Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/929/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 25.02.2015. Зареєстровано: 25.02.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2015.
Дата набрання законної сили: 08.04.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		              
		 
		Справа № 758/929/15-ц 
		Категорія 56 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		13 лютого 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді - Шаховніної М. О. ,
		при секретарі     - Матіос А. О.,   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання видати кошти, 
		В С Т А Н О В И В :
		  У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про зобов'язання видати кошти. 
		Свої вимоги мотивує тим, що 16 березня 2006 року та 08 січня 2009 року між ним та відповідачем були укладені договори на відкриття та ведення поточного рахунку "Для виплат".
		Зазначив, що 27 серпня 2014 року між ним та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір банківського вкладу у формі "Заяви-Договору № 263041777174 про вклад "Класичний", відповідно до умов якого банк прийняв від позивача 235 563, 04 дол. США, строком до 27.11.2014 року.
		Крім того, 27 серпня 2014 року між ним та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір банківського вкладу у формі "Заяви-Договору № 263081777228 про вклад "Класичний", відповідно до умов якого банк прийняв від позивача 422 000, 42 євро строком до 27.11.2014 року.
		Позивач вказав, що 16 грудня 2014 року він письмово звернувся до Банку з заявою про видачу йому одноразово через касу банку всіх сум коштів, які знаходяться на поточних рахунках НОМЕР_2 та НОМЕР_3, однак Банк листом відмовив у видачі даних коштів, посилаючись на п. 9 постанови Правління Національного банку України № 758 від 01 грудня 2014 року.
		Посилаючись на те, що він вважає відмову відповідача про видачу належних йому коштів незаконною, уточнивши позовні вимоги, просив зобов'язати ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» видати ОСОБА_1 з його поточного рахунку НОМЕР_2 готівкою одноразовою операцією через касу банку 237 310 доларів США 24 цента та з поточного рахунку НОМЕР_3 готівкою одноразовою операцією через касу банку 424 683 євро 30 євроцентів.
		У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та з тих же підстав просив їх задовольнити. Зазначив, що постанова, на яку посилається відповідач, в частині обмеження у видачі готівкових коштів в іноземній валюті суперечить приписам ЦК України та Конституції України, а, відтак, не може бути підставою для відмови у видачі депозитних вкладів позивачу. 
		Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі та просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що враховуючи суспільно-політичне напруження для врегулювання ситуації на валютному ринку України 01 грудня 2014 року Правлінням НБУ було прийнято постанову «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» № 758, згідно п. 9 якої встановлено, що уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті або банківських металів з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ, а тому відповідач зі свого боку ніяких порушень не вчиняв.
		Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 16 березня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір НОМЕР_2 на відкриття та ведення поточного рахунку "Для виплат" в доларах США (а.с. 7).
		27 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір банківського вкладу у формі "Заяви-Договору № 263041777174 про вклад "Класичний" (а.с. 8).
		Відповідно до п. 1.1.-1.3. умов якого банк прийняв від позивача 235 563, 04 дол. США, строком до 27.11.2014 року.
		08 січня 2009 року між сторонами було укладено договір НОМЕР_3 на відкриття та ведення поточного рахунку "Для виплат" в доларах євро (а.с. 11).
		27 серпня 2014 року між позивачем та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір банківського вкладу у формі "Заяви-Договору № 263081777228 про вклад "Класичний" (а.с.12), відповідно до умов якого Банк прийняв від позивача 422 000, 42 євро, строком на три місяці без пролонгації та зобов'язався повернути вклад разом з нарахованими процентами.
		Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, по закінченню дії договорів позивач неодноразово усно звертався до Банку з вимогою повернути йому кошти через касу банку, однак йому було відмовлено.
		16 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про видачу йому одноразово через касу банку всіх сум коштів, які знаходяться на його рахунках (а.с. 15).
		Листом від 24.12.2014 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовив позивачу у видачі йому одноразово всіх коштів на його рахунках, посилаючись на обмеження, які встановлені постановою Правління Національного банку України № 758 від 01 грудня 2014 року (а.с. 16).
		Як вбачається з виписок по рахунках ОСОБА_1 станом на 09 грудня 2014 року на рахунку НОМЕР_2 знаходиться 237 310, 24 дол. США, а на рахунку НОМЕР_3 знаходиться 424 683, 30 євро (а.с. 9-10, 13-14).
		Згідно до ч. 1 ст. 1066 та ч. 1 ст. 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
		Положеннями п. 9 постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 01 грудня 2014 року № 758 встановлено, що уповноваженні банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах 15 000 грн. 00 коп. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ.
		Разом з тим, ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Статтями 319 та ч. 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		У ч. 1 ст. 1058 ЦК України зазначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. 
		Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. 
		Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Згідно вимог ч. 3 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
		У ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		Проте, представником відповідача не надано до суду жодних доказів, з яких би вбачалося, що фінансові операції щодо видачі належних позивачу коштів обмежені за рішенням суду або зупинені в порядку, визначеному ст. 17 Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», як такі, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що видача коштів за розпорядженням клієнта є обов'язком банку, встановленим ЦК України та умовами договору банківського обслуговування, а банк не виконав свої зобов'язання по видачі коштів, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та зобов'язання відповідача видати позивачу готівкою одноразовою операцією через касу належні йому кошти в іноземній валюті.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що посилання представника відповідача на постанову Правління НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 01 грудня 2014 року № 758, як на підставу для неповернення належних позивачу грошових коштів, є безпідставними, оскільки у даних правовідносинах між сторонами, в першу чергу, регулюються ЦК України та двостороннім договором, укладеним між сторонами, а відмова в видачі коштів порушує права позивача, регламентовані, у тому числі, ст. 41 Конституції України, норми якої мають вищу юридичну силу та пряму дію. Крім того, згідно вимог ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» нормативно-правові акти НБУ, у тому числі постанови Правління НБУ, не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України.
		Враховуючи те, що видача коштів за розпорядженням клієнта є обов'язком банку, встановленим ЦК України та умовами договору банківського обслуговування, а банк не виконав свої зобов'язання по видачі коштів, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
		Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 386, 525, 526, 612, 1058, 1060, 1074 ЦК України, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України», ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
		 
		 
		В И Р І Ш И В :
		  Позов задовольнити.
		Зобов'язати Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335) видати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з його поточного рахунку НОМЕР_2 готівкою одноразовою операцією через касу банку 237 310 доларів США 24 цента (двісті тридцять сім тисяч триста десять доларів США двадцять чотири цента).
		Зобов'язати Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335) видати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з його поточного рахунку НОМЕР_3 готівкою одноразовою операцією через касу банку 424 683 євро 30 євроцентів (чотириста двадцять чотири тисячі шістсот вісімдесят три євро тридцять євроцентів).
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 300335) в дохід держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок).
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		   
		Суддя     М. О. Шаховніна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...