Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/38/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
Надіслано судом: 04.01.2016. Зареєстровано: 13.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 16.02.2015.
Дата набрання законної сили: 17.03.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 340/38/15-к 
		Номер провадження № 1-кп/340/12/15
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		13 лютого 2015 року селище Верховина
		 
		Верховинський районний суд суд Івано-Франківської області 
		в складі: головуючого-судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 
		законного представника неповнолітнього  ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_5 
		захисника  ОСОБА_6 
		потерпілої  ОСОБА_7 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , учня 10-го А класу Верховинської вечірньої ЗОШ І-ІІІ ступенів, українця, громадянина України, раніше не судимого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 116 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 116 КК України, а саме: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання та тяжкої образи з боку потерпілого.
		Злочин вчинив при наступних обставинах: неповнолітній ОСОБА_5 проживав спільно з батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 , навчався в 10 А класі Верховинської вечірньої ЗОШ 1-3 ступенів.
		Його батько - ОСОБА_5 ніде не працював, часто зловживав спиртними напоями та будучи в стані алкогольного сп`яніння, на побутовому грунті вчиняв конфлікти з дружиною та сином ОСОБА_5 , систематично їх принижував, бив, в результаті чого вони, з метою уникнення побиття, часто тікали із дому. При цьому, боячись розправи, ОСОБА_8 та неповнолітній ОСОБА_5 в правоохоронні органи та за медичною допомогою не зверталися, а продовжували терпіти його систематичні знущання. Все це поступово накопичувало у неповнолітнього ОСОБА_5 в емоційну напругу.
		21.11.2014 року, вранці, ОСОБА_5 разом із батьком пішли до бабусі ОСОБА_7 , яка дала онукові гроші на придбання взуття.
		ОСОБА_5 направився від бабусі в магазин, де придбав кросівки, після чого, зустрівшись з товаришами, гуляв з ними по місту.
		ОСОБА_5 , покинувши будинок матері, розпивав у місті спиртні напої, після чого в стані сильного алкогольного сп`яніння, близько 14 год., повернувся додому, де ліг на ліжко та дивився телевізор.
		Близько 19:30 год. неповнолітній ОСОБА_5 прийшов додому, де перебували його батьки.
		ОСОБА_5 , побачивши сина, який направився на кухню, пішов за ним, де на побутовому грунті розпочав з ним черговий конфлікт, вимагаючи, щоб той віддіав йому решту грошей, які залишилися від купівлі взуття. Неповнолітній заперечив наявність в нього грошей, пояснюючи, що все потратив. Однак, незважаючи на це, батько схопив сина за вухо, чим спричинив фізичну біль, і силою потягнув його в приміщення туалету, де принижуючи честь і гідність неповнолітнього, із застосуванням сили та долаючи супротив, упустив голову сина в унітаз, після чого спустив воду в зливному бачку. Неповнолітній ОСОБА_5 , не маючи змоги вирватись від батька, почав кричати та кликати на допомогу. На крик прибігла ОСОБА_8 , яка заступилася за сина і відтягнула чоловіка за одяг в коридор, а ОСОБА_5 , вирвавшись від батька, через коридор забіг на кухню квартири.
		Будучи обуреним поведінкою сина та дружини, ОСОБА_5 продовжуючи свої протиправні дії, розпочав конфлікт з ОСОБА_8 , де почав її штовхати та шарпати за одяг. 
		Насильницькі протизаконні дії зі сторони батька, на фоні накопиченої емоційної напруги через систематичні знущання та образи, викликали в неповнолітнього ОСОБА_5 виражений ефективний спалах люті та гніву, який став перебігати по механізму фізіологічного афекту із змінами психічної діяльності у вигляді фрагментарності сприйняття, звуження і концентрацією свідомості на психотравмуючому об`єкті, з різким зниженням інтелектуального і вольового контролю поведінки з порушенням здатності до прогнозу своїх можливих дій. Зазначений стан неповнолітнього ОСОБА_5 викликав у нього реакцію, спрямовану на позбавлення життя батька ОСОБА_5 .
		Неповнолітній ОСОБА_5 , перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, при зниженій здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, схопив у руку кухонний ніж, який лежав на тарілці в кухні і з метою позбавлення життя батька ОСОБА_5 , кинувся на нього та замахнувшись ножем, зачепив кінцем нижню повіку його лівого ока, після чого умисно наніс йому удар ножем в життєво важливу ділянку тіла - грудну клітку зліва, чим спричинив ОСОБА_5 , згідно висновку експерта № 103 судово-медичної експертизи, тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, з ушкодженням другого ребра зліва, лівої легені, яке супроводжувалось масивною внутрішньою кровотечею і ускладнилось постгеморагічним шоком важкого ступеня, які є небезпечними для життя в момент спричинення та перебувають в прямому причинному зв`язку із настанням смерті потерпілого на місці, а також рану нижньої повіки лівого ока, яка має ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Допитаний у судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 свою провину в скоєнні злочину, передбаченого ст.116 КК України визнав повністю, підтвердив вищевикладені обставини та заявив про щире каяття у вчиненому. При цьому, показання обвинуваченого є достовірними, узгоджуються із матеріалами кримінального провадження. 
		Винуватість неповнолітнього обвинуваченого підтверджується як його визнавальними показаннями, даними як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні, та іншими доказами, що були зібрані органом досудового розслідування. 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 ствердила, що їй відомо про незаконні дії її покійного сина ОСОБА_9 , однак ні його дружина, ні діти їй на його протиправну поведінку не жалілися. Вона дійсно раніше бачила обличчя невістки, яке було спечене, коли покійний на неї вилив кип`яток із гречкою. Дитина зробила цей злочин від сильного душевного хвилювання і вона не бажає, щоб його позбавляли волі, а просить покарати його без позбавлення волі, так як він є доброю дитиною, а з місць позбавлення волі може повернутися із зламаною психікою. Вона цілий час цій сім`ї допомагала так як батьки обвинуваченого не працювали. Раніше дитина вчилася в Косівській школі-інтернат і приїзджав тільки на вихідні та допомагав їй. Можливо боялися говорити їй про поведінку покійного сина із-за того що в неї підвищується артеріальний тиск, а може із інших причин. Просить суворо внука не карати.
		Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що обвинувачений є її сином, а покійний був її чоловіком. Покійний дійсно багато років вживав алкогольні напитки і в сім`ї були конфлікти від яких страдали їхні діти. 
		21.11.2014 року додому повернувся чоловік в стані алкогольного сп`яніння і коли додому повернувся син, то він вимагав від сина гроші, при цьому взяв його та потягнув в туалет, де голову дитини запхав в раковину і спустив воду в зливному бачку. Вона відтягла покійного від сина і син втік в кухню, а чоловік почав її бити. Як сталося, що син, що був неподалік, вдарив ножем чоловіка один раз в область грудей, вона не пам`ятає. Обидвоє опам`яталися коли чоловік впав. Тоді син викликав швидку, почав плакати, а коли приїхали пізніше лікарі то викликали працівників міліції. Про систематичні неправомірні дії чоловіка боялася кому небудь говорити так як боялася, щоб чоловік не чинив ще гірше. Чоловік часто бив її, а також як дочку так і сина ОСОБА_10 .
		Із висновку експерта № 103 від 27 грудня 2014 року вбачається , що  ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, з ушкодженням другого ребра зліва, лівої легені, яке супроводжувалось масивною внутрішньою кровотечею і ускладнилось постгеморагічним шоком важкого ступеня, які є небезпечними для життя в момент спричинення та перебувають в прямому причинному зв`язку із настанням смерті потерпілого на місці, а також рану нижньої повіки лівого ока, яка має ознаки легких тілесних ушкоджень.
		Тілесні ушкодження: садна лобної ділянки та в ділянці лівого стегна, синці в ділянках правого плеча, лівого та правого передпліччя і правого ліктьового суглобу мають ознаки легких тілесних ушкоджень і могли бути спричинені в термін: садна 3-5 діб, а синці в термін 7-10 діб до моменту настання смерті і спричинені від дії твердих тупих предметів.
		Акт судово-психіатричного експерта № 209 від 30 12.2014 року (вид експертизи: судово-психіатрична комплексна судова психолого-психіатрична) вказує, що ОСОБА_5 на момент інкримінованих йому дій перебував у стані фізіологічного афекту, який суттєво вплинув на його свідомість та діяльність.
		Роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, його законного представника щодо визнання вини.
		 Дії обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст. 116 КК України, як умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання та тяжкої образи з боку потерпілого.
		 При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		 Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
		 Обвинувачений ОСОБА_5 за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, раніше не судимий, злочин вчинив в неповнолітньому віці не досягнувши 16-ти років.
		 Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире розкаяння в скоєному та активне сприяння розкриттю злочину.
		 Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлені.
		 Захисник обвинуваченого  ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить при призначенні покарання врахувати обставини справи та дати можливість обвинуваченому виправитись без позбавлення волі та прийняти до уваги висловлену думку жителів, які проживають по сусідству із обвинуваченим так як він на момент вчинення злочину був неповнолітнім та злочин вчинив в стані афекту. 
		 Законний представник обвинуваченого підтримала клопотання захисника про надання йому можливості виправитись без позбавлення волі. 
		 Потерпіла ОСОБА_7 не заперечила проти задоволення клопотання.
		Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчиненого неповнолітнім обвинуваченим кримінального правопорушення, те, що він вчинив середньої тяжкості злочин, особу винного, те, що неповнолітній обвинувачений раніше не притягався до кримінальної відповідальності, за місцем навчання та проживання характеризується позитивно, на обліках в лікарні не перебуває, думку громадян мікрорайону де проживає обвинувачений.
		У справі наявні обставини, що пом`якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого, а саме: щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, що виразилось у тому, що як під час досудового розслідування, так і в суді неповнолітній обвинувачений детально та послідовно розповів про обставини скоєння ним вказаного кримінального правопорушення; вчинення злочину неповнолітнім який не досяг 16-ти річного віку. Обставин, що обтяжували б покарання неповнолітнього обвинуваченого, суд не вбачає. 
		Враховуючи обставини справи і дані, що характеризують особу неповнолітнього обвинуваченого, думку потерпілої, суд вважає, що виправлення неповнолітнього обвинуваченого можливе без відбування покарання і що до нього є підстави для застосування ст.ст.75,76, 104 КК України, що передбачають звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		Судові витрати за проведення експертиз НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області (державної експертизи) слід віднести за рахунок держави, враховуючи тяжке матеріальне становище обвинуваченого так як його законний представник ОСОБА_4 є пенсіонеркою, отримує мінімальну пенсію, мати - ОСОБА_8 не працює і немає доходів, сам обвинувачений є учнем 10-го класу, інших осіб які б мали самостійний заробіток в сім`ї відсутні.
		Керуючись ст.ст.100,369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд - 
		З А С У Д И В:
		Неповнолітнього ОСОБА_5 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		На підставі ст.ст.75,76, 104 КК України звільнити неповнолітнього ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки:
		- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;
		- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи чи навчання;
		- періодично з`являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
		Речові докази: марлевий відрізок з зразком крові неповнолітнього ОСОБА_5 ; мікрооб`єкти вилучені з рук трупа ОСОБА_5 ; зрізи ніхтьових пластинок потерпілого ОСОБА_5 та неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 ; змиви з рук трупа ОСОБА_5 та неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 ; сліди пальців рук; одяг потерпілого ОСОБА_5 а саме: кофта темно-синього кольору, підштанники сірого кольору, джинсові штани темно-синього кольору, труси, шкарпетки; ніж; ганчірка ( рушник) з речовиною бурого кольору, куртку сірого кольору з речовиною бурого кольору які передані на відповідальне зберігання ВРЗ УМЗ УМВС України в Івано-Франківській області знищити.
		Одяг неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: шапку; штани та куртка чорного кольору із вставками світло-сірого кольору, сірого та оранжевого кольорів і які знаходяться на відповідальному зберіганні ВРЗ УМЗ УМВС України в Івано-Франківській області повернути ОСОБА_5 . 
		Судові кошти за проведення експертиз віднести за рахунок держави в зв`язку із важким матеріальним становищем засудженого.
		Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній обраний ухвалою Верховинського районного суду від 31 січня 2015 року -домашній арешт.
		Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано - Франківської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Верховинський районний суд. 
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_5 , його законному представнику ОСОБА_4 та прокурору.
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...