Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/13249/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 06.01.2015.
Дата набрання законної сили: 20.01.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 127/13249/13-к
		Провадження № 1-кп/127/297/14 
		19.12.2014 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 грудня 2014 року Вінницький міський суд Вінницької області
		 
		в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі  ОСОБА_4 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_5 ,
		потерпілого ОСОБА_6 , 
		захисників  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		обвинувачених  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2013 р. за № 12013010060000037, за обвинуваченням: 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, освіта вища, не працюючого, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, освіта вища, працюючого приватним підприємцем, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, в травні 2007 року шляхом обману та зловживання довірою заволодів майном ОСОБА_11 , а саме: грошовими коштами в сумі 202000 грн.
		Так, в травні 2007 року ОСОБА_10 , дізнавшись від ОСОБА_9 , що ТОВ «Коммандос» у м. Хмельницькому завершує будівництво торговельно-сервісного центру «Поділля», а останній в свою чергу запропонував йому займатись купівлею та реалізацією торгівельних павільйонів, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, познайомився через ОСОБА_9 з генеральним директором ТОВ «Коммандос» ОСОБА_12 та звернувся до нього з пропозицією викупити 250 торгівельних павільйонів. Отримавши згоду від ОСОБА_12 на реалізацію зазначених павільйонів за вартістю, що становила 15000 грн. за одиницю товару, ОСОБА_10 зобов`язався в свою чергу забезпечити заповнення ТСЦ «Поділля» підприємцями, після введення його в експлуатацію.
		Так, 15.05.2007 р. ОСОБА_10 як фізична особа-підприємець з однієї сторони та ТОВ «Коммандос» в особі генерального директора ОСОБА_12 з іншої уклали договір купівлі-продажу металевих торгівельних павільйонів № 15.05/3 в кількості 250 одиниць на загальну суму 3750000 грн. з умовою переходу права власності до покупця з моменту повної сплати ціни договору та передачі товару за актом.
		Для запевнення ОСОБА_12 у добросовісності своїх намірів ОСОБА_10 17.05.2007 р. від свого імені передав генеральному директору ТОВ «Коммандос» ОСОБА_12 простий вексель на суму 3750000 грн., серії АА № 0064345. 
		При цьому, директором ТОВ «Коммандос» ОСОБА_12 було наголошено ОСОБА_10 , що отримати у власність торгівельні павільйони за угодою вони можуть лише після введення ТСЦ «Поділля» в експлуатацію та передачі їх за актом.
		В подальшому ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що право власності на металеві торгівельні павільйони згідно з договором купівлі-продажу № 15.05/3 від 15.05.2007 р. не набуто, оскільки передачі ТОВ «Коммандос» предмету зазначеного договору ФОП ОСОБА_10 згідно з актом не відбулось, з метою заволодіння чужим майном, з метою реалізації свого злочинного умислу, перебуваючи на території ТСЦ «Поділля» за адресою: автодорога Н03 «Житомир  Чернівці» 191 кілометр + 520 метрів, Розшошанська сільська рада, Хмельницький район Хмельницька область, видаючи себе за власника цих павільйонів, запропонував ОСОБА_11 придбати торгівельні місця. При цьому ОСОБА_10 запевнив ОСОБА_11 у швидкому завершенні будівництва ТСЦ «Поділля». Крім того, ОСОБА_10 не повідомив ОСОБА_11 про те, що право власності на торгівельні павільйони він сам має набути лише після введення в експлуатацію ТСЦ «Поділля».
		ОСОБА_11 , сприймаючи повідомлену ОСОБА_10 інформацію як достовірну, будучи введеним діями ОСОБА_10 в оману, погодився придбати два торгівельні павільйони за № 34 та № 35. Для запевнення ОСОБА_11 у правомірності своїх дій, ОСОБА_10 як фізична особа-підприємець 31.05.2007 р. у м. Хмельницькому уклав з ОСОБА_11 договір купівлі-продажу вказаних двох металевих павільйонів № 1/05 за ціною 101000 грн. за одиницю на загальну суму 202000 грн., а також акт прийому-передачі їх у власність ОСОБА_11 .
		Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_10 . ОСОБА_11 , будучи впевненим у вигідності передачі свого майна ОСОБА_10 , передав останньому кошти в сумі 202000 грн., якими той розпорядився на власний розсуд. В подальшому ОСОБА_10 при неодноразових зверненнях ОСОБА_11 до нього, використовуючи різні надумані причини, протягом тривалого часу запевняв його у правомірності даної угоди та отриманні ним у майбутньому оплачених торгівельних павільйонів.
		Таким чином, ОСОБА_10 шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_11 заволодів належними йому грошовими коштами в сумі 202000 грн.
		Також ОСОБА_10 , розуміючи, що він не набув права власності на придбані у ТОВ «Коммандос» торгівельні павільйони, з корисливих мотивів, з метою реалізації свого злочинного наміру, перебуваючи на території ТСЦ «Поділля» за адресою: автодорога Н03 «Житомир  Чернівці» 191 кілометр + 520 метрів, Розшошанська сільська рада, Хмельницький район Хмельницька область, видаючи себе за власника цих павільйонів, запропонував ОСОБА_13 придбати торгівельні місця. При цьому ОСОБА_10 запевнив ОСОБА_13 у швидкому завершенні будівництва ТСЦ «Поділля». Крім того, ОСОБА_10 не повідомив ОСОБА_13 про те, що право власності на торгівельні павільйони він сам має набути лише після введення в експлуатацію ТСЦ «Поділля».
		ОСОБА_13 , сприймаючи повідомлену ОСОБА_10 інформацію як достовірну, будучи введеним діями ОСОБА_10 в оману, погодився придбати торгівельний павільйон за № 22. Для запевнення ОСОБА_13 у правомірності своїх дій, ОСОБА_10 як фізична особа-підприємець 04.06.2007 р. у м. Хмельницькому уклав з ОСОБА_13 договір купівлі-продажу вказаного металевого павільйону № 1/06 за ціною 104500 грн., а також акт прийому-передачі павільйону у власність ОСОБА_13 .
		Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_10 Ткач ОСОБА_14 , будучи впевненим у вигідності передачі свого майна ОСОБА_10 , передав останньому кошти в сумі 104500 грн. В подальшому ОСОБА_10 при неодноразових зверненнях ОСОБА_13 до нього, використовуючи різні надумані причини, протягом тривалого часу запевняв його у правомірності даної угоди та отриманні ним у майбутньому оплачених торгівельних павільйонів.
		Таким чином, ОСОБА_10 шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_13 заволодів належними йому грошовими коштами в сумі 104500 грн.
		Крім цього, ОСОБА_10 , розуміючи, що він не набув права власності на придбані у ТОВ «Коммандос» торгівельні павільйони, з корисливих мотивів, з метою реалізації свого злочинного умислу, перебуваючи на території ТСЦ «Поділля» за адресою: автодорога Н03 «Житомир  Чернівці» 191 кілометр + 520 метрів, Розшошанська сільська рада, Хмельницький район Хмельницька область, видаючи себе за власника цих павільйонів, запропонував ОСОБА_15 придбати торгівельні місця. При цьому ОСОБА_10 запевнив ОСОБА_15 у швидкому завершенні будівництва ТСЦ «Поділля». Крім того, ОСОБА_10 не повідомив ОСОБА_15 про те, що право власності на торгівельні павільйони він сам має набути лише після введення в експлуатацію ТСЦ «Поділля».
		ОСОБА_15 , сприймаючи повідомлену ОСОБА_10 інформацію як достовірну, будучи введеним діями ОСОБА_10 в оману, погодився придбати два торгівельні павільйони за № 35 та № 36. Для запевнення ОСОБА_15 у правомірності своїх дій, ОСОБА_10 як фізична особа-підприємець 21.06.2007 р. у м. Хмельницькому уклав з ОСОБА_15 договір купівлі-продажу вказаних двох металевих павільйонів № 5/06 за ціною 101000 грн. за одиницю на загальну суму 202000 грн., а також акт прийому-передачі їх у власність ОСОБА_15 .
		Внаслідок вищевказаних дій ОСОБА_10 Мегердичев ОСОБА_16 , будучи впевненим у вигідності передачі свого майна ОСОБА_10 , передав останньому кошти в сумі 202000 грн. В подальшому ОСОБА_10 при неодноразових зверненнях ОСОБА_15 до нього, використовуючи різні надумані причини, протягом тривалого часу запевняв його у правомірності даної угоди та отриманні ним у майбутньому оплачених торгівельних павільйонів.
		Таким чином, ОСОБА_10 шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_15 заволодів належними йому грошовими коштами в сумі 202000 грн.
		 
		Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується в тому, що наприкінці літа 2004 року познайомився з директором ТОВ «Вінницяміськбуд» ОСОБА_6 , який мав намір розпочати в м. Вінниці свою господарську діяльність, пов`язану з будівництвом житлових та нежитлових приміщень. З метою здійснення своєї господарської діяльності ОСОБА_6 необхідно було знайти в м. Вінниці земельну ділянку для будівництва на ній споруд. ОСОБА_9 , знаючи про те, що ОСОБА_6 необхідна земельна ділянка, завідомо знаючи, що він не має реальної можливості виконати свої обіцянки, використовуючи особливі довірливі стосунки, які склались між ними, запропонував ОСОБА_6 свої послуги в знаходженні в м. Вінниці земельних ділянок під забудову та оформлення на них необхідних документів. Для реалізації своїх злочинних намірів щодо заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 . ОСОБА_17 запропонував останньому допомогу в оформленні необхідних документів на земельні ділянки, розташовані по вул. Пирогова, 76-а та на розі вул. Пугачова  Першотравневої в м. Вінниці.
		ОСОБА_6 довірився ОСОБА_9 та ,покладаючись на його порядність та на те, що останній виконає взяті на себе зобов`язання, 20.09.2004 р. в приміщенні коледжу конструювання одягу, розташованого за адресою: просп. Космонавтів, 42 в м. Вінниці, передав ОСОБА_9 як передплату за виконання взятих на себе зобов`язань 56 тис. доларів США. Так, на формування необхідних для будівництва документів ТОВ «Вінницяміськбуд» по вул. Пирогова в м. Вінниці ОСОБА_6 було передано ОСОБА_9 14 тис. доларів США, що станом на 20.09.2004 р. складає 74326 грн. Заволодівши даними коштами, ОСОБА_9 з метою маскування своїх злочинних намірів щодо заволодіння рештою коштів, належних ОСОБА_6 , на власному комп`ютері надрукував розписку, яку власноручно підписав та передав ОСОБА_6 .
		В подальшому ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння грошовими коштами, належними ОСОБА_6 , зловживаючи його довірою, 11.11.2004 р. в приміщенні коледжу конструювання одягу, розташованому по АДРЕСА_3 , незаконно заволодів належними ОСОБА_6 коштами в сумі 13 тис. доларів США, що станом на 11.11.2004 р. було еквівалентно 68991 грн. Дані кошти ОСОБА_9 отримав особисто від ОСОБА_6 в якості передоплати за виконання взятих на себе зобов`язань щодо оформлення необхідних документів для будівництва ТОВ «Вінницяміськбуд» споруд на земельній ділянці по вул. Пугачова в м. Вінниці. З метою маскування своїх злочинних намірів щодо заволодіння рештою грошових коштів ОСОБА_9 надав ОСОБА_6 розписку про отримання від останнього вищевказаних коштів.
		У кінці 2004 року ОСОБА_6 для виконання ОСОБА_9 взятих на себе зобов`язань додатково, на вимогу останнього передав тому грошові кошти в сумі 2 тис. доларів США, що станом на грудень 2004 року становить 10614 грн.
		Заволодівши грошовими коштами ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , розуміючи, що не має можливості виконати свої зобов`язання, зловживаючи довірою ОСОБА_6 , запевнив того, що необхідні документи на земельні ділянки оформляються.
		В подальшому ОСОБА_9 , продовжуючи зловживати довірою ОСОБА_6 , у першій половині січня 2005 року повідомив останньому неправдиві відомості про виконання взятих на себе зобов`язань з оформлення права на земельні ділянки по вул. Пирогова, 76-а та на розі вулиць Першотравнева  Пугачова в м. Вінниці за ТОВ «Вінницяміськбуд» з метою заволодіння його коштами й отримав від ОСОБА_6 у приміщенні офісу ТОВ «Вінницяміськбуд» (вул. І. Богуна, 2 в м. Вінниці) решту домовленої суми, яка складала 27 тис. доларів США, що станом на січень 2005 року складало 143181 грн. Довірившись ОСОБА_9 , ОСОБА_6 не став вимагати розписки про отримання ОСОБА_9 вказаної суми коштів, вважаючи, що ОСОБА_9 взяті на себе зобов`язання виконав.
		В лютому 2005 року ОСОБА_9 особисто прийшов до ОСОБА_6 в офіс за адресою: АДРЕСА_4 та діючи умисно, з метою створення в ОСОБА_6 уяви про виконання ним вищеописаних зобов`язань, надав ОСОБА_6 завідомо неправдиві документи, а саме:
		- рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 362, п. 1.1 від 09.11.2004 р. «Про затвердження проекту відведення та передачу земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Вінницяміськбуд»;
		- рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 366 від 09.11.2004 р. «Про передачу земельних ділянок в оренду юридичним, фізичним особам, оформлення права користування земельними ділянками, надання дозволу на складання проекту та будівництво»;
		- витяг з рішення Вінницької міської ради № 964 від 21.12.2004 р. 27 сесії 4 скликання «Про передачу земельної ділянки в користування ТОВ «Вінницяміськбуд», оформлення права користування земельною ділянкою до закінчення моменту будівництва, надання дозволу на складання проекту».
		Згідно з даними документами земельні ділянки по вул. Пирогова, 76-а та на розі вул. Першотравнева  Пугачова в м. Вінниці були передані ТОВ «Вінницяміськбуд» під будівництво житлових і нежитлових споруд. Фактично вказані рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради та Вінницької міської ради не ухвалювались.
		У подальшому після перевірки працівниками ТОВ «Вінницяміськбуд» наданих ОСОБА_9 документів, 22.05.2005 р. встановлено, що рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 362, п. 1.1 від 09.11.2004 р., рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 366 від 09.11.2004 р. та витяг з рішення Вінницької міської ради № 964 від 21.12.2004 р. містять неправдиві відомості й право на земельні ділянки по вул. Пирогова, 76-а та на розі вул. Першотравнева  Пугачова в м. Вінниці ТОВ «Вінницяміськбуд» не отримувало.
		Не маючи наміру повертати отримані кошти, ОСОБА_9 22.02.2005 р. в приміщенні коледжу конструювання одягу, розташованому за адресою: просп. Космонавтів, 42 в м. Вінниці, продовжуючи зловживати довірою ОСОБА_6 , власноруч надрукував на своєму комп`ютері розписку про отримання від ОСОБА_6 56 тис. доларів США на оформлення документації для ТОВ « Вінницяміськбуд».
		Своїми діями ОСОБА_9 спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 56 тис. доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 297112 грн.
		Обвинувачений  ОСОБА_10  в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та суду пояснив, що з ОСОБА_18 він познайомився, коли він працював у Вінницькій партії на посаді радника єпископа і вони відкрили семінарію та підшуковували меценатів.
		Про ринок у м. Хмельницькому він дізнався від ОСОБА_19 , який спочатку хотів сам займатись ринком, а потім запропонував йому, на що він погодився. Після цього вони у травні поїхали у м. Хмельницький, зайшли до ОСОБА_20 , підготували текст договору. Він розумів, що таких великих грошей у нього не було і він знав про можливість розрахунку векселем, тому було підготовлено відповідний договір. При цьому були присутні: ОСОБА_21 , юрист та він; чи були присутні ОСОБА_22 та ОСОБА_23 він не пам`ятає. Про внесення змін до договору йому не відомо, оскільки він поводився законно і мав «розкручувати» ринок.
		Він продавав павільйони по 20 тис. доларів США за кожен, в тому числі й потерпілим, з якими він уклав договори. До укладання договорів вони дивились на павільйони, які їм показували менеджери ринку. У нього також був схематичний план, наданий ОСОБА_24 , на якому зображено, де він мав право на продаж павільйонів, а де не мав. Кошти, отримані від продажу павільйонів, він витрачав на залучення продавців: маркетинг, рекламу, поїздки, ресторани.
		До нього право власності на павільйони переходило з моменту розрахунку, який було проведено протягом трьох днів з моменту підписання договору. 
		Приблизно влітку 2007 року ОСОБА_21 попередив, щоб усі угоди укладались в приміщенні адміністрації ринку, наказав, щоб він підписався, що не має право здійснювати продаж павільйонів, що він зробив і припинив їх продаж.
		ОСОБА_22 участі у придбанні та подальшій реалізації павільйонів не приймав: він лише радився з ОСОБА_18 щодо деяких моментів ведення бізнесу. ОСОБА_25 він обіцяв надати декілька павільйонів після запуску ринку, гроші не давав. Схему з вексельним розрахунком йому ніхто не пропонував: він має економічну освіту і сам володіє знаннями, необхідними для цього. Він повідомив ОСОБА_25 , що бажає розрахуватись з ОСОБА_12 векселем, що ОСОБА_22 схвалив і в подальшому ОСОБА_21 на це також погодився.
		Тексти договорів про продаж павільйонів він взяв з договору, укладеного з ОСОБА_12 , оскільки вказаний договір готував юрист. Чи були вказані договори ідентичними він не знає. Можливо, у їх підготовці брали участь менеджери ринку.
		Слідчому він давав показання під тиском. Він не може пояснити, чому ОСОБА_21 і ОСОБА_26 повідомляють, що фактично усім займався ОСОБА_27 . 
		Обвинувачений  ОСОБА_9  в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та суду пояснив, що про ринок йому стало відомо на початку 2007 року: цим проектом зацікавились кияни (депутати) і сказали, що будуть купувати павільйони та розкручувати ринок. Коли все було готово, кияни відмовились працювати і попросили забрати їхні примірники оформлених документів, тому він поїхав до ОСОБА_20 разом з ОСОБА_28 , перекреслив договори киян і ОСОБА_21 запропонував переоформити проект на когось іншого. Він запропонував це ОСОБА_29 , який погодився, після чого познайомив ОСОБА_20 зі ОСОБА_30 . Після підписання ОСОБА_30 договору з ОСОБА_12 він більше не цікавився справами з ринком, хоча ОСОБА_31 розповідав йому про проведену роботу і вважав, що ринок свою роботу почне скоро.
		При підписанні основного договору він був присутній, ОСОБА_32 він бачив двічі: той приніс пакет документів для підписання киянами, а потім  ОСОБА_30 .
		Він знайомий з ОСОБА_33 , якому належав телевізійний канал, яким йшла реклама. В подальшому він консультативно пояснював про обставини роботи ОСОБА_10 на ринку. Аналогічно і з ОСОБА_34 . ОСОБА_35 він вперше побачив у суді.
		Договір він не читав: ОСОБА_31 та ОСОБА_21 розташування павільйонів обговорювали за схемою, розташованою в кабінеті ОСОБА_20 . Після цього було оформлено таблицю (акт прийому-передачі) і після передачі векселя ОСОБА_31 міг продавати павільйони.
		Йому відомо, що ОСОБА_31 почав активно працювати і витрачав кошти  це повідомляв  
		ОСОБА_31 Михальським ОСОБА_36 він познайомився приблизно в 2004 році, оскільки на території коледжу агентство нерухомості орендувало приміщення і їх познайомив директор агентства. Вони підтримували дружні стосунки і ОСОБА_37 попросив представляти його інтереси в пошуку привабливих земель. Він на цю пропозицію погодився і з ним було укладено угоду й видано довіреність, після чого вони почали разом працювати. ОСОБА_37 виділяв кошти на представницькі витрати. Після помаранчевої революції вони призупинили діяльність, а ще пізніше ОСОБА_37 повідомив, що роботу зупинено і він ( ОСОБА_9 ) має повернути гроші в сумі 13 та 14 тис. доларів США. Вказані кошти він отримував і наявна відповідна розписка. Після цього між ними виник конфлікт, однак в подальшому їхні відносини нормалізувались. ОСОБА_37 передав йому гроші на підставі договору і вважає, що це представницькі витрати, які він виплачував людям.
		Розписку на 56 тис. доларів США він не писав.
		Щодо підроблених рішень він нічого пояснити не може. Гроші від продажу павільйонів він не отримував.
		Потерпілий  ОСОБА_37  в судовому засіданні пояснив, що він не розуміє, чому його визнано потерпілим у кримінальному провадженні: на даний час ОСОБА_22 виконав взяті на себе зобов`язання і з ним розрахувався у повному обсязі, тому він претензій до ОСОБА_19 не має.
		Він познайомився з ОСОБА_18 приблизно в 2004 році через агента з нерухомості, однак даних обставин він точно не пам`ятає. На час їхнього знайомства він переїхав у м. Вінницю і підшуковував земельні ділянки для ведення бізнесу. ОСОБА_22 мав йому допомогти  підшукати земельні ділянки, а він мав сплатити ОСОБА_25 за це винагороду, кошти, необхідні для оформлення права на землю та інші сукупні витрати, всього на суму біля 50 тис. доларів США.
		Яким чином ОСОБА_22 мав вирішувати його (потерпілого) питання точно сказати не може, але ОСОБА_22 місцевий і знав багатьох людей, тому на підставі договору ОСОБА_22 був його агентом й повинен був знайти земельні ділянки та допомогти у їх оформленні. На даний час він вже не пам`ятає, чи передавав ОСОБА_22 йому документи на землю: документи були виявлені в нього в офісі, а звідки вони взялись він повідомити не може. Окрім ОСОБА_19 щодо земельних ділянок з його працівниками могли спілкуватись лише особи з міської ради та архітектури. Він вже не пам`ятає, чому говорив слідчому, що недостовірні документи йому надав ОСОБА_27 . Однак, слідчому він надавав лише правдиві покази. 
		Він вже не пам`ятає, коли ОСОБА_22 з ним розрахувався за боргами і після цього він повернув ОСОБА_25 оригінали розписок.
		Ініціатором пошуку земельних ділянок виступив він (потерпілий) і він з ОСОБА_18 словесно домовились про надання ОСОБА_18 допомоги в цьому. З цією метою він частково авансував витрати ОСОБА_38 . Оскільки протягом тривалого часу ОСОБА_22 не виконував взяті на себе зобов`язання, він звернувся у міліцію.
		В офісі фірми було виявлено документи на земельні ділянки, але вони не відповідали вимогам і він з цього приводу звернувся в прокуратуру. Він вже не пам`ятає, чи звертався до ОСОБА_19 з приводу вказаних документів. 
		Потерпілий  ОСОБА_15  в судовому засіданні пояснив, що один його знайомий, точно сказати не може, повідомив, що під м. Хмельницьким будується торгівельний комплекс і можна придбати декілька контейнерів. Він поїхав у м. Хмельницький, де побачив, що будівництво майже закінчене і там він познайомився зі ОСОБА_30 . Він вибрав собі два контейнера, їхня вартість складала 202 тис. грн., після чого оформив вказані контейнери на себе. Частину коштів він перерахував на наданий йому рахунок, а частину передав готівкою. Після цього він підписав зі ОСОБА_30 договір і вважав себе власником придбаних контейнерів.
		Після укладання договору весь комплекс мав здаватись в експлуатацію, однак його здача відкладалась, тому він неодноразово приїжджав і бачив, що якісь роботи проводяться. В адміністрації ринку йому повідомили про наявність якихось проблем, оскільки угоди підписані не з тією особою. Після цього він звернувся до свого знайомого, який організував йому зустріч з ОСОБА_39 , ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , які повідомили, що незважаючи на затягування здачі комплексу в експлуатацію, все в порядку.
		ОСОБА_22 часто розміщував рекламу в його компанії, тому вони часто зустрічались з цього приводу. До підписання зі ОСОБА_30 угоди розмови з ОСОБА_18 про контейнера не відбувались. Він вирішив придбати контейнер після першої зустрічі зі ОСОБА_30 та ОСОБА_42 . Готівкові кошти він ОСОБА_29 передавав у присутності іншої людини, але вже не пам`ятає, хто то був. Після підписання договору, передачі ОСОБА_29 коштів та здійснення безготівкового розрахунку вони підписали акт. В адміністрації ринку йому повідомили, що він не повинен був підписувати договір та акт зі ОСОБА_30 , тому він товаришу попросив організувати зустріч, в ході якої ОСОБА_31 та ОСОБА_22 повідомили, що все в порядку.
		ОСОБА_20 він раніше ніколи не бачив і з ним не зустрічався. До адміністрації ринку він письмово не звертався.
		В міліцію він звернувся після того, як зрозумів, що ситуація зайшла у глухий кут: одні говорили, що торгівельний центр належить їм, а інші  їм. Він при підписанні договору не перевіряв, чи є ОСОБА_31 власником проданих контейнерів, хоча зазвичай це робить.
		Він не пам`ятає, чи був присутній ОСОБА_22 , коли ОСОБА_31 показував йому контейнера: було багато людей і він не може повідомити, чи були вони працівниками ринку. Після огляду контейнерів, він прийняв рішення про їх придбання і обмінявся зі ОСОБА_30 контактами і через деякий час підписали необхідні документи. Він вважав, що вибрані ним контейнери належать ОСОБА_29 , однак він документального підтвердження не вимагав.
		При зустрічі з ОСОБА_39 , ОСОБА_41 та ОСОБА_40 він вважав, що ті працюють разом  у нього склалось таке суб`єктивне враження. ОСОБА_22 повідомив, що проблем немає і разом зі ОСОБА_30 почав його переконувати, що все в порядку і вони можуть здавати контейнери в оренду.
		ОСОБА_22 на прийняття рішення про придбання контейнерів не впливав і з`явився лише після появи конфлікту зі ОСОБА_30 , при підписанні договору зі ОСОБА_30 він ( ОСОБА_22 ) присутній не був.
		Потерпілий  ОСОБА_11  в судовому засіданні пояснив, що в нього був сусід на ім`я ОСОБА_43 , який повідомив, що продають павільйони і їх можна придбати в м. Хмельницькому за 20 тис. доларів США. Також сусід повідомив, що все добре і ринок скоро буде запускатись. Також сусід повідомив, що допоможе взяти павільйони в оренду. Оскільки в нього були гроші, він попросив сусіда про допомогу і той познайомив його зі ОСОБА_30 : він з дружиною поїхав у м. Хмельницький, де зустрівся з ОСОБА_43 та ОСОБА_30 . Останні показали територію ринку і ОСОБА_31 повідомив, що він може вибрати будь-який з 250 павільйонів. При цьому ОСОБА_31 надав йому план ринку, на якому запропонував обрати павільйони. Після цього ОСОБА_31 запросив їх у приміщення адміністрації для укладання договору. Наступного дня він через ОСОБА_43 передав 40 тис. доларів США, а квитанцію та розписку йому передав ОСОБА_31 в приміщенні інституту кормів по просп. Космонавтів.
		Після підписання договору ОСОБА_31 повідомив, що потрібно зачекати на запуск ринку в експлуатацію, також пообіцяв допомогти знайти орендарів.
		Введення ринку в експлуатацію мало відбутись 27.07.2007 р., однак його відкриття так і не відбулось, тому в серпні 2007 року він знову поїхав у м. Хмельницький, де зустрівся з ОСОБА_12 і повідомив про наявність договору зі ОСОБА_30 . Після цього ОСОБА_21 повідомив, що лише він уповноважений на продаж павільйонів. Він написав ОСОБА_44 лист, на якого приблизно за три місяці отримав відповідь про те, що ОСОБА_31 не є власником павільйонів і попереджався про недопустимість вчинення шахрайства. Після отримання вказаного листа він почав вимагати, щоб ОСОБА_43 організував йому зустріч зі ОСОБА_30 . При зустрічах ОСОБА_31 обіцяв повернути кошти, а потім запропонував взяти павільйони в оренду і поступово з ним розраховуватись. ОСОБА_31 повернув йому 6500 грн. і в 2009 році припинив повертати гроші.
		На даний час він від заявленого позову відмовляється, оскільки ОСОБА_22 та ОСОБА_31 з ним розрахувались. 
		З ОСОБА_18 він зустрічався один раз  вони говорили про павільйони та повернення коштів і під час цієї зустрічі також був присутній ОСОБА_31 . Він говорив з обома обвинуваченими і ОСОБА_22 повідомляв, що павільйони будуть передані після введення ринку в експлуатацію. Також ОСОБА_22 не відмовлявся від твердження ОСОБА_10 про передачу останнім коштів. Йому відомо, що кошти повертав ОСОБА_22 , але він не цікавився, чому кошти повертає він, а не ОСОБА_31 .
		Потерпілий  ОСОБА_13  в судовому засіданні пояснив, що він після перегляду реклами вирішив купити контейнер на ринку в м. Хмельницькому. Він з дружиною поїхав на ринок, зайшов до ОСОБА_20 , повідомив про рекламу і той покликав якого хлопця, який показав павільйони. Оглянуті павільйони йому не сподобались і після цього ОСОБА_21 познайомив його з ОСОБА_18 та ОСОБА_30 , які повідомили, що в них є місця. Після цього ОСОБА_22 та ОСОБА_31 показали їм недобудовані павільйони, які йому сподобались (в плані розташування на ринку). Після огляду павільйонів вони пішли у адміністративне приміщення, де уклали договір і він сплатив 21 тис. доларів США. Документи про підтвердження права власності у  ОСОБА_10 він не бачив і не дивився, оскільки їх познайомив директор ринку. ОСОБА_21 повідомляв, що ОСОБА_45 та ОСОБА_31 будували павільйони і мають частку в ринку.
		Під час підписання зі ОСОБА_30 договору ОСОБА_27 був у кабінеті та стояв біля вікна, нічого не коментував. Після укладення договору було підписано і акт прийому-передачі. Усі наявні в нього документи він надав слідчому.
		ОСОБА_22 в нього особисто гроші не брав, ходив зі ОСОБА_30 та показував йому павільйони.
		Свідок  ОСОБА_46  в судовому засіданні пояснила, що в 2004 році вона готувала проекти рішень виконкому Вінницької міської ради. З ОСОБА_18 вона особисто не знайома, чи зустрічала його в приміщенні на роботі вона не пам`ятає.
		Вона пам`ятає, що було виявлено факт виготовлення рішень з порушенням звичного стилю їх оформлення; на бланку теж було щось неправильно, але що саме вона повідомити не може.
		Оглянутий бланк рішення офіційний, але на ньому тексти рішень не викладаються, він призначений для листування.
		Свідок  ОСОБА_47  в судовому засіданні пояснила, що в 2005 році вона працювала в управлінні захисту прав споживачів. На той час вона друкувала документи (листи, запити тощо) людей, у яких на робочому місці не було комп`ютера. Вказані документи виготовлялись на бланках, отриманих в управлінні оргвідділу та в протокольній. До 2006 року облік бланків не вівся, а з 2006 року вони видавались під розпис і вівся їх облік. Оглянуті у справі бланки через неї не проходили. На звороті бланків їхні номера стоять не в тому місці, як це передбачено. Вона не може повідомити, чи оригінальні печатки, відтиск яких наявний на бланках.
		Свідок  ОСОБА_48  в судовому засіданні пояснила, що оглянуті нею рішення виконкому міської ради через управління не проходили: в управлінні не було відповідних документів і виготовленням проектів рішень управління не займалось.
		Документи затверджуються рішенням виконкому, а потім схвалюються на сесії міської ради. До 2003 року департамент готував проекти рішень, а після цього готувались лише загальні рішення і рішення про затвердження документації на земельні ділянки чи на виділення через управління вже проходити не могли.
		Вона пам`ятає, що рішення вона показала керівництву, яке наказало занести їх до секретаріату, який і займався їх перевіркою. Перевірка почалась, оскільки вона виявила, що рішення підготовлене неправильно: рішення, схоже, виготовлене на бланках листів. Вказані бланки отримували секретарі, однак вона не може повідомити точної процедури їх отримання. Стороння особа бланки листів також отримати не може.
		Свідок  ОСОБА_49  в судовому засіданні пояснила, що вона працювала головним спеціалістом відділу діловодства і контролю міської ради. Вона здійснювала перевірку відповідності копій документів їхнім оригіналам, після чого засвідчувала їх. Оглянуті нею рішення виготовлені на бланках, призначених для листів, а не на бланках рішень. Печатки зберігаються у неї, але оглянуті рішення вона не посвідчувала і на них стоїть не її підпис. Печатка схожа на оригінальну, але вона точно цього стверджувати не може.
		Печатка та штамп зберігаються у неї в сейфі, до якого ніхто не має доступу і вона передає їх лише на час своєї відсутності (перебування у відпустці).
		Витяг з рішення може бути виготовлений в будь-який час на відповідний запит. Вона на пустому бланку печатку не поставила б.
		Свідок  ОСОБА_50  в судовому засіданні пояснила, що реклами щодо придбання торгівельних павільйонів було багато. Вона з чоловіком вирішила придбати торгівельний павільйон і вони поїхали до директора ТСЦ «Поділля», їм показали павільйони, їм не сподобались їхнє розташування і директор запропонував їм зустрітись з двома чоловіками  співзабудовниками. Після цього вони зустрілись з ОСОБА_18 та ОСОБА_30 , які також показали їм павільйони, розташування яких їм сподобалось. Після огляду павільйонів вони пішли у офісний центр, де чоловік оформив документи і передав гроші. ОСОБА_22 та ОСОБА_31 були в приміщенні офісного центру, але договір було підписано зі ОСОБА_30 подальшому було виявлено, що чоловік не має права на придбані ним павільйони, але вона не пам`ятає, як це було з`ясовано.
		Вона з чоловіком часто приходила на ринок і вони запитували, чому ринок не запускається. 
		Свідок  ОСОБА_51  в судовому засіданні пояснив, що він познайомився з ОСОБА_52 , коли був тренером з тенісу і коли той запропонував йому прийти працювати на посаді заступника директора з організаційних питань.
		Про наявність рішення міськради він дізнався від ОСОБА_6 . Інженером проекту була і тому займалась проектом ОСОБА_53 і коли вона повернулась з управління архітектури, ОСОБА_37 повідомив, що з рішеннями щось негаразд. Після цього він пішов у міську раду до ОСОБА_54 і попросив їх перевірити. З рішеннями був непорядок і потім ОСОБА_55 повідомив, що такі рішення не приймались. Про це він повідомив ОСОБА_56 .
		Про ОСОБА_57 він точно не пам`ятає, вони їздили і дивились якісь фундаменти і казали, що на їх місці буде будівництво.
		З ОСОБА_18 він знайомий не був: їх познайомив ОСОБА_37 , який повідомив, що ОСОБА_22 допомагає, однак обставин він вже не пам`ятає. Він не може стверджувати, хто передав ОСОБА_56 підроблені рішення: усі обставини їх виявлення йому відомі зі слів ОСОБА_6 . Про освоєння земель він нічого повідомити не може, оскільки звільнився з роботи. Він також мав судовий спір з ОСОБА_52 щодо обману по грошах.
		ОСОБА_19 він у ОСОБА_6 не бачив і з ним щодо рішень не спілкувався. Про те, що ОСОБА_22 має відношення до рішень повідомити просив повідомити ОСОБА_37 і обіцяв матеріальну винагороду. На час допиту слідчим він був залежний від ОСОБА_6 , проте він слідчому не говорив, що отримав рішення від ОСОБА_58 , а повідомив, що отримав їх від ОСОБА_59 його присутності ОСОБА_56 були передані документи і той повідомив, що то рішення.
		Він разом з ОСОБА_52 їздив до ОСОБА_19 декілька разів, але між ними виникала сварка і він виходив у приймальню. Зі слів ОСОБА_59 йому відомо, що ОСОБА_22 взяв гроші, однак він факту їх передачі не бачив.
		Свідок  ОСОБА_60  в судовому засіданні пояснив, що в 2004  2005 роках він працював заступником завідувача сектору секретаріату, завідувачем відділу діловодства Вінницької міської ради. Секретаріат відповідає за ведення діловодства і секретаріатом створюються бланки, протоколи засідання, оформляються прийняті рішення та готуються витяги з рішень.
		Дати він не пам`ятає, до секретаріату прийшов слідчий, надав для огляду рішення і він повідомив слідчому, що бланк не виготовлявся секретаріатом міської ради. Витяг з рішення також виготовлений не секретаріатом, бланк не номерний. За ці рішення відповідає протокольний відділ виконавчого комітету міської ради.
		Печатка для посвідчення копій зберігається у головного спеціаліста в сейфі. Він не може повідомити, чи виконаний підпис на оглянутих документах ОСОБА_61 . Колір печаток також викликає сумнів.
		У міській раді вівся облік бланків усіх видів.
		З ОСОБА_18 він безпосередньо не знайомий  той до нього не звертався і у приміщенні міської ради він ОСОБА_19 не бачив.
		Свідок  ОСОБА_62  в судовому засіданні пояснив, що ні з ОСОБА_18 , ні зі ОСОБА_30 він не знайомий. З ОСОБА_63 він раніше проходив службу і останній надав йому копії рішень і попросив їх перевірити. На той час він працював начальником режимно-секретного відділу і контролював печатки. Надані ОСОБА_63 рішення йому також здались не такими, як повинні бути і він звернувся до секретаріату, де йому повідомили, що таких рішень не було. Йому відомо, що вказані рішення стосувались «Вінницяміськбуд».
		Він вже не пам`ятає, до кого саме він звертався у секретаріаті. Про те, що рішення не приймались, він повідомив ОСОБА_64 , після чого на ім`я ОСОБА_65 написав доповідну записку.
		Свідок  ОСОБА_66  в судовому засіданні пояснила, що вона працювала бухгалтером у ТОВ «Вінницяміськбуд», директором якого був ОСОБА_37 . Їй Відомо, що ОСОБА_37 займався пошуком земельних ділянок під будівництво і знайшов для цього людину, яка мала йому допомагати. Їй також відомо, що ОСОБА_37 заплатив «круглу суму» і йому принесли два рішення міської ради, які виявились фальшивими. Про те, що рішення фальшиві виявлено було їхнім працівником, ким саме вона не пам`ятає.
		Можливо, вона і бачила ОСОБА_19 , коли той приїжджав до ОСОБА_59 , точно сказати не може.
		Вона повідомляла слідчому, що ОСОБА_56 допомагав ОСОБА_22 без стороннього тиску на неї. Слідчому вона повідомляла лише про відомі їй обставини. Про те, що ОСОБА_37 давав гроші ОСОБА_25 їй відомо з розмов з ОСОБА_52 .
		Свідок  ОСОБА_67  в судовому засіданні пояснив, що з 2004 року він працював в управлінні архітектури, а до цього  в земельних ресурсах. В його обов`язки входило ведення кадастру, бази даних за об`єктами містобудування і перевірка об`єктів на відповідність з метою недопущення накладок їхніх меж.
		Оглянуті ним рішення у нього викликають сумнів, оскільки виконком готує лише проекти рішень. Він пригадує витяг з рішення: він говорив слідчому про необхідність проведення перевірки, оскільки саме в цьому полягала його (свідка) робота.
		ОСОБА_10 раніше він бачив, але обставин не пригадує.
		Свідок  ОСОБА_68  в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_18 він не знайомий, а ОСОБА_10 раніше бачив, коли працював юристом у ТСЦ «Поділля»  ОСОБА_31 заходив до директора. Він вже не пам`ятає, чому ОСОБА_31 приїжджав, але вважає, що хотів придбати місце на ринку. ОСОБА_31 приїжджав з чоловіком (худорлявий, високий), але зміст їхньої розмови з директором він не пам`ятає.
		Свідок  ОСОБА_69  в судовому засіданні пояснив, що він знайомий, як з ОСОБА_18 , так і зі ОСОБА_30 . Також він знайомий з ОСОБА_12 , з яким раніше підтримував ділові відносини: він працював помічником народного депутата, можливо, звертався хтось з інвесторів, а ОСОБА_21 був депутатом Хмельницької облради. В ході розмови ОСОБА_21 повідомив, що не проти спільної роботи, але він займатись не міг, тому познайомив ОСОБА_20 з ОСОБА_42 . Він їх познайомив, оскільки будучи помічником народного депутата неодноразово зустрічався з батьком ОСОБА_19 , який просив надати сину допомогу. Він разом з ОСОБА_42 хотів спільно займатись бізнесом по м. Хмельницькому, тому їздив разом з ним до ОСОБА_20 , але в ОСОБА_19 не склались відносини з ОСОБА_12 і ОСОБА_22 запропонував доручити ведення бізнесу ОСОБА_29 . В подальшому ОСОБА_31 почав працювати з ОСОБА_24 та уклав з ним угоду. Йому відомо, що ОСОБА_31 працював добросовісно і підшуковував клієнтів для їх подальшого залучення на ринок.
		Ринок тривалий час не запускався і його запустити було неможливо, тому між ОСОБА_12 та ОСОБА_30 виникли напружені стосунки. ОСОБА_31 намагався все владнати та вжити необхідних заходів для початку роботи.
		Йому відомо, що існував договір про співпрацю і він був оформлений за векторною системою: частина павільйонів передавалась ОСОБА_29 , а він вже мав знайти клієнтів. Йому також відомо, що павільйони були передані ОСОБА_29 за собівартістю. Розрахунок за павільйони було проведено за вексельною схемою: вексель акцептувався відразу, а гасився через деякий час. Згідно з умовами договору власність на павільйони переходила одразу.
		Йому відомо, що ОСОБА_31 у своїй роботі без відому ОСОБА_20 нічого не робив. 
		Ринок через БТІ пройти не міг, оскільки не був закінчений. ОСОБА_22 на ринку не працював, оскільки в нього виникли неприязні стосунки з ОСОБА_24 .
		Зі слів ОСОБА_10 йому відомо, що в 2008 році ОСОБА_22 повернув частину коштів. Чи допомагав ОСОБА_22 Сливинському ОСОБА_70 у діяльності останнього йому не відомо.
		Він також знайомий з ОСОБА_52 : його допитували з приводу документів неясного походження  ніхто не визнавав законність вказаних документів. Він сумнівається, що ОСОБА_22 займався підробкою документів.
		Свідок  ОСОБА_21  в судовому засіданні пояснив, що ініціатором будівництва ринку був він: він звернувся до райдержадміністрації з проханням виділення земельної ділянки для будівництва торгівельного центру. Для цього було виділено 60 га і він розпочав пошук інвесторів. «Спектор» підписав з ним угоду про фінансування, було складено план і розпочато будівництво, проте обіцяні кошти він не отримав. Оскільки земельна ділянка була оформлена на ТОВ «Коммандос», він почав пошук нових інвесторів. За домовленістю з інвесторами ТОВ «Коммандос» мало отримати 2 тис. місць.
		З ОСОБА_18 він познайомився через ОСОБА_71 , який представив ОСОБА_19 як «праву руку» ОСОБА_72 і запросив його на зустріч. ОСОБА_22 також представився від ОСОБА_72 , але в ході розмови він помітив однобоке викладення ОСОБА_18 інформації, крім того, ОСОБА_22 надавав йому лише візитку, інших документів не показував. 
		Через деякий час його з центрального апарату «Партії регіонів» знову запросили на зустріч, на якій він побачив ОСОБА_19 та ОСОБА_73 . Під час зустрічі його попросили виділити їм 250 місць на ринку, що будувався, за собівартістю. Він повідомив, що міг би подарувати вказані місця, але попросив на підтримку в будівництві: громада заперечувала проти подальшого ведення будівництва ринку. Також він попросив наповнити ринок підприємцями, на що вони погодились. Своїми представниками з центрального апарату було названо ОСОБА_19 та ОСОБА_73 .
		Через деякий час ОСОБА_22 та ОСОБА_23 приїхали до нього і привезли з собою компанію людей, після чого з ОСОБА_18 було укладено договір, аналогічний, що в подальшому і зі ОСОБА_30 . Після цього було підписано акт і йому повідомили, що поїхали за векселем. Через деякий час до нього знову приїхав ОСОБА_22 , який привіз з собою ОСОБА_10 й попросив переоформити усі документи на ОСОБА_10 . Організацією укладання договору займався ОСОБА_22 , якому це доручив Синиця. Договір підписувався у нього (свідка) в кабінеті. При написанні тексту договору в кабінеті сиділи ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , а ОСОБА_31 чекав у приймальній. Потім ОСОБА_31 підписав наданий йому договір, не читаючи.
		У зв`язку з дзвінком депутата, який назвав ОСОБА_19 та ОСОБА_74 жуліками, він попросив начальника юридичного відділу договори віддавати лише з його (свідка) згоди.
		Через деякий час до нього зателефонував начальник УСБ України у Хмельницькій області та запитав, чи доручав він здійснювати продаж торгівельних павільйонів на ринку. Після цього він на ім`я ОСОБА_10 направив відповідний лист та було надруковано ряд статей у пресі про шахрайство.
		Приблизно через рік після зазначених подій до нього приїхав один з покупців павільйону, в якого він запитав, що той придбав. Покупець попросив показати місце, на що він повідомив, що продавці, з якими укладено договір, не мають павільйонів. Після цього покупець показав йому договір з додатками до нього, які не відповідали дійсності, оскільки у вказаному договорі містилось посилання на таблицю. Крім того, невірно було зазначено дату проведення розрахунку. 
		Крім того, ОСОБА_22 та ОСОБА_31 почали продавати павільйони без нього, після чого до нього почали звертатись люди і він почав направляти відповідні листи, на які ОСОБА_31 не реагував, а ОСОБА_22 взагалі зник.
		Зі слів ОСОБА_10 йому відомо, що усі кошти від продажу восьми павільйонів він передав ОСОБА_75 . Після цього первинний договір було розірвано. ОСОБА_31 також неодноразово приїжджав до нього, оскільки зрозумів, що ОСОБА_22 його обманув. Він хотів допомогти ОСОБА_29 й вони уклали додаткові угоди, відповідно до яких ОСОБА_31 зобов`язувався залучати для роботи на ринку людей. 
		Ринок прийнято в експлуатацію, однак розпочали роботу лише біля 200 павільйонів, розташованих в різних місцях, тому ринок припинив свою роботу.
		Згідно з договором від 2003 року (на нього наявне посилання в договорі, укладеному зі ОСОБА_30 ) ТОВ «Коммандос» могло належати до 95% усіх павільйонів. Ринок було введено в експлуатацію в 2008 році, документи про право власності оформлено не було.
		Свідок  ОСОБА_76  в судовому засіданні пояснив, що у травні 2007 року він працював начальником юридичного відділу ТСЦ «Поділля» і готував текст документів для укладення договору зі ОСОБА_30 . Між ТСЦ «Поділля» та ФОП ОСОБА_30 було підписано договір купівлі-продажу, за яким ФОП ОСОБА_31 придбав павільйони. Було також встановлено ціну та проведено розрахунок векселем. В договорі також містився список проданих павільйонів. Вказаний договір він готував за вказівкою ОСОБА_20 , оскільки право власності мало перейти за певного моменту і передавалось на підставі акту прийому-передачі, який оформлено не було.
		ОСОБА_22 разом зі ОСОБА_30 приїжджав до ОСОБА_20 . Крім того, спочатку документи готувались на товариство, а потім ОСОБА_21 сказав переробити документи на ФОП. Вважає, що ОСОБА_31  підставна особа, а усім керував ОСОБА_27 .
		Йому відомо, що ОСОБА_31 продавав павільйони, оскільки до ТСЦ «Поділля» приїхало три особи з м. Вінниці й кожен з них показав підроблені договори, в яких підроблено пункти щодо часу переходу власності на павільйони. Саме він помітив вказану підробку та повідомив про неї ОСОБА_44 . 
		Вони пояснювали людям, що ОСОБА_31 не мав повноважень на продаж павільйонів і радили їм звернутись у міліцію. Зі ОСОБА_30 з цього приводу також відбулась розмова і йому було написано листа, щоб він більше не укладав договорів. ОСОБА_31 говорив, що усе розуміє, але не всі питання вирішує самостійно. ОСОБА_31 не пояснював йому, чому продає контейнери.
		Ринок будувався на підставі договору про спільну діяльність і належало декільком юридичним особам, але до введення ринку в експлуатацію вони володіли лише будівельними матеріалами. Кожна юридична особа може укладати договори щодо майна, яке належить або буде їй належати.
		Оплату за договором зі ОСОБА_30 було здійснено векселем, але він не пам`ятає, чи настав обов`язок передачі майна. Також ОСОБА_29 було направлено документи про те, що той не міг розраховуватись векселем і йому було запропоновано розірвати договір.
		Судом також було досліджено й інші докази, зібрані у справі, а саме:
		-договір купівлі-продажу № 5/06 металевих торговельних павільйонів від 21.06.2007 р., укладений між ФОП ОСОБА_30 та ОСОБА_33 , відповідно до якого ОСОБА_31 зобов`язувався передати ОСОБА_15 два металевих павільйони вартістю 202 тис. грн., що розташований в торгівельно-сервісному центрі «Поділля»; відповідно до вказаного договору торгівельні павільйони належать ОСОБА_29 на підставі договору купівлі-продажу № 15.05/3 від 15.05.2007 р. (т. 1, а. с. 116-118);
		-додаток № 1 до договору купівлі-продажу від 21.06.2007 р., згідно з яким ОСОБА_30 було відчужено ОСОБА_15 торгівельні павільйони № 35 та № 36 в 11 торгівельному ряду (т. 1, а. с. 119);
		-додаток № 2 до договору купівлі-продажу від 21.06.2007 р., відповідно до якого між ОСОБА_30 та ОСОБА_33 оформлено акт прийому-передачі торгівельних павільйонів (т. 1, а. с. 120);
		-лист ОСОБА_11 на ім`я генерального директора ТСЦ «Поділля» ОСОБА_20 , згідно з яким ОСОБА_11 повідомив, що 31.05.2007 р. в кабінеті адміністративного будинку ТСЦ «Поділля» ним укладено договір купівлі-продажу № 1/05 зі ОСОБА_30 про купівлю двох металевих торгівельних павільйонів за АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 і просив підтвердити його право власності та повідомити, коли він може приступити до використання свого майна (т. 1, а. с. 178);
		-копію листа за підписом генерального директора ТОВ «Коммандос» на ім`я ОСОБА_11 , відповідно до якого ОСОБА_21 повідомляв, що ФОП ОСОБА_31 не є власником торгівельних павільйонів на території ТСЦ «Поділля», також повідомлялось про здійснення попередження ОСОБА_10 щодо недопустимості укладання таких договорів; зазначалось, що усі дії ОСОБА_10 щодо продажу торгівельних павільйонів є шахрайськими (т. 1, а. с. 179);
		-квитанцію до прибуткового касового ордера № 221 від 31.05.2007 р., згідно з якою СПД Сливінським отримано на підставі договору купівлі-продажу № 1/05 від 31.05.2007 р. 202 тис. грн. (т. 1, а. с. 180);
		-договір купівлі-продажу № 1/05 металевих торговельних павільйонів від 31.05.2007 р., укладений між ФОП ОСОБА_30 та ОСОБА_11 , відповідно до якого ОСОБА_31 зобов`язувався передати ОСОБА_11 два металевих павільйони вартістю 202 тис. грн., що розташований в торгівельно-сервісному центрі «Поділля»; відповідно до вказаного договору торгівельні павільйони належать ОСОБА_29 на підставі договору купівлі-продажу № 15.05/3 від 15.05.2007 р. (т. 1, а. с. 181-183);
		-додаток № 1 до договору купівлі-продажу № 1/05 від 31.05.2007 р., згідно з яким продажу ОСОБА_11 підлягають торгівельні павільйони за АДРЕСА_5 та № 35 у 8 торгівельному ряду (т. 1, а. с. 184);
		-додаток № 2 до договору купівлі-продажу № 1/05 від 31.05.2007 р., відповідно до якого між ОСОБА_30 та ОСОБА_11 оформлено акт прийому-передачі торгівельних павільйонів (т. 1, а. с. 185-186);
		-лист за підписом генерального директора ТОВ «Коммандос» на ім`я ОСОБА_11 , відповідно до якого ОСОБА_21 повідомляв, що ФОП ОСОБА_31 не є власником торгівельних павільйонів на території ТСЦ «Поділля», також повідомлялось про здійснення попередження ОСОБА_10 щодо недопустимості укладання таких договорів; зазначалось, що усі дії ОСОБА_10 щодо продажу торгівельних павільйонів є шахрайськими (т. 1, а. с. 187);
		-копію листа за підписом генерального директора ТОВ «Коммандос» ОСОБА_20 від 20.06.2007 р. за № юв-20.06/1 на ім`я ФОП ОСОБА_10 , згідно з яким ФОП ОСОБА_29 повідомлялось про укладення 15.05.2007 р. між ним та ТОВ «Коммандос» договору купівлі-продажу № 15.05/3 металевих торгівельних павільйонів; згідно з п. 3.1 зазначеного договору право власності до покупця переходить з моменту повної сплати ціни договору та передачі торгівельних павільйонів за актом прийому передачі; у зв`язку з не передачею павільйонів у власність просили ФОП ОСОБА_10 не вводити потенційний покупців у оману стосовно наявності павільйонів та не укладати договори; з відмітки до вказаного листа випливає, що ФОП ОСОБА_30 оригінал листа було отримано 26.06.2007 р. (т. 1, а. с. 188);
		-копію листа за підписом генерального директора ТОВ «Коммандос» ОСОБА_20 від 15.01.2009 р. за № юв-15.01/1 на ім`я ФОП ОСОБА_10 , згідно з яким ФОП ОСОБА_29 повідомлялось, що він не є власником торгівельний павільйонів за договором № 15.05/3 від 15.05.2007 р., пропонувалось не вводити потенційних покупців у оману стосовно наявності в нього торгівельних павільйонів, а також пропонувалось розірвати вищевказаний договір з усіма додатками до нього (т. 1, а. с. 189);
		-трудову угоду від 01.07.2004 р., укладену між ТОВ «Вінницяміськбуд» в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , відповідно до якої ТОВ «Вінницяміськбуд» доручило ОСОБА_9 здійснити пошук земельних ділянок у м. Вінниці, послуги з їх оформлення та подальшої оренди товариством, маркетингові дослідження на ринку нерухомості; за виконану роботу замовник сплачує виконавцеві 4% від суми вартості земельної ділянки на момент її оформлення (т. 2, а. с. 1);
		-довіреність № 2 від 01.07.2004 р., видану ТОВ «Вінницяміськбуд» на ім`я ОСОБА_9 , відповідно до якої останній уповноважений вести переговори, заключати попередні угоди та представляти інтереси ТОВ «Вінницяміськбуд» в державних інстанціях, судах, органах виконавчої влади до моменту письмового укладення угод (т. 2, а. с. 2);
		-розписку від 22.02.2005 р., згідно з якою ОСОБА_9 позичив у ОСОБА_6 гроші в сумі 56 тис. доларів США; вказана сума має бути повернута після чергової березневої сесії; у разі, якщо питання по ділянці по АДРЕСА_7 вирішений позитивно на сесії, сума анулюється (т. 2, а. с. 3);
		-розписка від 11.11.2004 р., відповідно до якої ОСОБА_9 взяв у ОСОБА_6 13 тис. доларів США для надання послуг з оформлення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 для взяття в оренду земельної ділянки під капітальну забудову; дана сума  50% від оговореної суми і до неї не входять послуги з оформлення в органах державної реєстрації, усі витрати, пов`язані з оплатою квитанцій по виконкому, комісіями, сесіями ОСОБА_37 бере на себе; строк оформлення не більше 4-х місяців; кінцевий строк розрахунку зі сторони ОСОБА_6 здійснюється після отримання землі в оренду в той же день (т. 2, а. с. 4);
		-доповідну записку завідувача з питань оборонної роботи ОСОБА_54 на ім`я секретаря міської ради ОСОБА_77 , згідно з якою повідомлялось про звернення заступника директора ТОВ «Вінницяміськбуд» ОСОБА_51 з проханням уточнити, чи приймалось рішення міською радою від 21.12.2004 р. за № 964, після звернення до секретаріату міської ради ( ОСОБА_78 та ОСОБА_79 ) для уточнення даної інформації було встановлено, що такого рішення сесія не приймала; після огляду разом з ОСОБА_78 копію витягу з рішення було встановлено, що витяг оформлено невірно, працівниками секретаріату він не оформлявся і не завірявся; також ОСОБА_51 надав два рішення виконкому, при вивченні яких також було встановлено, що вони оформлені невірно, а підпис працівника секретаріату підроблений (т. 2, а. с. 31);
		-рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09.11.2004 р. за № 366 «Про передачу земельних ділянок в оренду юридичним, фізичним особам, оформлення права користування земельними ділянками, надання дозволу на складання проекту та будівництво», відповідно до якого затверджено межі території по вул. Пирогова, 76-а під багатоповерхове будівництво ТОВ «Вінницяміськбуд», вирішено передати ТОВ «Вінницяміськбуд» в оренду земельну ділянку по вул. Пирогова, 76-а загальною площею 0,1368 га, в тому числі 0,0068 га для громадських потреб (благоустрій) та 0,13 га під капітельне багатоповерхове будівництво терміном на 10 років без вилучення з меж прибудинкової території (т. 2, а. с. 32);
		-рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09.11.2004 р. за № 362, п. 1.1 «Про затвердження проекту відведення та передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «Вінницяміськбуд», згідно з яким затверджено проект відведення земельної ділянки і вирішено передати ТОВ «Вінницяміськбуд» в оренду земельну ділянку на розі вул. Першотравнева  Пугачова загальною площею 0,325 га під будівництво багатоповерхового будинку терміном на 10 років, за рахунок земель територіальної громади міста (т. 2, а. с. 33);
		-витяг з рішення 27 сесії 4 скликання Вінницької міської ради від 21.12.2004 р. за № 964 «Про передачу земельної ділянки в користування ТОВ «Вінницяміськбуд», оформлення права користування земельною ділянкою до закінчення моменту будівництва, надання дозволу на складання проекту», відповідно до якого затверджено межі території по вул. Пирогова між будинками 76, 76-а, 79 під багатоповерхове капітальне будівництво ТОВ «Вінницяміськбуд», вирішено передати ТОВ «Вінницяміськбуд» в користування земельну ділянку по вул. Пирогова, 76а загальною площею 0,1368 га, в тому числі 0,0068 га для громадських потреб (благоустрій) та 0,13 га під капітельне багатоповерхове будівництво терміном на 10 років без вилучення з меж прибудинкової території до моменту закінчення будівництва; скасоване рішення Вінницької міської ради № 335-р від 09.08.1995 р. про передачу «УТОС» українському товариству сліпих, УВП землю в оренду під капітальне будівництво по вул. Пирогова між будинками 76, 76а, 78 в зв`язку з недодержанням строків будівництва та вирішити питання демонтажу побудованого фундаменту або викупу його ТОВ «Вінницяміськбуд» згідно балансової вартості або експертизи (за рахунок землекористувача) (т. 2, а. с. 34);
		-рішення 29 сесії 4 скликання Вінницької міської ради від 22.12.2004 р. за № 964 «Про затвердження містобудівних обґрунтувань прибудинкової території та надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту ТОВ «Вінексперт» по вул. Л. Толстого, 18 та СП ТОВ ІТК по АДРЕСА_9 », згідно з яким затверджене містобудівне обґрунтування прибудинкової території будинку АДРЕСА_10 в розмірі 0,2923 га; надано дозвіл ТОВ «Вінексперт» на укладення договору земельного сервітуту терміном до 08.10.2005 р. на земельну ділянку площею 0,0057 га, яка розташована по АДРЕСА_11 та буде використовуватись для комерційних потреб під офісне приміщення; надано дозвіл Спільному українсько-американському підприємству ТОВ «Інтернешенел Телеком`юнікейшн Компані» на укладення договору земельного сервітуту терміном на 10 років на земельну ділянку площею 0,0121 га, яка розташована по АДРЕСА_9 та буде використовуватись для комерційних потреб під офіс-магазин (т. 2, а. с. 37);
		-лист за підписом секретаря Вінницької міської ради ОСОБА_77 від 28.03.2005 р. за № 04-3-11-1196 на ім`я прокурора м. Вінниці, відповідно до якого протягом листопада  грудня 2004 року на засіданні виконавчого комітету рішення за № 362 від 09.11.2004 р. та № 366 від 09.11.2004 р. не приймались (т. 2, а. с. 38);
		-договір купівлі-продажу № 1/06 металевих торговельних павільйонів від 04.06.2007 р., укладений між ФОП ОСОБА_30 та ОСОБА_13 , відповідно до якого ОСОБА_31 зобов`язувався передати ОСОБА_13 один металевий павільйон вартістю 104500 грн., що розташований в торгівельно-сервісному центрі «Поділля»; відповідно до вказаного договору торгівельні павільйони належать ОСОБА_29 на підставі договору купівлі-продажу № 15.05/3 від 15.05.2007 р. (т. 2, а. с. 39-41);
		-додаток № 1 до договору купівлі-продажу № 1/06 від 04.06.2007 р., згідно з яким продажу ОСОБА_13 підлягає торгівельний павільйон за № 22 в 45 торгівельному ряду (т. 2, а. с. 42);
		-додаток № 2 до договору купівлі-продажу № 1/06 від 04.06.2007 р., відповідно до якого між ОСОБА_30 та ОСОБА_13 оформлено акт прийому-передачі торгівельних павільйонів (т. 2, а. с. 43);
		-копію договору купівлі-продажу № 15.05/3 від 15.05.2007 р., укладений між ТОВ «Коммандос» та ФОП ОСОБА_30 , згідно з яким ТОВ «Коммандос» зобов`язувалось передати ФОП ОСОБА_80 250 металевих торгівельних павільйонів, розташованих на території ТСЦ «Поділля» згідно з додатком № 1; вартість павільйонів складає 3 750 000,00 грн.; ФОП ОСОБА_31 зобов`язувався здійснити оплату безготівковим розрахунком шляхом перерахування протягом десяти календарних діб з моменту підписання договору грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Коммандос» і має право здійснити оплату векселем; право власності на товар переходить до покупця з моменту повної сплати ціни договору та передачі товару за актом; продавець зобов`язувався передати товар покупцю протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після повного проведення розрахунків; сторони оформляють передачу товару шляхом підписання акту прийому-передачі павільйонів у власність, що стає невід`ємною частиною даного договору з моменту підписання (т. 2, а. с. 106);
		-копію додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 15.05/3 металевих торгівельних павільйонів від 15.05.2007 р., відповідно до якого керуючись п. 1.3 договору, сторони визначили торгівельні павільйони, їх кількість та місцезнаходження згідно таблиці, в якій зазначено перелік торгівельних павільйонів, що є предметом купівлі-продажу, в тому числі й металеві торгівельні павільйони, розташовані зокрема у 8 торгівельному ряду за № 34 та № 35, 11 торгівельному ряду за № 35 та № 36 і 45 торгівельному ряду за № 22 (т. 2, 107);
		-копію договору купівлі-продажу № 15.05/3 від 15.05.2007 р., укладений між ТОВ «Коммандос» та ФОП ОСОБА_30 , згідно з яким ТОВ «Коммандос» зобов`язувалось передати ФОП ОСОБА_80 250 металевих торгівельних павільйонів, розташованих на території ТСЦ «Поділля» згідно з додатком № 1; вартість павільйонів складає 3 750 000,00 грн.; ФОП ОСОБА_31 зобов`язувався здійснити оплату безготівковим розрахунком шляхом перерахування протягом десяти календарних діб з моменту підписання договору грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Коммандос» і має право здійснити оплату векселем; право власності на товар переходить до покупця з моменту повної сплати ціни договору та передачі товару в додатку № 1 до даного договору; продавець зобов`язувався передати товар покупцю протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після повного проведення розрахунків; сторони оформляють передачу товару шляхом підписання акту прийому-передачі павільйонів у власність, що стає невід`ємною частиною даного договору з моменту підписання (т. 2, а. с. 108);
		-копію додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 15.05/3 металевих торгівельних павільйонів від 15.05.2007 р., відповідно до якого керуючись п. 1.3 договору, сторони визначили торгівельні павільйони, їх кількість та місцезнаходження згідно таблиці, продавець передає, а покупець приймає торгівельні павільйони у кількості 250 штук, в якій зазначено перелік торгівельних павільйонів, що є предметом купівлі-продажу, в тому числі й металеві торгівельні павільйони, розташовані зокрема у 8 торгівельному ряду за № 34 та № 35, 11 торгівельному ряду за № 35 та АДРЕСА_12 і 45 торгівельному ряду за № 22 (т. 2, 109);
		-витяги з газети про повідомлення про можливе шахрайство з продажу торгівельних павільйонів на ТСЦ «Поділля», в якому повідомлялось, що їх продаж здійснюється лише в офісі ТСЦ «Поділля» (т. 2, а. с. 118-119; т. 3, а. с. 39-48);
		-копію додаткового договору про розірвання договору купівлі-продажу № 15.05/3 металевих торговельних павільйонів від 15.05.2007 р., укладеного між ФОП ОСОБА_30 та ТОВ «Коммандос», який укладено 19.08.2009 р. між ТОВ «Коммандос» та ФОП ОСОБА_30 , зі змісту вказаного договору випливає, що сторони розірвали договір купівлі-продажу № 15.05/3 від 15.05.2007 р. та провели повну двосторонню реституцію, тобто продавець повернув покупцю простий вексель серії АА № 0064345 від 17.05.2007 р., а покупець його отримав, зобов`язання сторін з вказаного договору вважаються такими, що припинені (т. 2, а. с. 120);
		-копії листів за підписом генерального директора ТОВ «Коммандос» на ім`я ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 відповідно до якого ОСОБА_21 повідомляв, що ФОП ОСОБА_31 не є власником торгівельних павільйонів на території ТСЦ «Поділля», також повідомлялось про здійснення попередження ОСОБА_10 щодо недопустимості укладання таких договорів; зазначалось, що усі дії ОСОБА_10 щодо продажу торгівельних павільйонів є шахрайськими (т. 2, а. с. 122, 124, 126);
		-висновок експерта № 460 від 06.10.2006 р., згідно з яким підпис, розташований внизу штампа «Головний спеціаліст відділу діловодства і контролю» на бланку Вінницької міської ради, на якому виконано рішення № 366 від 09.11.2004 р., виконаний не ОСОБА_49 , а іншою особою; підпис, розташований внизу штампа «Головний спеціаліст відділу діловодства і контролю» на бланку Вінницької міської ради, на якому виконано рішення № 362 від 09.11.2004 р., виконаний не ОСОБА_49 , а іншою особою; підпис, розташований внизу штампа «Головний спеціаліст відділу діловодства і контролю» на бланку Вінницької міської ради, на якому виконано рішення № 964 від 21.12.2004 р., виконаний не ОСОБА_49 , а іншою особою (т. 2, а. с. 166-169);
		-висновок експерта № 1187 від 29.07.2005 р., відповідно до якого відтиск прямокутного штампу в наданому на дослідження рішенні виконавчого комітету від 09.11.2004 р. за № 362, п. 1.1, нанесений за допомогою копіювально-множильної техніки, струменево-крапельним способом; в наданому на дослідженні рішенні виконавчого комітету від 09.11.2004 р. за № 366 відтиск прямокутного штампу нанесений за допомогою кліше, виготовленого з дотриманням фабричних технологій; для відповіді на питання, чи одним і тим же кліше прямокутного штампу був нанесений відтиск печатки, порівняльні зразки яких були надані на дослідження, даний прямокутний штамп нанесений не прямокутним штампом головного спеціаліста відділу діловодства і контролю (т. 2, а. с. 172-177);
		-висновок експерта № 1180 від 29.07.2005 р., згідно з яким відтиск печатки в наданому на дослідження рішенні виконавчого комітету від 09.11.2004 р. за № 362, п. 1.1 нанесений за допомогою копіювально-множильної техніки, струменево-крапельним способом; відтиск печатки в наданому на дослідженні рішенні виконавчого комітету від 09.11.2004 р. за № 366 нанесений за допомогою копіювально-множильної техніки, струменево-крапельним способом; в наданому на дослідження рішенні виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21.12.2004 р. за № 964 відтиск нанесений за допомогою кліше, виготовленого з дотриманням фабричних технологій; відтиск даної печатки нанесений не печаткою відділу діловодства і контролю (т. 2, а. с. 178-183);
		-копію договору № 01 про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації ТСЦ «Поділля» від 04.10.2006 р., укладеного між ТОВ ТСЦ «Поділля» в особі генерального директора ОСОБА_81 з однієї сторони, ТОВ «Коммандос» в особі генерального директора ОСОБА_20 з другої сторони та ТОВ «Р-Квадрат Україна Дельта» в особі директора ОСОБА_82 з третьої сторони, відповідно до якого сторони зобов`язують шляхом об`єднання зусиль та внесків спільно діяти, без створення юридичної особи, для досягнення цілей: будівництво ТСЦ «Поділля», що включає будівництво 4410 торгових павільйонів та інфраструктуру центру; після введення центру в експлуатацію ТОВ «Коммандос» отримує у власність металеві торгівельні павільйони у кількості 2000 шт. (т. 2, а. с. 3-13);
		-договір купівлі-продажу № 15.05/3 від 15.05.2007 р., укладений між ТОВ «Коммандос» та ФОП ОСОБА_30 , згідно з яким ТОВ «Коммандос» зобов`язувалось передати ФОП ОСОБА_80 250 металевих торгівельних павільйонів, розташованих на території ТСЦ «Поділля» згідно з додатком № 1; вартість павільйонів складає 3 750 000,00 грн.; ФОП ОСОБА_31 зобов`язувався здійснити оплату безготівковим розрахунком шляхом перерахування протягом десяти календарних діб з моменту підписання договору грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Коммандос» і має право здійснити оплату векселем; право власності на товар переходить до покупця з моменту повної сплати ціни договору та передачі товару за актом; продавець зобов`язувався передати товар покупцю протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після повного проведення розрахунків; сторони оформляють передачу товару шляхом підписання акту прийому-передачі павільйонів у власність, що стає невід`ємною частиною даного договору з моменту підписання (т. 3, а. с. 14-15);
		-додаток № 1 до договору купівлі-продажу № 15.05/3 металевих торгівельних павільйонів від 15.05.2007 р., відповідно до якого керуючись п. 1.3 договору, сторони визначили торгівельні павільйони, їх кількість та місцезнаходження згідно таблиці, в якій зазначено перелік торгівельних павільйонів, що є предметом купівлі-продажу, в тому числі й металеві торгівельні павільйони, розташовані зокрема у 8 торгівельному ряду за АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , 11 торгівельному ряду за № НОМЕР_1 та АДРЕСА_12 і 45 торгівельному ряду за № 22 (т. 3, а. с. 16);
		-акт прийому-передачі векселю від 17.05.2007 р. між ТОВ «Коммандос» в особі генерального директора ОСОБА_20 та ФОП ОСОБА_31 , згідно з яким на виконання п. 2.3 договору купівлі-продажу № 15.05/3 металевих торгівельних павільйонів від 15.05.2007 р. ФОП ОСОБА_31 передав ТОВ «Коммандос» в рахунок оплати за даним договором простий вексель серії АА № 064345 на суму 3750000 грн. (т. 3, а. с. 17);
		-копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 (т. 3, а. с. 22);
		-копію свідоцтва про сплату єдиного податку на ім`я ФОП ОСОБА_10 (т. 3, а. с. 23);
		-копію листів за підписом генерального директора ТОВ «Коммандос» ОСОБА_20 від 20.06.2007 р. за № юв-20.06/1, від 20.06.2007 р. за № юв-20.06/1 на ім`я ФОП ОСОБА_10 , згідно з яким ФОП ОСОБА_29 повідомлялось, що він не є власником торгівельний павільйонів за договором № 15.05/3 від 15.05.2007 р., пропонувалось не вводити потенційних покупців у оману стосовно наявності в нього торгівельних павільйонів, а також пропонувалось не укладати договори (т. 3, а. с. 27, 33);
		-лист за підписом генерального директора ТОВ «Коммандос» ОСОБА_20 від 15.01.2009 р. за № юв-15.01/1 на ім`я ФОП ОСОБА_10 , згідно з яким ФОП ОСОБА_29 повідомлялось, що він не є власником торгівельний павільйонів за договором № 15.05/3 від 15.05.2007 р., пропонувалось не вводити потенційних покупців у оману стосовно наявності в нього торгівельних павільйонів, а також пропонувалось розірвати вищевказаний договір з усіма додатками до нього (т. 3, а. с. 36);
		-довідку за підписом заступника генерального директора ТОВ «Коммандос» та генерального директора ТОВ «ТСЦ Поділля» ОСОБА_20 , відповідно до якої орієнтовна собівартість одного торговельного павільйону на дату укладання договору купівлі-продажу № 15.05/3 металевих торговельних павільйонів зі ОСОБА_30 становила 15 000,00 грн.; на даний час собівартість одного торговельного павільйону складає 24 000,00 грн. і ТОВ «Коммандос» та ТОВ «ТСЦ Поділля» реалізовують один торговельний павільйон за ринковою ціною 106 000,00 грн. (т. 3, а. с. 49);
		-копію простого векселя серії АА № 0064345 від 17.05.2007 р., виданого ФОП ОСОБА_30 на ім`я ТОВ «Коммандос» на суму 3750000,00 грн. (т. 3, а. с. 51);
		-висновок експерта № 57-к від 29.09.2009 р., відповідно до якого на карті пам`яті, вилученій 27.08.2009 р. під час обшуку в житлі ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_13 , серед явної та захищеної інформації не виявлено файлів з документами, в яких наявні слова та словосполучення: «договір купівлі-продажу», «акт прийому-передачі», «ТОВ «Коммандос», ТОВ «ТСЦ Поділля», «Мегердичев», «Поліщук», «Продіус», «Ткач», «Мізрах», «Фурман», «Квасницький», «Михальський», «Розписка», «торговельні павільйони», «рахунок», «Богдан» (т. 3, а. с. 72-75);
		-висновок експерта № 42к від 21.09.2009 р., згідно з яким на жорсткому диску системного блоку № 1, вилученого 27.08.2009 р. під час обшуку в житлі ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено: 4 графічних файли, в яких міститься зображення документів, в тексті яких наявні слова та словосполучення в тих чи інших відмінках: «договір купівлі-продажу», «торговельні павільйони», «акт прийому-передачі», «ТОВ «Коммандос», «Квасницький», «ТОВ «ТСЦ Поділля»; 67 текстових файлів, в яких зустрічаються наступні слова та словосполучення: «Мизрах», «ТОВ «Коммандос», «Кваснийький», «ТОВ «ТСЦ Поділля», «Фурман», «рахунок»; серед явної та вилученої інформації не виявлено файлів з документами, в яких наявні слова та словосполучення: «Мегердичев», «Поліщук», «Продіус», «Ткач», «Михальський», «Розписка»; на жорсткому диску системного блоку № 2, вилученого 27.08.2009 р. під час обшуку в житлі ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , серед явної інформації виявлено 5 файлів, у яких наявні наступні слова: «Мизрах», «Фурман», «рахунок»; файлів з документами, в яких наявні слова та словосполучення «договір купівлі-продажу», «акт прийому-передачі», «ТОВ «Коммандос», ТОВ «ТСЦ Поділля», «Мегердичев», «Поліщук», «Продіус», «Ткач», «Мізрах», «Фурман», «Квасницький», «Михальський», «Розписка», «торговельні павільйони»; на жорсткому диску ноутбука, вилученого 27.08.2009 р. під час обшуку в житлі ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , серед знищеної інформації виявлено 2 графічних файли з документами, в яких наявні наступні слова та словосполучення в тих чи інших відмінках: «ТОВ «ТСЦ Поділля», «Квасницький», «торговельний павільйон» (т. 3, а. с. 78-113);
		-висновок експерта № 7383/198 від 21.03.2007 р., відповідно до якого рукописні записи « 13,000 Тринадцать тысяч долларов США» і підпис від імені ОСОБА_9 ліворуч від друкованого напису « ОСОБА_83 » у розписці від імені ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_6 від 11.11.2004 р. на суму 13000 доларів США, а також підпис від імені ОСОБА_9 праворуч від друкованого напису « ОСОБА_83 » у розписці від імені ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_6 на суму 56000 доларів США  виконані ОСОБА_9 (т. 3, а. с. 131-157);
		-висновок експерта № 393 від 22.08.2006 р., згідно з яким бланк Вінницької міської ради № 016412, на якому виконано рішення № 366 від 09.11.2004 р. та офіційний номерний бланк № 044160 виконавчого комітету Вінницької міської ради ідентичні між собою; бланк Вінницької міської ради № 016413, на якому виконано рішення № 362 від 09.11.2004 р. та офіційний номерний бланк № 044160 виконавчого комітету Вінницької міської ради ідентичні між собою; бланк Вінницької міської ради, на якому виконано рішення № 964 від 21.12.2004 р. та офіційний номерний бланк № 044160 виконавчого комітету Вінницької міської ради не ідентичні між собою; номери « НОМЕР_2 », « 016412», які нанесені на зворотних сторонах досліджуваних бланків та номер « НОМЕР_3 » на звороті офіційного номерного бланку № 002658 Вінницької міської ради нанесені одним і тим самим способом, шрифтами одного типу та розміру, але барвниками різного кольору (т. 3, а. с. 162);
		-висновок експерта № 274 від 16.06.2006 р., відповідно до якого бланк Вінницької міської ради № 016412, на якому виконано рішення № 366 від 09.11.2004 р. та офіційний номерний бланк № 002658 Вінницької міської ради не ідентичні між собою; бланк Вінницької міської ради № 016413, на якому виконано рішення № 362 від 09.11.2004 р. та офіційний номерний бланк № 002658 Вінницької міської ради не ідентичні між собою; бланк Вінницької міської ради, на якому виконано витяг з рішення № 964 від 21.12.2004 р. та офіційний номерний бланк № 010001 Вінницької міської ради не ідентичні між собою (т. 3, а. с. 166);
		-висновок експерта № 275 від 16.06.2006 р., згідно з яким тексти документів: рішення виконкому Вінницької міської ради № 362 від 09.11.2004 р., рішення виконкому Вінницької міської ради № 366 від 09.11.2004 р., витяг з рішення Вінницької міської ради № 964 від 21.12.2004 р., розписка ОСОБА_6 про те, що він не має претензій до ОСОБА_9 в сумі 13 тис. доларів США, розписка про отримання грошей ОСОБА_9 від 11.11.2004 р., трудова угода від 01.07.2004 р., довіреність вих. 2 від 01.07.2004 р. виконані струменево-крапельним способом, однак ідентифікувати конкретну модель та екземпляр принтера не виявляється можливим через відсутність методик даного виду досліджень (т. 3, а. с. 169);
		-висновок експерта № 1108/256 від 01.03.2006 р., відповідно до якого рукописні записи « 13,000 Тринадцать тысяч долларов США» і підпис від імені ОСОБА_9 ліворуч від друкованого напису « ОСОБА_83 » у розписці від імені ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_6 від 11.11.2004 р. на суму 13000 доларів США, а також підпис від імені ОСОБА_9 праворуч від друкованого напису « ОСОБА_83 » у розписці від імені ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_6 на суму 56000 доларів США  виконані ОСОБА_9 (т. 3, а. с. 173-182);
		-висновок експерта № 6334 від 04.08.2005 р., згідно з яким підпис від імені ОСОБА_9 , розміщений нижче основного тексту в рядку « ОСОБА_83 » розписки від імені ОСОБА_9 про отримання 13000 доларів США, датованої 11.11.2004 р., виконаний ОСОБА_9 ; підпис від імені ОСОБА_9 , розміщений нижче основного тексту в рядку « ОСОБА_83 » розписки від імені ОСОБА_9 про отримання 56000 доларів США, датованої 22.02.2005 р., виконаний ОСОБА_9 (т. 3, а. с. 192-196);
		-висновок експерта № 16 від 11.07.2005 р., відповідно до якого на дискетах та компакт-дисках, вилучених за місцем проживання ОСОБА_9 , інформації, яка стосується ОСОБА_6 , земельної ділянки на розі АДРЕСА_7 , не виявлено (т. 3, а. с. 228-233);
		-лист за підписом начальника Вінницького міського управління земельних ресурсів ОСОБА_84 від 30.06.2006 р. за № 27-2662, відповідно до якого до Вінницької міської ради в період часу з 01.01.2004 р. надходили звернення ТОВ «Вінницяміськбуд», зокрема, від 03.08.2004 р. за № 21/8161 стосовно участі в тендері на право оренди земельної ділянки по АДРЕСА_14 (т. 4, а. с. 133);
		-копію рішення 14 сесії Вінницької міської ради 24 скликання від 17.06.2003 р. за № 362 «Про передачу земельних ділянок в оренду юридичним, фізичним особам» (т. 4, а. с. 135-136);
		-копію рішення 29 сесії Вінницької міської ради 4 скликання від 22.12.2004 р. «Про затвердження містобудівних обґрунтувань прибудинкової території та надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту ТОВ «Вінексперт» по вул. Л. Толстого, 18 та СП ТОВ «ІТК» по вул. Келецькій, 72 (т. 4, а. с. 137);
		-копію рішення 14 сесії Вінницької міської ради 24 скликання від 17.06.2003 р. «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення приватному малому виробничому підприємству «Елна-Сервіс» (т. 4, а. с. 138-139).
		Аналізуючи показання обвинувачених, потерпілих, свідків, зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
		В судовому засіданні встановлено, що 15.05.2007 р. між ТОВ «Коммандос» в особі генерального директора ОСОБА_20 та ФОП ОСОБА_30 було укладено договір купівлі-продажу № 15.05/3, згідно з яким ТОВ «Коммандос» зобов`язувалось передати ФОП ОСОБА_80 250 металевих торгівельних павільйонів, розташованих на території ТСЦ «Поділля» згідно з додатком № 1, вартістю павільйонів складає 3 750 000,00 грн. (т. 3, а. с. 14-15). Відповідно до п. 3.1 вказаного договору право власності на товар переходить до покупця з моменту повної сплати ціни договору та передачі товару за актом. Зі змісту п. 5.2 договору сторони оформляють передачу товару шляхом підписання акту прийому-передачі павільйонів у власність, що стає невід`ємною частиною даного договору з моменту підписання. Згідно з п. 1.3 договору місцезнаходження торгівельних павільйонів, що є предметом купівлі-продажу згідно з договором № 15.05/3 визначено на підставі додатку № 1 до договору (т. 3, а. с. 16).
		В судовому засіданні також було встановлено, що ФОП ОСОБА_30 17.05.2007 р. здійснено оплату відповідно до договору купівлі-продажу від 15.05.2007 р. шляхом передачі ТОВ «Коммандос» простого векселя на суму 37500000 грн. (т. 3, а. с. 17). Відомостей на підтвердження факту підписання між ОСОБА_12 (або іншою уповноваженою особою від імені ТОВ «Коммандос») та ОСОБА_30 акту прийому-передачі торгівельних павільйонів за договором в судовому засіданні учасниками кримінального провадження надано не було. Таким чином, суд вважає, що за змістом п. 3.1 договору купівлі-продажу від 15.05.2007 р. ФОП ОСОБА_31 права власності на торгівельні павільйони не набув. 
		З п. 5.1 договору купівлі-продажу від 15.05.2007 р. випливає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцю протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після повного проведення розрахунків (т. 3, а. с. 14). В судовому засіданні встановлено, що розрахунок за договором було здійснено шляхом передачі ФОП ОСОБА_30 на користь ТОВ «Коммандос» простого векселю, про що було складено відповідний акт прийому-передачі (т. 3, а. с. 17). Однак в судовому засіданні сторонами кримінального провадження не було надано відомостей, які б свідчили про звернення ОСОБА_10 до ТОВ «Коммандос» з вимогою щодо виконання зобов`язань за договором в частині передачі товару. Також в матеріалах кримінального провадження, наданого сторонами, відсутні відомості про звернення ОСОБА_10 з відповідною вимогою до інших органів, в тому числі й до суду. При цьому суд враховує, що спір між ТОВ «Коммандос» та ФОП ОСОБА_30 щодо виконання умов договору № 15.05/03 від 15.05.2007 р. не є предметом розгляду в даному кримінальному провадженні й підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Натомість, в судовому засіданні встановлено, що при укладанні договорів купівлі-продажу торговельних павільйонів між ФОП ОСОБА_30 з однієї сторони та ОСОБА_33 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 з іншої ОСОБА_30 в договорі зазначалось, що відчужувані торгівельні павільйони належать йому на підставі договору купівлі-продажу № 15.05/3 від 15.05.2007 р. Суд враховує, що умови вищевказаного договору в повному обсязі, зокрема щодо підписання акту-прийому передачі торгівельних павільйонів, виконані не були й право власності на торгівельні павільйони до ОСОБА_10 не перейшло. Відтак, ОСОБА_31 , не будучи власником торгівельних павільйонів відповідно до положень ст. 658 ЦК України, не був уповноваженим на відчуження торгівельних павільйонів. Також в судовому засіданні не було встановлено наявності відповідної довіреності від імені ТОВ «Коммандос» на ім`я ФОП ОСОБА_10 щодо надання останньому повноважень на укладення договорів купівлі-продажу торгівельних павільйонів з іншими особами.
		Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні повідомив, що через деякий час після підписання між ним та ОСОБА_30 договору купівлі-продажу до нього приїхав один з потерпілих і попросив показати придбані ним (потерпілим) павільйони, надавши при цьому договір купівлі-продажу та додатки до нього. Свідок ОСОБА_76 в судовому засіданні повідомив, що після ознайомлення з наданими потерпілими договорами, які вони уклали зі ОСОБА_30 , а також з договором купівлі-продажу від 15.05.2007 р. було виявлено факт підробки останнього в частині часу переходу до ОСОБА_10 права власності на торгівельні павільйони. В подальшому в судовому засіданні представником державного обвинувачення суду було надано копію договору купівлі-продажу від 15.05.2007 р. з недостовірними відомостями (т. 3, а. с. 24-26), отриманий в ході проведення досудового розслідування у ТОВ «Коммандос».
		Крім цього, суд приймає до уваги, що після звернення потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 до службових осіб ТОВ «Коммандос», в тому числі й до ОСОБА_20 останнім на ім`я ОСОБА_10 було направлено ряд листів з повідомленням, що останній не є власником торгівельних павільйонів і пропозицією не повідомляти потенційним покупцям недостовірних відомостей з цього приводу (т. 3, а. с. 27, 30, 33, 36). Окрім цього, як випливає з наданих суду матеріалів кримінального провадження, відповідні повідомлення щодо можливого шахрайства при придбанні торгівельних павільйонів було здійснено й у пресі (т. 3, а. с. 39-48).
		Обвинувачений ОСОБА_31 в судовому засіданні посилався на те, що договори купівлі-продажу з потерпілими ОСОБА_33 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 він укладав на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ «Коммандос», відповідно до якого до нього (обвинуваченого) перейшло право власності на торгівельні павільйони протягом трьох робочих днів після розрахунку. Однак, в судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 15.05.2007 р. право власності на торгівельні павільйони до ОСОБА_10 переходило з моменту підписання акту прийому-передачі торгівельних павільйонів. Крім того, обвинувачений ОСОБА_31 в судовому засіданні повідомив, що приблизно влітку 2007 року ОСОБА_21 попередив, щоб усі договори ним укладались в адміністрації ринку, а також наказав, щоб він ( ОСОБА_31 ) підписався, що він не має права продажу торгівельних павільйонів. Також в судовому засіданні встановлено, що 19.08.2009 р. між ТОВ «Коммандос» в особі ОСОБА_20 та ФОП ОСОБА_30 укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу № 15.05/03 від 15.05.2007 р. (т. 3, а. с. 53). Підставою для укладення даного договору стало невиконання інвестором за договором № 09/07 від 09.07.2003 р. своїх зобов`язань щодо інвестування об`єкту, а тому останній не створений, що в свою чергу унеможливлює виконання договору від 15.05.2007 р. (п. 4 договору від 19.08.2009 р.). Також зі змісту вказаного договору випливає, що сторонами проведено двосторонню реституцію: ТОВ «Коммандос» повернуто ОСОБА_29 простий вексель і зобов`язання сторін вважаються такими, що припинені.
		Крім того, суд враховує, що згідно з п. 3.4 розділу 3 договору про сумісну діяльність з будівництва та експлуатації торгово-сервісного центру «Поділля», укладеного 04.10.2003 р. між ТОВ ТСЦ «Поділля» в особі генерального директора ОСОБА_81 , ТОВ «Коммандос» в особі генерального директора ОСОБА_20 та ТОВ «Р-Квадрат Україна Дельта» в особі директора ОСОБА_82 після введення центру в експлуатацію ТОВ «Коммандос» отримує у власність металеві торгівельні павільйони в кількості 2 тис. шт. (т. 3, а. с. 2-13). 
		Захисник обвинуваченого в судовому засіданні посилався на ту обставину, що станом на 15.05.2007 р., тобто на день укладення договору з ФОП ОСОБА_30 , ТОВ «Коммандос» не було уповноважене здійснювати відчуження торгівельних павільйонів на території ТСЦ «Поділля». Однак, суд приймає до уваги, що договір від 04.10.2003 р. недійсним в установленому законом порядку визнаний не був, а тому, враховуючи положення чинного на час виникнення вищевказаних правовідносин законодавства, зокрема, ЦК України, ГК України та Закону України «Про інвестиційну діяльність» заборони щодо розпорядження майном у ТОВ «Коммандос» не було. Крім того, зі змісту абзацу другого ч. 2 ст. 331 ЦК України випливає, що у разі якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. При цьому суд враховує, що абзацом другим ч. 1 ст. 664 ЦК України регламентовано, що договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар, ніж передбачені п. п. 1, 2. ч. 1 ст. 664 ЦК України. Зі змісту п. 3.1 договору від 15.05.2007 р., укладеного між ТОВ «Коммандос» та ФОП ОСОБА_30 , випливає, що сторонами договору було обумовлено інші умови переходу права власності, ніж передбачено п. п. 1, 2. ч. 1 ст. 664 ЦК України, тобто з моменту повної сплати ціни договору та передачі товару за актом.
		Таким чином, вищевказане твердження захисника обвинуваченого, як підставу для неможливості його притягнення до кримінальної відповідальності, суд до уваги не приймає.
		Крім того, в судовому засіданні встановлено, що на час укладення ОСОБА_30 договорів купівлі-продажу торгівельних павільйонів з потерпілими ОСОБА_33 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 ТСЦ «Поділля» в експлуатацію введений не був. Дана обставина сторонами кримінального провадження в судовому засіданні не заперечувалась. Також відповідний акт прийому-передачі торгівельних павільйонів між ТОВ «Коммандос» та ФОП ОСОБА_30 складено не було. Таким чином, умови переходу до ФОП ОСОБА_10 права власності на торгівельні павільйони відповідно до п. 3.4 розділу 3 договору від 04.10.2003 р. та п. 3.1 договору від 15.05.2007 р. не настали.
		В судовому засіданні також встановлено, що до укладення договору від 19.08.2009 р. генеральним директором ТОВ «Коммандос» ОСОБА_12 на ім`я потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 направлялись листи, згідно з якими повідомлялось, що ФОП ОСОБА_31 не є власником торгівельних павільйонів на території ТСЦ «Поділля», а відтак і не міг укладати договори (т. 3, а. с. 54, 55; т. 1, а. с. 179; т. 2, а. с. 124, 126).
		З огляду на викладене суд твердження ОСОБА_10 стосовно того, що право власності до нього на торгівельні павільйони на території ТСЦ «Поділля» переходило з моменту розрахунку з ТОВ «Коммандос» оцінює критично, як таке, що спростовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
		ОСОБА_9 в судовому засіданні свою причетність до продажу торгівельних павільйонів потерпілим ОСОБА_15 , ОСОБА_85 та ОСОБА_11 заперечив, зазначивши, що на початку 2007 року ТСЦ «Поділля» зацікавились кияни. Однак, коли пакет документів був готовий, вони відмовились працювати і попросили забрати їхні примірники оформлених документів. В подальшому в зв`язку з проханням ОСОБА_20 переоформити документи на когось іншого він запропонував подальшу співпрацю ОСОБА_29 , який на вказану пропозицію погодився. Після цього він ( ОСОБА_9 ) ринком більше не цікавився.
		Свідок ОСОБА_69 в судовому засіданні повідомив, що після надходження до нього пропозиції ОСОБА_20 стосовно співпраці він познайомив останнього з ОСОБА_9 , з яким хотів спільно займатись бізнесом по м. Хмельницькому. Однак у ОСОБА_9 не склались відносини з ОСОБА_12 і ОСОБА_9 запропонував доручити ведення бізнесу ОСОБА_29 , який почав працювати з ОСОБА_12 .
		Свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_76 в судовому засіданні повідомили, що усі переговори щодо діяльності ТСЦ «Поділля» та продажу торгівельних павільйонів велись саме з ОСОБА_9 . Також вказані свідки в судовому засіданні повідомили, що спочатку документи щодо купівлі-продажу торгівельних павільйонів оформлялись на ОСОБА_9 , а в подальшому були перероблені на ФОП ОСОБА_10 . 
		Потерпілий ОСОБА_15 в судовому засіданні повідомив, що він вирішив придбати торгівельні павільйони після першої зустрічі зі ОСОБА_30 та ОСОБА_9 . Однак після повідомлення в адміністрації ринку про те, що він не повинен був підписувати договір зі ОСОБА_30 він попросив товариша організувати йому зустріч, в ході якої ОСОБА_31 та ОСОБА_9 запевнили його, що, незважаючи на затримку із запуском ринку, все в порядку. Також ОСОБА_9 при зустрічі переконував його, що проблем з ринком немає і разом зі ОСОБА_30 почав переконувати, що проблем не має і вони можуть здавати павільйони в оренду. В нього склалось суб`єктивне враження при зустрічі з ОСОБА_9 , ОСОБА_30 та ОСОБА_69 , що ті працюють разом.
		Потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_31 після показу торгівельних павільйонів надав йому план ринку і запропонував обрати торгівельні павільйони, які він бажає придбати. Після цього ним було укладено договір зі ОСОБА_30 та передано останньому 40 тис. доларів США. Оскільки введення ринку в експлуатацію затримувалось, він поїхав у м. Хмельницький, де ОСОБА_21 повідомив, що ОСОБА_31 не був уповноважений на укладення договору купівлі-продажу торгівельних павільйонів. Після отримання листа ОСОБА_20 він попросив товариша на ім`я ОСОБА_43 , який повідомив про будівництво ринку, організувати зустріч зі ОСОБА_30 . Під час вказаної зустрічі зі ОСОБА_30 також був присутній ОСОБА_9 , який повідомляв йому, що павільйони будуть йому передані після введення ринку в експлуатацію. Крім того, потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_9 під час вказаної зустрічі не заперечував твердження ОСОБА_10 стосовно передачі йому коштів. В ході допиту в якості потерпілого 14.09.2009 р., проведеного за правилами КПК України (1960 р.) потерпілий ОСОБА_86 зазначав, що з ОСОБА_9 та ОСОБА_87 він не знайомий (т. 1, а. с. 199-202). Проте, будучи допитаним в якості потерпілого 08.02.2013 р. потерпілий ОСОБА_86 надав показання, аналогічні показанням, наданим в судовому засіданні, тобто в частині наявності розмови з ОСОБА_9 щодо наявності запевнянь ОСОБА_9 про повернення йому (потерпілому) ОСОБА_30 грошових коштів (т. 1, а. с. 203-204).
		Потерпілий ОСОБА_13 в судовому засіданні повідомив, що після огляду запропонованих йому ОСОБА_12 торгівельних павільйонів останні йому не сподобались і ОСОБА_21 познайомив його з ОСОБА_9 та ОСОБА_30 , які запропонували йому інші торгівельні павільйони. Оскільки запропоновані ОСОБА_9 та ОСОБА_30 торгівельні павільйони йому сподобались, він уклав ОСОБА_88 договір та передав тому 21 тис. доларів США. При цьому потерпілий ОСОБА_13 повідомив суду, що на час укладання договору зі ОСОБА_30 також був присутній ОСОБА_9 , однак він нічого не коментував. Аналогічні показання потерпілий ОСОБА_13 надавав і під час допиту в ході досудового розслідування в якості потерпілого, який здійснювався за правилами КПК України 1960 р. (т. 2, а. с. 49-51).
		Також суд враховує, що як на підставу для припинення кримінального переслідування обвинувачених адвокат ОСОБА_8 посилався на те, що 15.06.2007 р. слідчим в ОСВ СВ СУ УМВС України в Хмельницькій області винесено постанову про закриття кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 358 КК України в зв`язку з недоведеністю його участі у вказаних злочинах (т. 4, а. с. 185-188). Однак суд враховує, що рішення про порушення кримінальної справи було прийняте 16.05.2005 р. (т. 4, а. с. 9) та 26.06.2006 р. (т. 4, а. с. 10). Проте, зі змісту постанови заступника міністра  начальника ГСУ МВС України ОСОБА_89 від 03.06.2009 р. випливає, що досудове слідство у кримінальній справі, порушеній за фактом шахрайства відносно ОСОБА_6 відновлене (т. 5, а. с. 13-14).
		28.10.2008 р. Ленінським районним судом м. Вінниці ухвалено рішення, відповідно до якого позов ОСОБА_9 задоволено частково та дії посадових осіб Вінницького міського відділу УМВС України у Вінницькій області та прокуратури м. Вінниці при проведенні досудового слідства відносно ОСОБА_9 визнано незаконними (т. 4, а. с. 190-192). Відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 26.12.2008 р. (т. 4, а. с. 193-195) та ухвали Верховного Суду України від 26.05.2009 р. (т. 4, а. с. 197-198) вищевказане рішення суду залишене без змін. При цьому, суд враховує, що рішення суду від 28.10.2008 р. ґрунтується на постанові слідчого про закриття кримінальної справи від 15.06.2007 р. Як слідує з наданих суду матеріалів, постанова слідчого від 15.06.2007 р. була скасована постановою в.о. прокурора м. Вінниці ОСОБА_90 від 04.08.2009 р. Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
		Відповідно до ст. 90 КПК України рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.
		Відомостей, які б свідчили про наявність відповідного судового рішення про порушення прав людини і основоположних свобод після скасування постанови про закриття кримінальної справи суду надано не було.
		Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, здійснюючи розгляд кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення, вважає, що в судовому засіданні було доведено факт заволодіння ОСОБА_30 грошовими коштами потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 шахрайським шляхом.
		При вирішенні питання щодо кваліфікації дій ОСОБА_10 суд приймає до уваги положення ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з яким судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Обставин, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 337 КПК України в судовому засіданні встановлено не було, а тому суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого ОСОБА_29 обвинувачення.
		Згідно з приміткою 1 до ст. 185 КК України у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК України. При цьому, суд враховує роз`яснення, надані в п. п. 7, 9 Постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.2010 р. «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки».
		Враховуючи ту обставину, що в пред`явленому ОСОБА_29 обвинуваченні відсутнє посилання на вчинення ним злочинів повторно, суд відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 337 КПК України здійснює розгляд справи лише в межах пред`явленого останньому обвинувачення.
		Крім того, згідно з примітками 2 і 3 до статті 185 КК України здійснюється розмежування кваліфікуючої ознаки (заподіяння значної шкоди) та особливо кваліфікуючої ознаки (заподіяння шкоди у великих розмірах). Тому при кваліфікації дій обвинувачених суд приймає до уваги роз`яснення, надані в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності».
		Приймаючи до уваги, що інкриміновані ОСОБА_29 злочини були вчинені до набрання Податковим Кодексом України чинності, при вирішенні питання щодо розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян суд враховує положення п. п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з яким соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року,  для будь-якого платника податку.
		Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на перехідний період установлюються такі розміри податкової соціальної пільги, крім випадків, передбачених підпунктом 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 цього Закону: у 2007 році  у розмірі 100 процентів суми податкової соціальної пільги, визначеної у підпункті 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону.
		Згідно зі ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено мінімальну заробітну плату з 1 січня 2007 року в розмірі 400 грн. на місяць.
		Таким чином, розмір соціальної пільги станом на 01.01.2007 р. становить 200 грн.
		Згідно з пред`явленим ОСОБА_29 обвинуваченням ОСОБА_13 завдано матеріальну шкоду на суму 104500 грн., що з урахуванням розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян відповідно до положень ст. 6 та ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в 522,5 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
		За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_10 за фактом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 з урахуванням примітки 3 до статті 185 КК України охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), кваліфікуючою ознакою якого є заподіяння шкоди у великих розмірах. Таку кваліфікуючу ознаку, як заподіяння значної шкоди потерпілому, на яку міститься посилання в пред`явленому обвинуваченні слід виключити, оскільки вона поглинається (охоплюється) такою кваліфікуючою ознакою, як заподіяння шкоди у великих розмірах.
		Дії ОСОБА_10 за фактом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 та ОСОБА_15 з урахуванням примітки 4 до статті 185 КК України охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), кваліфікуючою ознакою якого є заподіяння шкоди у особливо великих розмірах. Таку кваліфікуючу ознаку, як заподіяння значної шкоди потерпілому, на яку міститься посилання в пред`явленому обвинуваченні слід виключити, оскільки вона поглинається (охоплюється) такою кваліфікуючою ознакою, як заподіяння шкоди у особливо великих розмірах.
		В судовому засіданні встановлено, що 01.07.2004 р. між ТОВ «Вінницяміськбуд» в особі директора ОСОБА_6 та ОСОБА_9 було укладено трудову угоду, згідно з якою ТОВ «Вінницяміськбуд» доручило ОСОБА_9 виконати роботи з пошуку земельних ділянок у м. Вінниці, надати послуги з їх оформлення для подальшої оренди, провести маркетингові дослідження ринку нерухомості (т. 2, а. с. 1). 01.02.2004 р. ТОВ «Вінницяміськбуд» на ім`я ОСОБА_9 видано довіреність, відповідно до якої останній уповноважений на ведення переговорів, укладати попередні угоди та представляти ТОВ «Вінницяміськбуд» в державних інстанціях, судах, органах виконавчої влади до моменту письмового укладання угод (т. 2, а. с. 2). Як слідує з матеріалів справи, 11.11.2004 р. ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_6 було написано розписку, згідно з якою ОСОБА_9 взяв у ОСОБА_6 13 тис. доларів США для надання послуг з оформлення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_8 для взяття в оренду земельної ділянки під капітальну забудову; дана сума  50% від оговореної суми і до неї не входять послуг з оформлення в органах державної реєстрації, усі витрати, пов`язані з оплатою квитанцій по виконкому, комісіями, сесіями ОСОБА_37 бере на себе; строк оформлення не більше 4-х місяців; кінцевий строк розрахунку зі сторони ОСОБА_6 здійснюється після отримання землі в оренду в той же день (т. 2, а. с. 4).
		Також в судовому засіданні встановлено, що завідувач відділу з питань оборонної роботи Вінницької міської ради ОСОБА_55 звернувся до секретаря міської ради ОСОБА_77 з доповідною запискою за фактом виявлення підробки трьох рішень міської ради (т. 2, а. с. 31), вказана доповідна записка з підробленими рішеннями в подальшому заступником міського голови ОСОБА_91 була направлена прокурору м. Вінниці ОСОБА_92 (т. 2, а. с. 30). Як слідує з листа за підписом секретаря міської ради ОСОБА_77 від 28.03.2005 р. протягом листопада  грудня 2004 року на засіданні виконавчого комітету рішення за № 362 від 09.11.2004 р. та № 366 від 09.11.2004 р. не приймались (т. 2, а. с. 38). Окрім цього, текст офіційно направленого секретарем міської ради на ім`я прокурора м. Вінниці рішення Вінницької міської ради № 694 від 22.12.2004 р. (т. 2, а. с. 37) відрізняється від тексту рішення, наданого ОСОБА_62 для перевірки (т. 2, а. с. 34).
		Факт підробки рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09.11.2004 р. за № 366 (т. 2, а. с. 32), рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 09.11.2004 р. за № 362, п. 1.1 (т. 2, а. с. 33) та витягу з рішення Вінницької міської ради від 21.12.2004 р. за № 964 (т. 2, а. с. 34), які були надані ОСОБА_56 , окрім показань свідків ОСОБА_46 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_60 , ОСОБА_62 та ОСОБА_67 , підтверджується і рядом проведених у кримінальному провадженні криміналістичних досліджень (т. 2, а. с. 166-169, 172-177, 178-183; т. 3, а. с. 162, 166).
		В судовому засіданні ОСОБА_9 не заперечував факту надання йому ОСОБА_52 грошових коштів в сумі 13 тис. доларів США згідно з розпискою від 11.11.2004 р. (т. 2, а. с. 4), повідомивши, що ці кошти призначались для покриття представницьких витрат. Однак, після «помаранчевої революції» ОСОБА_37 повідомив, що вони припиняють працювати і висловив вимогу щодо повернення вказаних грошових коштів. Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні також зазначив, що розписку від 22.02.2005 р. на ім`я ОСОБА_6 про отримання грошових коштів в сумі 56 тис. доларів США (т. 2, а. с. 3) він не писав. Зі змісту вказаної розписки слідує, що у разі позитивного вирішення питання щодо ділянки по АДРЕСА_15 на сесії, сума анулюється. Однак, як слідує з висновку проведеного криміналістичного дослідження, підписи та рукописні записи в розписках від 11.11.2004 р. та 22.02.2005 р. виконані ОСОБА_9 (т. 3, а. с. 147-157, 173-182, 192-196). Висновок спеціаліста № 160 від 06.04.2005 р., в якому заперечувався факт виконання ОСОБА_9 підпису в розписці від 22.02.2005 р. (т. 3, а. с. 3-4), суд до уваги не приймає, оскільки в останньому відсутні відомості про те, що спеціаліст попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Разом з тим, суд враховує, що вказаними розписками підтверджується лише факт передачі та отримання грошових коштів, що відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України не є предметом судового розгляду, оскільки провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190 КК України закрите.
		Потерпілий ОСОБА_37 в судовому засіданні також зазначив, що між ним в якості директора ТОВ «Вінницяміськбуд» та ОСОБА_9 було досягнуто домовленості, відповідно до якої ОСОБА_9 мав допомогти йому в пошуку земельних ділянок за винагороду, крім того, потерпілий мав покрити понесені ОСОБА_9 сукупні витрати. Загальна сума винагороди та сукупних витрат складала біля 50 тис. доларів США. Також суд враховує, що потерпілий ОСОБА_37 в судовому засіданні зазначив, що на даний час ОСОБА_9 взяті на себе зобов`язання щодо повернення боргу виконав у повному обсязі, зобов`язання щодо пошуку земельної ділянки не виконав, тому і повернув борг. Суд враховує, що потерпілий ОСОБА_37 в судовому засіданні посилався на те, що вважає, що між ним та ОСОБА_9 виникли суто цивільно-правові відносини. Крім того, потерпілий ОСОБА_37 в судовому засіданні зазначав, що вже не пам`ятає, хто саме передав йому підроблені рішення міської ради та її виконкому. 
		Твердження прокурора про те, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується заявою потерпілого ОСОБА_6 та протоколами його допитів, які відповідно до п. 8 Перехідних положень КПК України (2012 року) підлягають оцінюванню за правилами КПК України (1960 року), суд до уваги не приймає. Так, з наданих прокурором матеріалів випливає, що ОСОБА_52 в порядку ст. 94 КПК України (1960 року) було написано заяву на ім`я прокурора м. Вінниці з повідомленням про вчинення ОСОБА_9 відносно нього злочину  шахрайства і вказана заява відповідала вимогам ст. 95 КПК України (1960 року). Однак, суд приймає до уваги, що досудове слідство у кримінальній справі неодноразово закінчувалось і постанови про закриття кримінальної справи неодноразово скасовувались, про що свідчать ряд документів, наданих прокурором (т. 4, а. с. 9, 10, 185-188, 13-14). 
		Як підставу для критичного оцінювання факту зміни показань потерпілим ОСОБА_52 в судовому засіданні прокурор просив взяти до уваги те, що в ході досудового слідства за правилами КПК України (1960 року) потерпілий ОСОБА_37 неодноразово звертався до правоохоронних органів з проханням повідомити про результати розслідування кримінальної справи та з проханням направити на експертизу розписки та комп`ютери (т. 2, а. с. 9, 10, 12, 13, 15, 17, 18, 19). Однак, суд приймає до уваги, що в цій частині звернення ОСОБА_6 стосувались лише факту заволодіння його грошовими коштами. Разом з тим, кримінальне провадження в цій частині відповідно до ухвали суду від 18.12.2014 р. закрите у зв`язку з відмовою від обвинувачення. 
		Свідок ОСОБА_51 в судовому засіданні зазначив, що про наявність рішень міської ради про виділення земельних ділянок під будівництво він дізнався від ОСОБА_6 . В подальшому, після повернення інженеру проекту з управління архітектури ОСОБА_37 повідомив йому, що з вказаними рішеннями щось негаразд, тому він пішов у міську раду до ОСОБА_62 і попросив їх перевірити. В подальшому ОСОБА_62 йому повідомив, що такі рішення не приймались, про що він повідомив ОСОБА_56 . Суд також враховує, що свідок ОСОБА_51 в судовому засіданні посилався на те, що про обставини виявлення рішень міської ради та її виконкому в кабінеті ОСОБА_6 йому відомо лише зі слів останнього. Суд приймає до уваги, що в ході допиту в якості свідка відповідно до положень ст. 167 КПК України (1960 року) свідок ОСОБА_51 повідомляв, що саме в його присутності ОСОБА_9 передав ОСОБА_56 якісь документи, як сказав при цьому останній  рішення про виділення земельних ділянок, після чого показав йому вказані рішення (т. 2, а. с. 158-159). Аналогічні відомості ОСОБА_63 було повідомлено під час допиту 27.07.2007 р. (т. 2, а. с. 160).
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_51 зазначив, що ОСОБА_9 у ОСОБА_6 він не бачив і з ним щодо підроблених рішень не спілкувався. Зміну пояснень ОСОБА_51 мотивував тим, що на час допиту слідчим був залежним від ОСОБА_6 . Суд враховує, що під час допиту в якості свідка 14.09.2009 р. ОСОБА_51 повідомляв, що він достовірно знав, що підроблені рішення міськвиконкому вийшли саме від ОСОБА_9 (т. 2, а. с. 152-157). Вказані показання ОСОБА_63 були надані після надходження заяви ОСОБА_6 від 27.04.2007 р. про наявність підстав вважати, що ОСОБА_51 може змінювати показання (т. 2, а. с. 18). Разом з тим, суд враховує, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_51 повідомив про наявність неприязних стосунків між ним та потерпілим ОСОБА_52 і приймає до уваги, що інші свідки, допитані в судовому засіданні, факту надання підроблених документів саме ОСОБА_9 не підтвердили. Тому, враховуючи наявність конфлікту інтересів ОСОБА_6 та ОСОБА_51 , суд оцінює їхні показання з урахуванням зібраних у справі доказів у їх сукупності. Достовірних відомостей поза розумним сумнівом, які б свідчили, що підроблені рішення Вінницької міської ради та виконкому Вінницької міської ради потерпілому ОСОБА_56 були надані саме ОСОБА_9 суду надано не було. Суд згідно з правилами ч. 3 ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Також суд приймає до уваги, що сторонами кримінального провадження не було надано суду відомостей, які б свідчили про факт порушення кримінальної справи (кримінального провадження) за фактом підробки вищевказаних документів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Аналогічні положення закріплені й ч. 2 ст. 17 КПК України.
		З огляду на вищевикладене суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у використанні завідомо підроблених документів в судовому засіданні поза розумним сумнівом свого підтвердження не знайшла, а тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України ОСОБА_9 у використанні завідомо підробленого документу слід виправдати. 
		При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_31 вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини, проте раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, є інвалідом ІІІ групи. Також суд приймає до уваги, що завдану потерпілим шкоду відшкодовано в повному обсязі й потерпілі претензій до обвинуваченого не мають.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , є щире каяття та добровільне відшкодування потерпілим завданої шкоди.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 , судом не встановлено.
		З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_10 , його негативного ставлення до вчиненого, обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання, думки потерпілих щодо виду та міри покарання для обвинуваченого, враховуючи ту обставину, що обвинуваченим вчинено ряд злочинів майнового характеру, які не пов`язані із застосуванням насильства чи погрози його застосування, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_10 можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на певний строк зі звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.
		При вирішенні питання про наявність підстав для застосування до обвинуваченого додаткового покарання, передбаченого санкцією кримінального закону, у виді конфіскації майна, суд приймає до уваги положення ст. ст. 52, 59, 72 КК України і вважає, що додаткове покарання у виді конфіскації майна застосуванню не підлягає в зв`язку зі звільненням обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням. При цьому суд вважає за доцільне з метою попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів, покласти на нього обмеження, встановлені ст. 76 КК України.
		Потерпілими ОСОБА_11 , ОСОБА_52 , ОСОБА_13 , ОСОБА_33 та ОСОБА_13 в ході здійснення досудового розслідування заявлені цивільні позови, однак в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 надав заяву про відмову від позову (т. 1, а. с. 191), а потерпілі ОСОБА_37 та ОСОБА_15 в судовому засіданні просили залишити їхні позовні вимоги без розгляду. Потерпілий ОСОБА_13 в судовому засіданні також повідомив, що завдану йому шкоду відшкодовано в повному обсязі. За таких обставин, приймаючи до уваги, що наслідки відмови від позову та залишення їх без розгляду потерпілим зрозумілі, суд вважає за доцільне позовні вимоги, заявлені ОСОБА_11 , ОСОБА_52 , ОСОБА_33 та ОСОБА_13 слід залишити без розгляду.
		В ході здійснення досудового розслідування було проведено ряд криміналістичних досліджень, а тому суд вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати в сумі 2328,72 грн. підлягають стягненню зі ОСОБА_10 , оскільки проведення вказаних досліджень було зумовлене вчиненням злочинів відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 . Витрати в сумі 225,36 грн. (т. 3, а. с. 125) підлягають покладенню на державу, оскільки як слідує з висновку проведеного криміналістичного дослідження, останнє проводилось стовно обставин, які не стосуються суті пред`явленого ОСОБА_9 та ОСОБА_29 обвинувачення.
		Згідно зі ст. 100 КПК України речові докази, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження слід залишити в матеріалах справи, а передані директору ТОВ ТСЦ «Поділля» ОСОБА_44  залишити останньому.
		Також до суду надійшла заява ОСОБА_93 , відповідно до якої останній просить арешт, накладений на автомобіль марки «Опель», д.н. НОМЕР_4 , скасувати (т. 4, а. с. 224). При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вказаної заяви суд приймає до уваги, що Верховним Судом України 15.05.2013 р. у справі № 6-26 цс 13 зроблено правовий висновок, відповідно до якого вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване в процесі кримінального провадження майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. 
		Таким чином, суд вважає, що правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_93 про скасування арешту, накладеного на вищевказаний автомобіль, відсутні.
		Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати  ОСОБА_10  винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, та призначити покарання:
		- за ч. 3 ст. 190 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
		- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_29 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
		Згідно з п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_10 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_10 залишити у вигляді підписки про невиїзд, обраний за правилами КПК України (в редакції 1960 року).
		ОСОБА_9  у пред`явленому обвинуваченні, передбаченому ч. 4 ст. 358 КК України, визнати невинуватим і виправдати в зв`язку з не доведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.
		Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2013 р. за № 12013010060000037, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,  закрити.
		Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_9 у вигляді застави  скасувати.
		Стягнути зі ОСОБА_10 на користь держави 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 72 коп. вартості проведення криміналістичних досліджень.
		Речові докази, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження,  залишити в матеріалах справи.
		Речові докази, що передані на зберігання директору ТОВ ТСЦ «Поділля» ОСОБА_44 ,  залишити останньому.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...