Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/672/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.03.2015. Зареєстровано: 23.03.2015. Забезпечено надання загального доступу: 26.03.2015.
Дата набрання законної сили: 13.05.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 номер провадження справи  18/19/15
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		12.03.2015                                                                                                    справа №  908/672/15-г   
		 
		за позовом міського комунального підприємства "ОСНОВАНІЄ" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А) 
		до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційні комунальні мережі" (69057, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 88)
		про визнання договору про надання послуг недійсним
		Суддя Носівець В.В.
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Пасова Т.Ф., довіреність № 305 від 02.01.2015 р., паспорт серії АВ № 415806 від 02.12.2002 р.; Брусняк Л.А., довіреність № 306 від 02.01.2015 р., паспорт серії СА № 056290 від 26.11.1995 р.;
		від відповідача: Балика П.О., представник довіреність № б/ н від 19.05.2014 р., паспорт серія СВ № 383309 від 12.04.2001 р.;
		СУТНІСТЬ СПОРУ:
		 
		До господарського суду Запорізької області 02.02.2015 року звернувся позивач - міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ» з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні комунальні мережі» (скорочено - ТОВ «ІКМ») про визнання договору про надання послуг недійсним. 
		Ухвалою суду від 02.02.2015 року порушено провадження у справі № 908/672/15-г, присвоєно справі номер провадження 18/19/15, судове засідання призначене на 25 лютого 2015 р.; за клопотанням позивача розгляд справи відкладався на 12.03.2015 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 12.03.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Позов вмотивований тим, що МКП «Основаніє» очолює директор якому надано право на укладання договорів для здійснення господарської діяльності, а також надання працівникам доручень щодо здійснення представництва підприємства в установах та організаціях різних форм власності. ТОВ «ІКМ» в особі директора Базелєва Є.М., що діє на підставі Статуту та МКП «Основаніє» в особі в.о. директора Чепця С.І., що діє на підставі наказу № 189 від 29.04.2013 року, уклали договір про надання послуг № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 року. Наказ № 189 від 29.04.2013 року «З особового складу» видано директором підприємства про покладання обов'язків директора МКП «Основаніє» на заступника директора Чепця С.І. Зазначений наказ суперечить умовам Статуту підприємства. Відповідно до приписів Статуту директор на посаду призначається міським головою відповідним  розпорядженням. Тому, в разі тимчасової відсутності, відпустки, тимчасової непрацездатності, відрядження директора, відпустки без збереження заробітної плати обов'язки директора покладаються на іншу особу згідно розпорядження міського голови. В  даному випадку міським головою не видавалось розпорядження щодо покладання обов'язків директора на заступника директора Чепця С.І. на період відпустки без збереження заробітної плати директора Бугріма С.В. Отже, наказ директора від 29.04.2013 року № 189 є неправомірним, як наслідок у Чепця С.І. відсутні повноваження на вчинення правочинів від імені підприємства. Тобто правочин підписаний з боку замовника особою, яка не мала повноважень на вчинення дій від імені позивача. З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 202-204, 207, 215 ЦК України та ст. 207 ГК України, позивач просив суд договір про надання послуг № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 р. визнати недійсним. Крім того, представниками позивача зазначалося, що даний договір фактично є договором концесії, а не договором про надання послуг, для чого у відповідача на момент укладення спірного договору мали бути права на програмний продукт «Програмний комплекс «Диспетчерська служба обробки скарг населення 1580.М. Запоріжжя 2013» (надалі - ПК), як єдиного майнового комплексу ПК та апаратних пристроїв необхідних для функціонування ПК», яких він фактично не мав. 
		Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав: спірний договір є домовленістю між позивачем та відповідачем на підставі якого виникли відповідні зобов'язання. Обсяг зазначених зобов'язань повністю відповідає приписам ч. 1 ст. 901 ЦК України, що безпосередньо регулює відносини, які виникають на підставі договорів про надання послуг. З боку МКП «Основаніє» мало місце схвалення даного договору, що підтверджується листами, додатковими угодами до договору, актами здачі-приймання наданих послуг за період дії договору, випискою банку на підтвердження оплат МКП «Основаніє» за договором, які є додатком до відзиву № 23/02/15 від 23.02.2015 р. Зазначені документи свідчать, що позивач, в порядку ст. 241 ЦК України, фактично схвалив дії свого повіреного, який міг діяти поза межами своїх повноважень. Також увага суду зверталося на те, що господарським судом Запорізької області розглядалась справа № 908/1302/14 за позовом ТОВ «ІКМ» до МКП «ОСНОВАНІЄ» про стягнення заборгованості за договором № 2\2.1-1580\О від 29.04.2013 р. за результатами розгляду якої 21.05.2014 р. господарський суд Запорізької області виніс ухвалу про припинення провадження у справі № 908/1302/14 у зв'язку із сплатою МКП «ОСНОВАНІЄ»в повному обсязі суми боргу. Зазначена ухвала набрала законної сили і МКП «ОСНОВАНІЄ» не оскаржувалася. Таким чином господарським судом Запорізької області вже досліджувався договір про надання послуг № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 р., як підстава виникнення цивільних прав та обов'язків між МКП «ОСНОВАНІЄ» та ТОВ «ІКМ». Щодо посилань позивача на відсутність у відповідача прав на програмний продукт «Програмний комплекс «Диспетчерська служба обробки скарг населення 1580.М. Запоріжжя 2013» (надалі - ПК), як єдиного майнового комплексу ПК та апаратних пристроїв необхідних для функціонування ПК», представником відповідача зазначено, що вони позивачем не вказувались у позові в якості підстави заявлених вимог. Клопотань або заяв про додаткове обґрунтування позовних вимог позивачем не подавалося, підстави позову не доповнювалися та не змінювалися, а відтак не можуть розглядатися як підстава для визнання договору недійсним. Права на ПК у відповідача наявні та дійсні, однак оскільки позов заявлений з інших підстав, відповідач таких доказів не готував. З урахуванням викладеного просив в позові відмовити.
		Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Статтею 4.6 Статуту МКП «ОСНОВАНІЄ» (в редакції розпорядження міського голови від 12.02.2013 р. № 46р), визначені права Директора підприємства, який у межах його компетенції має право, зокрема, приймати рішення, видавати накази з оперативних питань  діяльності підприємства; вчиняти дії, необхідні для здійснення господарської діяльності Підприємства, за винятком тих, які згідно зі Статутом і законодавством мають бути узгоджені з Власником.
		Статтею 4.7 Статуту МКП «ОСНОВАНІЄ» (в редакції розпорядження міського голови  від 12.02.2013 р. № 46р) встановлено, що для виконання зазначених повноважень Директор Підприємства наділяється правом підпису всіх договорів, угод, зобов'язань, листів, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, претензій та інших процесуальних документів; разом з головним бухгалтером - правом підпису всіх документів грошового, майнового, кредитного характеру, звітів, балансів та інших документів.
		Розпорядженням Запорізького міського голови № 1396к від 01.11.2012 р. на Бугріма Серія Вікторовича з 02.11.2012 р. покладено виконання обов'язків начальника міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» .
		Розпорядженням Запорізького міського голови № 161 к/тр від 13 лютого 2013 р. директором міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» призначено Бугріма Сергія Вікторовича на умовах укладеного контракту на термін з 14.02.2013 р. по 11.02.2016 р.. звільнивши його з посади першого заступника начальника МКП «ОСНОВАНІЄ».
		Розпорядженням Запорізького міського голови № 508к/тр від 16.04.2013 р. директору МКП «ОСНОВАНІЄ» Бугріму С.В. надано відпустку без збереження заробітної плати на 4 календарних дні з 29.04.2013 р. по 30.04.2013 р. та з 07.05.2013 р. по 08.05.2013 р. 
		Наказом МКП «ОСНОВАНІЄ» від 29.04.2013 р. № 189 директор Бугрім С.В. на підставі заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати, розпорядження Запорізького міського голови № 508к/тр від 16.04.2013 р. надав собі відпустку без збереження заробітної плати на 4 календарних дні з 29.04.2013 р. по 30.04.2013 р. та з 07.05.2013 р. по 08.05.2013 р.; на час відпустки директора МКП «ОСНОВАНІЄ» виконання обов'язків директора наказав покласти на заступника директора - Чепця Сергія Івановича, з наданням йому права першого підпису фінансово-господарських та кадрових документів.
		Міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ» в особі в.о. директора Чепця С.І., що діє на підставі наказу № 189 від 29.04.2013 р. (замовник, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційні комунальні мережі» в особі директора Базєлєва Є.М., що діє на підставі статуту (виконавець, відповідач у справі) 29.04.2013 р. уклали договір про надання послуг № 2/2.1-1580/О (надалі - договір).
		Відповідно до умов договору виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з користування Програмним комплексом «Диспетчерська служба обробки скарг населення 1580.М. Запоріжжя 2013» (надалі - ПК), як єдиного майнового комплексу ПК та апаратних пристроїв необхідних для функціонування ПК, яке надається замовнику виконавцем з метою забезпечення потреб замовника у прийнятті, обробці, акумулюванні, проведенні статистичного аналізу, вхідних запитів (дзвінків) споживачів та наданні відповідей на них з можливістю контролю виконання; послуги із забезпечення функціонування Програмного забезпечення, інструктажу, факультативного навчання користувачів ПК, адміністрування, технічної підтримки ПК та апаратного комплексу (надалі - «Послуги»).
		Відповідно до пункту 6.1. договору, він набуває чинності з моменту підписання і діє до 01 травня 2015 року.
		Підставою даного позову є відсутність повноважень у Чепця С.І., призначеного наказом директора № 189 від 29.04.2013 р., на вчинення правочинів від імені підприємства, що є порушенням ст.ст. 202-204, 207 ЦК України та ст. 207 ГК України, внаслідок чого позивач просить суд визнати недійсним договір про надання послуг № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 р.
		Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Положеннями ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб,  що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини тощо. 
		Аналіз наведеної статті свідчить, що цивільні права та обов'язки виникають при   настанні певного юридичного факту. На перше місце серед підстав цивільних прав та обов'язків ЦК України ставить договори як узгоджене волевиявлення всіх його учасників (сторін). Окрім договорів, підставами цивільних прав та обов'язків є й інші правочини. 
		За правилами ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 
		Стаття 207 ЦК України (в редакції що діяла по 05.11.2014 р.) передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
		Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. 
		Аналогічні приписи за змістом містять ст.ст. 174, 193 ГК України, за якими однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
		Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Положеннями ст. 627 ЦК України врегульовано, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
		Таким чином, спірний договір є домовленістю сторін, на підставі якої виникли відповідні зобов'язання. Обсяг зазначених у спірному договорі зобов'язань відповідає приписам статті 901 ЦК України, що безпосередньо регулює відносини, які виникають на підставі договорів про надання послуг. 
		Частинами 1 та 2 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності  правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які  встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.  Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках,  встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.  
		Приписами статті 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
		В пункті 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», наведено наступну правову позицію: настання передбачених статтею 241 ЦК України наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України, що викладений у постанові від 10.04.2012 р. у справі № 2/261 та в окремих думках у даній справі, з якого вбачається, що настання наслідків укладання угоди особою, не уповноваженою на це, або з перевищенням повноважень закон ставить у залежність від того, чи було схвалено у подальшому угоду особою, від імені якої її укладено. Про такі обставини слід зазначати учасникам процесу, а суду досліджувати відповідні факти.
		Матеріалами справи доведений факт, що з боку МКП «ОСНОВАНІЄ» мало місце схвалення спірного договору, що підтверджується наступним:
		- додатковою угодою до договору б/н від 01.07.2013 р., підписаною директором Бугрімом С.В.;
		- додатковою угодою до договору б/н від 16.04.2014 р., підписаною в.о. директора Гавріковим О.О.;
		- додатковою угодою до Договору б/н від 18.04.2014 р. підписаною в.о. директора Гавріковим О.О.;
		- актами здачі-приймання наданих послуг за період дії договору підписаними в різний час директорами Бугрімом С.В. та Гавріковим О.О. відповідно;
		- листом від 10.04.2014 р. вих. № 4905/05 щодо готовності МКП «ОСНОВАНІЄ» укласти договір реструктуризації заборгованості за договором № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 р., підписаним в.о. директора Гавріковим О.О.;
		- листом від 10.04.2014 р. вих. № 4945/05 щодо перерахування МКП «ОСНОВАНІЄ» 400000 грн. заборгованості за договором № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 р., підписаним в.о. директора Гавріковим О.О.;
		- листом від 15.04.2014 р. вих. № 5217/05 щодо  продажу  МКП «ОСНОВАНІЄ» техніки,  наданої за договором № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 р., підписаним в.о. директора Гавріковим О.О.;
		- листом від 05.06.2014 р. вих. № 8040/05 щодо зарахування 50265,21 грн., сплачених  МКП «ОСНОВАНІЄ» в рахунок оплати за договором № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 р., підписаним в.о. директора Гавріковим О.О.; 
		- листом від 10.06.2014 р. вих. № 8269/05 щодо безоплатної передачі у власність МКП   «ОСНОВАНІЄ» техніки, наданої за договором № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 р., підписаним в.о. директора Гавріковим О.О.;
		- листом від 16.07.2014 р. вих. № 9941/05 щодо виконання зобов'язань за договором № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 р., підписаним директором Гавріковим О.О.;
		- листом від 31.07.2014 р. вих. № 10947/05 відповідь щодо розгляду заборгованості за договором № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 р., підписаним директором Гавріковим О.О.;
		- випискою по банку на підтвердження проведення оплат МКП «ОСНОВАНІЄ» за договором № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 р. за період з червня 2013 р. по травень 2014 року;
		- листом від 04.03.2015 р. № 2370/01-05 з актами №№ 67, 68 про порушення умов договору та усунення недоліків, пов'язаних із перебоями в роботі ПК, підписаним директором Гавріковим О.О.
		Крім того, ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.05.2014 р. у справі № 908/1302/14 за позовом ТОВ «ІКМ» до МКП «ОСНОВАНІЄ» про стягнення заборгованості за договором № 2\2.1-1580\О від 29.04.2013 р. припинено провадження у справі на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із сплатою МКП «ОСНОВАНІЄ» в повному обсязі суми боргу. Зазначена ухвала набрала законної сили, сторонами не оскаржувалася. Таким чином господарським судом Запорізької області вже досліджувався договір про надання послуг № 2/2.1-1580/О від 29.04.2013 р., як підстава виникнення цивільних прав та обов'язків МКП «ОСНОВАНІЄ» та ТОВ «ІКМ».
		Аналіз зазначених документальних доказів свідчить, що спірний договір спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме замовник бажав отримати платні послуги з користування програмним комплексом «Диспетчерська служба обробки скарг населення 1580.М. Запоріжжя 2013», а виконавець міг забезпечити їх надання за певну вартість. Сторонами мета укладення договору реалізована: послуги надавалися, споживалися та оплачувалися.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що навіть у разі відсутності жодних повноважень у в.о. директора МКП «ОСНОВАНІЄ» Чепця С.І. представляти законні інтереси позивача на момент підписання і укладання спірного договору, наявне листування, підписані акти здачі-приймання наданих послуг, проведені МКП «ОСНОВАНІЄ» оплати за спірним договором, внесення змін до спірного договору, свідчать, що позивач, в порядку ст. 241 ЦК України, фактично схвалив дії Чепця С.І. щодо укладення спірного договору, який міг діяти і поза межами своїх повноважень.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, тому у задоволенні позову з підстав, які викладені в позовній заяві, відмовляється.
		Додаткові аргументи позивача про відсутність у відповідача на момент укладення спірного договору прав на програмний продукт «Програмний комплекс «Диспетчерська служба обробки скарг населення 1580.М. Запоріжжя 2013» (надалі - ПК), як єдиного майнового комплексу ПК та апаратних пристроїв необхідних для функціонування ПК» відхиляються судом, оскільки в якості підстави позову не заявлялися та не доводилися.
		Судовий збір покладається на позивача, відповідно до статті 49 ГПК України.
		Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          В позові відмовити.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 19 березня 2015 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...