Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/8608/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права на чуже майно; Спори про право власності та інші речові права володіння чужим майном.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.12.2014. Забезпечено надання загального доступу: 06.01.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 466/8608/13-ц
		Р І Ш Е Н Н Я 
		іменем України
		22 грудня 2014 року       
		                                          Шевченківський районний суд м. Львова
		 
		в складі: головуючого  - судді     Едера П.Т. 
		                при секретарі                  Репета К.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовною заявою прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі   Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради до ОСОБА_1, Брюховицької селищної ради, треті особи - Управління Держземагенства м. Львова, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, Об'єднання Комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, Представництво Об'єднання Комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу про скасування рішення, визнання недійсними договори купівлі-прожажу земельної ділянки, визнати нечинними державні акти на право власності на земельні ділянки, витребування майна від добросовісного набувача,- 
		 
		                                                                  у с т а н о в и в:
		 
		Прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_7, котрим було змінено прізвище на ОСОБА_1 та Брюховицької селищної ради, в якому просить суд поновити терміни для звернення до суду; скасувати рішення Брюховицької селищної ради № 618 від 23.10.2008 року «Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року (№2-3327/04); визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 8676, укладений між Брюховицькою Селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн»; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №10400, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» та ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в частині передачі у власність ОСОБА_5 8275/18000 частин земельної ділянки загальною площею 0,7931 га кадастровий №4610166300:04:003:0062, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11.06.2009 року, зареєстрований в реєстрі за №2196, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в частині передачі у власність ОСОБА_7 1503/7931 ідеальних частин земельної ділянки кадастровий №4610166300:04:003:0062, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 визнати недійсним договір поділу земельної ділянки, що є спільною частковою власністю від 10.07.2009 року зареєстрований в реєстрі за № 2742 укладений між ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15; визнати нечинними Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_7 ОСОБА_16 № 580879 від 06.08.2009 року та витребувати в ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,1503 га - кадастровий № 4610166300:04:003:0070 - державний акт серії ЯЖ №580879 та зобов'язати повернути земельну ділянку - у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 19.11.2004 року (№2- 27\04) зобов'язано Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж ТзОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8,8643 га. в АДРЕСА_1 яку відповідно, орендував ТзОВ «Новобуддизайн» для будівництва дошкільного ортивно-навчального центру та укласти з ТзОВ «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу значеної земельної ділянки.
		На виконання рішень Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Брюховицькою селищною радою прийнято рішення № 618 від 23.10.2008 року.
		На підставі зазначеного рішення між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ «Новобуддизайн» укладено договір купівлі-продажу від 05.11.2008 року реєстровий            № 8676 земельної ділянки загальною площею 8,8643 га. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з яких: 1,8000 га. для житлового будівництва, 7,0643 га. для будівництва об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру.
		В подальшому, ТзОВ «Новобуддизайн» відчужив земельну ділянку площею 1,8000 га. для житлового будівництва (кадастровий № 4610166300:04:003:1605) на підставі договору купівлі- продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року укладеного з покупцями ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. Згідно якого ОСОБА_5 переходить земельна ділянка площею 0,7931 га. та земельна ділянка площею 0,0344 га.
		Крім цього, під час проведення перевірки прокуратурою Шевченківського району м. Львова встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
		11.06.2009 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу відчужив земельну ділянку площею - 0,7931 га. (кадастровий                                        № 4610166300:04:003:0062), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 покупцям - ОСОБА_7 1503/7931 ідеальних часток, ОСОБА_11 1503/7931 ідеальних часток, ОСОБА_12 1503/7931 ідеальних часток; ОСОБА_13 : 501/7931 ідеальних часток; ОСОБА_14 1501/7931 ідеальних часток; ОСОБА_15 420/7931 ідеальних часток земельної ділянки.
		В подальшому 20.07.2009 року ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15 уклали між собою договір про поділ земельної ділянки, що є у спільній частковій власності.
		На підставі вищевказаних договорів ОСОБА_7 06.08.2009 року зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку, оформивши державний акт на право власності на неї, а саме: площею 0,1503 га - кадастровий № 4610166300:04:003:0070 - державний акт серії ЯЖ №580879.
		Вищевказане рішення суду переглянуто Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області у зв'язку з нововиявленими обставинами за заявою заступника прокурора Львівської області та 15.06.2010 року ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області скасовано вищевказане рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року у справі №2-3327\04.
		Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, як на підставу скасування свого рішення від 15.11.2004 року зіслався на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року визнано неправомірними та скасовано рішення Брюховицької селищної ради №245 від 11.03.2004 року та №263 від 18.03.2004 року про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га та віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення. Вищевказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16.08.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року.
		Як зазначено в позові, однією із підстав скасування рішень Брюховицької селищної ради №245 від 11.03.2004 року та №263 від 18.03.2004 року Шевченківським районним судом м. Львова зазначено порушення вимог п.9 ст. 149 ЗК України, відповідно до положень якої, вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення належить виключно до компетенції Кабінету Міністрів України. Порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням цих земельних ділянок встановлений ст. 151 ЗК України.
		Прокурор вважає, що відповідач добросовісно набув земельну ділянку за рахунок Держави без достатньої правової підстави, окрім цього, рішення суду на підставі якого набуто спірні земельні ділянки скасоване судом. Оскільки, відповідач набула права власності на спірне майно в осіб, які не мали права його відчужувати, тобто не у власника і не в особи, яка вправі була розпоряджатися спірним майном, а рішення судів, на підставі яких, право власності на спірні землі перейшло до ТзОВ Новобуддизайн» та ПП «Буддизайн» скасовано, - спірне майно підлягає поверненню законним власникам та розпорядникам.
		Крім цього у зв'язку із тим, що ухвала Вищого адміністративного суду України, якою рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року залишено без змін, надійшла на адресу прокуратури Львівської області лише 11.01.2010 року - остання була позбавлена можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк та пропустила терміни звернення до суду.
		Прокурор  Мацюра Я.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зсилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях на позов, просив позовні вимоги задовольнити.
		Представник Кабінету Міністрів України Березюк С.Г., згідно довіреності, копія якої міститься у матеріалах справи, в судовому засіданні позов підтримав, зсилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та в поясненнях, долучених до матеріалів справи, просив позов задовольнити.
		Представник Львівської міської ради Гнатковська М.І., згідно довіреності, копія якої міститься у матеріалах справи, в судовому засіданні первісний позов підтримала, зсилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та  в поясненнях, долучених до матеріалів справи, просила позов задовольнити.
		Представник позивача Державного агентства лісових ресурсів України в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи. Подав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.
		Відповідачкза ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, уповноважив ОСОБА_20 та ОСОБА_21 представляти його інтереси в суді. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у її відсутності.
		Уповноважені представники Відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_20 та ОСОБА_21 проти задоволення  позову заперечили, вважаючи такі безпідставними та доводи, котрими обґрунтовуються вимоги недоведенеми та надуманими, просили відмовити у задоволенні позову.
		Представник відповідача Брюховицької селищної ради Кубай Т.Є., згідно довіреності, копія якої міститься у матеріалах справи, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, давши пояснення аналогічні обставинам, викладеним у запереченнях на позовну заяву.
		Представник третьої особи Управління Держкомзему у м. Львові в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлений про час і місце судового розгляду справи. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.
		Треті особи - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу    ОСОБА_23, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду справи. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.
		Уповноважені представники залучених в процесі розгляду справи третіх осіб Об'єднання Комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу, Представництво Об'єднання Комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу Т. Могінська та Р. Шумелда первісний позов в частині витребування майна від добросовісного набувача, підтримали вважаючи вимоги прокурора підставними, висловили думку про доцільність його задоволення, про, що подали суду письмові пояснення. Щодо участі їх довірителів, як третіх осіб у цьому спорі, зазначили, що в процесі дослідження з'ясовано, що у північно-західному районі смт. Брюховичі, а саме у 44 кварталі Брюховицького лісництва виявлено пам'ятку історії - історичне місце - місце масових розстрілів і поховань євреїв, що утворене в 1942 році. Таким чином, треті особи зацікавлені у тому, щоб на місці масових поховань євреїв залишались лісові насадження, а спірна земельна ділянка перебувала у державній власності, з цільовим призначенням «землі історико-культурного призначення», оскільки лише таким чином, буде забезпечене право національної меншини на збереження національних культурних традицій єврейського народу, вшанування пам'яті загиблих; а також забезпечення прав громадських організацій на участь в охороні культурної спадщини.
		 Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов  підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав та мотивів.
		Відповідно до вимог ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 213 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Рішення суду обґрунтовується лише тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
		Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.
		11.01.2010 року після отримання ухвали Вищого адміністративного суду України, якою рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року за позовом прокурора Львівської області до Брюховицької селищної ради про визнання незаконними рішення № 245 від 11.03.2004 р. та рішення № 263 від 18.03.2004р. 9-ої сесії 24-го скликання Брюховицької селищної ради, було залишено без змін, прокуратура Шевченківського району м. Львова дізналася про порушення інтересів держави, а саме: вилучення з державної власності земель лісогосподарського призначення площею понад 19 га. Відповідно до ст. 268 ЦК України, позовна давність не поширюється, зокрема на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Відтак суд вважає, що прокуратурою Шевченківського району м. Львова з поважних причин пропущено строки звернення до суду з позовом про витребування майна від добросовісного набувача, а тому такий строк слід поновити.
		Як встановлено із матеріалів справи, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 19.11.2004 року Брюховицьку селищну раду було зобов'язано прийняти рішення про продаж ТзОВ «Новобуддизайн» земельної ділянки площею 8,8643 га в АДРЕСА_1 яку ТзОВ «Новобуддизайн» орендував для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру, та укласти з ТзОВ «Новобуддизайн» договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.
		На виконання рішень Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Брюховицькою селищною радою прийнято рішення № 618 від 23.10.2008 року.
		На підставі зазначеного рішення між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ «Новобуддизайн» укладено договір купівлі-продажу від 05.11.2008 року реєстровий № 8676 земельної ділянки загальною площею 8,8643 га. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з яких: 1,8000 га. для житлового будівництва, 7,0643 га. для будівництва об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру.
		В подальшому, ТзОВ «Новобуддизайн» відчужив земельну ділянку площею 1,8000 га. для житлового будівництва (кадастровий № 4610166300:04:003:1605) на підставі договору купівлі- продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року укладеного з покупцями ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. Згідно якого ОСОБА_5 переходить земельна ділянка площею 0,7931 га. та земельна ділянка площею 0,0344 га.
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобуддизайн» виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
		11.06.2009 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу відчужив земельну ділянку площею - 0,7931 га. (кадастровий                                        № 4610166300:04:003:0062), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 покупцям - ОСОБА_7 1503/7931 ідеальних часток, ОСОБА_11 1503/7931 ідеальних часток, ОСОБА_12 1503/7931 ідеальних часток; ОСОБА_13 : 501/7931 ідеальних часток; ОСОБА_14 1501/7931 ідеальних часток; ОСОБА_15 420/7931 ідеальних часток земельної ділянки.
		В подальшому 20.07.2009 року ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_17, ОСОБА_13; ОСОБА_14; ОСОБА_15 уклали між собою договір про поділ земельної ділянки, що є у спільній частковій власності.
		На підставі вищевказаних договорів ОСОБА_7 06.08.2009 року зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку, оформивши державний акт на право власності на неї, а саме: площею 0,1503 га - кадастровий № 4610166300:04:003:0070 - державний акт серії ЯЖ №580879.
		Матеріалами справи встановлено, що Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.11.2004 року у справі №2-332704 було переглянуто за нововиявленими обставинами та скасовано ухвалою від 15.06.2010 року. Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, як на підставу скасування свого рішення від 15.11.2004 року зіслався на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 року визнано неправомірними та скасовано рішення Брюховицької селищної ради № 245 від 11.03.2004 року та №263 від 18.03.2004 року про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га та віднесення їх до земель селища рекреаційного призначення. Вищевказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16.08.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року.
		  Як встановлено судом, 11.03.2004 року та 18.03.2004 року Брюховицька селищна рада, розглянувши заяву Державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс", прийняла рішення №245 та № 263 про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 з держлісфонду Брюховицького лісництва Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га і віднесла їх до земель селища рекреаційного призначення.
		 Як встановлено матеріалами справи, однією із підстав скасування рішень Брюховицької селищної ради №245 від 11.03.2004 року та №263 від 18.03.2004 року, Шевченківським районним судом м. Львова було зазначено порушення вимог п.9 ст. 149 ЗК України, відповідно до положень якої, вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення належить виключно до компетенції Кабінету Міністрів України.
		  Відповідно до ст. 3 Лісового Кодексу України лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними законодавчими актами.
		Відповідно до п. 5 ст. 27 Лісового Кодексу України Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин, зокрема, передає у власність, надає в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності.
		Згідно з пп. 4, 5 ст. 31 цього ж Кодексу Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території, зокрема, передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території (п. 4); передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними.
		Згідно з п. 3 ст. 32 цього ж Кодексу районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 га, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.
		В судовому засіданні встановлено, що оспорюване рішення Брюховицької селищної ради № 618 від 23.10.2008 року, прийняте на виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року та договір купівлі-продажу від 05.11.2008 року, укладений між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ «Новобуддизайн» у судовому порядку скасовані, що є підставою для закриття провадження у справі в у цій частині.
		Таким чином, правові підстави, за яких Брюховицька селищна рада розпорядилась на користь ТзОВ "Новобуддизайн" за договором 05.11.2008 року - відпали, що в свою чергу свідчить про вибуття земельної ділянки із власності держави поза її волею і незаконність розпорядження земельною ділянкою вказаним ТзОВ «Новобуддизайн» на користь, у тому числі, відповідача ОСОБА_1 
		Земельний кодекс, а саме ст. 128, визначає підстави укладення договорів про відчуження земель державної та комунальної власності, серед яких, або рішення повноважного органу, або рішення суду, тобто допускається наявність лише однієї з перелічених підстав.
		У пп. 1.2 вищевказаного Договору № 8676 від 05.11.2008 року зазначено, що підставою для його укладення є рішення №618 22 сесії 5 скликання Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 року. Така підстава як судове рішення в Договорі не обумовлена.  
		Оскільки продаж спірної земельної ділянки здійснено на виконання рішення селищної ради, а не рішення суду, а відтак,суд вважає, що норма ч. 2 ст. 388 ЦК України до застосування у спірних правовідносинах не підлягає.
		За таких обставин, питання виділення та продажу земельних ділянок належало розглядати у порядку встановленому ст.ст. 127, 128, 151, 123 Земельного Кодексу України, в редакції чинній на момент прийняття рішення, п. 1 ч. 1 ст. 3, п. п. 3, 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про основи містобудування», з урахуванням обставин, встановлених рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005 р. у справі № 2-38/2005, що залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, а саме того, що спірні землі є землями державної власності, право розпорядження якими належить виключно Кабінету Міністрів України.
		В силу вимог ч. 4 ст. 128 ЗК України, продаж земельної ділянки державної та комунальної власності, що не перебуває у користуванні здійснюється після розроблення та затвердження проекту відведення земельної ділянки.
		Отже, продаж земель, мав відбуватися в загальному порядку, тобто із земель комунальної власності та після виготовлення проекту відведення земельної ділянки із зміною її цільового призначення, з виготовленням містобудівної документації щодо можливості використання спірних земель для містобудівних потреб (містобудівне обґрунтування); в порядку, визначеному постановами КМУ № 677 від 26.05.2004 року та 427 від 31.03.2004р.
		Проект відведення земельної ділянки не виготовлявся. Доказів зміни цільового призначення земельної ділянки Брюховицька селищна рада не представила.
		Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
		Частиною 1 ст.1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Крім цього відповідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"); реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
		Зважаючи те, що рішення Брюховицької селищної ради від № 618 від 23.10.2008 року не відповідає вимогам чинного законодавства, Брюховицька селищна рада не вправі була відчужувати спірну земельну ділянку, оскільки не була її власником та не могла нею розпоряджатися, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року було скасовано самим же судом в порядку встановленої процедури перегляду судових рішень, то є підстави для задоволення вимог про витребування майна у добросовісного набувача - спірне майно підлягає поверненню законним власникам та розпорядникам.
		У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсним правочину, стороною в якому така особа не є, незалежно від того, чи відповідає спірний правочин закону, Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо для цього є підстави, встановлені в ст.388 ЦК України.
		Позовні вимоги заявлені прокурором Шевченківського району м. Львова з метою захисту державних інтересів, оскільки внаслідок оспорюваних правовідносин незаконно вилучено з державної власності земель лісогосподарського призначення площею понад 19 га.
		Відповідно до п. 5 ст. 27 Лісового Кодексу України Кабінет Міністрів України, у сфері лісових відносин, зокрема, передає у власність, надає в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності. Пунктом 9 ст.149 ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ліси першої групи площею понад 1га, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення належить виключно до компетенції Кабінету Міністрів України. Згідно з ст.ст. 13, 17 ЗК України повноваження стосовно розпорядження землями державної власності належать Кабінету Міністрів України.
		Спірна земельна ділянка, до часу її продажу Брюховицькою селищною радою, перебувала у державній власності і розпоряджатись нею вправі був Кабінет Міністрів України. 
		Державне агентство лісових ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
		Стосовно порушення прав Львівської міської ради, то відповідно до Проекту організації і розвитку лісового господарства, обліку лісового фонду, державного лісового кадастру та картографічних матеріалів і планшетів, вказаний вище 44 квартал Брюховицького лісництва Львівського держлісгоспу відноситься до лісів населених пунктів в межах Львівської міської ради. Спірна земельна ділянка в смт. Брюховичі відноситься до лісів з рекреаційно-оздоровчими функціями для мешканців м.Львова - членів територіальної громади, і Львівська міська рада у відповідності до ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє територіальну громаду м. Львова.
		Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що первинні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
		Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
		 
		                                                                в и р і ш и в:
		 
		позов задовольнити частково.
		Поновити терміни для звернення до суду.
		Витребувати в ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1503 га кадастровий № 4610166300.04:003:0070 державний акт серії ЯЖ №580879 та зобов'язати повернути спірну земельну ділянку у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
		Суддя:                 П.  Т.  Едер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...