Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/17287/14-ц : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 10.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №  344/17287/14-ц
		                                                                          Провадження №   4-с/344/99/14
		   
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 грудня 2014 року       м. Івано-Франківськ 
		 
		 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої  суддіБабій О.М.
		секретаряІванова О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду скаргу публічного акціонерного товариства «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, заінтересовані особи: старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_1 та начальник відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобовязання прийняти до виконання судовий наказ та скасування постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, -  
		В  С  Т  А  Н  О  В  И  В: 
		 
		Публічне акціонерне товариство «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства звернулось в суд з наведеною скаргою, посилаючись на те, що постановою старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_1 від 23.07.2014 року в прийнятті виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу по справі № 344/9291/13-ц, виданого Івано-Франківським міський суд Івано-Франківської області 15.08.2013 року відмовлено з посиланням на те, що у виконавчому документів відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер боржника. Вважає вказану постанову незаконною та такою що підлягає скасуванню, оскільки державний виконавець на підставі п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну. Однак державний виконавець даних дій не вчинив та незаконно виніс оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 23.07.2014 року. А саму постанову надіслав стягувачу аж через два місяця, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», яка вказує на те, що про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів. Наведена постанова була оскаржена до начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_2, який постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження від 22.10.2014 року в задоволенні скарги управління по експлуатації газового господарства відмовив, а дії державного виконавця визнав законними.
		Представник заявника в судове засідання не зявився, в письмовій заяві вимоги скарги підтримав та просив її розглянути у відсутності представника Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства. 
		Заінтересовані особи - старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_1 та начальник відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_2 в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином. Від начальника відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на скаргу, в якій вказав, що судовий наказ не відповідає вимогам визначеним для виконавчого документу відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а тому у прийнятті наказу заявнику було відмовлено та розяснено право на звернення до суду із заявою про приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
		Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши письмові матеріали скарги, судом встановлено наступне.
		Відповідно до ст. 124 ОСОБА_3 України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії.
		Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
		Відповідно до частин 1 та 2 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. 
		Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
		15 серпня 2013 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у справі № 344/9291/13-ц, провадження № 2-н/344/404/13 було видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства заборгованості за спожитий природний газ в сумі 871  грн. 03 коп. та 114  грн. 70 коп. судового збору (а.с. 8).
		Даний судовий наказ набрав чинності 03 березня 2014 року.
		17 липня 2014 року вказаний судовий наказ Івано-Франківським УЕГГ ПАТ «Івано- Франківськгаз» було направлено на виконання до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, що підтверджується копією реєстру судових наказів, направлених у ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції для виконання (а.с.9).
		23 липня 2014 року старший державний виконавець ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_1 виніс постанову ВП 44104226 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу), оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у виконавчому документі відсутній індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (а.с.5).
		Не погоджуючись із даною постановою ПАТ «Івано-Франківськгаз» 16 жовтня 2014 року звернулось із скаргою на вищевказане рішення старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_1 до начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_2 (а.с. 10-11).
		Постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження від 22.10.2014 року начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_2 дії старшого державного виконавця ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_1 визнано законними, а в задоволенні скарги Івано-Франківському управлінню по експлуатації газового господарства відмовлено (а.с. 13).
		Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний діяти у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 
		1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 
		2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 
		3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 
		4) резолютивна частина рішення; 
		5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 
		6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
		Разом з тим, пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
		Відповідно до частини другої статті 32 ОСОБА_3 України й частини першої статті 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.
		Офіційне тлумачення вказаного положення ОСОБА_3 України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року  № 2-рп/2012, відповідно до пункту 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати  безоплатно від  органів,  установ,  організацій,  посадових  осіб,  сторін та учасників  виконавчого  провадження   необхідні   для   проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.
		Таким чином, не можна погодитись з висновком про те, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника (в тому числі даних стосовно його ідентифікаційного номера) є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.
		Дану правову позицію висловив Верховний Суд України у справі № 6-45цс14.
		Згідно ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
		Однак старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_1 вирішуючи питання відкриття виконавчого провадження на положення статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» та рішення Верховного Суду України уваги не звернув, та виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 23.07.2014 року, яка в силу її невідповідності нормам матеріального права підлягає скасуванню. Окрім того, в повній мірі не перевірив законність вказаної постанови начальник відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_2, ухвалюючи постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження від 22.10.2014 року, якою дії державного виконавця при відмові в прийнятті до провадження виконавчого документа визнав законними.
		Відповідно до статті 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши чи діяв державний виконавець відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає що постанова ВП № 44104226 від 27 липня 2014 року винесена з порушенням закону, у звязку із чим слід усунути порушення шляхом визнання неправомірною та скасування вказаної постанови. 
		Вимога про зобов'язання відповідача прийняти до виконання  вищевказаний судовий наказ, виданий Івано-Франківським міським судом, на переконання суду до задоволення підлягає лише частково.
		Так, Законом України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці. З цією метою останніх наділено дискреційними повноваженнями при прийнятті ними управлінського рішення.
		При цьому суд зазначає, що саме державний виконавець до прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження в силу ч.1 ст.25 Закону зобов'язаний вирішити питання про те, чи не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, чи він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та чи пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
		Відтак,  тільки за відсутності обставин, визначених Законом України "Про виконавче провадження", які б служили підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний прийняти до провадження даний виконавчий документ та відкрити виконавче провадження.
		Крім того, обов'язок державного виконавця вжити всіх передбачених законом заходів щодо його виконання передбачено чинним законодавством України, а тому не потребує додаткового судового уповноваження.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дана вимога підлягає задоволенню лише в частині зобов'язання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_1 повторно розглянути заяву публічного акціонерного товариства «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства про відкриття виконавчого провадження на підставі судового наказу, виданого 15.08.2013 року Івано-Франківським міським судом у справі № 344/9291/13-ц про стягнення із ОСОБА_4 на користь ПАТ «Івано-Франківськгаз» в собі Івано-Франківського УЕГГ заборгованості за спожитий природний газ в сумі 871 грн 03 коп. та 114 грн. 70 коп. судового збору.
		Щодо решти вимог, суд звертає увагу на те, що задоволенню в цивільному судочинстві, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право скаржника в спірних правовідносинах із посадовими особами державної виконавчої служби.
		Наслідком відповідних дій відповідача стало конкретне рішення  постанова старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_1 № 44104226 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу) від 27 липня 2014 року, яка, як встановлено судом, підлягає скасуванню, оскільки внаслідок її прийняття було порушено права стягувача.
		Відтак, визнання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу) від 27 липня 2014 року неправомірною, її скасування та зобов'язання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_1 повторно розглянути заяву публічного акціонерного товариства «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства про відкриття виконавчого провадження на підставі судового наказу, виданого 15 серпня 2013 року Івано-Франківським міським судом є достатнім і належним способом захисту порушених прав скаржника. 
		Тому, в задоволенні вимоги про скасування постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження від 22.10.2014 року начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_2 слід відмовити.
		На підставі наведеного, відповідно до ст. 124 ОСОБА_3 України, ст. ст. 1, 6, 8, 11, 17, 18, 19 ч.1 п.1, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 60, 210, 383-387 ЦПК України, керуючись ст. ст. 209-210, 386, 387 ЦПК України, суд, - 
		У Х В А Л И В :
		 
		Скаргу публічного акціонерного товариства «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства, заінтересовані особи: старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_1 та начальник відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобовязання прийняти до виконання судовий наказ та скасування постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження задовольнити частково.
		Визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_1 № 44104226 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу) від 27 липня 2014 року з примусового виконання судового наказу, виданого 15 серпня 2013 року Івано-Франківським міським судом по справі № 344/9291/13-ц, провадження № 2-н/344/404/14 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Івано- Франківськгаз» в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства заборгованості за спожитий природний газ в сумі 871 (вісімсот сімдесят одна гривня 03 копійки) та 114 гривень 70 копійок судового збору.
		Зобов'язати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ОСОБА_1 повторно розглянути заяву публічного акціонерного товариства «Івано-Франківськгаз» в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства про відкриття виконавчого провадження на підставі судового наказу, виданого 15 серпня 2013 року Івано-Франківським міським судом по справі № 344/9291/13-ц, провадження № 2-н/344/404/14 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Івано- Франківськгаз» в особі Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства заборгованості за спожитий природний газ в сумі 871 (вісімсот сімдесят одна гривня 03 копійки) та 114 гривень 70 копійок судового збору.
		В задоволенні решти вимог скарги відмовити.
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
		 
		 
		СуддяО.М. Бабій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...