Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 367/120/14-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Надіслано для оприлюднення: 14.01.2015. Зареєстровано: 14.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2015.
Дата набрання законної сили: 12.01.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 367/120/14-к   Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/780/2/15   Доповідач у 2 інстанції  ОСОБА_2 Категорія 17    12.01.2015 
		<s> </s>
		 
		УХВАЛА
		 Іменем України
		12 січня 2015 року м. Київ 
		Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі: 
		головуючого  ОСОБА_3 
		суддів   ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		при секретарях  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		за участю: 
		прокурорів  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		захисників  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 
		виправданого - ОСОБА_14 
		потерпілих  ОСОБА_15 , ОСОБА_16 
		представників потерпілих  ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
		розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілих  ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 13 червня 2014 року у кримінальному провадженні № 12013100040001895, яким 
		ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		   визнано невинним за ч. 1 ст. 171 КК України та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. 
		В С Т А Н О В И Л А:
		органом досудового розслідування ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України, за таких обставин: 27 червня 2013 року в Ірпінській міській раді відбулася сесія на якій розглядалися питання з приводу затвердження зонінгу міста Ірпеня, розуміючи суспільну важливість теми редакція телеканалу ПрАТ «ММЦ - СТБ» уповноважила знімальну групу у складі журналіста ОСОБА_15 та оператора телебачення у групу операторів забезпечення виробництва департаментом інформаційно - аналітичного мовлення ОСОБА_16 провести відеозйомку сесії міської ради, провести інтерв`ю з представниками територіальної громади Ірпеня, а також відзняти територію м. Ірпеня, яка за останні роки була забудована.
		Після сесії Ірпінської міської ради знімальна група телеканалу ПрАТ «ММЦ -СТБ» на вибір відповідно до редакційного завдання від 27 червня 2013 року направилася відзняти забудовані території міста Ірпеня, які розташовані по вул. Карла Маркса. Приблизно о 12 годині (точний час досудовим слідством не встановлено), оператор телебачення з групою операторів забезпечення виробництва департаменту інформаційно  аналітичного мовлення телеканалу СТБ (ПрАТ «ММЦ -СТБ») ОСОБА_16 перебував між житловими будинками по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 до нього підійшов ОСОБА_14 та в ході суперечки, яка переросла в конфліктну ситуацію між останніми ОСОБА_14 намагався відібрати відеокамеру та вихопив об`єктив від неї у оператора телебачення ОСОБА_16 . Таким чином, ОСОБА_14 позбавив знімальну групу телеканалу СТБ (ПрАТ «ММЦ -СТБ») можливості виконати свої професійні обов`язки, а саме одержати інформацію та створив протиправні дії, які виразилися у перешкоджанні, обмежені, забороні, щодо одержання, використання, поширення інформації знімальній групі телеканалу СТБ (ПрАТ «ММЦ -СТБ») передачі «Вікна -Новини».
		Розглянувши справу по суті Ірпінський міський суд ухвалив виправдувальний вирок, яким ОСОБА_14 визнав невинним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України у зв`язку з недоведеністю в його діях складу вказаного кримінального правопорушення. 
		Не погоджуючись з таким рішенням суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілі  ОСОБА_15 , ОСОБА_16 подали апеляційні скарги. 
		   Прокурор у апеляційній скарзі зазначає, що вирок суду першої інстанції є незаконним, необґрунтований та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідними висновками суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального правопорушення. Було неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалено необґрунтований виправдувальний вирок. Просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 місяці арешту. 
		   На підтвердження своїх вимог прокурор зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Покази ОСОБА_15 щодо обставин справи, які вона надала суду під час судового розгляду справи та які були підтверджені показами потерпілого ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_20 суд не взяв до уваги. 
		   Не обґрунтованим та не мотивованим, на думку прокурора, є висновок суду про те, що ОСОБА_16 перебував на земельній ділянці ОСОБА_14 , оскільки дані положення спростовуються відеоматеріалами з місця вчинення злочину, які були досліджені в ході судового розгляду справи судом першої інстанції, показами потерпілих, свідків та обвинуваченим. 
		   Прокурор звертає увагу суду, що вказані порушення є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового вироку, відповідно до ст. ст. 409, 420 КПК України. 
		    У свій апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_15 зазначає, що оскаржуваний вирок постановлений з порушенням вимог матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Просить вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_14 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України і призначити покарання у відповідності до вимог закону. 
		   Свої вимоги обґрунтовує наступними доводами: 27 червня 2013 року близько 12 години 30 хвилин знімальна група ПрАТ «Міжнародний медіа центр - СТБ» у складі кореспондента ОСОБА_15 та оператора ОСОБА_16 прибула в район будинку АДРЕСА_4 та почала готуватись до зйомок сюжету про забудову міста. При цьому, оператор ОСОБА_16 безпосередньо готувався здійснювати відеозйомку забудови, а ОСОБА_15 приступила до пошуків мешканців, які могли дати інтерв`ю.
		В той же день, близько 12 години 40 хвилин гр-н ОСОБА_21 , який знаходився на території чужої земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_5 , помітив приготування оператора ОСОБА_16 до проведення відеозйомки. Розуміючи, що ОСОБА_16 і ОСОБА_15 є представниками засобів масової інформації, які можуть висвітлити факти порушення законодавства при проведенні забудови території парків м. Ірпіня, бажаючи перешкодити законній діяльності журналістів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з висвітлення питань забудови в м. Ірпінь, гр-н ОСОБА_14 шляхом застосуванням фізичного насильства та погроз перешкодив законній діяльності знімальної групи, своїми діями позбавив оператора ОСОБА_16 можливості провести відеозйомку і протиправно заволодів об`єктивом від відеокамери ОСОБА_16 , вчинивши своїми діями злочин, передбачений ч. 1 ст. 171 КК України.
		Наведені обставини були підтверджені належними і допустимими доказами, які досліджені в ході розгляду судом і учасниками процесу, а саме показаннями потерпілих, свідків, обвинуваченого, протоколами слідчих дій, документами тощо.
		Зазначає, що в ході судового розгляду було встановлено та підтверджено належними доказами, що знімальна група у складу ОСОБА_15 і ОСОБА_16 діяла на підставі редакційного завдання, яке відповідало вимогам законодавства, а ОСОБА_14 не є власником жодної із земельних ділянок, розташованих поряд з місцем роботи знімальної групи, або мешканцем міста Ірпінь і, відповідно, проведення відео зйомки в м. Ірпінь жодним чином не могло зачіпати його законні права чи інтереси. 
		На думку потерпілої ОСОБА_15 , висновки Ірпінського міського суду про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_14 суб`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України, у вигляді прямого умислу та суб`єктивної  у вигляді перешкоджання діяльності журналістів, не відповідають наведеним обставинам справи і спростовуються доказами, які були досліджені в ході судового розгляду. 
		Крім того зазначає, що твердження суду першої інстанції про те, що потерпілий ОСОБА_16 не був зовні забезпечений документами, знаковими, сигнальними та іншими засобами позначення представника преси, як це передбачене ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» нормативно необґрунтоване. Разом з тим зазначає, що наявність об`єктивної сторони підтверджується фактом застосування з боку обвинуваченого ОСОБА_14 фізичної сили для недопущення проведення зйомки та заволодіння частиною знімальної апаратури  об`єктивом, без якого проведення зйомки стало неможливим. 
		Відсутність будь-яких порушень законних прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_14 і усвідомлення останнім в процесі вчинення злочину відсутності протиправного посягання на його законні права чи інтереси з боку членів знімальної групи, також підтверджується тим, що в процесі скоєння злочину ОСОБА_14 обґрунтовував свої вимоги завідомо неправдивими твердженнями, що він є власником будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 .
		Доповнює, що така поведінка обвинуваченого ОСОБА_14 є красномовним свідченням того, що він повністю усвідомлював відсутність в нього законних підстав вимагати від знімальної групи припинення відеозйомки.
		Таким чином, на думку потерпілої ОСОБА_15 , висновки суду першої інстанції про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_14 об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України, прямого умислу та протиправне втручання в приватне та сімейне життя ОСОБА_14 з боку членів знімальної групи не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування вироку. Суд першої інстанції, обґрунтовуючи відсутність в діях ОСОБА_14 об`єктивної сторони складу злочину вказав, що перешкоджання діяльності журналістів має місце лише у тих випадках, коли таке перешкоджання здійснюється шляхом примушування журналістів до поширення або відмови від поширення інформації.
		Звертає увагу, що звуження обсягу поняття перешкоджання не відповідає ст. 171 КК України, яка не встановлює вичерпного переліку у способах вчинення злочину, а тому під перешкоджанням необхідно розуміти протиправне створення будь-яких перепон, обмежень, заборон щодо одержання, використання, поширення та зберігання інформації журналістом чи засобом масової інформації. Оскільки, в даному випадку способом вчинення перешкоджання стало створення перепон для отримання інформації знімальною групою шляхом застосування фізичного насильства до оператора ОСОБА_16 , тимчасового виведення з ладу знімальної апаратури, погроз. Таким чином, поклавши в основу оскаржуваного вироку твердження, що перешкоджання має місце лише у тих випадках, коли воно здійснюється шляхом примушування журналістів до поширення або відмови від поширення інформації, суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування вироку.
		Вважає, що у мотивувальній частині вироку, відповідно до вимог п. 1 ч. З ст. 374 КПК України, зокрема, зазначаються мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення, а в основу оскаржуваного вироку Ірпінський міський суд поклав висновки про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_14 ознак перешкоджання, прямого умислу на вчинення перешкоджання журналістській діяльності та порушення знімальною групою прав ОСОБА_14 на приватне та сімейне життя.
		Потерпілий ОСОБА_16 у апеляційній скарзі просить вирок Ірпінського міського суду Київської області щодо ОСОБА_14 - скасувати та ухвалити новий, яким визнати його винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України і призначити покарання у межах санкції цієї статті КК України. За своїм змістом апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_16 повторює зміст апеляційної скарги ОСОБА_15 .. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує такими ж самими доводами.
		Заслухавши суддю  доповідача, думку прокурорів, які підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та вимоги апеляційних скарг потерпілих, пояснення потерпілих  ОСОБА_15 і ОСОБА_16 та їх представників на підтримання своїх апеляційних скарг та скарги прокурора, пояснення виправданого та його захисників, які заперечили вимоги апеляційних скарг прокурора та потерпілих, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та потерпілих не підлягають задоволенню з наступних підстав. 
		Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України. 
		Згідно диспозиції ч. 1 ст. 171 КК України кримінальна відповідальність настає за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. 
		Суб`єктивна сторона цього складу злочину характеризується лише прямим умислом, при якому винний повинен не тільки усвідомлювати, що своїми діями перешкоджає законній діяльності журналіста, але й передбачати суспільно  небезпечні наслідки свого діяння і бажати їх настання. 
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що у даному кримінальному провадженні не здобуто беззаперечних доказів того, що дії ОСОБА_14 були направлені саме на перешкоджання професійній діяльності журналістів і були вчиненні з прямим умислом. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_14 , виявивши на місці події потерпілого ОСОБА_16 і вважаючи його дії незаконними, з метою зясування дій ОСОБА_16 , повідомив чергового Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області і викликав працівників правоохоронних органів для зупинення, на його думку, неправомірних дій ОСОБА_16 , ще до прибуття на місце події потерпілої ОСОБА_15  кореспондента ПрАТ «ММЦ-СТБ», що на думку колегії суддів, свідчить про відсутність прямого умислу в його діях на перешкоджання законній професійній діяльності потерпілих, як журналістів. 
		З матеріалів відеозйомки, проведеної на місці події, наданих стороною обвинувачення видно, що конфлікт між ОСОБА_14 та знімальною групою ПрАТ «ММЦ-СТБ» вичерпався через незначний проміжок з прибуттям слідчо  оперативної групи Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області. 
		Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_14 , які мали місце 27 червня 2013 року на АДРЕСА_6 , складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України є правильним і відповідає фактичним обставинам справи. 
		Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта. 
		Згідно положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. 
		Як вбачається із змісту обвинувального акту (а.с. 2-4, т. 3) ОСОБА_14 лише повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, яке виразилося у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів, яке передбачено ч. 1 ст. 171 КК України, при цьому навіть не зазначено, що ці дії є умисними. 
		Наведене свідчить, що ОСОБА_14 органом досудового розслідування фактично не висунуто обвинувачення у кримінальному правопорушенні, яке йому інкримінується. 
		Обґрунтовуючи свої доводи про незаконність і необґрунтованість вироку суду першої інстанції потерпілі вважають, що висновки суду не відповідають обставинам справи та фактично посилаються на інші обставини, ніж ті, які викладені в обвинувальному акті і які прокурор вважає встановленими, але суд апеляційної інстанції відповідно до положень ч. 4 ст. 404 КПК України не має права розглядати їх та приймати до уваги, оскільки таке обвинувачення не було висунуто в суді першої інстанції. 
		В апеляційних скаргах потерпілих також зазначалось, що суд першої інстанції неправильно оцінив їх покази і покази свідків, а також, що неправильними є висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_14 суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення та про відсутність повноважень у знімальної групи на проведення відеозйомки, а самі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Що стосується цих доводів, то й вони не можуть бути підставою для скасування виправдувального вироку. 
		Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, підставою для скасування вироку вважає невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального правопорушення та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, при цьому, зазначає, що ОСОБА_14 позбавив знімальну групу телеканалу ПрАТ «ММЦ  СТБ» можливості виконати свої професійні обов`язки, а саме одержати інформацію та створив протиправні дії, які виразились у перешкоджанні, обмеженні, забороні щодо одержання, використання, поширення інформації знімальній групі телеканалу ПрАТ «ММЦ - СТБ» передачі «Вікна  Новини», тобто посилається на обставини, зазначені в обвинувальному акті. Наведене є підтвердженням того, що органом досудового розслідування ОСОБА_14 фактично не висувалося обвинувачення за ч. 1 ст. 171 КК України, а тому вимоги апеляційної скарги прокурора задоволенню не підлягають. 
		За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність в діяннях ОСОБА_14 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України є правильним. 
		Істотних порушень кримінального процесуального закону під час судового розгляду кримінального провадження, які потягли б за собою зміну чи скасування вироку суду колегією суддів не встановлено, а порушення вимог КПК України під час досудового розслідування стороною обвинувачення не тягнуть за собою скасування виправдувального вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_14 .
		Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для задоволення апеляційних скарг прокурора та потерпілих не знаходить. 
		Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
		УХВАЛИЛА:
		   апеляційні скарги прокурора та потерпілих залишити без задоволення, а вирок Ірпінського міського суду Київської області від 13 червня 2014 року у кримінальному провадженні № 12013100040001895 щодо ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 171 КК України  без змін. 
		Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у порядку, передбаченому ст. 426 КПК України. 
		 
		Головуючий 
		Судді
		 
		З оригіналом згідно: /підпис/ 
		Головуючий ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...