Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/16136/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 19.03.2015. Зареєстровано: 20.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 березня 2015 року Справа № 910/16136/14 Вищий  господарський  суд  України  в складі колегії
		суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача),  Бакуліної С.В., Глос О.І.,розглянувши матеріали  касаційної  скарги Заступника прокурора міста Києвана постановувід 27.01.2015Київського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду міста Києва № 910/16136/14за позовомЗаступника прокурора міста Києвадо 1. Київської міської ради 2. Відкритого акціонерного товариства                 "Гідромеханізація"провизнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, визнання відсутності права, відновлення становища, що існувало до порушення,за участю представників: Генпрокуратури -  Гудименко Ю.В.відповідача 1 - відповідача 2 -не з'явились Демидюк О.В.ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 у справі  №910/16136/14 (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Гончарова С.А., Самсіна Р.І.), відмовлено в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва (далі - позивач) до Київської міської ради (далі - відповідач-1) та Відкритого акціонерного товариства "Гідромеханізація" (далі - відповідач-2) про визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради від 28.12.2006 № 572/629, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок № 63-6-00421 від 23.07.2007 та № 63-6-00422 від 23.07.2007, визнання відсутнім права, відновлення становища, що існувало до порушення.
		Заступник прокурора міста Києва з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на  порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 19, 59, ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
		Зокрема, скаржник вважає, що спірні земельні ділянки належать до земель водного фонду і передача їх відповідачу-2 для розробки кар'єру піску та виконання інженерної підготовки території житлових масивів суперечить приписам ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України, нормою якої не передбачено надання в користування цієї категорії земель для таких цілей. Також, на думку скаржника, проект відведення землі не погоджено з компетентним природоохоронним органом та органом архітектури, а спірне рішення Київської міської ради прийняте за відсутності позитивного висновку обов'язкової державної експертизи.
		Відзив на касаційну скаргу не находив.
		 Представник Київської міськради не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату, час і місце якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 04.03.2015.
		Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників відповідача-2 та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 28.12.2006 Київською міською радою прийнято рішення №572/629 "Про передачу ВАТ "Гідромеханізація" земельних ділянок для розробки кар'єру піску №7 для виконання інженерної підготовки території житлових масивів у мікрорайоні Бортничі у Дарницькому районі м. Києва", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано Відкритому акціонерному товариству "Гідромеханізація" у довгострокову оренду на 15 років земельні ділянки загальною площею 84,30 га для розробки кар'єру піску №7 для виконання інженерної підготовки території житлових масивів у мікрорайоні Бортничі у Дарницькому районі м.  Києва, в тому числі: ділянку № 1 площею 81,32 га, ділянку № 2 площею 2,98  га.
		06.07.2007 між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Гідромеханізація" укладено договір оренди земельної ділянки площею 81,3223 га (кадастровий номер 8000000000:90:283:0033) та договір оренди земельної ділянки площею 2,9791 (кадастровий номер 8000000000:90:283:0031) у мікрорайоні Бортничі у Дарницькому районі м. Києва з цільовим призначенням, вказаним у рішенні Київської міської ради №  572/629 від 28.12.2006. Договори укладені на 15 років та зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради за №63-6-0422 та №63-6-00421 у Книзі записів державної реєстрації договорів 23.07.2007.
		Заступник прокурора міста Києва, вважаючи, що прийняте Київською міською радою рішення  від 28.12.2006 №572/629 та укладені на його підставі договори оренди землі №63-6-00421 від 23.07.2007 та №63-6-00422 від 23.07.2007 не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки за даними статистичної звітності (дані за формою 6-зем), частина спірної земельної ділянки площею 70,9944 га обліковується як болота низинні, а отже належить до земель водного фонду та не могла бути передана для розробки кар'єру піску та виконання інженерної підготовки території житлових масивів, а також вказуючи, що в порушення вимог ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, ст. 62 Закону України "Про землеустрій", ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", пунктів 9, 10 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу) земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 05.11.2004 №434, проект відведення землі не погоджений природоохоронним органом, органом архітектури, органом охорони культурної спадщини, органом державного геологічного контролю та органом державного гірничого нагляду, а рішення Київської міської ради від 28.12.2006 №572/629 прийнято за відсутності позитивного висновку обов'язкової державної експертизи, звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради від 28.12.2006 № 572/629, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок №63-6-00421 від 23.07.2007 та №63-6-00422 від 23.07.2007, визнання відсутнім права землекористування, відновлення становища, що існувало до порушення.
		Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Київська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення № 572/629 від 28.12.2006, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України, а отже позовні вимоги про визнання незаконним цього рішення та визнання недійсними укладених на його підставі договорів оренди землі, зміст яких не суперечить вимогам чинного законодавства, є безпідставними.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
		Відповідно до ст. ст. 13, 41 Конституції України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
		Статтями 142, 143 Конституції України визначено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
		За приписами ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
		Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
		За змістом ст. 124 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, при цьому, передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
		Так, згідно з ч. ч. 9, 10 Земельного кодексу України проект відведення земельної  ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
		Згідно з ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки  погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і  санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
		Відповідно до ст. 14 Порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 №457/1867 (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) землевпорядна організація або зацікавлена особа забезпечує погодження розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (КМДА), Головним управлінням охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт виконавчого органу Київради (КМДА), управлінням охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київради (КМДА), Київською міською санітарно-епідеміологічною станцією, іншими підприємствами, установами та організаціями, землекористувачами та власниками земельних ділянок, з якими відповідно до вимог законодавства необхідно погодити проект. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується зазначеними органами в порядку, визначеному законодавством України, шляхом надання ними письмового висновку або здійснення запису "погоджено", засвідчених підписом уповноваженої особи та скріплених печаткою. Надання письмових висновків є обов'язковим за наявності обмежень або обтяжень.
		Судами попередніх інстанції встановлено, що на виконання зазначених законодавчих вимог і приписів проект відведення спірних земельних ділянок був погоджений з усіма компетентними органами, а саме: з землекористувачем (згода Київського міського голови на розроблення проекту відведення земельної ділянки ВАТ "Гідромеханізація" від 21.04.2005 №Д-1090, дозвіл від 06.10.2005 №ДЗ-0418 на продовження терміну дії на 4 місяці згоди від 21.04.2005 №Д-1090 на розроблення проекту відведення земельної ділянки); з органом по земельних ресурсах (позитивні висновки Київського міського головного управління земельних ресурсів від 13.11.2006 № 06-03-н/3807 про погодження проекту відведення земельної ділянки ВАТ "Гідромеханізація" для розробки кар'єру піску №7 для виконання інженерної підготовки території житлових масивів у мікрорайоні Бортничі у Дарницькому районі міста Києва та висновок Головного управління земельних ресурсів №03-79/986 від 05.12.2006); з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами (позитивні висновки Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 30.06.2005 № 06-6-25/2673, Управління охорони навколишнього природного середовища №071/04-4-19/2328 від 23.05.2005, Київської міської санепідемстанції від 20.05.2005 № 3418, Головного державного санітарного лікаря м. Києві від 19.05.2005 № 990); з органами архітектури та охорони культурної спадщини (позитивні висновки Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 27.03.2006 №09/2423, Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 19.05.2005 № 001-09/3152).
		Крім того, позитивні висновки надали Дарницька районна у місті Києві державна адміністрація (лист від 31.05.2005 № 3475/01), Державне комунальне підприємство "Плесо" (лист № 877 від 11.07.2005), Дніпровське басейнове управління водних ресурсів (№АД/8-1198 від 24.11.2005).
		Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили дотримання ВАТ "Гідромеханізація" всіх вимог діючого на той час законодавства щодо погодження проекту відведення землі в оренду, чим спростовуються доводи касаційної скарги про не погодження проекту відведення з природоохоронним органом та органом архітектури. 
		Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. 
		Частинами 4 та 5 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" передбачено, що   позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією, а реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється. 
		Наказом Держкомзему від 03.12.2004 № 391, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2004 р. за №1618/10217, затверджено Методику проведення державної експертизи землевпорядної документації, якою визначаються організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері, пунктом 3.5.3 якої передбачено, що підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів: землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок); землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання; землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.
		Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ВАТ "Гідромеханізація" для розробки кар'єру піску №7 у мікрорайоні Бортничі у Дарницькому районі отримав позитивний висновок державної експертизи від 29.11.2006 №02-49, який затверджений 29.11.2006 Державним комітетом України по земельних ресурсах, що спростовує відповідні доводи прокурора, викладені в позовній заяві, апеляційній та касаційній скаргах про відсутність позитивного висновку державної експертизи.
		При цьому, з врахуванням приписів п. 3.5.3 вищевказаної Методики, зазначення у цьому висновку умови щодо необхідності продовжити термін дії висновку Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА не впливає на статус висновку державної експертизи як позитивного, відтак, доводи касаційної скарги щодо прийняття Київською міською радою спірного рішення за відсутності позитивного висновку обов'язкової державної експертизи відхиляються як безпідставні.
		Посилання скаржника на приналежність спірних земель до водного фонду, що, на його думку, унеможливлює надання їх ВАТ "Гідромеханізація" для розробки кар'єру піску, колегія суддів не вважає підставою для визнання недійсними спірних рішення ради та договорів оренди, оскільки за приписами ст. ст. 19, 20 Земельного кодексу України поділ земель за основним цільовим призначенням на певні категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, втім докази прийняття Київською міськрадою рішення про віднесення спірних земельних ділянок до земель водного фонду відсутні. 
		Крім того, норма ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України не містить вичерпного переліку цільового використання земель водного фонду, що надаються громадянам та юридичним особам, а, як встановлено судами, територія кар'єру №7 в мікрорайоні Бортничі Дарницького району була відведена саме для видобування піску і намиву території житлових масивів ще розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 06.10.1986 №578-Р. Також, Генеральним планом розвитку м. Києва на період до 2020 року передбачено використання  кар'єру піску №7 в мікрорайоні Бортничі для виконання інженерної підготовки території житлових масивів Осокорки і Позняки. При цьому, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.11.2004 №2103 передбачено збереження Відкритим акціонерним товариством "Гідромеханізація" кар'єру піску №7 з подальшим його використанням як кар'єр для добування піску і виконання робіт з гідронамиву території житлових масивів Позняки і Осокорки м. Києва.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що Київська міськрада, приймаючи оскаржуване рішення від 28.12.2006 № 572/629, не порушила вимог чинного законодавства, відтак підстави для визнання цього рішення недійсним відсутні. 
		Щодо решти позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди, визнання відсутнім у ВАТ "Гідромеханізація" права землекористування орендованими ділянками та зобов'язання повернути земельні ділянки Київській міськраді, судами попередніх інстанцій встановлено, що ці вимоги є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення від 28.12.2006 № 572/629, будь-яке інше їх правове обґрунтування відсутнє, отже ці вимоги як окремі від оскаржуваного рішення не є доведеними належними і допустимими доказами, що унеможливлює їх задоволення.   
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст. ст. 1115, 1117  ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.
		Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.
		Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -  
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва  залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі Господарського суду міста Києва № 910/16136/14 залишити без змін.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                  К.В. Грейц                                                                                                                         
		          
		           Судді                                                                                                            С.В. Бакуліна                                                                                                                               
		 
		                                                                                                                       О.І. Глос

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...