Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/2575/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про позбавлення батьківських прав.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2014.
Дата набрання законної сили: 27.01.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/2575/13-ц
		 
		                                                               
		                                                             Р І  Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		20 листопада 2014 року                       Рівненський міський суд
		в особі :судді             Діонісьєвій Н.М.
		при секретарі              Пальчевської О.Б.
		з участю прокурора         Меленчук І.В.
		позивача                   ОСОБА_1
		представника органу опіки та піклування  Корнієнка О.А.
		    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
		 
		                     в с т а н о в и в :
		Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 04 вересня 2009 року перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 18 грудня 2012 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області шлюбі між позивачем та відповідачем був розірваний. Цим же рішенням прізвище сина було змінено із «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4» та залишено проживати з позивачем за адресою : АДРЕСА_1.
		01 жовтня 2011 року відповідач залишив сім»ю та свого  малолітнього сина без коштів для існування, протягом більше року не цікавився його життям, не спілкувався з ним, не проявляв щодо нього щонайменшої батьківської турботи, хоча мав можливість. Оскільки відповідач ухиляється від виконання обов'язків по вихованню дитини, позивач просила суд позбавити його батьківських прав щодо сина ОСОБА_4.
		В суді позивач та її представник, адвокат ОСОБА_7 підтримали позов. Позивач в суді пояснила, що відповідач умисно, свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітнього сина ОСОБА_4 з 01 жовтня 2011 року до цього часу, оскільки відповідач за цей час жодного разу у будь-який спосіб не поцікавився долею свого малолітнього сина, його розвитком, здоров'ям, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, знехтував обов'язком утримувати дитину. Відповідач ОСОБА_3 не змінив свою поведінку та ставлення до дитини, йому  жодних перешкод в спілкуванні з дитиною не чинилось, він не був позбавлений інформації про місце перебування позивача та дитини. Під час судового розгляду справ про розірвання шлюбу, з приводу скасування розпорядження Рівненського міського голови № 54-р від 25 грудня 2013 року, з приводу позбавлення батьківських прав не було встановлено виконання ОСОБА_3 жодних обов'язків, які передбачені Сімейним Кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини від 20.11.1989 року. Позивач вважає, що така винна поведінка відповідача щодо ухилення від виховання малолітнього сина свідчить про свідоме невиконання відносно дитини жодних батьківських обов'язків, покладених на нього законом та винну умисну поведінку відповідача. Адже жодної об'єктивної обставини, яка б перешкоджала йому реалізовувати свої батьківські права та виконувати батьківські обов'язки не наведено та не доведено жодним належним та допустимим доказом. Відповідачем не спростовані Висновки органу опіки та піклування «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3» від 10 квітня 2013 року, 06 жовтня 2014 року та не має жодного звернення у відповідні органи для захисту його права. Відповідач не з'явився на засідання в Орган опіки та піклування та не повідомив про причини неявки. Позивач вважає, що вказані у письмових запереченнях відповідача нормативно-правові акти забезпечують захист прав та інтересів в першу чергу дитини, від виховання та утримання якої відповідач умисно свідомо ухиляється протягом останніх більше як трьох років. Малолітній ОСОБА_4 вважає своїм татом іншого чоловіка.
		Прокурор Меленчук І.В. вважає, що позов підлягає до задоволення. Крім того, вказує про обґрунтованість та доведеність застосування крайньої міри відповідальності як позбавлення батьківських прав за умисне ухилення відповідача ОСОБА_3 від виховання малолітнього сина, оскільки покладення на Орган опіки та піклування обов'язку контролю за виконанням відповідачем своїх батьківських обов'язків відносно малолітнього сина є недоцільним.
		Представник Органу опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради Корнієнко О.А. в суді підтримав Висновок Органу опіки та піклування, також вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_4. Крім того, вказав, що під час перевірки та надання відповідного висновку на вимогу суду  відповідач будь-яких яких усних пояснень з приводу заявленого позову не надавав, на засідання комісії не з'явився.  
		Відповідач ОСОБА_3 до суду неодноразово не з'являвся, був належним чином повідомлений про розгляд справи, про причини своєї неявки суд не повідомив. Подав письмові заперечення проти позову, в яких вказує, що хоч якось по можливості намагається спілкуватися з дитиною, приймати участь у її вихованні, але не має такої змоги по вині позивача та її родини. Просить відмовити у позові.
		Вислухавши пояснення позивача, її представника, прокурора, представника Органу опіки та піклування, показання позивача ОСОБА_1 як свідка, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.   
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 04 вересня 2009 року, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (Свідоцтво про народження серія НОМЕР_1).
		Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Рішенням Рівненського міського суду від 18 грудня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Крім того, після розірвання шлюбу змінено прізвище неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на прізвище матері «ОСОБА_4». Неповнолітнього сина сторін залишено проживати з матір'ю. Цим рішенням суду встановлено, що сторони по справі не проживають разом та не підтримують подружніх стосунків з 01 жовтня 2011 року, з цього часу відповідач жодного разу не поцікавився долею свого малолітнього сина ,чим самим взагалі ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків щодо малолітнього сина, знехтувавши обов'язком утримувати дитину без будь-якого пояснення. 
		З показань свідків ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, допитаних в судовому засіданні вбачається, що відповідач ОСОБА_3 свідомо ухиляється у повному обсязі від виховання свого малолітнього сина. З 1 жовтня 2011 року не бере ніякої участі у вихованні та утриманні свого сина ОСОБА_4. Не спростовані відповідачем ОСОБА_3  показання позивача, як свідка щодо прояву негативної поведінки відповідача у вигляді штовхання малолітнього сина ОСОБА_4 ногою 1 жовтня 2011 року. Малолітній ОСОБА_4 вважає своїм татом іншого чоловіка - ОСОБА_8, про що підтвердили вказані свідки, представник Органу опіки та піклування, про це ж свідчить характеристика з дошкільного закладу.   
		При вирішенні спору по суті, суд враховує вказані обставини. Показання свідків, на думку суду, доводять винну поведінку відповідача та доцільність позбавлення його батьківських прав. Їх показання не містять позитивних характеристик відповідача по відношенню до малолітнього сина, не спростовують і встановлених по справі обставин.
		Згідно висновку Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Рівненської міської ради №08-3255 від 06 жовтня 2014 року доцільне позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітньої  дитини з тих підстав, що ухилення від виконання ОСОБА_3 батьківських обов'язків є факт свідомої поведінки, оскільки він має реальну можливість виконувати їх, але не вчиняє відповідних дій. Ні усно, ні письмово не спілкується з дитиною, не проявляє щонайменшої батьківської турботи, хоча має таку можливість. ОСОБА_3 тривалий час не виконує батьківські обов'язки щодо виховання та утримання дитини. Вказаний висновок представник органу опіки та піклування в суді підтримав повністю.
		В суді відповідачем ОСОБА_3 не доведено існування обставин, які могли стати перешкодою у здійсненні ним батьківських обов'язків, що свідчить про винну поведінку відповідача в ухиленні від виховання дитини. 
		Письмові заперечення відповідача ОСОБА_3 щодо відсутності змоги спілкуватися з дитиною по вині позивача та її родини спростовуються наявними у справі доказами, а саме: рішенням Рівненського міського суду від 18 вересня 2013 року, яке залишено Ухвалою колегії судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області від 11 листопада 2013 року без змін, яким скасовано розпорядження від 25.01.2013 р. №54-р Рівненського міського голови «Про визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї», яким було визначено спосіб участі ОСОБА_3 у вихованні дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки останнє було прийняте з порушенням ст.158 СК України.
		До суду не надано жодного доказу щодо наявності звернень відповідача ОСОБА_3 до компетентних органів щодо порушення його прав чи то позивачем, чи то членами її родини.  
		Крім того, на думку суду, заява ОСОБА_13 від 22 жовтня 2014 року у розумінні ст.ст. 57-59 ЦПК України є неналежним та недопустимим доказом у справі, оскільки клопотання про допит її в якості свідка в суді заявлено не було.
		Отже, як встановлено в суді, відповідач ОСОБА_3 свідомо та умисно протягом останніх трьох років ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_4.
		Відповідно до ст..18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав у випадках їх винної поведінки: ухилення від виконання обов'язків по вихованню дітей, або зловживання своїми батьківськими правами, або жорстоким поводженням з дітьми, або шкідливим впливом на них своєю аморальною антигромадською поведінкою, зокрема, коли вони є хронічними алкоголіками або наркоманами.
		Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, хоча мають реальну можливість для цього.
		У пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
		Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надаються дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не прияють засвоєнню  нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори , як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
		Оцінюючи вимоги та положення законодавства, суд визнає, що при  вирішенні питань, які стосуються дитини, в тому числі і щодо позбавлення батьківських прав її батька, в першу чергу мають бути враховані інтереси дитини, ставлення до виховання якої з 2011 року відповідач не змінив.
		Оцiнюючи дослiдженi по справi доказi в їх сукупностi, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 вiдповiдно до вимог ст.164 Сiмейного кодексу України, повинен бути позбавлений батькiвських прав щодо малолітньої дитини, оскiльки судом встановлено, що він, маючи юридичну і фактичну можливість до вчинення дій, які становлять зміст батьківського обов'язку, свідомо та умисно ухиляється від їх виконання протягом трьох років. У зв'язку з цим позбавлення батьківських прав   відносно його сина призведе до позитивного результату у долі дитини, забезпечить захист її прав та інтересів.
		 
		 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 213-215 ЦПК України, п.2 ст.164, ст.165 , 166 СК України, суд,-
		 
		                 В И Р І Ш И В :
		 
		 Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити.
		 Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до його малолітнього сина -ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_1.
		     
		     Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області  через Рівненський міський суд    з поданням в 10 денний строк апеляційної скарги . 
		 
		          
		 
		        Суддя                          Н.М.Діонісьєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...