші щоб вони відпустили хлопця, проте вони відмовились. ОСОБА_14 поліз в задній карман хлопцеві який лежав на газоні та достав гроші. 
		В судовому засіданні, відповідно до ст. 306, 314 КПК України були оголошені покази свідка  ОСОБА_20 , які він давав суду під час попереднього судового розгляду та під час досудового слідства. Так під час попереднього судового розгляду свідок повідомив суду, що в ніч на 11.07.2010 року він разом зі своїми товаришами ОСОБА_18 та ОСОБА_19 відпочивали у розважальному центрі «Формула», де на той час проходила дискотека. Під час відпочинку до  ОСОБА_20 підійшов ОСОБА_14 , який запропонував йому вийти разом із ним з дискозалу на майданчик, розташований між 1-м та 2-м поверхом розважального центру. Вийшовши, ОСОБА_14 штовхнув ОСОБА_20 зі східців та сказав, що він працює у міліції і тому, може його затримати, при цьому службового посвідчення він не пред`являв. ОСОБА_14 почав вимагати, щоб ОСОБА_20 віддав годинник, який він нібито викрав. ОСОБА_20 відповів, що він нічого не викрадав та показав ОСОБА_14 всі речі, які у нього були. Не виявивши викраденого годинника, ОСОБА_14 сказав ОСОБА_20 , що він вільний, і може йти. На той час неподалік від ОСОБА_14 стояв ОСОБА_16 , який в розмову не втручався. Далі він та ОСОБА_18 вийшли з приміщення розважального центру «Формула», де зустрілись із ОСОБА_14 . Останній та ОСОБА_18 почали про щось розмовляти. В цей час ОСОБА_20 стояв позаду ОСОБА_18 , де стояв ОСОБА_19 не пам`ятає. Розмова між ОСОБА_18 та ОСОБА_14 закінчилася бійкою між ними, хто її розпочав не пам`ятає. Обставин та деталей бійки ОСОБА_20 не запам`ятав. Після бійки біля нічного клубу «Формула», він разом із ОСОБА_18 втекли та зустрілись біля торгівельного центру «Біла». На обличчі ОСОБА_18 були незначні ушкодження, які саме ОСОБА_20 не пам`ятає, пам`ятає лише, що у нього була розбита губа. Коли вони дійшли до АЗС «Лукойл», зі сторони торгового центру «Будмайдан» виїхав автомобіль ВАЗ-21099 темного кольору та зупинився перед ним та ОСОБА_18 . Із салону автомобіля вискочив  ОСОБА_14 та відразу кинувся у бійку до ОСОБА_18 . Під час бійки ОСОБА_14 повалив ОСОБА_18 на землю та почав наносити йому удари кулаками в область голови та обличчя. Побачивши вказану ситуацію, ОСОБА_20 намагався відтягнути ОСОБА_14 від ОСОБА_18 , але йому це не вдалося. Оглянувшись, ОСОБА_20 побачив ОСОБА_16 , який, тримаючи в руці дерев`яну палицю, біг у їх напрямку. Після цього, ОСОБА_20 , зіштовхнувши ОСОБА_14 із ОСОБА_18 , крикнув останньому, щоб той тікав та не повертаючись, почав тікати у напрямку автобусної станції «Дачна», потім пішов додому. Про смерть ОСОБА_18 йому стало відомо від ОСОБА_19 . Не може пояснити звідки у ОСОБА_14 тілесні ушкодження.
		Аналогічні показання свідок дав під час проведення відтворення обстановки і обставин події 30.10.2010 року (а.с.173-180 т.1).
		В першочергових поясненнях та показаннях в якості свідка 11.07.2010 року на досудовому слідстві (а.с. 55-56, 104-107 т.1) ОСОБА_20 показав, що біля приміщення клубу «Дискотека 80-х» ОСОБА_37 вдарив хлопця кулаком в обличчя і останній впав на асфальт, після чого ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 почали бити даного хлопця ногами, він особисто вдарив ногою три рази. В ході побиття підбіг товариш вказаного хлопця, схопив ОСОБА_20 та відкинув у бік. Побачивши це ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 почали тікати.
		В судовому засіданні, відповідно до ст. 306, 314 КПК України були оголошені покази свідка  ОСОБА_38 , які вона давала суду під час попереднього судового розгляду. Так свідок повідомила суду, що в ніч на 11.07.2010 року вона разом з ОСОБА_24 відпочивали у розважальному центрі «Формула». Під час відпочинку вона танцювала з хлопцем, який назвався Армані. В подальшому виявила, що зник її годинник. В крадіжці запідозрила хлопця, з яким танцювала, оскільки він декілька разів брав її за руку, на якій був годинник. Звертатися в міліцію вона не мала наміру, оскільки годинник не представляв для неї матеріальної цінності, вона дорожила ним, як пам`яттю. Після цього в процесі відпочинку, вона та ОСОБА_24 познайомилися з підсудними, сіли за один столик і в розмові вона сказала про зникнення годинника та висловила свої підозри з приводу того хто міг його викрасти. По закінченню відпочинку, близько 4 год. 11.07.2010 року, вона, ОСОБА_24 та підсудні вийшли з приміщення клубу, де швидко підійшли троє хлопців, один з яких наніс удар підсудному ОСОБА_14 в область обличчя, шиї, він удару бризнула кров і ОСОБА_14 впав на землю. Троє хлопців обступили останнього та почали наносити йому удари по тілу ногами, потім ОСОБА_16 намагався допомогти ОСОБА_14 це йому вдалося. ОСОБА_14 піднявся і лівою рукою тримався за обличчя, а іншою відштовхувався від нападників. Потім всі розбіглися, ОСОБА_16 побіг за одним з цих хлопців, а ОСОБА_14 сказав, щоб викликали міліцію, та побіг за іншими двома хлопцями в напрямку АЗС. Вона підійшла до охоронників з проханням викликати міліцію, але вони не прореагували. Після цього, вони з ОСОБА_24 викликали таксі та поїхали додому. З хлопців, які наносили тілесні ушкодження ОСОБА_14 . ОСОБА_39 впізнала ОСОБА_19 , який знаходився в залі судового засідання. Раніше з підсудними знайома не була.
		Свідок ОСОБА_40 пояснив суду, що він перебував на добовому чергуванні, приблизно в 5-6 годин ранку надійшов на мобільний телефон чергової частини дзвінок від громадянина ОСОБА_14 , в якому ОСОБА_14 повідомив, що на Кільцевій дорозі біля дискотеки вісімдесятих виникла бійка між ним та невідомими особами, тому ОСОБА_14 потрібна допомога. Він в той час виконував обов`язки чергового, тому направив на місце події дільничого інсектора ОСОБА_41 та пізніше всі наряди які перебували ближче. Потім він повідомив керівництво про вище вказану подію. 
		В судовому засіданні, відповідно до ст. 306, 314 КПК України були оголошені покази свідка ОСОБА_29 , які він давав суду під час попереднього судового розгляду та під час досудового слідства. Так під час попереднього судового розгляду свідок повідомив суду, що влітку 2010 року рано вранці він на своєму автомобілі марки «Мазда» чорного кольору 2007 року випуску проїжджав по Кільцевій дорозі в м. Києві в напрямку Жулянського мосту. Біля АЗС «Лукойл» побачив, що на газоні лежить чоловік, поряд з яким стояли двоє чоловіків, один з них був побитий, а інший ні. Він подумав, що того чоловіка, який лежав на землі збила машина, тому під`їхав з внутрішньої сторони. Коли він підійшов до чоловіка, який лежав на газоні, то побачив, що він лежить лицем до низу. Він запитав у чоловіків, які стояли поруч про те, що трапилося, на що ОСОБА_14 сказав, що вони розберуться самі та щоб він не втручався. Потім він сказав, що потрібно викликати швидку, оскільки людина лежить на газоні, на що ОСОБА_14 сказав, що вже викликав швидку допомогу та ще раз сказав щоб він не втручався. Потім по дорозі проїжджав патрульний автомобіль, який зупинився, після чого ОСОБА_14 одразу підійшов до працівників міліції, щось їм сказав та сів до їхнього автомобіля. Він ще довго знаходився на місці події, надавав пояснення та бачив як приїхала швидка допомога. В подальшому на відстані 10-15 метрів від місця події працівники міліції знайшли дерев`яну палку довжиною біля одного метра. ОСОБА_14 йому представився як працівник міліції. 
		Винність підсудних у вчиненні умисного вбивства за попередньою змовою групою осіб також підтверджується іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме.
		У протоколі огляду місця події від 11.07.2010 року та фототаблиці до нього зафіксована обстановка на території, розташованої поряд із АЗС «Лукойл» по вулиці Петропавлівській, 12 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, де виявлено труп ОСОБА_18 з ознаками насильницької смерті, вилучені дерев`яний брусок, теніска білого кольору, які приєднані до матеріалів справи, як речові докази. (а.с.24-35 т.1)
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 284/Д/305 тр. від 16.09.2010 року виявлені у ОСОБА_18 тілесні ушкодження відносяться до тяжких, за критерієм небезпеки для життя. Масивні підшкірні гематоми правої та лівої половини волосистої частини голови могли виникнути не менше ніж від 2 дій тупого предмету з переважаючою поверхнею контакту. Інші пошкодження в ділянці голови утворились не менш ніж від 19 дій тупих предметів, якими могли бути руки та ноги. Всі інші пошкодження грудей і кінцівок утворились не менш ніж від 22 дій тупих предметів якими могли бути руки та ноги. Смерть ОСОБА_42 настала від відкритої черепно-мозкової травми голови, що супроводжувалось крововиливом під оболонки та шлуночки головного мозку, набряком-набухання головного мозку. (а.с. 239-240 т.1)
		Даний висновок експерта об`єктивно свідчить про механізм нанесення підсудними потерпілому ОСОБА_18 тілесних ушкоджень, що спричинили смерть останнього, спростовуючи показання ОСОБА_14 та ОСОБА_16 про відсутність у них умислу на вбивство ОСОБА_18 та попередньої домовленості на умисне вбивство.
		У протоколі огляду місця події від 11.07.2010 року та фототаблиці до нього зафіксована обстановка на майданчику поряд із розважальним центром «Формула» по АДРЕСА_5 , де виявлено сліди плям темно-бурого кольору схожі на кров, вилучені сліди темно - бурого кольору на три марлеві тампони. (а.с.39-44 т.1)
		Відповідно до висновку експерта № 298 від 09.11.2010 року на трьох марлевих тампонах наданих на дослідження наявна кров ОСОБА_14 , домішки крові ОСОБА_18 не виключається. (а.с.29-30 т.2)
		Відповідно до висновку експерта № 273/Д від 03.08.2010 року вбачається, що при судово-медичному обстеженні 12.06.2010 року у ОСОБА_14 виявлено припухлість м`яких тканин правої тім`яно - потиличній ділянці, синці правої очної ділянки на фоні припухлості повік, крововилив на поверхні правого очного яблука, забита рана правої брови, синці правої вушної раковини, правої завушної ділянки, шиї, синець та садно правого передпліччя. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути кулаки та ноги, в термін та при обставинах, що вказані в постанові, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. З довідки БЦРЛ відомо, що при наданні медичної допомоги 11.07.2010 року в 20:05 год. проба Раппопорта у Золкіна була негативна. Тверезий. (а.с.232 т.1)
		Дані висновки об`єктивно свідчать про обоюдну бійку між підсудним ОСОБА_14 та потерпілим ОСОБА_18 на майданчику поряд із розважальним центром «Формула» 11.06.2010 року, нанесення останнім тілесних ушкоджень ОСОБА_14 , спростовуючи показання потерпілого ОСОБА_19 та свідка ОСОБА_20 в цій частині.
		Відповідно до висновку експерта № 317/Д від 04.10.2010 року при судово-медичному обстеженні 16.07.2010 року у ОСОБА_19 малося садно правого плеча, згідно наданій мед. Документації у ОСОБА_19 малася рвана (інфікована) рана правої кисті, пост травматичний синовії лівого колінного суглобу. Виявлені тілесні ушкодження утворилися не менше, ніж від трьох дій тупого предмету. Не виключено, що таким могла бути нога, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Діагноз «Перелом головки III п`ясної кістки правої кисті» не підтверджений ренгенологічними даними (консультація рентгенолога КОБ СМЕ). Утворення описаних ушкоджень при одноразовому падінні з висоти власного зросту та ударі об тупий предмет з необмеженою поверхнею контакту малоймовірно. (а.с. 69 т.2)
		Зазначений висновок експерта підтверджує показання потерпілого ОСОБА_19 в частині зухвалої та неправомірної поведінки ОСОБА_14 відносно ОСОБА_19 , що стало початком конфлікту між ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 . 
		Відповідно до протоколу відтворення обстановки і обставин події від 01.03.2012 року та відеозапису до нього, який було відтворено в судовому засіданні, проведено відтворення обстановку і обставини події на АЗС «Лукойл», яка розташована на Великій Кільцевій дорозі, що мали місце 11.07.2010 року і свідком яких була ОСОБА_35 , згідно якого свідок ОСОБА_35 знаходячись на балконі своєї квартири АДРЕСА_4 спостерігала за імітацією нанесення тілесних ушкоджень двома статистами біля АЗС «Лукойл», поряд з місцем де лежав потерпілий ОСОБА_18 , ще чотири статисти знаходились на АЗС «Лукойл». В подальшому свідок ОСОБА_35 серед шести осіб пред`явлених їй для впізнання впізнала саме тих осіб, які імітували нанесення тілесних ушкоджень. (а.с. 58-66 т. 7),
		Даний протокол свідчить про можливість свідка бачити з балкона своєї квартири події, які відбувались 11.07.2010 року біля АЗС «Лукойл» та про можливість впізнання осіб, які там перебували. 
		Із рапорту ОСОБА_43 вбачається, що він просить звільнити його з органів внутрішніх справ за власним бажанням. Рапорт та резолюції на рапорті датовані 04.06.2010 року. (а.с.192 т.3)
		Відповідно до подання розрахунок вислуги  ОСОБА_14 в органах МВС обчислюється станом на 30.06.2010 року.(а.с. 193 т.3)
		Із витягу з наказу № 455 о/с від 30.06.2010 року ОСОБА_14 звільнений з органів внутрішніх справ за власним бажанням з 30.06.2010 року.(а.с. 195 т.3)
		Матеріалами перевірки заяви підсудного ОСОБА_14 про його незаконне звільнення з органів внутрішніх справ встановлено, що звільнення останнього було проведено без порушень діючого законодавства. 
		Вказані документи свідчать про те, що на момент вчинення злочину 11.07.2010 року підсудний ОСОБА_14 був звільнений з органів внутрішніх справ без порушення вимог діючого законодавства.
		Із протоколів огляду речових доказів від 20.08.2010 року вбачається, що об`єктами огляду є дві дерев`яні зламані частини з піддону, штани сірого кольору із накладними кишенями позаду. Теніску білого кольору з чорними візерунками; одяг ОСОБА_18 , а саме: котонові штани синього кольору, кросівки білого кольору, футболку білого кольору, які мають сліди забруднення, одяг ОСОБА_16  чоловічу бежеву сорочку, чоловічі коричневі штани, чоловічі коричневі туфлі, шкарпетки сірого кольору. (а.с.51,53 т.1)
		Відповідно до роздруківки дзвінків із мобільного телефону підсудного ОСОБА_14 0983059126 вбачається, що з даного номеру о 05:27:26 був здійснений дзвінок на номер телефону 102, розмова тривала 5 сек., о 05:27:46  на номер телефону НОМЕР_1 розмова тривала 93 сек. Тривалість розмов свідчить про неможливість за вказаний час повідомити про вчинений злочин та викликати карету швидкої медичної допомоги. (а.с. 11-12 т.4)
		У судовому засіданні був оглянутий відеозапис з камери відеоспостереження супермаркету «Альцест», де зафіксовано, як 11.07.2010 року о 4:58 год. підсудний ОСОБА_44 підійшов піддону, взяв дерев`яну дошку та пішов до місця вчинення злочину.
		Даний відеозапис підтверджує факт використання підсудним ОСОБА_44 дерев`яної дошки в бійці з ОСОБА_18 , як знаряддя злочину. 
		Відповідно до акту амбулаторної комплексної судово-психіатричної експертизи № 744 від 01.09.2010 року, ОСОБА_14 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому розладі психічної діяльності. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує. Клінічних ознак хронічного алкоголізму та наркоманії у ОСОБА_14 під час проведеного обстеження не виявлено. Лікування від наркотичної та алкогольної залежності він не потребує. ОСОБА_14 під час скоєння інкримінованих йому дій перебував в стані фізіологічного афекту. Про це свідчать наступні дані. Внаслідок протиправних дій потерпілого в нього виник стан емоційної напруги, яка здійснила суттєвий вплив на його поведінку в досліджуваній ситуації, але на перших етапах розвитку подій не супроводжувалася станом афективно звуженої свідомості ( бо він зберіг спогади про ці події ). Під час фінальних подій бійки, внаслідок зростання емоційної напруги (з`явився прилив сил, злості... кинувся до нього... повалив на землю, почав наносити йому удари,) в нього розвинувся стан звуженої свідомості (бив нібито, в обличчя, пам`ятає лише фрагментами, бо був дуже злий. Не пам`ятає скільки наніс ударів, не може пригадати де в цей час були інші учасники подій, запам`ятав що його намагався стягти свідок Слупіцький). Цей стан збудження завершився характерним станом постафективної астенії. (а.с.5-8 т.2)
		Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_16 в період інкримінованих йому діянь і на даний час на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності. Тому він міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під нас проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує. Клінічних ознак хронічного алкоголізму та наркоманії у ОСОБА_16 не виявлено. Лікування від наркотичної та алкогольної залежності він не потребує. ОСОБА_16 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту не перебував.(а.с.15-16 т.2)
		Суд визнає, що потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , свідки ОСОБА_36 , ОСОБА_35 , ОСОБА_24 , ОСОБА_33 , частково потерпілий ОСОБА_19 , частково свідок ОСОБА_20 , частково підсудні, давали суду правдиві показання, які відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються з іншими доказами по справі.
		Оцінюючи показання свідка ОСОБА_35 під час досудового та судового слідства, суд визнає їх в частині кольору одягу, в який були одягнуті підсудні, помилковими, оскільки судом встановлено, що обидва підсудних на момент вчинення злочину були одягнені у світлий одяг, в іншій частині, суд визнає показання свідка правдивими, які відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються з іншими доказами по справі. Здатність свідка ОСОБА_35 бачити події, які відбувались на АЗС «Лукойл» та можливість впізнання осіб, які там знаходились підтверджується даними з протоколу відтворення обстановки і обставин події від 01.03.2012 року (а.с. 58-66 т. 7) та відеозаписом до нього, що свідчить про можливість свідка бачити з балкона своєї квартири події, які відбувались 11.07.2010 року біля АЗС «Лукойл» та про можливість впізнання осіб, які там перебували. 
		Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_19 та свідка ОСОБА_20 в частині подій, що мали місце 11.07.2010 року безпосередньо перед приміщенням нічного клубу, про те, що в процесі бійки ОСОБА_14 тілесні ушкодження не наносилися, суд визнає неправдивими, які спростовуються першочерговими поясненнями та показання свідка ОСОБА_20 , які суд визнає правдивими, показаннями свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_38 , висновком експерта № 273/Д від 03.08.2010 року відповідно до якого у ОСОБА_14 виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.с.232 т.1), висновком експерта № 298 від 09.11.2010 року відповідно до якого на наданих на дослідження трьох марлевих тампонах, вилучених під час огляду місця події 11.07.2010 року поблизу розважального центру «Формула», наявна кров ОСОБА_14 , домішки крові ОСОБА_18 не виключається (а.с.29-30 т.2).
		Твердження потерпілого ОСОБА_19 та свідка ОСОБА_20 про те, що під час першочергових допитів в приміщенні ЦСВМ Києво-Святошинського РВ в с. Мила працівниками міліції застосовувались до них недозволені методи слідства не знайшли підтвердження під час перевірки їх заяви прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області (а.с.232 т.3).
		Твердження потерпілих про те, що дії підсудних повинні бути додатково кваліфіковані, як умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, суд вважає безпідставними, що не знайшли свого підтвердження в процесі досудового та судового слідства. 
		Оцінюючи показання підсудних в частині, що вони не мали умислу та попередньої змови на вбивство ОСОБА_18 , суд вважає їх неправдивими, враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя злочину, кількість, характер, локалізацію поранень, направленими на ухилення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин, спростовуються висновком судово-медичної експертизи № 284/Д/305 тр. від 16.09.2010 року відповідно до якого виявлені у ОСОБА_18 тілесні ушкодження відносяться до тяжких, за критерієм небезпеки для життя. Масивні підшкірні гематоми правої та лівої половини волосистої частини голови могли виникнути не менше ніж від 2 дій тупого предмету з переважаючою поверхнею контакту. Інші пошкодження в ділянці голови утворились не менш ніж від 19 дій тупих предметів, якими могли бути руки та ноги. Всі інші пошкодження грудей і кінцівок утворились не менш ніж від 22 дій тупих предметів якими могли бути руки та ноги. Смерть ОСОБА_42 настала від відкритої черепно-мозкової травми голови, що супроводжувалось крововиливом під оболонки та шлуночки головного мозку, набряком-набухання головного мозку (а.с. 239-240 т.1). Узгодженість дій підсудних свідчить про попередню домовленість на вчинення даного злочину. 
		Твердження підсудного ОСОБА_44 про те, що він не наносив потерпілому ОСОБА_18 ніяких ударів, в тому числі і дерев`яною дошкою, що дошка переламалася, коли він хотів налякати ОСОБА_18 та вдарив нею об землю, суд визнає неправдивими, що спростовуються показаннями свідка ОСОБА_35 , яка зазначила, що бачила, як обидва підсудні били руками та ногами потерпілого, потім підсудний, який був у світлому одязі, вдарив потерпілого два чи три рази по голові палкою; висновком експерта № 284/Д/305 тр. від 16.09.2010 року відповідно до якого масивні підшкірні гематоми правої та лівої половини волосистої частини голови могли виникнути не менше ніж від 2 дій тупого предмету з переважаючою поверхнею контакту (а.с.239-240 т.1), відеозаписом з камери спостереження супермаркету «Альцест», де зафіксовано, як ОСОБА_16 о 4:58 год. взяв дерев`яну дошку та пішов до місця вчинення злочину.
		 
		Твердження ОСОБА_16 про те, що він під час відпочинку в розважальному центрі «Формула» не вживав спиртних напоїв, суд визнає неправдивими, що спростовуються показаннями самого підсудного під час його допиту в якості підозрюваного 11.07.2010 року (а.с.84-87 т.2), які підтримав під час допиту в якості обвинуваченого 19.07.2010 року (а.с.106 т.2).
		Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_14 про те, що він переслідував потерпілого ОСОБА_18 з метою затримання злочинця, виконуючи свої обов`язки, як працівника міліції, суд визнає неправдивими, які спростовуються наказом про звільнення ОСОБА_14 від 30.06.2010 року, а також показаннями свідка ОСОБА_21 , яка показала, що вона не була раніше знайома із ОСОБА_14 , з приводу крадіжки не мала наміру звертатися до міліції, повідомила про це в розмові під час відпочинку в нічному клубі та висловила про свої припущення з приводу того хто міг викрасти її речі, тобто з наведеного вбачається, що у ОСОБА_14 не було жодних підстав, передбачених законом, для вчинення будь-яких дій, як працівника міліції, відносно ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_18 , в тому числі, відбирати пояснення, проводити огляд речей останніх, затримувати, як підозрюваних у вчиненні злочину, оскільки ОСОБА_21 прямо не вказувала на потерпілого, як особу, що вчинила злочин. Також вказані вище твердження підсудного ОСОБА_14 спростовуються кількістю нанесених ОСОБА_18 тілесних ушкоджень в область життєво-важливого органу - голови, не менше 21 , що підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 284/Д/305 тр. від 16.09.2010 року (а.с. 239-240 т.1).
		Дії ОСОБА_14 після вчинення злочину, а саме те, що він викликав швидку допомогу, перевернув живого потерпілого донизу головою, тому що той хрипів, а також те, що ОСОБА_14 та ОСОБА_16 припинили побиття потерпілого, коли той ще був живий, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності і вони не можуть свідчити про відсутність умислу на вбивство, оскільки спосіб вчинення злочину, знаряддя злочину, кількість, характер, локалізацію поранень свідчать саме про наявність у них умислу на заподіяння смерті ОСОБА_18 .
		Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_14 згідно з висновком судово-психіатричної експертизи, під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому розладі психічної діяльності. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує. Клінічних ознак хронічного алкоголізму та наркоманії у ОСОБА_14 під час проведеного обстеження не виявлено. Лікування від наркотичної та алкогольної залежності він не потребує. ОСОБА_14 , під час скоєння інкримінованих йому дій перебував в стані фізіологічного афекту. Про це свідчать наступні дані. Внаслідок протиправних дій потерпілого в нього виник стан емоційної напруги, яка здійснила суттєвий вплив на його поведінку в досліджуваній ситуації, але на перших етапах розвитку подій не супроводжувалася станом афективно звуженої свідомості ( бо він зберіг спогади про ці події ). Під час фінальних подій бійки, внаслідок зростання емоційної напруги (з`явився прилив сил, злості... кинувся до нього... повалив на землю, почав наносити йому удари,) в нього розвинувся стан звуженої свідомості (бив нібито, в обличчя, пам`ятає лише фрагментами, бо був дуже злий. Не пам`ятає скільки наніс ударів, не може пригадати де в цей час були інші учасники подій, запам`ятав що його намагався стягти свідок Слупіцький). Цей стан збудження завершився характерним станом постафективної астенії (а.с.5-8 т.2). Суд вважає , що для визначення стану сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту) необхідно врахувати не лише медичний аспект, а і юридичний. З юридичної точки зору стан сильного душевного хвилювання повинен виникнути раптово, внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого. Однак, з матеріалів справи вбачається, що такий стан у ОСОБА_14 виник під час першої сварки та бійки з ОСОБА_18 біля розважального центру «Формула», в подальшому через певний проміжок часу ОСОБА_14 з метою помсти на значній відстані від місця сварки, приблизно однієї зупинки громадського транспорту, наздогнав ОСОБА_18 та вчинив умисне вбивство за попередньою змовою з ОСОБА_45 , що свідчить про те, що незважаючи на наявність медичної ознаки перебування ОСОБА_14 в стані сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту), відсутній обов`язків юридичний критерій - раптовість.
		Так, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 11 липня 2010 року близько 05 години діючи спільно та узгоджено, з метою позбавлення життя ОСОБА_18 , підтримуючи зв`язок за допомогою мобільних телефонів, наздогнали загиблого та діючи спільно нанесли останньому тілесні ушкодження від яких останній помер, це свідчить про умисел ОСОБА_14 та ОСОБА_46 на позбавлення життя ОСОБА_18 за попередньою змовою групою осіб.
		Таким чином, аналіз досліджених та оцінених по справі доказів свідчить про те, що вина підсудних у вчиненні злочину доведена повністю, їх дії суд кваліфікує за п.12 ч.2 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		При призначенні покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину та особи підсудних.
		Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_14 , суд бере до уваги, що вчинений злочин відноситься до особливо тяжких злочинів, підсудний за місцем проживання, навчання, роботи характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено, у вчиненому не розкаявся, усвідомив суспільну небезпеку своїх дій та тяжкість наслідків, думки потерпілих, які за вчинене підсудного не вибачили, просили призначити покарання у виді довічного позбавлення волі, але не менше 15 років позбавлення волі, вважає за необхідне призначити ОСОБА_14 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції п.12 ч.2 ст.115 КК України. При цьому суд не знаходить підстав для призначення іншого, більш м`якого, виду покарання.
		Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_16 , суд бере до уваги, що вчинений злочин відноситься до особливо тяжких злочинів, підсудний за місцем реєстрації та тимчасової роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, обставин, які пом`якшують покарання підсудного, судом не встановлено, обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, у вчиненому не розкаявся, не усвідомив суспільної небезпеки своїх дій та тяжкість наслідків, думки потерпілих, які за вчинене підсудного не вибачили, просили призначити покарання у виді довічного позбавлення волі, але не менше 15 років позбавлення волі, вважає за необхідне призначити ОСОБА_45 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції п.12 ч.2 ст.115 КК України. При цьому суд не знаходить підстав для призначення іншого покарання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 28 КК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред`явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
		Відповідно до ч. 1 ст. 328 КПК України постановляючи вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості, справедливості та матеріального стану підсудних.
		Враховуючи п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями), при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає що :
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 про відшкодування підсудними завданої моральної шкоди, підлягає до часткового задоволення в сумі 200 000 грн., зважаючи на спричинені їй підсудними моральні страждання, пов`язані з втратою сина.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 про відшкодування підсудними завданої моральної шкоди підлягає до часткового задоволення у сумі 200 000 грн., зважаючи на спричинені йому підсудними моральні страждання, пов`язані з втратою сина.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_19 про відшкодування підсудними завданої моральної шкоди підлягає до часткового задоволення у сумі 50000 грн., зважаючи на спричинені йому підсудними моральні страждання, пов`язані з втратою рідного брата.
		Суд вважає, що заявлений потерпілими цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді втраченого золотого ланцюжка вартістю 17049,76 грн. не підлягає до задоволення, оскільки суду не надано доказів того, що саме внаслідок неправомірних дій підсудних був втрачений вказаний вище ювелірний виріб.
		Питання про речові докази по справі підлягають вирішенню у відповідності до ст.81 КПК України.
		Судові витрати відповідно до ст. 93 КПК України підлягають стягненню з підсудних.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд ,- 
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		ОСОБА_14  визнати винним у чиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 14 ( чотирнадцять ) років.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_14 рахувати з 11 липня 2010 року.
		ОСОБА_16  визнати винним у чиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять ) років.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_16 рахувати з 11 липня 2010 року.
		Стягнути солідарно із ОСОБА_14 та ОСОБА_16 на користь ОСОБА_11 200 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
		Стягнути солідарно із ОСОБА_14 та ОСОБА_16 на користь ОСОБА_12 200 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
		Стягнути солідарно із ОСОБА_14 та ОСОБА_16 на користь ОСОБА_19 50000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
		 
		Стягнути із ОСОБА_14 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області 278 грн. 79 коп. за проведення експертних досліджень (а.с. 40 т.2 ).
		Стягнути із ОСОБА_16 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області 278 грн. 79 коп. за проведення експертних досліджень (а.с. 40 т.2).
		Речові докази по справі: два дерев`яних шматка від дошки, теніску білого кольору з чорними візерунками, джинси синього кольору, білу футболку, білі кросівки,, штани сірого кольору, коричневі штани, коричневі туфлі, шкарпетки сірого кольору, які знаходяться на зберіганні у СУ ГУ МВС України в Київській області, знищити (а.с.52,54 т.1). 
		Запобіжний захід засудженим ОСОБА_14 та ОСОБА_16 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління державного департаменту України з питання виконання покарань в м. Києві та Київській області.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 (п`ятнадцяти) діб з часу його проголошення, а засудженими в той же строк з дня отримання ними копії вироку.
		 
		Головуючий суддя  ОСОБА_1 
		 
		Суддя  ОСОБА_2 
		 
		Суддя  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...