Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/12320/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2015.
Дата набрання законної сили: 24.02.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 26 грудня 2014 року                     № 826/12320/14
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., судді Данилишина В.М., судді Огурцова О.П., розглянувши в письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" до Фонду державного майна України за участю третіх осіб - Кабінету Міністрів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», державної акціонерної компанії «Українські поліметали» за участю Прокуратури м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу №1911 від 04.07.2014 року, визнання протиправною відмови, -
		В С Т А Н О В И В:
		З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» до Фонду державного майна України за участю третіх осіб - Кабінету Міністрів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», державної акціонерної компанія «Українські поліметали» за участю Прокуратури м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу №1911 від 04.07.2014 року, визнання протиправною відмови Фонду державного майна України, мотивуючи позовні вимоги тим, що Фонд державного майна при прийнятті оскаржуваного наказу невірно застосував норми Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 1993 року № 158, та Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом відповідача від 07 серпня 1997 року № 847, наслідком чого стало порушення прав та законних інтересів позивача.
		Крім того, протиправність відмови Фонду державного майна України позивач обґрунтовує тим, що ФДМ України, який не є власником орендованого майна, а виступає лише його орендодавцем, не мав компетенції ухвалювати рішення про необхідність використання орендованого майна для потреб власника - ДАК «Українські поліметали». Водночас сам власник орендованого майна не попереджав за три місяці до закінчення терміну дії договору оренди №586 ПрАТ «Кримський ТИТАН» про намір використовувати орендоване майно для власних потреб. 
		У позовній заяві позивач (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Фонду державного майна України від 04.07.2014 року №1911 «Про проведення інвентаризації ЦМК «Іршанський державний ГЗК»; визнати протиправною відмову Фонду державного майна України укласти з Приватним акціонерним товариством «Кримський Титан» договір оренди цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» на новий термін.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
		Представник відповідача - Фонду державного майна України в наданих суду письмових запереченнях зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуваний наказ №1911 від 04.07.2014 року «Про проведення інвентаризації ЦМК «Іршанський державний ГЗК» втратив чинність відповідно до наказу Фонду державного майна України від 08.09.2014 року №2261 «Щодо втрати чинності наказів від 04.07.2014 №1910 та №1911 і від 07.08.2014 №2101 та №2102». Крім того, відповідач зазначив, що органом управління цілісного майнового комплексу Іршанського гірничо-збагачувального комбінату в установленому порядку визначено Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, яке уповноважено вжити заходів щодо закріплення вказаного майна за державним підприємством «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» шляхом проведення інвентаризації ЦМК ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі наказу Мінекономрозвитку від 06.09.2014 року №1074.
		В наданих суду письмових поясненнях представник третьої особи - Кабінету Міністрів України зазначив про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що оскаржуваний наказ виданий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Представник Кабінету Міністрів України також стверджував, що позивачем не доведено наявність порушення його прав та інтересів внаслідок прийняття Фондом державного майна України оскаржуваного наказу та вчинення ним дій, спрямованих на повернення орендованого майна від орендаря у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди та необхідністю використання цього майна власником - державою.
		Представник третьої особи - Міністерства економічного розвитку та торгівлі України в письмових поясненнях, наявних в матеріалах справи, стверджує, що Фонд державного майна України правомірно відмовив позивачу в укладанні договору оренди цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» на новий термін, оскільки ПрАТ «Кримський Титан» завчасно (за три місяці до закінчення договору оренди) було повідомлено про те, що 05.09.2014 року закінчується термін дії договору оренди від 06.09.2014 року №586 і орендодавець не має наміру його поновлювати на новий термін у зв'язку з тим, що власник має намір використовувати майно Іршанського ГЗК для власних потреб.
		В судове засідання представник третьої особи - державного підприємства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
		Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які  беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.  
		Враховуючи неявку в судове засідання представника третьої особи, заслухавши думку представників сторін, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження. 
		Розглянувши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.
		Відповідно до п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 1998 року № 373 "Про створення Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" (далі - Постанова № 373), погоджено створення ДАК "Українські поліметали", засновниками якої виступили Фонд державного майна, Міністерство промислової політики та Державний комітет по геології і використанню надр.
		Згідно Переліку державних підприємств, майно яких передається до статутного фонду ДАК "Українські поліметали", який є додатком до Постанови № 373, Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат, підпорядкований Мінпромполітики, передано до статутного фонду ДАК "Українські поліметали".
		На час судового розгляду справи Постанова № 373 є чинною.
		Відповідно до Переліку підприємств, які виключаються з переліку підприємств, установ та організацій Мінпромполітики, який є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 06 січня 1999 року № 20, Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат виключено з переліку підприємств, що належать до сфери управління Мінпромполітики.
		З метою забезпечення структурної перебудови і розвитку титанової промисловості України, підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств із видобутку ільменітової руди, створення цілісного технологічного комплексу у сфері виробництва двоокису титану, проведення єдиної організаційно-технічної, інноваційно-інвестиційної та фінансово-економічної політики у титановій промисловості, Указом Президента України "Про заходи щодо забезпечення розвитку виробництва двоокису титану та підвищення ефективності використання виробничих потужностей підприємств із видобутку ільменітової руди" від 07 липня 2004 року № 765/2004 (далі - Указ № 765/2004), КМУ зобов'язано вжити в установленому порядку заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємств із виробництва двоокису титану та видобутку ільменітової руди, у зв'язку з чим забезпечити:
		- передачу Міністерством промислової політики України у двотижневий строк Фонду державного майна України 100 відсотків акцій державної акціонерної компанії "Титан" і внесення відповідних змін до реєстру власників цінних паперів цієї компанії;
		- передачу Фонду державного майна України у місячний строк Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату, Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату, а також інших активів державної акціонерної компанії "Українські поліметали", пов'язаних із технологічним процесом видобування ільменітової руди;
		- ужиття в місячний строк на підтримку ініціативи Ради міністрів Автономної Республіки Крим та державної акціонерної компанії "Титан" про залучення інвестицій у розвиток виробництва двоокису титану Фондом державного майна України разом із зазначеною компанією заходів щодо створення за її участю підприємства із залученням інвестора, передбачивши внесення до статутного фонду цього підприємства насамперед активів, що потребують реконструкції та модернізації. Частка інвестора в статутному фонді створюваного підприємства не може перевищувати 50 відсотків;
		- створення цілісного технологічного комплексу з видобутку ільменітової руди та виробництва двоокису титану шляхом передачі у двомісячний строк Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату, Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату, а також інших активів, пов'язаних із технологічним процесом видобування ільменітової руди, в оренду зазначеному новоствореному підприємству.
		Наведене свідчить, що КМУ зобов'язано у місячний строк передати відповідачу, зокрема, Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат.
		Водночас, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, підтверджується наданими у судових засіданнях поясненнями представника державної акціонерної компанії «Українські поліметали» та не спростовано представниками відповідача, Указ № 765/2004 в частині передачі відповідачу Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату, не реалізовано.
		Враховуючи те, що Указ № 765/2004, зокрема, у вказаній частині не реалізований, а Постанова № 373 є чинною, фактично Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат знаходиться у складі статутного фонду ДАК «Українські поліметали».
		Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття постанови від 03 вересня 2009 року № 923 "Питання Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів" прийнято пропозицію Міністерства промислової політики та Фонду державного майна щодо передачі Міністерству функцій з управління державним майном Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів.
		Зобов'язано Фонд державного майна передати Міністерству промислової політики вказане майно. Міністерство промислової політики, у свою чергу, зобов'язано передати таке майно до статутного капіталу утворених ним державних підприємств "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" і "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат".
		29 жовтня 2009 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1277 "Деякі питання забезпечення діяльності державних підприємств "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" і "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат".
		Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 406 "Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі":
		- віднесено до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі цілісні майнові комплекси Іршанського гірничо-збагачувального і Вільногірського гірничо-металургійного комбінатів після припинення договору їх оренди з приватним акціонерним товариством "Кримський Титан";
		- зобов'язано Фонд державного майна передати в установленому порядку Міністерству економічного розвитку і торгівлі зазначені цілісні майнові комплекси;
		- зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі вжити в установленому порядку заходів до закріплення зазначених цілісних майнових комплексів на праві господарського відання за державним підприємством "Об'єднана гірничо-хімічна компанія".
		Як вбачається з матеріалів справи, між Фондом державного майна України (орендодавець) та позивачем - ЗАТ «Кримський ТИТАН» (орендар) укладено договір оренди №586 цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» від 06.09.2004 року.
		Відповідно до пп.10.1 п.10 договору оренди №586 цей договір укладено строком на 5 років і діє з 06 вересня 2004 року до 05 вересня 2009 року включно.
		Згідно умов додаткового договору №45 від 24.01.2012 року до Договору оренди цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» від 06 вересня 2004 року №586 строк дії договору оренди  цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» від 06 вересня 2004 року №586 продовжено до 05.09.2014 року включно. Сторони домовилися, що моментом продовження договору оренди від 06.09.2004 р. №589 є 06.09.2009 року.
		04.07.2014 року Фонд державного майна України видав наказ №1911 «Про проведення інвентаризації ЦМК «Іршанський державний ГЗК», яким установлено дату оцінки цілісного майнового комплексу державного підприємства «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат», переданого в оренду за договором оренди №586 від 06 вересня 2004 року, а саме - 30 червня 2014 року.
		Позивач зазначає, що Фонд державного майна України, видаючи оскаржуваний наказ, невірно застосував положення постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 року №158, а також Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом ФДМ України від 07.08.97 р. № 847, оскільки інвентаризація та оцінка цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» повинні здійснюватися станом на 30 вересня 2014 року (тобто на останнє число місяця, в якому закінчується строк дії договору оренди).
		Здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендодавцю орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендних підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря регулює Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затверджений наказом Фонду державного майна України від 7 серпня 1997 року N 847 (далі - Порядок №847).
		Цей Порядок поширюється на випадки повернення орендодавцю орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств і організацій та їхніх структурних підрозділів після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду.
		Відповідно до п.3 Порядку №847 зміст і послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендного підприємства визначаються цим Порядком, договором оренди та досягнутою між орендодавцем і орендарем не пізніше як за 10 днів до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди домовленістю, яка може бути оформлена відповідною угодою.
		Угодою може передбачатися: а) створення спільної комісії сторін по розмежуванню і оцінці майна орендного підприємства (протягом 5 днів); б) проведення повної інвентаризації майна орендного підприємства (протягом 15 днів); в) оцінка майна орендного підприємства та державної і орендарської часток у ньому (протягом 15 днів після затвердження результатів інвентаризації); г) погашення орендарем заборгованості по орендній платі; д) реорганізація орендного підприємства.
		На підставі досягнутої домовленості орендодавець своїм наказом утворює спільну комісію по розмежуванню і оцінці майна орендного підприємства. До складу Комісії входять представники орендодавця і орендаря. На вимогу однієї з сторін до роботи в Комісії можуть залучатися і представники органу управління відповідним державним майном.
		Пунктом 5 Порядку №847 (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного наказу) визначено, що повна інвентаризація майна орендного підприємства здійснюється інвентаризаційною комісією, утвореною орендодавцем, станом на останнє число місяця, в якому закінчується строк договору оренди, або розривається договір оренди за домовленістю сторін чи за рішенням суду.
		Згідно п. 6 Порядку №847 (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного наказу) при проведенні повної інвентаризації інвентаризаційна комісія керується Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.93 N 158 (далі - Положення №158).
		Зокрема, відповідно до п. 1 Положення № 158 (у редакції станом на момент прийняття оскаржуваного наказу), це Положення визначає порядок проведення інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), та оформлення її результатів.
		У відповідності до п.2 розділу І Положення №158 (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного наказу) інвентаризація майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), проводиться за рішенням державних органів приватизації (під час корпоратизації - органів, уповноважених управляти державним майном) чи орендодавців.
		Інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майно державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), чи їх окремих структурних підрозділів, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, а також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс.
		Пунктом 52 розділу І Положення №158 (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного наказу) встановлено, що інвентаризація проводиться на останнє число місяця, на яке здійснюється оцінка майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання).   
		Стаття 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Істотними умовами договору оренди, виходячи з положень ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є, зокрема, термін, на який укладається договір оренди. При цьому, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.  
		Як уже встановлено судом, строк дії договору оренди цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» №586 від 06.09.2004 р. (з урахуванням умов додаткового договору №45 від 24.01.2012 року) визначено до 05.09.2014 року включно.
		Водночас, оскаржуваним наказом встановлено забезпечити проведення повної інвентаризації цілісного майнового комплексу до 19.07.2014 року, в той час як чинним законодавством передбачено, що повна інвентаризація майна орендного підприємства здійснюється інвентаризаційною комісією, утвореною орендодавцем, станом на останнє число місяця, в якому закінчується строк договору оренди або розривається договір оренди за домовленістю сторін чи за рішенням суду.
		Крім того, відповідно до п. 10 Порядку №847 (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного наказу) оцінка цілісного майнового комплексу орендного підприємства і часток держави та орендаря в ньому здійснюється на дату повної інвентаризації за даними інвентаризації і передавального балансу в 15-денний строк після їх отримання і оформлюється актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства у разі припинення або розірвання договору оренди за наведеною формою.
		Аналогічні положення містить пп.2 п.52 розділу І Положення №158, згідно якого дата інвентаризації збігається з датою оцінки.
		Відповідно ж до оскаржуваного наказу №1911 від 04.07.2014 року встановлено дату оцінки цілісного майнового комплексу - 30 червня 2014 року, в той час як для проведення повної інвентаризації зазначеного цілісного майнового комплексу надано термін до 19 липня 2014 року.
		Головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі (п. 4 розділу І Положення №158).
		Згідно п.7 Порядку №847 (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного наказу)  під час проведення інвентаризації комісія має, зокрема, здійснити розмежування майна, що належить державі, і майна орендаря.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуваним наказом відповідач порушив чітко визначений порядок проведення інвентаризації та оцінки майна підприємств, яке повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання, зокрема,  п.п. 5-1, 5-2 Положення №158 та п.п. 3, 5, 10 Порядку №847.
		Крім того, проведення інвентаризації та оцінки майна станом на 30 червня 2014 року прямо суперечить та унеможливлює досягнення цілей та завдань повної інвентаризації.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		При цьому,  згідно п.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Зважаючи на наведене в сукупності, судом вбачається протиправність оскаржуваного наказу, оскільки прийнятий він всупереч норм чинного станом на момент його прийняття законодавства та без урахування всіх обставин справи.
		Частиною 3 пункту 5 даного Положення №158 (в редакції станом на день прийняття оскаржуваного наказу) передбачено включення до складу інвентаризаційної комісії керівника і головного бухгалтера підприємства, що приватизується (корпоратизується).
		Як вбачається з матеріалів справи, Фонд державного майна України листами №10-16-9511, №1-16-9515 від 21.07.2014 року звернувся до приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» з проханням надати кандидатури представників підприємства для включення до складу інвентаризаційної комісії.
		Позивач, вважаючи, що проведення інвентаризації майна цілісних майнових комплексів на 30.06.2014 року не відповідає нормам чинного законодавства, листами №01-07-09/1219 від 23.07.2014 року та №01-07-09/1244 від 28.07.2014 року просив Фонд державного майна України утриматись від порушень діючого законодавства.
		Як зазначив представник відповідача, оскаржуваний наказ №1911 від 04.07.2014 року видано з метою підготовки орендованого майна до повернення та, зокрема, визначення фактичної наявності й стану майна за даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі, а забезпечення реалізації процедури інвентаризації цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» доручено регіональному відділенню Фонду державного майна України по Житомирській області.
		Наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 09.07.2014 р. №351 «Про проведення інвентаризації майна ЦМК «Іршанський державний ГЗК» створено інвентаризаційну комісію. 
		14.07.2014 р., 22.07.2014 р., 29.07.2014 р. та 07.08.2014 р. членами інвентаризаційної комісії у зв'язку з відсутністю інших членів інвентаризаційної комісії та незгодою орендаря з датою інвентаризації складено акти про неможливість проведення повної інвентаризації майна ЦМК ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат», копії яких наявні в матеріалах справи.
		На підставі зазначених актів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання)» від 20.08.2014 р. №384; постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання забезпечення функціонування підприємств титанової галузі» від 06.08.2014 р. №406; наказу Фонду державного майна України «Про внесення змін до Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди» від 28.08.2014 р. №2200 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.08.2014 р. за N 1039/25816) Фонд державного майна України 08.09.2014 р. видав наказ №2261 «Щодо втрати чинності наказів від 04.07.2014 №1910 та №1911 і від 07.08.2014 №2101 та №2102».
		Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, наявність якого останній обґрунтовує прийняттям оскаржуваного наказу, суд, з урахуванням втрати чинності наказу №1911 від 04.07.2014 року, приходить до висновку про неможливість його скасування в судовому порядку та відповідно часткове задоволення позовних вимог в частині визнання оскаржуваного наказу протиправним.
		Під час розгляду та вирішення позовних вимог в частині оскарження позивачем відмови Фонду державного майна України укласти з приватним акціонерним товариством «Кримський Титан» договір оренди цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» на новий термін, суд виходить з наступного.
		Стаття 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» визначає, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
		Згідно ст. 4 даного Закону до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема, реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
		Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» у сфері оренди державного майна виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності.
		Наведене свідчить, що спірні правовідносини є публічно-правовими, оскільки відповідач у них виступає як орган державної влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства у сфері управління державним майном та є юридичною особою публічного права.
		Відповідач не може вільно, самостійно та на власний розсуд розпоряджатись державним майном з використанням прав, наданих власникам Цивільним кодексом України. 
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що даний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень - відповідача, який реалізував у спірних правовідносинах надані йому законодавством владні управлінські функції.
		Наведене підтверджується правовою позицією, викладеною в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2010 року К-27456/10.
		Згідно зі ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
		Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2014 року ПрАТ «Кримський ТИТАН» звернувся до ФДМ України з листом-повідомленням №01-02-01/1353, згідно якого на підставі ст. 777 Цивільного кодексу України повідомив останнього про намір скористатись переважним правом на укладення оренди цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат»  на новий термін.
		Крім того, позивач 19.08.2014 року на адресу Фонду державного майна України надіслав лист №01-02-01/1491 з двома примірниками додаткової угоди до Договору оренди №586, підписані з боку ПрАТ «Кримський ТИТАН».
		Листом № 10-16-11954 від 05.09.2014 року Фонд державного майна України повідомив позивача, що термін договору оренди №586 продовжено не буде.
		Судом вбачається, що відповідач відмовив позивачу в укладенні договору оренди на новий строк з підстав того, що у Фонді на сьогодні відсутні законодавчі підстави для розгляду питання щодо наміру ПрАТ «Кримський ТИТАН» скористатися переважним правом на укладення договорів оренди цілісних майнових комплексів на новий строк, враховуючи доручення Прем'єр-міністра України А. Яценюка від 05.06.2014 року №15037/10/1-14 до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.06.2014 року №3211-01/17859-01, рішення, прийняті Фондом на міжвідомчій нараді за участю уповноважених представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства промислової політики України та Міністерства фінансів України (Державної фінансової інспекції України).
		Згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. 
		У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
		Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що підставою для відмови в продовженні договору оренди на новий строк є необхідність використання орендованого майна для потреб його власника. При цьому обов'язковим є письмове попередження про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору. Отримання письмового повідомлення про використання орендованого майна для власних потреб після спливу тримісячного терміну не має правових наслідків, оскільки такий термін визначений Законом.
		Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2010 року К-27456/10.
		Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		Суд зазначає, що доказів своєчасності повідомлення позивача власником майна, переданого в оренду, про необхідність використання орендованого майна для власних потреб, тобто не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору, як того вимагає Закон України «Про оренду державного та комунального майна», до суду не надано.
		При цьому, істотним є з'ясування питання хто є власником цілісного майнового комплексу.
		Згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		Об'єктами управління державної власності є: майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління; майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям; майно, яке передане державним господарським об'єднанням; корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави); державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій; державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук; безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду.
		Зі змісту Постанови КМУ № 373 вбачається, що державне майно, у тому числі Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат, передано до статутного фонду державної акціонерної компанії «Українські поліметали», із перетворенням його у дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Українські поліметали».
		Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5, пп. "а", пп. "в" п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи; Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; Національна академія наук України, галузеві академії наук. 
		Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.
		Фонд державного майна України відповідно до законодавства: щодо державних підприємств, установ і організацій: виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів; виступає від імені держави засновником господарських організацій, до статутних капіталів яких передається державне майно, у тому числі холдингових компаній та підприємств, які підлягають корпоратизації відповідно до законодавства.
		З аналізу викладених норм вбачається, що відповідач, який є суб'єктом управління об'єктами державної власності, по відношенню до державних підприємств виступає від імені держави засновником господарських організацій, до статутних капіталів яких передається державне майно. Крім того, відповідач також виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів.
		Як уже встановлено судом, відповідач є засновником державної акціонерної компанії «Українські поліметали» та виступає орендодавцем цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат», орендарем якого, відповідно до договору № 586, є позивач. 
		Цілісний майновий комплекс, у свою чергу, передано до статутного фонду державної акціонерної компанії «Українські поліметали».
		Враховуючи норми законодавства, зокрема ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 115 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що юридична особа є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
		В матеріалах справи міститься лист ДАК «Українські поліметали» №05/06-1с від 05.06.2014 року, адресований голові правління ПрАТ «Кримський ТИТАН», зі змісту якого вбачається, що все майно, передане ПрАТ «Кримський ТИТАН» в користування - є державним майном та належить до статутного фонду ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» та ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат». 
		У зв'язку з тим, що Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат та Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат є дочірніми підприємствами та входять до статутного фонду ЗАТ «Державної акціонерної компанії «Українські поліметали», останнє звернулось з просьбою розпочати процес підготовки майна до повернення у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди.
		Суд звертає увагу, що даний лист отриманий позивачем лише 11.06.2014 року за вх. № 2514, тобто після спливу законодавчо визначеного тримісячного терміну для письмового повідомлення про використання орендованого майна для потреб власника.
		Крім того, суд зазначає, що листом від 05 червня 2014 року № 05/06-1С Державна акціонерна компанія «Українські поліметали» позивача повідомила тільки про закінчення терміну дії договору № 586. Жодних відомостей щодо необхідності використання майна, переданого в оренду, для власних потреб в даному листі не зазначено та, відповідно, позивачу не повідомлено.
		Разом з тим, таку інформацію позивачу повідомлено відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями листів, датованих 05 червня та 05 вересня 2014 року, тобто тими датами, коли необхідно було попередити про закінчення терміну дії договору № 586 та коли закінчися термін дії договору № 586.
		При цьому, суд зазначає, що відповідача, як уже з'ясовано судом, не можна вважати власником цілісного майнового комплексу, а тому до такого повідомлення, датованого хоч 05 червня, хоч 05 вересня 2014 року, суд ставиться критично.
		Необхідним також є зазначення про те, що листом від 05 червня 2014 року № 10-16-7070 відповідач повідомив позивача про те, що термін дії договору № 586 закінчується 05 вересня 2014 року, а також про те, що власник майна має намір використовувати його для власних потреб.
		У листі № 10-16-7070 зазначено, що він виданий на підставі доручення Прем'єр-міністра України від 05 червня 2014 року № 15037/10/1-14, з аналізу якого вбачається, що Прем'єр-міністр не надавав наказу відповідачу щодо використання майна Іршанського державного гірничо-збагачувального комбінату для власних потреб. 
		У тексті листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, на який є посилання у дорученні від 05 червня 2014 року № 15037/10/1-14, відсутнє будь-яке обґрунтування щодо необхідності припинення договору № 586 та подальшого використання орендованого майна для власних потреб власником майна. 
		Враховуючи викладене, суд вкотре зазначає, що відповідач є саме орендодавцем, а не власником (органом управління) цілісного майнового комплексу.
		Враховуючи, що підставою для відмови в продовженні договору оренди на новий строк є необхідність використання орендованого майна для потреб його власника та своєчасність письмового повідомлення орендаря (не пізніш ніж за три місяці до закінчення строку дії договору) про використання орендованого майна для потреб власника, суд приходить до висновку про недотримання власником майна, переданого в оренду, вимог ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а відтак відмова Фонду державного майна України в укладеннї договору оренди на новий строк є протиправною.
		Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  ст. 72 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач як суб'єкт владних повноважень покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваного наказу та оскаржуваної відмови не виконав.
		За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині.
		Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» задовольнити частково.
		 
		Визнати протиправним наказ Фонду державного майна України від 04.07.2014 року №1911 «Про проведення інвентаризації ЦМК «Іршанський державний ГЗК».
		Визнати протиправною відмову Фонду державного майна України укласти з приватним акціонерним товариством «Кримський ТИТАН» договір оренди цілісного майнового комплексу ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат» на новий термін.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Судові витрати в сумі 48,72 грн. присудити на користь приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» за рахунок Державного бюджету України.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва  апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. 
		Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                            Аблов Є.В.
		 
		Суддя                                                                                          Данилишин В.М.
		 
		          Суддя                                                                                          Огурцов О.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...