Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/369/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).
Надіслано для оприлюднення: 24.02.2015. Зареєстровано: 24.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2015.
Дата набрання законної сили: 23.02.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 466/369/15-к 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		23 лютого 2015 року
		Шевченківський районний суд м. Львова
		у складі: головуючого  судді ОСОБА_1 
		при секретарі с/з ОСОБА_2 
		у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014140410000316 від 02 грудня 2014 року щодо обвинувачення 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хвостів Гусятинського району Тернопільської області, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, не одружений, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.406 КК України, 
		за участю прокурора ОСОБА_4 
		потерпілого ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		 
		 У С Т А Н О В И В:
		із 17.05.2013 року обвинувачений ОСОБА_3 проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 29.10.2014 року ОСОБА_3 переведений для подальшого проходження строкової військової служби у військову частину НОМЕР_2 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та цього ж дня наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 29.10.2014 року №22 призначений на посаду водія-стрільця групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку. У подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17.11.2014 року №31 ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця цього ж підрозділу, на якій він проходить службу по теперішній час.
		20.05.2013 року старший солдат ОСОБА_6 прийнятий на військову службу за контрактом до військової частини НОМЕР_3 та призначений на посаду стрільця відділення охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку. Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 19.12.2013 року №263 старшого солдата ОСОБА_7 призначено на посаду старшого стрільця зазначеного підрозділу.
		Відповідно до вимог ст. ст. 29-32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_6 та солдат ОСОБА_3 , за військовим званням чи посадовим становищем, у відносинах підлеглості не перебувають.
		 
		01.12.2014 близько 09 год. 30 хв., солдат ОСОБА_3 , перебуваючи разом із старшим солдатом ОСОБА_5 у розташуванні роти патрульно-постової служби, що знаходиться на першому поверсі будівлі № НОМЕР_4 військового містечка № НОМЕР_5 КЕВ м.Львова за адресою: вул. Батуринська, 2, м. Львів, будучи невдоволеним поведінкою ОСОБА_7 з приводу того, що останній доповідає безпосереднім командирам військовослужбовців строкової служби, в тому числі і солдата ОСОБА_8 , про випадки порушення ними військової дисципліни, діючи з метою підпорядкувати старшого солдата ОСОБА_7 своїй волі, застосував до останнього фізичне насильство у вигляді нанесення одного удару правою рукою в область верхньої губи зліва, від якого ОСОБА_6 впав на підлогу. Надалі, продовжуючи свої протиправні дії, солдат ОСОБА_3 наніс один удар правою ногою в область середньої третини правого плеча ОСОБА_7 , чим спричинив останньому сильний фізичний біль та моральні страждання.
		Отже, своїми умисними діями, які виразилися у порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилось у вчиненні іншого насильства та заподіяло легкі тілесні ушкодження, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.406 КК України.
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину заперечив та пояснив, що він дійсно знає ОСОБА_5 , так як неодноразово ходив з ним патрулювати. 01.12.2014 року він знаходився у приміщенні спального відділення в/ч НОМЕР_2 та проходив у сушарку щоб забрати свої попрані речі і у приміщенні Світлиці зустрівся з ОСОБА_9 . Оскільки він чув про те, що ОСОБА_10 доповідає командирам про якісь там порушення Статуту військовослужбовцями строкової служби, а саме про щоденне розпиття спиртних напоїв, то вирішив з ним зясувати дані обставини. Так, як ОСОБА_10 не бажав з ним розмовляти на дану тему, то останній його відштовхнув. На це він ( ОСОБА_3 ) схопив потерпілого рукою за лице та штовхнув його, у результаті чого ОСОБА_10 впав на підлогу. За це ОСОБА_10 пригрозив йому неприємностями по службі. В подальшому вони ще раз зустрілися у кімнаті для умивання, де він запитав ОСОБА_5 , про які неприємності він мав наувазі і на цьому розійшлися. Після цього до нього прийшов старший прапорщик, прізвища якого він не знає та запросив до командира. Пізніше його та ОСОБА_5 провели до госпіталя: у нього брали кров для аналізу на стан алкогольного спяніння, а ОСОБА_5 для проведення експертизи. Вважає, що він вчинив неправильно, але до цього спонукав сам потерпілий, так як він перший його штовхнув.
		 
		Суд вважає, що факт вчинення злочинних дій та винуватість обвинуваченого у вчиненому злочині, незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина повністю та об`єктивно стверджується зібраними по справі доказами. 
		Показаннями потерпілого ОСОБА_5 даними в судовому засіданні про те, що він 01.12.2014 року заступав в наряд старшим патруля та близько 09.00 год прибув у розположення спального відідлення, де і перебувв ОСОБА_3 . Побачивши його, ОСОБА_11 підійшов та з вимогою просив пояснити, чому він доповів командиру про те, що солдат ОСОБА_12 заступаючи в наряд був випивший, оскільки такого не було. На цю тему він не бажав розмовляти з ОСОБА_13 та намагався від нього відійти, однак отримав удар рукою в область лиця та від цього удару йому у голові запаморочилося і він упав на підлогу і в подальшому ще отримав ногою удар в плече. При цьому на підлогу впало кілька крапель крові, на що обвинувачений у різкій формі вимагав, щоб він цю кров витер. Але при цьому надійшов інший солдат зі шматою та витер з підлоги краплі крові.
		Показання обвинуваченого заперечує, так як він ОСОБА_14 не штовхав, а дійсно отримав від нього два удари. Покарання просить призначити на розгляд суду. 
		Показаннями свідків ОСОБА_15 , який бачив як потерпілий та обвинувачений розмовляли у приміщенні частини, що називається ОСОБА_16 та проходячи повз них бачив як ОСОБА_10 був у положенні напівприсяді, а біля нього знаходився ОСОБА_17 . Про що вони розмовляли йому невідомо.
		Показаннями свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , даними в судовому засіданні про те, що вони бачили як потерпілий та обвинувачений розмовляли у приміщенні частини, що називається ОСОБА_20 .
		Показаннями свідка ОСОБА_21 , який бачив як ОСОБА_10 01.12.2014 року близько 09.00 год заходив до них у спальне приміщення. 
		Показаннями свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 які бачили як обвинувачений та потерпілий розмовляли у приміщенні кімнати для умивання.
		Висновком судово-медичної експертизи №2141 від 04.12.2014 року, з якого вбачається, що у гр. ОСОБА_5 , згідно наданої медичної документації та даних огляду, виявлено: рубець на слизовій оболонці верховної губи зліва, який являється слідом загоєної рани, синець на травму плечі. Вказані ушкодження утворились від дії тупим предметів, могли виникнути 01 грудня 2014 р. та відносяться до легкого ступеня тяжкості (а.с.22-23). 
		 
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 06 січня 2015 року за участі потерпілого ОСОБА_5 з додатками, який показав місце, бде ОСОБА_11 наносив йому удари (а.с. 31-61).
		Протоколом проведення слідчого експерименту від 20 січня 2015 року за участі свідка ОСОБА_24 з додатками (а.с. 113-116).
		Актом службового розслідування по факту наступальних взаємовідносин, вчинених щодо старшого солдата ОСОБА_5 від 19.12.2014 р. (а.с. 131-133).
		 
		Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість підсудного у вчиненні злочину повністю та об`єктивно доведена, його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 406 КК України, так як своїми умисними діями він порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилось у вчиненні іншого насильства та заподіяло легкі тілесні ушкодження.
		 
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його позитивну характеристику з місця проживання.
		Так, з матеріалів кримінального провадження, а саме акту обстеження житлово-побутових умов від 14.05.2013 року (а.с.202) вбачається, що сімя ОСОБА_3 складається з 4-х осіб: він, мама ОСОБА_25 , повнолітня сестра та малолітній брат і проживають на зйомній квартирі, так як свого житла немають. Батько ОСОБА_26 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Обставин, які пом`якшують покарання суд вважає те, що він відслужив строкову службу більше як півроку встановленого терміну, напівсирота, визнав факт порушення статутних відносин. 
		Обставиною, що обтяжує покарання, судом не встановлено.
		З урахуванням обставин справи та особи засудженого, який є молодого віку, раніше не притягувався до дисциплінарної відповіадльності, оскільки стороною обвинувачення не надано таких доказів, не пртягувався до кримінальної відповідальності, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину суд вважає, що до нього слід застосувати ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини статті за цей злочин у виді арешту. 
		 
		Речовий доказ по справі - відсутні.
		Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд 
		 
		 З А С У Д И В:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України та з урахуванням ст.69 КК України призначити обвинуваченому більш м`який виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини статті за цей злочин у виді 3 (трьох) місяців арешту.
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з наступного дня після проголошення вироку  24.02.2015 року.
		Заходи забезпечення кримінального провадження засудженому не обиралися.
		Речовий доказ по справі - відсутні.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова. 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...