Справа №22ц-7353/2006 Головуючий в І інстанції - Щербина 0.0.
Категорія 19/21 Доповідач - Рудь В.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006
року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду
Дніпропетровської області в складі:
Головуючого -РудьВ.В.
суддів -
Ремеза В .А., Можелянської З.М.
при секретарі - Худолій Н. А.
розглянувши у
відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною
скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних
захворювань України в М.Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного
суду Дніпропетровської області від 28.09.2006 року по справі за позовом
ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в М.Павлограді про стягнення страхової
виплати за моральну шкоду, -
ВСТАНОВИЛА:
30.08.2006 року
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в М.Павлограді про
стягнення страхової виплати за моральну шкоду в розмірі 45000 грн.
(а.с.2-3).
Рішенням
Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.09.2006
року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково та на його користь з
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Павлограді
стягнуто 25000 грн. страхової виплати за моральну шкоду, завдану внаслідок
отримання ним виробничої травми (а.с.36-37).
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в м.Павлограді просить рішення суду скасувати, посилаючись на
невідповідність його вимогам закону (а.с.40-42).
Перевіривши
законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів
апеляційної скарги та заявлених вимог, заслухавши доповідь судді-доповідача,
колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому
задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно
до п.4 ч.І ст,309 ЦПК України.
Задовольняючи
позов частково, суд правильно встановив, що ОСОБА_1. при виконанні трудових
обов'язків з 02.09.1997 року по 18.12.2000 року на ДВАТ «Павлоградське
енергопідприємс-тво» ВАТ «Павлоградвугілля» 30.08.2000 року отримав виробничу
травму. За висновком МСЕК від 18.12.2000 року його визнано інвалідом 2 групи
безстроково та встановлено 70% втрати професійної працездатності. За висновком
МСЕК від 19.12.2005 року ОСОБА_1. встановлено 60% втрати професійної
працездатності та визнано інвалідом 3 групи (а.с.20-21).
Вказані обставини свідчать, що спірні правовідносини сторін регулюються
матеріальним законом, який діяв на момент встановлення позивачу втрати
працездатності та отримання ним в зв'язку з цим моральної шкоди, а саме на
підставі ст. 12 Закону України „Про охорону праці" та п.11 Правил відшкодування
власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом
шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (затвердженні постановою
Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року №472).
Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди
позивачу визначається на підставі вимог
п.11 Правил і не може перевищувати 150 неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян.
Вирішуючи питання про розміри відшкодування моральної
шкоди позивачу, колегія суддів виходить
з дійсних обставин справи та наслідків, які наступили, і вважає можливим
стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м.Павлограді на користь позивача 2550 грн. на відшкодування моральної шкоди, задовольнивши його вимоги частково.
При цьому, колегія суддів вважає можливим поновити
позивачеві строк на звернення до суду
з даним позовом, оскільки він пропущений ним з поважних причин, так, як з
моменту отримання виробничої травми і до
звернення до суду з позовною заявою позивач, будучи інвалідом З групи, довгий час проходив лікування в різних
лікувальних установах в зв'язку з отриманим ним професійним захворюванням на виробництві.
Зазначена сума підлягає стягненню з Фонду на підставі
ст.2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.п. 1,2 постанови Пленуму від
27.03.1992 року №6 (з послідуючими змінами
та доповненнями) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про
відшкодування шкоди", оскільки в
даному випадку йдеться мова не про заборгованість по відшкодуванню моральної шкоди, а про не використане
позивачем право на відшкодування моральної шкоди в результаті отриманих травм та втрати у зв'язку з
цим професійної працездатності.
На підставі викладеного, керуючись
ст.ст.307,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м.Павлограді задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду
Дніпропетровської області від 28.09.2006 року скасувати.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м.Павлограді на користь ОСОБА_1 страхову виплату за
моральну шкоду в розмірі 2550 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту
проголошення та може бути оскаржено
у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.