Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/970/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 19.03.2015. Зареєстровано: 19.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 24.03.2015.
Дата набрання законної сили: 11.03.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу            Справа № 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 22-ц/778/1687/15          Головуючий у 1 інстанції: Лихосенко М.О.
		               Суддя-доповідач: Крилова О.В.
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 березня 2015 року     м. Запоріжжя
		Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
		головуючого:         Крилової О.В.
		суддів:             Дзярука М.П.
		            Трофимової Д.А.
		при секретарі:     Семенчук О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль", третя особа: ОСОБА_5 про визнання недійсним договору поруки,
		ВСТАНОВИЛА:
		У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що в серпні 2013р. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся з позовом до ОСОБА_5 та неї про стягнення в солідарному порядку заборгованості по кредиту в розмірі 1018165 грн. 90 коп.
		Позов банку обґрунтований тим, що 21.12.2006р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ "Аваль" Калашнік В.А. та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 014/17-39/1324-34 про надання кредиту в сумі 49000 доларів США.
		В забезпечення повернення кредитних коштів за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_7 був укладений договір поруки з фізичною особою від 21.12.2006р.
		Згідно вказаного договору поруки з фізичною особою від 21.12.2006р. його укладено нібито між ОСОБА_4, як поручителем та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ "Аваль" Калашнік В.А.
		Відповідно до п.1.2 договору поруки від 21.12.2006р., поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням чомусь боржника ОСОБА_8 за кредитним договором № 014/17-39/1324-34 від 21.12.2006р.
		Пунктом 5.1 договору поруки визначено, що сторони договору підписали його на добровільних засадах, що відповідає намірам сторін по безумовному виконанню взятих на себе зобов'язань.
		В пункті 5.2 договору поруки зазначено, що цей договір складений в трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу по одному примірнику для кредитора, поручителя та боржника.
		Вважає даний договір недійсним, оскільки договір поруки від 21.12.2006р. нею не підписувався.
		Крім того, хто такий ОСОБА_8, за забов'язаннями якого нібито вона поручалася, їй невідомо і чи він, чи ОСОБА_5 є дійсним боржником за кредитним договором 014/17-39/1324-34 від 21.12.2006р.
		ОСОБА_5, підписуючи заяву-анкету у позичальника, не вказував в якості осіб, які можуть бути фінансовими або майновими поручителями.
		Про даний договір поруки їй стало відомо у вересні 2011р..
		З тих пір претензії з боку банку до неї, як до поручителя не пред'являлись.
		Але в жовтні 2013р., до позивача знов стали звертатись працівники банку засобами телефонного зв'язку, попереджаючи про необхідність сплатити кошти за кредитним договором від 21.12.2006р. та договором поруки від 21.12.2006р.
		Оскільки зазначений договір поруки вона не підписувала, волевиявлення на вчинення такого правочину не виявляла.
		Посилаючись на зазначені обставини, просила суд, визнати недійсним договір поруки з фізичною особою від 21.12.2006р. укладений між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ 'Аваль" Калашнік В.А. та ОСОБА_4 та стягнути на її користь понесені судові витрати.
		Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2015 року позов задоволено.
		Визнано недійсним договір поруки з фізичною особою від 21.11.2006 року укладений між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі начальника Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ "Аваль" Калашнік В.А. та ОСОБА_4
		Стягнуто з ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору 229,40 грн. та 114,70 грн. та оплату судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 2361,60 грн., а всього 2705,70 грн.
		Не погоджуючись з рішенням районного суду ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
		Задовольняючи позов, суд правомірно виходив з положень ст.ст. 11, 509,202, 203 ЦК України в яких йдеться про загальні підстави та умови виникнення договірних зобов'язань.
		Зокрема, за ст.203 ч.2, 3, 4 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		За ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Приписами ст. 205 ЦК України, встановлено що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
		Щодо оспорюваного договору, то він може вчинятися лише у письмовій формі, а відповідно до ст. 207 ч.2 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами.
		За висновком почеркознавчої експертизи № 177-14 від 14.11.2014р. яка була правомірно призначена судом за клопотанням позивача, підпис, виконаний від імені позивача та розміщений в графі "поручитель" оригіналу договору поруки з фізичною особою ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", укладеного 21.12.2006р., між начальником Хортицького відділення Запорізької обласної дирекції АППБ "Аваль" Калашнік В.А. з одного боку та позивачкою, з іншої сторони, виконаний не позивачкою, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.
		Почерк, яким виконаний рукописний текст від імені позивачки та розміщений в копіях чотирьох сторінок паспорту позивачки та копії довідки від 15.05.1998р. про присвоєння їй ідентифікаційного номера виконаний не позивачкою, а іншою особою.
		Отже судом першої інстанції встановлено, що в порушення вимог ст.. 207 ч.2, 208 ЦК України правочин не був вчинений у письмовій формі, позаяк не підписаний позивачкою.
		Доводи апеляційної скарги, що позивачкою міг бути навмисно змінений підпис або вона могла вчинити його під впливом незвичних обставин є припущеннями, які не підтверджені відповідними доказами та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.
		З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.
		Керуючись ст. ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, 
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен банк Аваль" ? відхилити.
		Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2015 року у цій справі залишити без змін.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
		 
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...