Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/1745/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.11.2014. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 листопада 2014 року Справа № 925/1745/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
		головуючого суддів:Є.Борденюк  І.Вовка, С.Могил,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуКомунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської радина постановувід 21.07.2014Київського апеляційного господарського судуу справі№ 925/1745/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Азот"доКомунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської радитреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДепартамент економіки та розвитку Черкаської міської ради, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, Громадська організація "Захист прав обманутих споживачів"простягнення 22 814 812,96 грн за зустрічним  позовом  Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської радидо Публічного акціонерного товариства "Азот", Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської радитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороніпозивачаНаціональна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послугпровизнання правочинів недійснимиВ судове засідання прибули представники:ПАТ "Азот"Демидас Д.А. (дов. від 30.12.2013  № 500-08/140), Шимановський А.В. (дов. 30.12.2013 № 500-08/93),КП "Черкасиводоканал"Грищенко І.Д. (дов. від 16.04.2013 № 1892/12),Департаменту економіки та розвитку  Черкаської міської ради  Луговський О.С. (дов.06.01.2014 №33-01-21)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
		ВСТАНОВИВ:
		Публічне акціонерне товариство "Азот" звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради про стягнення 22 814 812,96 грн заборгованості, з яких: 19 286 665,09 грн - за договором № 36-213 від 01.02.2013, 531 127,49 грн - за договором № 223-213 від 01.03.2012 та 2 997 014,38 грн - за угодою № 20 від 01.03.2012.
		Позовні вимоги мотивовані наступним.
		01.02.2013 між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладений договір про надання послуг № 36-213, згідно з яким позивач зобов'язався надати, а відповідач зобов'язався - прийняти та оплатити позивачу послуги з очищення стічних вод (видалення рідких відходів, код ДКПП ДК 016-97:90.00.1), за видами послуг і цінами, які зазначені у Специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а також в обсягах і терміни, передбачені Договором. 
		Пунктом 1.1.1 Договору визначено, що замовник транспортує стічні води міста від головних насосних станцій (ГНС) №№1, 2 на біологічні очисні споруди для очищення від забруднень згідно зі схемою подачі стічних вод (погоджується замовником і постачальником) на очисні споруди постачальника.
		Відповідно до пункту 1.1.2 Договору постачальник приймає стічні води, що надходять від замовника і очищує їх від забруднення методом біологічно-хімічної очистки з наступним скидом у водоймище.
		Згідно з пунктом 1.1.3 взаємовідносини між постачальником і замовником визначаються Договором, а також "Інструкцією з оперативного взаємозв'язку між ПАТ "Азот" і КП "Черкасиводоканал", затвердженою технічним керівництвом обох сторін 14.08.2009.
		Пунктами 3.1, 3.2 Договору сторони передбачили, що ціна Договору становить 31 330 800 грн з ПДВ і може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
		У специфікації послуг (Додаток №1 до Договору) сторони погодили ціну послуги з очищення 1000 метрів кубічних стічних вод (видалення рідких відходів), яка дорівнює 1 160, 40 грн.
		Пунктом 4.4 Договору передбачено, що замовник переказує на розрахунковий рахунок постачальника оплату за надані послуги кожного місяця, не пізніше п'яти банківських днів після отримання ним рахунку на оплату за надані постачальником послуги або згідно зі складеним замовником в односторонньому порядку актом наданих послуг.
		Пунктом 10.1 Договору встановлений строк його дії - до 31.12.2013.
		Позивач наголошує на належному виконанні ним умов даного Договору  та на порушенні КП "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, а саме на тому, що станом на 04.10.2013 заборгованість КП "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради за Договором становить 18 625 463, 60 грн.
		01.03.2012 між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладений договір про надання послуг № 223-213, який є аналогічним за правовідносинами вищезазначеному договору. Строк дії цього договору встановлений до 31.12.2012. Заборгованість складає 409 841,03 грн.
		01.03.2012 між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (генеральний замовник), позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладена рамкова угода про надання послуг № 20, згідно з якою позивач зобов'язався надати, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити позивачу послуги з очищення стічних вод (видалення рідких відходів (код ДКПП ДК 016-97: 90.00.1) (послуги), за видами послуг і цінами, які зазначені у Специфікації, що додається до Угоди і є її невід'ємною частиною (Додаток № 1), а також в обсягах і терміни, передбачені Угодою (пункт 1.1. Угоди). 
		Пунктом 3.1 сторони встановили ціну договору 26 327 735,00 з ПДВ.
		Строк дії угоди припиняється 31.12.2012 (пункт 10.2).
		Станом на 04.10.2013 заборгованість КП "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради за Угодою становить - 2 863 312,83 грн.
		Позивачем подана заява про зміну позовних вимог № 501-07/538-4128 від 18.11.2013, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача: 
		- за договором № 36-213 від 01.02.2013 заборгованість у сумі - 20 611 217,13 грн, три проценти річних у сумі - 218 662,56 грн, пеню у сумі - 600 797,76 грн;
		- за договором № 223-213 від 01.03.2012 заборгованість у сумі - 168 479,75 грн, три проценти річних у сумі - 96 744,22 грн;
		- за угодою № 20 від 01.03.2012 заборгованість у сумі - 2 863 312,83 грн, три проценти річних у сумі - 139 114,38 грн. 
		Комунальним підприємством "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради заявлений зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства "Азот" і Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про визнання недійсними наступних правочинів:
		- Договору про надання послуг № 36-213 від 01.02.2013 (з усіма додатками та додатковими угодами), укладеного між ПАТ "Азот" та КП "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради; 
		- Договору про надання послуг № 223-213 від 01.03.2012, укладеного між ПАТ "Азот" з КП "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради; 
		- Рамкової угоди № 20 від 01.03.2012 укладеної між ПАТ "Азот" та Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та КП "Черкасиводоканал" Черкаської міської.
		Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані наступним.
		КП "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради (позивач за зустрічним позовом) вважає, що Договір про надання послуг № 36-213 від 01.02.2013, Договір про надання послуг № 223-213 від 01.03.2012, Рамкова угода № 20 від 01.03.2012 мають бути визнані судом недійсними оскільки відповідач здійснював господарську діяльність за зазначеними договорами без отримання відповідної на те ліцензії.
		Відповідно до пункту 17 частини 3 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" господарська діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення підлягає ліцензуванню.
		Статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що централізоване водовідведення - це господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом. За умовами оспорюваних правочинів ПАТ "Азот" зобов'язується надати, а КП "Черкасиводоканал" - прийняти й оплатити послуги з очищення стічних вод. Послуга з очищення стічних вод належить до господарської діяльності з централізованого водовідведення. 
		Позивач за зустрічним позовом вважає, що надання ПАТ "Азот" послуг за оспорюваними правочинами є господарською діяльністю з централізованого водовідведення. 
		Оскільки ПАТ "Азот" проводить господарську діяльність, зазначену у пункті 17 частини 3 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", частково - з централізованого водовідведення - здійснює приймання та очищення міських стічних господарсько-побутових вод міста Черкаси, тому для провадження такої діяльності потрібний документ дозвільного характеру - ліцензія з централізованого водовідведення.
		01.11.2013 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг надала ПАТ "Азот" ліцензію на здійснення господарської діяльності з централізованого водовідведення, тобто до 01.11.2013 ПАТ "Азот" не мало вказаної ліцензії. 
		З огляду на зазначене, позивач за зустрічним позовом вважає, що всі правочини, укладені між сторонами у справі до 01 листопада 2013 року, є недійсними.
		Діючі тарифи на послуги з централізованого водовідведення у місті Черкаси сформовані відповідно Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 959 та введені в дію рішенням Черкаської міської ради №1982 від 25.12.2008 з 01.01.2009. Собівартість погоджена висновком Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 13.10.2008 №121. Ціна на очищення стоків на очисних спорудах ПАТ "Азот" на момент затвердження тарифу складала 487,2 грн./ тис. куб. метрів. У той же час ПАТ "Азот", ухиляючись від здійснення належних дій з отримання ліцензії на діяльність у сфері централізованого водовідведення, підвищив ціну за очищення стоків з 487,2 до 1160,4 грн./тис. куб. метрів за період з 2009 по 2013 рік.
		ПАТ "Азот" поданий до суду відзив на зустрічну позовну заяву, у задоволенні якої позивач за первісним позовом просить відмовити, посилаючись на наступні обставини:
		- передача міських стічних вод на очисні споруди ПАТ "Азот" відбулась на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 24.03.1992 №96, в якому зазначено, що в результаті перевірки комісія міськвиконкому встановила, що робота очисних споруд Черкаського управління водопровідно-каналізаційного господарства не ефективна, аналізи шкідливих речовин перевищували діючі нормативи і досягти нормальної роботи очисних споруд було неможливо. Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 18.11.2003 №1211 дозволено КП "Черкасиводоканал" здійснювати на рахунок ВАТ "Азот" оплату за очистку стоків, які скидаються в систему комунальної каналізації міста і очищаються на очисних спорудах ПАТ "Азот" згідно з договором на очищення стоків, який слід щороку поновлювати;
		- на момент укладання спірних правочинів діяв національний класифікатор України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності", відповідно до підкласу 90.01.0 якого збирання і оброблення стічних вод відносяться до санітарних послуг. Діяльність ПАТ "Азот" по прийманню та очищенню стічних вод не підпадають під ліцензійні види діяльності, є санітарною послугою;
		- ПАТ "Азот" не є суб'єктом природної монополії, оскільки відсутній у зведеному переліку суб'єктів природних монополій, що розміщений на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України.
		Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.03.2014 (колегія суддів: В. Потапенко, М. Дорошенко, В. Швидкий) у задоволені первісного позову відмовлено; у задоволені зустрічного позову відмовлено.
		Судове рішення мотивоване наступним.
		За вимогами ч. 1 статті 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		При цьому, недодержання сторонами обов'язку щодо погодження істотних умов договору відповідно до ч. 8 статті 181 ГК України тягне за собою визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся), а не недійсним згідно зі статтею 215, статтею 203 ЦК України.
		Таким чином, господарський договір вважатиметься укладеним, якщо:
		1) сторонами дотриманий порядок укладання господарського договору, передбачений законом;
		2) дотримана форма господарського договору, передбачена законом;
		3) досягнуто згоди щодо всіх істотних умов.
		ПАТ "Азот" не дотриманий порядок укладання господарського договору, передбачений законом, оскільки надані ним послуги за оспорюваними правочинами є господарською діяльністю з централізованого водовідведення, для провадження якої потрібна ліцензія з централізованого водовідведення. Не маючи на час укладання спірних договорів вказаної ліцензії, ПАТ "Азот" не мав права здійснювати діяльність з надання послуг з очищення стічних вод, яка є предметом спірних договорів.
		Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що спірні договори є неукладеними, а тому у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання відповідних правочинів недійсними слід відмовити.
		При цьому, судом вказано, що неукладений договір не тягне за собою жодних юридичних наслідків для сторін, тобто сторони не можуть вимагати надання послуг, сплати коштів, повернення коштів, посилаючись на умови договору, оскільки його юридично немає. 
		З посиланням на зазначене вище, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо необхідності відмови і у задоволенні первісних позовних вимог.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2014 
		(колегія суддів: Л. Сітайло, С. Пашкіна, Н. Калатай) рішення Господарського суду Черкаської області від 31.03.2014 скасоване в частині відмови у задоволені зустрічного позову. В цій частині прийняте нове рішення, яким зустрічний позов задоволений: визнаний недійсним Договір про надання послуг №36-213 від 01.02.2013; визнаний недійсним Договір про надання послуг №223-213 від 01.03.2012; визнана недійсною Рамкова угода про надання послуг № 20 від 01.03.2012; присуджено до стягнення з КП "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради на користь ПАТ "Азот" 23 643 009,71 грн. 
		У решті рішення залишене без зміни.
		Постанова мотивована наступним.
		В процесі проведення процедури закупівлі послуг у ПАТ "Азот" замовник порушив вимоги ст. 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель" та допустив до виконання послуг суб'єкта господарської діяльності, який не має ліцензії на виконання замовленої діяльності, а тому слід визнати договір про надання послуг №36-213 від 01.02.2013, договір про надання послуг №223-213 від 01.03.2012 та угоду про надання послуг №20 від 01.03.2012 недійсними.
		Відповідно до п. 2.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє.
		Водночас, апеляційний господарським судом зазначено, що матеріалами справи підтверджується надання ПАТ "Азот" послуг з очищення стічних вод у сумі 23 643 009,71 грн, а тому необхідно стягнути з КП "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради вартість наданих позивачем послуг у відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України.
		Звертаючись до суду з касаційною скаргою, КП "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваного судового рішення норм права, просить постанову скасувати у частині присудження до стягнення 23 643 009,71 грн.
		Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, однак постанову у справі слід скасувати у цілому, а рішення частково, виходячи з такого.
		Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що укладені між сторонами договори суперечать вимогам чинного законодавства щодо необхідності ліцензування надання послуги, яка є предметом договорів.
		Зазначена обставина стала підставою для оцінки господарським судом першої інстанції договорів, такими що не є укладеними.
		Така позиція господарського суду є хибною, оскільки виконані сторонами умови договорів підтверджують узгодження сторонами усіх істотних їх умов.
		Оспорювані за зустрічним позовом договори визнані господарським судом апеляційної інстанції недійсними з посиланням на ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним на майбутнє, що стало підставою для присудження до стягнення з замовника вартості спожитих послуг (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).
		Водночас недійсність господарського зобов'язання укладеного учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), передбачене ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України. Таке господарське зобов'язання може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнане судом недійсним. Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним визначені ст. 208 Господарського кодексу України, частиною 2 якої обумовлена реституція, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом. Частина 3 ст. 216 Цивільного кодексу України також визначає реституцію як правові наслідки недійсності правочину, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
		Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти, визначені положеннями ст. 227 Цивільного кодексу України. Так, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
		Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану цим правочином.
		Правовий аналіз зазначених вище законодавчих положень дає підстави дійти такого висновку.
		Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, визначені цією нормою особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
		Статтею 227 Цивільного кодексу України визначені (особливі, інші) правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти.
		Коло осіб, які мають право звертатися до суду про визнання такого правочину недійсним, визначається з урахуванням положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, інша сторона правочину може звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним, якщо юридична особа ввела її в оману щодо свого права на вчинення такого правочину (порушення права).
		Вимога замовника за зустрічним позовом про визнання недійсними на підставі ст. 227 ЦК України договорів про надання послуг, які виконанні сторонами, і строк дії яких закінчився, з обґрунтуваннями порушення свого права через завищення умовами договорів вартості послуг, не має причинно-наслідкового зв'язку між вчиненням юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти та обумовленою сторонами вартістю послуг, оскільки така особа не зобов'язана була вчиняти інший правочин.
		Крім того, оспорювані договори укладені в процесі проведення процедури закупівлі послуг у ПАТ "Азот", правовідносини яких повинні регулюватися Законом України "Про здійснення державних закупівель". Якраз замовник допустив до виконання послуги суб'єкта господарської діяльності, який не мав ліцензії на виконання замовленої діяльності.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує позицію господарського суду апеляційної інстанції про те, що правочини про надання послуг можуть визнаватись недійсними на майбутнє, тобто в частині ще не виконаного виконавцем зобов'язання. Зважаючи на те, що зобов'язання виконавцем виконане та прийняте замовником, підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними на майбутнє не було. Відсутні підстави і для визнання таких правочинів недійсними з моменту їх вчинення, оскільки виконавцем не порушені права замовника або охоронювані законом його інтереси (ст. 1 ГПК України). За таких обставин у позові замовника, заявленого до виконавця, про визнання недійсним оспорюваних договорів на підставі ст. 227 ЦК України слід відмовити.
		Надання позивачем за первісним позовом послуг як в обсягах, так і у вартісних показниках, не заперечуються замовником та підтверджуються рішенням господарських суддів попередніх інстанцій. А тому позовні вимоги за первісним позовом підлягають до задоволення в частині присудження до стягнення основного боргу; вимоги в частині присудження до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних нарахувань слід передати на новий розгляд, оскільки такі вимоги не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій.
		Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -  11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2014 у справі № 925/1745/13 скасувати.
		Рішення Господарського суду Черкаської області від 31.03.2014 у справі № 925/1745/13 скасувати в частині відмови у задоволені вимог за первісним позовом та: 
		у частині вимог за первісним позовом про стягнення основного боргу прийняти нове рішення: стягнути з Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Азот" 23643009,71 грн та доручити Господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ; 
		у частині вимог за первісним позовом про присудження до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		У іншій частині - рішення залишити без зміни.
		Доручити Господарському суду Черкаської області здійснити розподіл судових витрат з урахуванням результатів ухваленого рішення за новим розглядом.
		 
		Судді:                                                                                                  Є. Борденюк
		                                                                                                    І. Вовк                                                                                                   
		                                                                                                       С. Могил

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...