Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/17492/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 30.01.2015. Зареєстровано: 30.01.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.02.2015.
Дата набрання законної сили: 02.04.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                       
		 
		печерський районний суд міста києва
		справа № 757/17492/14-ц
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И
		(заочне)
		 
		22 січня 2015 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого:судді Кирилюк І.В.,при секретарі:Кресній О.М.,за участю: позивача:ОСОБА_2,відповідача-1:не з'явився;представника відповідача-2:не з'явився;третьої особи:не з'явився;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Головного управління юстиції у м. Києві за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 про визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, усунення перешкод в управлінні майном безвісно відсутньої особи та зобов'язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (далі - відповідач-1, Приватний нотаріус ОСОБА_3.), Головного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач - 2, ГУЮ у м. Києві) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 (далі - третя особа, ОСОБА_4.), в якому просить постановити рішення про визнання права позивача як опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, на здійснення всіх необхідних дій, пов'язаних з управлінням майном безвісно відсутньої ОСОБА_5, в тому числі, права отримувати та подавати документи, необхідні для державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача-1 повернути позивачу правовстановлюючий документ, що посвідчує право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 (дублікат договору купівлі-продажу від 05.03.1999 p., виданий та нотаріально посвідчений Першою київською державною нотаріальною конторою 04.12.2008 p., номер в реєстрі нотаріальних дій 2-5645); при постановленні зобов'язального рішення стосовно відповідача-1 визначити порядок та строк виконання цього рішення; зобов'язати відповідача-2 як орган державної реєстрації прав прийняти у позивача документи, необхідні для державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, а також скасування попередньої реєстрації; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкала за адресою: АДРЕСА_1, та була власником цієї квартири, рішенням суду визнана безвісно відсутньою, опікуном над її майном призначено позивача. Опіка над майном є окремим видом представництва. В лютому 2009 року квартира ОСОБА_5 була протиправно відчужена всупереч волі останньої, після чого протягом 2009-2010 років двічі відчужувалась третім особам. Останнім добросовісним набувачем є ОСОБА_4 Рішенням суду договір дарування квартири АДРЕСА_1 визнано нікчемним та право власності на квартиру визнано за ОСОБА_5 Договір дарування квартири посвідчувався та реєструвався Приватним нотаріусом ОСОБА_3 Як правовстановлюючий документ на квартиру використовувався дублікат договору купівлі - продажу від 05.03.1999 р., який був виданий Першою київською державною нотаріальною конторою. Вказаний дублікат було видано без відома та згоди ОСОБА_5 В подальшому позивач звертався до Приватного нотаріуса ОСОБА_3 з вимогою про повернення правовстановлюючого документу, а саме дублікату договору купівлі-продажу, проте, відповідач-1 відмовився повертати вище зазначений документ. Разом з тим, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13.11. 2013 року суд зобов'язав витребувати квартиру у добросовісного набувача ОСОБА_4 та повернути її у власність ОСОБА_5 Згідно листа Першої Київської державної нотаріальної контори від 29.11.2013 року, виготовлення правовстановлюючого документу неможливе внаслідок неповернення оригіналу, який був вилучений постановою слідчого СВ Печерського РУГУ. Повернення правовстановлюючого документу необхідне позивачеві для подальшого подання державному реєстратору разом з судовим рішенням про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача з метою здійснення державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 Отже, позивач вважає, що невизнання Приватним нотаріусом ОСОБА_3 та ГУЮ у м. Києві його права як опікуна майна на вчинення дій в майнових інтересах ОСОБА_5 та відмова у поверненні правовстановлюючого документу є діями, які порушують чинне законодавство. 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2014 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Головного управління юстиції у м. Києві за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 про визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, усунення перешкод в управлінні майном безвісно відсутньої особи та зобов'язання вчинити дії та справу призначено до судового розгляду.
		В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з викладених в позовні заяві підстав та просив їх задовольнити.
		Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст.ст. 74, 76 ЦПК України, повідомлений належним чином, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
		Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст.ст. 74, 76 ЦПК України, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
		Третя особа в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст.ст. 74, 76 ЦПК України, повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.
		За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд, згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України, визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача-1 та представника відповідача-2 на підставі наявних у справі доказів. 
		Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
		Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 05.03.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори КозярикН.С., ОСОБА_5 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (а. с. 126).
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2011 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано безвісно відсутньою (а. с. 8-10).
		29.01.2013 року державним нотаріусом Шостої київської нотаріальної контори ГрушаО.В. посвідчено, що опікуном майна ОСОБА_5 є ОСОБА_2, про що було видано свідоцтво опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, зареєстроване в реєстрі за № 11-268 (а. с. 12).
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25.03.2014 року, залишеним без змін, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.06.2014 року, в задоволені позову ОСОБА_4 до державного нотаріуса Шостої київської нотаріальної контори ГрушаО.В., ГУЮ у м. Києві, третя особа ОСОБА_2 про скасування свідоцтва опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, відмовлено. (а. с. 13-15).
		04.02.2009 року квартира АДРЕСА_1 була подарована згідно договору дарування, посвідченого Приватним нотаріусом ОСОБА_3 (а. с. 127-128). В подальшому протягом 2009-2010 років вказана квартира неодноразово відчужувалась третім особам. Останнім добросовісним набувачем був ОСОБА_4, на ім'я якого на даний час здійснена державна реєстрація права власності, про що зазначено в листі Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від листопада 2012 року (а. с. 21).
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08.11.2012 року, залишеним без змін в цій частині рішенням Апеляційного суду м. Києва від 02.10.2013 року, договір дарування квартири АДРЕСА_1, вчинений та нотаріально посвідчений 04.02.2009 року, зареєстрований в Державному реєстрі за № 3324066 визнано нікчемним правочином (а. с. 22-25, 26-29).
		Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13.11.2013 року з урахуванням додаткового рішення від 21.05.2014 року витребувано у ОСОБА_4 як у добросовісного набувача квартиру АДРЕСА_1 та повернуто її у власність ОСОБА_5; зобов'язано ОСОБА_4 повернути квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 (а. с. 34-35, 37-39).
		Як визначено у ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.
		Згідно п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.
		Відповідно до ст.. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
		Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
		Отже, для реєстрації права власності необхідно звернутись до органу державної реєстрації прав із заявою та надати визначений чинним законодавством перелік документів в тому числі, правовстановлюючий документ на нерухоме майно.
		Оскільки у ОСОБА_2 відсутній правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_1, то він звернувся до Першої київської державної нотаріальної контори.
		На заяву ОСОБА_2 від 26.11.2013 року Перша київська державна нотаріальна контора у листі від 29.11.2013 року повідомила про неможливість видати дублікат договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у в'язку із відсутністю оригіналу документа, який було вилучено 23.11.2009 року на підставі постанови про проведення виїмки, винесеної слідчим відділом Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а. с. 40).
		Приватний нотаріус ОСОБА_3 у листі від 07.03.2014 року на заяву ОСОБА_2 про повернення йому документу, що посвідчує право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 повідомив, що правові підстави для такого повернення відсутні (а. с. 41).
		На заяви ОСОБА_2 від 17.10.2014 та від 23.10.2014 року Перша київська державна нотаріальна контора у листі від 07.11.2014 року повідомила, що для отримання договору ОСОБА_2 слід звернутись до Приватного нотаріуса ОСОБА_3 (а. с. 129).
		На заяву ОСОБА_2 до ГУЮ у м. Києві останнє у листі від 14.01.2014 року повідомило, що не має права зобов'язати нотаріуса вчинити певні дії, оскільки відповідно до ст.. 8-1 Закону України «Про нотаріат» будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов'язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його помічника, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства (а. с. 19).
		Як визначено у ст. 44 ЦПК України, на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов'язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах. Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи фізичної особи, місце перебування якої було невідомим. 
		Згідно ст.. 8 Закону України «Про нотаріат», у разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка. 
		За таких обставин, у Приватного нотаріуса ОСОБА_3 не виникло обов'язку повернути ОСОБА_2 правовстановлюючий документ, що посвідчує право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 (дублікат договору купівлі-продажу від 05.03.1999 p., виданий та нотаріально посвідчений Першою київською державною нотаріальною конторою 04.12.2008 p., номер в реєстрі нотаріальних дій 2-5645). Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса.
		Згідно ч. 2 ст.. 41 Закону України «Про нотаріат», нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями.
		Отже, для одержання дублікату договору купівлі-продажу ОСОБА_2 слід звернутись особисто до нотаріуса для вчинення останнім нотаріальної дії, відповідно до норм чинного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
		Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження відмови у вчинені нотаріальної дії та оскарження такої відмови позивач не надав.
		Крім того, ОСОБА_2 просить постановити рішення про визнання права позивача як опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, на здійснення всіх необхідних дій, пов'язаних з управлінням майном безвісно відсутньої ОСОБА_5, в тому числі, права отримувати та подавати документи, необхідні для державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.
		Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. 
		Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Так, позивачем не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження порушення Приватним нотаріусом ОСОБА_3 прав позивача, відтак, правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
		Також ОСОБА_2 просить зобов'язати відповідача-2 як орган державної реєстрації прав прийняти у позивача документи, необхідні для державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, а також скасування попередньої реєстрації; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).
		У ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. 
		З аналізу наведеної норми слідує, що у органів державної реєстрації прав виникає обов'язок прийняти документи, необхідні для державної реєстрації, лише у тому випадку, якщо надані документи відповідають вимогам чинного законодавства.
		Отже, прийняття документів для державної реєстрації права не є безумовним обов'язком відповідача-2, відтак, правові підстави для зобов'язання ГУЮ у м. Києві прийняти від ОСОБА_2 необхідні для державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, документи та скасувати попередню реєстрацію відсутні.
		Більш того, ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження необґрунтованою відмови відповідача-2 прийняти надані позивачем для реєстрації права документи.
		Відтак, ГУЮ у м. Києві не порушено цивільні права позивача, отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
		За таких обставин, позов ОСОБА_2 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 6, 8, 15, 16, 19, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 8, 34, 41 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 15, 16, 44 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 174, 209, 213 - 215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, - 
		В И Р І Ш И В:
		В позові ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Головного управління юстиції у м. Києві за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 про визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, усунення перешкод в управлінні майном безвісно відсутньої особи та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Печерського районного суду міста Києва.
		Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		 
		Суддя                                             І.В.Кирилюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...