Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1570/5260/12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		16 грудня 2014 року                               м. Київ                                        К/800/34151/13 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		Головуючого: Маринчак Н.Є.,
		Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В., 
		при секретарі: Сватко А.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м.Одесі Державної податкової служби  
		на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року
		та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року
		у справі №1570/5260/2012
		за позовом Публічного акціонерного товариства «Одеський коровай» (надалі - ПАТ «Одеський коровай»)
		до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м.Одесі Державної податкової служби (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі ДПС)
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - 
		 
		встановив:
		 
		У вересні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі ДПС від 20.08.2012 року №0000922200, №0000912200, №0000932200, №0000952200.
		Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року, позовні вимоги задоволено. Скасовані податкові повідомлення-рішення спеціалізованої СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі ДПС від 20.08.2012 року №0000922200, №0000912200, №0000932200, №0000952200.
		Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи та необґрунтовані, а отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на їх підставі підлягають скасуванню.
		Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі ДПС звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Крім того, представником відповідача заявлено клопотання про здійснення заміни у справі - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платникам податків у м.Одесі Державної податкової служби на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом була проведена планова виїзна перевірка ПАТ «Одеський коровай» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, про що складено акт №88/22-0/00376886/6 від 07.08.2012 року.
		Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем, зокрема:  
		- п.1.32 ст.1, п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 та п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.135.1 п.135.2 ст.135, п.138.1 п.138.2 п.138.4 ст.138, п.139,1 ст.139 Податкового Кодексу України;
		- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, п.1 розділу ІХ Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, наказ ДПА «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість»;   
		- п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14, п.п.164.2.2 п.164.2 ст.164, п.п.165.1.36 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.а) п.171.2 ст.171, п.п.а) п.176.2 ст.176, п.177.6, п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України;
		- п.51.1 ст.51, п.п.б) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, п.3.2 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. N1020.
		За наслідками проведеної перевірки та апеляційного узгодження, СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі ДПС були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.08.2012 року:
		- №0000922200, яким ПАТ «Одеський коровай»визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем у розмірі 2817537,00грн. та за штрафними санкціями у розмірі 64466,00грн.; 
		- №0000912200, яким ПАТ «Одеський коровай»зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 15072691,00грн. за І квартал 2012р.;
		- №0000932200, яким ПАТ «Одеський коровай» визначено суму грошового зобов'язання за платежем: доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку за основним платежем 311024,80грн. та штрафні (фінансові) санкції 6417,95грн.; 
		- №0000952200, яким ПАТ «Одеський коровай»визначено суму штрафної (фінансової) санкції зобов'язання за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 850,00грн.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивачем у перевіряємому періоді було укладено ряд правочинів, а саме: 
		- з ТОВ «Агрооіл групп» було укладено договір поставки №04/11 від 04.01.2011 року; 
		- з ФОП ОСОБА_1 договір №б/н на перевозку хлібобулочних виробів від 01.04.2011 року, договір комісії №ТД 3/9258 від 01.02.2010 року, щодо продажу хлібобулочних та кондитерських виробів, згода про заміну сторони в договорі комісії №ТД 3/9258 від 01.02.2010 року;
		- з КП «Альянс» Договір підряду №118 від 08.02.2011 року.
		Як вбачається з акту перевірки, під час її проведення, податковий орган, керуючись документами, отриманими з інших державних податкових інспекцій, даними «Деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та аналізом податкової звітності, реєстраційних документів тощо, дійшов до висновку про відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності з боку контрагентів ПАТ «Одеський коровай», а отже, і про нікчемність укладених з ними позивачем угод.
		Разом з тим, в силу приписів ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. 
		Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. 
		Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. 
		Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. 
		Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
		Так, згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної/контрактної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих/сплачених платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів, у тому числі при їх імпорті, та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		У відповідності до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
		Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що вони дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів/робіт/послуг та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
		Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на підтвердження належного виконання договірних відносин, позивачем були надані належним чином оформленні документи, а саме, акти здачі-прийняття виконаних робіт, акти виконаних робіт, платіжні доручення, видаткові накладні, податкові накладні, а саме: на виконання договору підряду №118 від 08.02.2011 року, укладеного з КП «Альянс» надані податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, платіжні доручення; на виконання договору поставки № 04/11 від 04.01.2011 року, укладеного з ТОВ «Агрооіл групп» надані видаткові накладні, по договору поставки №б/н від 25.12.2010 року надані податкові накладні, платіжні доручення, акти здачі-прийому робіт (надання послуг) разом з розрахунком процентів за користування товарним кредитом.
		Крім того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що придбані ПАТ «Одеський коровай» товари і послуги були в подальшому використані ним у господарській діяльності, на підтвердження зазначеного, позивачем були надані копії договорів, копії актів виконаних робіт, накладні.   
		Слід також зазначити, що згідно ст.16 Податкового кодексу України обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Таким чином, відповідальність за сплату до бюджету грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.
		Також, при проведенні перевірки відповідач дійшов висновку, що  ПАТ «Одеський коровай» було занижено податок на доходи фізичних осіб з оподатковуваного доходу отриманого за послуги ФОП ОСОБА_1, яка не була найманим робітником позивача.
		Згідно з п.177.8 Податкового кодексу при нарахуванні (виплаті) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у рамках обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує ПДФО у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, які отримують такий дохід, надана копія свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності.
		На підтвердження господарських взаємовідносин ПАТ «Одеський коровай» з ФОП ОСОБА_1, позивачем, при розгляді справи судами попередніх інстанцій, були надані: договір №б/н на перевозку хлібобулочних виробів від 01.04.2011 року та договору комісії №ТД 3/9258 від 01.02.2010 року щодо продажу хлібобулочних та кондитерських виробів; згода про заміну сторони в зазначеному договорі комісії; акти здачі-приймання робіт; акт виконаних робіт; звіт комісіонера; податкові накладні; платіжні доручення. Зазначені  оформленими належним чином.
		Крім того, судом першої інстанції були оглянуті товарно-транспортні накладні, зауважень до яких у податкового органу не виникло, однак, через їх кількість, копії до матеріалів справи не долучали. 
		Також, було встановлено, що при проведенні перевірки, представникам контролюючого органу було надано свідоцтво про державну реєстрацію контрагента позивача.
		Щодо висновків суб'єкта владних повноважень про порушення ПАТ «Одеський коровай» вимог валютного законодавства.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивачем були укладені зовнішньоекономічні контракти, а саме, з RG GRAIN TRADE LLP № 230409 від 23.04.2009 року та з RG MANAGEMENT S.A. № 08052009-4 від 08.05.2009 року.
		На виконання зазначених правочинів позивач відвантажив пшеницю 5-го класу, відповідно до вантажно-митних декларацій.
		Однак, під час проведення перевірки, податковим органом було встановлено, що нерезидентами не було сплачено в установлений законодавством строк кошти за поставлені позивачем товари, у зв'язку з чим у підприємства утворилась дебіторська заборгованість.
		Відповідно до ст.1, ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»  виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг). Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0.3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
		Згідно з ч.1 ст.9, ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. За невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі, що встановлюється Національним банком України.
		Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою правління Національного банку України від 08.02.2000 року №49 за порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна на резидентів накладається штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.
		Разом з тим, судами попередніх інстанцій було встановлено, що між ПАТ «Одеський коровай» та ВАТ «Кримхліб» було укладено договори про відступлення права вимоги, а саме, №26/10 від 05.10.2009 року та №04/11 від 04.11.2009 року.
		Як вбачається з зазначених правочинів, первісний кредитор (ПАТ «Одеський коровай») уступає, а Новий кредитор (ВАТ «Кримхліб») приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредитору і стає кредитором за контрактом №230409 від 23.04.2009 року та за контрактом №08059-4 від 08.05.2009 року на поставку сільськогосподарської продукції. Уступка права вимоги, передбачена цими договорами, за зобов'язаннями Боржника від Первісного кредитора до Нового кредитора визначена на підставі митних декларацій та складає відповідно 118741,01євро та 46564,92грн.
		Відповідно до матеріалів справи, дебіторська заборгованість нерезидентів по укладеним зовнішньоекономічним контрактам №230409 від 23.04.2009 року та №08052009-4 від 08.05.2009 року  була погашена боржниками шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ВАТ «Кримхліб»в сумі 118741,01євро та в сумі 46564,92євро і 17291,76євро.
		Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що у відповідача відсутні підстави для нарахування пені відносно ВАТ «Одеський коровай», оскільки резидентом виконано всі зобов'язання та повністю сплачено суми заборгованості. 
		Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
		За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлені обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
		Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		ухвалив:
		 
		Замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платникам податків у м.Одесі Державної податкової служби на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.
		Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.
		Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року - залишити без змін.
		Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України. 
		 
		 
		Головуючий:                                         ___________________ Н.Є. Маринчак
		 
		          
		Судді:                                                     ___________________ О.В. Вербицька 
		 
		 
		 ___________________ О.В. Муравйов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...